CC BY
13
2. PiBeHb забезпеченосп мiкроелементом насе-лення промислових територiй на 12,5-16% мен-ший у порiвняннi з мешканцями контрольних, умовно «чистих» районiв.
3. Вмют селену у сироватцi кровi населення областi характеризуеться певними статево-вшо-вими особливостями, що важливо для диферен-цiйованого пiдходу при розробщ регiональних стандартiв.
4. Активнiсть глутатюнпероксидази еритро-цитiв здорових донорiв працездатного вшу на територи Дшпропетровсько! област в серед-
ньому становить 6,40±0,07 млмоль/л за хв., що вщповщае нормативним величинам. Активнiсть ферменту прямопропорцшно корелюе з вмiстом селену у сироватщ кровi та може використову-ватись як додатковий показник селенового статусу.
5. Отримаш результати - основа подальших дослiджень та розробки регюнальних нормативiв вмiсту есенцiальних та токсичних мшроелемен-тiв у сироватщ кровi з метою раннього виявлен-ня та профiлактики дисбалансу мшроелемеипв та розвитку мiкроелементозiв у населення Дшпропетровсько! областi.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Биоэлементы и донозологическая диагностика / Боев В.М., Быстрых В.В., Верещагин Н.Н. и др. // Микроэлементы в медицине. - 2004. - Т.5., вып. 4. -С. 17-20.
2. Гигиенические критерии состояния окружающей среды. Селен. - Женева: ВОЗ, 1989. - 270 с.
3. Глушков С.И. Нарушения системы глутатиона и их роль в патогенезе острах интоксикаций ксенобиотиками с различными механизмами токсического действия: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. - Санкт-Петербург, 2006. - 25с.
4. Коррекция недостаточности селена у больных пневмонией / Бакулин И.Г., Новоженов В.Г., Орлов А.М. и др. // Вопр. питания. - 2004. - Т. 73, №3. -С. 12-14.
5. Селен в организме человека. Метаболизм, ан-тиоксидантные свойства, роль в канцирогенезе / Туте-льян В.А., Княжев В.А., Хотимченко С.А. и др. -М.:РАМН. 2002. - 224 с.
6. Сучков Б.П., Бардов В.Г. Розповсюдження мшроелемента селену в об'ектах навколишнього сере-довища на територи Украши та його вплив на здо-ров'я населення // Пробл. медицины. - 1999. - №5 -С.55 - 59.
7. Щелкунов Л.Ф., Голубкина Н.А. Содержание селена в почвах, растениях и у человека в Одесской области // Экология моря. - 2000. - Вып. 54. - С. 5-19.
8. Alfthan G. The effects of selenium fertilization on glutathione peroxidase and selenoprotein P in Finland // Proc. 7th Nordic Symp. On trace elements in human nealth and disease. - Espoo, 1999. - P. 39.
9. Aro A. Various forms and methods of selenium supplementation // Natural antioxidants and quality in atherosclerosis and cancer prevention. - Cambrige: Royal Society of Chemistry, 1996. - P. 168 - 171.
10. Combs G.F., Clark L.C., Turnbull B.W. An analysis of cancer prevention by selenium // Biofactors. -2001. - Vol. 14. - P. 153 - 159.
11. Markers of Oxidative Damage and Antioxidant Protection // ILSI Europe Report Series. - Brussels, 2000.
- P.16-18.
12. Olinesen R, Nita S. Influence of hemoproteins on glutation peroxidase actvoity // Rev. Roum. Biochem. -1973. - Vol. 210. - P.119.
13. Supplementary selenium influences the response to fatty acid-induced oxidative stress in humans / Meltzer H.M., Folmer M., Wang S. et al. // Biol. Trace Elem. Res.
- 1997. - Vol. 60, N 1-2. - P. 61-68.
♦
УДК: 613.5:645.4:614.878
Б.П. Кузьмтов, Ю.Г. Брейдак, Т. С. Зазуляк
КОРПУСН1 МЕБЛ1 ЯК ДЖЕРЕЛО Х1М1ЧНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ПОВ1ТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА ЖИТЛА
Львiвський нацюнальний медичний утверситет м. Данила Галицького ЦНДЛ та лабораторiя промислово'1 токсикологИ (зав. - д. мед. н., с.н.с. Б.П. Кузьмтов)
Ключовi слова: полiмервмiснi корпусы меблi, шкiдливi xiMi4Hi речовини, гтетчна регламентаця Key words: polymer-containing case furniture, harmful chemical substances, hygienic regulation
Резюме. Современная корпусная мебель выпускается преимущественно из полимерсодержащих материалов и является источником поступления в воздушную среду жилых помещений значительного количества химических веществ. Ведущая роль среди них принадлежит формальдегиду, фенолу, стиролу, аммиаку, бензолу. Использование акриловых и уретановых мебельных лако-красочных покрытий обусловливает эмис-
сию веществ, обладающих аллергенным действием. Для предотвращения вредного влияния необходимо усовершенствование методической и нормативной базы гигиенической оценки корпусной мебели, технологии ее изготовления и условий эксплуатации изделий. Summary. The modern case furniture mainly is made of polymer-containing materials and is a source of entry of significant amount of chemical substances in air environment of inhabited premises. The leadership among them belongs to formaldehyde, phenol, styrene, ammonia, benzene. Use of acrylic and uretanic furniture varnishes and paints causes emission of substances having allergic impact. To prevent harmful influence it is necessary to improve methodical and normative base of hygienic estimation of case furniture, technology of its manufacture and conditions of its usage.
Сучасна людина в середньому 80% свого життя проводить у закритих примщеннях pi3HO-маштних споруд, де шддаеться впливу великого комплексу факторiв середовища - фiзичних, хiмiчних, бюлопчних, характер яких визна-чаеться яюстю будiвельних та оздоблювальних матерiалiв, предметами iнтер'еру, режимами ix експлуатаци. Меблевi вироби е одним i3 ос-новних компоненпв житлових та громадських примiщень, визначають ix благоустрiй i комфорт. Корпуст меблi (корпус - вiд лат. согрш - тiло, одне цше; меблi - вiд лат. моЫ^ - рухомий) серед iншиx видiв меблiв складають його ос-новну питому частку. До корпусних меблiв належать: шафи, столи, стелаж^ тумби i таке iн. Пщраховано, що вiдсоток полiмерiв, якi входять до складу меблiв, серед решти полiмервмiсниx матерiалiв житла в середньому становить 44,93 % i знаходиться в межах вщ 9,5 % до 69,3 % [1, 2, 3]. Причому, у випадку корпусних меблiв - це велик площi фарбованих чи лакованих по-верхонь, корпусних плит, клеених кромочних чи облицювальних пластикiв.
Вiдомо, що полiмери можуть спричиняти комплексну негативну дiю на оргашзм людини [9]. Провiдним етюлопчним фактором впливу полiмерiв е миращя з них шкiдливиx xiмiчниx речовин. Кожному виду полiмеру властивi рiзнi токсиколого-гiгiенiчнi особливостi, що диктуе необхщнють розгляду сучасних корпусних меб-лiв як комплексного полiмервмiсного виробу.
Мета роботи: прогнозування потенцшно! не-безпеки, пов'язано! з мiграцiею xiмiчниx речовин iз сучасних корпусних меблiв тд час ix експлуатаци, а також висв^лення деяких напрямкiв щодо удосконалення методично! бази ппешчно! ощнки та умов експлуатаци цих виробiв.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Хiмiчний склад, теxнологiчнi особливостi ви-робництва, токсиколого-ппешчна характеристика полiмервмiсниx комплектуючих деталей для корпусних меблiв та щлюних виробiв. Вив-чення проводилось шляхом аналiзу даних лiте-
ратури та власних експериментальних саштарно-xiмiчниx дослiджень.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Змiни, що за останш роки вiдбулись у меб-левому виробнищта, торкаються технологи виго-товлення корпусних меблiв, xiмiчного складу ix комплектуючих деталей i спрямованi на збшь-шення видiв продукци та надання меблям кра-щих конструктивних i естетичних властивостей. З'явились цшком новi види корпусних та оздоблювальних матерiалiв i так званих "аксе-суарiв". Синтетичнi полiмери, яю все бiльше зас-тосовуються у меблевому виробнищга, активно витiсняють частку натурально! деревини у складi меблiв. Полiмери використовуються у складi корпусних меблiв як наповнювачi чи зв'язуючi матерiали корпусних плит, лако-фарбовi пок-риття, кле! та герметики, облицювальш чи кро-мочнi матерiали - плiвки, шпони, пластики; фурнiтура - ручки, запорш меxанiзми i таке ш.
Основнi корпуснi матерiали для виробництва меблiв - плити, як i ранiше, складаються з на-повнювача та полiмерного зв'язуючого (рщше з деревини, спресовано! пiд тиском, без зв'язу-ючих) (табл. 1).
На сьогодш в Укра!ш спостерiгаеться стабiль-ний рют темпiв виробництва ДСП - основного корпусного меблевого матерiалу. За даними Украшського тижневика "Контракти", нинiш-нього року рiзнi вiтчизнянi пiдприемства очшу-ють на зростання виробництва вщ 15 % до 80 %. Випуск плит HDF та MDF (вiдповiдно High та Medium Density Fibreboard - англ.) активно освоено вщносно недавно - в кшщ 90-х роюв. Ц^ плити е стшкими до дii вологи, мехашчних впливiв, до дii мiкроорганiзмiв та грибкiв, iнертнi з позици мiграцii шкiдливиx xiмiчниx речовин. З огляду на позитивну гшешчну та технолопчну характеристику, плити HDF та MDF могли б вис-тупати активним конкурентом ДСП, та на даний момент стримуючим фактором е ix висока вар-тють. Вiдносно новими видами матерiалiв, що наведенi у табл.1, е ДПКТ та плити зi штучного i рiдкого "каменю".
Таблиця 1
Основш корпусы! матер1али для виробництва мебл1в
Назви корпусних матер1ал1в
Рецептура та х1м1чний склад
Деревинно-стружков1 плити (ДСП) Деревинно-волокнист1 плити (ДВП)
Деревинно-волокнист1 плити високоК та середньоК густини (HDF, MDF)
Деревинно-пол1мерн1 композити (ДПКТ)
Плити з1 штучного чи р1дкого "каменю"
Деревна стружка чи тр1ски, зв'язуюче: карбам1до-, мелам1но- чи фенолоформальдепдш смоли
Деревн1 волокна чи розщеплена деревина, г1дрофоб1зуюч1 речовини: парафт, кан1фоль, карбам1до-, мелам1но- чи фенолоформальдепдш смоли
Деревна тирса чи волокна, подр1бнеш до порошкопод1бного стану 1 скршлеш л1гн1ном чи параф1ном
Деревна тирса чи др1бш деревн1 волокна, скртлет термопластичними пол1мерами: пол1етиленом, пол1проп1леном, полшшшхлоридом, пол1уретаном чи крохмалем
Пол1еф1рш смоли на основ1 стиролу, фталевого чи малеКнового ангвдридав, багатоатомних спирт1в; на основ1 пол1епоксидних композиц1й; на основ1 стирольно-акрилових смол
Для ламiнування плит використовують елас-тичнi чи термопластичт полiмервмiснi матер> али на основi паперу (для кашування), полiвi-шлхлоридно! плiвки, меламiно- чи мочевино-формальдепдно! смоли. Найперспективнiшими, з технолопчно! точки зору, вважаються акриловi смоли.
Досить широка гама полiмерiв, з яких виго-товляють допомiжнi технологiчнi та оздоблю-вальнi деталi до корпусних меблiв, - крiплення, фурнiтура (полiстирол, полiетилен, полiамiд, по-лiвiнiлхлорид), кле!, фарби, лаки (штроцелюлоз-нi, акриловi, стирольно-акрилов^ алкiднi, уре-тановi, епоксиднi).
Анатз особливостей технологiчних процесiв
виробництва сучасних корпусних меблiв та !х хiмiчного складу дозволив передбачити та експе-риментально пiдтвердити мiграцiю у пов^ря житлових примiщень комплексiв хiмiчних речо-вин, дiя яких i визначае характер токсичного впливу з боку цих виробiв. Накопичення кшь-юсних даних щодо рiвнiв м^раци хiмiчних ре-човин iз комплектуючих матерiалiв для виробництва меблiв розпочалось приблизно з середини 70-х роюв. Проводились як модельт, так i на-турнi дослiдження. Згiдно з даними, наведеними у табл. 2, основними забруднювачами пов^ря житлових примщень беззмiнно виступають тi ж самi речовини, а рiвнi !х м^раци залишаються критичними.
Таблиця 2
Мiграцiя основних хiмiчиих забрудиювачiв, що мiгрують iз меблiв та Тх комплектуючих у повггря, за результатами багаторiчиих дослщжень [1, 6, 9, 10]
Назви речовин КонцентрацН речовин, мг/м3 ГЫстчний норматив (ГДК чи ОБРВ)*, мг/м3
70-80 роки 90-2000 роки
Формальдегвд до 0,15 до 0,21 0,003
Фенол до 0,05 до 0,04 0,003
Ам1ак до 0,15 до 0,08 0,04
Стирол до 0,018 до 0,029 0,002
Ацетон до 1,0 до 0,05 0,35
Метанол до 0,17 до 0,03 0,50
Дибутилфталат до 0,8 до 0,09 0,10
Д1октилфталат до 0,9 до 0,09 0,02
Бензол до 0,013 до 0,046 0,10
П р и м i т к и : *ГДК - гранично допустима концентращя за ДСП 201-97; ОБРВ - орiентовно безпечний рiвень впливу за списком, затв. Постановою № 11 вщ 21.03.2001 р.
Дослiдження останшх рокiв, якi базуються на показали, що сучасш меблi можуть виступати даних хромато-мас-спектрометричного аналiзу, джерелом мпрацп у повiтря бiльше нiж 100
ниюв, як концентращя ефiрiв акрилово! кислоти, толу! лендиiзоцiанату, 4,4-дифеншметандшзоща-нату у повiтрi житлових примщень у зв'язку з широким використанням при виробництвi кор-пусних меблiв водорозчинних акрилових та по-лiуретановиx лакiв чи фарб, якi приходять на змiну нiтроцелюлозним матерiалам. Ц речовини викликають алергеннi змiни в органiзмi людини, але залежнiсть прояву вщ реальних концентрацiй сполук у повiтрi не встановлена [7].
Актуальною i надалi залишаеться мiграцiя у повпря житлових примiщень ароматичних ву-глеводнiв - ксилолу, толуолу, бензолу, яю вхо-дять до складу полiуретановиx лакiв як розчин-ники. 1з водорозчинних стирольно-акрилових лакофарбових матерiалiв, iз деяких видiв кле!в, а також iз плит зi штучного чи рщкого "каменю" вiдбуваеться штенсивна емiсiя стиролу. Ефiри фталево! кислоти та ацетон, о^м кле!в та лакофарбових покрить, можуть м^увати з ламшу-вальних матерiалiв iз полiвiнiлxлориду.
Таблиця 3
Сан1тарно-х1м1чн1 показники корпусних матер1ал1в для виробництва мебл1в
Назви иоказник1в Визначений вм1ст, мг/м3 Краттстъ иеревищення ГДК, рази
Плити ДСП на основ1 мелам1но- чи сечовино-формалъдегвдноК смоли (виробництва "ЛК 1нтерплит", Украша; "Свисиан ЛТД", Украша; "Kronolitas", Литва)
Формальдег1д Ам1ак Метанол В1д 0,029 до 0,053 Ввд 0,07 до 0,78 Не виявлено До 17,7 До 19,5
Плити ДСП чи ДВП на основ1 феноло-формалъдепдноК смоли (виробництва "FIBRIS", Польща, "Company Shounguang Dasen
Wood", Китай)
Формалъдегвд 0,007-0,011 До 3,7
Фенол 0,002 -
Метанол Не виявлено -
Плити MDF иресоват а) без зв'язуючого чи б) на основ1 мелам1но- чи сечовино-формалъдегвдноК смоли (виробництва "AS PROFIL", Польща, "Company Shounguang Dasen Wood", Китай, "Kronostar", Рос1я)
Формалъдег1д а) не виявлено -б) в1д 0,002 до 0,003 -
Ам1ак а) не виявлено -б) до 0,04 -
Метанол Не виявлено -
Плити пол1еф1рш - з р1дкого " каменю"на основ1 стиролу та фталевого анг1дриду (виробництва "BLANCO", 1тал1я; "SAFAS", США)
Формалъдег1д В1д 0,001 до 0,002 -
Стирол 0,003-0,004 2
При проведены власних санiтарно-xiмiчниx них матерiалiв для виробництва меблiв. Усi дослiджень здiйснювалась оцiнка ряду корпус- матерiали були покритi ламшатом, термiн пiсля
хiмiчних речовин, серед яких присутш i продукта трансформаци сполук, наведених у табл. 2, багато з яких бшыл токсичш та небез-печнiшi за вихвдну речовину, хоча знаходятыся у повiтрi у слiдових кшыкостях [1, 8].
Вважаетыся, що основним джерелом мпраци формалыдегiду, амiаку, метанолу та фенолу е корпусш плити, деревина яких скршлена за допомогою меламiно-, карбамiдо- та фенолофор-малыдепдних смол. Гiгiенiчна апробацiя техно-лопчних засобiв зниження токсичностi цих ма-терiалiв показала, що важливим у цыому аспектi е пiдбiр оптимального мольного сшввщношення вихiдних продуктiв синтезу смоли та температурного режиму; замша сечовини на меламш, додавання у стружково-клееву сумш парафшу; обробка поверхоны та вiдкритих кра!в плит шпоном, папером чи ламшатом. Останне, суттево зменшуючи рiвены емюи шкiдливих сполук iз плит, все ж таки повшстю не усувае цей процес.
Зростае гшешчна значущюты таких показ-
виготовлення становив не бшьше 2 мюящв. До-слiдження проводили за наступних модельних умов: кратшсть обмiну пов^ря - 0,5 об'емiв за годину; "насичешсть" матерiалом - 0,5 м2/м3; температура кiмнатна - вiд 180С до 220С; час експозицн - 1 доба. Герметизащю вiдкритих тор-цiв плит здiйснювали за допомогою силiкатного клею. Концентрацiю формальдегiду, фенолу та амiаку вимiрювали фотометричним методом, метанолу, стиролу - газо-хроматографiчним методом анатзу (табл. 3).
Як видно з таблиц 3, сучасш ДСП зали-шаються джерелом мпрацп формальдегiду та амiаку на рiвнях, що значно перевищують гше-шчш нормативи. Рiвень мпрацп цих речовин iз плит MDF лежить у межах допустимих значень. Крiм того, дат таблицi говорять про високий рь вень мпрацп стиролу з плит iз рiдкого "каменю".
Виходячи з вищесказаного, можна стверджу-вати, що проведенню ппешчно1 оцiнки корпусних меблiв мае передувати глибокий аналiз ре-цептури всiх комплектуючих деталей до виробiв; перелiк речовин, концентраци яких визначають-ся у санiтарно-хiмiчному експериментi, повинен об'ективно вщображати хiмiчний склад полiмер-них композицш. Переосмисленню пiдлягають i допустимi рiвнi окремих хiмiчних речовин, що наведет у додатку № 2 до "Инструкции по санитарно-гигиенической оценке полимерных материалов, предназначенных для применения в строительстве и производстве мебели" № 6035А-91, яю е приблизно на порядок вищими за гранично допустимi концентраци в атмосферному повiтрi (табл. 4).
Таблиця 4
Пор1вняльна оц1нка значень гiгieиiчиих нормативiв вмiсту деяких шкщливих речовин у пов1тр1
Таблиця 5
Класи eMiciï формальдег1ду з деревинних корпусних плит
До 6,5 мг на 100 г плити
До 10 мг на 100 г плити
В1д 10 мг до 30 мг на 100 г плити
Е0
Е1
Е2
Назви речовин Гранично допустим! концентраци (ГДК с. д.) за ДСП 201-97 Допустим! р1вн1 видлення шкчдливих речовин (ДР) за 1нструкщсю 6035А-91
Бутилметакрилат 0,01 0,15
Метилметакрилат 0,01 0,10
Фенол 0,003 0,01
Формальдег1д 0,003 0,01
Важливим фактором, який впливае на ririe-HÎ4HÎ показники корпусних меблiв, е клас eMiciï формальдепду з плит [4, 5] (табл. 5).
Контроль за piBHeM м^рацн формальдепду з плит проводиться за допомогою перфораторного методу, який е досить трудомютким, потребуе cпeцифiчного обладнання i тому не завжди здш-снюеться на вiтчизняних виробництвах. Плиту класу емюн Е2 забороняють використовувати для виробництва дитячих мeблiв вiтчизнянi стан-дарти, а европейсью поширили цю заборону абсолютно на вс мeблi, що додатково свщчить про нeобхiднicть удосконалення вiтчизняних теоретичних основ та оптимiзацiï практики ппе-нiчного регламентування потeнцiйно небезпеч-них чинникiв на сучасному eтапi у зв'язку з штегращею Укpаïни у свгговий eкономiчний пpоcтip.
ВИСНОВКИ
1. Частка синтетичних полiмepних матepiалiв у cкладi корпусних мeблiв поcтiйно збшь-шуеться. Сучаcнi комплeктуючi корпусних меб-лiв, а саме: полieфipнi плити, дepeвинно-полiмep-нi композити, акpилово-cтиpольнi фарби, урета-новi лаки ультpафiолeтового затвердження е не-достатньо вивченими з гiгieнiчноï точки зору.
2. Корпусш мeблi з ДСП, в силу сво1'х хiмiко-тeхнологiчних особливостей, вид^ють в оточу-юче повiтpянe середовище фоpмальдeгiд у кiль-костях, яю значно перевищують гiгieнiчний норматив. Позитивну ппешчну та високу техно-лопчну ощнку мають плити HDF та MDF, але вони е менш конкурентноздатними через свою високу ваpтicть.
3. Необхвдним е запровадження обов'язкового контролю на втизняних виробництвах за кла-сом eмiciï фоpмальдeгiду (Е) з плит на оcновi альдeгiдних смол; використання плит iз вiд-критими торцями; поступова замша плит ДСП на плити HDF чи MDF; перегляд допустимих piвнiв м^раци шюдливих речовин iз мeблiв та узгод-ження 1'х зi значеннями гранично допустимих концентрацш.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Голиченков А.М. Гигиеническая оценка загрязнения воздушной среды жилья химическими веществами при использовании синтетических полимерных материалов // Гигиена населенных мест. - К., 2000. - Вып. 37. - С. 203-211.
2. ГОСТ 4.394-85. Мебель корпусная и столы. Номенклатура показателей: Введ. 20.12.85. - М.: Изд-во стандартов, 1986. - 9 с.
3. ГОСТ 16371-93. Мебель. Общие ТУ: Чинний вад 12.03.92. - К.: УкрНИИССИ, 1996. - 34 с.
4. ГОСТ 27678-88. Плиты древесностружечные. Перфораторный метод определения содержания формальдегида: Введ. 01.07.90. - М.: Гос. комитет СРСР по стандартам, 1990. - 6с.
5. ГОСТ 10632-89. Плиты древесностружечные. ТУ: Введ. 01.01.90. - М.: Изд-во стандартов, 1990. -9с.
6. Губернский Ю.Д., Калинина Н.В., Мельнико-
ва А.И. Эколого-гигиенические аспекты организации мониторинга жилой среды // Гигиена и санитария. -1997. - № 3. - С. 46-49.
7. Кузьмшов Б.П., Турина В.А. Фактори ризику при побутовому застосуванш лакофарбових виробiв // Соврем. пробл. токсикологии. - 2001. - № 3. - С. 6063.
8. Малышева А.Г. Закономерности трансформации органических соединений в окружающей среде // Гигиена и санитария. - 1997. - № 3. - С. 5-10.
9. Справочник по гигиене применения полимеров / Станкевич К.И., Ковшило В.Е., Волощенко О.И. и др.; Под. ред. К.И. Станкевича.- К.: Здоров'я, 1984.192 с.
10. Характеристика сучасних полiмерних матерь алiв та вимоги до 1х ппешчноГ регламентаци / Волощенко О.1., Ляшенко В.1., Козлова I.A. та in // Ппена населених мюць. - К., 2004. - Вип. 43. - С. 215-222.
♦
УДК 613.955:37"367"-053.6 С.А.Щудро
НАВЧАЛЬНЕ НАВАНТАЖЕННЯ У СТАРШ1И ШКОЛ1 ЯК ФАКТОР РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я УЧН1В
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра гтени та екологИ
(зав. - к. мед. н., доц. О.А. Шевченко)
K^ronoBi CTOBa: HcencxbHe HcecHmcweHHa, cmcprni Knccu, $cKmopu pusuKy
Key words: school loading, senior school, risk factor
Резюме. Проведен анализ учебной нагрузки в старших классах общеобразовательной школы. Установлено, что во всех инновационных моделях общего образования акцент сделан на расширении объема знаний и интенсификации обучения. Учебная нагрузка дифференцируется в зависимости от класса, уровней содержания и направления образования с помощью инвариантной и вариантной составляющих. Summary. There was performed analysis of school loading in senior pupils of general secondary school. It was defined that in all innovation models of general secondary education an accent is made on widening of bulk of knowledge and education intensification. School loading is differentiated in dependence with grade, levels of contents and direction of education with the help of invariant and variant components.
Невщ'емною складовою науково-техшчного прогресу е реформування загально! освгги. Най-бшьш cyTTeBi змши вщбуваються у старшш школ^ Внаслщок тдвищення вимог до рiвня тдготовки у загальноосв^нш школi зростае складшсть розумово! пращ у учшв-шдлггюв [1-4, 7, 9].
Системотвiрним фактором системи "учень-здоров'я" е навчання, тобто процес засвоення
шформаци. На сучасному етат високий рiвень шформацшного потоку належить до самостшних факторiв ризику. Значне навчальне навантаження при розвитку концепци диференцшованого навчання визначае рiвень складност навчально-виховного процесу i часто призводить до пере-напруження фiзiологiчних систем оргашзму шдл^юв.
Мета роботи - визначення чинниюв нав-
