CC BY
14
3. Urbanik E. Gluing high moisture content veneer with adhesives based on RPF and PF / E. Urbanik, W. Jablonski, M. Jozwiak // Adhesives in woodworking industry: Proceedings of XIII Symposium. - Slovakia, Vinne, 1997. - P. 225-232.
4. Elbez G. Possibility of gluing of veneers with high moisture content / G. Elbez // Adhesives in woodworking industry: Proceedings of XIII Symposium. - Slovakia, Vinne, 1997. - P. 101-110.
5. Топеха В.М. Исследование и разработка технологии склеивания шпона повышенной влажности порошкообразным клеем : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. техн. наук : спец. 05.21.05 "Процессы и механизация деревообратывающих производств, древесиноведение" / В.М. Топеха. - Ленинград, 1980. - 19 с.
6. Vijayendran B., Clay J. Some recent studies on soy protein-based wood adhesives / In Wood Adhesives 2000 Extend Abstracts. Nevada: Forest Products Society, 2000, P. 4-5.
7. The role of protein starch glutenous glue extenders in plywood / Wood Based Panels Int., 1988, 8. - № 1, 35-36 р.
8. Израелит А.Б. Теоретическое исследование напряженно- деформационного состояния фанеры после склеивания влажного шпона у вакуумных прессах / А.Б. Израелит, С.В. Денисов // Технология и оборудование деревообрабатывающих производств. - 1982. - № 11. - С. 37-41.
9. Заявка 58-11102 Япошя В 27 D 1/04. Споаб виготовлення фанери / Фукуи Цуёси, Мидзуно Масуо, Ито Такуми; К.К. Мэйнан сэйсакусё. № 56-108753; заявл. 11.07.81; опубл. 21.01.83.
УДК 539.4.019.1:684.4 Проф. 1.Г. Грабар, д-р техн. наук - Державный
azpo-eKOHOMi4Hий ун-ет; астр. Л.М. Бойко -Житомирський державный тeхнологiчныйун-ет; С.М. Кульман, канд. техн. наук - "1нтердизайн"
ДИЗАЙН I МЕТОДИКА ПРОГНОЗУВАННЯ РЕСУРСУ ТА ГРАНИЧНО1 М1ЦНОСТ1 КОРПУСНИХ МЕБЛ1В
Запропоновано тдхщ, який дае змогу прогнозувати ресурс корпусних меблiв, а також термш працездатносп меблевих виробiв, ютотно скоротити тривалють проек-тування меблiв. Наведена методика базуеться на термофлуктуацшно'1 концепцп руйнування та деформування твердого тша.
Prof. I.G. Grabar - State agro-ekonomical university; post-graduate L.M. Bojko -Zhitomir state technological university, S.N. Kulman - company "Interdizayn"
Design and the procedure of the prognostication of resource and boundary
strength of hull furniture
Is proposed the approach, which makes it possible to forecast the service life of hull furniture, and also the period of the fitness for work of furniture articles, it is essential to reduce the time of the design of furniture. The procedure proposed is based on the thermal fluctuation concept of destruction and deformation of solid body.
Вступ. Пщ час конструювання нових вироб1в перед художником-конструктором (дизайнером) постае головне завдання - вщшукати оптималь-не поеднання функцюнального призначення предмета та його вартост (мате-р1алу та пращ). Якщо дизайнеров! вдаеться виршити це головне протир1ччя, то вш створить новий конкурентний продукт на ринку, який починае свш життевий цикл. Сьогодш естетична функщя предмета виходить на одне з го-ловних мюць 1з загального перелжу вимог. Для виробництва важливо, нас-кшьки рацюнально будуть використаш матер1али i конструкщя, чи досягнута економ1я матерiалу за рахунок рацюнального виршення конструкторських схем, технологи, форми виробу.
Визначення характеру i мiсця естетичних проблем у дизайн тiсно пов'язане з тим, як розумдать дизайн, як визначають його основнi завдання. Для дизайну естетична сторона е найважливiшою, хоча i похiдною, що завер-шуе процес формування виробу. Це пов'язано з тим, що позитивна естетична ощнка завжди мае цiлiсний критерш оцiнки досконалостi певного виробу, його вщповщносл iдеалу.
Щоб твори дизайну були красивими, в них, насамперед, мае бути ви-ражена (виявлена) та мета, яку поставили шд час створення такого виробу, мае бути втшене певне функщональне призначення - те, для чого призначе-ний i буде виготовлений цей предмет.
Оскшьки вироби меблiв - це матерiальне виробництво, найбiльш дос-конало треба вирiшувати питання техтчт, з мiнiмальними матерiальними i композицшними засобами. Якщо це досягнуто, якщо форма предмета гармо-нiйна i найповнiше виражае змiст, то вона сприймаеться як форма прекрасна. Але цього мало, оскшьки головна дшова особа - людина, 11 вщношення до предметiв. То i е естетичний початок будь-якого виробу.
Одшею з основних вимог, що домшуе шд час проектування меблiв як формоутворювальний чинник, зв'язаний з урахуванням матерiалiв, конструк-цiй, виступае технолопчний спосiб перетворення одне на шше. Цi вимоги ду-же важливi для художника-конструктора, оскiльки вiн проектуе промисловi вироби, функцiональне призначення i змiст яких завжди так чи шакше перет-ворюеться в матерiальну просторову форму.
Абсолютнi показники витрат на виробництво виробiв самi по собi т-чого не виршують. Про економiчнiсть можна говорити лише тод^ коли визначають загальш витрати, необхiднi для виробництва i експлуатаци виробу за фiксованого рiвня корисностi, отримано! вiд 1х вживання.
У художньому конструюванш повинна бути досягнута повна узгодже-нiсть мiж фiзико-механiчними ресурсами виробу i термшом морального зно-су (тобто мае бути забезпечена синхроншсть старiння виробу за вЫма iсну-ючими параметрами).
У рiзних виробах матерiал i конструкцiя по^зному впливають на форму. Насамперед, саме сшввщношення мiж впливом властивостей матерь алу i впливом конструкцil на реальну форму випробу може бути рiзна. Пере-важно матерiал впливае на форму предмета не безпосередньо, а через конструкцш. Можна собi уявити простий вирiб (посуд з пластмаси), в якому конструкщя елементарна i матерiал, як правило, використовуеться в монолт.
У складному виробi взаемозв'язок мiж матерiалом, конструкцiею i створюваною формою iнший, бо там матерiал "працюе", повнiстю пiдкоря-ючись особливостям спецiально створювано! конструкцil, що пов'язане з характером предмета, з його функщею, з його будовою. У виробнищш меблiв, наприклад, останнiм часом вiдбулися змiни, пов'язаш не стiльки з функцiею (функщя меблiв бiльш менш постiйна), скшьки iз застосуванням нових мате-рiалiв i конструкцiй, що, своею чергою, змiнюе не тiльки габарити виробiв, але i 11 форму.
Шд час проектування меблiв для художника-конструктора дуже важ-ливо знати властивос^ вживаних матерiалiв, щоб отримати рiзну форму або,
принаймш, iншi характеристики ще! само! форми. З шшого боку, пiд час формоутворення виробiв (наприклад, корпуснi меблi), що мають одну фун-кцiю, одне призначення (корпусш меблi призначенi для збер^ання i розмь щення рiзних предметiв), важливо точно встановити, в яких умовах вони пра-цюватимуть, якi характернi типовi складовi пов'язаного з ними, чи мiняються функци, чи виникають новi, чи з'еднуються деякi з них в одному предмет (у однiй системi), - все це приводить до змши змюту (матерiалiв) i форми (конструкци) виробiв i 1х комплексу.
Аналiзуючи рiзнi функцiональнi потреби, не можна обмежуватися за-гальним призначенням. Потрiбно прослiдкувати, як в рiзних умовах, в рiзних зв'язках, за рiзних обставин конкретно виявляеться ця загальна функцiя. Фун-кцiональний процес, навггь найпростiший, завжди розпадаеться на низку складниюв. Якщо в комплексi функцюнальних умов якась одна, навiть най-дрiбнiша, умова не задовольняеться, це приводить до порушення системи, до створення неповноцшного виробу. Облiк вЫх складникiв визначае насампе-ред повноту задоволення виробом функци, а по^м, як природне слщство, вщ-биваеться на його ергономiчних i естетичних характеристиках.
Знання досконало всiх можливостей матерiалу, його зовнiшнiх характеристик допомагае дизайнеровi широко використовувати в композицшнш роботi всю палiтру стану, вс властивостi матерiалу, що виявляються в його зовнiшнiх характеристиках: маш, фактурi, пластицi i кольорi, а також особли-востях конструкторських ршень. Тектонiка - це один iз засобiв естетично! виразностi форм, пов'язаних з матерiально-конструктивною основою об'екта i технологи його виготовлення.
Тектонiчна форма - це виразне з погляду художнього осмисленого вияв-лення властивостей матерiалу, роботи конструкци i способу виготовлення виробу. Основою для 11 виявлення слугують як матерiал або поеднання матерiалiв, так i конструкцiя та спосiб виготовлення. Дизайнер свiдомо вiдбирае, виявляе i акцентуе властивостi матерiалу, характер його роботи в конструкци, шдпоряд-кувавши це загальнш ще!, тобто художньому i композицiйному задуму.
Рис. 1. Книжковi полищ, виготовлеш з ЛДСтП товщиною 16 мм (а) та 32 мм (б)
У першому випадку дизайнер (рис. 1, а), використовуючи мщшсть ла-мшовано! деревностружково! плити (ЛДСтП), створюе легку форму, де мате-рiал працюе на межь Тонкi стiнки створюють тектошчно переконливий образ легкого виробу, форма якого як би розчиняеться в повггрь Не дивлячись на ЛДСтП товщиною 16 мм, у цш формi (конструкци) ЛДСтП працюе вщповщ-но до сво!х властивостей i з художнiм задумом.
При тому ж матерiалi ЛДСтП (рис. 1, б), але завтовшки 32 мм, дизайнер тдкреслюе його тяжюсть, стiйкiсть. Тут акцентуються зовсiм iншi властивостi матерiалу. Тектонiчность же цього виробу не менш виразна.
Вироби корпусних меблiв в загальному випадку складаються з конструктивних елементiв, тому дизайнеровi необхiдно з'ясувати, як розподь ляються зусилля в елементах з'еднань, якi навантаження припадають на час-тку того або iншого елементу в з'еднаннях, що визначае надшшсть роботи конструкци, li експлуатацiйну мщшсть i довговiчнiсть. Для цього необхщно мати в своему розпорядженнi деяк знання (зокрема теорii мiцностi) i природ-не вiдчуття. Також ще на етапi проектування дизайнер може спрогнозувати, коли вщбудеться моральне старшня виробу, змiниться мода. Виходячи з цього, застосовуються таю матерiали, з'еднання, якi забезпечать цей термiн служби за мшмальних витрат.
Щоб полегшити дизайнеровi роботу, а також скоротити тривалють проектування, було поставлено завдання - розробити йому рекомендаций ко-ристуючись якими вiн легко може вибрати матерiал, спосiб з'еднання, розмь ри деталей, спрогнозувати працездатнiсть виробу, термш експлуатацii. Нап-риклад, ЛДСтП широко застосовуеться для офюних, кухонних меблiв, де ду-же важлива довговiчнiсть виробiв. Саме цiеi якосп, а не вартостi (вона взага-лi опинилася на четвертому мющ), дизайну або ергономiчностi вiддали перевагу респонденти тд час опитування, в якому взяли участь провщш арх^ек-тори i дизайнери Киева. Ситуащя пояснюеться тим, що, на вщмшу вiд житло-вих меблiв для спальних кiмнат, вiталень та передпоко1в, офiснi та кухоннi меблi використовуються в жорсткiшому режимi.
При придбанш корпусних меблiв для жилих помешкань кожна люди-на визначае, що важливше: меблi на 8-10 роюв, при цьому вона готова заплатите бiльше, чи бшьш дешевшi меблi. Молодi сiм'i, котрим необхiдно вiдразу
вир1шити багато фшансових питань, в1дда-ють перевагу меблям бшьш дешевим, але сучасного дизайну.
Питання прогнозування ресурсу кор-пусних меблiв дуже актуальне. Про це свщ-чить i те, що один з найбшьших виробникiв корпусних меблiв свiту - фiрма IKEA - у своему каталозi продукцii пометила фото (рис. 2) iз зображенням випробування мщ-ностi меблiв. Фiрма IKEA, наприклад, надае данi, що полиця може витримувати до 30 кг. Основна частина. Питання прогно-
Рис. 2. Випробовування стелажу для аудьо та в1деоапаратури i книг фтми IKEA
зування ресурсу розглядалися для конкретних найбшьш типових кутових з'еднань меблiв з ламшовано! деревностружково! плити (ЛДСтП), була виб-рана схема формування корпусу на вертикальних прохiдних стiнках розбiр-но! конструкци (ексцентрикове стягування), а також нерозбiрнiй конструкци (конфермата та шканта).
Пiд час проектування конструкцш меблiв найчастiше використовують емшричний метод граничних станiв, а вс ускладнення враховують поправоч-нi коефщенти. Це приводить до багатократного запасу мщност i деформа-тивностi матерiалу. Щодо мiцностi i деформацiйних характеристик кутових з'еднань корпусних меблiв (КЗКМ), виготовлених з деталей ламшовано! дере-вностружково! плити (ЛДСтП), невивченим залишаеться питання роботи в часi тд дiею тривалих навантажень i температур. Для ЛДСтП та КЗКМ рiзко виявляеться температурно-часова залежшсть мiцностi.
Як один iз пiдходiв для розроблення методики прогнозування тривало! мiцностi з'еднань корпусних меблiв можна використовувати термофлукту-ацiйну концепцiю руйнування та деформаци, запропоновану С.Н. Журковим. Вона розглядае тепловий рух атомiв як виршальний чинник процесу мехашч-ного руйнування, а роль навантаження полягае в зменшенш енерги зв'язкiв.
Згiдно з термофлуктуацшною концепцiею [1-7] i принципом часово-температурно-силово! еквiвалентностi, для кожного матерiалу iснують три межi працездатностг силова (мiцнiсть або межа текучост^, часова (довговiч-нiсть) i температурна (термостшюсть або теплостiйкiсть). Пiдвищення або пониження одте! з них компенсуеться змшою будь-який з двох шших.
Вiдомо, що для полiмерних та шших видiв композитних матерiалiв рiзко проявляеться температурно - часовi залежност мiцностi, тобто дiя трьох параметрiв - температури, навантаження i часу - яюсно однаковi. Така залежшсть мае експонентний характер i утворюе шмейство прямих, якi схо-дяться в одну точку (полюс). Класичним видом тако! залежностi е "прямий пучок" (рис. 3, а), який описуеться рiвнянням
т=тм ехр
ио -уа Я
(т-1 - Т-1)
1 1 Тм-Т 1
Т Тм Т ■ Тм ЯТ
Т
1 Т
V 1 м у
(1)
де: т, и0, у i Тм - фiзичнi константи матерiалу: Т1 - мiнiмальна довговiчнiсть (перiод коливання кiнетичних одиниць - атомiв, груп атомi, сегментiв), с; и0- максимальна енергiя активаци руйнування, кДж/моль; у- структурно-мехашчна константа, кДж/(моль-МПа); Тм - гранична температура юнування твердого тiла (температура деструкци), К; Я - ушверсальна газова стала, кДж/(моль-К); т - час до руйнування (довговiчнiсть), с; а- напруження, МПА; Т - температура, К.
Фiзичнi константи, яю входять до рiвняння, визначаються графоаналь тичним способом [1]. Для цього дослщш данi перебудовуються в координати \%т -103/Т (рис. 3). Константи тм i Тм знаходять за положенням полюса. Для визначення шших двох констант и0, у визначають енерпю активацil и (а) iз нахилу прямих iз графша \§,т -103/Тза рiвнянням:
U (а) = 2,3R
A lg г
a(iq3/t ) '
(2)
noTiM за отриманими даними будують графiк в координатах U -а (рис. 3, в). За екстраполяци на а = 0 визначають максимальну енергiю акти-ваци U0, а за тангенсом кута нахилу кута прямо! U -а величину у.
Рис. 3. Схема визначення фiзичних констант у pa3iруйнування
для "прямого пучка"
Часто формула (1) не справджуеться. Це спостер^аеться за крихко-го руйнування наповню-вача пoлiамiдiв, пoлiалки-лентерефталатiв, тобто пoлiмерiв, в яких з хiмiч-ними i мiжмoлекулярни-ми силами вагoмi i сили прoмiжнoï величини. У результат! спостер^аеться сiмействo прямих, як в координатах lg г - a i
Рис. 4. Схема визначення фiзичних констант у разi lg г -103 / T не сходяться в руйнування для залежностi з паралельними прямими полюс (утшрюютъ пара-
(а) та з паралельними прямими (б) лельш прямi) (рис. 4).
У цьому випадку навантаження не впливае на енергда активаци, i ре-алiзуеться формула:
U
г = г* exp-exp (-ßa),
RT
(3)
де: г*, U - емшричт константи; ß - структурно-мехашчний кoефiцiент, 1/МПа.
Значення константи U в фoрмулi визначаеться iз шмейства прямих в координатах lg г -103/ T . Константа ß дoрiвнюе куту нахилу прямих в координа-
тах \gr-a в = —— . Константа т* визначаеться за формулою т* — т0ехр(ва) \ —а
в координатах \%т-103/Т (рис. 4, б). Для цього задаються а0 \ екстраполящя на 18 т ,за такого напруження визначають т0 [1].
Спостершаються також випадки перетворення пучка прямих, коли вони сходяться в полюс не за гранично високо!, а за гранично низько! температури. Це трапляеться для деяких термостшких резин [2], у раз1 втомленого стирання пол1уретану [3], у раз1 зр1зу холодноформованих полюлефшв, у раз1 згину 1 стискання цементно-стружкових [4] (рис. 6). При цьому справедлива формула
т — тт ехр"
и0-у а
ЯТ
/Т * л
Тт 1
V
Т
(4)
У
де т*т,и0,у*, Тт - емшричш константи.
'е*. [с]
1с]
и, кДж/мол ь
о, МПа
б) ИГЛ, К в)
Рис. 5. Схема визначення фЬичних констант у разiруйнуванш для
"оберненого пучка "
Емшричш константи в цьому випадку визначаються аналопчно константам для "прямого пучка" [1]. Зпдно з описаною вище методикою, а також виконаними експериментальними дослщженнями [8], ми здшснили вип-робовування на тривалу мщшсть кутових з'еднань корпусних мебл1в КЗКМЗ (за допомогою конфермата), ЛДСтП щшьшстю 700 кг/м3. Результати випро-бовування подано в табл. 1.
Табл. 1. Результати випробовування на довготривалу мщшсть кутових
з'еднань корпуснихмеблiв КЗКМЗ
№ зразка Температура, К Сила, кг Час, с 18 т 18 т / т0 Т18 т / т азг тах , Мпа
220207.03.01 293 140 73296 4.865 17.865 5234.469 11.76
220207.03.02 348 140 540 2.732 15.732 5474.873 11.76
21042007.03.05 293 95 690192 5.839 18.839 5519.818 7.98
04052007.03.07 293 95 578016 5.762 18.762 5497.248 7.98
03052007.03.08 293 95 494028 5.694 18.694 5477.269 7.98
05052007.03.10 293 95 638820 5.805 18.805 5509.976 7.98
05052007.03.11 293 95 484812 5.686 18.686 5474.873 7.98
05052007.03.12 293 95 577620 5.758 18.762 5497.161 7.98
04052007.03.06 313 95 55800 4.747 17.747 5554.697 7.98
04052007.03.07 450 95 2 0.301 13.301 5985.463 7.98
На основi даних табл. 1 побудовано розрахунковi графiки дослщжен-ня характеристик кутових з'еднань корпусних меблiв. На графжу рис. 6 показано залежшсть довговiчностi т у разi руйнування вщ температури за рiзних напруг для кутового з'еднання КЗКМЗ.
|д(г > 10
1000/Т (1000/К)
Рис. 6. Залежшсть довговiчностi вiд температури за риноХ напруги
Рис. 7. Залежшсть енерги активаци вiд напруження в кутовому з'еднанш
Графж на рис. 7 побудовано зпдно з описаною вище методикою, де показано залежшсть енерги активаци вщ напруження в кутовому з'еднанш. Розмщення ще! прямо! визначае решту констант П0, у. Значення енерги активаци и (а) визначаеться виходячи з нахилу прямих на графжу \%т-103/ Т за рiвнянням (2). Аналопчно було визначено значення дослiджуваних фiзичних констант для даного кутового з'еднання, а саме П0=114,22 кДЖ/моль, у=3,45 кДЖ/мольхМПа, Тт=502 К.
Далi на основi отриманих констант, i знаючи температуру деструкци ЛДСтП щшьшстю 700 кг/м , будуемо кшцеву математичну модель на основi формули (1) для дослщжуваного дiапазону перемшних факторiв моделi а = 7...14 мПА, Т=293...502 К.
Графiчне зображення математично! моделi дослiдження кутового з'еднання корпусних меблiв за допомогою конфермата показано на рис. 8.
Рис. 9. Залежшсть довговiчностi т (год), кутового з'еднання меблiв за допомогою конфермата вiд напруження а (мПа) i температури Т (К)
Висновки. Як показали виконаш дослщження, така математична модель е адекватною в експлуатацшно заданому д1апазош змшних фактор1в. Отримана модель дае змогу спрогнозувати тривалу мщтсть кутового з'еднання КЗКМ3, яку широко використовують виробники сучасних корпус-них мебл1в.
Л1тература
1. Ратнер С.Б. Физическая механика пластмасс / С.Б. Ратнер, В.П. Ярцев. - М. : Химия, 1992. - 320 с.
2. Ярцев В.П. Закономерности термофлуктуационного разрушения высоконаполнен-ных резиновых смесей и резин // Каучук и резина. - М. - 1989. - № 3. - С. 17-20.
3. Ратнер С.Б. Термофлуктуационные закономерности истирания полимеров / С.Б. Ратнер, В.П. Ярцев // Теория трения, износа и проблемы стандартизации : сб. научн. ст. - Брянск: Приокское кн. изд-во, 1978. - С. 150-162.
4. Ярцев В.П. Влияние степени обжатия на прочность полиолефинов при объёмной штамповке // Пластические массы. - М. - 1986. - № 9. - С. 39-40.
5. Ярцев В.П. Прогнозирование прочности, долговечности и термостойкости нагруженных в постоянном режиме древесных плит / В.П. Ярцев, О.А. Киселева // Известия вузов. Строительство. - Новосибирск. - 2002. - № 1-2. - С. 141-144.
6. Лурье Е.Г. Термоактивационные закономерности износа полимеров : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук : спец. 02.00.07. - М. : НИФХИ им. Л.Я. Карпова, 1966. - 180 с.
7. Грабар 1.Г. Термоактивацшний анашз та синергетика руйнування : наукова моногра-ф!я. - Житомир: ЖГП, 2002. - 312 с.
8. Бойко Л.М. Експериментальне дослщження тривало! мщносп кутових з'еднань кор-пусних мебл1в / Л.М. Бойко, 1.Г. Грабар, С М. Кульман // Вюник Ж1Т1. - 2008. - № 3. - С. 7.
УДК 66.047 Проф. Я.М. Ханик, д-р техн. наук; acnip. О.1. Мтькович;
доц. О.М. Креховецький, канд. техн. наук - НУ "Львiвcькa nonimexmrn"
МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ПРОЦЕСУ СУШ1ННЯ ПОЛ1АМ1ДУ-6
Розроблено математичну модель процесу сушшня дисперсного полiамiду-6 у щшьному шар^ на основi кшетичних залежностей.
Ключов1 слова: сушшня, кшетика, математична модель.
Prof. Y.M. Hanyk; assoc. prof. O.I. Milcovych, O.M. Krehovezcy -
NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
Mathematical model of drying polyamide-6
The mathematical model of dispersive polyamide-6 in dense layer drying was developed on the basis of kinetic dependences.
Keywords: drying, kinetic, mathematical model.
У цш робот1 для зневоднення пол1амщу-6 використовувався метод сушшня в щшьному шар1 [1, 2]. Таке сушшня мае ряд переваг, а саме: частина вологи виноситься з матер1алу без затрат теплово! енергп, вщсутне винесення матер1алу 1з зони сушшня, а також поверхня тепломасопередач1 е надзви-чайно розвиненою.
При дослщженш процесу сушшня в щшьному шар1 з основних питань е вивчення кшетики процесу, результати дослщжень яко! визначають енерге-тичш характеристики зневоднення. В експериментальних дослщженнях поль амщ-6 (ПА-6) використовувався у вигляд1 св1тложовтих гранул, з початковою
