CC BY
35
Ю. Д. Костш
академк АЕН Украши В. М. Безлепын
м. Хартв
Ц1НОВ1 ЧИННИКИ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ НА ШДПРИСМСТВАХ ПЕК
Актуальнiсть. В умовах недостатностi впчизняно! енергетично! бази та доволi високо! енергоeмностi сус-птьного виробництва одним iз завдань сучасно! сощаль-но-економiчно! модернiзацií постае пошук оргашзацш-но-економiчних механiзмiв, здатних сприяти переходу до енергоефективно! моделi господарювання. Одним iз таких механiзмiв у ринковому середовищi традицiйно виступае система цш i тарифiв, яка забезпечуе необхщ-ною мотивацieю учасниюв процесу енергоспоживання. Осильки останнiм часом у цшоутворенш на окремi види енергоносив вщбулися значнi змiни (найбтьш значш торкнулися цiноутворення на природний газ), необидно з'ясувати, насильки сприятливими вони е для реатзаци потенцiалу енергозбереження та чи дiйсно можуть стати вагомим чинником щдвищення енергоефективностi.
Аналiз останн1х джерел i публiкацiй. У державних про-грамних документах, присвячених змiцненню енергетично! безпеки, наголошуеться на тому, що впровадження енергозбертаючих технологiй можливе тiльки за умови переходу на ринкове формування цш на енергетичнi ре-сурси [1, с. 10; 2, с. 103-104; 3, с. 82; 4, с. 148-149, 156]. Взагат у вггчизняних та заруб1жних достижениях поши-реною е думка про те, що неринковий характер цшоут-ворення на енергоносй, пов'язаний з розповсюдженням практики перехресного субсидшвання, монополiзацieю енергоринку, викривлюе стимули енергоспоживання (В. Бараншк [5, с. 9-10], М. Земляний, А. Шевцов [6, с. 7-8], В. Лiр, У. Письменна [7, с. 68-70], О. Овшенко [8, с. 59-62], В. Саприкш [9, с. 6, 9]; [10, с. 120-121]).
Проте не вш дослщники погоджуються з тим, що цша е провiдним чинником при прийнятп рiшень про енергоспоживання. Так, у структурно-технолопч-них концепцiях рацiонального енерговикористання (концепщя «енергетичних поропв» Кржижановсько-го-Мелентьева, гшотеза про циклiчнi змiни енерго-eмностi А. Конопляника) змiни в енергоефективно ст пов'язуються з технолопчними зрушеннями в еконо-мiцi. У перюд змiни технологiчних укладiв вщбуваеться розрив зв'язки «цша — енергоемнють», а подальшi змь ни в енергетичнш ефективностi вiдбуваються незалеж-но вщ динамiки цiн на енергоносй як наслщок природ-но! еволюци продуктивних сил [11, с. 728-729].
Полярнють зазначених пiдходiв вiдкриваe широ-ке поле для наукових дискусш щодо здатностi цiнових чинникiв створити необхщш передумови для зниження енергоемност суспiльного виробництва.
Постановка завдання. Метою статт е аналiз та оцш-ка впливу цiнових факторiв на реатзацш потенцiалу енергозбереження на тдприемствах ПЕК, виявлення змiн у цшоутворенш на енергоносй, яы деструктивно впливають на шдвищення енергетично! ефективность
Виклад основного матерiалу. Метою Державно! щ-льовi економiчнi програмi енергоефективностi на 2010— 2015 рр. е наближення енергоемност ВВП Укра!ни до рiвня розвинутих кра!н та стандарпв бвропейського
70
Союзу, зниження рiвня енергоeмностi ВВП протягом строку дц програми на 20 % порiвняно з 2008 р. (щороку на 3,3 %). Орieнтовний обсяг фшансування Програми становить 341,59 млрд. грн., у тому числi 7,58 млрд. — за рахунок державного бюджету, 15 млрд. — за рахунок мюцевих бюджетiв, 319,01 млрд. грн. — за рахунок ш-ших джерел [12]. Таким чином очшуеться, що основним джерелом фшансування стануть кошти суб'eктiв господарювання. Це актуатзуе питання про економiчнi, у тому числi цiновi чинники енергозбереження.
Оскшьки одним з ключових ресурсiв для вiтчизняно! промисловостi залишаеться природний газ, спробуемо проаналiзувати, яким чином впливають на рiвень енергое-ефективностi т1 змiни, як1 останшми роками в!дбуваються у цiноутвореннi на цей енергоносш. Серед основних змш, що сталися, на нашу думку, доцльно вид]лити так1:
перехiд до ринково! системи цiноутворення на iм-портний природний газ, згiдно з якою контрактна цiна росiйського природного газу прив'язуеться до рiвня цш на газойль та мазут на свггових ринках, повторюючи !х коливання з незначним лагом зашзнення;
спроби поступово! в!дмови вiд перехресного субсидшвання споживачiв енергонос1!в. Так, починаючи з 2009 р. внутршню цшу на природний газ для бюджетних органiзацiй та установ доведено до рiвня цiн для промис-лових споживачiв i iнших суб'eктiв господарювання;
запровадження нових принципiв цiноутворення на природний газ для побутових споживачiв — тариф вста-новлюеться залежно вiд обсягiв споживання та наявноста лiчильникiв за принципом: чим бiльшi обсяги споживання, тим бтьше величина тарифу. Розрив мiж мИмаль-ним та максимальним рiвнем тарифу складае 3,7 рази.
Кумулятивним результатом зазначених змш стало суттеве збтьшення вартостi природного газу для ушх категорiй споживачiв. Наприклад, у 2009 р. середньо-зважена цiна iмпортного природного газу складала 228, 8 дол. США за 1 тис. куб. м, у 2010 р. — вщповщно 259,69 дол., у 2011 р. — 264 дол. у I квартал^ 297 дол. у II квар-тал^ 354 дол. у III квартал^ бтьше 400 дол. у IV кварталi [2]. Щкаво зазначити, що при зростанш цши iмпортно-го природного газу за ЫП квартали 2011 р. в 1,34 рази, його внутршня цiна для промислових споживачiв та бюджетних установ i оргашзацш збiльшилася майже синхронно у 1,32 рази, а для пиприемств теплово! ко-мунально! енергетики взагалi не змшилася [13].
Подорожчання природного газу суттево посили-ло мотивацiю до рацюнального енерговикористання, оск1льки економiчний пихт до проблеми енергоспоживання Грунтуеться на припущеннi про рацiональну поведшку споживача. Споживач, плануючи обсяги за-купiвель, спiвставляe цiну енергонос1!в та обсяги витрат, пов'язаних з !х економieю. Якщо цiна перевищуе витра-ти, виникае економiчний ефект, величина якого дорiв-нюе рiзницi мiж вартiстю зекономлених енергонос1!в та витратами, пов'язаними з !х економieю (рис. 1).
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ Ф>
Рис. 1. Економiчнa ефективтстъ витрат, пов'язаних з енергозбереженням
Очевидно, що вapтiсть зекономлента енеpгоносiiв (^ива B (Q) на pис. 1) зpостae пpямо пpопоpцiйно збшь-шенню обсяпв енеpгозбеpеження (Q). Витpaти, пов'язаш з pеaлiзaцieю енеpгозбеpiгaючиx зaxодiв (^ива C (Q) на pис. 1), теж зpостaють, однак не ^ямо пpопоpцiйно об-сягам енеpгозбеpеження. Це пояснюеться тим, що спо-чатку впpовaджyються недоpогi оpгaнiзaцiйнi зaxоди, яю, як пpaвило, не потpебyють значнта витpaт, але дозволя-ють суттево п1двищити енеpгоефективнiсть. Подальше скоpочення енеpгоспоживaння потpебye додaтковиx ви-тpaт, обумовлента iнвестицiйно-теxнологiчними заяода-ми по замш обладнання або пеpеxодy на новi теxноло-riï. Отже, енеpгозбеpеження буде економiчно доц1льним лише доти, доки C (Q) <B (Q).
З точки зоpy теоpii гpaничноï ^p^^OTi макси-мальний економiчний ефект досягаеться, коли граничт витpaти на енеpгозбеpеження (витpaти, пов'язaнi з еко-номieю одиницi енеpгii) доpiвнюють гpaничним вшра-там на пpидбaння зекономлениx енеpгоносiiв (вapтiсть одиницi енеpгii). Чим вищою е цiнa, тим б1льше еко-номiчнa доцiльнiсть енеpгозбеpеження. На pœ 1. пpи зpостaннi вapтостi енеpгоносiiв кpивa B (Q) зpyшyeться y положення B1 (Q), що в yмовax незмiнниx витpaт на енеpгозбеpiгaючi теxнологii змусить споживaчiв збшь-шити обсяги енеpгозбеpеження (з Q1 до Q2).
Таким чином y pинковомy сеpедовищi iснyють ^и-pоднi стимули pегyлювaння обсягiв енеpгоспоживaн-ня — щни енеpгоносiiв та вapтiсть енеpгозбеpiгaючиx теxнологiй. Саме цей пiдxiд покладений в основу деpжaв-ниx ^о^амн^ докyментiв, де зазначаеться, що щна на енеpгоносii на piвнi о^емого пiдпpиeмствa ефективнiше впливае на pеaлiзaцiю енеpгозбеpiгaючиx зaxодiв, н1ж ствоpення бюджетнта i позaбюджетниx фондiв енеpгоз-беpеження [2, с. 103]. Отже кypс на лiбеpaлiзaцiю щно-yтвоpення, поступову в1дмову в1д пеpеxpесного субсидь ювання мае aктивiзyвaти стимулюючу фyнкцiю щни та ноpмaлiзyвaти оpieнтиpи енеpгоспоживaння:
по-пеpше, значно посилилася мотивац1я до шд-вищення енеpгетичноï ефективностi. За pозpaxyнкaми В. Лipa та У. Письменно'1', y ц1лому по економiцi до^д вiд економп 1 т y. п. y 2010 p. складав 1211 ^н., тодi як y 2000 p. питомi кaпiтaльнi вшрати на економiю 1 т y. п. пеpевищyвaли ïï цiнy на 49 ^н. [7, с. 68]. У табл. 1 ^ове-дено aнaлiз ефективностi витpaт, пов'язaниx з енеpгозбе-
pеженням на пiдпpиeмствax ДК «Укpтpaнсгaз» за 2011 p. Даш таблиц св1дчать пpо нaявнiсть значнта стимyлiв для pеaлiзaцiï потенцiaлy енеpгозбеpеження: y сеpедньомy по пiдпpиeмствy економiчний ефект в1д впpовaдження енеpгозбеpiгaючиx зaxодiв становив 1666,7 гpн./т y. п. Значт pегiонaльнi pозбiжностi y piвняx економiчного ефекту пояснюються нaсaмпеpед xapaктеpом pеaлiзовa-ниx зaxодiв. Так, оpгaнiзaцiйно-теxнiчнi зaxоди потpе-бували меншиx витpaт, в1дпов1дно забезпечуючи б1льшу вщдачу, нш доpогi iнвестицiйно-теxнологiчнi зaxоди.
по-дpyге, були здiйсненi спpоби оптимiзaцiï закут-вель пpиpодного газу та дивеpсифiкaцiï постачань на мь кpоpiвнi. Деякi вггчизняш пiдпpиeмствa нaпpямy почали укладати угоди з сеpедньоaзiaтськими ^ахнами пpо ^яме постачання пpиpодного газу. Так, пiдпpиeмствa вггчизня-но'1 xiмiчноï пpомисловостi отpимaли y 2011 p. 5,53 м^д. куб. м пpиpодного газу сеpедньоaзiaтського поxодження, за цiною дешевшою, шж та, за якою HAK «Нафтогаз» ^о-дае його iншим пpомисловим споживачам [13].
по-тpетe, y довгостpоковiй пеpспективi вщ зpостaння цiн вapто очжувати знaчниx стpyктypниx зpyшень y нaпpямi зниження енеpгоeмностi ВВП. Згщно базовому сценapiю pозвиткy вiтчизняноï економжи, мiжгaлyзевi стpyктypнi зpyшення можуть забезпечити скоpочення енеpгоспожи-вання на 40 % y 2005—2030 pp. [1, с. 10] за paxyнок скоpо-чення частки пpомисловостi y валовш додaнiй вapтостi (пpи одночасному удосконаленш ïï пpопоpцiй), пщвищення пи-томо'1' ваги соцiaльноï сфеpи, тpaнспоpтy, зв'язку.
Разом з тим, необxiдно зазначити, що змши y цiно-yтвоpеннi можуть так i не пеpетвоpитися на стимулюю-чий енеpгозбеpеження чинник, а викоpистaння цiновиx меxaнiзмiв саме як iнстpyментy енеpгетичного убезпе-чення економiчного pозвиткy суттево ускладнюеться такими обставинами:
значне пщвищення цiн на енеpгоносiï та цiновий шок, який виникае чеpез це y споживача, зумовлюе скоpочення пpибyткy, обоpотниx зaсобiв та звужуе потiк iнвестицiй y енеpгозбеpеження. За таким умов своepiд-ним компенсaтоpним засобом могли б стати спещальш подaтковi та ^еди™ п1льги, а також пpяме бюджетне фшансування пiдвищення енеpгоефективностi;
цiновi стимули енеpгозбеpеження викpивлюються збеpеженням пеpеxpесного субсидшвання. Пpоте вiд-мовитися вiд тако'1' пpaктики доволi складно, оск1льки й дош вiдсyтнi необxiднi соцiaльнi aмоpтизaтоpи (на-пpиклaд, недосконалим е поpядок надання сyбсидiй на споживання енеpгоносiïв населенню, пpоцедypa вста-новлення ^ожи^ового мiнiмyмy);
подекуди цiноyтвоpення носить неpинковий xapaктеp. Haпpиклaд, пpотягом 2-ï половини 2008 p. основш склaдовi вapтостi пpиpодного газу для пpомисловостi — щна газу як товapy та тapиф на тpaнспоpтyвaння мaгiстpaльними ме-pежaми залишалися незм1нними. Тодi як тapифи на тpaн-споpтyвaння pозподiльними меpежaми зpосли на 46 %, ви-тpaти HAK «Haфтогaз У^аши» — на 38 %, деюлька paзiв y бiк п1двищення пеpеглядaлaся ц1льова надбавка, сягнувши 12 % (останш два компоненти не pозpaxовyються, а встанов-люються ypядом). Як наслщок пpиpодний газ доpожчaв для пpомисловиx споживач1в пpи майже незмшному piвнi його iмпоpтноï цiни. Вщтак на енеpгоpинкy в1дбуваеться пеpе-pозподiл фiнaнсовиx потокiв, що подекуди унеможливлюе ствоpення повноцiнниx оpieнтиpiв енеpгозбеpеження.
2012/№1
71
-J M
td
ñ к
s ^
м ^
О К
О g
s
к о
я
s •с
s
X s
9 H 05 * 05.
05 I 2 я' S I
h о ■с «
Я 60 05
о 60 Ё' 05. я я Ё' У1 Я о >2
№ к о OJ о' h
£ И 05 s NJ О h о
о О ьо
н Ё' сл о
* s о
to
tri W
» O w i-; K ¡3.
P 9
Co
[a -
p: fc= T
I s
St .
° 4
r a
HH ^
2? S
S s
i—
« H
S
.
a S
S 2
m » G' x h o 13 » o » g ü ¡3 0:1 E' » m * H: M.
H'
o
0
0
1
o M « »
y «
a «
O o
g a
o
M S
№ H-
co m
o\ w
U M
a »
3 13
9 o
0 °
S H X
g S o °
■ a
o
X
13
o
Co
13 -
o m
» M
h o
W co
I s a
S
p. o
s g1
M »
£ M 13
o'
y
o «
o
a
H O
* a: a
? S g ^ M ° g ^ S CTI R-ri) ^ •a g Î & o s & S o X « 03 H * S-a s e.-a » 2 fl B. m a \ -H. H 1 BapricTB 1 t y. n. 1 Bi-iTpaTi-i Ha eKOHOMÙo 1 t y. n.. rpH. BapricTB 3eKOHOMJieHi-ix IIEP, mjih. TPH. BapricTB BnpoBaflxeHHa eHepro3Ôepi-raionix 3axojiiB. mjih. rpH. 3arajiBHiiiï oôcar eKOHOMÏÏ IIEP, ti-ic. TV. n. IIoKaîHHKH
1666,7 2506,6 839.9 801,6 268,6 319,8 /IK «YKpTpaHcra3»
2639.2 92,9 Biapyrm iiam 35,2 YMr «XapKiBTpaHcra3»
1045,0 2525.3 1480.3 134,6 78,9 53,3 YMr «IIpiiKapnaTiTpaH- cra3»
553,2 2506.2 1953.0 202,5 157,8 80,8 YMr «KiiÏBTpaHcra3»
2462.6 36,2 Biapyrm iiam 14,7 YMr «,HpH6acTpaHcra3»
2405.8 108,5 Biapyrm jiam 45,1 YMr «JlBBÎBTpaHcra3»
2154,5 2504.4 349.9 226,9 31,7 90,6 YMf «xIepKaciiTpaHcra3»
ко // Вюник Нацюнально! юридично! академй' Украши. CepiH : EKOHOMi4Ha TeopiH та право. — 2011. — №1. — С. 55-65.
9. Саприкш В. Чи буде проведено реформи в енер-гетичному секторi Украши / В. Саприкш [Електронний ресурс] / «Новий зелений курс» по-укра!нськи? Роль Нiмеччини та Украши в сучаснш eвропейськiй енер-гетичнш полггищ» (Берлiн), 27-28.04.2010 : мaтерiaли конф. — Режим доступу : http ://www. razumkov. org. ua/ ukr/article. php? news_id=773.
10. Policy Recommendations on Economic and Institutional Reforms 2009 / Blue Ribbon Analytical and Advisory Centre (UNDP). — Kyiv., April 2009. — 131 p. [Electronic resource]. — Access mode: http://brc. undp. org. ua/
img/publications/Policy%20Recommendations%202009_ eng_final. pdf.
11. Овшенко О. В. Фактори, що визначають змши piBHH енергоефективносп у трансформацшнш еконо-мiцi / О. В. Овшенко // Економша: проблеми теорй' та практики : зб. наук. праць. — Вип. 235: В 4 т. — Т. III. — Дншропетровськ : ДНУ, 2008. — С. 724-731.
12. Постанова КМУ «Про затвердження Державно! цшьово! економiчноl програми енергоефективносл i розвитку сфери виробництва енергоносив з вщновлю-ваних джерел енергй' та альтернативних видiв палива на 2010-2015 роки» вщ 01.03.2010 №243.
13. Гусак Л. Что год грядущий нам готовит [Текст] / Л. Гусак // 2000. — 24.12.2012. — С. В4.
® 2012/№1
73
