CC BY
75
0 ■ gj ® Орипнальш дослдження
/Original Researches/
International journal of endocrinology
УДК 612.06-616-098-546.47-006.5 DOI: 10.22141/2224-0721.13.2.2017.100601
Турчина С.1.
ДУ «1нститут охорони здоров'я дтей тап^Ыв НАМН Укра1ни», м. Харюв, Укра'на
Цинк та соматостатевий розвиток n^irniB
For cite: Mezhdunarodnyi Endokrinologicheskii Zhurnal. 2017;13:134-9. doi:10.22141/2224-0721.13.2.2017.100601
Резюме. Вивчена в':кова динамка вмсту цинку (Zn) у хлопцев пубертатного BiKy та його змни при затримц росту та статевого розвитку. Мета дослдження: поглиблення ¡снуючих уявлень щодо впливу дефциту Zn на формування порушень ф'зичного та статевого розвитку в тдл'тюв. Матер'/али та методи. У 70 хлощ1в-п'1дл'1тюв 10-17 роюв оцмено вм'ют Zn з урахуванням характеру соматостатевого розвитку, наявностi дифуз-ного нетоксичного зоба (ДНЗ). П^ткирозподшен на групи: 1) 20хлопав 10-17роюв ¡з нормальним об'емом щитопо^бно)'залози, нормальним фiзичним та статевим розвитком; 2) 17хлопав 14-17роюв ¡з нормальним статевим розвитком та ДНЗ; 3) 15 хлопав 14-17 роюв ¡з затримкою статевого розвитку (ЗСР) та нормальним об'емом щитопо^бно)' залози; 4) 18 хлопав 14-17 роюв iз ДНЗ та ЗСР. Результати. Найбльший р'вень Zn визначали у перюд власне пубертату при фiзiологiчномy його перебiгy ((16,52; 14,27-18,66) ммоль/л), що в'рог'щно б'льше, нiж у препубертатному вц ((13,53; 12,77-16,41) ммоль/л; p < 0,05) та в перод пiзньо-го пубертату ((12,59; 10,22-16,07) ммоль/л; p < 0,05). У хлопав ¡з ЗСР ((14,41; 12,67-15,83) ммоль/л) та низьким зростом ((12,53; 8,80-15,46) ммоль/л) дагностовано зменшення рiвня Zn, особливо в разi наявност в них ДНЗ ((10,03; 8,51-13,76) ммоль/л). П'щ час регресйного та факторного анал'зу вивчено характер взаемозв'язку мiж антропометричними показниками, ступенем розвиненост вторинних статевих ознак i рiвнем Zn, функцональним станом статево) та тирео'щно')' системи. Визначена необхщнють проведения вторинно) профлактики та корекцi)дефциту Zn ¡з застосуванням «Цинюту» у вигляд моно- або комплексно) терапi). Висновки. Протягом пубертату змнюються показники Zn ¡з максимальним його р'внем у перод власне пубертату. Затримка росту та статевого розвитку в'щбуваеться на ш зменшення концентрацп Zn у кровi. Найменший р'вень Zn притаманний п:длткам ¡з ДНЗ та ЗСР. Вивчено характер взаемозв'язку мiж антропометричними показниками, ступенем розвиненост вторинних статевих ознак ¡з Zn, функцональним станом статево)' та тирео'щно)' системи. Обгрунтовано доцльн'ють застосування «Цинюту» при проведенн вторинно) профлактики та лiкyвання дефциту Zn у п'дл'тюв ¡з порушенням соматостатевого розвитку. Ключовi слова: цинк; фiзичний та статевий розвиток; п:длтки
Вступ
Стабшьшсть хiмiчного складу оргашзму е одним iз найважливших i обов'язкових умов його нормального функщонування. Ввдповщно, вщхи-лення в мжроелементному статуи може призводи-ти до формування преморбщного фону, в умовах якого ввдбуваеться попршення соматичного та психiчного здоров'я, порушення соматостатевого розвитку та зниження репродуктивного потенща-лу [1, 8, 10, 11]. Саме тому вивчення впливу хiмiч-них речовин на репродуктивне здоров'я е актуаль-ним напрямком сучасних наукових дослщжень.
Одним iз найбшьш значущих для репродуктив-но! системи мжроелеменпв е цинк ^п), який на-лежить до важливих i незамшних для життедiяль-
ност оргашзму людини мжроелеменпв [14, 15]. За вмютом у людському органiзмi цей елемент знаходиться на другому мгсщ тсля залiза. Здат-шсть Zn брати участь у процесах лтандоутворення з оргашчними молекулами пояснюе надзвичай-но широкий спектр його участ в рiзних бюлопч-них процесах. Це супроводжуеться й вщносною безпекою цього елемента, особливо вщсутшстю оксидантних властивостей (на вщмшу вщ залiза й мщ), що покращуе транспорт i метаболiзм Zn в органiзмi i сприяе швидкому засвоенню його клггинами. Zn незамшний для генно! експресп та метаболiзму нуклешових кислот, а вщповщно, i для вах процеав клггинного росту й диференщ-ацп. Вш е структурним компонентом бюлопчних
© <^жнародний ендокринолопчний журнал», 2017 © «International Journal of Endocrinology», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Турчина Свгглана IropiBHa, доктор мед. наук, провщний науковий ствробггник вщдтення ендокринологй' ДУ «1нститут охорони здоров'я дггей та пiдлiткiв НАМН Укра'ни», пр. Ювiлейний, 52-А, м. Харюв, 61153, Укра'на; e-mail: [email protected]; контактний тел.: +38 (0572) 62 60 46.
For correspondence: S. Turchina, MD, PhD, Leading Research Fellow at the Department of Endocrinology, State Institution "Institute for Children and Adolescents Health Care of the NAMS of Ukraine", Ubileyniy av., 52-A, Kharkiv, 61153, Ukraine; e-mail: [email protected]; phone +38 (0572) 62 60 46.
мембран, клiтинних рецепторiв, проте!шв, входить до складу понад 200 ензиматичних систем, завдя-ки чому даний метал бере участь у формуванш ре-цепторно! чутливост до рiзних гормонiв, факторiв росту (забезпечуе контроль експресп генiв у проце-сi реплжацп та диференщювання клiтин) i т.п.
Zn необхвдний для росту й репродукцп [5, 11]. У жшок Zn вщграе важливу роль у статевому роз-витку, овуляцп й регуляцп менструального циклу. Зокрема, процес фолжулогенезу, пов'язаний з антиоксидантними явищами в клггиш, регулю-еться рiвнем Zn. Крiм того, цей елемент входить до структури рецепторiв естрогенiв, регулюючи таким чином усi естрогенозалежнi процеси [2].
Обговорюють значення цинкдефiцитного стану тд час вагiтностi у формуванш акушерських ускладнень [9]. За ощнками ВООЗ, понад 80 % вагггних жiнок у свiтi не отримують Zn у достат-нш кiлькостi, споживаючи в середньому 9,6 мг Zn на добу, що значно нижче вiд рекомендованих мь нiмальних денних рiвнiв споживання [14]. Установлено, що тд час двох останшх триместрiв вагiтностi жшка повинна отримувати 3 мг еле-ментарного Zn на добу, що вщповвдае прийому 15 мг Zn. У свою чергу, дефiцит Zn у матерi пiд час вагггност може становити загрозу для розви-тку дитини й призводити до патолопчного пере-бiгу пологiв. Через низью рiвнi Zn в плазмi змен-шуеться його трансплацентарне перенесення, що може вплинути на кшьюсть Zn, який надходить до плода. При цьому виникае цинкдефщитний стан, що асоцшеться зi збiльшенням кшькосл спонтанних абортiв, народженням незрiлого плода з дефщитом маси, а також формуванням вад розвитку [2, 12, 13]. Саме тому тд час вагггносп жшкам рекомендоване застосування Zn у виглядi фармакологiчних препарапв та харчових добавок. Доведено, що немовлята, народжеш вiд матерiв, яю приймали Zn, мали вищий гестацшний вiк та бiльш високi значення за шкалою Апгар при на-родженнi [16].
Доведена безумовна необхщшсть Zn для чоло-вiчоI статево! системи [5, 18, 19]. Так, Zn справ-ляе модулюючий вплив на систему регуляцп «п-поталамус — гiпофiз — яечка». Центральна дiя Zn полягае в пригшченш синтезу пролактину, вiдносному пiдвищеннi рiвня гонадотропних гор-монiв — фол^лостимулюючого гормону (ФСГ) i люте!шзуючого гормону (ЛГ). Шдтримка необ-хiдного рiвня тестостерону (Тс) у чоловiчому ор-ганiзмi вiдбуваеться за умов достатнього вмюту Zn шляхом посилення чутливост рецепторiв клiтин Лейдiга до гонадотропних гормошв, що стимулюе синтез тестостерону. Даний мжроелемент регу-люе продукцш активного метаболiту Тс — дип-дротестостерону, пригнiчуе активнiсть 5-альфа-редуктази, тим самим впливае на перетворення Тс у Е2 (естроген). Вiн входить до складу понад 70 внутршньоядерних ферменлв, якi каталiзу-ють ключовi етапи синтезу ДНК i РНК, тому Zn покращуе процеси дшення й диференцiювання
сперматозощв. Цитрат цинку е важливим компонентом секрету передмiхуровоI залози, збiльшуе кiлькiсть та полшшуе рухливiсть сперматозо'щв у еякулятi. При зниженш рiвня Zn подiл кл™н уповiльнюеться, зменшуеться кiлькiсть спермато-зощв та !хня рухливiсть, що призводить до попр-шення якостi сперми.
Ввдповвдно до сучасних даних, фiзiологiчнi потреби в Zn змiнюються з вжом дитини та до-сягають свого пiку в пiдлiтковому ввд пiд час пубертатного стрибка росту, який зазвичай трапляеться у дiвчаток вжом вiд 10 до 15 роюв i у хлопчикiв вжом вiд 12 до 15 роюв. Але навiть у старшому пубертатному ввд, коли процеси росту уповшьнюються, потреба в Zn вища, нiж у до-рослих та лггшх людей [13, 14]. Одшею з найбiльш вивчених клiнiчних ознак, пов'язаних iз дефiци-том цинку, е попршення фiзичного та статевого розвитку [11, 15]. Однак мехашзми, залучеш до ретардацГ! соматостатевого розвитку за умов де-фiциту мжроелемента, залишаються до кiнця не визначеними.
Мета дослвдження: поглиблення iснуючих уяв-лень щодо впливу дефiциту цинку на формування порушень фiзичного та статевого розвитку в пщ-лiткiв.
Матерiали i методи
В умовах ендокринологiчного вiддiлення ДУ «1нститут охорони здоров'я дггей та пiдлiткiв НАМН Укра!ни» проведено комплексне обсте-ження 70 хлоптв-пилигав 10—17 рокiв. Фiзичний розвиток (ФР) оцшювали шляхом порiвняння основних антропометричних показниюв (росту й маси тша) iз вiковими нормативами ввдповщно до «Протоколiв надання медично! допомоги д^ям за спецiальнiстю «Дитяча ендокринолопя» [7]. Характер статевого розвитку визначений за ступе-нем розвиненостi вторинних статевих ознак, роз-раховували шдекс маскулiнiзацll (1М), значення якого зютавляли з нормативними показниками. Затримку статевого розвитку (ЗСР) дiагностува-ли в разi уповiльнення темпiв статевого розвитку бшьше н1ж на два роки [3, 6].
Стан щитоподiбноI залози (ЩЗ) визначався вi-зуально-пальпаторним методом за методолопею, рекомендованою ВООЗ/МРКЙДЗ (2001), та за да-ними УЗД, проведеного за допомогою ультразвукового сканера SLE-101 РС з лiнiйним датчиком 51 мм з частотою 7,5 МГц. Стан ЩЗ та характер тиреохдно! патологи визначали ввдповщно до чин-них протоколiв [7].
Вивчення гормонального статусу передбачало визначення рiвня гонадотропних гормошв (ЛГ та ФСГ), тиреотротну (ТТГ) методом iмунофер-ментного аналiзу на фотометрi Humareader (Ш-меччина) за допомогою комерцiйних наборiв фiр-ми «Алкор Бiо» (Санкт-Петербург). Рад^мунним методом за допомогою стандартних комерцшних наборiв Immunotech (Чехiя) визначали концен-трацiю загальних фракцiй статевих (Т та Е2) та
вшьних фракцiй тирео1дних (тироксину — fT4 i трийодтиронiну — fT3) гормошв.
Умют Zn у сиpоватцi KpoBi вивчали i3 застосу-ванням комерцшних Ha6opiB BIO-LA-TEST (Рес-публiка Чехiя).
Залежно вiд характеру статевого дозpiвання та стану тирео'1дно'1 системи тдлпшв pозподiлено на групи: 1) контрольна група (нормальний ста-тевий розвиток, НСР) — тдлггки 10—17 роюв i3 нормальним об'емом ЩЗ, гармоншним фiзичним розвитком та фiзiологiчним перебиом пубертату, якi не мали хрошчно'1 соматично'1 патологи в ста-ди загострення (20 хлопцiв); 2) i3 нормальним статевим розвитком та дифузним нетоксичним зобом (ДНЗ + НСР) — 17 хлопщв; 3) тдлггки 1з затримкою статевого розвитку та нормальним об'емом щитопод!бно1 залози (ЗСР) — 15 хлопщв; 4) шдл1тки 1з ДНЗ та затримкою статевого розвитку (ДНЗ + ЗСР) — 18 хлопщв.
Результати обстеження тдлигав об'еднано в електронний банк даних, 1х математична оброб-ка була проведена за допомогою паке™ програм SPSS Statistics 17.0, Microsoft Excel-2007. Статис-тичний аналiз припускав ощнку ноpмальностi розпод1лу зм1нних, як1 вивчалися з використан-ням тесту Колмогорова — Смирнова. За умов ввд-сутност! нормального розпод1лу даних у ряд! наведено показники медiани та кваpтилiв (Me; Lq-Uq). Для оц1нки в1рог1дност1 вiдмiнностей викорис-товували кpитеpiй Вiлкоксона — Манна — У1тш. Уточнення взаемозв'язку м1ж дослiджуваними параметрами проводили шд час регресшного та факторного аналiзу [5]. Критичний piвень значущост для пеpевipки статистичних гiпотез приймався р1вним 0,05.
Результати
Анaлiз показниюв Zn у хлопц1в 1з нормальним об'емом ЩЗ, гармоншним Ф1зичним розвитком та Ф1зюлопчним пеpебiгом пубертату визначив чику зaлежнiсть м1ж концентpaцiею мжроеле-мента та piвнем статевого розвитку. Доведено, що
Препубертат Раннш Власне П|ЗН1Й пубертат пубертат пубертат
Рисунок 1. Концентрац'1я цинку у хлопщв 10-17 poKiB i3 гармоншним ф 'зичним розвитком, фiзiологiчним переб'!гом пубертату та рiзним рiвнем статевого розвитку
Рисунок 2. Концентращя цинку у хлопщв 14-17 роюв з урахуванням характеру статевого розвитку та наявност дифузного нетоксичного зоба
Примтки: НСР — тдл'тки з нормальним статевим розвитком та нормальним об'емом ЩЗ; НСР + ДНЗ — п'щл'тки з нормальним статевим розвитком та ди-фузним нетоксичним зобом; ЗСР — п'щл'тки iз затримкою статевого розвитку та нормальним об'емом щитоподiбноl залози; ЗСР + ДНЗ — п 'щл'тки iз затримкою статевого розвитку та дифузним не-токсичним зобом.
найбiльшi значения концентраци Zn у кровi ви-значали у хлопщв 14—16 роюв iз нормальним характером статевого дозрiвання в перюд власне пубертату ((16,52; 14,27—18,66) ммоль/л). Вiро-пдно меншi значення були притаманш шдлггкам у препубертатний та шзнш пубертатний перюд ((13,53; 12,77-16,41) ммоль/л (р < 0,05) та (12,59; 10,22-16,07) ммоль/л (р < 0,05) вщповщно) (рис. 1).
Результати зютавлення показниюв Zn у хлопщв старшого в^ (14-17 роюв) iз фiзiологiчиим та патолопчним перебиом пубертату показали, що в шдл^юв iз ЗСР рiвень мжроелемента був вiрогiдио нижчим, н1ж у хлопцiв iз нормальним статевим розвитком ((14,41; 12,67-15,83) проти (17,07; 14,79-18,36) ммоль/л; р < 0,05). 1ндивь дуальний аналiз показиикiв Zn у пiдлiткiв iз ЗСР визначив зниження його концентраци менше, шж 10,0 ммоль/л, майже в 2/3 обстежених.
Слiд зазначити, що у хлопщв iз ДНЗ, незалеж-но вщ перебiгу пубертату, визначали вiрогiдио меншi показники Zn, н1ж у хлопщв iз нормальним об'емом ЩЗ (рис. 2).
Визначена залежиiсть м1ж рiвнем Zn та характером фiзичиого розвитку. Так, найменший рiвеиь Zn був у пiдлiткiв iз низьким зростом, значення якого вiрогiдио вiдрiзнялись вiд показ-иикiв, отриманих у хлопщв iз гармоиiйиим фiзич-ним розвитком ((12,53; 8,80-15,46) проти (18,09; 14,19-20,64) ммоль/л; р < 0,05) (рис. 3). Наймен-шi показники були притаманш хворим iз низьким зростом та ЗСР, особливо в разi виявлення в них ДНЗ ((10,03; 8,51-13,76) ммоль/л).
Наявшсть взаемозв'язку Zn зi станом гшо-фiзарно-гонадноI системи пiдтверджеио пiд час
Гармоншний ф1зичний розвиток
Низький picT
Надм1рна маса Tina
Дeфiцит маси тша
Рисунок 3. Концентра^я цинку у хлопав 14-17 роюв з урахуванням характеру фiзичного розвитку
проведеннярегресiйноготафакторногоаналiзу.Так, отримаш регресшш рiвняння свiдчать про вплив Zn на показники статевих гормошв (Тс = —6,8 + + 0,7 ЛГ + 0,5 ФСГ + 1,2 Е2 + 0,4 Zn; R2 = 83,6 %; р = 0,01; та Е2 = 0,1 Zn; = 89,4 %; р = 0,01), а структура факторно! моделi ввддзеркалюе зв'язок ступеня розвиненостi вторинних статевих ознак ^вень 1М), антропометричних показ-никiв iз Zn, статевими та гонадотропними гормонами (табл. 1).
Zn увiйшов у I та III фактори iз загальною факторною iнформативнiстю (Ф1) 65,3 %, який у I факторi пов'язаний iз 1М, зростом, вагою, ЛГ та статевими гормонами (Ф1 48,6 %), а у III факто-рi — зворотно iз Е2 (Ф1 16,7 %).
Також за допомогою факторного аналiзу ви-вчено особливост взаемозв'язку м1ж Zn, функ-цiональним станом статево! й тирео!дно! систем у хлопцiв iз ДНЗ. Ввдповщно до побудовано! факторно! модел^ яка описуе 82,8 % дисперсп тдлгг-кiв, Zn увшшов до II та III факторiв iз загальною Ф1 45,4 % та був пов'язаний iз вшьними фракщ-ями тиреощшх гормонiв, ЛГ та Е2 у II факторi та з ТТГ, вiльною фракщею тироксину, ЛГ та Тс —
у III факторi (табл. 2). Зазначене свщчить про вплив Zn на piBeHb ТТГ, гонадотропних, тирео!д-них та статевих гормонiв, яю безпосередньо забез-печують статевий та фiзичний розвиток пiдлiткiв.
Обговорення
Таким чином, отримаш результати свщчать про вiрогiдне зменшення вмiсту Zn у шдл^юв iз дисгармонiйним фiзичним розвитком та патоло-гiчним перебiгом пубертату, особливо за наяв-ностi тирео!дно! патологи. Зазначене може бути зумовлене впливом мжроелемента на кiлькiсть циркулюючого iнсулiноподiбного фактора росту 1 (IGF-1), активнiсть фосфорилювання IGF-1 рецептора та тдвищення активностi трийодтиро-ншу, якi беруть безпосередню участь у процесах росту [15].
За сучасними даними [8], дефщит Zn може виникати з багатьох причин: через неввдповщне харчування, порушення процеав всмоктування в слизовш кишечника, неадекватне або порушене зв'язування цинку з альбумшами, погане засвоен-ня цинку клггинами, конкурування його з шши-ми металами (наприклад, кальщем або кадмiем). Очевидно, що в основi проблеми лежать не тшь-ки медичш, а й соцiально-економiчнi причини, серед яких значне мюце займае порушення ращ-онально! системи харчування населення кра!ни протягом багатьох поколiнь.
Усе це свщчить про необхiднiсть проведення профшактичних та лiкувальних заходiв iз метою корекцп дефiциту означеного есенщального мь кроелемента. Вiдсутнiсть адекватного режиму харчування в падлигав, у ращош яких переважають вуглеводи при недостатньому надходженш бiлкiв тваринного походження, обмежена кiлькiсть про-дуктiв, збагачених Zn, обумовлюють доцiльнiсть застосування фармаколопчних препаратiв та хар-чових добавок, яю мiстять солi Zn (сульфат цинку, глюконат цинку або ацетат цинку) [16]. Вщповвд-но до вжових нормативiв рекомендованi дози Zn
Таблиця 1. Структура факторноi модел'1 взаемозв'язюв м'ж ступенем розвиненост вторинних статевих ознак (1М), антропометричними показниками, цинком, статевими та гонадотропними гормонами у хлопав
Фактор Ф1, % Структура фактора
1 48,6 0,36 1М 0,93 рют; 0,97 вага; 0,68 ЛГ; 0,41 Т; 0,42 Е2; 0,33 Zn
II 20,7 0,84 1М 0,91 ФСГ; 0,54 ЛГ; 0,86 Т
III 16,7 0,42 Е2 - 0,33 Zn
Таблиця 2. Структура факторноi модел'1 взаемозв'язк'ш м'ж цинком та функц 'юнальним станом статево)'й тирео'щно)' систем у хлопав i3 ДНЗ
Фактор Ф1, % Структура фактора
I 36,8 0,58 fT4; - 0,33 fT3; 0,57 ЛГ; 0,97 ФСГ; 0,92 Т
II 25,2 0,28 fT4; 0,83 fT3; 0,32 ЛГ; - 0,79 Е2; 0,74 Zn
III 20,4 0,95 ТТГ; 0,58 fT4; 0,63 ЛГ; 0,24 Т; 0,39 Zn
для дией в1ком в1д 7 м1сяц1в до 3 роюв становлять 5 мг/добу i 10 мг/добу для д^ей старшого в1ку [13].
Засобом вибору для корекцп дефiциту Zn у тд-л1тковому в1ц1 е «Цинют» виробництва компанп «Вьорваг Фарма» (Шмеччина), представлений у Форм1 шипучих розчинних таблеток, як1 м1с-тять 44,0 мг цинку сульфату (вщповщае 10,0 мг цинку), що вщповщае до6ов1й потpебi п1дл1тк1в. При-ймати «Цинют» для вторинно'1 пpофiлактики та корекцп цинкдефщитних стaнiв рекомендовано по 1 шипучш тaблетцi 1 раз на добу протягом двох м1-сящв i повторювати цей курс 2—3 рази на рж. Пре-парати Zn можна використовувати як для моно-терапп, так i у склaдi диференцшовано'1 терапп, характер яко'1 визначають iндивiдуaльно.
Ефективнiсть лжування та вторинно'1 профшак-тики ощнюють за показниками соматостатевого розвитку та тирео'1дно'1 системи. У paзi в1дсутност1 позитивного ефекту необхiдно проводити комп-лексну оц1нку мiкpоелементного балансу з визна-ченням есенцiaльних (цинк, селен, зaлiзо) та ток-сичних (свинець, кадмш) мiкpоелементiв, ум1сту вiтaмiнiв (ретинол, токоферол, групи В), як1 впли-вають на стан гiпофiзapно-гонaдно'1 та тирео'1дно'1 систем, 1з подальшим призначенням адекватно'1 терапп для корекцп 1х дисбалансу.
Висновки
1. Протягом пубертату змшюються показники Zn 1з максимальним його р1вжм у пеpiод власне пубертату.
2. Затримка зросту та статевого розвитку ввдбу-ваеться на тл1 зменшення концентрацп Zn у кровь Нaйменшi значення Zn пpитaмaннi падл^кам 1з ДНЗ та ЗСР.
3. Вивчено характер взаемозв'язку м1ж антро-пометричними показниками, ступенем розвине-ност1 вторинних статевих ознак 1з Zn, Функц1о-нальним станом статево1 та тирео1дно1 системи.
4. ОбГрунтовано доц1льн1сть застосування «Цинк1ту» при проведенш вторинно'1 профшакти-ки та при лжуванш дефiциту Zn у тдлигав 1з по-рушенням соматостатевого розвитку.
Конфлiкт iHTepeciB. Не заявлений.
References
1. Biletska EM, Onul NM. Microelementary imbalance in the feed of women in industrial city as a risk factor of reproductive health worsening. Materialy IX Mezinarodni vedecko-prakticka konference. Praha, 2013:79-81. (in Ukrainian).
2. Beletskaya EN, Onul NM. Zinc influence on reproductive function of experimental animals. Mikroelementy v meditsine. 2014;15(2):22-8. (in Russian).
3. Demchenko AN. Klinicheskaja diagnostika i terapija mu-zhskogo prepubertatnogo gipogonadizma [Clinical diagnostics and therapy of masculineprepubertate hypogonadism]. Kharkiv, 2000. 16p. (in Russian).
4. Nasledov A. SPSS 1: professional'nyj statisticheskij analiz dannyh [SPSS 1: Professional statistical analysis of data]. Sain-Petersburg: Piter, 2008. 416 p. (in Russian).
5. Olina AA, Sadkova GK. A value of zinc deficiency in forming of violations of reproductive health (review of literature). Permskiy meditsinskiy zhurnal. 2015;32(5):138-43. (in Russian).
6. Plekhova OI. Ocinka statevogo rozvitku u hlopciv (vikovi normativi): metodichni rekomendacii [Estimation of sexual development of boys (age norms): guidelines]. Kharkiv, 2010. 25p. (in Ukrainian).
7. Protokol nadannja medichnoi dopomogi ditjam za special'nistju "Ditjacha endokrinologija" Nakaz vid 27.04.2006 N 254 [Protocol for medical care to the children after speciality "Child's endocrinology": order of Health Ministry of Ukraine N 254 27.04.2006]. Kyiv, 2006. 88p. (in Ukrainian).
8. Trachtenberg IM, Chekman IS, Linnik VO, et al. Interaction of microelements: biological, medical and social aspects. Visnyk Natsional'noiy akademij nauk Ukrainy 2013;6:11-21. (in Ukrainian).
9. Badru AA, Kukoyi BI, Ukponmwan OE. Some effects of zinc on maternal and fetal integrity in pregnancy. Nigerian Journal of Physiological Sciences. 2006;21(1-2):91-7. doi: 10.4314/ njps.v21i1-2.53929.
10. Maureen BM. Zinc deficiency and child development. Am J Clin Nutr. 1998Aug;68(2):464-9. PMC 3137936.
11. Brown H. Kenneth Commentary: Zinc and child growth. Int J Epidemiol. 2003;32(6):1103-4. doi: 10.1093/ije/dyg320.
12. Chaffee BW, King JC. Effect of zinc supplementation on pregnancy and infant outcomes: a systematic review. Pae-diatric and Perinatal Epidemiology. 2012;26(1):118-137. doi: 10.1111/j.1365-3016.2012.01289.x.
13. Brown KH, Peerson JM, Rivera J, Allen LH. Effect of supplemental zinc on the growth and serum zinc concentrations of prepubertal children: A meta-analysis of randomized controlled trials. Am J Clin Nutr. 2002 Jun;75:1062-71. PMID: 12036814.
14. Brown KH, Rivera JA, Bhutta Z. et al. International Zinc Nutrition Consultative Group (IZiNCG). International Zinc Nutrition Consultative Group (IZiNCG) technical document #1. Assessment of the risk of zinc deficiency in populations and options for its control. Food Nutr Bull. 2004;25:99-203. PMID: 18046856.
15. Prasad S. Ananda Discovery of Human Zinc Deficiency: Its Impact on Human Health and Disease. Adv Nutr March. 2013;4(2):176-90. doi: 10.3945%2Fan.112.003210.
16. Prasad AS. Zinc in humans: health disorders and therapeutic effects. Mikroelementy v meditsine. 2014;15(1):3-12.
17. Maret W, Sandstead HH. Zinc requirements and the risks and benefits of zinc supplementation. J Trace Elem Med Biol. 2006;20(1):3-18. PMID: 16632171. doi: 10.1016/j. jtemb.2006.01.006.
18. Stephen MA, Nield A, Myers M. Zinc Transporters, Mechanisms of Action and Therapeutic Utility: Implications for Type 2 Diabetes Mellitus. Journal of Nutrition and Metabolism. 2012. doi: 10.1155/2012/173712.
19. Roohani N, Hurrell R, Kelishadi R, Schulin R. Zinc and its importance for human health: An integrative review. J Res Med Sci. 2013;18(2):144-57. PMID: 23914218.
OTpuMaHO 20.03.2017 ■
Турчина С.И.
ГУ «Институт охраны здоровья детей и подростков НАМН Укра
Цинк и соматополовое
Резюме. Изучена возрастная динамика содержания цинка ^п) у мальчиков пубертатного возраста и его изменения при задержке роста и полового развития. Цель исследования: углубление существующих представлений о влиянии дефицита Zn на формирование нарушений физического и полового развития у подростков. Материалы и методы. У 70 мальчиков-подростков 10—17 лет изучено содержание Zn с учетом характера соматополового развития и наличия диффузного нетоксичного зоба (ДНЗ). Подростки разделены на группы: 1) 20 мальчиков 10—17 лет с нормальным объемом щитовидной железы, нормальным физическим и половым развитием; 2) 17 подростков 14—17 лет с нормальным половым развитием и ДНЗ; 3) 15 подростков 14—17 лет с задержкой полового развития (ЗПР) и нормальным объемом щитовидной железы; 4) 18 подростков 14—17 лет с ДНЗ и ЗПР. Результаты. Самый высокий уровень Zn определяли в период собственно пубертата при физиологическом его течении ((16,52; 14,27—18,66) ммоль/л), что достоверно больше, чем в препубертатном ((13,53; 12,77—16,41) ммоль/л; р < 0,05) и позднем пубертатном периоде ((12,59; 10,22-16,07) ммоль/л; р < 0,05). У подростков с ЗПР ((14,41; 12,67-15,83) ммоль/л) и низким ростом ((12,53; 8,80-15,46) ммоль/л) диагностировано
ины», г. Харьков, Украина развитие подростков
уменьшение уровня Zn, особенно при наличии у них ДНЗ ((10,03; 8,51-13,76) ммоль/л). Во время регрессионного и факторного анализа изучен характер взаимосвязи между антропометрическими показателями, степенью развития вторичных половых признаков и уровнем Zn, функциональным состоянием половой и тиреоидной системы. Доказана необходимость проведения вторичной профилактики и коррекции дефицита Zn с использованием препарата «Цинкит» в виде моно- или комплексной терапии. Выводы. В течение пубертата изменяются показатели Zn с максимальным его уровнем в период собственно пубертата. Задержка роста и полового развития происходит на фоне уменьшения концентрации Zn в крови. Наименьшие значения Zn присущи подросткам с ДНЗ и ЗПР. Изучен характер взаимосвязи между антропометрическими показателями, степенью развития вторичных половых признаков с Zn, функциональным состоянием половой и тиреоидной системы. Обоснована целесообразность применения «Цинкита» при проведении вторичной профилактики и лечения дефицита Zn у подростков с нарушением соматополового развития.
Ключевые слова: цинк; физическое и половое развитие; подростки
S.I. Turchina
SI "Institute for Children and Adolescents Health Care of the NAMS of Ukraine", Kharkiv, Ukraine
Zinc and somato-sexual development of adolescents
Abstract. Background. The study investigated the age changes of zinc (Zn) in pubertal boys and its changes in delayed growth and sexual development. The aim of the study was to expand existing concepts about the influence of Zn deficiency disorders on the physical and sexual development in adolescents. Materials and methods. In 70 adolescent boys aged 10—17 years Zn level was evaluated, taking into account somato-sexual development and the presence of diffuse nontoxic goiter (DNG). Teens were divided into groups: 1) 20 boys aged 10—17 years with normal volume ofthe thyroid gland, normal physical and sexual development; 2) 17 adolescents aged 14—17 years with normal sexual development and DNG; 3) 15 adolescents aged 14—17 years with sexual development delay (SDD) and normal thyroid volume; 4) 18 adolescents aged 14—17 years with SDD and DNG. Results. The highest values of Zn were determined during the physiological puberty by itself within its physiologic course ((16.52; 14.27—18.66) mmol/l), which is significantly more than in the
pre- ((13.53; 12.77-16.41) mmol/l; p < 0.05) and late puberty ((12.59; 10.22-16.07) mmol/l; p < 0.05). The adolescents with SDD ((14.41; 12.67-15.83) mmol/l) and short stature ((12.53; 8.80-15.46) mmol/l) had decreased Zn level, especially in the case of DNG ((10.03; 8.51-13.76) mmol/l). Regression and factor analysis studied the nature of the relationship between anthropometric indices, the degree of development of secondary sexual characteristics and Zn, functional state of the thyroid and reproductive systems. conclusions. During puberty period Zn rates varies achieving its maximum level during the puberty by itself. Delayed growth and sexual development are associated with reduced Zn concentration in blood. The lowest Zn value is typical for the adolescents with DNG and SDD. There was grounded the necessity of Zincite drug application as a monotherapy or included into the complex treatment for the secondary prevention and treatment of Zn deficiency. Keywords: zinc; physical and sexual development; adolescents
