CC BY
14
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК339.9(4)+338+332+379.8 Проф. Р.1. Тринько, д-р екон. наук -Льв1вський ДУВС; астр. Я.В. Григор'ева -Львiвська державна фтансова академш
ТУРИЗМ ЯК ФАКТОР СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО В1ДРОДЖЕННЯ
Дослщжено тенденци розвитку туризму та його вплив на формування економ^ ки та духовно-свiтоглядних переконань населення. Висветлено переваги впливу туризму на соцiально-економiчне вiдродження населення. Розглянуто роль туризму в забезпеченнi добробуту жителiв.
Ключовг слова: туризм, готельний комплекс, добробут населення.
Постановка проблеми. Сьогодш загальновизнаним фактом е вщнесен-ня туристично! д1яльносп до найшвидше прогресуючих галузей светового гос-подарства, що за даними р1зних автор1в забезпечуе вщ 10 до 15 % светового валового продукту. Пор1вняно з шшими видами тдприемницько! д1яльност1, ту-ристичний б1знес випдно в1др1зняеться такими ознаками, як вщносно невеликим стартовим капеталом, низьким р1внем катталомюткосл послуг, коротким терм1ном окупносл капеталу, постшним зростанням попиту на туристичш пос-луги, вщносно високим р1внем рентабельносп затрат.
У багатьох кра!нах 1 регюнах туризм е основним джерелом прибутюв та фактором високого р1вня зайнятост населення. У сшьськш мюцевосп туризм стае дедат вагомшим фактором самозайнятосп.
Анал1з основних досл1джень 1 публ1кац1й. Вагомий внесок у досль дження проблеми розвитку туристично! галуз1 в Украш зробили таю ветчизняш вчеш, як В. Гловацька, I. Графова, Л. Забуранна, К. Константинова, Н. Кудла, Л. Левковська, I. Малярчук, Г. Мунш, О. Охр1менко, Д. Прейгер, О. Старо-войтенко, Р. Чабан та багато шших. Вказуючи прискореш темпи розвитку туризму, Д. Прейгер та I. Малярчук прогнозують, що у 2020 р. доходи вщ готель-но-туристичних послуг досягнуть 2 трн. дол. проти 445 млн. дол. у 1998 р.
На световому ринку туристичних послуг Укра!на мае вс1 об'ективш пере-думови зайняти одне !з провщних мюць завдяки: особливостям географ1чного положения, сприятливого кшмату, мшмально! кшькосп кшматичних катакшз-м1в, велико! кшькосп юторико-культурних пам'яток та багатого туристично-рек-реацшного потенщалу. В той же час, на думку багатьох автор1в, Укра!на вкрай незадовшьно використовуе сво! потенцшш можливосп для розвитку туризму.
Мета 1 завдання роботи. Дослщження впливу туризму на сощальний ! економ1чний розвиток держави, а також виявлення причин, як стримують роз-виток туристично! галузт Мета роботи - обгрунтування пропозицш мш1м1заци !х деструктивного впливу.
Виклад основного матер1алу. В опублжованих за останш роки наукових працях наголошено на значних перспективах розвитку туристично! галузт Згщно з прогнозами експертав Всесветньо! туристично! оргашзаци (ВТО), на початку XXI ст. обсяги м1жнародного туризму зростатимуть щороку в середньому на 4 %.
Поряд iз тим, що туризм iстотно впливае на зростання свiтового валового продукту, вш е вагомим джерелом створення робочих мiсць, i за прогнозами, впродовж наступних роюв у свт створюватимуться 2500 нових робочих мюць щодня. Характерною особливiстю туризму, на вщмшу вiд iнших галузей еконо-мiки, е те, що впровадження нових технологiй не призводить до скорочення працюючого персоналу. Ще однiею важливою особливiстю туризму е те, що туризм можна розвивати i в перюд економiчних криз, що мае важливе значення як для кра!н Схщно! Свропи, так i для Укра!ни.
Константинова К.В. в однш iз сво!х праць наводить данi про те, що у ба-гатьох крашах свiту туризм е однiею з найбшьш прiоритетних галузей, внесок у валовий дохiд яких становить 20-45 %, а надходження вiд шоземного туризму е основним джерелом отримання валюти [1, с. 85].
Позитивний соцiально-економiчний ефект туризму та канали розподiлу туристичних коштiв можна прошюструвати на рис. 1. Грошовi кошти туристiв позитивно впливають на пожвавлення економiки, зростання доходiв територи, де розмщене туристичне пiдприемство, зростання зайнятосп населення та його соцiально-професiйного рiвня. Туристичний бiзнес стимулюе розвиток шших галузей господарства, зокрема таких як: будiвництво, зв'язок, харчова промисло-вiсть, торгiвля, виробництво сувенiрiв та товарiв для господарства. Вплив туризму на економ^ кра!ни можна простежити на прикладi готельного господарства.
Рис. 1. Мультиплшацшний вплив кошт1в туристiв на соцiально-економiчний стан туристично'1 територи (розробилаЯ. Григор'ева)
Необхщною умовою розвитку туризму е ефективне функцюнування го-тельно! шдустрп, що приносить близько 60 % ушх доходав вiд туризму (приб-лизно 6-8 % ВВП). Туристичш потоки безпосередньо залежать вiд стану готельного сектору, якост та цши основних i додаткових послуг [3, с. 31].
Загальну тенденщю кiлькiсних та якiсних змiн у готельнш щдустрц роз-глянемо на прикладi Львiвськоl областi. Розвиток готельно! щдустрц в областi за 2000-2009 рр. характеризуеться даними, наведеними у табл. 1 [1, с. 26]. У го-тельному господарста Львiвщини за 2000-2009 рр. вщбулись ютотш кiлькiснi та якiснi змiни. Загальна кiлькiсть готелiв зросла у 2,8 раза, збшьшилась кшь-кiсть номерiв у 2 рази; вщбулись позитивш змiни у плануваннi готельного гос-подарства, оскшьки завдяки зростання загально! площi готелiв у 2,2 раза, жит-лова площа збiльшилась (у квадратних метрах) у 2,7 раза; про яюсне полшшен-ня планування готелiв свiдчить також зростання питомо! ваги житлово! площi в загальнш площi готелiв.
Табл. 1. Основт показники готельних заклад1в Льв1всько1 област
Показники Роки 2009 р. в %, порiвняно з 2000 р.
2000 2005 2006 2007 2008 2009
Кiлькiсть закладiв, одиниць 55 100 110 128 148 155 2,8 раза
З них категорованих 8 16 22 30 31 31 3,9 раза
Загальна площа, тис. м2 122,4 220,8 235,0 237,7 242,0 269,3 2,2 раза
Житлова площа, тис.м2 40,9 77,1 84,2 91,2 101,9 109,4 2,7 раза
Одноразова мiсткiсть, мiсць 4893 8701 9438 9780 11081 11364 2,3 раза
Кшьюсть номерiв на кгнець року, одиниць 2526 3927 4306 4463 4931 5116 2,0 раза
Балансова варт'iсть на кiн. року, млн грн. 64,3 98,7 153,8 244,6 261,2 381,7 5,9 раза
Якщо у 2000 р. питома вага житлово! площi в загальному становила 33,4 %, то у 2009 р. - 40,6 %; про полшшення яюсного стану готельного госпо-дарства Львiвщини свщчить питома вага категорованих закладiв. У 2000 р. ка-тегорованих готелiв було 14,5 %, а у 2009 р. - 20 %. В останш роки забудовники готелiв перейшли до бiльш дрiбних за розмiром готельних комплексiв. Якщо у 2000 р. середнш розмiр готелю становив 46 номерiв, то у 2009 р. - 33, тобто середнш розмiр готелю скоротився на 28-30 %.
Полiтика i доцшьнють переходу до малих за розмiром готельних ком-плексiв пiдтверджуеться i свiтовою практикою. Окремi дослiдники проблем розвитку туризму та готельного бiзнесу наголошують на тому, що з метою тд-вищення ефективностi готельного бiзнесу "найперше треба змiнити структуру галузг мають з'явитися висококатегорiйнi готелi у складi мережi i малi готелi сь мейного типу" [3, с. 35].
Таку тенденцiю переходу до менших за розмiрами будiвельних проектiв готельних комплексiв пояснюють декшькома причинами: по-перше, меншi за розмiрами готельнi комплекси бiльш зручнi в управлшнц по-друге, в менших за розмiром готельних комплексах легше забезпечити високий рiвень !х заповню-ваносп, що iстотно пiдвищуе ефективнiсть !х експлуатацп; по-трете, перша та друга причини забезпечують нижчий рiвень iмовiрностi виникнення кризи в менеджмент готельного комплексу.
Варто звернути увагу i на досить проблематичну ситуащю в готельному господарствi Львiвщини. Ми маемо на увазi iстотне тдвищення балансово! вар-тостi готельних комплекшв. Якщо у 2000 р. середня вартють одного готельного
комплексу становила 1,2 млн грн, то у 2009 р. - 2,5 млн грн, або шдвишуеться бшьш шж у 2 рази. Можна припустити, що дворазове подорожчання готельних комплекс1в вщбулось тд впливом таких фактор1в:
• ютотним подорожчанням проектно! документацп, вартосл буд1вельних та оздоблювальних матер1атв, буд1вельних робгт;
• внаслщок цього тдвищення якоси буд1вельно-монтажних та оздоблювальних робгт, комфортноси готельних номер1в.
Однак якими не були б причини зростання балансово! вартосп готельних комплекс1в, !х власникам, щоб не стати банкрутами, необхщно вести ефек-тивну менеджментську полгтику. Свгтова практика показуе, що лише яюсне го-тельне обслуговування може бути привабливим для туриспв, водночас власникам готел1в потр1бно застосовувати таю технологи обслуговування, завдяки яким можна було б досягати максимального економ1чного ефекту. Ор1енту-ючись на свгтовий досвщ, нов1 забудовники готельних комплекав придшяють належну увагу полшшенню !х якоси.
Для оцшки якосп готельних комплекав пропонуемо використовувати коефщент якосп, який дощльно розраховувати за формулою
К = а / А,
де: К - коефщент якосп готельного комплексу; а - кшьюсть номер1в типу люкс та натвлюкс; А - загальна кшьюсть готельних номер1в1.
Величина коефщента К може знаходитись в межах вщ 0 до 1, де при значенш "0" - вщсутш в готельному комплекс номери люкс та натвлюкс, а при значенш "1" - вс1 номери готельного комплексу тшьки типу люкс та натвлюкс. Загальну характеристику юльюсних змш у готельному комплекс! Льв1в-щини зображено на рис. 2. [1, с. 27].
Рис. 2. Динамгка розвитку готельного комплексу у Львгвськш областг
У Льв1всьюй области готельне господарство за 2000-2009 рр. мае пози-тивну тенденцш розвитку. На юнець 2009 р. 1з 5116 номер1в у мюьких поселен-нях було зосереджено 3802, або 74,3 %, тод1 як у альсьюй мюцевосп - 1314 но-мер1в, або 25,7 % !х загально! юлькост!
У 2000 р. у альсьюй мюцевосп було зосереджено 92 готельних номери, або всього лише 3,6 % !х загально! чисельност! Темпи розвитку готельного гос-подарства дають тдстави для деюлькох узагальнень: по-перше, за дослщжува-ний перюд (2000-2009 рр.) середньор1чний темп приросту готельних номер1в у мютах становив 9,3 %, за середньор1чного темпу приросту чисельност! люкс1в
1 Формулу розрахунку запропонувала Я.В. Григор'ева
та нашвлюкшв - 22,8 %; по-друге, темпи розвитку готельного комплексу в сшьськш мiсцевостi е значно вищими, тж у MicTax.
Середньорiчний темп приросту готельних номер!в у ciльcькiй мюцевосп становив 70,2 °%. При цьому чиcельнicть номерiв люкс та натвлюкс щорiчно зростала на 44 %. Динaмiкa коефiцiентa якоcтi в мютах i селах мала рiзну штен-cивнicть. У мicтax коефiцiент якост пщвищився вiд 0,10 у 2000 р. до 0,18 у 2009 р., тод! як у сшьських поселениях у 2000 р. вш дорiвнювaв 0,35, а у 2009 р. - 0,15. З урахуванням сощального статусу потенцiйниx туриcтiв у мютах коефь цiент якост готельного господарства доцшьно пiдвищити до 0,30-0,35, тод! як у ciльcькiй мюцевосл вiн не повинен перевищувати 0,20. Адже на вiдпочинок у сшьськш мюцевосл орiентуютьcя потенцiйнi туристи з менш заможних верств населення.
Тенденцiï розвитку готельного господарства у Львiвcькiй област дають шдстави для оптимicтичноï ощнки перспектив розвитку туризму. Пдтверджу-ючи нашу позицiю вiдноcно розвитку туризму, група доcлiдникiв проблеми цiеï гaлузi пише: "У ХХ1 ст. туризм стае одним з ефективних зacобiв формування сис-теми загальнолюдських щнностей, сприяючи становленню едноcтi р!зномаштно-го свпу, в якому "вiльний розвиток уах е умовою розвитку кожного" [3, с. 35].
Для устшного розвитку туризму в Украш з боку держави потрiбно здiйcнити заходи, яю передбачали б:
• розроблення сучасно1 концепцiï розвитку туризму;
• забезпечення туристам комфортних i безпечних умов для проïзду, проживан-ня, харчування;
• диверcифiкaцiю додаткових послуг за доступними для туриcтiв цшами;
• спрощення та прискорення процесу оформления замовлень на турcтичнi пос-луги та вiзи;
• ввдмову вiд вiдштовxуючого для туриcтiв лозунгу "Адмшстращя не несе ввд-поввдальносп";
• здiйcиеиия широкопрофiльиоï тдготовки спещалютш з готельного бiзиеcу, в тому зокрема знання iиоземииx мов;
• створення умов для будiвиицтвa малих мотелiв i готелiв ciмейиого типу, яю можуть створювати додaтковi робочi мгсця;
• розгорнення реaлiзaцiï проекта з будiвиицтвa готелiв iз висоюл катего-рiйиоcтi;
• запровадження страхування туриcтiв вiд нещасних випадюв та можливих фь нансових ризикiв туристш;
• здiйcиеиия переходу туриcтичиоï шдустри до застосування автоматизованих iнформaцiйииx технологш (А1Т);
• застосування сучасних рекламних теxнологiй.
З урахуванням випереджаючих темтв розвитку готельного господарства в сшьськш мюцевосл, порiвняно, з мютами, е пiдcтaви стверджувати, що розвиток сшьського туризму мае велик! перспективи.
В умовах економiчноï кризи та, за висловлюванням росшського академь ка Абалкша, aгрaрноï катастрофи важлива роль у розвитку туризму належатиме агротуристичним господарствам. Стосовно цього заслуговують уваги методич-ш тдходи окремих автор!в вщносно ощнки ефективноcтi aгротуриcтичноï дь яльност агротуристичного господарства.
Група автор1в - Г.В. Черевко, 1.В. Черевко та Г.1. Шимечко розробили { запропонували систему показниюв ефективносп агротуристично! д1яльност1 аг-ротуристичного господарства (рис. 3).
Рис. 3. Показники ефективностi агротуристичноЧ дiяльностi для агротуристичного господарства [9, с. 42]
Враховуючи те, що проблематика агротуризму в Укра!т е вщносно молодою, бо за СРСР така д1яльнють була б вщнесена до д1яльност1 з одержання нетрудових доход1в, наукову розробку потр1бно тшьки тдтримувати. Однак ок-рем1 положення схеми на рис. 3 е не тшьки дискусшними, але й псевдонаукови-ми, а тому окрем1 з них вважаемо за потр1бне розглянути. Те, що туризм (зокре-ма й агротуризм) проявляеться в економ1чних, сощально-демограф!чних та еко-лопчних насл1дках, не може викликати заперечень. Однак окрем1 конкретш показники, (результати, ситуаци) запропоноват автором, е, на нашу думку, досить контрверсшними.
Почнемо з економ1чно! ефективноеп агротуристично! д!яльност!. Авто-ри пропонують такий показник, як частка прибутку. А що ! як створюе прибу-ток в агротуристичному господарств!? Другий показник - соб!вартють. Складо-вою соб!варстот! е зарплата (або оплата пращ). Як ! хто визначае та регламентуе оплату пращ в агротуристичному господарств!? Хто роботодавець, а хто найма-ний пращвник? Абсурднють соб!вартосп зумовлюе абсурдн!сть рентабельност! агротуристично! д!яльност!.
Сощально-демограф!чш насл!дки. Варто погодитись, що туристична дь яльн!сть забезпечуе власнику господарства зростання матер!ального добробуту. Однак в умовах зростання матер!ального достатку в населення р!зко зм!нюеться тип сощально! повед!нки, зм!нюються соц!альн! ор!ентири. Це доведено досль дженнями багатьох науковщв, результати яких було взято до уваги й авторами
ще! методолопчно! розробки. Зокрема, бiльш заможнi родини надають перевагу матерiальним, а не демографiчним цiнностям. Стараються придбати нерухо-мiсть, автомобiль, потратити частину коштав на комфортний вщпочинок, зокрема i на туризм. Ми виршили дослiдити, чи iснуе зв'язок мiж добробутом населения та рiвнем народжуваностi. Для цього всi област Укра!ни (за загальноп-рийнятою методикою) згрупували у чотири групи за рiвнем добробуту. Як по-казник добробуту населення ми прийняли показник роздрiбного товарообороту на одну особу (грн). Як результативну ознаку ми прийняли показник народжу-ваностi на 1000 наявного населення. Результати аналогичного групування вик-ладено в табл. 2.
Табл. 2. Оцтка залежност mïm^ добробутом населення та народжуватстю, 2009 р.
Групи областей за об-сягом товарообороту на одну особу, грн Число областей Роздр!бний товарооборот на одну особу Юлькгсть народжених на 1000 населення
грн у % до I групи дгтей у % до I групи
I 3044,0-3860,0 12 3452,0 100,0 11,3 100,0
II 3860,1-4676,0 7 4268,0 123,6 11,3 100,0
III 4676,1-5492,0 2 5084,0 147,3 11,5 101,8
IV 5492,1-6308,0 4 5900,0 170,9 11,2 99,1
По Украш 25 5015,0 145,3 11,1 98,2
Джерело: розробка Я.В. Григор'ево!' на основ! [7, с. 285, 344].
Вщ I до IV р!вень добробуту населення в Украш зростае на 70,9 %, од-нак число народжуваних у вах групах областей Украши практично зали-шаеться однаковим, тобто зростання добробуту не е стимулом для тдвищення народжуваносл, як про це стверджують зазначеш вище автори (рис. 3).
З практики вщомо, що багатодгтш ciм'ï - це доля бщного населення. Таким чином, шяк не можна погодитись з постулатом, що агротуристична д!яль-нють стимулюе тдвищення народжуваносл. Навпъ сама лопка тдказуе, що додаткове народження дитини може стати на перешкод! займатись туристич-ним б!знесом.
Не можна погодитись !з зазначеною вже групою автор!в з еколопчним блоком результата туриcтичноï д!яльносл. По-перше, про еколопчшсть продук-u,iï можна зрозумтти лише з! спещально проведених анал!з!в або cертифiкaцiï господарства за стандартами виробництва оргaнiчноï продукцiï. По-друге, про-живання додaтковоï кшькосп людей на однш територiï агротуристичного госпо-дарства незаперечно призводить до зростання антропогенного навантаження, що веде не до полшшення екологiï господарства, а до його ютотного попршення.
Дослщжуючи взаемозв'язок туризму з довкшлям, В.Ф. Семенов та Д. Балджи (Одеський державний економ!чний ушверситет) тдкреслюють нега-тивний вплив туризму на довкшля. Зокрема вони наголошують на тому, що серед негативного впливу туристш на довкшля е:
• забруднення використаних територш;
• актив!защя деяких несприятливих природних явищ;
• зб^ьшення пожеж;
• вплив на геолопчну будову, мшерали, корисш копалини;
• ущ^ьнення Группв;
• вплив на водт ресурси;
• знешкодження флори та фауни;
• порушення еколопчиих умов юиуваиия рослин [ тварин [5, с. 213].
Отже, твердження Г.В. Черевка, 1.В. Черевка та Г.1. Шимечко про тбито благотворний вплив туризму на еколопчне "благополуччя" агротуристичних господарств, м'яко говорячи, е видаванням бажаного за дшсне, а запропонована система показниюв ефективност агротуристично! д1яльносп й сво!й бшьшосп е просто надуманою наукопод1бтстю. Ознайомлення з таким методолопчним "надбанням" потенцтного власника туристично! осел1 може його вщлякати, позбавити бажання займатись цим видом тдприемницько! д1яльносп. Зви-чайно, майбутш власники туристичних осель повинш мати знання з ведення ту-ристичного б1знесу, як повинн базуватись на реальних наукових рекомендаць ях, створених не в теплих утверситетських кабшетах, а в реальних умовах фун-кцюнування туристично! осел1 - у Славську, Турщ, Старому Самбор1, на Закар-патп та Волит Туристичний б1знес може ефективно функцюнувати за умов, коли ним управляють на наукових засадах, керуючись ринковими важелями та шструментами. Туризм, як складне сощально-економ1чне явище (для устшного ним управлшня), потребуе певно! систематизаци. У цьому план заслуговують уваги принципи систематизаци вид1в туризму, запропоноват О. Старовойтен-ком. До таких основних принцитв систематизаци вид1в туризму вш вщносить:
• населення (расова, етшчиа, иацюиальиа, сощальиа, статевовжова, амейиа, професшиа й освгтия структура, майнова дифереищащя, спос1б життя, цш-иосп ор1еитаци, стан здоров'я, ступшь урбашзаци);
• мехашзм управлшия сощальио-екоиом1чиими в1дносинами (паишш форми власиосп, типи регулювання туристичних процесш);
• стан економжи (виробиицтво [ сиоживаиия послуг, иагромаджеиия катталу, принципи фуикцюиуваиия елеменпв туристично! системи иа макроршш);
• рекреацшш ресурси (регюиальиий розподш, використаиия в туристичних цъ лях);
• иауково-техшчш досягнення (геиеруваиия иових технологш, !х в1дб1р [ тира-жуваиия);
• природне середовище (Груит, рослиишсть, вода, атмосфера, тваринний свгт, ландшафти);
• територ1альш взаемоди (рииок туристичних послуг, м1жрегюиальш турис-тичш потоки, перемщеиия спещалютш [ катталш, шформацшш процеси то-що);
• репон [6, с. 48].
У процеш дослщження туризму як тдприемницько! д1яльносп вс1 пе-рерахован фактори можуть бути: як предмет дослщження; як фактор розвитку того чи тшого виду туризму; як джерело фтансових надходжень; як об'ект фь нансування. Одним 1з вид1в туризму О. Старовойтенко видшяе культово-рель гшний - виражений потребою в тзнант ютини, правда у сприйнятп добра, вь р1, любов1 (сво!й 1 до себе). Внутршня класифжащя цього виду туристично! дь яльносп пов'язана з юнуванням р1зних конфесш, вщвщанням пам'яток ютори релш!, звичаями тощо [5, с. 52].
Джерелами духовного вщродження та факторами формування туристичних (паломницьких) потоков в Укра!т е Крех1в, Зарваниця, Поча!в, Лавр1в, Утв, Гош1в. Ми маемо чимало свщчень, коли туристичне вщвщування святих
мюць докоршно м.няе психолопю та стиль поведшки людей. Ось як описуе си-туащю одна !з туриспв, яка вщвщала Ушвську Лавру: "Все почалося вщ часу, коли я ближче защкавилась духовтстю, тсля вщвщин Ушвсь^ Лаври. Саме вона вщграла найбшьшу роль у тому, що я змогла побачити шш! кольори свпу. Несправедливо було б сказати, що я в своему житт чимось незадоволена, на щось наржала, чимось обдшена. Зовс.м ш... я почувалася щасливою. При цьому мене не покидала думка про те, що в держав! слщ щось змшити якомога швидше, бо через невеликий пром.жок часу може бути затзно. Тепер я знаю -змшити можна багато. Розумш, що змши можуть мати позитивний результат лише тод., коли держава буде ближчою до Церкви. Адже в нас багато прекрас-них людей, талановитих, щирих, мудрих, вщданих ].де1^" Ольга Бород.йчук 05.02.2010 р. [8, с. 14].
Хочеться спод.ватись, що культово-рел.гшний туризм стане важливим джерелом вщродження нашого народу, стане гарантом його цившзацшного i культурного зростання, що буде важливою запорукою панування духовного над матер.альним. Як свщчать ттературт джерела, укрaïнcький народ ще, незважа-ючи на всшяю життев. негаразди, збер.гае високий запас духовного ентуз.азму i в.ри. Це тдтверджуеться багатьма факторами. Наприклад, юторик Олександр Палш пише: "В Укрaïнi християнство прижилося дещо глибше. Р.ч i в довшому час. xриcтиянiзaцiï, i в бшьшш незалежност укрaïнcькоï церкви в перюди влас-ноï князiвcькоï i козaцькоï державносп, а також, можливо, в народнш психоло-riï. Прим.ром, 2011 року на Великдень в Укрaïнi храми вщвщало 14 млн населення, а у втрич. бшьшш Росп - лише 7 млн" [4].
Звичайно, м.жконфесшне протистояння в Укрaïнi не дае змогу повною м.рою використати духовно-виховний потенщал релшйного паломництва, од-нак позитивний вплив цього виду туризму на формування сощального свгтогля-ду населення незаперечний.
Висновки. Туризм як один !з вид.в пiдприемницькоï д.яльност позитивно впливае на стимулювання економiчноï активност населення, полшшення па-раметр.в економ.чного розвитку, тдвищення сощальних стандарта та мораль-но-духовних установок. Важливим фактором розвитку туризму е готельний комплекс, у розвитку якого наметились позитивш тенденцн в кшьюсних i яюс-них параметрах. У методолопчних рекомендащях щодо оцшки ефективност туриcтичноï д!яльност потр.бно дотримуватись лопчних, науково обгрун-тованих шдходав, а не допускати нaукоподiбноï фрaзеологiï. Велик. виховш та тзнавальш можливост тaïть в соб. культово-рел.гшний туризм (паломництво).
Л1тература
1. Готельне господарство та туризм у Льв.вськш област., Льв.в. - 2010.
2. Константинова К.В. Вплив туриcтичноï ¡ндустри на св.тову економ.ку / К.В. Константинова // Економ.ка розвитку : наук. журнал. - 2005. - № 4. - С. 84-86.
3. Левковська Л. Стан i перспективи розвитку туризму та готельного б.знесу в Украш. / Л. Левковська, Р. Чабан, Г. Мушн // Економ.ка Украши : полгтико-економ. журнал. - 2003. -№ 6. - С. 31-36.
4. Палш О. Культурна катастрофа та ïï витоки / О. Палш // Газета "День" № 51-52; 23-24 березня. - 2012.
5. Семенов В.Ф. Процеси розвитку туризму в контекст. взаемовщносин з природою / В.Ф. Семенов, Д. Балджи // Науковий в.сник Полтавського нацюнального техшчного
ушверситету iM. Ю. Кондратюка : наук. журнал. - Сер.: Економжа i регюн. - 2005. - № 2(5). -С. 213-216.
6. Старовойтенко О. Принципи систематизаци BTOiB туризму / О. Старовойтенко // Економжа Укра!ни : полггико-економ. журнал. - 2002. - № 5. - С. 48-53.
7. Статистичний щорiчник Украши за 2009 рж / Держкомстат Укра1ни / за заг. ред. О.Г. Осауленка. - К., 2010. - 566 с.
8. Ушвський прочанин // 1нформацшний вюник Святоуспенсько! Ушвсько! Лаври. -2011. - № 3(14). - 16 с.
9. Черевко Г.В. Методика визначення ефективносп агротуристично! дiяльностi / Г.В. Черевко, 1.В. Черевко, Г.1. Шимечко // Економiка АПК : мiжнар. наук.-виробн. журнал. -2011. - № 1. - С. 39-46.
Тринько Р.И. Григорьева А.В. Туризм как фактор социально-экономического возрождения
Исследованы тенденции развития туризма и его влияние на формирование экономики и духовно-мировоззренческих убеждений населения. Освещены преимущества влияния туризма на социально-экономическое возрождение населения. Раскрыта роль туризма в обеспечении благосостояния жителей.
Ключевые слова: туризм, гостиничный комплекс, благосостояние населения.
TrynkoR.I., GrygorievaA.V. Tourism as a factor of socio-economic recovery
The article deals with trends in tourism development and its influence on the economic and spiritual and philosophical beliefs of the population. Coverage of the benefits of tourism impact on the socio-economic recovery of the population. The role of tourism in ensuring the welfare of residents.
Keywords: tourism, hotel complex, welfare.
УДК 336.225 Ст. викл. У.П. Новак, канд. екон. наук;
доц. Н.1. Колтько, канд. екон. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв
СУЧАСН1 ТЕНДЕНЦН ЕКОЛОГ1ЧНОГО ОПОДАТКУВАННЯ
В УКРА1Н1
Висветлено змши, що пов'язаш з введениям у дто Податкового кодексу. Про-аналiзовано витрати на охорону та рацюнальне використання природних ресурав та сплату еколопчних платежiв в Укра!ш за 2006-2010 рр. Сформульовано основш нап-рями удосконалення еколопчного оподаткування в Укра!ш.
Ключовг слова: еколопчне оподаткування, еколопчний податок, Податковий кодекс Укра!ни, навколишне природне середовище.
Забруднення повпряного басейну, водних ! земельних ресурав Укра!ни на сьогодш набуло загрозливих масштаб1в. Внаслщок антропогенних наванта-жень практично на всш територи кра!ни порушена здатнють навколишнього природного середовища забезпечити майбутнш економ1чний ! сощальний роз-виток. Обмеженють природних благ стае критичним чинником, який стримуе можливост подальшого прогресу не тшьки промисловосп, але ! вше! сощально-економ1чно! системи Укра!ни.
Високий р1вень !ндустр!ал1зацп та урбашзаци призв1в до попршення умов життя, здоров'я населения, пщвищення захворюваносп, смертносп ! зни-ження народжуваносп. А це, своею чергою, унеможливлюе досягнення кра!ною високого р1вня сощально-економ1чного розвитку ! збереження навколишнього природного середовища.
