CC BY
45
УДК 581.141:582.471 Доц. 1.В. Шукель1, канд. с.-г. наук; астр. Ю.В. Козак2
НАСШНеНОШЕННЯ ТУ1 ЗАХ1ДНО1 THUJA OCCIDENTALIS L. В УМОВАХ ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Проведено оцшку плодоношення, морфометричних показникiв та кондищю на-сiння у 20 форм ту! захщно! (Thuja occidentalis L.) i порiвняно !х з типовою формою. Визначено рiвень адаптаци форм ту! в умовах первинно! штродукци. Доведено, що впровадження декоративних форм ту! захщно! в озеленення населених мюць визна-чаеться метою формування конкретного типу садово-парково! композици.
Ключовг слова: туя захiдна, декоративш форми, насiнненошення, оцiнка плодоношення, морфометричш показники насiння, кондици насшня.
Вступ. Важливе мюце в озелененш промислових та сшьбищних терито-рш займае туя захщна (Thuja occidentalis L.), яка бере безпосередню участь у формуванш р1зних за об'емом та структурою садово-паркових комплекшв. Створення цих садово-паркових насаджень потребуе р1зномаштного садивного матер1алу - вщ с1янщв до саджанщв р1зного в1ку та розм1р1в. Насшневе потомство ту! захщно! бшьш стшке й довгов1чне, тж отримане вегетативно [1, 2].
На територп Захщного Полюся туя захщна та !! форми проявили себе затребуваним декоративним елементом у численних рослинних садово-пар-кових композищях, породою, яка добре адаптувалися до умов мюцезростан-ня. Туя захщна вступае в перюд насшненошення у вщ1 6-10 роюв [3, 4]. При цьому якють насшненошення залежить не лише вщ бюлопчних властивостей породи, але й вщ багатьох фактор1в середовища. Зокрема, репродуктивна система ту! захщно! е високочутливою до фактор1в урбашзованого середовища [5]. Визначення особливостей насшненошення ту! захщно! та и форм в умовах Захщного Полюся е актуальним, оскшьки дае змогу ощнити !х адап-тивш можливост та отримання насшня з декоративних форм породи. Вияв-лення особливостей генеративного розмноження садових форм ту! захщно! розкривають широк можливост вирощування !х !з насшня, що дае змогу одержувати стшкий та довгов1чний садивний матер1ал, попит на який з кож-ним роком зростае.
Методика робгг. Об'ектом наших дослщжень виступали типова та 20 декоративних форм ту! захщно!, як зростають у садово-паркових комплексах Захщного Полюся. Пщ час польових дослщжень використано рос-линш угруповання з туею захщною в зелених насадженнях мют Луцька (мюью сквери), Березне (дендропарк Березшвського люного коледжу), Сарни (мюью сквери) та Кузнецовськ (мюью сквери). Плоди ту! збирали восени 2009 р. У лабораторних умовах проведено пор1вняння морфолопчних показ-ниюв [5]. Визначення показниюв класу насшня та його кондицшносп проводили з дотриманням вимог [6-9].
Результати роб1т. Туя захщна - це дерево першо! величини, а !! деко-ративш форми - це дерева друго!-третьо! величини та чагарники р1зно! вели-чини. Порода е довол1 зимо- та морозо-, посухостшка. Тшьовитривала. Неви-
1 НЛТУ Украши, м. Льв1в;
2 Сх1дно-Свропейський НУ 1м. Л. Украшки, м. Луцьк
баглива до Грунтових умов. В умовах Захщного Полiсся типова форма ту! за-хщно! зростае деревом першо! величини та е одним з основних видiв для озе-ленення населених мюць. Районованими для району е таю декоративш фор-ми: верескоподiбна T. o. f. Ericoides, жовта T. o. f. Lutea, золотиста T. o. f. Aurea, колоноподiбна T. o. f. Columna, куляста T. o. f. Globosa, ниткоподiбна T. o. f. Filiformis та рiвновисока T. o. f. Fastigiata [10].
У процеш дослщжень ми виявили типову, верескоподiбну, рiвновисо-ку та жовту. Окрiм того, в облж взято ще декоративш форми. Узагальнену характеристику всiх дослщжених декоративних форм зведено в табл. 1.
Табл. 1. Бiологiчна та господарська характеристика туг3axidH0i та Ii форм *
Назва рослини Життева форма в культурi Використання
narHHCLKa украшська - е ■ Й s Н ft о с групи 'S живоп-лоти кон-тейне-ри
Thuja occidentalis L. Туя захдаа Д1 + + - - -
T. o. f. Pyramidalis Т.з. ф. трамвдальна Д2 + + - + -
T. o. f. Malonyana Т.з. ф. малоняна Д2 + + - + -
T. o. f. Robusta Т.з. ф. потужна Д? + + - + -
T. o. f. Ericoides Т.з. ф. верескотадбна К2 + + - - -
T. o. f. Aurea Т.з. ф. золотиста К1 + + - - -
T. o. f. Columna Т.з. ф. колоновидна Д2-3 + + - + -
T. o. f. Globosa Т.з. ф. куляста К1 + + - - -
T. o. f. Filiformis Т.з. ф. нитчаста К2 + + - - -
T. o. f. Fastigiata Т.з. ф. рiвновисока Д2-3 + + - + -
T. o. f. Wudvortii Т.з. ф. Вудварта К3 - + - - -
T. o. f. Hoveyi Т.з. ф. Говея К3 + + - - +
T. o. f. Wagneri Т.з. ф. Вагнера Д3 + + - + -
T. o. f. Bodmeri Т.з. ф. кущотздбна К2 - + - - -
T. o. f. Ellwangeriana Aurea Т.з. ф. Ельвангерiана золотиста К3 + + - - +
T. o. f. Holmstrup Т.з. ф. Холмструп К1 + + + + -
T. o. f. Hoseri Т.з. ф. Хосера К3 + + - - -
T. o. f. Smaragt Т.з. ф. Смарагд Д3 + + - + -
T. o. f. Brabant Т.з. ф. Брабанд Д2 + + - + -
T. o. f. Aureo-spicata Т.з. ф. золотисто-кшцева К1 + + - + -
T. o. f. Aurescens Т.з. ф. золотиста Д3 - + - + -
T. o. f. Sunkist Т.з. ф. золотисто-жовта Д3 + + - - -
T. o. f. Wareana Т.з. ф. округлостажкувата Д3 + - - + -
T. o. f. Lutea Т.з. ф. жовта К1 + + - - -
T. o. f. Tiny Tim Т.з. ф. Тайш ^м К3 + + - - +
* У текст використано тага умовш позначення та скорочення ств: Дерева: Д1 -першо! величини (вище 20 м), Д2 - друго! величини (10-20 м), Д3 _ третьо! величини (до 10 м). Кущi: К1 _ висога (вище 3 м), К2 _ середнi (1-3 м), К3 _ низькi (до 1 м). Вико-ристання: хх _ основш види рослин, х _ додатков^ + _ рекомендуеться, _ не рекомен-дуеться.
Вж дослщжуваних нами екземпляр1в ту! захщно! та !! декоративних форм мають вщ 20 до 35 роюв. Тобто рослини ще не закшчили перюд швид-кого росту у висоту i продуктившсть плодоношення !х ще не досягли
найбшьших значень. Це пояснюемо тим, що бшьша частина поживних речо-вин йде на утворення вегетативних оргашв. Проте на продуктивнють впливае висота рослини, стутнь розвитку крони, мiсцезнаходження в садово-парко-вiй композицп, освггленють, вмют вологи та поживних речовин у Грунт, а та-кож погодш умови [4, 11].
Для створення стшких до урбогенного пресу i декоративних садово-паркових насаджень необхщно використовувати високоякiсне насiння дерев-них рослин. Тому тд час вирощування якiсного посадкового матерiалу необхщно дослiджувати насiнненошення рiзних форм ту1 захщно! Для оцiнки репродуктивно1 здатност рiзних декоративних форм ту1 ми провели ощнку рясностi плодоношення за шкалою Каппера [11]. Результати дослщження зведено в табл. 2.
Табл. 2. Оцтка врожайност туЧ зах1дноЧ та п форм у вегетацшний перюд _2009 р._
Форма | Бал за шкалою Каппера
Дерева
Thuja occidentalis L. 5
T. o. f. Pyramidalis 5
T. o. f. Malonyana 4
T. o. f. Robusta 4
T. o. f. Columna 4
T. o. f. Fastigiata 4
T. o. f. Smaragt 3
T. o. f. Brabant 3
T. o. f. Aurescens 2
T. o. f. Sunkist 2
T. o. f. Wareana 3
Кущ1
T. o. f. Ericoides 3
T. o. f. Wudvortii 2
T. o. f. Hoveyi 3
T. o. f. Wagneri 2
T. o. f. Bodmeri 2
T. o.f. Ellwangeriana Aurea 2
T. o. f. Holmstrup 1
T. o. f. Hoseri 1
T. o. f. Aureo-spicata 2
T. o. f. Lutea 2
T. o. f. Tiny Tim 1
Встановлено, що серед деревних форм ту! захщно! ряснютю плодоношення характеризуеться рослини типово! та трамщально! форм. Ц форми за умови розмноження насшням збер^ають сво! декоративш властивосп [12]. Добру оцiнку рясносп плодоношення було визначено для рослин f. Malonya-na, Robusta, Columna, Fastigiata. Середню ряснiсть плодоношення визначено у рослин f. Smaragt, f. Brabant та f. Wareana. Слабкою ряснютю плодоношен-ня характеризувались рослини f. Aurescens та f. Sunkist. Серед чагарникових форм ту! захщно! добру ряснiсть плодоношення встановлено у декоративних
форм f. Ericoides та f. Hoveyi, середня у f. Wudvortii, f. Wagneri, f. Bodmeri, f. Ellwangeriana Aurea, f. Aureo-spicata, f. Lutea та погана у f. Holmstrup, f. Hosen, f. 7iny 77m.
Вивчення зiбраного насшня дослщжуваних форм ту! показало, що для насшня характерна подiбнiсть за бшьшютю морфологiчних показниюв: обри-си насiнин витягнутi, елштичш, форма плоска, продовгувато-овальна. На на-сiнинi видiляються два бiчнi крильця, яю е частиною насiнини. Колiр насш-ня - солом'яно-жовтий з рудуватим вiдтiнком. Воно матове, без блиску. Ре-зультати вимiрювання морфолопчних показникiв насiння ту! захщно! та 11 де-коративних форм зведено в табл. 3.
Табл. 3. Морфометричт показники настня туТ захчдноТ та ТТ форм, M±", мм
Таксон ту1 Розм1ри насшини з крилаткою Товщина, d
довжина, L кр ширина, S кр
Thuja occidentalis L. 6,01±и'ио 3,30±u,u4 0,46±u,u1
T. o. f. Pyramidalis 6,00±и'и5 з,зu±u,u4 0,47±u,u1
T. o. f. Malonyana 7,33±и'1и 3,69±u,u4 0,36±u,u1
T. o. f. Robusta 6,85±и'и4 3,35±u,u3 0,37±u,u1
T. o. f. Columna 7,62±и'и8 3,03±u,u5 0,49±u,u1
T. o. f. Fastigiata 7,63±и'и8 3,04±u,u5 0,49±u,u1
T. o. f. Wudvortii 6,44±и'и9 2 92±u,u5 0,45±u,u1
T. o. f. Hoveyi 6,19±ид)/ 3,23±u,u4 0,50±u,u2
T. o. f. Wagneri 6,18±и,и' 3,00±u,u3 0,49±u,u1
T. o. f. Bodmeri 6,21±и,у5 2 72±u,u2 0,40±u,u1
T. o.f. Ellwangeriana Aurea 6,21±u,uo 2 97±u,u3 0,39±u,u1
T. o. f. Holmstrup 5,53±и,°5 2,57±u,u3 0,53±u,u1
T. o. f. Hoseri 5 95±и,ио 2,62±u,u3 0,43±u,u1
T. o. f. Smaragt 6,87±и,и5 2,73±u,u5 0,52±u,u1
T. o. f. Brabant 5,81±u,uo 2,98±u,u3 0,49±u,ui
T. o. f. Aureo-spicata 7,08±и,и8 3,61±u,u3 0,40±u,u1
T. o. f. Aurescens 6,70±и,"5 3,15±u,u4 0,42±u,u2
T. o. f. Sunkist 6,24±°,ио 2 99±u,u3 0,39±u,u1
T. o. f. Wareana 6,17±u,°5 2 99±u,u3 0,52±u,u1
T. o. f. Lutea 6,25±°,uo 3,09±u,u4 0,52±u,u1
T. o. f. Tiny Tim 6,23±u,ui 2 94±u,u1 0,68±u,u1
Довжина насшини ту! та 11 форм змшюеться вщ 5,53±0'05 мм у f. Holmstrup до 7,63±0,08 мм у f. Fastigiata. Ширина насшини ту! та 11 форм ко-ливаеться вщ 2,62±0,03 мм у f. Hoseri до 3,61±0,03 мм у насшини f. Aureo-spicata. А товщина насшини - вщ 0,36±0,01 мм f. Malonyana до 0,68±0,01 мм у f. Tiny Tim. За результатами дисперсшного аналiзу з наступним порiвнянням вибь рок за t-критерiем Стьюдента було встановлено значш вiдмiнностi мiж типовою формою ту! захщно! та 11 декоративними формами. Маса 1000 шт. нась нин ту1 захщно1 коливаеться вщ 0,80 г у f. Malonyana до 2,24 г у насшня f. Columna, що рiзняться у 2,8 раза. При тому насшня 1000 шт. типово1 форми важить 1,24 г.
Порiвняння анатомiчноl будови дослщжуваного насшня показуе на 1х велику подiбнiсть у будовь Зародок лiнiйний, з двома шм'ядолями, обсягом
до двох третин об'ему ендосперму, займае центральне положення. Ендосперм маслянистий. Покривна шюрка насiнини тонка, плiвчаста. Загалом насшня ту! захщно! характеризуеться показниками, що мало змiнюються в межах ти-пово! та декоративних форм, це обриси насшини, !х форма, забарвлення та !х анатомiчна будова.
Одним з основних показниюв для характеристики насшня е конди-цiйнiсть, яка насамперед визначае !х схожiсть. Однак насшня декоративних форм хвойних, порiвняно з типовою формою, мають нижчу схожють та бiльш тривалий перюд спокою [4]. Можливо цим i пояснюють дещо нижчу схожiсть насшня декоративних форм ту! захщно!, порiвняно з типовою формою. Нами проведено визначення кондицшносп зiбраного насшня. Результата зведено в табл. 4-6. При цьому насшня декоративних форм f. Ericoides та f. Tiny Tim не дослщжувалось, оскшьки було його зiбрано недостатньо.
TaKCOH Tyi Чистота, % ■ а к ^ и, « « о g x S .3 о m % % 's о « Мертве смптя, % Маса 1000 шт., г Схожють за 20 дшв, % Енерпя проростання за 7 дшв, % Клас кондицп за ГОСТ 14161-86
Thuja occidentalis L. 76,00 9,00 15,00 1,24 49,00 23,00 третш
T. o. f. Pyramidalis 86,00 2,50 1,50 1,20 58,00 0,00 третш
T. o. f. Malonyana 84,00 1,00 15,00 0,80 45,00 0,00 третш
T. o. f. Robusta 84,00 1,00 15,00 1,08 11,00 4,00 некондицшне
T. o. f. Columna 76,50 23,50 2,24 62,00 22,00 третш
T. o. f. Fastigiata 75,00 25,00 1,28 45,00 0,00 третш
T. o. f. Wudvortii 75,50 5.0 19,50 1,92 79,00 45,00 другий
T. o. f. Hoveyi 76,00 1,50 22,50 1,36 56,00 7,00 третш
T. o. f. Wagneri 75,00 10,00 15,00 1,50 75,00 5,00 другий
T. o. f. Bodmeri 90,60 2,70 6,70 0,29 22,00 0,00 некондицшне
T. o. f. Ellwangeriana Aurea 75,00 5,00 20,00 1,00 12,00 2,00 некондицшне
T. o. f. Holmstrup 82,70 7,00 10,30 0,72 4,00 0,00 некондицшне
T. o. f. Hoseri 75,60 2,70 21,70 1,12 75,00 0,00 другий
T. o. f. Smaragt 81,00 19,00 1,92 12,00 2,00 некондицшне
T. o. f. Brabant 81,00 1,00 18,00 1,00 2,00 0,00 некондицшне
T. o. f. Aureo-spicata 75,00 4,00 21,00 0,92 0,00 0,00 некондицшне
T. o. f. Aurescens 50,50 49,50 0,84 9,00 2,00 некондицшне
T. o. f. Sunkist 56,50 43,50 0,88 8,00 2,00 некондицшне
T. o. f. Wareana 84,00 16,00 1,16 1,00 0,00 некондицшне
T. o. f. Lutea 79,50 0,50 20,00 1,28 15,00 3,00 некондицшне
Встановлено, що найвищою схожiстю визначаеться насшня f. Wudvor-tii, f. Wagneri, f. Hoseri. Середню схожють мало насшня f. Columna, f. Pyramidalis, f. Hoveyi. При цьому найвищою енерпею проростання за 7 дшв харак-теризувалось насшня f. Wudvortii, високою - типова та f. Columna.
За результатами визначення кондицшносп дослщжуваного насшня за ГОСТ 14161-86 другим класом кондицп ощнюеться насiння f. Wudvortii, f. Wagneri та f. Hoseri. Насшня типово! форми ту! захщно!, f. Malonyana,
f. Pyramidalis, f. Columna, f. Fastigiata та f. Hoveyi ощнюеться трепм класом кондицп. Решта насiння 11 декоративних форм мають некондицшне насшня, яке не пiдлягаe вишву.
Табл. 5. Характеристика непророслого настня myi 3axidH0i та IX форм
Таксон ту! З числа непророслого, %
згнилих пустих
Thuja occidentalis L. 51
T. o. f. Pyramidalis 22 20
T. o. f. Malonyana 2 53
T. o. f. Robusta 3 86
T. o. f. Columna 3 35
T. o. f. Fastigiata 1 54
T. o. f. Wudvortii 2 19
T. o. f. Hoveyi 3 41
T. o. f. Wagneri 5 20
T. o. f. Bodmeri 78
T. o. f. Ellwangeriana Aurea 1 87
T. o. f. Holmstrup 96
T. o. f. Hoseri 25
T. o. f. Smaragt 88
T. o. f. Brabant 2 96
T. o. f. Aureo-spicata 100
T. o. f. Aurescens 91
T. o. f. Sunkist 92
T. o. f. Wareana 99
T. o. f. Lutea 3 82
Табл. 6. Уражешсть кондицшного насшня тух3axidH0i та IX форм грибами
Форма Заражешсть насшня грибами
паразитними, % сапрофпними, стутнь
Thuja occidentalis L. Fusarinum - 5, Alternaria,10 сильний
T. o. f. Pyramidalis Alternaria - 10, Fusarinum - 4 сильний
T. o. f. Malonyana Alternaria,10 сильний
T. o. f. Columna Alternaria,10 сильний
T. o. f. Fastigiata Alternaria,10 сильний
T. o. f. Wudvortii Alternaria,11 сильний
T. o. f. Hoveyi Alternaria,11 сильний
T. o. f. Wagneri Alternaria,10 сильний
T. o. f. Hoseri Alternaria,11 сильний
Певний практичний та науковий штерес надае характеристика непророслого насшня вшх дослщжуваних форм (табл. 5). Бшьшють непророслого насшня рiзних форм ту1 захщно! е пустим, що вказуе на не повну адаптацiю конкретно1 декоративно1 форми до кшматичних та урбогенних умов Захщно-го Полiсся. Дослiджуване насiння вражаеться паразитними (роду Fusarinum, Alternaria) та сапрофггними грибами. Для покращення якосп насiння його потрiбно негайно просушити, знезаразити тару, а перед вишвом у Грунт -протру1ти фундазолом з розрахунку 6 г/кг насшня.
Висновки. За результатами вивчення особливостей насшненошення Tyï захiдноï та ïï декоративних форм можна стверджувати, що декоративнi форми, зокрема: типова Thuja occidentalis L., f. Pyramidalis, f. Malonyana, f. Columna, f. Fastigiata, f. Wudvortii, f. Hoveyi, f. Wagneri, f. Hoseri, добре ак-лiматизyвались в умовах Захщного Полюся. Насшня цих декоративних форм мае добрi та задовшьш показники щодо кондицшносп i його можна викорис-товувати для вирощування садивного матерiалy цих форм. При цьому за результатами наших дослщжень встановлено, що рекомендован для Полiсся рослини f. Lutea [10] потрiбно детальнiше дослщити на стyпiнь аклiматизацiï в умовах Захщного Полiсся. Впровадження конкретноï декоративноï форми тyï захiдноï в озеленення населених мюць визначаеться передyсiм метою формування проектного типу рослинноï садово-парковоï композицiï.
Л1тература
1. Осипов В.Е. Туя / В.Е. Осипов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1988. - 72 с.
2. Perry D.J. Evidense of high self-fertilization in naturae population sof easten white cedar (Thuja occidentalis) / D.J. Perry, P. Knowles - Can. J. Bot. - 1990. - Vol. 68. - S. 663-668.
3. Мисник Г.Е. Календарь цветения и плодоношения деревьев и кустарников / Г.Е. Мисник. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 114 с.
4. Александрова М.С. Хвойные растения в вашем саду / М.С. Александрова. - М. : ЗАО "Фитон +", 2003. - 224 с.
5. Сарбаева Е.В. Биоэкологические особенности туи западной (Thuja occidentalis L.) в условиях городской среды : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук: спец. 03.00.16 "Экология" / Е.В. Сарбаева. - Йошкар-Ола, 2005. - 20 с.
6. ГОСТ 13056.2-89. Семена деревьев и кустарников. Методы определения чистоты. -М. : Государственный стандарт РФ, 1998. - 13 с.
7. ГОСТ 13056.4-67. Методы определения веса 1000 семян. - Взамен ГОСТ 2937-55; Введ. 01.07.68. - М. : Изд-во стандартов, 1967. - 5 с.
8. ГОСТ 13056.8-97. Метод определения доброкачественности. Взамен ГОСТ 13056.8-68; Введ. 01.07.2000. - К. : Госстандарт Украины, 2000. - 11 с.
9. ОСТ 56-27-77. Семена деревьев и кустарников. Посевные качества. - М. : Изд-во Госкомитета стандартов СМ СССР, 1977. - 9 с.
10. Пушкар В.В. Порайонний асортимент дерев та кyщiв Украши / В.В. Пушкар, С.1. Кузнецов, Ф.М. Левон / за ред. О.А. Кашшченка. - К. : Вид-во Д1 житл.-комун. госп-ва, 1998. - 188 с.
11. Редько Г.И. Лесные культуры : учебн. пособ. / Г.И. Редько, М.Д. Мерзленко, Н.А. Бабич. - СПб. : Изд-во ГЛТА, 2005. - 556 с.
12. Тарбаева В.М. Атлас ультраструктуры семян голосеменных / В.М. Тарбаева. - СПб. : Изд-во "Наука", 1997. - 55 с.
Шукель И.В., Козак Ю.В. Семеноношение туи западной Thuja occidentalis L. в условиях Западного Полесья
Выполнена оценка плодоношения, морфометрических показателей и кондиции семян у 20 форм туи западной (Thuja occidentalis L.) в сравнении их к типичной форме. Определен уровень адаптации форм туи в условиях первичной интродукции. Внедрение декоративных форм туи западной в озеленение населенных мест определяется целью формирования конкретного типа садово-парковой композиции.
Ключевые слова: туя западная, декоративные формы, семеноношение, оценка плодоношения, морфометрические показатели семян, кондиции семян.
ShukelI.V., Kozak Yu.V. Seed production of white cedar Thuja occidentalis L. in the conditions of Western Polissya
Evaluation of seed production has been executed, morphometric indicators and seed conditions of 20 forms of white cedar (Thuja occidentalis L.) have been fulfilled and com-
pared to the typical form. The form adaptation level of white cedar in the conditions of primary introduction has been specified. It has been proved that the introduction of ornamental forms of white cedar in the landscape gardening of populated sites is determined with the aim to form a particular type of landscape composition.
Keywords: white cedar, ornamental forms, seed production, evaluation of seed production, morphometric indicators of seeds, seed conditions.
УДК 674.032(477.2) Acnip. T.I. Шуплат1 - НЛТУ Украти, м. Льв1в
ТИП1ЗАЦ1Я КУЩОВИХ ВИД1В I ФОРМ ЯЛ1ВЦ1В, ВИКОРИСТАННЯ ÏX У ЛАНДШАФТН1Й АРХ1ТЕКТУР1
Висв!тлено особливост систематичного под!лу видового р!зномашття кущових декоративних видiв i форм представниюв роду Ялiвець. Вивчено природо-кл!матич-ш особливостi 1хнього ареалу. Здiйснено оцшку декоративних якостей переважа-ючих в озелененш видiв i форм за висотою, габiтусом, забарвленням.
Ключовi слова: ялiвець, кущ, секцiя, iнтродукцiя.
Програма та методи дослщження: дослщити особливосп систематичного подшу видового р1зномашття кущових вид1в i форм ял1вщв, як перева-жають в озелененш Захщного Л1состепу. Дослщити ареал 1хнього поширення. Здшснити ощнку декоративних якостей за висотою, типом габпусу, забарвленням. Використано фенолопчш, боташчш маршрутш методи, геоботашчш.
Результати обговорення. Рщ ял1вець (Juniperus L.) систематично на-лежить до родини кипарисов! (Cupressaceae F.W. Neger.), яка нал1чуе 20 ро-д1в та 145 вид1в (Соколов, Связева, 1965). У цш обширнш родиш 11 род1в е монотипними i лише 3 полггипними, зокрема кипарис - Cupressus (Tourn.) L., ял1вець - Juniperus L. та Каллпрю - Callitris Vent. (Florin, 1963). Рщ Ял1вець нал1чуе понад 60 вид1в i е трепм за величиною серед вшх род1в хвойних.
Види цього роду - в1чнозелеш, переважно дводомш, рщше однодомш невисою дерева (10-12 м, рщше 20-30 м), кущ1 (вщ 0,5-2-3 м) чи повзуч1 слан-ники, як вкривають поверхню (0,2-0,5 м). Р1зш види близью м1ж собою як за морфолопею, так i за бюеколопчними особливостями.
За Т.1. Славкiною (1968) рщ Ялiвець виник не пiзнiше крейдового перь оду (145,0-66,0 млн роюв тому), з кипарисових, як! були поширеш в теплих пом!рних областях Земл! R. Florin (1962) вважае, що ял!вщ були широко роз-повсюджеш в юнщ третинного перюду (65 млн р. до н.е. - 1,8 млн р. до н.е.). Внаслщок зледеншня у плейстоцен! його первинний ареал значно скоротився у Швшчнш Америщ, Сврош та в швшчно-захщнш Азп. Та тсля кожного перь одичного вщступу льодовика вш мав змогу розширити свою територто [2, 3].
Ял!вщ широко використовують у садово-парковому буд!вництвг При-ваблюе озеленювач!в 1хня здатшсть покращувати саштарно-гтешчний стан довюлля (фионциднють, пилефшьтрувальна здатшсть, газопоглинання), а та-кож висок! декоративно-естетичш якосп. Особливо це стосуеться кущових форм, як! проявляють високу декоратившсть взимку, контрастуючи з опали-ми листопадними рослинами та бшим сшгом.
1 Наук. кер1вник: проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук
