CC BY
19
D1-09 b-.qxd 25.02.2009 23:23 Page 52
IMPROVEMENT OF MEDICO-PREVENTIVE PROVISION OF THE CHILDREN IN SECONDARY SCHOOLS IS A NEED OF TIME
Polka N.S., Gozak S.V., Stankevich T.V.
УДОСКОНАЛЕННЯ МЕДИКО-ПРОФ1ЛАКТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Д1ТЕЙ У ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ - ВИМОГА ЧАСУ*
ПОЛЬКА Н.С., ГОЗАК С.В., СТАНКЕВИЧ Т.В.
ДУ "1нститут ппени та медичноТ екологи iM. О.М. Марзеева АМН УкраТни", м. КиТв
УДК 613.955:371.7
* — доповщь на колегп мОз 02.12.2008.
ротягом останн1х двох десятирм в Укра!н1 1снуе негативна тенденц1я до зменшення здорово! частки ди-тячого населення. За даними ана-л1зу пор1чно! статистично! зв1тност1 МОЗ (за перюд з 1998 по 2007 роки), темп приросту первинно! зах-ворюваност1 д1тей вщ 0 до 14 рок1в за останш 10 рок1в становить 26,8%. Найбтьшими темпами р1-вень захворюваност1 зр1с за такими класами хвороб, як хвороби ендо-кринно! системи (+73,9%) (у тому числ1 ожиршня (+50,0%), новоутво-рення (+46,3%), хвороби оргашв дихання (+34,9%), хвороби сечо-статево! системи (+33,3%), хвороби вуха та соскопод|бного в1дро-стка (+31,8%), хвороби нервово! системи (+31,5%).
Вже до першого класу часом при-ходять 30% д1тей, як мають хрошч-н1 захворювання, у 5-му клас1 цей показник пщвищуеться до 50%, а до 9-го класу зростае до 64%. В1д-хилення з боку опорно-рухового апарату мають до 77% школяр1в, носоглотки — 25%, нервово! системи — 30%, оргашв травлення — 30%, алерпйш прояви — 25%. У процес1 навчання у сучасшй школ1 вщбуваеться суттеве зб1льшення к1пькост1 порушень у стан1 здоров'я д1тей. Так, за пер1од в1д 1-го до 9-го
УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ МЕДИКО-ПРОФИЛАКТИЧЕСКОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ ДЕТЕЙ В ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ - ПОТРЕБНОСТЬ ВРЕМЕНИ Полька Н.С., Гозак С.В., Станкевич Т.В.
В статье дан анализ влияния неблагоприятных факторов школьной среды на здоровье учащихся, в том числе на снижение адаптационных возможностей детей. Даны конструктивные предложения для решения проблемы гигиенического сопровождения обучения и воспитания детей.
IMPROVEMENT OF MEDICO-PREVENTIVE PROVISION OF THE CHILDREN IN SECONDARY SCHOOLS IS A NEED OF TIME Polka N.S., GozakS.V., Stankevich T.V.
Analysis of the impact of the school environment unfavorable factors on the schoolchildren's health including decrease of the adaptive possibilities of the children is presented in the article. The constructive proposals for the decision of the problems of the education and nurture hygienic accompaniment of the children are given.
класу частота зниження гостроти зору I порушень постави зростае в 1,5 рази, поширенють хвороб орга-н1в травлення — в 1,4 рази, ендо-кринно! системи — у 2,6 рази. Ре-зультати наших наукових доош-джень свщчать про те, що у тих нав-чальних закладах, де з1 збтьшен-ням навчального навантаження не впроваджуються оздоровчо-проф1-лактичш заходи, у кожного 5-го уч-ня за перюд навчання вщ 5-го до 9-го класу формуеться нова хрон1чна патолопя. У груш д1тей з хрошчною патолопею знижений адаптацмний потенц1ал мають 40,6% школяр1в, знижений Ыдекс Роб1нсона (який характеризуе систашчну роботу серця) — 54%, дисгармошйний ф1-зичний розвиток — 41,9%.
У ф1зичному розвитков1 школяр1в спостер1гаються несприятлив1 тен-денц1! до астешзацп, зниження окружност1 грудно! кл1тки, зменшення життево! емност1 леген1в, м'язово! сили.
Вщомо, що формування здоров'я майже на 50% залежить в1д способу та умов життя, у тому чист на 2127% — в1д умов та орган1зац1! навчального процесу у загальноосв1тн1х навчальних закладах [1]. Нашими дослщженнями встановлено, що перевищення навчального наванта-ження на фон1 обмеження рухово! д1яльност1 учн1в достов1рно корелюе з1 зростанням у д1тей в1д 5-го до 9-го класу ктькост1 морфофункцюналь-них в1дхилень, р1вня загально! зах-ворюваност1, поширеност1 хвороб орган1в дихання, ока, юстково-м'язово! системи, тривалост1 пере-б1гу захворювання, появою ново! хрон1чно! патолог!!.
На сьогодн1 для школяр1в 1снують 534 базових, 239 експерименталь-них, а також близько 3000 альтер-нативних навчальних програм, як1 затверджен1 МО1Н Укра!ни, але пе-реважна б1льш1сть цих програм не мае ппешчного обГрунтування на !х в1дпов1дн1сть в1ковим I морфофунк-ц1ональним можливостям орган1з-му школяр1в. За даними анкетуван-ня учн1в та !хн1х батьк1в (2254 анке-ти), робочий день сучасних учн1в з
52*Е&Н
Б1-09 Ь-.дхй 25.02.2009 23:23 Раде 53
о-
урахуванням домашнiх завдань тривае 10-12 астрономiчних годин, що призводить до форму-вання у д^ей синдрому хрошч-ноТ втоми та дезадаптацмних станiв. Нами встановлено,, що при збiльшеннi тривалостi ви-конання домашнiх завдань по-над 1 годину у д^ей молодшого шкiльного вiку вiдзначаеться достовiрне зниження показни-кiв лабiльностi корковоТ ланки зорового анатзатора, коорди-нацií рухiв протягом навчально-го дня, рiвня розумовоТ працез-датностi, життевоТ емност ле-генiв, що свiдчить про розвиток стомлення та зниження функ-цюнального стану дихальноТ системи.
На фон погiршення стану здоров'я сучасних школярiв ю-нуючi застарiлi програми з фи зичного виховання не вщпови дають функцiональним можли-востям д^ей. Так, за даними науковцiв ДУ "1нститут педiат-рií, акушерства та пнекологп АМН УкраТни", не можуть вико-нати окремi завдання програм-них тестiв з фiзичного виховання 82% д^ей молодшого шкшь-ного в^. За нашими даними, серед д^ей середнього шкть-ного вку незадовiльний ревень фiзичноí пщготовленосл ма-ють 45,5% школярiв, як належать до Ш-1У груп здоров'я та 10,2% — до 1-11 груп здоров'я.
Водночас науковими дослщ-женнями пщтверджено роль фи зичноТ дiяльностi учнiв як ваго-мого адаптогенного фактора. Так, у школярiв, якi систематично (2-3 рази на тиждень) займа-ються в органiзованих колекти-вах спортом або Ышими рухли-вими видами дiяльностi, вщзна-чаеться достовiрно вищий ри вень розумовоТ працездатностi та координаци рухiв протягом навчання, життевоТ емност ле-генiв, м'язовоТ сили (порiвняно з учнями, якi не займаються ор-ганiзованими формами руховоТ дiяльностi у позашкiльному бюджетi часу), а також досто-вiрно меншi показники ЧСС у станi спокою та систолiчного артерiального тиску i ЧСС пiсля дозованого фiзичного наванта-ження, що свiдчить про зро-стання функцiональних резер-вiв оргаызму школярiв пiд впли-вом фiзичноí дiяльностi.
Забезпечення достатньоТ ру-ховоТ активностi школярiв у ЗНЗ мае вщбуватися шляхом проведення ранковоТ пмнасти-ки до уроюв, фiзкультурних
53*Е&Н
хвилинок пiд час уроюв (вправи на змiцнення м'язового корсета, дихальна та зорова пмна-стика), рухливоТ дiяльностi тд час перерв,спортивних годин у групах продовженого дня, уро-юв фiзкультури. Середньодо-бова гiгiенiчна норма руховоТ активной школярiв становить 16-20 тисяч кроюв.
Однак умови для фiзичного виховання дiтей у сучасних за-гальноосвiтнiх навчальних закладах (за результатами обсте-ження 19856 ЗНЗ) не сприяють оптимально органiзацií нав-чально-виховного та оздоров-чого процесу: земельна дТпянка у 35% шкiл не мае достатшх розмiрiв, функцiонального зо-нування та обладнання; 12% мюьких i 40% сiльських шкiл не мають спортивного залу; 22% мюьких i 58% сiльських шюл не мають спортивних секцiй. У чверт спецiальних шюлчнтер-натiв немае примщень для ЛФК, а шструктор ЛФК не мае вiдповiдноí квалiфiкацií у 28,1% закладiв.
На цьому фош (пщвищене статичне та шформацмне нав-чальне навантаження, неаде-кватш програми та незадовiльнi умови для фiзичного виховання) у сучасних ЗНЗ спостерта-еться недостатне медичне за-безпечення школярiв. Лише чверть мюьких закладiв у пов-ному обсязi забезпечена ме-дичними примщеннями. Лка-рi-педiатри вiдсутнi у 35,7% шкт, середнi медичнi пра^вни-ки — у 15,2%. У стьських школах медичне забезпечення мае ще нижчi показники. Навiть у 24% спе^альних шюлчнтерна-тiв, де навчаються дiти з обме-женими фiзичними, сенсорни-ми та психiчними можливостя-ми, склад i площi медичних примiщень не вiдповiдають пп-енiчним вимогам; не забезпе-чеш лiкарями 24,2% iнтернатiв, медичними сестрами — 9,3%.
Враховуючи те, що сьогодш на 1 лiкаря припадае 2500 уч-нiв, на медсестру — 900 учшв, можна стверджувати, що ме-дичний контроль у сучасних ЗНЗ над навчальним наванта-женням школярiв, у тому чист над проведенням уроку фiз-культури, а також органiзацiя оздоровчих заходiв в умовах школи фактично вщсутш.
Отже, незважаючи на значну юлькють законодавчих i норма-тивно-методичних докумен^в щодо гiгiенiчного забезпечення
умов навчання д^ей у загально-осв^шх навчальних закладах, серед яких 4 закони УкраТни, 10 постанов та розпоряджень Каби нету Мiнiстрiв, 3 сптьних накази МОЗ i МО^ УкраТни, 3 накази МОЗ УкраТни, 3 накази МО^ УкраТни, 5 ДСанПЫ, 20 методичних вказiвок та рекомендацiй, си-туацiя з дотриманням вимог са-нiтарного законодавства, у т.ч. i медичним забезпеченням шко-лярiв, на сьогоднi залишаеться несприятливою i потребуе на-гального виршення проблеми на рiзних рiвнях. Бiльшiсть нор-мативно-методичних докумен-^в, що регламентують умови та оргаызацю навчання, виховання, позашкiльноТ' дiяльностi, ме-дичне забезпечення дитячого населення, було розроблено понад десять роюв тому та потребуе перегляду вщповщно до сучасних соцiально-економiч-них умов розвитку краТни.
Враховуючи вищенаведене, вважаемо за необхiдне здй снити такi кроки до виршення проблеми гiгiенiчного супрово-ду навчання i виховання дiтей:
□ удосконалити порядок роз-робки, побудови, викладення, оформлення, затвердження державних саытарних правил i норм, гiгiенiчних нормативiв та методичних документiв, який був затверджений ще у 1998 ро-цi Постановою Головного державного саытарного лiкаря УкраТни вщ 27.05.1998 р. № 11;
□ поновити роботу Коорди-нацiйноí та Профшьних комiсiй МОЗ УкраТни з розробки нор-мативно-методичних докумен-^в, у т.ч. з гiгiени дитинства;
□ фахiвцям профiльних нау-кових установ переглянути ю-нуючi та розробити проекти но-вих нормативно-методичних докумен^в (або змiн i доповнень до дючих), що регламентують умови i режими життедiяльностi дiтей у навчальних закладах, у т.ч. Тх медичне забезпечення;
□ спшьно МОЗ i МОiН пору-шити клопотання перед урядом про створення медичноТ служби у школах;
□ порушити питання перед МО^ УкраТни щодо необхщност обов'язковоТ експертноТ оцiнки навчальних програм i учбових на-вантажень на вщповщнють фiзiо-логiчним можливостям школярiв та Тх погодження з МОЗ УкраТни;
□ фахiвцям профшьних нау-кових установ розробити кри-терií гiгiенiчноí оцiнки учбових програм для д^ей рiзних вiко-
D1-09 b-.qxd 25.02.2009 23:23 Page 54
о-
вих груп та в1дпов1дн1 методич-Hi рекомендаций
□ до програм подготовки та пiдвищення квалiфiкацiï педа-гогiв включити вимоги саытар-ного законодавства, що регла-ментують безпечн для здоров'я д^ей умови життeдiяль-ностi учнiв у загальноосв^шх навчальних закладах.
Украïна прямуе до европейсь-ко'| спiвдружностi, тож для успш-ноï iнтеграцiï у правовий та Ыте-лектуальний прос^р необхiдно враховувати рекомендацп та ви-користовувати досвiд евро-пейського сусптьства. У жовтнi 2005 року бвропейським союзом шктьно!' i уыверситетсько!' медицини i здоров'я (EUSHM) на XIII бвропейському конгресi "Здоров'я молодi — Ывестици у майбутне" було прийнято Декла-рацiю про шкшьне здоров'я в еврощ основними положення-ми яко'| е таке:
□ охорона здоров'я школярiв успiшно розвиваеться понад 100 роюв;
□ нерiвностi у здоров'ï дiтей зростають;
□ новi прiоритети здоров'я ки-дають нам виклик у xXl столiттi;
□ охорона здоров'я школярiв повинна мати найвищий поли тичний прiоритет;
□ охорона здоров'я школярiв мае бути оргашзованою без перешкод;
□ школа — це щеальне мiсце для проведення програм з охо-рони здоров'я д^ей;
□ охорона здоров'я школярiв повинна базуватися на науко-вих дослщженнях;
□ необхiднi програми тсля-дипломноï пiдготовки спещаш-стiв шктьно!' охорони здоров'я.
Слiд звернути особливу ува-гу на останнi три пункти ще'| Декларацiï. Саме на цих принципах базуеться i здмснюеть-ся оргашза^я медичноï допо-моги школярам в европейсь-ких кра'шах.
Отже, удосконалення меди-ко-профiлактичного забезпе-чення дiтей у загальноосв^шх навчальних закладах е нагаль-ною потребою суспiльства для збереження i змщнення здоров'я дитячого населення — майбутнього нашо'|' держави.
Л1ТЕРАТУРА
Онищенко Г.Г Обеспечение санитарно-эпидемиологического благополучия детского населения России // Гигиена и санитария. — 2008. — № 2. — С. 72-77.
Надйшло до редакцп 10.12.08.
INFLUENCE COMPUTER GAMES ON PSYCHOFONCTIONAL CONDITION OF CHILDREN
Chorna W.W.
ВПЛИВ КОМП'ЮТЕРННХ 1ГОР НА ПСИХОФУНКЦ1ОНАЛЬННЙ СТАН Д1ТЕЙ
ЧОРНА В.В.
Вiнницька обласна санепiдемстанцiя
УДК 614.8-02:795.3:616.89053.2
ВЛИЯНИЕ КОМПЬЮТЕРНЫХ ИГР НА ПСИХОФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ ДЕТЕЙ Черная В.В.
Установлено, что компьютерные игры отрицательно влияют на психофункциональное состояние детей, в особенности младшей возрастной группы, у которых наблюдается уменьшение пропускной способности зрительного анализатора, показателя точности и производительности работы. Наиболее выраженные изменения в организме детей выявлены во время ролевых компьютерных игр, а наименее — при азартных. При гигиеническом обосновании длительности и периодичности компьютерных игр рекомендовано учитывать возраст детей.
Ключевые слова: компьютерные игры, дети, агрессивность, враждебность, умственная работоспособность.
розвитком техшки, масовим виробництвом I використанням техшчних засоб1в навчання серед л1кар1в з'явилося таке по-няття, як комп'ютерна залеж-нють, яка з часом може стати такою ж небезпечною, як 1нтер-нет-залежнють чи 1громан1я.
Проблема патолопчно! за-лежност1 розпочинаеться тод1, коли прагнення вщйти в1д реальной дом1нуе у пам'ят1 I стае центральною щеею. Цей в1дх1д може зд1йснюватися у найр1з-номан1тн1ш1 способи, у тому чист I прагненням мати нову електронну техн1ку.
У заруб1жн1й I в1тчизнян1й л1-тератур1 наявн1 численн1 робо-ти, присвячеш досл1дженню впливу на стан здоров'я д1тей чинник1в, як1 безпосередньо виникають при робот1 персо-нальних комп'ютер1в, та дан1 про стан внутр1шнього сере-довища комп'ютерних клуб1в [1, 2]. Проте питання оцшки реакцш д1тей р1зних в1кових груп на контакт з в1зуальними розвагами, залежно вщ характеру 1гор, тривалост1 та перю-дичност1 занять, залишаеться далеким в1д остаточного вир1-шення [3-5].
Метою цих досл1джень було вивчення впливу комп'ютерних 1гор р1зних вид1в складност1 на психофункц1ональний стан дитячого оргашзму та обГрунту-вання регламент1в !х тривало-ст1, пер1одичност1 I диференц1-ац1! залежно вщ в1ку юних кори-стувач1в.
Матерiали та методи до-слщжень. У проведенн1 натур-них г1г1ен1чних досл1джень брали участь 262 д1тей обох статей (159 хлопц1в I 103 д1вчинки) в1-ком вщ 6 до 16 роюв, як навча-ються у загальноосв1тн1х школах м. В1нниц1. За вком д1ти розпод1лялися таким чином: хлопчики молодшого шюльно-го вку (7-10 рок1в) — 18, се-реднього (13-14 рок1в) — 69 хлопц1в та 46 д1вчат, старшого
Е&Н*54
