Научная статья на тему 'Ценовые факторы энергосбережения на предприятиях ТЭК'

Ценовые факторы энергосбережения на предприятиях ТЭК Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
75
34
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЦіНОУТВОРЕННЯ / РіВЕНЬ ЦіН / ТАРИФ / ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ / ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНіСТЬ / ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНі ПіДПРИєМСТВА / ЦЕНООБРАЗОВАНИЕ / УРОВЕНЬ ЦЕН / ЭНЕРГОСБЕРЕЖЕНИЕ / ЭНЕРГЕТИЧЕСКАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ / ТОПЛИВНО-ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ ПРЕДПРИЯТИЯ / TARIFF / PRICING / POWER EFFICIENCY / FUEL AND ENERGY ENTERPRISES / STANDARD OF PRICES / ENERGY-SAVINGS

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Костин Ю., Безлепкин В. Ц.

В статье проанализировано и оценено влияние ценовых факторов на реализацию потенциала энергосбережения на предприятиях топливно-энергетического комплекса. Выявлены условия активизации рыночного механизма энергосбережения. Охарактеризованы изменения в ценообразовании на энергоносители, деструктивно влияющие на повышение энергетической эффективности.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Price factors of energy-savings on the fuel and energy complex enterprises

Influence of price factors on energy-saving achieving on the fuel and energy complex enterprises is analyzed and appraised. The terms of energy-savings market mechanism activation has been exposed. Changes in pricing on power resources, which destructively influencing on the power efficiency increase, are described.

Текст научной работы на тему «Ценовые факторы энергосбережения на предприятиях ТЭК»

Ю. Д. Костш

академк АЕН Украши В. М. Безлепын

м. Хартв

Ц1НОВ1 ЧИННИКИ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ НА ШДПРИСМСТВАХ ПЕК

Актуальнiсть. В умовах недостатностi впчизняно! енергетично! бази та доволi високо! енергоeмностi сус-птьного виробництва одним iз завдань сучасно! сощаль-но-економiчно! модернiзацií постае пошук оргашзацш-но-економiчних механiзмiв, здатних сприяти переходу до енергоефективно! моделi господарювання. Одним iз таких механiзмiв у ринковому середовищi традицiйно виступае система цш i тарифiв, яка забезпечуе необхщ-ною мотивацieю учасниюв процесу енергоспоживання. Осильки останнiм часом у цшоутворенш на окремi види енергоносив вщбулися значнi змiни (найбтьш значш торкнулися цiноутворення на природний газ), необидно з'ясувати, насильки сприятливими вони е для реатзаци потенцiалу енергозбереження та чи дiйсно можуть стати вагомим чинником щдвищення енергоефективностi.

Аналiз останн1х джерел i публiкацiй. У державних про-грамних документах, присвячених змiцненню енергетично! безпеки, наголошуеться на тому, що впровадження енергозбертаючих технологiй можливе тiльки за умови переходу на ринкове формування цш на енергетичнi ре-сурси [1, с. 10; 2, с. 103-104; 3, с. 82; 4, с. 148-149, 156]. Взагат у вггчизняних та заруб1жних достижениях поши-реною е думка про те, що неринковий характер цшоут-ворення на енергоносй, пов'язаний з розповсюдженням практики перехресного субсидшвання, монополiзацieю енергоринку, викривлюе стимули енергоспоживання (В. Бараншк [5, с. 9-10], М. Земляний, А. Шевцов [6, с. 7-8], В. Лiр, У. Письменна [7, с. 68-70], О. Овшенко [8, с. 59-62], В. Саприкш [9, с. 6, 9]; [10, с. 120-121]).

Проте не вш дослщники погоджуються з тим, що цша е провiдним чинником при прийнятп рiшень про енергоспоживання. Так, у структурно-технолопч-них концепцiях рацiонального енерговикористання (концепщя «енергетичних поропв» Кржижановсько-го-Мелентьева, гшотеза про циклiчнi змiни енерго-eмностi А. Конопляника) змiни в енергоефективно ст пов'язуються з технолопчними зрушеннями в еконо-мiцi. У перюд змiни технологiчних укладiв вщбуваеться розрив зв'язки «цша — енергоемнють», а подальшi змь ни в енергетичнш ефективностi вiдбуваються незалеж-но вщ динамiки цiн на енергоносй як наслщок природ-но! еволюци продуктивних сил [11, с. 728-729].

Полярнють зазначених пiдходiв вiдкриваe широ-ке поле для наукових дискусш щодо здатностi цiнових чинникiв створити необхщш передумови для зниження енергоемност суспiльного виробництва.

Постановка завдання. Метою статт е аналiз та оцш-ка впливу цiнових факторiв на реатзацш потенцiалу енергозбереження на тдприемствах ПЕК, виявлення змiн у цшоутворенш на енергоносй, яы деструктивно впливають на шдвищення енергетично! ефективность

Виклад основного матерiалу. Метою Державно! щ-льовi економiчнi програмi енергоефективностi на 2010— 2015 рр. е наближення енергоемност ВВП Укра!ни до рiвня розвинутих кра!н та стандарпв бвропейського

70

Союзу, зниження рiвня енергоeмностi ВВП протягом строку дц програми на 20 % порiвняно з 2008 р. (щороку на 3,3 %). Орieнтовний обсяг фшансування Програми становить 341,59 млрд. грн., у тому числi 7,58 млрд. — за рахунок державного бюджету, 15 млрд. — за рахунок мюцевих бюджетiв, 319,01 млрд. грн. — за рахунок ш-ших джерел [12]. Таким чином очшуеться, що основним джерелом фшансування стануть кошти суб'eктiв господарювання. Це актуатзуе питання про економiчнi, у тому числi цiновi чинники енергозбереження.

Оскшьки одним з ключових ресурсiв для вiтчизняно! промисловостi залишаеться природний газ, спробуемо проаналiзувати, яким чином впливають на рiвень енергое-ефективностi т1 змiни, як1 останшми роками в!дбуваються у цiноутвореннi на цей енергоносш. Серед основних змш, що сталися, на нашу думку, доцльно вид]лити так1:

перехiд до ринково! системи цiноутворення на iм-портний природний газ, згiдно з якою контрактна цiна росiйського природного газу прив'язуеться до рiвня цш на газойль та мазут на свггових ринках, повторюючи !х коливання з незначним лагом зашзнення;

спроби поступово! в!дмови вiд перехресного субсидшвання споживачiв енергонос1!в. Так, починаючи з 2009 р. внутршню цшу на природний газ для бюджетних органiзацiй та установ доведено до рiвня цiн для промис-лових споживачiв i iнших суб'eктiв господарювання;

запровадження нових принципiв цiноутворення на природний газ для побутових споживачiв — тариф вста-новлюеться залежно вiд обсягiв споживання та наявноста лiчильникiв за принципом: чим бiльшi обсяги споживання, тим бтьше величина тарифу. Розрив мiж мИмаль-ним та максимальним рiвнем тарифу складае 3,7 рази.

Кумулятивним результатом зазначених змш стало суттеве збтьшення вартостi природного газу для ушх категорiй споживачiв. Наприклад, у 2009 р. середньо-зважена цiна iмпортного природного газу складала 228, 8 дол. США за 1 тис. куб. м, у 2010 р. — вщповщно 259,69 дол., у 2011 р. — 264 дол. у I квартал^ 297 дол. у II квар-тал^ 354 дол. у III квартал^ бтьше 400 дол. у IV кварталi [2]. Щкаво зазначити, що при зростанш цши iмпортно-го природного газу за ЫП квартали 2011 р. в 1,34 рази, його внутршня цiна для промислових споживачiв та бюджетних установ i оргашзацш збiльшилася майже синхронно у 1,32 рази, а для пиприемств теплово! ко-мунально! енергетики взагалi не змшилася [13].

Подорожчання природного газу суттево посили-ло мотивацiю до рацюнального енерговикористання, оск1льки економiчний пихт до проблеми енергоспоживання Грунтуеться на припущеннi про рацiональну поведшку споживача. Споживач, плануючи обсяги за-купiвель, спiвставляe цiну енергонос1!в та обсяги витрат, пов'язаних з !х економieю. Якщо цiна перевищуе витра-ти, виникае економiчний ефект, величина якого дорiв-нюе рiзницi мiж вартiстю зекономлених енергонос1!в та витратами, пов'язаними з !х економieю (рис. 1).

В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ Ф>

Рис. 1. Економiчнa ефективтстъ витрат, пов'язаних з енергозбереженням

Очевидно, що вapтiсть зекономлента енеpгоносiiв (^ива B (Q) на pис. 1) зpостae пpямо пpопоpцiйно збшь-шенню обсяпв енеpгозбеpеження (Q). Витpaти, пов'язаш з pеaлiзaцieю енеpгозбеpiгaючиx зaxодiв (^ива C (Q) на pис. 1), теж зpостaють, однак не ^ямо пpопоpцiйно об-сягам енеpгозбеpеження. Це пояснюеться тим, що спо-чатку впpовaджyються недоpогi оpгaнiзaцiйнi зaxоди, яю, як пpaвило, не потpебyють значнта витpaт, але дозволя-ють суттево п1двищити енеpгоефективнiсть. Подальше скоpочення енеpгоспоживaння потpебye додaтковиx ви-тpaт, обумовлента iнвестицiйно-теxнологiчними заяода-ми по замш обладнання або пеpеxодy на новi теxноло-riï. Отже, енеpгозбеpеження буде економiчно доц1льним лише доти, доки C (Q) <B (Q).

З точки зоpy теоpii гpaничноï ^p^^OTi макси-мальний економiчний ефект досягаеться, коли граничт витpaти на енеpгозбеpеження (витpaти, пов'язaнi з еко-номieю одиницi енеpгii) доpiвнюють гpaничним вшра-там на пpидбaння зекономлениx енеpгоносiiв (вapтiсть одиницi енеpгii). Чим вищою е цiнa, тим б1льше еко-номiчнa доцiльнiсть енеpгозбеpеження. На pœ 1. пpи зpостaннi вapтостi енеpгоносiiв кpивa B (Q) зpyшyeться y положення B1 (Q), що в yмовax незмiнниx витpaт на енеpгозбеpiгaючi теxнологii змусить споживaчiв збшь-шити обсяги енеpгозбеpеження (з Q1 до Q2).

Таким чином y pинковомy сеpедовищi iснyють ^и-pоднi стимули pегyлювaння обсягiв енеpгоспоживaн-ня — щни енеpгоносiiв та вapтiсть енеpгозбеpiгaючиx теxнологiй. Саме цей пiдxiд покладений в основу деpжaв-ниx ^о^амн^ докyментiв, де зазначаеться, що щна на енеpгоносii на piвнi о^емого пiдпpиeмствa ефективнiше впливае на pеaлiзaцiю енеpгозбеpiгaючиx зaxодiв, н1ж ствоpення бюджетнта i позaбюджетниx фондiв енеpгоз-беpеження [2, с. 103]. Отже кypс на лiбеpaлiзaцiю щно-yтвоpення, поступову в1дмову в1д пеpеxpесного субсидь ювання мае aктивiзyвaти стимулюючу фyнкцiю щни та ноpмaлiзyвaти оpieнтиpи енеpгоспоживaння:

по-пеpше, значно посилилася мотивац1я до шд-вищення енеpгетичноï ефективностi. За pозpaxyнкaми В. Лipa та У. Письменно'1', y ц1лому по економiцi до^д вiд економп 1 т y. п. y 2010 p. складав 1211 ^н., тодi як y 2000 p. питомi кaпiтaльнi вшрати на економiю 1 т y. п. пеpевищyвaли ïï цiнy на 49 ^н. [7, с. 68]. У табл. 1 ^ове-дено aнaлiз ефективностi витpaт, пов'язaниx з енеpгозбе-

pеженням на пiдпpиeмствax ДК «Укpтpaнсгaз» за 2011 p. Даш таблиц св1дчать пpо нaявнiсть значнта стимyлiв для pеaлiзaцiï потенцiaлy енеpгозбеpеження: y сеpедньомy по пiдпpиeмствy економiчний ефект в1д впpовaдження енеpгозбеpiгaючиx зaxодiв становив 1666,7 гpн./т y. п. Значт pегiонaльнi pозбiжностi y piвняx економiчного ефекту пояснюються нaсaмпеpед xapaктеpом pеaлiзовa-ниx зaxодiв. Так, оpгaнiзaцiйно-теxнiчнi зaxоди потpе-бували меншиx витpaт, в1дпов1дно забезпечуючи б1льшу вщдачу, нш доpогi iнвестицiйно-теxнологiчнi зaxоди.

по-дpyге, були здiйсненi спpоби оптимiзaцiï закут-вель пpиpодного газу та дивеpсифiкaцiï постачань на мь кpоpiвнi. Деякi вггчизняш пiдпpиeмствa нaпpямy почали укладати угоди з сеpедньоaзiaтськими ^ахнами пpо ^яме постачання пpиpодного газу. Так, пiдпpиeмствa вггчизня-но'1 xiмiчноï пpомисловостi отpимaли y 2011 p. 5,53 м^д. куб. м пpиpодного газу сеpедньоaзiaтського поxодження, за цiною дешевшою, шж та, за якою HAK «Нафтогаз» ^о-дае його iншим пpомисловим споживачам [13].

по-тpетe, y довгостpоковiй пеpспективi вщ зpостaння цiн вapто очжувати знaчниx стpyктypниx зpyшень y нaпpямi зниження енеpгоeмностi ВВП. Згщно базовому сценapiю pозвиткy вiтчизняноï економжи, мiжгaлyзевi стpyктypнi зpyшення можуть забезпечити скоpочення енеpгоспожи-вання на 40 % y 2005—2030 pp. [1, с. 10] за paxyнок скоpо-чення частки пpомисловостi y валовш додaнiй вapтостi (пpи одночасному удосконаленш ïï пpопоpцiй), пщвищення пи-томо'1' ваги соцiaльноï сфеpи, тpaнспоpтy, зв'язку.

Разом з тим, необxiдно зазначити, що змши y цiно-yтвоpеннi можуть так i не пеpетвоpитися на стимулюю-чий енеpгозбеpеження чинник, а викоpистaння цiновиx меxaнiзмiв саме як iнстpyментy енеpгетичного убезпе-чення економiчного pозвиткy суттево ускладнюеться такими обставинами:

значне пщвищення цiн на енеpгоносiï та цiновий шок, який виникае чеpез це y споживача, зумовлюе скоpочення пpибyткy, обоpотниx зaсобiв та звужуе потiк iнвестицiй y енеpгозбеpеження. За таким умов своepiд-ним компенсaтоpним засобом могли б стати спещальш подaтковi та ^еди™ п1льги, а також пpяме бюджетне фшансування пiдвищення енеpгоефективностi;

цiновi стимули енеpгозбеpеження викpивлюються збеpеженням пеpеxpесного субсидшвання. Пpоте вiд-мовитися вiд тако'1' пpaктики доволi складно, оск1льки й дош вiдсyтнi необxiднi соцiaльнi aмоpтизaтоpи (на-пpиклaд, недосконалим е поpядок надання сyбсидiй на споживання енеpгоносiïв населенню, пpоцедypa вста-новлення ^ожи^ового мiнiмyмy);

подекуди цiноyтвоpення носить неpинковий xapaктеp. Haпpиклaд, пpотягом 2-ï половини 2008 p. основш склaдовi вapтостi пpиpодного газу для пpомисловостi — щна газу як товapy та тapиф на тpaнспоpтyвaння мaгiстpaльними ме-pежaми залишалися незм1нними. Тодi як тapифи на тpaн-споpтyвaння pозподiльними меpежaми зpосли на 46 %, ви-тpaти HAK «Haфтогaз У^аши» — на 38 %, деюлька paзiв y бiк п1двищення пеpеглядaлaся ц1льова надбавка, сягнувши 12 % (останш два компоненти не pозpaxовyються, а встанов-люються ypядом). Як наслщок пpиpодний газ доpожчaв для пpомисловиx споживач1в пpи майже незмшному piвнi його iмпоpтноï цiни. Вщтак на енеpгоpинкy в1дбуваеться пеpе-pозподiл фiнaнсовиx потокiв, що подекуди унеможливлюе ствоpення повноцiнниx оpieнтиpiв енеpгозбеpеження.

2012/№1

71

-J M

td

ñ к

s ^

м ^

О К

О g

s

к о

я

s •с

s

X s

9 H 05 * 05.

05 I 2 я' S I

h о ■с «

Я 60 05

о 60 Ё' 05. я я Ё' У1 Я о >2

№ к о OJ о' h

£ И 05 s NJ О h о

о О ьо

н Ё' сл о

* s о

to

tri W

» O w i-; K ¡3.

P 9

Co

[a -

p: fc= T

I s

St .

° 4

r a

HH ^

2? S

S s

i—

« H

S

.

a S

S 2

m » G' x h o 13 » o » g ü ¡3 0:1 E' » m * H: M.

H'

o

0

0

1

o M « »

y «

a «

O o

g a

o

M S

№ H-

co m

o\ w

U M

a »

3 13

9 o

0 °

S H X

g S o °

■ a

o

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

X

13

o

Co

13 -

o m

» M

h o

W co

I s a

S

p. o

s g1

M »

£ M 13

o'

y

o «

o

a

H O

* a: a

? S g ^ M ° g ^ S CTI R-ri) ^ •a g Î & o s & S o X « 03 H * S-a s e.-a » 2 fl B. m a \ -H. H 1 BapricTB 1 t y. n. 1 Bi-iTpaTi-i Ha eKOHOMÙo 1 t y. n.. rpH. BapricTB 3eKOHOMJieHi-ix IIEP, mjih. TPH. BapricTB BnpoBaflxeHHa eHepro3Ôepi-raionix 3axojiiB. mjih. rpH. 3arajiBHiiiï oôcar eKOHOMÏÏ IIEP, ti-ic. TV. n. IIoKaîHHKH

1666,7 2506,6 839.9 801,6 268,6 319,8 /IK «YKpTpaHcra3»

2639.2 92,9 Biapyrm iiam 35,2 YMr «XapKiBTpaHcra3»

1045,0 2525.3 1480.3 134,6 78,9 53,3 YMr «IIpiiKapnaTiTpaH- cra3»

553,2 2506.2 1953.0 202,5 157,8 80,8 YMr «KiiÏBTpaHcra3»

2462.6 36,2 Biapyrm iiam 14,7 YMr «,HpH6acTpaHcra3»

2405.8 108,5 Biapyrm jiam 45,1 YMr «JlBBÎBTpaHcra3»

2154,5 2504.4 349.9 226,9 31,7 90,6 YMf «xIepKaciiTpaHcra3»

ко // Вюник Нацюнально! юридично! академй' Украши. CepiH : EKOHOMi4Ha TeopiH та право. — 2011. — №1. — С. 55-65.

9. Саприкш В. Чи буде проведено реформи в енер-гетичному секторi Украши / В. Саприкш [Електронний ресурс] / «Новий зелений курс» по-укра!нськи? Роль Нiмеччини та Украши в сучаснш eвропейськiй енер-гетичнш полггищ» (Берлiн), 27-28.04.2010 : мaтерiaли конф. — Режим доступу : http ://www. razumkov. org. ua/ ukr/article. php? news_id=773.

10. Policy Recommendations on Economic and Institutional Reforms 2009 / Blue Ribbon Analytical and Advisory Centre (UNDP). — Kyiv., April 2009. — 131 p. [Electronic resource]. — Access mode: http://brc. undp. org. ua/

img/publications/Policy%20Recommendations%202009_ eng_final. pdf.

11. Овшенко О. В. Фактори, що визначають змши piBHH енергоефективносп у трансформацшнш еконо-мiцi / О. В. Овшенко // Економша: проблеми теорй' та практики : зб. наук. праць. — Вип. 235: В 4 т. — Т. III. — Дншропетровськ : ДНУ, 2008. — С. 724-731.

12. Постанова КМУ «Про затвердження Державно! цшьово! економiчноl програми енергоефективносл i розвитку сфери виробництва енергоносив з вщновлю-ваних джерел енергй' та альтернативних видiв палива на 2010-2015 роки» вщ 01.03.2010 №243.

13. Гусак Л. Что год грядущий нам готовит [Текст] / Л. Гусак // 2000. — 24.12.2012. — С. В4.

® 2012/№1

73

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.