CC BY
20
3. М'ясо!д Т. Новi пвдходи до виховно! роботи у середнш школi: шкiльнi засоби масово! шформаци на шляху виховання громадян Укра!ни // [Електронний ресурс] Шр:/М5пукла1р.о^.иаМ5пук/155ие_ш11с1е;10;13/
4. Остапа О. Iсторiя на шпальтах // [Електронний ресурс] http://www.bucha.com.ua/2006/05/12/print:page,1,storja_na_shpa1takh.htm1
5. Прокопчук О. Сучасна перюдика для дiтей: яка вона? // [Електронний ресурс] http://ostriv.in.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=1766&Itemid=1323&ft=0
6. Пронина Е. Школьная газета: пробуждение "Я" // Народное образование. — 2004. — № 2. — С. 233-240.
7. Прохорова Н. А. Формування активно! життево!' позици через роботу в шкшьнш газет // Виховна робота в школ! — 2007. — № 1. — С. 38-39.
8. Прощв М. Перюдика Бережанщини // Вираж! Храм книги — 2. — Бережани, 1999. — С. 189-198.
9. Цимбал О. Роль шшльних ЗМ1 та учшвських проектiв в реалiзацil права дитини на вiльне висловлювання // [Електронний ресурс] http://www.khpg.org/index.php?id=1122991166
Валентин МАТВ1ЙЧУК
Ц1НН1СН1 ОРШНТАЦИ КУРСАНТ1В ВИЩИХ В1ЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В: СУТН1СТЬ I ВИДИ
Визначаючи найтиповш! актуальш ознаки укра!нського суспшьства, вщзначимо, що сьогодш йому притаманш не лише змша вщносин у сфер! власност та виробництва, а й посилення на цш основ! сощально!, майново!, щейно! диференщаци людей, ютотна трансформащя сощальних структур, способу життя, умов сощально! та ¿ндивщуально! життед1яльност1 людини. Перехщний характер суспшьства, криза модел! сощалютичного розвитку [1, 3].
Поди останшх десятитть вплинули на систему цшшсних ор!ентацш пострадянського суспшьства 1 вщповщно на життев! ор1ентири молод!, в середовищ! яко! набувають усе бшьш актуального значення матер!альш щнност (добробут, устх у житп, прагматизм, високий зароб1ток, престижна робота тощо). Символом нашого часу е "виразна увага до матер1ального боку життя"; "ор!ентащя на усшх у житп" стае одшею з провщних стратегш молод! в сучасних ринкових умовах — такий висновок роблять украшсью сощологи, вивчаючи змют цшшсних ор!ентацш студентсько! молод! втрачають певне значення в житп сучасно! молод! щншсш ор1ентаци.
Мета статт1 — на основ! результат анал1зу науково! л1тератури висвгглити суть та визначити змют цшшсних ор!ентацш курсанпв-прикордонниюв.
О. Разумцев визначае формування цшшсних ор!ентацш особистост! як "...не тшьки складний процес !! щншсно! рефлексп суспшьного буття або окремих його сторш, а й сощал!зацп, засвоення всього багатства сощокультурного надбання людства, яке е об'ективною реальшстю особистост! у процес спшкування та сощально значимо! д!яльносп" [1, 8]. Особист! щнносп складають мотивацшну основу повед!нки, виражають стаб!льн! аспекти сощального ! загальнолюдського досв!ду, задають к!нцев! ор!ентири д!яльност! конкретного суб'екта [2, 55].
Пщ поняттям "щншсш ор!ентащ!" ми розум!емо соц!ально обумовлеш п!дстави оц!нювання людиною д!йсност! та ор!ентаци в н!й, що виявляються у виб!рковому, активно-творчому ставленш до матер!альних ! духовних щнностей, як! виступають метою або засобами д!яльносп та визначають !! ди, вчинки, сенс ! спос!б життя.
Формування цшшсних ор!ентаци у людей здшснюеться п!д впливом ряду обставин, що можуть бути назван! "чинниками" [3]. Такими чинниками, на наш погляд, виступають: макрочинники, мезочинники ! мшрочинники.
Пщ макрочинниками розум!емо сощальш ! природн! детерм!нанти розвитку особистост!, формування !! ц!нн!сних ор!ентац!й, зумовлеш життям ! д!яльн!стю людини у склад! великих сощальних груп. Перебування особи серед члешв сусп!льно! групи середньо! величини, що впливають на формування !! ц!нн!сних ор!ентац!й, зумовлюеться детерм!нантами, що в!дносяться до мезочинниюв. I, нарешт!, детерм!нанти формування цшшсних ор!ентацш особистост!, що в!дносяться до виховання ! навчання людей в малих групах, складають
мшрочинники. Bei чинники взаемозв'язаш i взаeмозумовленi, та впливають на формування людини в цiлому.
При формуванш педагогом цiннiсних орiентацп курсанта вищого вiйськового навчального закладу (ВВНЗ) недостатньо враховувати вплив зазначених чинниюв. Вважаемо, що необхiдно створити духовно-етичш засади, на яких би активно мш здiйснюватися процес морально! мотивацп дiяльностi майбутнього офiцера.
Нацiональне виховання в укра1нськш школi повинно орiентуватися на iсторичнi потреби нацп, головною серед яких е державотворення. Проте, сформульована ще в довоенш роки, загальна мета виховання — прилучати молоде поколiння до творчо1 участ в рiднiй культурi, а через не! також до культури загальнолюдсько1 — залишаеться основоположною [4, 23].
Створення духовно-етичних засад на державнш основi дозволить науково-педагогiчному складу ВВНЗ здшснити реальний перехвд до формування творчого мислення майбутшх офiцерiв, розвитку у них потреби в набутп професшних знань, умiнь, навичок, зниження залежностi курсантiв вiд випадкових чинниюв, що впливають на етичний складник 1х особистостi.
Серед сучасних численних спроб визначення цiнностей, якi повинш вiдображати особистий сенс для випускника ВВНЗ i успiшно заповнити щеолопчний вакуум у його свiтогляднiй основ^ заслуговуе уваги позицiя В. Дзюби. Запропонованi ним взаемопов'язанi групи цшностей, у разi 1'х набуття курсантами ВВНЗ, повинш сприяти, на наш погляд, не тшьки 1'х особистому вдосконаленню, але й активiзацil творчосп.
Перша група — державнi щнносп, що включають захист полiтичних, сощально-економiчних, геополiтичних, духовних iнтересiв кра1ни, свободу i незалежнiсть громадян, суверештет i цiлiснiсть кра1ни, вiрнiсть Конституци Укра1ни i закону.
Друга група — загальнолюдсью цiнностi, що мютять науково-свiтогляднi знання вiйськовослужбовцiв про суперечливий, але щлюний i взаемопов'язаний свгт; визнання людини, 11 життя, прав i свобод найвищою цiннiстю; ршуче засудження всiх форм людиноненависництва, расизму, нацiоналiзму, релiгiйного та iдеологiчного фанатизму тощо.
Третя група — щнносп вiйськовослужбовця як громадянина кра1'ни: патрютизм, вiрнiсть Конституцi1' Укра1ни, державнiсть, готовшсть служити укра1нському народовi; пошана до закошв свое1 кра1ни, норм, прав i суспiльно1' моралi; нацiональна самосвщомють; висока культура поведiнки, спiлкування.
Четверта група — вшськово-професшш цiнностi, що визначають високу вшськову майстернiсть, вшськово-професшну культуру, службову компетентнiсть; вiдчуття вшськово-професiйно1' честi i гiдностi, пошана до ютори i кращих бойових армiйських традицiй; хоробрiсть, вiдвага, вшськове товариство, готовнiсть до самопожертвування; мщна вiйськова дисциплiна i органiзованiсть; дотримання вiйськового етикету та iншi [5, 48].
Запропоноваш групи цiнностей виступають джерелом i основою важливих орiентацiй особи кожного вiйськовослужбовця.
Слiд вщзначити, що етично-цiннiснi орiентацi1' забезпечують функщональну еднiсть усiх ланок морально1 мотивацп вшськовослужбовця i, разом з моральними переконаннями i принципами, вiдiграють визначальну роль в ухваленнi ним ршення на дiю, вчинок. Ця роль зумовлена, перш за все, тим, що щннюш орiентацi1' пронизують усю мотивацшну сферу морально1 свiдомостi, а саме, вщ неусвiдомлюваного до вищого етичного регулятиву — iдеалу. Останнш, на думку М. Фiцули, е уявленням про зразок людсько1 поведшки i стосункiв мiж людьми, що виходять iз розумiння мети життя [4, 22].
На нашу думку, щеал е дiевим стимулом морально! мотивацп вшськовослужбовця завдяки сво1м функщям. По-перше, пiзнавально-евристична, реалiзацiя яко1 пов'язана iз засвоенням во1ном етичного досвщу поведiнки в армiйському колективь По-друге, функцiя програмування, за допомогою яко1 створюеться своерiдна модель поведшки особи, 11 орiентацiй у вшськовому колективi. По-трете, функцiя регуляц^ вчинюв, визначення позиц^ во1на, перспективи його поведшки.
Не претендуючи на детальний опис системи цшшсних орiентацi1' у вшськовослужбовщв i механiзму морально1 регуляци 1х дiяльностi, вiдзначимо, що вони, як моральний регулятор вiйськово1' дiяльностi, нерозривно пов'язанi з моральним вибором. Позитивно-цшшсне
ставлення до вшськово! служби е важливою передумовою морального вибору, але далеко не автоматично забезпечуе його в складних, деколи суперечливих умовах i ситуацiях вшськово! дiяльностi.
Результати вивчення реального стану справ у вшськових колективах показують, що не всi випускники ВВНЗ володдать належною культурою морального вибору, здатшстю правильно порiвнювати цiлi й засоби свое! дiяльностi.
Таким чином, сучасний етап розвитку силових вiдомств загострюе проблему належного вивчення цiннiсних орiентацiй, вчинкiв вiйськовослужбовця, i, перш за все офщера, його етично! активность У цш трiадi органiзацiйна роль належить цiннiсним орiентацiям особистостi, оскшьки вони визначають початковi принципи ставлення вшськовослужбовця до свое! дiяльностi, поведшки, всього того, що вiдбуваеться в суспшьсга й арми. «Вектор» спрямованост цих орiентацiй i умов !х формування у курсантiв викладачами ВВНЗ на цей час мае суперечливi тенденци, що виявляються на рiвнi кожного з вищезгаданих чинникiв.
На рiвнi макрочинникiв слiд зазначити, що в сучасному процес глобалiзацi! суспшьство виступае не тiльки об'ектом модершзацп, але й суб'ектом, що активно i свiдомо бере участь у такш модершзацп, особливо в 11 цшшсно! складово! частини.
Що стосуеться мезо- i мiкрочинникiв, то серед суперечностей, що юнують на цих рiвнях, деякi ми виокремлюемо. Вища освiта набувае рис пiдприемництва. У зв'язку з цим ми можемо констатувати, що необхщшсть фундаментальних знань змшюеться необхiднiстю обмежених за обсягом знань, розрахованих на швидку економiчну вигоду. Стан справ, що складаеться, призводить, на наш погляд, до забуття пе! об'ективно! обставини, що освга е особливим видом дiяльностi, вiд якого важко чекати прямого економiчного ефекту.
Л1ТЕРАТУРА
1. Разумцев О. Г. Щннюна сввдомють вшськовослужбовщв Збройних Сил Украши: актуальш проблеми трансформаций Монограф1я. — К.: Н1СД, 1997. — 92 с.
2. Сшкевич С. В. Формування цшнюного ставлення курсанпв вищих вшськових заклад1в освгга до вивчення шоземно! мови: Дис. ... канд. пед. наук: 20.02.02. — Хмельницький, 2002. — 186 с.
3. Сшкевич С. В. Чинники, що впливають на формування цшшсного ставлення курсанпв вищих вшськових навчальних заклад1в до вивчення шоземно! мови // Зб1рник наукових праць № 17. Частина II. (Спещальний випуск). — Хмельницький: Видавництво Нацюнально! академи ПВУ, 2001. — С. 22-25.
4. Фшула М. М. Педагопка. Навчальний поабник для студенпв вищих педагопчних закладш освгга. — Тернотль: "Навчальна книга — Богдан", 1997. — 192 с.
5. Дзюба В. М. Патрютичне виховання майбутшх офщер1в внутршшх вшськ у процес вивчення сощально-гумаштарних дисциплш: Дис. ... канд. пед. наук: 20.02.02. — Хмельницький, 2002. — 156 с.
Юрш ЩЕРБЯК
КУЛЬТУРНО-ПРОСВ1ТНИЦЬКА Д1ЯЛЬН1СТЬ УКРА1НСЬКО1 ЦЕРКВИ В ПОЛЬЩ1 (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ СТ.)
У статтi розглянуто культурно-просвтницьку дiяльнiсть укратськоХ церкви в Польщi в другт nоловинi ХХ ст. на прикладi Перемиськог епархИ. Висвтлено специфк життя укратського населення в цт краШ за умов новог релтйно-культурног ситуацИ.
У сучасних умовах розбудови незалежно! держави одшею з найбшьш актуальних е проблема вщродження нацюнально! системи осв^и як передумова виховання нового поколшня украшщв. Щоб реалiзувати це завдання, потрiбно реформувати систему нацюнального виховання, що сприяла би формуванню нового типу особистосп, котра б успадкувала найкращi традици укра!нського народу, оволодша високою культурою мiжнацiональних вщносин. Важливим е iсторико-педагогiчний аналiз особливостей процесу виховання на засадах християнсько! моралi, який розглядаемо як необхщне задля теоретичного осмислення з подальшим практичним застосуванням його здобуткiв у вихованш сучасно! учшвсько! молодi.
