CC BY
7Вчеш записки Тавршського нацiонального унiверситету iM. В.1. Вернадського Серiя «Бюлопя, xiMia». Том 26 (65). 2013. № 1. С. 16-24.
УДК 612.35+591.132.5
УЧАСТЬ КАЛЬЦИТОН1НУ В РЕГУЛЯЦП ЗОВН1ШНЬОСЕКРЕТОРНО1 ФУНКЦП ПЕЧ1НКИ У ЩУР1В
Вашека 1.П.1,Весельський С.П.1, Горенко З.А.1, КарбовськаЛ.С.2, Гртченко О.А.1
1НД1 ф1з1ологИ' ¡меш академжа Петра Богача Навчально-наукового центру «1нститут бюлоги» КиИвського нащонального ун1верситету жен1 Тараса Шевченка, Ктв, Украина 2Кафедра фгзюлоги людини i тварин Навчально-наукового центру «1нститут бюлоги» КиИвського нащонального унверситету ¡меж Тараса Шевченка, Ктв, Украина E-mail: Iryn4ik4@ya.ru
В гострих дослщах на щурах з канюльованою загальною жовчною протокою дослщжено вплив кальцитоншу на piBeHb холерезу та спектр жовчних кислот в жовчi щурiв. Показано, що кальцитонш в дозах 200 та 800 нг/кг маси тша збшьшуе об'ем секретовано! жовчi та вмют в нiй таурохолатiв. При внутршньом'язовому введении кальцитонiну в дозi 200 нг/кг маси тша спостер^аеться статистично достовiрне збiльшення абсолютного вмiсту глкококон'юга™ дигiдроксихоланових жовчних кислот. А при дп кальцитонiну в дозi 800 нг/кг маси тiла збiльшуеться деб^ глiкокон'югатiв як дигiдрокси-, так i тригiдроксихоланових жовчних кислот. Достовiрних змш абсолютного вмiсту вiльних жовчних кислот при дп обох доз кальцитонiну не спостерiгаеться.
Ключов1 слова: кальцитонш, печшка, жовчнi кислоти, глiкохолати, таурохолати. ВСТУП
Вщомо, що кальцитонш - це гормон щитопод1бно1 залози, який забезпечуе кальщевий гомеостаз в оргашзм1 людини i тварин. Вш посилюе екскрещю Ca2+ нирками та зменшуе резорбщю юстково! речовини остеобластами. Зважаючи на це, кальцитонш широко використовують в медичнш практищ при ткуванш хвороб, пов'язаних з метабол1чною перебудовою юсток: хвороб1 Педжета, спонтанному розсмоктуванш юсток, асептичному некроз1 гол1вок стегнових юсток, р1зних видах остеопорозу та ф1брознш дисплазп [1-7]. Кр1м того, кальцитонш застосовують як знеболювальний зас1б при лшуванш онколопчних захворювань опорно-рухового апарату [8], а також при гострому панкреатит [9-12]. 1ншим важливим ефектом кальцитошну е його вплив на д1яльшсть оргашв шлунково-кишкового тракту. Зокрема, показано, що кальцитонш справляе протективний вплив на слизову оболонку шлунка, також вш пригшчуе шлункову секрещю та секрещю ацинарних клиин тдшлунково! залози, що дозволяе використовувати його в комплекснш терапп при лшуванш виразки дванадцятипало! кишки [13, 14]. В л1тератур1 е даш i про вплив кальцитошну на зовшшньосекреторну функщю печшки. Так в експерементах на мурчаках було показано, що кальцитонш не впливае на об'ем видшено! жовч1, 11 pH, концентращю бшюв, глюкози та небшкового азоту в печшковш жовч1 [15]. Проте в л1тератур1 практично вщсутш даш про змши спектру
окремих жовчних кислот при застосуваннi кальцитонiну. Крiм того, повiдомлення авторiв про вплив гормону на об'ем видшено! жовчi е нечисельним та мютять суперечливi данi. Зважаючи на це, метою нашо! роботи було дослщити вплив кальцитонiну на зовнiшньосекреторну функщю печiнки у щурiв.
МАТЕР1АЛИ I МЕТОДИ
Дослщи проведенi за умов гостро! спроби на самцях бших лабораторних щурiв масою 200-250 г. Тваринам першо! групи внутрiшньом'язово вводили синтетичний кальцитонш лосося (Мiакальцик, Новартю Фарма АГ, Швейцарiя) в дозi 200 нг/кг маси тiла, розчинений у фiзiологiчному розчинi з розрахунку об'ему 1 мл/кг маси тша. Оперативне втручання в цiй груш тварин проводили шд тiопенталовим наркозом (75 мг/кг маси тша в 1 мл фiзiологiчного розчину, внутршньочеревно). Другш групi тварин внутрiшньом'язово вводили кальцитонш в дозi 800 нг/кг маси тша, розчинений у фiзiологiчному розчиш з розрахунку об'ему 1 мл/кг маси тша. При цьому оперативне втручання проводили тд уретановою анест^ею (1 г/кг маси тша тварини в 1 мл фiзiологiчного розчину, внутршньочеревно). Контролем, в обох серiях дослiдiв, слугували спроби iз внутрiшньом'язовим введенням тваринам вiдповiдного об'ему фiзiологiчного розчину. Протягом досдiду збирали 6 пiвгодинних порцiй жовчi, враховуючи И об'ем в мiкролiтрах. В кожнш вiдiбранiй пробi жовчi методом тонкошарово! хроматографа та за допомогою денситометра ДО-1М визначали концентраци вшьних (холева - ХК, сумiш хенодезоксихолево! -ХДХК i дезоксихолево! - ДХК) та кон'югованих (таурохолева - ТХК, сумш таурохенодезоксихолево! - ТХДХК i тауродезоксихолево! - ТДХК, глшохолево! -ГХК, сумiш глшохенодезоксихолево! - ГХДХК i глшодезоксихолево! - ГДХК) жовчних кислот [16] з подальшим розрахунком !х дебiтiв.
Статистичну обробку результат проводили за допомогою пакету прикладних програм 81а11811еа 6.0, використовуючи t-критерiй Стьюдента, оскiльки данi мали нормальний розподш при перевiрцi !х за тестом Шапiро-Уiлка. Статистично значущими вважались вiдмiнностi мiж контролем i дослiдом при р<0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Результати наших дослiджень показали, що пiсля внутрiшньом'язового введення кальцитоншу в дозi 200 нг/кг маси тша рiвень секреци жовчi впродовж перших 1,5 год дослiду перевищив контрольнi значення вiдповiдно на 5, 10 та 16%, але це збшьшення не було статистично значущим (рис.1). В другiй половит дослщу спостерiгаеться вiрогiдне пiдвищення рiвня холерезу щодо контролю. Так в четверту твгодину дослiду об'ем секретовано! жовчi збiльшився на 20,3% (р<0,05); в п'яту - на 24,1% (р<0,05) i в шосту - на 29,8% (р<0,05). В сумi за дослщ печiнка щурiв секретувала на 17,4% (р<0,05) жовчi бiльше, шж у iнтактних тварин. При застосуванш кальцитонiну в дозi 800 нг/кг маси тша спостер^аеться пiдвищення рiвня секрецil жовчi впродовж всього перюду спостереження (рис.1). Так, в першi 30 хв дослiду кiлькiсть секретовано! жовчi збiльшилася на 25,6% ( р<0,05); в другi -на 31,7% (р<0,01); в третi - на 37,7% (р<0,01); в четверо - на 42,7% (р<0,01); в п'ял
й ¡4 s,
►3 *
M I
та
« Л ^ О
» 'f¿
о о
а Р
ui
2 £ I'S
я о
" S н 2 № к
Й ^ M 0
та ° s S
« r-N
■-с
о S'
ft д чз та к-
~ S
та
л о
я
^ о
» ^
Й о
чэ
s
о
s я
й
On
№ Я
Ъ
О
ES. а' я
s ё s
- H -I о
та а s^ с ►в* ® я' 0
II
ft я
о
Cd
В
^
та
о ui
та
л о
та
л о о о
В
о to о
00
6? та р
ti о
00 о
о «
я~
Cd
я
а s
Cd О
Я р
а № с s н
о «
я'
"8
+
"8
об'ем >K0B4¡, м к л/г маси тша
IV) -Ь. СП 00
об'ем >K0B4¡, мкл/г маси тша
о et
•3 ft H
о w
s
о. *
о w я
8 1
'•§ g
ft ^
â ^
P Ю
a \o
О о4
u>
o\
S' №
В
ft «
я to
ti о
u> S
та
A р>
"о
р
OJ 00 4—' К) !-• о4 Cd
та
А о
й ^ Е5
р
а № с s н
о «
я'
о
я
о о H
ft -TI
та та
5 Р №
В „
О
я *
Xf
Cd О w
§ 2
a w
-ё
В §
н я р
й тз
и
г' -В _ S" О о
та v; я
U> р
ti О О
и
s S
о ^
« Р 2
s н 2
^ я я
а> S
о §
00 о
о §
(Г
о
(Г g
с< о
Э ?
и о X
s
со ь
Ï и о> о № О
(Г §
Ï3
р
X ■с о X
s
о ь
Таблиця1
Вплив кальцитонiну, в дозi 200 нг/кг маси тiла, на вмкт жовчних кислот (мг/г _маси тша) в жовчi щурiв (М±т)_
Сер1я дослщв Швго-динш про-м1жки часу Жовчш кислоти
таурохо-лева таурохено -дезокси-холева та тауро дезокси-холева глко-холева глкохено дезоксихо лева та глкодезо ксихолева холева хеноде-зоксихо лева та дезокси -холева сумарш
контроль п =15 1 1,88±0,23 0,94±0,14 1,33±0,32 0,27±0,05 0,27±0,06 0,10±0,02 4,79±0,76
кальцитошн п=16 2,89±0,06** 1,41±0,08* 1,91±0,11 0,51±0,06* 0,19±0,01 0,09±0,01 7,00±0,18*
контроль 2 1,94±0,18 0,96±0,10 1,36±0,29 0,23±0,0 0,27±0,06 0,12±0,02 4,87±0,62
кальцитошн 3,03±0,08** 1,53±0,09** 2,08±0,14 0,52±0,04*** 0,21±0,02 0,09±0,01 7,46±0,24**
контроль 3 1,90±0,16 0,94±0,10 1,34±0,29 0,23±0,03 0,25±0,05 0,10±0,01 4,76±0,59
кальцитошн 3,14±0,16*** 1,55±0,10** 2,05±0,17 0,50±0,06** 0,23±0,02 0,10±0,01 7,57±0,36**
контроль 4 1,83±0,15 0,90±0,10 1,25±0,27 0,20±0,03 0,23±0,05 0,09±0,01 4,50±0,54
кальцитошн 3,19±0,18*** 1,59±0,11** 2,07±0,20 0,48±0,09* 0,23±0,02 0,10±0,01 7,65±0,45**
контроль 5 1,76±0,16 0,86±0,11 1,19±0,27 0,19±0,03 0,21±0,05 0,09±0,01 4,29±0,53
кальцитошн 3,11±0,19*** 1,55±0,11** 1,97±0,24 0,48±0,10* 0,22±0,01 0,10±0,01 7,41±0,55**
контроль 6 1,71±0,14 0,83±0,09 1,14±0,27 0,18±0,03 0,19±0,05 0,08±0,01 4,13±0,50
кальцитошн 3,04±0,18*** 1,50±0,10** 1,83±0,23 0,38±0,08* 0,22±0,01 0,09±0,01 7,06±0,53**
контроль Сума за дослщ 11,62±0,58 5,42±0,64 7,60±1,69 1,30±0,19 1,41±0,31 0,58±0,09 27,93±3,19
кальцитошн 18,40±0,84*** 9,13±0,57** 11,90±1,07 2,87±0,41** 1,29±0,08 0,57±0,03 44,29±2,26**
Примтки: * - р<0,05;** - р<0,01;*** - р<0,001 щодо контролю
Бiохiмiчний аналiз жовчi показав, що пiд впливом кальцитошну спостерiгаeться збiльшення абсолютного вмiсту таурокон'югаив хенодезоксихолево! та дезоксихолево! кислот в жовчi щурiв. Пiсля введення кальцитошну в дозi 200 нг/кг маси тша, абсолютний вмiст сумiшi ТХДХК+ТДХК збiльшився вже на початку достду i достовiрно перевищував показники контролю впродовж всього перюду спостереження (табл.1). Так, в першу твгодину дослщу дебгг ТХДХК+ТДХК збiльшився на 50% (р<0,05); в другу - на 59,4% (р<0,01); в третю - на 64,9% (р<0,05); в четверту - на 76,7% (р<0,01); в п'яту - на 80,2% (р<0,01) i в шосту - на 80,7% (р<0,01). Всього за три години спостереження таурокон'югатв хенодезоксихолево! та дезоксихолево! кислот секретувалося на 68,5% (р<0,01) бшьше нiж в контролi (Табл.1). Подiбна динамiка змiн абсолютного вмюту ТХДХК+ТДХК спостерiгаeться й при застосуванш кальцитонiну в дозi 800 нг/кг маси тша. Так в першi 30 хв дослщу дебгг ТХДХК+ТДХК збшьшився на 42,4% (р<0,01); в другi - на 59,1% (р<0,01); в третi - на 86,4% (р<0,001); в четвертi - на 138,9% (р<0,001); в п'ятi - на 136,7% (р<0,001); в шост - на 137,8% (р<0,001). В
цшому за дослщ сумарних тауродипдроксихоланових жовчних кислот секретувалося на 97% (p<0,001) бшьше, шж у iнтактних тварин (табл.2).
Таблиця 2
Вплив кальцитошну, в дозi 800 нг/кг маси тша, на вмкт жовчних кислот (мг/г _маси тша) в жовчi щурiв (М±т)_
Сер1я дослвдв Швго-динш про-м1жки часу Жовчш кислоти
таурохолева таурохено-дезокси-холева та тауро дезокси-холева глкохолева глкохено-дезоксихо-лева та глкодезоксих олева холева хеноде-зокси-холева та дезокси-холева сумарш
контроль п=15 1 1,19±0,10 0,66±0,04 0,93±0,06 0,22±0,02 0,13±0,02 0,07±0,01 3,21±0,15
кальцитошн п=15 1,67±0,12* 0,94±0,09** 1,32±0,14** 0,36±0,04** 0,11±0,02 0,07±0,01 4,46±0,41**
контроль 2 1,17±0,11 0,66±0,05 0,90±0,06 0,22±0,02 0,12±0,01 0,07±0,01 3,13±0,17
кальцитошн 1,91±0,15** 1,05±0,11 ** 1,48±0,14*** 0,42±0,04*** 0,14±0,02 0,07±0,01 5,01±0,48***
контроль 3 1,12±0,06 0,59±0,04 0,83±0,06 0,20±0,41 0,11±0,01 0,06±0,01 2,79±0,14
кальцитошн 1,84±0,10*** 1,10±0,14*** 1,43±0,19*** 0,41±0,04*** 0,11±0,02 0,06±0,01 4,86±0,38***
контроль 4 1,03±0,05 0,54±0,03 0,77±0,05 0,18±0,02 0,10±0,01 0,06±0,01 2,59±0,13
кальцитошн 2,06±0,13*** 1,29±0,13*** 1,42±0,22*** 0,41±0,05*** 0,09±0,02 0,06±0,01 5,48±0,47***
контроль 5 0,95±0,05 0,49±0,03 0,68±0,04 0,16±0,01 0,10±0,01 0,05±0,01 2,37±0,11
кальцитошн 1,74±0,06*** 1,16±0,15*** 1,27±0,21*** 0,38±0,07*** 0,09±0,02 0,06±0,01 4,69±0,39***
контроль 6 0,88±0,05 0,45±0,03 0,66±0,05 0,15±0,01 0,09±0,01 0,05±0,01 2,19±0,13
кальцитошн 1,70±0,14*** 1,07±0,11 *** 1,25±0,17*** 0,34±0,04*** 0,08±0,01 0,06±0,01 4,54±0,35***
контроль Сума за дослщ 6,51±0,30 3,36±0,21 4,76±0,30 1,13±0,11 0,66±0,08 0,37±0,03 16,27±0,71
кальцитошн 10,39±0,63*** 6,62±0,71*** 8,17±1,05*** 2,32±0,24*** 0,62±0,11 0,38±0,07 29,02±2,37***
Примтки: * - p<0,05;** - p<0,01;*** - p<0,001 щодо контролю
1ншою важливою складовою кон'югованих жовчних кислот е глшохолати. Ми дослiдили як змiнюеться абсолютний вмiст цих компонентiв жовчi тсля застосування гормону. Результати наших дослщжень показали, що при ди кальцитошну в дозi 200 нг/кг, спостер^аеться тенденцiя до збiльшення дебiту глшохолево! кислоти в жовчi щурiв. Проте це збшьшення не було статистично вiрогiдним (табл.1). При збiльшеннi дози гормону до 800 нг/кг маси тша, абсолютний вмют ткохолево! кислоти зрю вже у першш швгодиннш пробi й залишився достовiрно бшьшим, щодо вiдповiдних контрольних показникiв, до кшця спостереження (табл.2). В першому пiвгодинному промiжку часу таке збшьшення становило - 41,9% (p<0,01); в другому - 64,5% (p<0,001); в третьому - 72,3% (p<0,001); в четвертому - 84,4% (p<0,001); в п'ятому - 86,8% (p<0,001) i в шостому - 89,4% (p<0,001). В сумi за дослiд гакохолево! кислоти секретувалося на 71,6% (p<0,001) бiльше, нiж в контролi (табл.2).
Отримаш нами данi хроматографiчного аналiзу свщчать, що при застосуваннi кальцитонiну як у дозi 200 нг/кг маси тша, так i в дозi 800 нг/кг маси тiла, вщбуваеться зростання дебiту глiкокон'югатiв сумiшi хенодезоксихолево! та дезоксихолево! кислот (табл.1). Так, шсля введення кальцитонiну в дозi 200 нг/кг маси тiла, збшьшення абсолютного вмiсту ГХДХК+ГДХК в першш пробi жовчi становило 88,9% (р<0,05); в другiй - 126,1% (р<0,001); в третiй - 117,4% (р<0,01); в четвертiй - 140% (р<0,05); в п'ятiй - 152,6% (р<0,05) i в шостiй - 111,2% (р<0,05). Всього за весь перюд спостереження сумарних глiкодигiдроксихоланових жовчних кислот видшилось з жовчю на 120,8% (р<0,01) бiльше, нiж в контролi (табл.1). При ди гормону в дозi 800 нг/кг маси тша абсолютний вмют сумiшi ГХДХК i ГДХК також збiльшився i прирют становив в першу пiвгодину дослщу 63,6% (р<0,01); в другу - 91% (р<0,001); в третю - 105% (р<0,001); в четверту - 127,8% (р<0,001); в п'яту - 137,5% (р<0,001) i в шосту - 126,7% (р<0,001). Всього за три години спостереження ткокон'югапв дипдроксихоланових кислот секретувалося на 105,3% бшьше, нiж у iнтактних тварин (табл.2).
Порiвняльний аналiз змiн вмiсту некон'югованих холапв в контролi i дослад показав, що гормон як в дозi 200, так i в дозi 800 нг/кг маси тша не змшюе абсолютний вмiст вшьних жовчних кислот щодо контрольних показниюв (табл.1, табл.2).
Данi джерел лтератури свiдчать, що на каналiкулярнiй мембраш гепатоцитiв присутнi транспортери жовчних кислот - Мгр2 та Б8ЕР, як мають високу спорiдненiсть до кон'югованих з таурином та глiцином жовчних кислот [17]. Обидва транспортери е чутливими до коливань внутршньокл^инного рiвня цАМФ, зростання якого призводить до активаци р38а м^огенактивуючо! протешкшази, яка, в свою чергу, стимулюе бшарну екскрещю субстрaтiв Мгр2 та Б8ЕР [18-20]. Оскiльки на гепатоцитах присутш кaльцитонiновi рецептори С1Ь типу [21], активащя яких призводить до збшьшення внутршньокттинного рiвня цАМФ, ми можемо припускати, що зв'язування гормону з власними рецепторами активуе каналшулярш транспортери Мгр2 та Б8ЕР. Крiм того, на ентероцитах тонкого кишечника розташований ентерогепатичний транспортер жовчних солей. Oatp3, який бшьш спорiднений до глшокон'югаив дигiдроксихолaнових жовчних солей, тому вони швидше повертаються до печiнки, шж тригiдроксихолaти та повторно секретуються з жовчю [22]. З шшого боку, тдвищення концентрацп внутрiшньоклiтинного Са2+ викликае скорочення мiкрофiлaментiв гепaтоцитiв, що також посилюе везикулярний транспорт жовчних кислот в жовч [23]. За результатами наших дослщжень, при застосуванш кальцитоншу в дозi 800 нг/кг маси тша, спостерталося зростання абсолютного вмюту всiх кон'югованих жовчних кислот, в тому чи^ й глiкохолевоl кислоти. Зважаючи на це ми можемо припускати, що зi збшьшенням дози гормону збшьшуеться кiлькiсть зв'язаних з кальцитоншом рецепторiв С1Ь типу з подальшою aктивaцiею кaнaлiкулярних трaнспортерiв Мгр2 та Б8ЕР.
Крiм безпосереднього впливу на гепатоцити через власш рецептори, кальцитонш може опосередковано впливати на зовшшньосекреторну функцiю печiнки. Вiдомо, що кальцитонш е представником родини кальцитошшв, до яко!
належать кальцитонш-ген-спорщнений пептид, амшш та адреномедулш. За даними лтератури, Bci гормони кальцитошново! родини мають власнi рецептори i проявляють перехресну реактивнiсть мiж собою та власними рецепторами [24]. Так, вщомо, що з кальцитоншовими рецепторами, окрiм самого кальцитошну, з рiзним ступенем спорiдненостi можуть зв'язуватися кальцитонш-ген-спорщнений пептид, амiлiн та адреномедулш [25]. В свою чергу i кальцитошн може зв'язуватися не лише з власними рецепторами, а й з рецепторами шших гормошв кальцитоншово! родини. Зокрема, зв'язуючись з амшновими рецепторами, яю локалiзованi в област area postrema головного мозку, кальцитошн може дiяти як аналог амшну, викликаючи подiбний бiологiчний ефект. Тобто, кальцитошн долае гематоенцефалiчний бар'ер, що свщчить про можливiсть залучення центральних механiзмiв дiï кальцитонiну на рiвнi цiлiсного органiзму [26].
ВИСНОВКИ
1. Кальцитошн, застосований внутршньом'язово як у дозi 200 нг/кг маси тша, так i в дозi 800 нг/кг маси тша збшьшуе об'ем жовч^ що свщчить про холеретичний ефект гормону.
2. При дп кальцитонiну в дозi 200 нг/кг маси тiла, зростае абсолютний вмют таурохолапв та глшокон'югапв дигiдроксихоланових жовчних кислот.
3. Кальцитошн в дозi 800 нг/кг маси тша збшьшуе дебгг таурохолатiв, а також глшокон'югаив як дигiдрокси-, так i трипдроксихоланових жовчних кислот.
4. Абсолютний вмют вшьних жовчних кислот при ди кальцитонiну не змшюеться
Список лiтератури
1. Parenteral calcitonin for metabolic bone disease associated with primary biliary cirrhosis / A.Crosignani, P.Battezati, W.Albisetti [et al.] // Hepatol. - 1994. - Vol.20, Iss.3. - P.633-637.
2. Hay J. A controlled trial calcitonin therapy for the prevention of post-liver transplantation atraumatic fractures in patients with primary biliary cirrhosis and primary sclerosing cholangitis / J.Hay, M. Malinchoc, E. Dickson // J.Hepatol. - 2001. - Vol.34 (2). - P.337-338.
3. Calcitonin and bisphosphonates treatment in bone loss after liver transplantation / M. Valero, C. Loinaz, L. Larrodera [et al.] // Calcif. Tissue Int. - 1995. - Vol.5 7(1). - P.15-19.
4. Kanis J. Effect of calcitonin on vertebral and other fracture / J.Kanis, E.McCloskey // Q.J.Med. - 1999. -Vol. 92. - P.143-150.
5. Насонов Е. Профилактика и лечение глюкокортикоидного остеопороза: новый взгляд на «старую» проблему / Е.Насонов // Русский медицинский журнал. - 1999. - Т.7, № 19. - С.907-913.
6. Calcitonin receptor regulation and responsiveness to calcitonin in human osteoclast-like cells prepared in vitro using receptor activator of nuclear factor-kB ligand and macrophage colony-stimulating factor /
A.Samura, S.Wada, S.Suda [et al.] // Endocrinol. - 2009. - Vol.141, No 10. - P.3774-3782.
7. Arnala I. Salmon calcitonin (miacalcic ns 200 iu) in prevention of bone loss after hip replacement / I.Arnala // Scand. J. Surg. - 2012. - Vol.101 (4). - P.249-254
8. Seema M. Evaluation of the analgesic effect of salmon calcitonin in metastatic bone pain / M.Seema,
B.Sushma, J.Ranjan // Unit of Anaesthesiol. - 2003. - Vol. 9, Iss.1. - P.8-13
9. Calcitonin precursors in the prediction of severity of acute pancreatitis on the day of admission / B.Ammori, K.Becker, P.Kite [et al.] // British J.of Surg. - 2003. - Vol. 90 (2). - P. 197-204
10. Canale D. Hypercalcitoninemia in acute pancreatitis / D.Canale, R.Donabedian // J. Clinic. Endocrinol. and Metab. - 1975. - Vol. 40 (4). - P.738-741
11. Broulik P. The role of calcitonin in hypocalcemia in acute experimental pancreatitis / P. Broulik , J. Skrha, V. Pacovsky // Experient. - 1981. - Vol. 37, Iss.5. - P.531-532
12. Cannarozzi D. Hypercalcitoninemia in pancreatitis-evidence for immunochemical heterogeneity / D. Cannarozzi , R. Donabedian // Experient. - 1977. - Vol. 33, Iss.4. - P.543-544
13. Jonderko K. Effect of calcitonin on gastric emptying in patients with an active duodenal ulcer / K. Jonderko // Gut. - 1989. - Vol. 30. - P.430-435.
14. Dubay D. Intracerebroventricular calcitonin prevents stress-induced gastric dysfunction / D.Dubay, K. Ephgrave, J. Cullen // J. Surg. Res. - 2003. - Vol. 110, Iss.1. - P.188-192.
15. Effect of calcitonin on the formation, composition, and enzymatic activity of the hepatic bile in guinea pigs / A. Tarnawski, J. Bogdal, K. Dura [et al.] // Gut. - 1974. - Vol. 15, № 9. - P.703-705.
16. А.с. 1624322 СССР, МБИ G 01 N 33/50 Способ определения желчных кислот в биологической жидкости / С.П. Весельский, П.С. Лященко, И.А. Лукьяненко (СССР); - № 4411066/14; заявл. 25.01.1988; опубл.30.01.1991, Бюл.№ 4.
17. Misra S. Mechanisms by which cAMP increases bile secretion in rat liver and canalicular membrane vesicles / S. Misra, L. Varticovski, I. Arias // AJP - Gastrointest. Liver. Physiol. - 2003. - Vol. 285. - P.316-324
18. Cyclic AMP stimulaes sorting of the canalicular organic anion transporter (Mrp2/cMoat) to the apical domain in hepatocyte couples / H. Roelofsen, C. Soroka, D. Keppler [et al.] // J. of Cel. Scien. - 1998. -Vol. 111. - P.1137-1145
19. Kosters A. Bile acid transporters in health and disease / A. Kosters, S. Karpen // Xenobiotic. - 2008. -Vol. 38 (7-8). - P.1043-1071
20. Schonhoff C.M. Cyclic AMP stimulates Mrp2 translocation by activating p38a MAPK in hepatic cells / C.M. Schonhoff, C.R.L. Webster, M.S. Anwer // Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol.- 2010. -298. - P.G667-G674.
21. Calcitonin gene expression in normal in normal human liver / S. Bracq, M. Machairas, B. Clement [et al.] // FEBS. - 1993. - Vol. 331. - P.15-18.
22. Kullak-Ublick G.A. Enterohepatic bile salt transporters in normal physiology and liver disease G.A.Kullak-Ublick, B.Stieger, P.GMeier // Gastroenterol. - 2004. - V. 126 (1). - P.322-342.
23. Watanabe S. Ca2+ causes active contraction of bile canaliculi: direct evidence from microinjection studies / S. Watanabe, M.J. Phillips // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. - 1984. - 81. - P. 6164-6168.
24. The mammalian calcitonin gene-related peptides, adrenomedullin, amylin, and calcitonins receptors / G.Poyner, P.Sexton, I.Mashall [et al.] // Pharmacol. Rev. - 2002. - Vol. 54, №2. - P.233-246.
25. Hilton J. Identification of key components in the irreversibility of salmon calcitonin binding to calcitonin receptors / J.Hilton, M.Dowton, P.Sexton // J. Endocrinol. - 2000. - Vol.166. - P.213-226.
26. Amylin receptors mediate the anorectic action of salmon calcitonin (sCT) / T.A. Lutz, S. Tschudy , P.A. Rushing [et al.] // Peptides. - 2000. - Vol. 21. - P.233-238.
Вашека I.П. Участие кальцитонина в регуляции внешнесекреторной функции печени у крыс / И.П. Вашека, С.П. Весельский, З.А. Горенко, Л. С. Карбовская, О.А. Гринченко // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Биология, химия». - 2013. -Т. 26 (65), № 1. - С.16-24.
В острых опытах на крысах с канюлированным общим желчным протоком изучали влияние кальцитонина на уровень холереза и спектр желчных кислот в желчи крыс. Показано, что кальцитонин в дозах 200 и 800 нг/кг массы тела увеличивает объем секретируемой желчи и содержание в ней таурохолатов. Установлено, что при внутримышечном введении кальцитонина в дозе 200 нг/кг массы тела наблюдается статистически достоверное увеличение абсолютного содержания гликоконъюгатов дигидроксихолановых желчных кислот. А при действии кальцитонина в дозе 800 нг/кг массы тела увеличивается дебит гликоконъюгатов как дигидрокси-, так и тригидроксихолановых желчных кислот. Достоверных изменений абсолютного содержания свободных желчных кислот при действии обеих доз кальцитонина не наблюдается.
Ключевые слова: кальцитонин, печень, желчные кислоты, гликохолаты, таурохолаты.
BaweKa l.n.,BecenbCbKuu C.n., ropeHKO 3.A., KapôoBCbKa n.C., rpiHHeHKO O.A.
Vasheka I.P. Part of calcitonin in the regulation of exocrine function of the liver in rats / I.P. Vasheka, S.P. Veselsky, Z.A. Gorenko, L.S. Karbovska, O.A. Grinchenko // Scientific Notes of Taurida V.Vernadsky National University. - Series: Biology, chemistry. - 2013. - Vol. 26 (65), No. 1. - P. 16-24. The influence of calcitonin on the choleresis level and bile acids spectrum was investigared in acute experiments on the rats with common billiary duct cannulated. It was shown that administration of calcitonin at doses 200 and 800 ng/kg body weight increase the secreted bile volume and content of taurocholates in the bile. The intramuscular introduction of calcitonin at dose 200 ng/kg body weight statistically significant increase absolute content of glucoconjugate dihydroxycholane bile acids. And the action of calcitonin at dose 800 ng/kg body weight increases yield glucoconjugate as dihydroxy-and trihydroxycholane bile acids. Significant changes in the absolute content of free bile acids by the action of both doses of calcitonin is not observed. Keywords: calcitoni, liver, bile acids, glycocholates, taurocholates.
nocmynnm epeda^uw 27.01.2013 г.
