CC BY
13
УДК: 636.4: 547.963.4
Салига Н.О., © к.б.н. (e-mail: [email protected])
1нститут бюлогп тварин УААН, м. Львгв
Т-КЛ1ТИННИЙ 1МУН1ТЕТ У СВИНЕЙ
В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д IX ГОД1ВЛ1 ТА УМОВ УТРИМАННЯ
У статт1 наведено результати з 'ясування впливу ргзних умов утримання та годгвлг на показники Т-клтинного ¡муттету свиней. Встановлено збыьшення числа загальних Т-розеткоутворюючих л1мфоцит1в у тварин, ят мали кращу годгвлю та умови утримання.
Ключовi слова: поросята, клтинний ¡муттет, Т-л1мфоцити.
Вступ. До технологи племшних та репродуктивних ферм повинш дiяти сво! вимоги i правила, яю передбачають можливють утримання i вирощування здорових та повнощнних тварин, яю були б стшкими до захворювань та рiзноманiтних стресiв, зокрема, завдяки ефективному функщонуванню iмунно! системи. Порушення взаемозв'язку органiзму з умовами утримання i годiвлi часто призводить до зниження природно! резистентностi у високопродуктивних тварин i новонародженого молодняку, що е причиною виникнення у них масових захворювань та виникнення iмунодефiцитних сташв [1, 2, 3]. Вирощуючи тварин у господарствах з штенсивною технологiею слiд орiентуватися не лише на тдвищення !х продуктивних якостей, але i на стан природно! стшкосп до захворювань i адаптивно! здатностi органiзму тварин до нових технолопчних вимог [4, 5]. Метою наших дослщжень було порiвняти вплив рiзних умов утримання та годiвлi свиней в 1- та 6-ти мкячному вiцi на показники Т-кл^инного iмунiтету.
Матер1ал i методи досл1дження. Дослiдження були проведенi на поросятах велико! бшо! породи. Поросята були отримаш вiд тих же маток i вирощувались в однакових умовах до перюду вiдлучення вщ свиноматок. Пiсля вiдлучення поросят було сформовано 2 групи тварин по 20 голiв у кожнш. Тварин 1-о! групи перевели на вiдгодiвлю, де умови утримання диктуе штенсивна технологiя, а 2-о! - на племшну ферму.
Вiдгодiвельнi поросята (1-а група) були вiдлученi в 30-денному вiцi i пiсля перевезення утримувались крупногруповим методом по 40-60 голiв в станку з дотриманням вимог площi i кубатури, з використанням бетонно! пiдлоги та вiльним доступом до кормiв i води.
Ремонтний молодняк (2-а група) вiдлучали в 40-денному вiцi i ще 5 дшв утримували в станках для опоросу без свиноматки. З 45-денного вжу вiдлучених поросят переводили на дорощування i формували групи по 25-30 голiв в станку. Утримували !х вiльностанковим методом з вшьним доступом до кормiв i води з дотриманням норм площi та основних параметрiв мiкроклiмату.
© Салига Н.О., 2009
161
Вщгод1вельт поросята та ремонтний молодняк тсля вщлучення вщ свиноматок були переведет на стартовий комбжорм з врахуванням наростання живо! маси тварин з вжом, що практикуеться в даному господарств1, з використанням премксу STD/1 виробництва Нщерланди. Премжс мктив у своему склад1 м1кроелементи, амшокислоти, вггамши. В рацюн вщгод1вельних свиней кр1м премжсу (2,5%) включали пшеницю, кукурудзу, соевий шрот, соняшниковий шрот або ячмшь I пшеничт вис1вки у вщповщних процентних стввщношеннях. Рацюн ремонтного молодняку кр1м премжсу (30%) мктив пшеницю, кукурудзу, пшеничш виавки та ячмшь також з урахуванням вшу тварин.
Матер1алом для дослщження служила кров вщгод1вельного I ремонтного молодняку, вдабрана вщразу тсля вщлучення вщ свиноматок та переведення в нов1 примщення (1-мкяць), I 6-мюячному вщ1 Кров вщ вщлучених поросят отримана з передньо! порожнисто! вени, а вщ тварин 1- та 6-мкячного вжу з вушно! вени. Було 2 взяття по 5 тварин з кожно! групи. В цшьнш кров1 визначали юлькють л1мфоцит1в окремих субпопуляцш
Результати дослщження. Головними кл1тинами 1мунно! системи вЫх хребетних тварин е л1мфоцити, особливо !х Т- I В- популяци, як1 виконують головну роль в захисних функщях оргашзму. Здатшсть оргашзму вщповщати практично на будь-який антиген забезпечуеться наявшстю великого числа р1зних популяцш л1мфоцит1в, кожна з яких мае специф1чш рецептори для певних антигешв [6, 7].
Таблиця 1
Показники Т-клггинного iмунiтету свиней (М±ш; п=3-5)_
Група В1к тварин, м1сящ
Показник тварин 1 6
Загальт (Е - РУЛ ) Рем. молодняк 52,33 ± 1,20 52,33 ± 2,33
3-5 В1дгод1вельш 50,33 ± 1,20 49,00± 1,76
Рем. молодняк 14,67 ± 1,20 14,00 ± 1,45*
6-10 В1дгод1вельш 15,00 ± 1,52 9,67 ± 0,88
"Морула" Рем. молодняк 1,67 2,67
(> 10) В1дгод1вельш 2,00 ± 0,57 1,67 ± 0,33
Рем. молодняк 68,67 ± 2,02 67,67 ± 2,18*
% В1дгод1вельш 67,33 ± 3,38 60,33 ± 1,15
Теофшн-резистентш Рем. молодняк 36,67 ± 1,76 33,67 ± 1,76
Т-хелпери, 3-5 В1дгод1вельш 37,00 ± 2,08 32,33 ± 2,40
Рем. молодняк 9,67 ± 1,67 10,33 ± 0,88
6-10 В1дгод1вельш 9,67 ±1,45 10,33 ± 1,15
Рем. молодняк 0,67 1,00
"Морула" (> 10) В1дгод1вельш 1,33 2,33 ± 0,33
Рем. молодняк 47,00 ± 1,15 45,00 ± 1,20
% В1дгод1вельш 48,00 ± 3,60 45,00 ± 2,90
Прим1тка. * - в1ропдшсть ввдмшностей у значениях показнишв м1ж ремонтним молодняком 1 в1дгод1вельною групами тварин (* - р<0,05).
Результати наших дослщжень показали, що умови утримання та год1вля суттево не впливали на показники кл1тинного 1муштету у свиней. Хоча слщ зазначити достов1рне зростання числа загальних Т-розеткоутворюючих л1мфоцит1в (Е-РУЛ) у 6-ти мюячного ремонтного молодняку в пор1внянш з
162
вiдгодiвельними тваринами (р<0,05) (табл. 1). Нами B^Mi4eH0 деякий вплив на функцюнальну актившсть загальних Т-розеткоутворюючих лiмфоцитiв, про що може свщчити вiрогiдне збiльшення клiтин i3 середньою щiльнiстю рецепторiв у ремонтного молодняку (р<0,05) на вiдмiну вщ вiдгодiвельних тварин цього ж вжу. Ймовiрно умови утримання та годiвля сприяли появi на поверхнi Т-лiмфоцитiв бшьшо! кiлькостi рецепторiв здатних взаeмодiяти з бiльшим числом антигенних детермшант. Слiд вiдмiтити, що зростання загально! кiлькостi лiмфоцитiв вiдбyваeться за рахунок малорецепторних форм. Кiлькiсть Т-хелперiв залишалася однаковою в обох груп напротязi всього перiодy дослщжень. Що стосуеться рiзниць у вжовому аспектi, то особливих змiн теж не спостер^алося.
Висновки. При оцшщ умов утримання i годiвлi ремонтного молодняку та вiдгодiвельних поросят в першi шiсть мiсяцiв !х життя в кровi перших було встановлено збшьшення числа загальних Т-розеткоутворюючих лiмфоцитiв у тварин, яю мали кращу годiвлю та умови утримання, що вщображае пiдвищенi властивостi iмyнокомпетентних клггин до рециркуляци в органiзмi.
Л1тература
1. Хайгер О. Содержание свиней без стресса // Строительство в сельском хозяйстве. — Дюссельдорф, 1991. — № 3. — С. 15-20.
2. Данчук В.В. Шляхи тдвищення продуктивносп свинарства// Тваринництво Украши. - 2000.- №> 7-8. - С.2-3.
3. Peskowitz M.D. Immunology of the pig. In Handbook of Vertebrate. Immunology. - London: Acad. Pres. - 1998. - P. 373-420.
4. Бажов Г.М., Комлацкий В.И. Биотехнология интенсивного свиноводства. — М.:Росагропромиздат, 1989. — 269 с.
5. Сунесен Н., Захаров В. Основы кормления свиней по интенсивной технологии // Ефект. твар. - 2007. - № 1(17). - С.33-35.
6. Передерий В.Г., Земсков А.М., Бычков Н.Г., Земсков В.М. Иммунный статус, принципы его оценки и коррекции иммунных нарушений // К.: - 1995. - 210с.
7. Бакшеев А.Ф., Ефанова Н.В., Бакшеева К.А., Осина Л.М. Взаимодействие клеточного и гуморального звеньев имунной системы у свиней в процессе их роста и развития // Актуальные вопросы ветеринарии: Материалы научно-практической конференции факультета ветеринарной медицины НГАУ, Новосибирск, 2001.- С. 56-58.
Summary N.O. Salyha
Institute of Animal Biology of UAAS, Lviv T-CELL IMMUNITY OF PIGS ANDER NUTRITION AND DEPENDENT CONDITIONS
The influence of characteristics of feeding and mainterance on the organism of fattening pigs and reproductive pigs was investigated. It has been shown increased of the general number of T-lymphocytes ander better nutrition and dependent conditions.
Стаття надшшла до редакцИ 3.09.2009
163
