CC BY
22
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
ные показатели этих древостоев. Установлено подобие в росте на участках соответствующих экспозиций и приуроченность к орографическим особенностям пород, которые входят в состав еловых древостоев. Осуществлен корреляционный анализ таксационных и лесоводственных показателей деревостану и отдельных деревьев для ели европейской. Предложено сгруппировать горные ельники на две группы за экспозициями: I группа - южная, юго-западная, западная и северо-западная экспозиции; II группа - северная, северо-восточная, юго-восточная и восточная экспозиции; и за соответствующими группами крутизны склона: от 15° до 25°; от 26° и больше. Смоделированы зависимости высоты ствола от его диаметра, объема отдельного ствола от высоты и диаметра для деревьев ели европейской для отдельных групп, сформированных на основе орографических показателей. Установлены типы уравнений и их коэффициенты.
Ключевые слова: орографические показатели, горные деревостани, ель европейская, моделирование, таксационные показатели.
Hrynyk H.H., Kalynyuk Yu. V. Research of influence orographic factors on the forestry and assessments indexes of mountain spruces forests stands (on the example of forests stands SE "Brusturyanske FHD" Zakarpattia RSDFHD)
Research of influence orographic features of areas which the spruces forests stands grow on, on forestry and assessments indexes of these forests stands are make. Similarities are set in growth on the areas of the proper displays and charactery to the orographic features of trees species, which enter in the composition of spruce forests stands. The cross-correlation analysis of assessments and forestry indexes of forests stands and separate trees for a spruces trees are carried out. It is suggested to group mountain fir-groves on two groups after displays: I group - south, south-west, western and north-western displays; II group -north, north-eastern, south-east and east displays and after the proper groups of steepness of slope: from 15° to 25°; from 26° and more. Dependences of height of stem are modelled on the diameter of stem and stem volume of separate trees from a height and diameter for the trees of spruces for separate groups, formed on the basis of orographic indexes. The types of equalizations and their coefficients are set.
Keywords: orographic indexes, mountain forests stands, spruces, modeling, assessments indexes.
УДК 630*502.7 Мол. наук. ствроб. В.С. Кучерявий - Ботамчний сад
НЛТУ Украти, м. Rbeie
ТУЯ ТА II ФОРМИ У САДОВО-ПАРКОВИХ НАСАДЖЕННЯХ ЛЬВОВА
Проаналiзовано формове pi3HOMarnTra роду туя (Thuja L.) i використання його в озеленены. Формове рiзноманiття туй i передуам форм ту! захщно! дае широк мож-ливост реалiзацii як регулярного, так i пейзажного планування садово-паркових об'-екпв.
Ключов1 слова: садово-паркове мистецтво, озеленення, штродукщя, садово-парковi композицп, декоративш форми.
Вступ. В1чнозелеш ту! з !хшми формовими i кольоровими контрастами набувають дедаш бшьшого поширення в озелененш населених мюць. Тую 3axiöny (Thuja occidentalis L.) штродукував у Сврош Дж. Картер у 1534 р. (Франщя). Сьогодш вщомо близько 120 форм 1з р1зними ростовими даними, габгтусом i забарвленням. [1] У люових насадженнях трапляеться туя гi-гантська (Th. plicata Lamb), а в озелененш - зрщка ii шють форм. На жаль, систематику i бюеколопчш особливост формового р1зномашття вивчено ча-
56
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий тсиик НЛТУ Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.1
стково. У нашш po6oTÍ узагальнено данi про формове pÍ3HOMamrra туй у зе-лених насадженнях Львова.
Об'ект та методи дослщжень. Об'ектом дослiджень е передусiм формове рiзноманiття ту! захщно! (Thuja occidentalis) з роду туя (Thuja L.), роди-ни кипарисових (Cupressaceae), яке найкраще представлене у комплекснiй зе-ленiй зонi мiста. Використовували лггературш та iконографiчнi матерiали, дендрологiчнi, фгтоценотичш, фенологiчнi та бiометричнi методи.
Результати та обговорення. Рщ туя входить до найстародавшшого вiддiлу насiнних рослин - голонасшних (Gymnospermae або Pinophyta). Голо-насiннi представленi вiчнозеленими, рщше листопадними деревами або ча-гарниками. Голонасшш вiдомi здавна, вiд 415-395 млн до 360-340 млн роюв назад (вимерлий клас насшних папоротниюв) i найбiльшого розвитку досяг-ли в мезозо! (вiд 240-220 до 70-64 млн роюв тому). Сучасш голонасшш пред-ставленi молодими еволюцшними лiнiями, особливо хвойними, серед яких значне мюце належить роду туя - рщ однодомних вiчнозелених рослин.
Рщ туя представлений 6 видами: двома швшчноамериканськими i двома - схiдноазiатськими [2]. Вид тую схгдну (Th. orientalis) видшяють у са-мостiйний рiд плоскогточкових (Platycladus). I! свого часу було занесено до Червоно! книги СРСР.
Назва туя або туйон походить вщ назви африканського дерева з паху-чою деревиною, яку використовували для кадил у Греци та Римi. В англшсь-кiй мовi ця назва звучить Arbor-vitae - дерево життя. Загалом латинська назва цiеi рослини, зокрема ту!' захщно!, як наголошуе польський дендролог В. Се-нета [2], походить вщ французького L'arbredevie i належить Джону Картеру, який шд час експедици лiкував нею хворих. У шмецьюй мовi назва туя звучить як Lebensbaum (дерево життя), у польсьюй - zywotnik, у чесьюй - zerav. В украшсьюй i росшськш мовах - туя [2].
Ту! загалом подiбнi до кипарисовиюв, проте в них вершковi пагони зазвичай випросташ, не звисають, а забарвлення крон зелене, деколи голубу-вате або срiблясте. Однак, як зазначають окремi автори [3, 4], характеристики родiв i видiв не завжди е типовими для !хшх форм. Наприклад, чимало форм туй, особливо ту! захщно!, мають багато кущових вщмш, видiляються особ-ливим забарвленням тощо.
Якщо взяти до уваги ус ту!, то найвищим ростом видшяються Th. plicata D. Don (Th. gigantea) - до 75 м, найнижча i часто кущово! побудови - T. coraiensis Nakai - 10 м, наступш - T.orientalis Endl. i T. standishii Carr. - до 15 м [5]. Крони у туй с^жкуват^ з тонкими гшками; яйцевату форму крони мае T.orientalis. Кора в туй тонка, лущиться вузькими, волокнистими пасмами, подiбно як i в шших дерев родини Cupresaceae; дещо шшу (паперисту) кору мають Th. sandishii Carr. i Th. cordiensis Nakai. У туй вегетативш i гене-ративш бруньки таю ж, як i в шших представниюв родини Cupresaceae. Пагони зазвичай округлi i лише в Th. occidentalis виразно сплющеш. Хвоя на горизонтально розташованих пагонах плоска, розпростерта, деколи звисла. Хвоя розташована навхрест, двоякого типу - голчаста (юнацью особини) i лускува-
Haцiонaльний лкотехшчний yнiверcитет yKpa'1'ни
та, як загалом у представникiв усieï родини Cupressaceae. Бокова хвоя про-довгувата, бшьш загострена, iз серпоподiбно вв^нутим внутрiшнiм i оваль-ним зовтшшм краями. У ту!" захiдноï хвоя лггом блискучо-зелена, зимою -буро-зелена. У ту1' гiгантськоï зверху хвоя також блискучо-зелена, але внизу мае бшуват продиховi смужки.
Окреме мюце в родинi Туeвi, як вже зазначалося, займае рiд бiота (Biota Don. ex EndL., 1847) - однодомне дерево заввишки S-10 м (20 м) iз шрамь дальною кроною i припiднятими вверх гшками або кущ. За характером розта-шування хво1' бiота подiбна до ту1' захiдноï, рiзниться вщ не1' тим, що спинна залозка середнiх лусок у не1' вдавлена i подовгувата, а не випукла й овальна (або округла), як у ту1' захщно1\ Шишки бюти вiдрiзняються вiд шишок ту1' за-хщно1': луска 1'хня зрощена, м'ясиста, до моменту дозрiвання голубувато-зеле-на iз сизим нальотом, iз загнутими назовш донизу крючковато-подiбними вiдростками, стиглi плоди - червонувато-коричневi. Насiння безкриле, яйцевидно:' форми, з бшими плямами в основ^ довжиною S мм i шириною 2-3 мм.
Основою для видшення бюти в самостшний рщ послужив характер будови м'ясистих шишок, безкрилiсть насiння, майже перпендикулярна система гшкувань, певна подiбнiсть верхньоï i нижньоï сторш гiлок. На вiдмiну вiд власне туй, вона росте повшьно, тшьовитривала, теплолюбна, сухостiйна, полюбляе лужнi грунти. Характерною особливiстю е також те, що вона прше, нiж власне ту^ розмножуеться черенками, а стрижку краще переносить лише в молодому вщ [1].
Туя захiдна та ïï форми - це надзвичайно щнний матерiал для озеле-нення. Враховуючи ïï стшюсть проти негативних урбогенних факторiв, зок-рема забрудненого атмосферного повггря, надмiрного рекреацiйного ущшь-нення грунту, ïï рекомендують у насадження саштарно-захисних зон, вуличнi посадки. За даними Р.В. Кармазша [3], у Боташчному саду Львiвського уш-верситету iм. Iвана Франка у 1963 р. зростало 29 форм туï захiдноï, вироще-них з насшня та живцiв, отриманих з Риги, Мшська, Польщi.
Велике формове рiзноманiття туï захiдноï дае змогу широко викорис-товувати його в садово-паркових композищях як регулярного, так i пейзажного планування [1, 2, S]. У насадженнях зеленоï зони Львова ми виявили ба-гато форм туï захiдноï, перспективних для озеленення. У регулярних посадках (алеï, стши, живоплоти, боскети) передуЫм використовують такi форми:
колонопод1бна: трамвдальна
f. fastigiata G. Spath. (piвновершинна); f. erecta Hosse (вузькостьожкувата); f. Rosenthalii Beissn. (сmовmоmодiбна); f. magnifica Hort. (шиpокоmipамiдальна);
f. piramidalis compacta Carr.
f. columna G. Spath. (колоновидна);
J f \ /> (трамюальна крона вузька);
г т i ■ i f. Douglasii piramidalis Spaeth.
f. spiralis hort. (стральна); J . .. j
J ^ \ f /' (щтьнотрамюальна).
Для живоплотiв та стiн можуть бути використанi стiжкоподiбнi форми зеленого забарвлення:
f. Berndt Hesse (вузькостшкувата); f. palliviridis hort. (округлоспжкувата); f. bodmeri hort. (кущопод1бна); f. wareana Nels. (округлоспжкувата).
S8 Збiрник нayково-технiчних iipain»
Науковий тсиик НЛТУ Украд'ни. - 2011. - Вип. 21.1
Для створення пейзажних груп на фот газотв та для альпшських ri-рок можуть бути використаш кулястi, подушкоподiбнi та плакучi форми: куляста подушкопод1бна плакуча
f. globosa Gord. f. cristata Carr. f. filiformis Beissn.
(куляста); (подушкопод1бна); (ниткопод1бна);
f. globosa nana hort. f. recurva nana hort. f. pendula hort.
(куляста низькоросла); (подушкопод1бна); (плакуча);
f. hoveia hort. f. umbraculifera Beissn. f. pendula qlauca hort.
(глечиковидна); (парасолькопод1бна); (плакуча голуба).
Плакучi форми туй трапляеться дуже рщко, проте вони мають значш перспективи для створення солiтерiв та акцен^в в узлюсях декоративних груп. Для цих же цшей можна використати ту! з нетиповим гшкуванням, зок-рема: f. pl^ta pigmaea Beissn. - овально! форми кущ з вiялоподiбними склад-частими гшками. Вл^ку в умовах сухого легкого грунту частина середшх ri-лок забарвлюеться в червонуватий тшр.
Особливе мюце у формовому рiзноманiттi ту! захiдно! належать юна-цьким формам iз голкуватою хвоею та характерним осiнньо-зимовим фюле-тово-бурим забарвленням (T. ericoides Hoopes).
У садово-паркових композищях дуже часто використовують форми туй iз характерним забарвленням - золотистим i жовтуватим:
f., aurea Nels. (золотисто-жовта); f. lutescenscens Hess. (жовтшча);
f. lutea hort. (жовта); f. aurea variegatа Beissn. (жовта низька);
f. lutea nana hort. (золотисто-жовта); f. aureo spicata Beissn. (золотисто-жовта).
Рщше трапляються не менш ефектш срiблястi та срiблясто-пiстрявi форми - f. albo- spicata, f. albo- variegatа, f. recurvata arqenteo-variegata.
Висиовки. Формове рiзноманiття туй i, передуЫм форм ту! захiдно!, дае широк можливостi реалiзацi! як регулярного, так i пейзажного плануван-ня садово-паркових об'екпв.
Для алейних посадок доцшьно використовувати пiрамiдальнi та коло-ноподiбнi форми, бiльшiсть з яких вирощують у мiсцевих розсадниках.
Для створення вертикальних акцентiв i солiтерiв у пейзажному плану-ваннi можна використати колоноподiбнi, вертикальнi, стiжкоподiбнi та пла-кучi форми.
Контрастнi силуетш групи можна створити з колоноподiбних, вертикальних, плакучих та кулеподiбних i подушкоподiбних форм.
Для контрастних кольорових композицш треба використати бiло-срiб-лястi i жовтаво-золотистi форми, яю ефектно видiляються на зеленому фот бшьшос^ туй.
Л1тература
1. Колесников А.И. Декоративная дендрология / А.И. Колесников. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. - 703 с.
2. Seneta W. Drzewa i krzewy iglaste / W. Seneta. - Warszawa : PWN, 1981. - 560 s.
3. Кармазш Р.В. 1нтродукщя голонас1нних у боташчному саду / Р.В. Кармазш // Прац1 ботан1чного саду. - Льв1в : Вид-во Льв1в. ун-ту, 1963. - С. 44-60.
4. Деревья и кустарники. Голосеменные : справочник / под ред. И.И. Гордиенко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1971. - 155 с.
5. Bugala W. Drzewa i krzewy dla terenow zeleni. - Warszawa : PWR i L, 1979. - 594 s.
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Кучерявый В.С. Туя и ее формы в садово-парковых насаждениях Львова
Проанализированы формовое разнообразие рода туя и использование его в озеленении. Формовое многообразие туй и прежде всего форм туи западной дает широкие возможности реализации как регулярного, так и пейзажного планирования садово-парковых объектов.
Ключевые слова: садово-парковое искусство, озеленение, интродукция, садово-парковые композиции, декоративные формы.
Kucheryavyj V.S. Thuja and its forms in parks and gardens planting of Lviv
The formula of variety of genus Thuja and its use in landscape gardening is analysed. The mold-baked variety of Thuja and foremost forms of Thuja western gives wide possibilities realization of both regular and landscape planning of park and gardens objects.
Keywords: landscape gardening, planting greenery, introduction, garden compositions, decorative forms. _
60
Збiрник науково-техшчних праць
