CC BY
19
6. Майборода В.А. PicT чистих насаджень дуба червоного твшчного (Quercus borealis Michx.) на Укра!ш / В.А. Майборода // Науковий вicник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2000. - Вип. 10.1. - С. 134-140.
7. Полякова О.Г. "За" i "Проти" штродукцл дуба червоного (Quercus rubra L.) в люи Полю-ся УкраХни / О.Г. Полякова // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Лвдвництво. - К. : Вид-во НАУ. - 1999. - Вип. 13. - С. 271-275.
8. Полякова О.Г. Лiciвничi властивост дуба червоного (Quercus rubra L.) в УкраХнському Потси / О.Г. Полякова // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Живництво. - К. : Вид-во НАУ. - 1999. - Вип. 17. - С. 54-59.
9. Черных Д.М. Модели и таблицы хода роста дубрав искусственного происхождения Нижнего Поволжья / Д.М. Черных // Политематический сетевой электронный научный журнал Кубанского государственного аграрного университета (Научный журнал КубГАУ). - Краснодар : Изд-во КубГАУ. - 2013. - № 93(09). - С. 51-70. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://ej .kubagro.ru/2013/09/pdf/05 .pdf.
Надшшла до редакцп 10.10.2016 р.
Криворучко А.П. Оценка некоторых таксационных показателей смешанных лесных культур дуба красного (Quercus rubra L.) и дуба обыкновенного (Quercus robur L.) в условиях северной подзоны Степи Украины
Приведены градации высот и ступеней толщины дуба красного и дуба обыкновенного для 11-летних смешанных лесных культур в условиях сухой дубравы. Рассчитаны средние высоты и диаметры для каждого вида по стандартным методикам. Оба вида имеют одинаковую тенденцию распределения стволов по степеням. Установлено, что в исследуемых условиях более продуктивными являются насаждения интродуцированно-го дуба красного. Дуб обыкновенный в условиях сухой дубравы показал себя как менее продуктивный и более медленно растущий вид.
Ключевые слова: лесные культуры, высота, степень толщины, запас.
Krivoruchko А.Р. Evaluation of Some Taxation Indicators of Mixed Forest Crops of Red Oak (Quercus rubra L.) and English Oak (Quercus robur L.) in the Northern Subzone of the Ukraine Steppe
Gradation of heights and class of thickness of red oak and English oak for 11-year-old mixed crops in the dry oak forests is given. Average heights and diameters for each species is calculated by standard methods. Both species have the same trend of trunks distribution on the class of thickness. It is found that plantations of red oak are more productive in the studied conditions. The English oak on dry oak forests has shown itself as less productive and more slow-growing than red oak.
Keywords: forest cultures, height, class of thickness, growing stock.
УДК 712.41
ЗНАЧЕННЯ ОСВ1ТЛЕННЯ В РОЗВИТКУ I ЗАБАРВЛЕНН1 ДЕКОРАТИВНИХ ФОРМ ТУ1 ЗАХ1ДНО1 В.С. Кучерявий1
Викладено результати дослщжень впливу осв^лення на picT i шгментний склад хво! декоративних форм ту! захщно!'. Притшення особин ту! захщно! 'Columna' знизило шсо-ляцшннй потш та призвело до зменшення верхiвкових приросйв. Притшення бокових пагошв золотистих форм ту! спричинило знебарвлення хво!, як результат змш шгмен-тного складу рослин. Спад штенсивност шсоляцшного потоку в осшньо-зимовий перь од е головною причиною змши зеленого кольору окремих декоративних форм на буро-зелений та коричнево-зелений, що знижуе !х декоратившсть.
Ключовi слова: свкло, прирости пагошв, забарвлення хво!, хлорофши, каротино!ди.
1 ст. викл. В.С. Кучерявий, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв
Вступ. Свило слугуе первинним джерелом енерги, без якого неможливе життя. У житдаяльносп рослин основне значення мае юльккть падаючого свила, тобто його штенсившсть. У поглинаннi свiтла рослиною у процесi фотосинтезу беруть участь хлорофши a i b та каротино'ди, спiввiдношення яких залежить вiд впливу рiзних факторiв середовища i передусiм вiд рiвня освилення [1-3].
Об'екти та методи дослщження. Для дослiдження впливу iнтенсивностi свила на приркт верiвкових пагонiв колоноподiбноí ту! зандно! 'Со1итпа' пвдб-рано рядову посадку, в якш частина дерев знаходилася пiд наметом звислих ri-лок лiщини, кушд яко! зростають на прилеглiй дiлянцi. Для дослщження впливу освилення на змшу забарвлення золотисто-жовти форм ту!' зандно! пiдбирали особини, якi зростали на вдаритому просторi та за умов взаемопритшення крон.
Методи дослщження: бюметричш, фенологiчнi, фiзiологiчнi та вiзуально-естетичш.
Результати дослщження та обговорення. Туя захвдна i абсолютна бшь-шкть í"í декоративних форм - типовi гелiофiти, якi можуть переносити незначне притшення, виступаючи у цьому випадку у ролi факультативних гелiофiтiв. Проте, як показали нашi дослiдження, ввдсутнкть повного освiтлення, що пвд-тверджено багатьма авторами [1, 5, 6], негативно впливае на темпи росту рослин. Спостеркаючи за ростом особин Th. o. 'Columna' у рядовш посадцi (вiк 10 ротв) у рiзних умовах освилення, виявлено рiзницю в приростах. Рослини, ят були розташованi на ввдкритому просторi i знаходилася пiд повним шсоля-цiйним потоком, дали крашд прирости, порiвняно з тими, що знаходилися пiд наметом високих (3,5 м) кущдв лiщини. Цю закономiрнiсть простежено i в роз-рiзi сезону (рис. 1).
Варто зауважити, що у першш половинi сезону рiзниця у приростах осви-лених i затiнених особин становила 16 %, а у другiй, тобто в кшщ вегетацп, ця рiзниця стала меншою - 11 %, що свiдчить про меншу тенсивнкть росту ос-вiтлених i притшених росли в умовах меншо!' сезонно!' радiацiйноí активностi.
Введения ту!' захадно!' та íí' декоративних форм, головним чином колонопо-дiбних, пiрамiдальних та овально-яйцеподiбних, у змiшанi насадження з пану-ванням листяних порiд шдтвердило потребу врахування свiтлолюбностi туй. Справа в тому, що туя захвдна в умовах Швшчно-Атлантичного побережжя е лкотворною породою, тобто деревом-едифiкатором, а отже, е свiтлолюбним видом [5]. Тому, опинившись пiд притiнюючим наметом крон, дерево починае сповшьнювати ркт, а згодом за освiтлення на рiвнi 5-12 тис. лк., поступово ввд-мирае [4]. Висадженi в 50-х роках ХХ ст. у паркових узлксях Львова особини ту!', притшеш згодом навислими кронами листяних дерев, сповшьнювали рiст, у них деформувався стовбур, зрiджувалося охвоення пагошв, а згодом, ще за бшьшого притiнення, рослини почали поступово ввдмирати.
Дослiджували ще один аспект ролi свiтла - вплив його штенсивносп на забарвлення золотисто-жовтих вiдмiн ту!' захвдно1.
Як вiдомо, шгментний склад та його параметри характеризують стан фотосинтетичного апарату рослини. В оптимальних еколопчних умовах сшвввдно-шення хлорофiлу а+Ь/каротиновди е зазвичай стабiльним. У стресових умовах, як сввдчать данi багатьох авторiв [3, 4], це сшвввдношення порушуеться, що не-
гативно впливае на активнiсть фотосинтетичного апарату, а отже, не тшьки на асимшятивну здатнiсть рослини, але й на н декоративнi якостi. Особливо це стосуеться тих декоративних форм, яю рiзняться сво1м забарвленням i сво1ми кронами притшюють одна одну.
Рис. 1. Вплив ceimaa на npupicm eepxieKoeux пагомв Th. o. 'Columna'
Для дослщження, яке здшснювали на дослщнш дшянщ у селi Страдч поб-лизу Львова, було вдабрано двi композицiйнi групи у склада 1. Th. o. 'Aureospi-cata'+ Th. o. 'Globosa'; 2. Th. o. 'Aureospicata' + Th. o. 'Aureovariegata'. У кожному з цих варiантiв дослiджували пiгментний склад y хво! особини, повернуто! до вщкритого простору, та пе!, що опинилася перекритою сусiдньою кроною. Ви-явилося, що спiввiдношення хлорофiлiв а та b, а також каротинощв хво! Th. o. 'Aureospicata' i Th. o. 'Globosa' залежить вiд рiвня освiтленостi крони (рис. 2).
Як бачимо, хвоя кулясто! ту'!, що мае темно-зелене забарвлення, мiстить бшьше хлорофiлiв а i b, порiвняно iз золотисто-кiнчиковою Th. o. 'Aureospicata'. Що ж стосуеться каротинощв, то !х вмiст в Th. o. 'Aureospicata' виявився дещо вищим - 0,23 мг/г, що свдаить про !хню участь у характерному забарвленш ще! декоративно! форми.
■ а, мг/г ИЬ, мг/г Як, мг/г ИА+Ь
0,96
^оЬойа' 'Аигео501са1а' (освгглена) 'Аигеозр^а' (затшена)
Рис. 2. Вплив освiтлення на вм^т пiгментiв i забарвлення хвоХ ТН. о.
У хво'' ту! ТН. о. 'АигеоБрюа!^, яка впродовж трьох роюв перебувала в до-тичному станi до ТН. о. '^оЬоБа', дещо змiнився пiгментний склад, зокрема кiлькiсть пiгментiв а i Ь, хоча 'х спiввiдношення залишилося майже однаковим. Проте кiлькiсть каротино'дав ютотно зменшилося (на 43,5 %), що проявилося у блiдо-зеленому забарвленнi закрито'' вiд сонячного освiтлення хво'' ту'1 золотис-тоюнчиково!. Знебарвлення хво'1 кольорових декоративних форм виявилося й у разi взаeмопритiнення бокiв крон ТН. о. 'АигеоБр^а' та ТН. о. 'Аигеоуавда!^. Параметри пiгментного комплексу вщображено на рис. 3. Як бачимо, аналопч-но першому випадку, в особин ТН. о. 'АигеоБр^а' i ТН. о. ,Aureovarigiаta, вщбу-лося зменшення каротиноiдiв: в ТН. о. ,Aureospicata, - на 0,04 мг/г, а в ТН. о. 'Аи-reovarigiata, - на 0,08 мг/г.
■ а, мг/г ШЬ, мг/г Ик,;мг/г Иа+Ь
—— —СГВ2
'Аигео5р1са1а' (освгглена) 'Аигеоуаг^1а1а' 'Аигео5р1са1а'(затшена) 'Аигеоуагфа1а'
(освгглена) (затшена)
Рис. 3. Вплив освimлення на вмкт пiгментiв в умовах загальногорiзного освimлення крон у ТН. о. 'Aureospicata' та ТН. о. 'Аыгвоуапе&Ма'
Рiзке зменшення шсоляцп призводить до зниження притаманного цим де-коративним формам забарвлення, а тому таю культивари доцшьно висаджувати iзольовано один вщ одного. Спостерк^аючи впродовж трьох роюв за сезонними змiнами забарвлення хво!' ту! захщно! та тринадцяти '11 культиварiв, виявлено певну динамiку, яка свщчить про можливiсть використання цього фактора у за-безпеченнi декоративносп т1е1 чи шшо! декоративно'' форми (табл.).
Табл. Сезонна кольористика туТ захгдно'Т та ii культивар1в
Колiр, вiдтiнок Лiто, % Зима, %
Зелений 23,5 26,6
Яскраво-зелений 5,8 5,5
Темно-зелений 35,4 33,3
Блискучо-зелений 5,8 5,5
Коричнево-зелений - 5,6
Буро-зелений - 23,5
Жовто-зелений 5,8 5,5
Свило-зелений 17,8 -
Сiро-зелений 5,9 -
Зелений колiр ту! захщно!' та íí форм домiнуe влику, проте в зимовий перь од вщбуваеться 3MiHa кольоpiв i ввдпнюв, в основному, на коричнево-зелений та буро-зелений. Зелений колip, який пануе в лiтню пору, мае 6 ввдпнюв з пере-важанням зеленого та темно-зеленого (близько 60 %). Взимку зeлeнi барви у бшьшосп форм переважають (70,7 %), що е важливим показником 1хньо! висо-ко! дeкоpативностi. Ця контpастнiсть у зимовий перюд з ахроматичними тонами листопадних дерев i чагарниюв е виграшною з естетичного погляду [6].
Меншою естетичною цiннiстю виpiзняються окpeмi форми, яш в осшньо-зимовий пepiод змiнюють забарвлення хво! [6]. Наприклад, коричнево-зелений вiдтiнок появляеться у 5,8 % форм, буро-зелений - у 3,5 %. Оригшальне забарвлення взимку мае Th. o. 'Ericoides' - коричнево-зелене з фюлетовим вiдтiнком. Як вiдомо, колip зелених рослин забезпечуеться тгментами пластид, яю е найважливiшими компонентами апарату фотосинтезу. Хpоматогpафiчнi досль дження, проведет методом М.С. Цвета, виявили таи показники для Th. o. 'Fas-tigiata' iз темно-зеленою хвоею: хлорофш а - 79,2 %, хлорофш b - 18,7 %, каро-тиновдв - 2,1 %; для Th. o. 'Globosa' з íí буруватою хвоею: хлорофш а - 73,2 %, b - 117,3 %, каротино!ди - 9,5 %.
Змiни лiтнього зеленого кольору ту! захiдноí на осiнньо-зимовi буро-зелеш та коpичнeво-зeлeнi вiдбуваються внаслiдок зростання концентрацп в клiтинах каротиновдв, mi разом з хлорофшами беруть участь у поглинанш свiтла росли-нами, ввдграючи певну роль у процес фотосинтезу [2, 3]. Каротиновди легко утворюють перекиси, в яких молекули кисню приеднуються по мiсцю двшного зв'язку i потiм можуть брати участь в окисленш piзних сполук. Загалом кароти-но!'ди беруть участь у процесах дихання i росту рослин. Висновки i рекомендаций
1. Незважаючи на тiньовитривалiсть ту! захщно! i 11 культиварiв у pa3i притшен-ня ii наметом насаджень, вiдбуваeться зменшення верхiвкових приростав i де-формацiя крони.
2. Взаемопритшення кольорових форм ту1 захщно! спричиняе знебарвлення хво1, а тому, створюючи композицiйнi групи з цих культиварiв, потрiбно ви-саджувати рослини на достатнш вiдстанi одна вщ одно1 (3-4 м), яка забезпе-чила б доступ свiтлового потоку.
3. Для тдвищення цiлорiчноl декоративност насаджень iз культиварiв ту1 захщ-но1, доцiльно використовувати форми, яы не змiнюють свого забарвлення в осшньо-зимовий перiод.
Лiтература
1. Алексеев. В.А. Световой режим леса / В.А. Алексеев. - Л. : Изд-во "Наука", 1975. - 227 с.
2. Быков О.Д. Модель влияния фотосинтеза на дыхание листьев в высших растений / О.Д. Быков // Физиология растений : науч. журнал. - 1985. - Т. 32. - Вып. 3. - С. 421-430.
3. Веретенников А.В. Физиология растений с основами биохимии / А.В. Веретенников. -Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1987. - 256 с.
4. Воскресенская О.Л. Эколого-физиологические адаптации туи западной (Thuja occidenta-lis L.) в городских условиях : монография / О.Л. Воскресенская, Е.В. Сарбаева. - Йошкар-Ола : Изд-во "Мар Гу", 2006. - 130 с.
5. Осипов В.Е. Туя / В.Е. Осипов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1988. - 72 с.
6. Пушкар В.В. Хвойш у садово-парковому будшниптв1 / В.В. Пушкар. - К. : Вид-во "Ли-бщь", 2004. - 284 с.
Надтшла до редакцп 19.10.2016р.
Кучерявый В.С. Роль света в развитии и окраске декоративных форм Туи Западной
Изложены результаты исследований влияния света на рост и пигментный состав хвои декоративных форм туи западной. Притенение особей туи западной 'Columna' снизило инсоляционный поток и привело к уменьшению верховых приростов. Притенение боковых побегов золотистых форм туи вызвало обесцвечивание хвои, как результат изменений пигментного состава растений. Спад интенсивности инсоляционного потока в осенне-зимний период является главной причиной изменения зеленого цвета отдельных декоративных форм на буро-зеленый и коричнево-зеленый, что снижает их декоративность.
Ключевые слова: свет, приросты побегов, окраска хвои, хлорофиллы, каротиноиды.
Kucheryavy V.S. The Importance of Light in Colour and Decorative Forms of Western White Cedar
The results of studies of the effect of light on the growth and pigment composition of pine needles of decorative forms of white cedar are presented. Shading of western white cedar species 'Columna' insolation reduced flow and led to a decrease in riding increments. Shading lateral golden shoots shapes caused discoloration of needles as a result of changes in the pigment of plants. The decline in the intensity of insolation stream in autumn and winter is the main reason for changing some green decorative forms in brown-green and brownish-green, which reduces their decorative effect.
Keywords: light, gains shoots, needle colour, chlorophyll, carotenoids.
УДК 630*174.754(477.41)
ЛОКАЛЬНА ЩЫЬШСТЬ КОМПОНЕНТ1В Ф1ТОМАСИ СТОВБУРА ДЕРЕВ СОСНИ ЗВИЧАЙНО! В УМОВАХ ДЕРЖАВНО! ОРГАН1ЗАЦН "РЕЗИДЕНЦ1Я "ЗАЛ1ССЯ" М.О. Лакида1'2,1.П. Лакида3, РД. Василишин4
Наведено результати моделювання локально! щшьносп компонентов фтомаси стов-бурш дерев сосни звичайно! в умовах Державно! оргашзацп "Резиденцш "Залкся". Дос-лщжено змшу локально! природно! та базисно! щшьносп компоненйв фггомаси стов-бурш дерев сосни звичайно! у пристиглих, стиглих i перестиглих деревостанах. Вста-
1 acnip. М.О. Лакида - НУ бюресурсгв i природокористування Украши, м. Ки!в;
2 наук. кер1вник: доц. Р.Д. Василишин, д-р с.-г. наук
3 докторант 1.П. Лакида, канд. с.-г. наук - НУ бюресурав i природокористування Украши, м. Ки!в;
4 доц. Р. Д. Василишин, д-р с.-г. наук - НУ бюресурсгв i природокористування Украши, м. Ки!в
