CC BY
32
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Рис. 2. Кулеподiбнi Kyw,i бирючини вздовж вул. Стефаника
Бирючина виявилася надзвичайно стшким видом до несприятливих умов мюького середовища. М1к-роскопiчнi дослiдження, здшснет за допомогою свгг-лового мжроскопа з висо-кою роздiльною здатшстю, показали, що на клiтинному рiвнi в листках бирючини на обох дослщжуваних дшян-ках паркових i вуличних на-саджень практично не спос-терiгалося характерних оз-нак порушень процесiв росту i розвитку, а саме збшь-шення кiлькостi продихiв, зменшення 1'хтх лiнiйних розмiрiв. А також не вста-новлено зменшення загаль-но! площi мiжклiтинного простору.
Отримаш результати дають змогу зробити висно-вок, що бирючину можна рекомендувати зеленим гос-подарствам для озеленення територiй, якi прилягають до шдприемств, котрi видiляють у навколишне по-вiтря забруднювальнi домiшки, а також уздовж транспортних мапстралей.
Рис. 3. Стрижет кущi бирючини вздовж проспекту вiдродження
Лггература
1. Визначник рослин Украшських Карпат. - К. : Наук. думка,1977. - 431 с.
2. Определитель высших растений Украины. - К. : Наук. думка, 1987. - 545 с.
3. Проект оргашзацП' 1 розвитку люового господарства Виноград1вського держшсгоспу Закарпатського обласного управлшня люового господарства. Том 2, Книга 1 (Рукопис).
4. Кучерявий В.П. Фггомелюращя : навч. поабник. - Льв1в : Вид-во "Свгт", 2003. -
540 с.
УДК 712:56 С.В. Кучерявий - НЛТУ Украши, м. Львiв
ТУЯ ЗАХ1ДНА (THUJA OCCIDENTALIS L.) ТА ÏÏ ФОРМИ В ОЗЕЛЕНЕНН1 М1СТА ЛЬВОВА
Висвiтлено проблеми використання ту'1 заxiдноï та ïï основних форм у MicbKOMy озеленены. Дослiдження особливостей генеративного та вегетативного розмноження садових форм ту'1' захщно'1' розкрили широкi можливостi вирощування ïx i3 живцiв та вiдводкiв, що дае змогу досить швидко отримувати мадивний матерiал, попит на
270
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий iticiiiik- НЛТУ УкраТни. - 2008. - Вип. 18.12
який з кожним роком зростае. Наявний в Укршт i, зокрема на Львiвщинi, п значний генофонд i чимала кшьюсть форм дае змогу зменшити залежнiсть мiсцевих озеленю-Ba4iB вщ закордонних поставок.
Ключовi слова: туя захщна, декоративнi форми, iнтродукцiя.
S.V. Kucheryaviy - NUFWT of Ukraine, L'viv
Arborvitae occidental (Thuja ossidentalis L.) and its forms in L'viv greenery planting
The problems of arborvitae occidental and its basic forms use in the city greenery planting are lightened. Research of features of genesic and vegetative reproduction of garden forms of thuja western was exposed by wide possibilities of growing of them from живщв and вщводюв, that enables it is enough quickly to get a planting-stock, demand on which with every year grows. Present in Ukraine and, in particular on L'viv region, it a considerable gene pool and plenty enough of forms enables to decrease dependence of local workers engage in planting trees and shrubs on oversea deliveries.
Keywords: arborvitae occidental, decorative forms, introduction.
Туя захщна - швтчноамериканський вид, який росте на батьювщит на р1зних грунтах, нерщко на пщмоклих, поруч з Abies balsamea, Picea mariana, Acer rubrum, Fraxinus nigra. У Захщнш Сврот, як свщчать лггературш дат (Бе^а, 1983), туя захщна появилась близько 1840 р. В Укра'н штроду-кована в кшщ XVIII ст. в дендропарку "Софивка" ("Деревья и кустарники. Голосеменние", 1971).
Декоративт форми ту'' захщно! поширилися у Львов1 завдяки профе-сору медичного шституту С. Вшьчинському, який 'х завозив у 30-х роках ми-нулого стол1ття 1з арборетума, що в Куртку (Польща) та висаджував у маточнику на вул. Пекарськш (у 1952 р., за даними О. Л. Липи, тут нашчувалось 10 вид1в i садових форм ту').
У Львов1 туя захщна вир1зняеться високою зимостшюстю (I кл), дося-гае бшя 20 м заввишки 1з стовбуром товщиною 90 см. У згаданому арборету-м1 в Куртку туя захщна, що висаджена у 1840 р., мае аналопчну висоту, а дь аметр - 140 см. Розмножуеться туя захщна насшням i живцями. Використо-вуеться для створення груп, алейних посадок, зелених стш i живоплот1в; добре пщдаеться стрижщ. Туя захiдна вирiзняеться високою стшюстю проти за-пиленостi i загазованост повiтря. У вуличних посадках i мiських скверах роз-виваеться значно прше, нiж у парках. Якщо у парках рiчний прирiст пагошв становить 10-12 см, то у вуличних посадках - 5-7 см. У таких мюцях вона прше розгалужуеться i слабше цвгге та плодоносить. Через вiдмирання старих гшок губить декоративнiсть.
У зелених насадженнях та декоративних шкшках Львова виявлено 15 садових форм ту'' захщно", як групували за формою крони, формою хво'' та кольором хво''.
Форма крони - трамЬдальна.
Туя захЬдна форма трамЬдальна (f. compacta Carr.) - невисоке дерево шрамщально! форми iз яскраво-зеленою блискучою хвоею. Висаджена у 1997 р. мае висоту 1,3 м. Вирощена iз деревного живця.
3. Рослини у ландшафтнш apxiTeKTypi
271
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Форма крони - KOMOHonodîÔHa.
Туя 3axidHa форма piemeepmuHHa (f. fastigiata hort.) - дерево коло-ноподiбноï форми з темно-зеленою хвоею. Характеризуемся досить швид-ким ростом: у вiцi 12 роюв його висота становить 2,3 м, дiаметр крони -1,5 м, добре плодоносить. Розмножуеться насшням i живцями.
Туя 3axidHa форма колоноподiбна (f. columna Spaith..) - дерево вузь-коколоноподiбно-регулярноï форми iз темно-зеленим забарвленням хво].', яке не змшюеться впродовж усiх сезонiв року. Утворюе надзвичайно суворi регу-лярш але'' та стiни по периметру садово-паркових об'ек^в. Рясно плодоносить. Добре розмножуеться як насшням, так i живцями.
Форма крони - широко або вузькocтiжкувaтi.
Туя 3axidHa форма Вареана (f. wazeana Nets..) - невелике дерево, мае щшьну копицеподiбну форму крони, хвоя яскраво зелена. Гшки дещо закру-чеш назовш. Росте повшьно. У вщ 12 рокiв мае висоту 1,7 м.
Туя зaxiднa форма нитчаста (f. filiformis Beissn..) - невелике дерево з густою гострокопицеподiбною кроною. Гшки тоню ниткоподiбнi, звисль Забарвлення хво'' яскраво-зелене. Росте повiльно. У вщ 12 рокiв мае висоту 1,5 м. Розмножуеться насшням i живцями.
Туя зaxiднa форма стральна (f. sрiгalis hört..) - невисоке дерево коло-ноподiбноï форми. Гшки розташоваш навколо стовбура у виглядi сшраль Хвоя свгглозелена. У вщ 8 рокiв, мае висоту 1,7 м. Добре розмножуеться живцями.
Форма крони - кулeпoдiбнi та яйцeпoдiбнi.
Туя зaxiднa форма кулeпoдiбнa (f. globosa Gord.) - рослина iз вираже-ною кулястою формою, яку творять вгору шднят гiлки, покрит ясно-зеленою хвоею. У 15 роюв висота кулi досягае 1,6 м, а ïï дiаметр - 1,4 м. Добре розмножуеться насшням та живцями. В окремi роки мае рясне плодоношення.
Туя зaxiднa форма куляста карликова (f. гecuгia nana.) - низькорос-ла форма з густою кроною. Розгалуження плоске, забарвлення ясно-зелене, взимку- Ырувато-зелене.
Туя заxiдна форма гoвeя (f. hoveja hört..) - низькоросла яйцеподiбна форма, галузки утворюють глечикоподiбнi воронки. Хвоя свггло-зелена. Висота у вщ 12 роюв сягае 0,9 м, а дiаметр крони - 1,4 м. Розмноження насше-ве та живцями. Добре розмножуеться вщводками.
Туя зaxiднa форма куляста компактна (f. globosa compacta) - подiб-на до кулястоï (f. globosa), але росте повшьшше. У вщ 10 роюв висота 0,9 м, а дiаметр 1,2 м. Добре розмножуеться живцями.
Туя зaxiднa форма пaрacoлькoпoдiбнa (зонтична) (f.umbraculifera Beissn.) - плоскокуляста, парасолькоподiбна крона. У першi роки саджанець формуе кулю, але з часом (7-10 роюв) рослина набувае парасолькоподiбноï форми. У перюд вегетаци хвоя набувае темно-зеленого з блакитним переливом кольору (взимку - буруватого). У старших рослин юнщ голок загнуть У вщ 10 роюв мае розмiри: висота - 0,8 м., ширина - 1,4 м. Добре розмножуеться живцями.
За кольором xeoï
272
Збipник науково-техшчних праць
Науковий iticiiiiK НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.12
Туя зaxiднa форма жовта (f. luttea hort. aurea) - дерево з шрамщаль-ною формою крони, iз гшками шднятими догори. Кшчики гiлок мають вира-жене жовто-золотисте забарвлення. Це дае тдстави вщнести поширенi в озеленены екземпляри до золотистоï форми (f. aurescens WгоЬе.). У них влггку особливо виражений золотистий тир хво". У 7 роюв мае висоту до 1,2 м. Розмножуеться насшням, живцями та вщводками.
Туя зaxiднa форма золотисто-ктчикова (f. auгeo-рlicata) - дерево з шрамщальною формою крони, юнщ гшок яскравозолотисть Вважають (W. Бепе1а, 1983), що ця форма, як i вщома f. semperanrea, е результатом схрещування f. occidentalis i f. plicata (туï гiгантськоï), що добре шдтвер-джуеться активним ростом цiеï форми. У 7 роюв висота становить 1,4 м. Добре розмножуеться насшням та живцями.
Туя зaxiднa форма Baрвaeнeaнa (f. Vazvaeneana hort.) - дерево iз стiжкоподiбною формою крони iз зеленим, школи Ырувато-зеленим забар-вленням. Зимою хвоя стае жовтувато-бронзовою. Росте повшьно. У вщ 12 роюв мае висоту 1,2 м. Добре розмножуеться живцями.
Туя зaxiднa форма жовтюча (f. lutescens hort.) - вважаеться мутантом попередньоï форми (W. Бепе1а, 1983). Дерево стiжкуватоï форми, гшки коротю, складеш у виглядi дашюв, спадають до земль Колiр хвоï вл^ку бль до-жовтий, а восени i взимку-бшястий. Росте досить швидко. У вщ 8 рокiв висота становить 1,5 м. Добре розмножуеться насшням i живцями.
Велике формове рiзноманiття туï захiдноï (15 форм) створюе широю можливостi практичного використання цього виду i його вщмш у ландшафтному будiвництвi. Вертикальнi форми (колоноподiбну, пiрамiдальну слжко-подiбну) слщ використовувати для створення солiтерiв, груп, алей, живопло-тiв, стiн. Кулеподiбнi форми можуть бути використанi для формування кон-трастних груп та рштчних алейних посадок у складному ритмг колонопо-дiбна (пiрамiдальна) - куляста (парасолькоподiбна), а також у мжсбордерах та альпiйських гiрках (карликовi кулястi форми). Для декоративних посадок слщ широко використовувати кольоровi вщмши - золотистi, жовтi, бiлястi.
Дослщження особливостей генеративного та вегетативного розмно-ження садових форм туï захiдноï розкрили широкi можливостi вирощування ix iз живцiв та вiдводкiв, що дае змогу досить швидко одержувати садивний матерiал, попит на який з кожним роком зростае.
Великий генофонд туï заxiдноï i ïï форм, який наявний в Укра1ш i зок-рема на Львiвщинi, дае змогу зменшити залежнiсть мюцевих озеленювачiв вiд закордонних поставок.
Лггература
1. Галактионов И.И., Ву А.В., Осин В.А. Декоративная дендрология. - М. : Высшая школа, 1967. - 319 с.
2. Деревья и кустарники. Голосеменные : справочник. - К. : Наук. думка, 1971. - 155 с.
3. Кармазин Р.В. Интродукция голосеменных деревьев и кустарников в западных областях Украинской ССР : автореф. дис.канд.биол.наук. - Львов, 1970. - 39 с.
4. Пушкар В.В. Хвойш у садово-парковому буд1вницга. - К. : 2004. - 284 с.
5. Sеnеta W. Dendrologia.: Warzsawa, 1983. - 569 s.
3. Рослини у ландшафтнш apхiтектуpi
273
