CC BY
222
На ефектившсть роботи вентиляторiв мае вплив характер аеродина-Mi4Hoi' криво!. За круто! характеристики ефектившсть роботи BeHrnraTopiB в мережi е бiльшою, нiж за полого!. Особливе значення мае цей факт у разi найбшьшого забруднення фшьтра: сумарна продуктивнiсть двох вентилято-рiв лише на 1 % бшьша за продуктивнiсть одного працюючого.
Для запобiгання випадку 3, i особливо випадку 4, рекомендуемо засто-совувати такi заходи:
1. Зменшити час мiж регенерацiями фiльтра.
2. Збшьшити площу фшьтрацп
3. Здшснювати вплив на роботу вентилятора зовтштм чинником через застосування частотного регулювання.
4. Удосконалити конструктивнi параметри вентилятора для забезпечення бшьш круто! характеристики.
Лггература
1. Шостак В.В., Климаш Р.Р. Перспективна конструкцiя астрацшно! системи пов^о-очищення на деревообробних пщприемствах // Науковий вiсник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : НЛТУ Укра!ни. -2007. - Вип. 17.6. - С. 82-87.
2. Ляшеник А.В., Ляшеник В.Й., Климаш Р.Р. Энергосберегающие аспирационно-воздухоочистительные системы // Деревообрабатывающая промышленность. - 2004. - № 95-99. - С. 30-31.
3. Шостак В.В., Ляшеник А.В., Климаш Р.Р. Аналiз впливу кшькост одночасно пра-цюючих вентиляторiв на роботу децентрашзовано! астрацшно! системи для деревообробних верстатив // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : НЛТУ Укра!ни. -2007. - Вип. 18.8. - С. 130.
5. Шостак В.В., Ляшеник А.В., Климаш Р.Р. Експериментальний стенд для вивчення паралельно! роботи вентиляторiв аспiрацiйних систем для обслуговування деревообробних верстатiв // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : НЛТУ Укра!ни. -2007. - Вип. 17.7. - С. 123-127.
6. Industrial fans. Performance testing using standardized airways. ISO 5801.
7. "Вентиляторы радиальные и осевые. Методы аэродинамических испытаний". ГОСТ 10921-90.
УДК 684.4 Ст. викл. Г.М. Латцька; ст. викл. Г.М. Чайковська;
Г. С. Петрянич - НЛТУ Украти, м. Львiв
ОСНОВН1 ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ ТА КОНСТРУЮВАННЯ ВИРОБ1В З ДЕРЕВИНИ
Сформульовано вимоги до проектування i конструювання b^oôîb з деревини, показано важливють функщонального призначення розробки нових b^oôîb меблiв.
Ключов1 слова: конструювання, проектування, дизайн, функщональнють, тех-нолопчнють.
Senior teacher H.M. Lapitska; senior teacher H.M. Tchaykovska;
eng. H.S. Petryanych -NUFWTof Ukraine, L'viv
The main requirements to design and engineering of wood articles
There have been formulated requirements to design and construction of wood articles. Also shown here is the importance of functional designation in the development of new furniture products.
Keywords: construction, design, development, functionality, technology
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.1
Краса як утил^арних предме^в, так i тих, що задовольняють естетич-нi потреби людини, не абстрактна, а пов'язана з багатьма об'ективними чин-никами. Проектування форми виробiв е складним i комплексним процесом реалiзаци сощальних, функцiональних, ергономiчних, технiчних, естетичних i економiчних вимог, вiд вирiшення яких залежить зручнiсть користування виробами, 1х надiйнiсть i естетичнiсть.
З прикладiв еволюци форм меблiв видно, що повсякчас провщт тен-денцп формоутворення вщображали основнi соцiальнi проблеми, завжди вра-ховувались функцiя, конструкцiя, матерiал i технологiя виготовлення виробу. У минулому, коли техшка була примггивною, бiльше уваги придiлялось конструкций а в перюди И розвитку, коли переважали декоративнi стилi, ви-моги до об'екпв диктувались соцiальним замовленням i 1х форма переважала над конструкщею. На сьогоднi соцiальнi i виробничi умови дуже вiдрiзня-ються вiд умов ремiсничого i доiндустрiального виробництва. Так, ушфшова-не масове виробництво та економiчнi чинники зумовлюють необхiднiсть стандартизацп i утфшаци розмiрiв виробiв, 1х технологiчностi; високий рь вень добробуту i культури населення - 1х функцiональностi i майстерность Тому художник-конструктор працюе зовсiм в шших умовах, нiж, наприклад, майстер-ремюник. Метод художнього конструювання полягае в тому, що процес формоутворення ведуть на основi виявлення i вщображення зв'язку форми виробу iз вЫма чинниками. Якщо врахувати тiльки мистецький аспект форми виробу, то його виробництво буде нетехнолопчним. I навпаки, враху-вання тшьки технологiчностi i рентабельностi призведе до одноманiтного i нецiкавого вирiшення форм.
Основним чинником, який впливае на формоутворення виробiв, е !хне функцiональне призначення. Найважлившим завданням художника-конструктора е покращення споживчих властивостей виробiв, тому при робот над 1х формою виршальне значення мае забезпечення зручносп i безпеки користування.
Слiд враховувати сшввщношення споживчих властивостей виробiв i витрат на 1х споживання i виробництво, тобто питання економiки, як тiсно пов,язанi зi соцiальними проблемами. Наприклад, якщо випускати тшьки дуже хорош^ але дорогi вироби, то випуск 1х буде, безумовно, малим i найваж-ливiша проблема - задоволення попиту населення - не знайде свого виршен-ня. Таким чином, форма промислового виробу пов'язана з його суспшьно-ко-рисним змютом, який вщповщае виробничим умовам, економiчним можли-востям суспiльства i його естетичним iдеалам. У процес формоутворення художник-конструктор повинен умшо синтезувати рiзнi вимоги до виробу, ви-рiшити протирiччя мiж стандартними умовами його виробництва i необхщ-нiстю створення образного наочно-просторового середовища. Для досягнен-ня завершеностi i краси виробiв необхiдно знати не тшьки вплив окремих формоутворювальних чинниюв, але й умiти використовувати закономiрностi побудови форми виробу, тобто закономiрностi композицп.
Розвиток форм меблiв рiзних стилiв тiсно пов'язаний з арх^ектурою iсторичних перiодiв. Основнi закономiрностi формоутворення в архiтектурi та в меблях зб^аються, рiзниця полягае лише в уташтарно-функцюнальному
призначеннi. Велика розбiжнiсть проявилась у матерiальнiй реашзаци цих форм, що пов'язано з використанням рiзних матерiалiв у будiвництвi та виго-товленнi меблiв. 1ндус^ашзащя промисловостi призвела до утворення окре-мих галузей i технологiй з виготовлення будiвельних напiвфабрикатiв (балок, плит, столярних виробiв, вiкон, дверей тощо) i напiвфабрикатiв для виготовлення меблiв (плити деревостружковi, волокнистi; фанера, шпон тощо). Особ-ливiсть сучасних меблiв масового виробництва полягае саме в тому, що вони е промисловою продукщею ужитково-прикладного характеру. Отже, стае зро-зумiлим, що сучасш меблi за своею внутрiшньою структурою рiзко вiдрiзня-ються вiд аналопв минулих епох, а саме: рiзнi конструкцiйнi матерiали, iншi з'еднання, iншi кле!, iншi лакофарбовi матерiали i т. iн., i, як наслщок, iншi ар-хiтектурнi форми. У конструюванш та проектуваннi меблiв на сучасному ета-пi розвинулись три основш напрями - етнографiчний, промисловий i авангар-дний. Суть етнографiчного в тому, що архiтектурна форма i оздоба меблiв носить регюнальний або нацiональний характер i при виготовленнi таких меблiв необхщт значнi затрати творчо1, часто ручно1 працi; промислово-архггектур-на форма i конструкцiя пiдпорядкованi високопродуктивному iндустрiально-му масовому виробництву з використанням вщповщних масових нашвфабри-катiв i матерiалiв; авангардного - нова, синтезована форма й утилггарш влас-тивостi, що базуються на прогресивних нетрадицшних матерiалах i технологь ях. Мабуть, зрозумшо, що конструювання цих рiзних меблiв не може базува-тися на старих засадах - змшюеться арх^ектурна форма, змiнюеться пiдхiд до конструктивного ршення. Дизайнер повинен знати надбання минулих епох i сучасних досягнень у галузi проектування та конструювання.
Першим операцшним елементом е проектування - процес створення зовшшнього вигляду виробу з його ергономiчними, естетичними й експлу-атацiйними властивостями. Результатом першого етапу роботи дизайнера е проект - зображення зовшшнього вигляду виробу графiчно або в кольор^ що дае змогу зробити його вiзуальну оцшку. Вже на цьому першому етапi в проект мають бути закладеш конструктивна i технологiчна основи. Отже, конструювання - другий операцшний елемент, що передбачае споЫб матерь алiзацil проекту. Таким чином, конструктор, на вщмшу вщ проектувальника, повинен розробити чiтку однозначну основу для подальшо1 дiяльностi вироб-ника. Дизайнер i конструктор мають завжди пам'ятати, що кшцева оцшка !х роботи визначаеться рiвнем оцшки споживача. За конструюванням iде виготовлення, операцшною основою якого служить конструкщя. I, нарештi, процес задоволення потреб завершуеться експлуатацiею. Таким чином, маемо замкнуту систему етатв задоволення потреб.
Процес проектування (стадiя есюзного проекту) мае два принципово рiзних пiдходи, що впливають на майбутнш процес виготовлення: чи це поодиноке (шдивщуальне) замовлення, чи вироби, що призначеш для масового випуску iндустрiальним способом. При проектуванш перших може зас-тосовуватися багато ручно1 працi, цiна таких меблiв висока. Другi - меблi масового виробництва - за вЫма параметрами повинш вiдповiдати вимогам ви-соко! технологiчностi. Отже, дизайнер меблiв мае чiтко усвiдомлювати, розу-
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.1
м^и i поеднувати питання проектування i конструювання, тшьки тодi може бути досягнута поставлена мета - ре^зувати проект у виробничi умови i га-рантувати якiснi експлуатацiйнi показники. Процес проектування - це посль довне виконання операцш вiд вихщно! (отримання замовлення на розробку) до одержання готового робочого проекту. Основним чинником, який визна-чае цей процес, е мета проекту. Вщ нього залежать змют i планування роботи художника-конструктора, застосоваш методи i засоби проектування. Як мета проекту виступають властивост i функци виробiв, необхщт суспiльству.
Художниковi-конструктору доводиться проектувати багато видiв виро-бiв з деревини - вщ чисто утилiтарних до декоративно-прикладних, для яких спiввiдношення уташтарних i естетичних вимог неоднакове. Це обумовлюе рiзний пiдхiд до методики !х проектування. У тих випадках, коли основне зна-чення мають функцiональнi вимоги (наприклад, вози, бочки або ручний шструмент), при проектуванш повинен переважати функцiональний пiдхiд, але з дотриманням композицiйно-стильових вимог до цього виробу. Краса таких виробiв забезпечуеться досконашстю конструкций хорошим !х функцюну-ванням. Якщо естетичш вимоги до виробiв зростають (наприклад, мебл^ му-зичнi iнструменти) або стають переважаючими (декоративно-прикладнi виро-би), починае зростати, а то i зовЫм стае головним художнiй пошук !х форми, наслiдування стилю i модi. Щоправда, при цьому не можна нехтувати техшч-ними чинниками формоутворення, властивостями матерiалiв, особливостями технологи виробництва виробiв. Таким чином, у творчш роботi художниковь конструктору важливо правильно оцiнювати спiввiдношення утилiтарних i естетичних вимог в одному предмет i для кожного конкретного випадку проектування знаходити певний шдхщ при виршенш проектних задач.
Процес проектування починаеться з передпроектних дослщжень, оз-найомлення зi вЫею iнформацiею щодо виробу, вивчення можливостей виробництва, попиту споживачiв. На пiдставi всiх виявлених умов i можливостей задум автора розвиваеться i втiлюеться у проект iз застосуванням всiх за-собiв проектування. Творчий бш процесу проектування не може бути регла-ментованим якими-небудь нормами, i зумовлюеться здебiльшого iндивiду-альними особливостями проектувальникiв, рiвнем !х пiдготовки.
Одним з найважливiших завдань меблево! промисловостi е подальший розвиток форм i конструкцiй виробiв на основi прогресивно! технiки i технологи. Процес проектування меблiв спрямований на максимальне задоволення попиту при рацюнальному використаннi матерiалiв, трудових витрат, вироб-ничих потужностей. Це вимагае нового методу проектування меблiв i нового пiдходу до процесу оновлення И асортименту.
Основою тдвищення технолопчносл виробiв е впровадження галузе-вих систем ушфжаци (ГСУ) елементiв корпусних меблiв, м'яких елементiв, деталей брусюв i комплектуючих елементiв. Це дае змогу впорядкувати асор-тимент i скоротити кiлькiсть типорозмiрiв деталей i елементiв, типаж iнших елементiв внутршнього устаткування виробiв, пiдвищити продуктивнiсть ус-таткування, корисний вихiд матерiалiв при розкро!'.
ГСУ дала змогу виробити едину i стабiльну конструктивно-техноло-пчну основу проектування, а також створити каталог ушфжованих елементiв
меблiв. Каталог включае схеми формування корпуЫв, типорозмiри щитових елементiв, схеми типових конструктивних з'еднань елементiв з використанням прогресивних видiв фурнiтури. Застосування каталожного методу при проектуванш дае змогу на 30 % скоротити витрати часу на проектування, тобто весь цикл технолопчно!" шдготовки виробництва при освоенш нових виробiв. Такий метод проектування дозволив перейти на автоматизовану систему проектування, яка е одним з еташв створення гнучкого виробництва, що швидко реагуе на запити споживачiв.
Шд час конструювання меблiв важливо враховувати необхiднiсть збе-рiгання форми i розмiрiв майбутшх виробiв i ix складальних одиниць. Ця ви-мога пов'язана з тим, що деревиш властива змша розмiрiв зi змiною ïï воло-гостi, яка, своею чергою, залежить вiд параметрiв повiтря. Деревина - це основна сировина, яка в натуральному i модифжованому виглядi використо-вуеться для виготовлення меблiв. Розвиток науки про властивостi деревини дае можливють виявити шляхи найбшьш ефективного i повного ïï викорис-тання, удосконалення й створення нових технолопчних (меxанiчниx, xiмiчниx i xiмiко-меxанiчниx) процесiв ïï перероблення. Таким чином, натуральна деревина в конструкщях меблiв тепер поступаеться таким матерiалам, як фанера, деревостружковi, деревоволокнистi плити тощо, а також рiзним видам i про-фiлям металу, пластмас i полiмерним конструкцiйним матерiалам. Викорис-тання цих матерiалiв, що мають переклеену або iзотропну конструкцiю, спро-щуе конструктивне рiшення меблевих вузлiв i виробiв. Такi матерiали практично не змшюють своïx розмiрiв у процесi експлуатацiï меблiв, тобто в межах змши температури i вологость Отже, в конструкщях меблiв, де це можли-во i дощльно, замiсть натуральноï деревини можна використовувати зазначеш матерiали. Така постановка питання передбачае економне використання нату-ральноï деревини як цiнноï природноï сировини, запаси якоï не безмежш. Нез-важаючи на наявшсть багатьох конструкцiйниx недеревинних матерiалiв, натуральна деревина в конструюванш меблiв широко застосовуеться завдяки свош високш якостi й естетичним властивостям, а в деяких випадках натуральна деревина е незамшною. Деревина як конструкцшний матерiал мае своï переваги i недолжи. Конструктор мае добре знати деревину, щоб правильно опрацювати конструкцiю виробу. В iншому випадку опрацьована конструкщя в процесi експлуатаци може постраждати формою та мщшстю.
Сформулюемо вимоги до конструювання виробiв з деревини. По-пер-ше, конструювати вироби з деревини необxiдно так, щоб деформаци, якi ви-никають в окремих елементах, проходили вшьно, без порушення форм i мщ-ностi самого виробу. По-друге, виготовляти елементи виробiв з деревини не-обxiдно так, щоб можливi змши форм i розмiрiв були найменшими. Цього можна досягнути, якщо брусок виготовляти переклееним з декiлькоx частин. По-трете, елементи виробiв необxiдно конструювати так, щоби стискувальнi i розтягувальш зусилля на деталi збiгалися з напрямом волокон, а моменти згинання були ï^ перпендикулярними. По-четверте, конструювати вироби i з'еднання в них окремих елеменпв необхщно так, щоби за формою i кон-структивним виршенням вони були технолопчними, тобто матерiалоощад-
Науковий iticiiiik- НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.1
ними, вщповщали мiнiмальним трудовитратам на виготовлення у енергозбе-рiгаючих технологiчних процесах. 1ншими словами, вироби та !хш складовi частини повиннi виготовлятися на типовому обладнанш. Це дасть змогу без додаткових витрат на сучасному технолопчному обладнанш виготовляти де-талi високо! якостi без особливих труднощiв. По-п'яте, конструювати вироби необхiдно так, щоби !х зовнiшнiй вигляд вiдповiдав задуму дизайнера, узго-джувався iз поточними естетичними вимогами.
На конструкцш покладаеться вщповщальна роль в процесi створення нових моделей виробiв, вона передбачае здшснення замислу дизайнера, раць ональний технологiчний процес виготовлення, оптимальне використання си-ровинних i енергетичних ресурЫв. Отже, технологiчнiсть виробiв - це склад-ний взаемозв'язок мiж конструктивним рiшенням i виробництвом. Мiж дизайн-проектом, конструкцiею, технологiею i обладнанням юнуе тiсний пря-мий i обернений зв'язок i тiльки при правильному погодженнi ланок цього ланцюга можна отримати новi, прогресивнi, естетичш, високо комфортнi та якiснi меблевi вироби.
Отже, для створення меблiв, якi вiдповiдали б сучасним вимогам освь ченого споживача, мало чисто образотворчо-мистецьких знань, адже ди-зайнерський проект вимагае продуманих конструктивних ршень, якi базу-ються на техтщ i технологи сучасного меблевого виробництва. На конструкцш покладаеться вщповщальна роль у процес створення нових моделей ви-робiв, вона передбачае здшснення замислу дизайнера, рацюнальний техноло-гiчний процес виготовлення, оптимальне використання сировинних i енергетичних ресурЫв. Отже, технологiчнiсть виробiв - це складний взаемозв'язок мiж конструктивним ршенням i виробництвом.
Л1тература
1. Дячун З.Й. Конструювання мебл1в: Корпусш вироби : навч. поабник [для студ. ву-з1в]. - К. : Вид. д1м "Киево-Могилянська академ1я", 2007. - Ч. 1. - 387 с.
2. Шумега С.С. Специальная технология мебельного производства. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1977. - 248 с. _
УДК 697.92 Acnip. О.1. Макаруха; acnip. Н.А. Сподинюк;
доц. В.М. Желих, канд. техн. наук - НУ "Львiвcькa wлiтехмкa"
ЕНЕРГООЩАДНИЙ ЕФЕКТ КОНВЕКТИВНОГО СКЛАДНИКА ТЕПЛОВО1 ЕНЕРГН 1НФРАЧЕРВОНОГО НАГР1ВАЧА
Наведено результати дослщжень роботи шфрачервоного на^вача з одночас-ним видаленням конвективного складника теплово! енергИ за допомогою витяжного зонта. Результати дослщжень можна використовувати для проектування систем опа-лення об'eктiв сiльського господарства.
Ключов1 слова: iнфрачервоне опалення, шфрачервош нагрiвачi, конвективний складник теплово! енерги.
Post-graduate O.I. Makarukha; postgmduate N.A Spodynyuk; assoc.prof. V.M. Zhelykh -NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
Energysaving effect convection component heat energy infrared heater
In this article the investigation's results of infrared heater's work with simultaneous selection convection component heat energy from infrared heater for help outlet. The re-
