CC BY
10
оцiнки / О.1. Тимченко, А.М. Сердюк, С.С. Карташова. — К.: Медiнформ, 2008.
— 184 с.
5. Антомонов М.Ю. Критический анализ использования математических методов в медицинских исследованиях / М.Ю. Антомонов // Актуальн проблеми сучасноТ охорони здоров'я Ук-раТни. Кадри, стан ор-гаызаци, управлiння, медичнi iнформацiйнi системи та медичш Ыформацмш технологи: Матерiали конференцiТ. (КиТв, 18-19 жовтня
2007 р.). — К., 2007.
— С. 151-155.
6. Карташова С.С. Профшактична медицина: база даних що-до ресурсноТ забез-печеност служби ультразвуковоТ дiаг-ностики в УкраТнi / С.С. Карташова,
О.1. Тимченко, Н.Г Гойда // Гiгieна населених мюць. — К., 2002. — Вип. 40.
— С. 330-335.
7. Сердюк А.М. Оцн ка стану громадського здоров'я за показни-ками смертност та репродуктивних втрат / А.М. Сердюк,
С.С. Карташова, О.1. Тимченко та iн. // Гиена населених мюць. — 2004. — Вип. 44. — С. 361-375.
8. Kartashova S.S. Uniform interval estimates of survival function based on the result of random censored sample data observations / S. Kartashova // XXIX International Seminar on Stability Problems for Stochastic Models and V International Workshop Applied Problems in Theory of Probabilities and Mathematical Statistics related to modeling of information systems. Book of abstracts. — M.: IPI RAS, 2011. —
P. 25-27.
Надiйшла до редакцИ 24.04.2012.
CHEMICAL CARCINOGENS IN INDOOR AIR: SOURCES AND HUMAN RISK
Zinchenko N.A., Chernychenko I.A., Lytvychenko O.M., Sovertkova L.S.
Х1М1ЧН1 КАНЦЕРОГЕНИ У ПОВ1ТР1 ЖИТЛОВИХ ПРИМ1ЩЕНЬ: ДЖЕРЕЛА НАДХОДЖЕННЯ, РИЗИК ДЛЯ ЛЮДЕЙ
останш роки все бшьшоТ уваги заслуго-вують питання якост пов^ряного сере-довища закритих примiщень як провщ-ного чинника, що впливае на форму-вання здоров'я населення. За даними в^чизняних та шоземних дослщниюв, концентрацiï хiмiчних сполук у пов^ житлових примiщень перевищують ана-логiчнi показники забруднення атмосферного пов^ря на 25-62%, а у деяких роботах вщзначають, що вмют токсич-них хiмiчних сполук у повiтрi закритих примщень в 1,4-4 рази вищий, нiж зов-ш [1-3]. При цьому наголошуеться, що 40-60% рiчноï дози бенз(а)пiрену люди-на отримуе у житлi.
Враховуючи, що велика кiлькiсть хiмiч-них сполук, як мiстяться у пов^ряному середовищi житла, належить до класу канцерогенiв, можна припустити вщпо-вщне зростання аерогенного канцерогенного навантаження на людину i, тим самим, збшьшення ризикiв формування
ХИМИЧЕСКИЕ КАНЦЕРОГЕНЫ В ВОЗДУХЕ ЖИЛЫХ ПОМЕЩЕНИЙ: ИСТОЧНИКИ ПОСТУПЛЕНИЯ, РИСК ДЛЯ ЛЮДЕЙ
Зинченко Н.А., Черниченко И.А., Литвиченко О.Н., Соверткова Л.С. Цель: определить уровень канцерогенного риска, который формируется в жилье за счет загрязнения химическими канцерогенами атмосферного воздуха и наличия внутренних источников (сжигания бытового газа на кухне, курения).
Материалы и методы. Отбор проб проводился одновременно на улице (атмосферный воздух), в жилых и общественных помещениях. Во время отбора проб в жилых помещениях учитывалась работа газовой плиты и процессы курения. На основании полученных результатов проведен расчет индивидуального и суммарного канцерогенного рисков. Результаты. По результатам исследований были установлены следующие закономерности: воздушная среда закрытых помещений характеризуется стабильным загрязнением канцерогенами 3-х классов (полициклическими ароматическими углеводородами (бенз(а)пиреном), нитрозаминами (нитрозодиметиламином и нитрозодиэтиламином), тяжелыми металлами (кадмием, никелем, хромом) и формальдегидом; уровень загрязнения жилых помещений зависит от уровня загрязнения атмосферного воздуха; концентрации исследуемых веществ увеличиваются после эксплуатации газовой плиты и курения; наблюдается пространственное распространение химических канцерогенов по квартире. Согласно нашим расчетам вклад закрытых помещений в канцерогенную нагрузку составляет около 85%. Суммарный индивидуальный канцерогенный риск от загрязнения жилых помещений составляет 13,7 х 10-3, что в 1,6 раза выше, чем риск от загрязнения атмосферного воздуха. А канцерогенный риск от загрязнения всех микросред составляет 2,6 х 10-2. Такой уровень индивидуального риска является недопустимым и говорит о необходимости разработки и внедрения дополнительных путей оздоровления жилой среды. Показана необходимость проведения профилактических мероприятий на индивидуальном и государственном уровнях.
© Знченко Н.О., Черниченко 1.О., Литвиченко О.М., Соверткова Л.С. СТАТТЯ, 2012.
№ 3 2012 Environment & Health 36
З1НЧЕНКО Н.О., ЧЕРНИЧЕНКО 1.О., ЛИТВИЧЕНКО О.М., СОВЕРТКОВА Л.С.
ДУ "1нститут ппени та медично'' екологи iм. О.М. Марзеева НАМН Укра'ни", м. Ки'в
УДК 613.156:613.63:616-006
екологозалежно! частки онко-логiчноí захворюваностi. Це пiдтверджуeться i даними низки епiдемiологiчних доспщ-жень, в яких доводиться, що мешкання у певних умовах (на-прикпад, використання пiчного опапення, приготування íжi на вiдкритому вогнi) призводить до зростання ктькост випадкiв раку пегешв та гортанi. За даними [4], в 1нди, де 74% насе-пення використовують твердi види папива для приготування i^i всерединi примiщень, заб-руднене пов^ря житпових при-мiщень спричиняе до 4-6% зах-ворюваностi вiд загального рiвня. Разом з тим фахiвцi на-гопошують, що пiд час спалю-вання вугiппя формуеться ви-сокий рiвень забруднення пови тря у примщеннях, визнача-еться пщвищений ризик вини-кнення раку пегеыв, а сприяе цьому низький рiвень вентипя-цií житпових примiщень [4].
Експерти Мiжнародноí асоци ацií з вивчення раку вважають, що одыею з причин зростання випадкiв раку молочно'|' запози у жiнок е мийш засоби та засоби для чищення, а також пестици-ди, що використовуються у до-машых умовах. Так, за результатами 15^чних спостережень встановпено, що у жшок, якi працюють виключно вдома, ризик раку вищий на 54%, порiв-няно з жЫками, якi працюють поза межами житла [5].
Зпдно з доспiдженнями ш-ших авторiв, якi вивчапи ризи-ки раку, однieю з прюритетних спопук, що сприяе виникненню раку серед насепення США, е формальдепд, а далi за значи-мютю вппивiв стоять хлороформ та бензол. При цьому також наголошуеться, що таю висок ризики пов'язанi з недо-статшм рiвнем вентипяцií житпових примщень [6].
Пiспя впровадження у ппе-нiчну практику методопогií оцiнки ризику Ю.Д. Губернсь-кий (2002) провiв цiпьове до-спiдження впливу на здоров'я насепення канцерогенних ре-човин, що мютяться у закритих примщеннях рiзного со^аль-ного призначення i надходять переважно за рахунок по^мер-них матерiапiв, продук^в та за-собiв побутовоí хiмií. Згiдно з результатами цих доспщжень сумарний внесок хiмiчного забруднення житлових та гро-мадських примщень у величину ризику (неканцерогенного
37 Environment & Health № 3 2012
= г1г1ена довк1лля та здоров'я населення =
та канцерогенного) сягае 8095% [7].
Зазначенi дослщження свщ-чать про гостроту пробпеми канцерогенно'!' небезпеки, яка ниы, незважаючи на гостроту, запишаеться маповивченою.
Виходячи з вищевикладено-го, метою нашоí роботи було визначення рiвня канцерогенного ризику у житл^ який формуеться за умови забруднення атмосферного пов^ря та наяв-ност внутрiшнiх джереп забруднення. 1деолопчною пщ-ставою до цього, на нашу думку, е доцшьнють розгляду реального аерогенного наванта-ження на людину як суму чо-тирьох скпадових (рисунок).
У своíй роботi ми провели дослщження з визначення вми сту канцерогенних спопук у по-вiтрi закритих примщень: бенз(а)трену, нiтрозамiнiв (ы-трозодиметиламЫу та штрозо-дiетипамiну), формапьдегiду та важких металiв (кадмiю, нке-пю, хрому). Вибiр цих спопук обумовлений тим, що вони е спшьними забруднювачами для усiх мiкросередовищ юну-вання людини i утворюються iз спiпьних джереп (зовнiшнiх та внутршшх). До того ж бшь-шють з них визнана експерта-ми ВООЗ критерiальними по-казниками рiвня забрудненостi повiтря житпових примiщень.
Матерiали та методи. В1д-бiр проб повiтря проводився у
житлових та громадських при-мiщеннях м. Киева, розташова-них у рiзних адмiнiстративних районах. Пiд час вщбору проб у житпових примiщеннях врахо-вувапася робота газовоí плити та процеси курЫня, якi е внут-рiшнiми джерепами утворення вказаних канцерогешв. Пара-лельно з вiдбором проб у при-мiщеннях проводився в^дфр атмосферного повiтря. Визначення концентрацп спопук у ви дiбраних пробах проводипося за загальноприйнятими методами фiзико-хiмiчного аналiзу: спектрапьно-пюмiнесцентним та газохроматографiчним.
Розрахунки Ыгаляцмного на-вантаження хiмiчних канцерогешв та зумовпених ними Ыди-вщуальних та сумарних канцерогенних ризиюв здмснювапи-ся вiдповiдно до рекомендацм вiтчизняних та iноземних до-слщниюв [8, 9].
Результати та Ух обгово-рення. Проведенi доспiдження дозволили виявити деяю особ-пивостi характеру забруднення житпових примщень, зумовле-ного життeдiяльнiстю людини. По-перше, встановпено, що концентрацп доспiджуваних канцерогенiв (бенз(а)пiрену, штрозодиметиламшу, штрозо-дiетипамiну, формапьдегiду) запежать вщ íхнього рiвня в атмосферному пов^ (табл. 1).
По-друге, концентрацп вказаних спопук зростають у пови
Рисунок
Формування аерогенного навантаження на оргашзм людини у сучасних умовах
Атмосферне пов1тря насепених мюць
Пов1тря житпових прим1щень
Пов1тря громадських та виробничих прим1щень
Продукти палшня тютюну
j j j j
Загальне аерогенне навантаження
тр| житлових прим1щень п1сля кур1ння i приготування ixi, ся-гаючи статистично значимих результат (табл. 2).
По-трете, з даних таблиц 2 можна говорити про просторо-ве поширення забруднення канцерогенами житлових примщень рiзного функцюнально-го призначення, що створюе умови, коли усi, без винятку, мешканцi квартири пiдцаються впливу канцерогешв, що утво-
рюються пiц час згорання газу та куршня тютюну.
Використовуючи отриманi результати та враховуючи три-валiсть перебування людини у тому чи шшому мiкросередо-вищi (атмосферне повiтря на-селених мюць, житловi та гро-мацськi примщення), визначи-ли iнгаляцiйнi цози за кожною з вимiрюваних сполук, як були розрахованi на основi отрима-них усерецнених концентрацiй. Розрахунок проводився за за-гальноприйнятими формулами [8, 9]. При цьому враховували середню тривалють життя людини, тривалють ïï перебування у тому чи Ышому мiкросере-цовищi тощо.
Згiцно з розрахунками най-бiльший внесок у формування загального аерогенного канцерогенного навантаження на оргашзм людини створюе пови тря житлових примiщень, пито-ма вага якого становить понад
Таблиця 1
Взаемозв'язок рiвня забруднення житлових примiщень з забрудненням атмосферного пов^ря
Сполука Вулиця Кухня Загальна юмната
БП, нг/м3 1,00-8,93 1,00-5,72 0,60-8,59
3,65±0,21 2,65±0,15 3,03±0,20
НДМА, нг/м3 11,00-16,45 11,10-20,00 11,19-17,30
12,88±0,16 13,12±0,19 12,41±0,13
НДЕА, нг/м3 1,00-5,78 1,20-11,02 1,21-10,40
3,15±0,11 5,10±0,27 4,31±0,18
Формальдепд, 0,006-0,05 0,007-0,096** 0,009-0,099*
мг/м3 0,024±0,0012 0,043±0,0015 0,046±0,0016
Кадм1й, мкг/м3 0,08-0,3 0,1-0,36 0,1-0,36
0,17±0,009 0,22±0,001 0,22±0,001
Н1кель, мкг/м3 0,06-0,6 0,08-0,78 0,08-0,78
0,28±0,02 0,36±0,03 0,36±0,03
Хром, мкг/м3 0,06-0,8 0,08-1,0 0,08-1,0
0,30±0,02 0,39±0,03 0,39±0,03
Примтка до таблиць 1 i 2: * — р<0,05; ** — р<0,01.
40% вщ внеску вах мiкросере-довищ, а сумарний внесок закритих примщень у формуван-ня загального аерогенного на-вантаження сягае майже 85% (табл. 3)
На основi розрахованих шга-ляцмних доз були розраховаш Ыдивщуальш канцерогеннi ри-зики (табл. 2).
Як видно з таблицу Ыдивщу-альний сумарний канцероген-ний ризик вщ забруднення житлових примiщень в 1,6 рази вищий, нiж ризик вщ забруднення атмосферного повiтря. Канцерогенний ризик вщ усiх мiкросередовищ юнування для некурцiв становить 26,1 х 10-3 (2,6 х 10-2). Водночас нами було визначено вмют деяких канцерогешв, що вимiрювались у по-вiтряному середовищi i продуктах тютюнового диму у про-цес курiння. Загальний канцерогенний ризик для активних кур^в (за умов викурювання ними до 10 сигарет на добу) визначався на рiвнi 0,6х10-3. При цьому маемо наголосити, що даний ризик обумовлений дiею лише 6 речовин (БП, НДМА, НДЕА, кадмю, нкелю, хрому), що вимiрювалися у га-зовiй фазi, тодi як загалом, як вщомо, у тютюновому димi iдентифiкуеться понад 20 тисяч речовин. Проте, нав^ь за раху-нок згаданих нами речовин, ш-галяцмний ризик для курцiв е суттево вищим. Це стосуеться, за даними Ду "Укра'шський ш-ститут громадського здоров'я МОЗ Укра'ши", 41% працездат-ного населення, якi е курцями i, вiдповiдно, для них канцерогенний ризик вищий за рахунок додаткового надходження кан-церогенних сполук пщ час активного викурювання цигарок, що сягае 26,7х10-3 (2,7х10-2). Такий рiвень сумарного канцерогенного ризику вказуе, що Таблиця 2
PiBrn забруднення примщення за рiзних умов життeдiяльностi людини
Умови досл1дження
Сполука кухня к1мната житлов1 прим1щення
до роботи п1сля роботи до роботи п1сля роботи до п1сля
плити плити плити плити кур1ння кур1ння
БП, нг/м3 0,49-5,72 *1,67-11,10 0,60-8,59 **1,06-16,76 2,62-9,04 *4,43-16,850
2,65±0,14 5,64±0,25 3,03±0,20 6,33±0,37 6,04±0,14 10,87±0,26
НДМА, нг/м3 11,10-20,00 *12,69-23,5 11,19-17,30 **12,67-53,00 20,00-31,10 *38,00-62,30
13,12±0,19 18,54±0,26 12,41±0,13 18,81±0,83 26,16±0,23 50,11±0,52
НДЕА, нг/м3 1,20-11,02 **3,10-16,37 1,21-10,40 *3,40-16,50 9,00-14,32 *15,30-27,86
5,10±0,27 9,60±0,36 4,31±0,18 9,06±0,31 11,38±0,15 22,50±0,26
Формальдег1д, 0,002-0,077 *0,004-0,193 0,003-0,086 *0,0042-0,198 0,063-0,107 *0,093-0,207
мг/м3 0,035±0,001 0,094±0,004 0,033±0,001 0,095±0,004 0,079±0,001 0,129±0,003
№ 3 2012 Environment & Health 38
CHEMICAL CARCINOGENS IN INDOOR AIR: SOURCES AND HUMAN RISK Zinchenko N.A., Chernychenko I.A., Lytvychenko O.M., Sovertkova L.S. Objective. To estimate carcinogenic risk level, which is formed in dwelling due to air pollution by chemical carcinogens and internal sources (oil gas burning and smoking). Materials and methods. Samples were taken both outdoor (atmospheric air) and indoor (dwellings and public places). A gas stove use and smoking were taken into account at the time of indoor sampling. On the basis of the results the individual and total (including all the microenvironments) carcinogenic risk were calculated. Results. According to the research results the following regularities were discovered: indoor air is characterized by the stable pollution by carcinogens of 3 classes (polycyclic aromatic hydrocarbons - benz/a/pyrene; nitrozamines
(N-nitrosodimethylamine and N-nitrosodiethy-lamine), heavy metals (cadmium, chromium, nickel) and formaldehyde; the level of indoor air pollution depends on the level of outdoor air pollution; the concentrations of investigational agents increase after gas stove using and smoking; there is a spacial distribution of chemical carcinogens over the dwelling. According to our calculations the indoor input makes up to 85% of the total carcinogenic load. The total individual risk of indoor air pollution makes up 13,7x10-3 which is 1.6 times higher than the air pollution risk. The carcinogenic pollution risk of all the microenvironments is 2,6x10-2. This level of the individual risk is unacceptable and shows the need for the development and implementation of additional ways of improving the living environment. The necessity of preventive measures at the individual and national levels was shown.
серед кожних 100 людей ймо-вiрне виникнення близько 3-х випадюв раку протягом життя (70 роюв), що зумовлюе щорiч-ний прирют до 4-х випадюв захворювань на 10000 насе-лення. Зпдно з мiжнародними та втизняними точками зору на рiвень канцерогенного ри-зику для людини такий рiвень е неприйнятним i свщчить про високий стутнь канцерогенно! небезпеки, яку несе у собi заб-руднення пов^ря закритих примщень хiмiчними канцерогенами.
Висновки
1. Канцерогенне аерогенне навантаження на населення
формуеться за рахунок спть-них для моносередовищ кан-церогешв: бенз(а)трену, ш-трозам^в (штрозодиметила-мшу та нiтрозодiетиламiну), формальдепду, кадмю, хрому та нкелю.
2. За своТм внеском у загаль-не аерогенне навантаження моносередовища розмщають-ся у такому порядку: пов^ря житлових примщень > пов^ря громадських примщень > ат-мосферне пов^ря.
3. Внесок закритих прим^ щень у формування канцерогенного аерогенного наванта-ження на людину становить близько 85% i е, ймовiрно, ос-
Таблиця 3
Питома вага пов^ря окремих мiкросередовищ у формування загального аерогенного навантаження
Вулиця Житлов1 прим1щення Громадсью прим1щення Разом
Сумарна аерогенна доза, ум. од. 19,43 50,48 49,15 119,06
Внесок, % 16,32 42,4 41,28 100
Таблиця 4
Рiвнi iндивiдуального канцерогенного ризику для людини у рiзних мшросередовищах
Сполука !ндивщуальний канцерогенний ризик
атмосферне пов1тря житлов1 прим1щення громадськ1 прим1щення
БП 1,29 х 10-6 2,85 х 10-6 0,59 х 10-6
НДМА 1,4 х 10-5 17,8 х 10-5 7,1 х 10-5
НДЕА 1,2 х 10-4 3,2 х 10-4 1,0 х 10-4
Ф-Д 3,2 х 10-4 7,2 х 10-4 1,8 х 10-4
CD 3,8 х 10-4 5,7 х 10-4 1,7 х 10-4
CR 7,6 х 10-3 11,8 х 10-3 3,4 х 10-3
NI 1,0 х 10-4 1,5 х 10-4 0,5 х 10-4
Разом (8,5 х 10-3) (13,7 х 10-3) (3,9 х 10-3)
новним середовищем, яке впливае на формування ризи-кiв онкологiчноí захворювано-стi населення.
4. Рiвень забруднення пови тряного середовища закритих примiщень визначаеться станом атмосферного пов^ря, характером експлуатаци газових приладiв та iнтенсивнiстю па-лiння.
5. 1снуюче просторове забруднення пов^ря житлових примiщень певною мiрою визначаеться рiзноманiтнiстю пла-нувальних рiшень у будинках рiзних вiкових епох.
Узагальнюючи вищевикладе-не, слщ вказати на необхiднiсть розробки нових пiдходiв до профiлактики раку, яка мае проводитися на двох рiвнях: н дивiдуальному та державному.
1ндивщуальний рiвень — це вщмова вiд шкiдливих звичок (курiння, у тому чист у закритих примщеннях); дотримання умов номiнальноí експлуатаци газових плит.
Пщ державним рiвнем розу-мiемо дотримання безпечних арх^ектурно-планувальних ри шень з розмiщення та експлуатаци юмнат рiзного функцю-нального призначення; пщви-щення ефективност роботи вентиляцiйних систем; замiну газових плит на електричш, а також бшьш жорстке дотримання законодавчо! бази сто-совно заборони палЫня у громадських мiсцях, у тому чист в офiсних спорудах.
Л1ТЕРАТУРА
1. Губернский Ю.Д. Актуальные вопросы гигиены жилой среды и пути их решения / Ю.Д. Губернский, Н.В. Калини-
39 Environment & Health № 3 2012
на // Гиг. и сан. — 2007. — № 5.
— С. 8-10.
2. Волощенко О.1. Характеристика сучасних полiмерних ма-терiалiв та вимоги до Тх гiгieнiч-ноТ регламентаци / О.1. Волощенко, В.1. Ляшенко, 1.А. Козлова, С.Г. Пастушенко, В.М. Че-каль, О.М. Гхтченков, К.М. Макаренко, В.1. Малявко // Гiгieна населених мюць. — 2004. — Вип. 43. — С. 215-222.
3. Новиков С.М. Оценка рисков здоровью, связанных с воздухом жилых помещений /
C.М. Новиков, Ю.Д. Губернский, Н.В. Калинина, А.В. Ма-цюк // Проблемы оценки риска здоровью населения от воздействия факторов окружающей среды. Под ред. Рахмани-на Ю.А., Онищенко Г.Г — М., 2004. — С. 150-153.
4. Sapkota A. Indoor air pollution from solid fuels and risk of hypopharyngeal/laryngeal and lung cancers: a multicentric case-control study from India / A. Sapkota, V. Gajalakshmi,
D.H. Jetly et al. // Oxford Journals Medicine International Journal of Epidemiology. — V. 37, Is. 2. — P. 321-328.
5. Електронний ресурс [режим доступу: http://www.artic-lesbase.com/home-and-family-articles/how-indoor-air-pollu-tion-can-badly-affect-your-he-alth-2276583.html]
6. Hun D.E. Cancer Risk Disparities between Hispanic and Non-Hispanic White Populations: The Role of Exposure to Indoor Air Pollution / D.E. Hun, J.A. Siegel, et al. // Environ. Health Perspect.
— 2009. — № 117 (12): 117:1925-1931.
7. Губернский Ю.Д. Оценка риска воздействия на здоровье населения химических веществ, загрязняющих воздух жилой среды / Ю.Д. Губернский, С.М. Новиков, Н.В. Калинина, А.В. Мацюк // Гиг. и сан.
— 2002. — № 6. — С. 27-30.
8. Оцшка ризику для здоров'я населення вщ забруднення атмосферного пов^ря: Метод. рек. МР 2.2.12-142-2007. — Офщ. вид. — К.: МЫютерство охорони здоров'я УкраТни, 2007. — 27 с.
9. Руководство по оценке риска для здоровья населения при воздействии химических веществ, загрязняющих окружающую среду: Руководство Р 2.1.10.1920-04. — М., 2004.
— 143 с.
Надiйшла до редакцп 12.02.2012.
РОД1НКОВА В.В.
ВЫницький нацюнальний медичний ушверситет iм. М.1. Пирогова
УДК: 616-022.854:582.21
IMPACT OF CLIMATE CHANGE ON POLLINATION PATTERNS OF ALLERGENIC FLORA IN VINNITSA AND PATIENTS' POLLEN SENSITIVITY
Rodinkova V.
ВПЛНВ КЛ1МАТИЧНИХ ЗМ1Н НА ПИЛКУВАННЯ АЛЕРГЕННОТ ФЛОРИ У В1НННЦ1 ТА ЧУТЛНВ1СТЬ ПАЦ1ЕНШ ДО ПИЛКУ
еробюлопчний мошторинг 2009-2011 рокiв у мiстi ВЫниц^ розташованому у центральнiй частинi УкраТни, показав змши у спектрi пилку, який поширю-еться у пов^р^ порiвняно з даними 1999-2000 роюв [1]. Деяк рослини, як дерева, так i трави, втратили своТ позицiТ у рiчному аеропалiнологiчному спектру тодi як iншi значно збшьшили масивнiсть пилку-вання. Зареeстрованi тенденцп можуть бути пов'язанi зi змша-ми температурного режиму та характеру опадiв пiд час сезону палЫацп в останнi роки.
Змiни у кшькост та сезонно-стi появи пилку алергенних ро-слин призводить i до змiни структури чутливост пацieнтiв у Вiнницi [2].
Тому метою нашоТ роботи було виявлення тенденцм змiн
ВЛИЯНИЕ КЛИМАТИЧЕСКИХ ИЗМЕНЕНИЙ НА ХАРАКТЕР ПАЛИНАЦИИ АЛЛЕРГЕННОЙ ФЛОРЫ В ВИННИЦЕ И ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТЬ ПАЦИЕНТОВ К ПЫЛЬЦЕ РАСТЕНИЙ Родинкова В.В.
Аэробиологический мониторинг в городе Виннице показал изменения в спектре пыльцы, которая распространяется в воздухе в последние 13 лет. Некоторые представители деревянистой и травянистой флоры утратили свои позиции в годовом аэропалинологическом спектре, тогда как другие значительно увеличили массивность пыления. Зарегистрированные тенденции могут быть связаны с изменениями температурного режима и характера осадков во время сезона пыления в последние годы. Целью нашей работы было выявление тенденций изменения чувствительности пациентов и пыления растений во времени и их соотношение с метеорологическими и природно-климатическими факторами.
Исследования проводились волюметрическим методом с помощью воздушного пробоотборника "Буркард" (Burkard trap) британского производства. Прибор был установлен на крыше химического корпуса Винницкого национального медицинского университета на высоте 25 метров. Наблюдается тенденция к ранней палинации деревьев и к увеличению концентрации пыльцы трав в Виннице на фоне изменения режима осадков и увеличения суммарной температуры воздуха в среднем в 2,23 раза во время сезонов палинации 2009-2011 годов, по сравнению с 1999 и 2000 годами. Увеличение концентрации пыльцы ольхи привело к сенсибилизации населения Винницы к этому аэроаллергену. Изменения в воздушном спектре и в чувствительности пациентов побуждают к проведению постоянных аэропалинологических исследований.
© Роднкова В.В.
СТАТТЯ, 2012.
№ 3 2012 Environment & Health 40
