CC BY
18
УДК 343.97
I. G. Словська
Дншропетровський нащональний унiверситет iM. О. Гончара, д-р юрид. наук, доц., професор кафедри теори держави i права, конституцшного права i державного управлшня
Ц1НН1СН1 ОРГСНТАЦП ТА ПРАВОСВ1ДОМ1СТЬ У МЕХАН1ЗМ1 ЗЛОЧИННО1 ПОВЕД1НКИ ПОСАДОВИХ ОС1Б
© Словська I. С., 2015
np0aHani30BaH0 цiннiснi орiентащТ та правосвщомкть у MexaHi3Mi злочинноТ поведiнки посадових oci6. Наголошуеться на взаемозв'язку моральних i правових установок чиновникiв. Пщсумовано, що деформацiя морально"! та правовоТ свiдомостi призводить до випадкiв порушень закону.
Ключовi слова: правосвiдомiсть, щншсш орiентацil, злочинна поведiнка, посадова особа, закон, право.
И. Е. Словская
ЦЕННОСТНЫЕ ОРИЕНТАЦИИ И ПРАВОСОЗНАНИЕ В МЕХАНИЗМЕ ПРЕСТУПНОГО ПОВЕДЕНИЯ ДОЛЖНОСТНЫХ ЛИЦ
Статья посвящена анализу ценностных ориентаций и правосознания в механизме преступного поведения должностных лиц. Отмечается взаимосвязь моральных и правовых установок чиновников. Подведены итоги, что деформация нравственного и правового сознания приводит к нарушениям закона.
Ключевые слова: правосознание, ценностные ориентации, преступное поведение, должностное лицо, закон, право.
I. E. Slovska
VALUE ORIENTATION AND THE SENSE OF JUSTICE IN THE CRIMINAL BEHAVIOUR OF OFFICIALS
The article is devoted to the analysis of value orientations and sense of justice in the criminal behaviour of the officials. Notes the interaction between moral and legal attitudes of officials. Summed up that strain of moral and legal consciousness leads to violations of the law.
Key words: sense of justice, value orientation, criminal behaviour, officer, law, right.
Постановка проблеми. Провадження конституцшно! реформи в Украш е складовою проблеми реформування уие! правово! системи. Наслщком оптимiзащl дiяльностi оргашв держави повинш стати змщнення правопорядку i законности тдвищення рiвня захищеносп прав та свобод особи. Декларування в Основному Закон нащонально! ще! державотворення передбачае гарантування яюсно нового статусу шдивща, принципово нову систему взаемоди оргашв публiчноl влади з шститутами громадянського суспшьства [1, роздш I]. Зрозумшо, що досягти зазначено! мети неможливо без дотримання базових щнностей функщонування державного апарату. Укра!на
зможе забезпечити недоторканнють штереив людини i громадянина за умови орieнтування на фундаментальш принципи розвитку цившзовано1 держави, реатзаци власних функцiй не за рахунок ущемлення гарантiй власного народу. Свобода виконання посадових обов'язюв не повинна означати вседозволеносп й посягань на демократичш та правовi стандарти.
Рiвень загально! та правово! культури, правосвiдомостi, морально-етичних критерив посадових ошб великою мiрою визначае тенденци розвитку конституцшного ладу, утвердження Украши як рiвноправного суб'екта мiжнародних вiдносин. Тому цшнюш орiентацil та правовi установки чиновниюв активно впливають на сприйняття широкими масами принципiв свiтового конституцiоналiзму. "Зршсть" посадових осiб е наочним показником "зршосп" державних iнституцiй i структури громадянського суспiльства.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Пiд час тдготовки статтi використано працi таких авторiв, як: С. С. Алексеев, В. В. Лазарев, В. М. Кудрявцев, Г. В. Мальцев, М. М. Марченко, I. А. Гетьман-П'ятковська, О. Ф. Скакун, Ю. М. Тодика та ш.
Метою статт е вивчення цшнюних орiентацiй та правосвщомосп у механiзмi злочинно1 поведшки посадових осiб.
Виклад основного матерiал. У боротьбi зi злочиннiстю виршальне значення мае запобтан-ня злочинам, усунення !х причин та умов. Для глибшого розумiння механiзму лшвщаци суспiльно небезпечних дiянь варто зрозумгги характеристики внутрiшнiх мотивiв поведiнки суб'екпв.
Особливу увагу в контекстi стабшьносп конституцiйного ладу придiляють прозорiй i законнiй дiяльностi посадових осiб як представниюв державного апарату в суспшьста. 1х правосвiдомiсть повинна грунтуватися передуем на конституцiйних цiнностях - цшснш системi правових знань, втiлених у конституцшних принципах, нормах, категорiях, у розумшш головних тенденцiй i закономiрностей розвитку державно-правових процесiв. Формування демократичное' правово1 культури службовцiв слiд пов'язувати з розумшням конституцiйного припису ст. 3 про те, що людина е найвищою соцiальною цiннiстю. На жаль, усвщомлення таких правових категорш не стало для бiльшостi чиновниюв, особливо представникiв силових структур, реальнютю.
Правосвiдомiсть виконуе регулятивну роль у процес правореалiзацil. Вiдповiдно, демократична правосвщомють мае суттеве значення для забезпечення законносп i правопорядку.
Треба враховувати, що загальний, абстрактний характер правових норм у правозастосуванш породжуе певш труднощ^ оскiльки нормативно-правовi акти е загальними, а ситуащя завжди конкретна. Тому одиничне тдводиться пiд загальне за допомогою мiркувань. Якщо у посадово1 особи на основi i за допомогою конституцiйних установок сформоване демократичне мислення, то И правозастосовна дiяльнiсть зорiентована на забезпечення прав людини i громадянина, реалiзацiю сво1х завдань i функцiй в межах закону. У цьому випадку йдеться про професшне мислення як рiзновид правосвщомосп, сформовано1 пiд впливом норм Основного Закону.
Прюритетними у формуванш цiннiсних установок повиннi стати положення Конституци щодо: захисту прав i свобод особи судом; права на правову допомогу; права на вщшкодування завданих матерiальних i моральних збитюв державою чи органами мiсцевого самоврядування незаконними ршеннями, дiями чи бездiяльнiстю органiв публiчноl влади, 1'х посадових i службових осiб пiд час здшснення ними сво1х повноважень; презумпцп невинуватостi; неприпустимостi зворотно1 дй закону в чаш, ^м випадкiв, коли вони пом'якшують чи скасовують вщповщальнють особи; неможливостi обмеження конституцiйних прав i свобод людини й громадянина, ^м випадкiв, передбачених Конституцiею Украши [2, с. 184-186].
Розумiння права шдшмаеться на той якiсний рiвень, вiдповiдно до якого воно проаналiзовано, усвiдомлено, вивчено, узагальнено, систематизовано громадянами. Воно пронизуе вш сфери життедiяльностi суспiльства i лише частина цього явища перебувае пiд контролем та впливом держави, хоча ця частина е найважлившою для нормального юнування спшьноти людей. I щодо не1 склалося бачення права як необхщного примусового порядку, який е замкненою i логiчною системою правових норм, ототожнених з силовими актами, що вщображають волю держави,
формально визначен та функцюнують незалежно вщ соцiального суб'екта. 1нша частина правово! реальности пов'язана та асоцiюeться iз суспiльством, людиною, якiй надана свобода дiяти в межах диспозитивностi, тобто на свш розсуд в межах закону [3, с. 10].
Дiяльнiсть посадових ошб часто передбачае застосування правових норм внаслщок iмперативностi ситуацп. Але, оскiльки право iснуе тiльки там, де суспiльство неоднорiдне, складаеться з рiзних класiв, прошаркiв та шших соцiальних груп з рiзноманiтними, а подекуди i протилежними груповими й приватними штересами, то основоположним чинником тд час реалiзацп посадових обов'язюв повинен стати прiоритет людини стосовно всiх феноменiв цившзацп i культури. Особливо важливим такий шдхщ е в умовах застосування каральних санкцiй до правопорушникiв [4, с. 119].
Розширення дiапазону правових знань необхщно пов'язувати з вихованням i дотриманням морально-етичних настанов. Соцiально-правова актившсть орiентуеться на приписи позитивного права, норми морали етики, звича! та традицп. Соцiальнi регулятори, визнанi суспшьством i державою, зумовленi iсторично досягнутим рiвнем розвитку людсько! цившзацп, також форматують модель поведiнки [5, с. 155-156]. Деяю науковцi навiть називають законодавство (об'ективне, позитивне право) якимось штучним утворенням, на вiдмiну вщ моралi, звича'в, постiйно iснуючим зовшшшм утворенням, яке дiе в державi [6, с. 32].
Посадовi особи зобов 'язаш дотримуватися етичних норм, збертати власну гiднiсть, поважати честь шших службовщв i посадових ошб та громадян, утримуватися вiд дш i заяв, що компрометують !х самих, шституцп, в яких вони працюють.
Духовно-моральний вимiр - це система норм i принципiв, яю виникають через потребу узгодження штереив iндивiдiв одних з одним i суспiльством (класом, соцiальною групою, державою), спрямоваш на регулювання поведiнки людей вщповщно до розумiння добра i зла, пiдтримуються особистими переконаннями, традищями, вихованням, силою громадсько! думки. Мораль мае юторичний характер, але за вшх часiв критерiем моральностi норм виступають категори добра, зла, чесносп, порядностi, совiстi. Мораль охоплюе майже вс сфери життя, зокрема политику i право. За допомогою моралi узгоджуеться поведiнка особи з штересами суспшьства, долаються суперечностi мiж ними, регулюеться мiжособистiсне спiлкування [7, с. 265].
Посадова особа сприймае i оцiнюе навколишнiй свiт через призму сво!х цiннiсних орiентацiй. Через таку систему вона усвщомлюе не лише сво! потреби, але й конкретну життеву ситуацiю, в якiй на цей момент перебувае. Цьому сприяе сформована правосвiдомiсть i моральнi орiентири поведiнки. Моральнiсть е суб'ективним явищем, тобто таким, яке належить суб'екту права. Мораль е об'ективною категорiею, тобто це усвщомлене, основане на знаннях, досвiдi, звичаях поняття, яке формуе вщчуття прагнення до належного, що виходить з внутрiшнього спонукання вiри у справедливiсть, впевненостi у пануванш добра, бере цю впевненють з розумiння цiнностей життя: добробуту миру, захисту збереження та продовження роду задля майбутнього людського юнування [3, с. 8].
Деякi автори ототожнюють мораль i моральнiсть, зазначаючи, що це особливий тип нормативного регулювання, який юнуе у формi сукупност норм i принципiв, що поширюють свiй вплив на вшх i кожного, втiлюють у собi моральнi цiнностi. I навiть бшьше, мораль втiлюе у сво!х нормах абсолютш цiнностi, внаслiдок чого моральш норми i цiнностi е вищим критерiем поведiнки. Саме тому мораль, на думку юриспв, правомочна оцшювати право з позицil його вщповщносп вимогам справедливостi та моральним очшуванням [8, с. 115-116].
Правовi й моральш норми е взаемозалежними цшнюними орiентирами вибору посадовою особою правомiрноl чи протиправно! поведiнки. Цi категори мають важливе значення для пояснення причин злочинносп i жодну з них не можна абсолютизувати. Вони взаемодiють у процесi впорядкування суспшьних вiдносин з метою формування у громадян необхщно! моральное' та юридично! культури, правово! та морально! свщомосп i тут !х вимоги збтаються. Мораль засуджуе протиправнi вчинки, право шдтримуе домiнуючу у суспiльствi мораль. Взаемодiя права i моралi полягае в !х соцiальному та функцюнальному призначеннi. Право як система справедливих настанов, що створюе умови для вшьного здiйснення розумно! волi, наближуе його до морали Поняття справедливости та свободи е основними категорiями права, що впливають i пояснюють природу моралi. Знання тако! взаемоди дае можливють прогнозувати стан i структуру злочинностi залежно вiд соцiально-економiчних та iнших змiн у суспшьному життi.
Право i мораль, як цшнюш системи, нормують сощальне життя на n^craBÍ загальних цiннicних принципiв, прiоритетними серед яких е життя, безпека, гщнють, знaчущicть людини як оcобиcтоcтi та належш умови !! icнувaння; право е шституцшним регулятором, мае формальну визначенють, е об'ективованим явищем, не залежить вщ суб'ективних примх, усвщомлюеться прaвоcвiдомicтю i е обов'язковим для вшх. Мораль е також об'ективним явищем, належить до духовного життя людини, формуеться усвщомлено, не мае зовшшньоформального вираження i е обов'язковим для морально свщомих оciб, для яких обов'язковим е i право. Натомють право зосереджуе свое регулювання на реaлiзaцi! суб'ективних прав та обов'язюв, визнaннi юридичних можливостей суб'екпв, вcтaновленнi меж свободи поведiнки шдивща i вiдповiдaльноcтi за фaктичнi дп. Мораль пов'язана з внутрiшнiм осмисленням свого обов'язку та спонуканням до вщповщних дш i вiдповiдaльноcтi особи за сво! вчинки та нaмiри.
Мехaнiзм виникнення i розвитку злочинно! поведiнки грунтуеться на cпотвореннi системи потреб, конфл^ах мiж потребами i можливостями, дефектах у cферi цшнюних орiентaцiй та прaвоcвiдомоcтi. У реальному житп вci цi елементи можуть переплпатися i збiгaтиcя, а у мiру розвитку злочинно! дiяльноcтi один елемент може переходити в шший. Нормaлiзaцiя потреб посадово! особи позитивно впливае на динамшу i структуру злочинносп.
Динaмiкa правопорушень погiршуеrьcя за умов несприятливих процеciв у свщомосп прaвовiй i морaльнiй. Зближення правових i моральних норм знаходить вираження у переплетшш методiв впливу на процес регулювання cуcпiльних вщносин. Оптимзацш роботи правоохоронних та й шших оргaнiв державно! влади, вдосконалення законодавства i практики його застосування, усунення недолiкiв у cферi державного управлшня, поступальний розвиток економiки сприятливо позначаться на лшвщацп причин злочинних посягань. Посилення поваги до закону i правопорядку, морально-етичних норм стане результатом зростання загально!, правово! та полггачно! культури [3, с. 12-13].
Вчиняти суспшьно небезпечнi дiяння можуть також особи, яким притаманна глибока деформащя системи цшнюних орiентaцiй, нерiдко - на свпоглядному рiвнi. Вони повнютю зaмiнили зв'язок з cуcпiльними щеалами на систему злочинних, аморальних позицш, cвiдомо порушуючи прaвовi та моральш норми. Протипрaвнi вчинки i злочини виступають у такому рaзi стереотипами свщомосп тако! категори посадових ошб - центральною ланкою е низький рiвень caмоcвiдомоcтi й культури [9, с. 369-372].
Висновки. Типовими причинами порушення цшнюних орiентaцiй i низького рiвня прaвоcвiдомоcтi е незaдовiльний стан cоцiaльно-економiчно! ситуацп, рiвень культури й особливосп cоцiaльно! психологи посадових ошб. Побутовi й вiдомчi iнтереcи, завищеш потреби економiчного чи cоцiaльного характеру, жага незаконного владарювання спричиняють деформащю загально! та правово! культури на оcновi конфлштносп потреб i можливостей.
1. Констит^я Украгни eid 28 червня 1996 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://zakon2. rada. gov. ua. 2. Тодыка Ю. Н. Конституция Украины - Основной Закон государства и общества : учеб. пособ. /Ю. Н. Тодыка. - Х. : Факт, 2001. - 382 с. 3. Гетьман-П'ятковська I. А. Право та мораль : теоретико-nравовi проблеми спiввiдношення та взаемоди : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01. "Теорiя та iсторiя держави i права; iсторiя полтичних i правовихучень" /1. А. Гетьман-П'ятковська. - К., 2007. - 22 с. 4. Общая теория государства и права : Академический курс : в 2-х т. / под ред. М. Н. Марченко. - М. : Зерцало, 1998. - Т. 2: Теория права. -640 с. 5. Мальцев Г. В. Буржуазный эгалитаризм : эволюция представлений о социальном равенстве в мире капитала / Г. В. Мальцев. - М. : Мысль, 1984. - 285 с. 6. Алексеев С. С. Право : азбука - теория -философия : опыт комплексного исследования / С. С. Алексеев. - М. : Статут, 1999. - 712 с. 7. Скакун О. Ф. Теорiя держави i права : тдручник / О. Ф. Скакун ; пер. з рос. - Х. : Консул, 2001. -656 с. 8. Общая теория права и государства : учебник / под ред. В. В. Лазарева. - М. : Юрист, 1996. -472 с. 9. Курс советской криминологии : Предмет. Методология. Преступность и ее причины. Преступник / под ред. В. Н. Кудрявцева. - М. : Юрид. лит., 1985. - 416 с.
