CC BY
16
ЛИТЕРАТУРА
1. Гршнова О.А. Людський капiтал: формування у ^CTeMi освiти i профeсiйноí подготовки. — К.: Знання, КОО, 2001. — 254 с.
2. Лупшн O.G., Бшоусова С.В. Статистика: Пщручник. — К.: Центр навчально)' лiтeратури, 2005. — 580 с.
3. Сердюк А.М., Винарсь-каО.1., Черниченко I.O., Боби-льова О.О. Вплив чинниюв нав-колишньго середовища мiст Украíни на формування iмунно-го статусу дитячого населення // Довкiлля та здоров'я. — 2000. — № 3 (14). — С. 38-42.
4. Сердюк А.М., Корзун В.Н., Калинкин М.Н. и др. Укрепление и сохранение здоровья человека — общее дело ученых разных стран // Довкшля та здоров'я. — 2010. — № 1 (52).
— С. 3-8.
5. Гребняк Н.П., Федорен-ко А.Ю., Якимова К.А. и др. Атмосферные загрязнения как фактор риска для здоровья детского и подросткового населения // Гиг и сан. — 2002.
— № 2. — С. 21-23.
6. Полька Н.С., Бердник О.В., Савченко Г.1. Особливост формування шкiдливоi звички — тютюнопалшня у пщл™в м. Львова // Довк. та здоров'я.
— 2006. — № 1 (36). — С. 53-55.
7. Hruba F., Fabianova K., Kor-rova K., Vandenberg J.J. Childhood respiratory symptoms, hospital admissions, and longterm exposure to airborne particulate matter // Journal of Exposure Analysis Environmental Epidemiology. — № 11 (1). — Р. 33-40 (2001).
8. Курило И.А. Особенности современной демографической ситуации в Украине и ее перспективы. Демограф. ситуация в современной России: состояние и перспективы: Материалы науч. конф. с между-нар. участием, г. Тверь, 27-28 ноября 2008 г. / Под ред. М.Н. Калинкина, Б.Н. Давыдова, В.А. Соловьева, К. Б. Бака-това, И.А. Жмакина. — Тверь: Триада, 2008. — С. 160-165.
9. Каштан Т. В. Пропедевтика дитячих хвороб з доглядом за д^ьми. — Вшниця-Кшв, 2002.
— 719 с.
10. Постанова Кабшету Mirn-стрiв Укра'ни "Про затвер-дження Порядку проведення сощально-ппешчного мошто-рингу" вщ 22.02.2006 р. № 182.
Надiйшла до редакцИ 11.11.2010.
АК1МЕНКО В.Я., МИХ1НА Л.1.
ДУ "1нститут ппени та медично)' екологи iм. О.М. Марзеева НАМН Укра'ни", м. Ки'в
УДК 624.035.4:351.77
IMPROVEMENT OF THE CRITERIA FOR SANITARY-AND-EPIDEMIOLOGICAL ASSESSMENT OF CHEMICAL AIR POLLUTION IN INHABITED AND PUBLIC PREMISES
Akimenko V.Ya., Mikhina L.I.
УДОСКОНАЛЕННЯ КРИТЕРПВ САН1ТАРНО-ЕП1ДЕМ1ОЛОГ1ЧНО1 ОЦ1НКИ Х1М1ЧНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ПОВ1ТРЯ ПРИМ1ЩЕНЬ ЖИТЛОВОГО I ГРОМАДСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
вропейське регiональне бюро ВООЗ протягом багатьох роюв органiзовувало роботу провд них фахiвцiв у галузi управлшня якiстю повiтря з аналiзу науко-вих дослiджень у провiдних кра'шах свiту з цieí проблеми. Результати ще'| роботи пред-ставленi у багатьох документах [1, 2]. Фахiвцi дмшли висновку, що забруднення пов^ря прими щень e одним з головних фак-торiв ризику впливу на здоров'я населення.
У багатьох випадках хiмiчне забруднення пов^ря замкнутих примщень робить бiльш сутте-вий вклад у формування вели-чини ризику для здоров'я населення, шж забруднення атмосферного пов^ря [3].
Кайгородова Т. В. та 1ва-нов А.В. в шформацмному бю-летенi (Серiя "Оточуюче сере-довище", сiчень 2007, тема ви-пуску: якiсть повiтря) наводять перелк i коротку iнформацiю про 10 монографiчних публка-цiй [4-13], виконаних тд егiдою ВООЗ, в яких показано, що серед факторiв довкшля забруднення пов^ря населених пунк-тiв, особливо внутрiшнього середовища житла, робить сутте-вий вклад у формування здо-ров'я населення. Найбшьше потерпають дiти через особли-востi перебiгу психофiзiологiч-них i бiохiмiчних процесiв в ор-ганiзмi, що розвиваеться, i умов |'х експозицií. Ретельно розглядаються питання щодо особливостей мошторингу хи мiчного забруднення повiтря та критерив його оцiнки як фактора ризику. Бшьшють дослщни-юв дiйшла висновку, що в умо-вах закритих примiщень у разi тривалого перебування (6080% доби) людина отримуе бiльшу дозу хiмiчного наванта-ження, нiж вiд забруднення атмосферного пов^ря. Це пов'язано з наявнютю усере-динi примщень додаткових внутршшх джерел видiлення
СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ КРИТЕРИЕВ САНИТАРНО-ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКОЙ ОЦЕНКИ ХИМИЧЕСКОГО ЗАГРЯЗНЕНИЯ ВОЗДУХА ПОМЕЩЕНИЙ ЖИЛИЩНОГО И ОБЩЕСТВЕННОГО НАЗНАЧЕНИЯ Акименко В.Я., Михина Л.И.
На основании анализа информационных источников по качеству атмосферного воздуха и воздушной среды помещений США, России, Европейского Союза, Украины и ВОЗ предложены новые санитарно-гигиенические критерии оценки приоритетных загрязнителей воздушной среды помещений жилых и общественных зданий в зависимости от режима экспозиции и категории работающих и населения.
© Аюменко В.Я., Мих1на Л.1. СТАТТЯ, 2011.
рiзних речовин. Незважаючи на це проблемi розробки мещд^в визначення та удосконалення критерiíв оцшки цього фактора, на нашу думку, не приди ляеться достатньо( уваги.
Аналiтичне дослiдження. У вщповщних саштарно-епщеми ологiчних [14] i бущвельних [15-17] нормативних документах, дючих на територií Украí-ни, декларуеться необхiднiсть для оцiнки повiтря примщень житлових i громадських бу-дiвель використовувати се-редньодобовi гранично допу-стимi концентрацií шкiдливих речовин зпдно з ДСП № 201-97 [18]. Проте нав^ь формально (п. 1.1) цей документ поширю-еться "на атмосферне пов^ря населених мiсць i мюць масо-вого вiдпочинку та оздоро-влення населення..." i вимагае (п.8.1) проводити монiторинг хiмiчного забруднення пов^ря згiдно з вимогами ГОСТ 17.2.3.01-86 "Охрана природы. Атмосфера. Правила контроля качества воздуха населенных пунктов" [19] та "Руководства по контролю загрязнения атмосферы (РД 52.04.186-89)". Виконання вимог ДСП 201-97 та ГОСТ 17.2.3.01-86 щодо "стацюнарних, маршрутних або пщфакельних послв" (п.8.3) щодо повiтря прим^ щень житлових i громадських будiвель не може бути реально здшснене. Одшею з причин неможливостi органiзацií вщ-бору проб повiтря у таких при-мiщеннях протягом доби або строго декретованого часу, як того вимагае ГОСТ 17.2.3.01 -86, е вщсутнють апаратури, яка б працювала в автоматичному режимi i не порушувала умов функцюнального використан-ня примiщення, особливо це стосуеться житла. Цей момент е мiжнародною вимогою щодо методiв контролю хiмiчного забруднення повiтря прим^ щень [20, 21]. Дiючi в УкраМ активнi методи вiдбору проб пов^ря згiдно з РД 52.04.18689 також не сприяють оргашза-цií такого дослiдження. Наяв-нють рiзних реактивiв у погли-начах, iнодi досить токсичних, може бути загрозою для меш-канцiв квартири, особливо для д^ей. Бiльшiсть аспiраторiв, призначених для вiдбору проб пов^ря, не вiдповiдае вимогам щодо шумностк Для нiчного часу доби зпдно з СН № 3077-84 шум у житл не повинен пере-
IMPROVEMENT OF THE CRITERIA FOR SANITARY-AND-EPIDEMIOLOGICAL ASSESSMENT OF CHEMICAL AIR POLLUTION IN INHABITED AND PUBLIC PREMISES Akimenko V.Ya., Mikhina L.I.
New sanitary-and-hygienic criteria for the assessment of the prior pollutants of the indoor air in the premises of inhabited and public buildings depending on the exposure regime and category of the working and the population are suggested on the basis of the analysis of the information sources on the ambient and indoor air quality in the USA, Russia, EC, Ukraine and the WHO.
вищувати 30 дБА, а для палат лкарш — 25 дБА [22]. За кордоном знайшли свое вттення методи пасивного (дифузмно-го) вщбору проб пов^ря [20, 21], як не мають таких недоли юв.
У деяких нормативних документах [23] для оцшки якост по-в^ря застосовуються ппеычш критерп оцшки, викладеш у ГОСТ 12.1.005-88 [24]. Врахо-вуючи призначення ГОСТ 12.1.005-88, вимоги якого по-ширюються "на робочi мюця не-залежно вщ íх розташування...", усi робочi мiсця у громадських буд^влях пiдпадають п[д дiю цього документу. В якост критерпв гiгiенiчноí оцiнки забруднення повiтря хiмiчними речовинами ГОСТ 12.1.005-88 пропонуе вд повiднi максимально разовi i се-редньозмiннi ГДК робочоí зони (вщповщно до ГДК мррз та ГДК сзрз). Контроль над виконанням ГДК мррз здмснюеться шляхом вдбору проби одые'( або деюль-кох послщовних протягом 15 хвилин. У кожый контрольованiй точцi вiдбираеться не менше 3 проб, перiодичнiсть вiдбору проб встановлено залежно вiд класу небезпечност речовини i, у рядi випадюв, може змшюва-тися органами державного сани тарного нагляду. Контроль над середньозмшними ГДК здй снюють приладами шдивщуаль-ного контролю або за середньо-виваженими окремими пробами у час з урахуванням часу пе-ребування на усiх сталях техно-логiчного процесу. При цьому обстеження проводиться протягом не менше 75% тривалост змiни.
Проте важко погодитися, що правомiрно використовувати одн й тi саме критери оцiнки якостi повiтря для сталевара i офiсного працiвника. Вiзьмемо для прикладу оксид вуглецю. Середньозмшна ГДК робочо!' зони цiеí речовини (IV клас не-безпеки) — 20 мг/м3, водночас
при тривалостi експозицп не бiльше 1 години ГДК може бути тдвищена до 50 мг/м3, при ек-спозицií менше 30 i 15 хвилин вщповщно до 100 i 200 мг/м3. Мабуть, для пра^вниюв навiть пiдземних гаражiв [23] не варто використовувати таю поправки, бо у цьому середовищ^ хоч i ко-роткочасно, перебувають люди рiзного вiку та стану здоров'я.
1.М. Квашин та 1.1. Гурш [25] обГрунтовують необхiднiсть ви-користання СО2 не тiльки як критерю забруднення повiтря примiщення продуктами мета-болiзму людини,, а й як само-стмно!' шкiдливоí речовини, яка може надходити ззовнi до при-мщення через системи венти-ляцií. бвропейський стандарт ЕН 13779 [26] в якост базово!' величини для розрахунку вен-тиляцií примiщень пропонуе орiентуватися на концентрацiю СО2 350-400 ррт (639730 мг/м3) залежно вiд мiсця розташування об'екту (село, невелике мюто, центр мiста). У методичних вказiвках з саытар-ного нагляду за житловими бу-динками [14] ще 1981 року за-пропоновано ГДК СО2 у повiтрi житлових примщень на рiвнi 0.1%. Ця саме величина вико-ристовуеться i стандартом ASHRE 62-1989. Росiя прийня-ла европейський стандарт ЕН 13779 [27]. Автори статт вва-жають, що першим документом у Роси, в якому рекомендовано регламентувати СО2 у зовнш ньому (атмосферному) пов^ та у примщеннях при розра-хунку необхiдного пов^рообми ну, е стандарт АВОК "Здания жилые и общественные. Нормы воздухообмена"[28]. 1.М. Квашин та 1.1. Гурш [25] на основi аналiзу нормативно-методич-них документiв i науково( ш-формацií дiйшли висновку, що при розрахунку величини об'ему пов^ря, що подаеться у примiщення на одну людину, треба враховувати не ттьки ха-
рактеристику внутр1шн1х дже-рел забруднення пов1тря, а I стан забруднення пов1тря у район розм1щення само! буд1в-л1. Це наводить на думку, що при оргашзаци пов1трообм1ну у прим1щенн1 треба звернути особливу увагу на яюсть пов1-тря у м1сцях його забору. Щодо якост1 пов1тря у мюцях розм1-щення пов1трязаб1рних при-строТв систем вентиляцп та кондицюнування на прибудин-ков1й територп е в1дпов1дн1 ви-моги [23], хоч I не завжди до-статньо науково обГрунтоваш. Водночас практично вщсутня 1нформац1я про вимоги до пов1-тря прифасадного простору, яке надходить до прим1щення. Як переконливо показано у статт1 [25], на приклад! забруднення пов1тря СО2 розрахунко-ва величина об'ему пов1тря, що подаеться на одну л юдину, за необх1дност1 дотримання нормативу 1000 ррт (1825 мг/м3), суттево залежить вщ концен-трацп СО2 у пов1тр1 м1ста I може коливатися в1д 25,7 м3/год. до 180 м3/год. Можливють вико-нання останньоТ величини всту-пае у протир1ччя з вимогами енергозбереження [29, 30].
Таблиця 1 з европейського стандарту ЕН 13779 [26] також показуе, що не можуть бути за-безпечен однаков1 вимоги до якост1 пов1тря житлових прим1-щень, враховуючи реальн1 умо-ви розм1щення таких буд1вель.
Рос1йськ1 нормативн1 доку-менти СНИП 41-01-2003 "Отопление, вентиляция и кондиционирование" [31] та СанПиН 2.1.2.1002-00 "Санитарно-эпидемиологические требования к жилым зданиям и помещениям" [32] критер1ем якост1 по-в1тря прим1щень житлових I гро-мадських буд1вель пропонують ГДК забруднюючих речовин для атмосферного пов1тря. На нашу думку, важливо звернути увагу на те, що у СанПин 2.1.2.1002-00 пунктом 4.7. ви-магаеться, щоб концентрац1я
х1м1чних речовин у пов1тр| житлових прим1щень на момент здавання Тх в експлуатац1ю не перевищувала середньодобов1 гранично допустим! концентра-ц1Т забруднюючих речовин для атмосферного пов1тря населе-них пункт1в, а за Тх в1дсутност1 не перевищувала максимально разов! ГДК. Така саме вимога мютиться I в аналопчних документах, що д1ють в УкраТш [33, 14]. У ряд1 випадк1в, наприклад щодо СО2, СН № 2295-81 ре-гламентуе СО2 у житл1 на р1вн1 0.1% , а у ДСП 201-97 ГДК СО2 вщсутш. Кр1м того, за ро-с1йськими документами [32] переглянуто норматив фор-мальдег1ду та прийнято тимча-совий г1г1ен1чний норматив для житлових та громадських бу-д1вель на р1вн1 0,01мг/м3, в УкраТш користуються нормативом ГДКсд, тобто 0,003 мг/м3 (СН № 2295-81).
Зрозумшо, що щеальною як1-стю пов1тря для житлових при-м1щень була б цшковита в1дсут-н1сть у ньому штучно створених людиною х1м1чних речовин та вщповщнють його за х1м1чним складом природному атмосферному пов1трю, наприклад у прсьюй м1сцевост1 або у зон1 морських курорт1в. Звичайно, таке практично нереально. По-в1тря б1льшост1 м1ст з1псоване викидами стацюнарних (про-мислових п1дприемств) та пе-ресувних джерел забруднення (автомобшьного транспорту) [34-36]. Усередин1 житла е також своТ джерела, як1 практично пост1йно забруднюють пов1-тря х1м1чними речовинами (га-зове обладнання з вщкритою камерою згоряння, природна радюактивнють Грунту, плями забудови та огороджувальш матер1али буд1вл1, х1м1чна де-струкц1я пол1мерних матер1ал1в — мебл1, р1зн1 буд1вельн1 та оз-доблювальн1 матер1али тощо). Забруднення пов1тря, що ство-рюеться у результат! викори-стання р1зних техн1чних при-
Таблиця 1
Вимоги до вмюту СО2 у noBiTpi примiщення залежно вiд його категорм' та забруднення зовнiшнього атмосферного пов^ря
Категор1я прим1щення Перевищення р1вня СО2 над його вмютом у зовн1шньому пов1тр1, ppm
Типовий д1апазон Нормован1 значення
IDA 1 <400 350
IDA2 400-600 500
IDA3 600-1000 800
IDA4 >1000 1200
строТ'в, у тому числi побутового призначення, npenapaTiB побу-товоТ' xîmîï, пaрфумерiï, одягу, лiкaрських препара^в, наявно-стi тварин, рослин, зараження мiкрооргaнiзмaми, грибами та комахами тощо мае етзодич-ний характер i може змшюва-тися вiд житла до житла залежно вщ культури, мaтерiaльного стану, кiлькiсного складу меш-кaнцiв у квaртирi i багатьох ш-ших iндивiдуaльних причин, яю не можуть i, мабуть, не повинш враховуватися при оргаызацп довгострокового монiторингу якостi повiтря примщень для вивчення його впливу на здо-ров'я населення за ризиковою методологiею [37].
Свого часу при пщготовщ до-кументiв з якост повiтря прими щень експерти европейського репонального бюро ВООЗ за-пропонували збудувати спе-цiaльнi полiгони житлових квaртaлiв, щоб мати можливють у реальних умовах дослщ-жувати яюсть пов^ря прими щення у рiзних контрольованих вaрiaнтaх надходження заб-руднювaчiв. Прикладом можуть служити дослщження фiр-ми Vaillant, в яких протягом де-кiлькох мюящв в автоматичному режимi проводились до-слiдження концентрaцiï СО2 на фaсaдi триповерхового будин-ку, обладнаного двоконтурни-ми газовими котлами опалення i гарячого водопостачання з виведенням продук^в згорян-ня на фасад [38]. Ми на влас-ному досл^ впевнилися, що концентраци речовин на фаса-дi багатоповерхового будинку мають стохастичний характер i потребують довгострокових спостережень за спецiaльною методикою [39-42].
Звичайно, буд^вництво i екс-плуaтaцiя такого полiгону в Ук-рaïнi мaловiрогiднi, виходячи з економiчноï ситуaцiï, але мож-на запропонувати Ыший менш витратний вaрiaнт. Незважаю-чи на економiчну кризу держава ще мае можливост будува-ти або викуповувати соцiaльне житло. Виходячи зi статистич-них даних про розподш одно-кiмнaтних, двоюмнатних i три-кiмнaтних квартир у житловому фондi Укрaïни можна сформу-вати уявлення про середньос-татистичне помешкання, видi-лити його безкоштовно певним сiм'ям за умови, що з ними бу-дуть укладеш договори на встановлення певного облад-
нання I на проведення мошто-рингових досл1джень протягом доби (безперервно або у де-кретований час зпдно з ГОСТ 17.2.3.01-86), тижшв, мюящв i року в Тхшй квартирi. У зв'язку з тим, що концентра^я забруд-нюючих речовин у повiтрi при-мiщення мае стохастичний характер, лише таю тривалi MOHi-торинговi дослiдження (за ана-логiею з дослщженням радону i продуктiв його розпаду) [43] дадуть уявлення про реальш добовi, середньотижневi, се-редньомюячш та середньорiчнi навантаження основних прю-ритетних забруднюючих хiмiч-них речовин на певш контин-генти населення. Таю дан дозволять бтьш правомiрно ви-користати Тх при встановленш вкладу цих факторiв у загальну величину ризику, що визнача-еться за офщмно дiючою в Ук-раïнi методикою [37]. Викори-стання не завжди репрезента-тивних даних про концентрацю тих чи шших речовин у повiтрi примщень, як це часто бувае зараз [3], закладае потенцiйну похибку, яка може сягати по-рядкiв.
Якщо проаналiзувати National Ambient Air Quality Standarts (NAAQS) [44], направлений на захист населення, включаючи найбшьш чутливi верстви (хво-рих на астму, д^ей, старих людей), то можна бачити, що для мошторингу i оцшки якост по-вiтря фахiвцi Нацiонального агентства з охорони довктля США (EPA) запропонували лише 5 прюритетних забруднюючих речовин пов^ря (монооксид вуглецю, свинець, дiоксид азоту, зважен частки — РМ2.5 та РМ10, озон i дiоксид сiрки). Треба вiдзначити, що час осе-реднення експозицiï у межах цього документу для рiзних речовин коливаеться вщ 30 хвилин до року, тому кожна заб-руднююча речовина мае не менше 2-х кшьюсних критерiïв оцiнки залежно вщ часу експо-зицiï людини.
М.Г. Проданчук, Н.6. Диши-невич, Г.М. Балан та iH. [45] на основi ретельного аналiзу сви тово!' лiтератури поставили пи-тання про необхщнють приве-дення у вщповщнють з мiжна-родними вимогами критерпв гiгiенiчноï оцiнки будiвельних полiмерних матерiалiв з точки зору ïхньоï безпечност для здоров'я людини.
Дiючi в УкраМ нормативно-
методичнi документи з регла-ментацiï вимог до буд^вельних полiмерних матерiалiв [46, 47] були розраховаш на вiтчизняне виробництво. Ниш житловi i громадськi примiщення оздо-блюють переважно полiмерни-ми матерiалами зарубiжного виробництва. Треба зазначити, що нав^ь при проведеннi дер-жавно[ саштарно-епщемюло-гiчноï експертизи не завжди можна мати шформацю про хи мiчний склад полiмерного ма-терiалу та про технологiю його виробництва, не кажучи вже про оздоблення житлових i громадських примщень матерiа-лами, що купуються на ринку. Реальна практика неконтро-льованого оздоблення житлових i громадських примщень тсля введення у дю будiвлi створюе суттеву загрозу наси-чення простору примщення матерiалами, якi одночасно можуть бути джерелом забруднення пов^ря одними i тими речовинами з формальною вiдповiднiстю дючим саштар-но-гiгiенiчним вимогам кожного окремого матерiалу [48].
Вивчення забруднення пови тря примiщень житлових i громадських буд^вель кiнцевою метою мае визначення можли-вого впливу на здоров'я та умови проживання населення. Застосування методологи оцшки ризику зпдно з МР 2.2.12-142-2007 [37] потребуе даних за середньодобовими дозами конкретних речовин, мг/кг-доба, для визначення яких необхщно знати детальш умови експозицп людини до цього фактора протягом усьо-го життя не ттьки у примщен-Hi, а й при перебуванн поза його межами. Використання для мети даних про концентра-цп хiмiчних речовин у прими щеннях певних конкретних бу-дiвель, отриманих у короткоча-сних, часто спорадичних спо-стереженнях, не зовам випра-вдане з методологiчноï точки зору. Складнють проблеми от-римання репрезентативних даних про середньодобовi дози конкретних речовин добре видно з методичних рекомен-дацм з радiацiйно-гiгiенiчного обстеження житлових i громадських буд^вель [43]. Цей документ величиною, що кон-тролюеться, визначае се-редньорiчне значення е^ва-лентноï рiвноважноï об'емноï активностi (ЕРОА) iзотопiв ра-
дону у повiтрi примщення. При прийняттi в експлуатацiю бу-динку немае можливостi про-водити замiри середньорiчно-го значення ЕРОА, тому рекомендовано отримувати резуль-тати вимiрiв протягом не менше 1-2 тижшв з урахуванням коефщента варiацiï, який залежить вщ геолого-геофи зичних характеристик Грунту пщ будинком, клiматичних осо-бливостей регюну, типу будин-ку, сезону року, тривалост пробовiдбору. Вважаемо, що у процедурi визначення се-редньодобових доз конкретних хiмiчних речовин можна скори-статися коефiцiентами варiацiï згiдно з МУ 2.6.1.715-98 (табл. 1 п.3.4) [43], як при тривалостi замiрiв у теплий перiод року вщ 1 години до 1-3 мюящв колива-ються вiд 1.5 до 3.0, а у холод-ний перюд року — вiд 0.75 до 1.5. Цей документ визначае умови проведення замiрiв у примщеннях (стан вентиляци, вибiр примiщень, мюце i юль-кiсть замiрiв, метеоролопчш умови тощо). Дослiджувати хи мiчне забруднення повiтря примiщення з метою визначення ризику для здоров'я меш-кан^в або працiвникiв необхщно за наявност постiйних або таких джерел забруднення, якi можуть впливати на людину роками. До таких внутршшх джерел треба вщнести саму людину з видшенням продук^в життедiяльностi, газове облад-нання для приготування ïжi, бу-дiвельнi матерiали, меблi, си-стеми обмiну пов^ря, конди-цюнування, каналiзацiю, тобто Ti джерела, якi е невiд'емною частиною само[ будiвлi, ïï тех-шчних експлуатацiйних характеристик.
Прийнята в УкраМ офiцiйно ризикова методологiя оцiнки забруднення пов^ря [37] пере-вищення референтних доз (Rfd) або референтних концентрацм (Rfc) розглядае як пiдвищення ймовiрностi шкiдливих ефектiв, якi, у свою чергу, залежать вiд тривалостi експозици i оцшю-ються через коефщенти (HQ) та iндекси небезпеки (HI). В якост критерiïв оцiнки генотоксичних канцерогешв запропоновано визначати фактор канцерогенного потен^алу (CPF), фактор нахилу (CSF) або одиничний ри-зик (UR). Застосування згада-них критерив потребуе даних не лише про величину концентра-ци чи iншоï речовини у пови
трi примiщення, а i детальних ваги людини. Тобто нав^ь за на- центрацiй речовини у пов^ характеристик тривалостi екс- явност хороших монiторинго- примiщення (за добу, тиждень, позицií та отриманоТ дози на кг вих даних з осереднених кон- мюяць, рк, все життя) визначи-
Таблиця 2
Критерп ппешчно'Г оц1нки деяких забруднювач1в атмосферного пов1тря в УкраГш, Росп, ввропейському Союз1, США та рекомендован! ВООЗ
е
Речовина Критери ппеычно! оцшки
Укра'ша [А], Роая [Б] бвропейський Союз [В] ВООЗ [Г] США [Д]
Монооксид вуглецю 3000 мкг/м3 (середньодобове значення) 5000 мкг/м3 (20-хвилинне усереднення) 10000 мкг/м3 (час усереднення 8 годин) 100000 мкг/м3 (час усереднення 15 хвилин) 100000 мкг/м3 (час усереднення 30 хвилин) 30000 мкг/м3 (час усереднення 1 година) 10000 мкг/м3 (час усереднення 8 годин) 9 ppm/ 10000 мкг/м3/ (8-годинне усереднення) 35 ppm/ 40000 мкг/м3/ — (одногодинне усереднення)
Дюксид азоту 40 мкг/м3 (середньодобове значення) 85(200) мкг/м3 (20-хвилинне усереднення) 200 мкг/м3 (не повинна бути перевищена бтьше н1ж 18 раз1в на р1к) 125 мкг/м3 (не повинна бути перевищена бтьше н1ж 3 рази на р1к) 40 мкг/м3 (середньор1чна) 40 мкг/м3 (середньор1чне значення) 200 мкг/м3 (усереднене значення на 1 годину) 0.053 ppm/ 100 мкг/м3/ (щодены арифметичы усереднення)
Дюксид арки 50 мкг/м3 (середньодобове значення) 500 мкг/м3 (20-хвилинне усереднення) 350 мкг/м3 (не повинна бути перевищена бтьше н1ж 24 рази на р1к) 125 мкг/м3 (не повинна бути перевищена бтьше н1ж 3 рази на р1к) 20 мкг/м3 (середня на р1к) 20 мкг/м3 (середньодобове значення) 500 мкг/м3 (усереднене значення за 10хвилин) 0.03 ppm/ 80 мкг/м3 (щодены арифметичы усереднення) 0.14 ppm/ 370 мкг/м3 (24-годинне усереднення)
Озон 30 мкг/м3 (середньодобове значення) 160 мкг/м3 (20-хвилинне усереднення) - 100 мкг/м3 (усереднене значення за 8 годин) -
Твердi частки ТЧ2,5 150 мкг/м3 (середньодобове значення) 500 мкг/м3 (20-хвилинне усереднення) - 10 мкг/м3 (середньор1чне значення) 25 мкг/м3 (середньодобове значення) 15 мкг/м3/ щодены арифметичы усереднення/ 35 мкг/м3/ (24-годинне усереднення)
ТЧ10 150 мкг/м3 (середньодобове значення) 500 мкг/м3 (20-хвилинне усереднення) 20 мкг/м3 (на рк) 50 мкг/м3 (не повинна бути перевищена бтьше н1ж 3 рази на р1к) 20 мкг/м3 (середньор1чне значення) 50 мкг/м3 (середньодобове значення) 150 мкг/м3 (24-годинне усереднення)
Формальдегид 3мкг/м3 (середньодобове значення) 35 мкг/м3(20-хвилинне усереднення) 10 мкг/м3 (20-хвилинне усереднення)/тимчасовий норматив для житлових та громадських примщень* - 100 мкг/м3 (час усереднення 30 хв.) -
е
Примтка: (iнформацiйнi джерела, з яких взято нор-мативн'1 величини хiмiчного забруднення речовини):
A). ДСП-201-97 "Державнi сан'тарн': правила охорони атмосферного повтря населених мiсць (вщ забруднення хiмiчними i болопчними речовинами)".
Б). ГН 2.1.6695-98.
B). Нормативы загрязнения атмосферного воздуха /http://www.mosecom.ru/air-normativ/.
Г). Рекомендации ВОЗ по качеству воздуха, касаю-
щиеся твердых частиц, озона, двуокиси азота и двуокиси серы. Глобальные обновленные данные, 2005. Краткое изложение оценки риска. Всемирная организация здравоохранения.
Д). National Ambient Air Quality Standards (NAAQS) /http:/epa.gov/air/criteria.htmp. Last update on Friday, February, 2009.
* — СанПиН 2.1.2.1002-00 "Санитарно-эпидемиологические требования к жилым зданиям и помещениям".
ти ризик для здоров я людини неможливо без знання реального дозового навантаження та загапьноТ тривалост експозици не тшьки окремоТ людини, а й частини популяци, яка пiдпадаe пщ дiю цього фактора.
У рекоменда^ях ВООЗ [49] на основi узагальнення останшх наукових даних про вплив твер-дих часток на здоров'я населен-ня запропоновано в якост кри-терiю оцiнки даного фактора ви-користовувати показник забруднення пов^ря твердими частками з дiаметром 10 мкм i 2,5 мкм та з нормативними рiв-нями вщповщно 20 мкг/м3 i 10 мкг/м3 (середньор^чш кон-центрацiï) та 50 мкг/м3 i 25 мк/м3 (добовi концентраций При цьо-му рекомендовав також про-мiжнi показники (ПП-1, ПП-2, ПП-3) досягнення якост повiтря на основi опублiкованих даних про коефщенти ризику за результатами багатоцентрових та метааналiзiв збшьшення смерт-ностi на певний вщсоток щодо вiдповiдного нормативу. Цi нор-мативи рекомендовано поши-рити i на яюсть пов^ря прими щень. Водночас у рекомендаци ях ВООЗ звертаеться увага на те, що надмал твердi частинки, якi утворюються у результатi згоряння рiзного палива, можуть нести ще бшьшу загрозу здоров'ю населення. Проте пе-реконливих наукових результа-тiв для визначення коефщен^в ризику щодо твердих частинок, менших за 0,1 мкм ще недостат-ньо. Треба також зазначити, що у ДСП 201-97 аерозольне забруднення атмосферного пов^ря регламентуеться без урахування дисперсност на рiвнi 150 мкг/м3 (ГДК сд) та 500 мкг/м3 (ГДК мр), що набага-то перевищуе рекомендовав ВООЗ нормативи даного фактора. Вважаемо, що для оцЫки ае-розольного забруднення пови тря примщень в УкраМ необхщ-но використовувати нормативнi рiвнi, рекомендовав ВООЗ [49]. Такий висновок можна пошири-ти i на озон, дюксиди сiрки та азоту. Для порiвняння важливо навести критерiï оцЫки якостi атмосферного повiтря прiори-тетних забруднюючих речовин, яю використовуються в Украïнi та Ыших краïнах, або рекомен-дованi провщними спе^атзо-ваними оргаыза^ями з захисту здоров'я та довкiлля.
За даними шформацмного джерела европейського регю-
нального бюро ВООЗ [http:// www.euro.who.int], у житловому середовищi людини виявлено понад 15000 рiзних хiмiчних речовин, кожна з яких потенцмно може створювати ризик негативного впливу на здоров'я лю-дини або на умови ïï проживан-ня. У повiтрi примщення реес-труеться велика кiлькiсть летких оргашчних сполук (ЛОС), iнколи досить токсичних [50]. Проте н з економiчних мiркувань, нi з наукових позицм немае можли-востi i необхщност монiторити увесь цей перелк, оскiльки ос-новнi контингенти населення тддаються впливу, часто цшо-добово, протягом роюв обме-женого перел^ речовин, таких як вуглекислий газ, монооксид вуглецю, дiоксиди азоту та арки, озон, твердi частинки тощо. Спробуемо порiвняти критерiï оцшки вказаних речовин, що рекомендованi ВООЗ, або використовуються у рiзних кражах.
Привертае увагу те, що кри-терiï гiгieнiчноï оцiнки атмосферного пов^ря, якi використовуються в УкраМ також для оцшки якост повiтря прим^ щень, не змжювалися протягом десяткiв роюв. Водночас практика кра'ш европейського Союзу та США, де протягом багатьох роюв откуються проблемою забруднення атмосферного пов^ря, дуже дина-мiчно i гнучко реагуе на останш досягнення свiтовоï науки у га-лузi нормування прiоритетних хiмiчних забруднень атмосферного повiтря. При цьому критерп оцiнки його якост i стан е предметом обговорення не лише вузьких професюна-лiв, а i всieï громадськостк У США Агентство з охорони нав-колишнього середовища (EPA) повщомляе про мiсце i час об-говорення нових критерiïв оцiнки атмосферного пов^ря. Це дае можливiсть уам заци кавленим сторонам взяти участь в обговорены наукових засад, яю покладеш в основу того чи шшого нормативу. ВООЗ виконуе свою роль орга-нiзатора наукових форумiв з аналiзу останнiх досягнень науки з охорони атмосферного пов^ря i захисту здоров'я населення. Широко рекоменду-еться ризиковий пщхщ для оцiнки якостi атмосферного пов^ря населених пунктiв.
Аналiз даних табл. 2 показуе, що нормативи якост пов^ря за прiоритетними забруднюючи-
ми речовинами (монооксид вуглецю, дюксид азоту, дюксид сiрки, озон, твердi зваженi частинки, формальдегiд) в УкраМ i у кра'шах европейського Союзу та США суттево вiдрiз-няються. Якщо в УкраМ вико-ристовуються нормативи з часом усереднення 24 години i 20 хвилин (ГДК сд, ГДК мр), кражи европи i США мають нормати-ви певно[ речовини з часом усереднення 15 хв., 30 хв. (за сво!м визначенням е аналогом ГДКмр) i 60 хвилин, 8 годин (за сво!м визначенням е аналогом ГДКрз), 24 години (за сво!м визначенням е аналогом ГДКсд) i нав^ь рк. Незважаючи на те, що нормативи згаданих речовин у кражах еС i США де-що вiдрiзняються, вони бiльш гармошзоваш мiж собою, нiж нормативи тих саме речовин, що використовуються в Украï-нi. У зв'язку з рiзним часом усереднення нормативи Укражи та iнших краж важко порiвню-вати, проте привертае увагу те, що у рядi випадюв вiдмiннiсть нормативiв сягае 20 разiв (наприклад, для монооксиду вуглецю). ГДК мр в УкраМ 5000 мкг/м3, а рекомендована ВООЗ — 100000 мкг/м3 (для практично такого ж часу усереднення). Незважаючи на те, що в останн роки з'явилися ва-гомi науковi данi про шюдли-вiсть твердих частинок залеж-но вiд ïхнього розмiру (дисперсности [49], в Украïнi викори-стовуються нормативи аеро-зольного забруднення пов^ря без урахування цього важливо-го параметра. Окрiм того, нормативи за величинами у 15-20 разiв менш жорстю, нiж реко-мендованi ВООЗ [49]. Врахо-вуючи якiсть i масштабнють наукових матерiалiв, покладе-них в обфунтування рекомен-дованих ВООЗ нормативiв при оритетних хiмiчних забруднюючих речовин пов^ря [1, 2, 4-6], економiчно доцiльно у за-конодавчому план перегляну-ти нормативи якост атмосферного повiтря, дiючi в Укра-ïнi [18], i гармошзувати ïх з нормативами еС (Нормативы загрязнения атмосферного воздуха /49, http://www.mos-ecom.ru/air-normativ).
Аналiз даних таблицi 2 та де-яких нормативних документiв еС [20] та Росп [21] показуе, що у житлi практично завжди е сво[ власнi внутрiшнi джерела забруднення пов^ря моноок-
сидом вуглецю, дiоксидами сiрки та азоту, твердими час-тинками, озоном, формальде-гiдом та шшими хiмiчними ре-човинами. Це наводить на думку, що застосування тих саме критерив оцшки якост атмосферного пов^ря i повiтря жит-лових примiщень практично неможливе без застосування технiчних засобiв регулювання, що нинi з економiчних мiрку-вань нереально.
На жаль, яюсть повiтря пере-творилася на товар зi своею ци ною. Набувае поширення практика торгiвлi квотами забруд-нення повiтря. Мабуть, немае iншого виходу, нiж застосувати критери ризикового тдходу для оцшки якост не тiльки атмосферного пов^ря, але й повiтря примщень [37], як це запропо-новано Ю.Д. Губернським [3].
Висновки
1. Для гармошзаци нормати-вiв забруднення атмосферного пов^ря УкраТни з нормативами ВООЗ або 6С можна рекомен-дувати використовувати дiючi в Украíнi нормативи якост пови тря [18], враховуючи ризико-вий пiдхiд залежно вщ експози-цií населення i пра^вниюв до певних хiмiчних забруднюючих речовин пов^ря примiщень житлових i громадських бу-дiвель. Ми вважаемо, що треба вщмовитися вiд простих декла-рацiй вiдносно високих i практично недосяжних вимог до якост пов^ря усiх громадських примiщень [16] i застосовувати не ГДКсд, а ГДКмр зпдно з ДСП 201-97 або навiть ГДКрз згiдно з ГОСТ 12.1.005-88, коли експози^я (перебування) населення у таких примщеннях мае нерегулярний та нетрива-
лии характер протягом життя.
2. Проведении вище аналiз iнформацiИних джерел дозво-ляе рекомендувати критерй' санiтарно-епiдемiологiчноí оцшки пов^ря примiщень бу-дiвель житлового i громадсько-го призначення, наведет у та-блицi 3.
Л1ТЕРАТУРА
1. Air quality guidelines for Europe / World Health Organization; Regional Office for Europe. — Copenhagen, 1987. (WHO Regional Publications, European Series № 23).
2. Air quality guidelines for Europe. — 2-nd ed. / World Health Organization; Regional Office for Europe. — Copenhagen, 2000. (WHO Regional Publications, European Series № 91).
3. Оценка риска воздействия на здоровье химических веществ, загрязняющих воздух жилой среды / Ю.Д. Губернский, С.М. Новиков, Н.В. Калинина, А.В. Мацюк // Гигиена и санитария. — 2002. — № 6. — С. 27-30.
4. Рекомендации по качеству воздуха в Европе. 2-е изд. / Европейское региональное бюро ВОЗ. — М.: Весь мир, 2004.
5. Загрязнение воздуха транспортными средствами и его воздействие на здоровье населения / Европейское региональное бюро ВОЗ. — Копенгаген, 2005. — 190 с.
6. Health risk of particulate matter from long-rang trans-boundary air pollution / World Health Organization; Regional Office for Europe. — Copenhagen, 2006. — 113 р.
7. Effects of pollution on children's health and development / World Health Organization; Regional Office for Europe. — Copenhagen, 2005. — 185 р.
Таблиця 3
Критери ппешчно'Г оцшки х1м1чного забруднення пов1тря примщень житлових i громадських буд1вель (пропозицГГ)
Контингент Умови експозици Гранично допустима концентращя Нормативний документ
Населення Бтьше 4-х годин на добу, постшы протягом понад пiврiччя Середньо-добова ДСП № 201-97 (атмосферне пов^ря)
Населення Менше 4-х годин на добу, нерегулярна випадковi протягом року Максимально разова
Пращвники Постмы робочi мюця Робочо!' зони, у т.ч. середньозмЫна ГОСТ 12.1.005-88 (робоча зона)
Пращвники i населення (вщвщувачО Пращвники — менше 50% робочого часу, населення — нерегулярна випадковi протягом року Максимально разова ДСП № 201-97 (атмосферне пов^ря)
8. Мониторинг качества воздуха для оценки воздействия на здоровье человека / Европейское региональное бюро ВОЗ.
— Копенгаген, 2001. — 196 с.
9. Development of WHO Guidelines for Indoor Air Quality. Report оп Working Group Meeting, (Germany, 23-24 October 2006) / World Health Organization; Regional Office for Europe. — Copenhagen, 2006. — 27 р.
10. Osrto B. Outdoor air pollution. Assessing the environmental burden of disease at national and local levels / B. Ostro; World Health Organization. — Geneva,
2004. — 62 р.
11. Exposure assessment in studies on the chronic effects of long-term exposure to air pollution: Report on a WHO/HEI Workshop (Bonn, 4-5 February 2002). — Copenhagen, 2003. — 28 р.
12. Health Aspects of Air Pollution with Particulate Matter, Ozone and Nitrogen Dioxide: Report on a WHO Working Group (Bonn, Germany 13-15 January 2003) / WHO. — Copenhagen, 2003. — 90 р.
13. Role of Human Exposure Assessment in Air Quality Management: Report on the Joint Workshop of WHO Joint Research Centre European Concerted Action "Urban Air, Indoor Environment" (Bonn, Germany, 14-15 October 2003) / WHO Regional Office for Europe. — Copenhagen, 2003. — 20 р.
14. Методические указания по осуществлению государственного санитарного надзора за устройством и содержанием жилых зданий: СН № 2295-81 / Министерство здравоохранения СССР. — М.: Минздрав СССР, 1981. — 78 с.
15. Будинки i споруди. Жит-ловi будинки. Основы положен-ня: ДБН В.2.2-15-2005. — К.,
2005.
16. Будинки i споруди. Гро-мадськ будинки та споруди. Основы положення: ДБН В.2.2-9-99 / Держбуд Укра'ши. — К., 1999.
17. Державы бу^вельш нор-ми Укра'ши. Будинки i споруди. Заклади охорони здоров'я: ДБН В.2.2-10-2001 / Держбуд Укра'ши. — К., 2001. — 164 с.
18. ДСП -201-97 Державы са-ытары правила охорони атмосферного пов^ря населених мюць (вщ забруднення хiмiчни-ми i бюлопчними речовинами.
— К., 1997.
19. Охрана природы. Атмосфера. Правила контроля качества воздуха населенных пунктов: ГОСТ 17.2.3.01-86. — М., 1986.
20. Воздух замкнутых помещений: Стандарт ИС016000-1:2004. — Ч. 1. Отбор проб. Общие положения. (ISO 160001:2004 ''Indoor air. Part 1: General aspects sampling strategy").
21. Национальный стандарт Российской Федерации. Воздух замкнутых помещений: ГОСТ Р ИСО 16000-1-2007. Группа Т 58. — Ч. 1. Отбор проб. Общие положения. — М., 2007. — 28 с.
22. Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки: СН № 3077-84. — М., 1984.
23. Сооружения транспорта. Автостоянки и гаражи для легковых автомобилей: ДБН В.2.3-15:2007. — К., 2007.
24. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны: ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. — М., 1988.
25. Квашин И.М. К вопросу о нормировании воздухообмена по содержанию СО2 в наружном и внутреннем воздухе / И.М. Квашин, И.И. Гурин // АВОК. — 2008.
— № 5. — С. 34-42.
26. Ventilation for nonresidential buildings. Performance requirements for ventilation and room-conditioning systems: EN 13779.
27. Вентиляция в нежилых зданиях. Технические требования к вентиляции и кондиционированию: ГОСТ EN 137792007. — М., 2007.
28. Здания жилые и общественные. Нормы воздухообмена: АВОК СТАНДАРТ-1 2002.
— М.: АВОК-ПРЕСС, 2002.
29. Система забезпечення надмност та безпеки будiвель-них об'ек^в. Основы вимоги до будiвель i споруд. Eкономiя енергп: ДБН В. 1.2-11-2008. — К., 2008.
30. Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорта будинюв при новому будiв-ництвi та реконструкций ДСТУ-Н Б А.2.2-5:2007. — К., 2007.
31. Отопление, вентиляция и кондиционирование: СНиП 4101-2003.
32. Санитарно-эпидемиологические требования к жилым зданиям и помещениям: Сан-ПиН 2.1.2.1002-00.
33. Строительные нормы и правила. Отопление, вентиляция и кондиционирование: СНиП 2.04.05-91 / Госстрой СССР. — М.: АПП ЦИТП, 1992.
34. Турос О.1. Розробка наукових пiдходiв до ппешчно)' оцшки небезпеки вщ джерел забруднення атмосферного
пов^ря на основi показниюв ризику: автореф. дис. доктора мед. наук: спец. 14.02.01 (ппе-на та професмна патолопя) / О.1. Турос. — К., 2008. — 42 с.
35. Human Health Risk Assessment from Transport-Related Air Pollution in Ukraine / O. Turos, O. Voznyuk, A. Petrosian et al. // Central European journal of occupational and environmental medicine: The 3-rd Central and Eastern Europe Conference on Health and the Environment (19-22 Oct. 2008): abstract book. — Cluj-Napoca (Romania), 2008. — P. 109-110.
36. Вознюк О.В. ОцЫка ризику для здоров'я населення вщ забруднення атмосферного пов^ря викидами пересувних джерел (на прикладi м. Запо-рiжжя) / О.В. Вознюк, А.А. Пе-тросян, О.М. Картавцев // Акту-альш питання ппени та еколо-пчно1 безпеки Украши (V Мар-зеевсью читання): зб. тез доп. наук.-практ. конф. — К., 2009.— Вип. 9. — С. 14-15.
37. ОцЫка ризику для здоров'я населення вщ забруднення атмосферного повпря: методичн рекомендацп МР 2.2.12-1422007 / МОЗ Укради; Державна саытарно-епщемюлопчна служба. — К., 2007. — 39 с.
38. Материалы исследований распространения продуктов сгорания по фасаду здания при одновременной работе нескольких котлов: материалы ф-мы Vaillant GmbH / Диплом. инж. Арнд Фребиш.
39. Аюменко В.Я. Ппешчш проблеми Ыдивщуального газового опалення та гарячого водопостачання житлових бу-динюв / В.Я. Аюменко, А.В. Ярипн, Н.М. Янко // Ппена на-селених мюць: зб. наук. пр. — К., 2006. — Вип. 48. — С. 17-23.
40. Акименко В.Я. Эколого-ги-гиеническое значение использования информационных технологий при проектировании, строительстве и эксплуатации высотных зданий / В.Я. Акименко, О.М. Пономаренко, О.В. Коваленко // Информационные технологии и общество. — 2008: матер. Междунар. форума (28 сент. — 5 окт. 2008 г., Кемер (Бельбиди), Турция). — М.: Фор-сикон, 2008. — С. 65-67.
41. Аюменко В.Я. Методичн пщходи до вивчення викидiв продук^в згоряння газу через зовышню стЫу як потенцмного джерела забруднення повпря примщень / В.Я. Аюменко, Л.В. Пелех // Актуальн питання ппени та еколопчно1 безпеки
Украши" (Ill Марзеевсью читання): зб. тез доп. наук.-практ. конф. — К., 2007. — Вип. 7. — С.49-50 .
42. Аюменко В.Я. Про деяю п-пешчш проблеми проектування шдивщуапьних газових систем опалення i гарячого водопостачання багатоповерхових житлових будинюв / В.Я. Аюменко, Л.В. Пелех // Ппена населених мюць: зб. наук. пр. — К., 2008.
— Вип. 52. — С. 8-17.
43. Проведение радиацион-но-гигиенического обследования жилых и общественных зданий: метод. указания МУ 2.6.1.715-98 / Минздрав РФ. — М., 1998.
44. Суспшьш обговорення обГрунтування нормaтивiв яко-ст повпря [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http//epa.gov/air/criteria.html. Last update in Frieday, 20 February 2009.
45. Гигиенические и клинические аспекты синдрома "больных зданий" и перспективы охраны здоровья населения / Н.Г. Проданчук, Н.Е. Дышине-вич, Г.М. Балан и др. // Совр. пробл. токсикол. — 2006. — № 2. — С. 4-13.
46. Инструкция по санитарно-гигиенической оценке полимерных материалов, предназначенных для применения в строительстве и производстве мебели: № 6035. А-91 / МЗ СССР — М., 1991.
47. Санитарные правила и нормы по применению полимерных материалов в строительстве. Гигиенические требования: СанПиН № 6027 А-91 / МЗ СССР. — М., 1991.
48. Особливост застосуван-ня та ппеычно!' оцЫки полiмер-них мaтерiaлiв у сучасних ви-сотних житлових будинках / В.Я. Аюменко, О.В. Пхтченко, О.В. Коваленко, Л.В. Пелех // Ппена населених мюць: зб. наук. пр. — К., 2006. — Вип. 48.
— С. 23-24.
49. Рекомендации ВОЗ по качеству воздуха, касающиеся твердых частиц, озона, двуокиси азота и двуокиси серы. Глобальные обновленные данные, 2005 год. Краткое изложение оценки риска / Всемирная организация здравоохранения. — Женева, 2005. — 28 с.
50. Малышева А.Г. Летучие органические соединения в воздушной среде помещений жилых и общественных зданий / А.Г. Малышева // Гигиена и санитария.
— 1999. — № 1. -С. 43-46.
Надiйшла до редакцп 10.06.2010.
