CC BY
15
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 616.613-003.7 РУЛЬ O.A.
Науковий кер1вник—д.м.н., професор Шлапак 1.П.
Лержавна наукова установа «Науково-практичний центр профлактично! i клннно! медицини» Лержавне управ^ння справами, м. Ки!в
AOUiAbHiCTb ТА БЕЗПЕЧНЮТЬ ВИКОРИСТАННЯ НЕНВАЗИВНИХ METOAiB КОНТРОАЮ ПОКАЗНИЮВ ГАЗООБМШУ niA ЧАС OПEРАЦiЙ В ПОАОЖЕНН ХВОРОГО
НА ЖИBOTi
Резюме. Метою нашого до^дження стала nеревiрка адекватностiвiдображення параметрiвгазообмту ненвазивними методами (капнометр1я, пульсоксиметрЬя) при проведенн черезшшрнох нефролтотрипси в положенн хворого на животi тд загальною анестезieю.
Матерiали таметоди. Хворим проводили доЫдження газового складу артерiальноi кровi та порiвнювали ххрезультати з даними ненвазивнихметодiву трьох точках: через 10хв тсля штубацu; через 10хв тсля повороту патента на живт та виведення валика операцшного столу; через 10хв тсля опущення валика операцшного столу.
Результати. Ухворих в уах точках вимiру статистично значуща рЬзниця мiж показниками 5р02 та 802 була вiдсутня (р > 0,05). Р(а-Е1)С02 в положенн на спин та в положеннi на животi без валика дорiвнював 3,70 ± 0,51 мм рт.ст. та 3,80 ± 0,73 мм рт.ст. вiдповiдно. Статистично значущох рЬзнищ мiж показниками немае (р = 0,361). Отриманрезультати повнстю вiдповiдають нормi. Уположенн хворого на животi з висунутим валиком операцшного столу в етгастральнш длянц Р(а-Е1)С02 ста-новив 7,10 ± 0,78 мм рт.ст. рзниця статистично значуща порiвняно з першим та третiм етапами операцп, р < 0,05). При цьому значення градieнта СО2 не виходили за межi допустимих величин — до 10 мм рт.ст.
Ключовi слова: капнометр1я, оксиметрЬя, положения на живот^ черезшшрна нефролтотрипая.
Вступ
В останш роки в клшчну практику широко впроваджують рiзноманiтнi малошвазивш хiрургiчнi методи л^вання. До таких методiв лжування камешв нирок будь-яких розмiрiв на-лежить черезшюрна нефролгготрип^ (ЧШНЛ) тд рентгенолопчним або ультразвуковим контролем. Серед переваг ендоскотчного л^вання хворих iз сечокам'яною хворобою (СКХ) — мала травматичшсть, скорочення термшу знаходження в стащонар^ нижча смертшсть, значно менший шсляоперацшний бшь, швидке повернення до по-всякденного життя та вщсутшсть шсляоперацш-них рубщв. Недолж методу — дороге обладнання та супутне променеве навантаження на пащента та персонал (рис. 1). Деяю автори наполягають на вщсутносп абсолютних протипоказань до даного методу лжування [1, 3, 5, 6].
Вкрай важливою особливютю ЧШНЛ е те, що протягом основного етапу оперативного втручання хiрургiчна техшка вимагае знаходження пащента в положенш на животь При цьому з метою спрощен-
ня хiрургiчного доступу до нирок в проекцп нирок встановлюеться валик, що шдвищуе внутршньоче-ревний тиск та може призводити до компресп ниж-ньо! порожнисто! вени [2, 8].
Положення пацiента на животi на операцшному столi пов'язане як iз прогнозованими фiзiологiчни-ми змiнами (зниження серцевого викиду (СВ) та ди-хальних об'емiв тощо), так i з щлим рядом усклад-нень. Таким чином, для безпечного знаходження пащента в положенш на живот пщ час операцп необхвдне розумiння обох проблем [7].
За таких умов дуже важливим стае контроль по-казникiв газового стану. Але при цьому слщ врахо-вувати те, що в умовах малошвазивно! хiрурril ризик виникнення можливих ускладнень внаслщок ру-
Адреса для листування з автором:
E-mail: helenrud@gmail.com
© Рудь О.А., 2015
© «Медицина невщкладних сташв», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Оригинальные исследования / Original Researches
тинного використання швазивних методш контролю не повинний перевищувати ризику виникнення ускладнень самого оперативного втручання. KpiM того, iнвазивнi методи збiльшують вартють л^-вання хворого та можуть подовжувати перiод пере-бування патента в стацiонарi. Тому метою нашого дослiдження стала перевiрка адекватностi воображения параметрiв газообмiну та !х змiн нешвазив-ними методами (капнометрiя, пульсоксиметр1я) при проведеннi операцiй в положенш хворого на животi пщ загальною анестезiею.
Матер1али та методи
Нами було вiдiбрано 10 випадкових хворих вжом вщ 18 до 64 роюв i3 фiзiологiчним статусом I—II за ASA, яким планувалося проведення ЧШНЛ пщ загальною анестезiею. У дослщження не входили па-цiенти з шдексом маси тiла бшьше 34,9 кг/м2, з будь-якими хрошчними декомпенсованими та гострими захворюваннями, з вадами серця з фжсованим сер-цевим викидом (стеноз аортального отвору), ваптш. Критерiями виключення були хрурпчт ускладнен-ня пщ час операцп.
Усiм хворим ми проводили дослщження газового складу артерiальноl кровi апаратом Cobas та по-рiвнювали 1х iз результатами неiнвазивних методiв, отриманими модулями капнометрй та пульсокси-метрй монiтора Infinity Delta фiрми Бгд§ег (США) в трьох точках: через 10 хв тсля штубацп; через 10 хв пiсля повороту пащента на живи" та виведення валика операцшного столу; через 10 хвилин тсля опу-щення валика операцшного столу. Артерiальну кров набирали з променево'1 артерп без джгута.
Результати
У хворих в уих точках вимiру статистично зна-чуща рiзниця мiж показниками сатурацп кро-
Bi, отриманими за допомогою пульсоксиметри (SpO2) та газоаналiзатора кровi (SO2), була вщсут-ня (р> 0,05).
Градieнт (P(a-Et)C02) м1ж концентрашею СО2 в кiнцi видиху (EtC02) та парцiальним тиском СО2 в артерiальнiй кровi (PaC02) в положенш на спит та в положенш на живот без валика стано-вили 3,70 ± 0,51 мм рт.ст. та 3,80 ± 0,73 мм рт.ст. вщповщно. Статистично значущо! рiзницi м1ж показниками немае (р = 0,361). Отримаш результати повшстю вiдповiдають нормi та характеризують альвеолярний мертвий простiр. У положенш хворого на живот з висунутим валиком операцшного столу в ешгастральнш дшянщ Р(а-Еt)C02 становив 7,10 ± 0,78 мм рт.ст. ^зниця статистично значуща порiвняно з першим та трепм етапами операцп, р < 0,05) (рис. 2). При цьому значення градiента СО2 не виходили за межi допустимих величин — до 10 мм рт.ст. [4].
Обговорення результат
Грaдiент мiж EtC02 та PaC02 характеризуе альвеолярний мертвий проспр. Збiльшення P(a-Et) C02 при поворотi пaцiентa на живи" та виведенш валика операцшного столу в ешгастральнш дшянш свщчить про збiльшення альвеолярного мертвого простору та зменшення перфузп легень. Це може бути наслщком зниження СВ через зменшення венозного повернення до серця тсля тдняття валика операцшного столу. Але при цьому грaдiент не виходив за межi фiзiологiчних значень. Оскшь-ки другий етап ЧШНЛ нетривалий (в середньому в дослщженш становив 26,0 ± 12,3 хв), а PaC02 не змшювався, ми не змiнювaли параметри штучно! вентиляцп легень на етат положення хворого на животi з висунутим валиком вщносно першого ета-пу операцп.
Висновки
Виходячи з отриманих результaтiв, ми вважае-мо доцшьним орiентувaтися на показники нешва-зивних методiв контролю гaзообмiну в пащенпв iз ризиком ASA I—II пад час ЧШНЛ та не використо-вувати рутинно швазивш методи контролю. Це до-
Рисунок 1. Другий етап операцп ЧШНЛ (доступ до чашково-мисковоi системи нирки) пд рентген-контролем
Рисунок 2. Динам1ка показникв EtCO2 та PaCO2 протягом операцп
150
Медицина неотложных состояний, ISSN 2224-0586
№ 1 (64) • 2015
Оригинальные исследования / Original Researches ^w
зволить уникнути шдвищення ризику виникнення можливих ускладнень вщ застосування iнвазивних методiв дослiдження та не збшьшувати без пщстав вартiсть та тривалють лiкування.
На другому еташ оперативного втручання з пщ-нятим валиком операцiйного столу в ешгастральнш дiлянцi ми рекомендуемо не змшювати параметри штучно! вентиляцп легень вщносно положения хворого на спиш.
Список л1тератури
1. Актов Ф.А. Послеоперационные инфекционно-воспа-лительные осложнения эндоскопических операций по поводу уролитиаза / Акилов Ф.А., Мухтаров Ш.Т., Гиясов Ш.И., На-сыров Ф.Р., Мирхамидов Д.Х., Муратова Н.Б. // Урология. — 2013. — № 1. — С. 89-91.
2. МериновД.С. Минимально инвазивнаяперкутанная нефро-литотрипсия: деликатный и эффективный инструмент в лечении крупных камней почек/Д.С. Меринов, Д.А Павлов, Р.Р. Фатихов, В.А. Епишов, Ш.Ш. Гурбанов, А.В. Артемов// Экспериментальная и клиническая урология. — 2013. — № 3. —С. 94-98.
3. Перлин Д.В. Малоинвазивные методы лечения мочекаменной болезни/Перлин Д.В., Костромеев С.А. //Вестник Вол-ГМУ. — 2010. — № 4 (36). — С. 112-114.
4. Пол Бараш. Клиническая анестезиология / Пол Бараш, Брюс Куллер, Роберт Стэлтинг. — М, 2004 — С. 185.
5. Akman T. Outcomes of percutaneous nephrolithotomy in patients with solitary kidneys: a single-center experience / Akman T., Binbay M, Tekinarslan E. et al. //Urology. — 2011. — Vol. 78 (2). — P. 272-226. doi: 10.1016/j.urology.2010.12.029
6. Basiri A. The safety and efficacy of percutaneous nephrolithotomy for management of large renal stones in single- versus double-functioning kidney patients / Basiri A., Shabaninia S., Mir A., Soltani M.H. // J. Endourol. — 2012. — Vol. 26 (3). — P. 235-238. doi: 10.1089/end.2011.0083
7. Edgcombe H. Anaesthesia in the prone position /H. Edgcombe, K. Carter and S. Yarrow//Br. J. Anaesth. — 2008. — 100(2). — 165183. doi: 10.1093/bja/aem380
8. Khoshrang Hossein. Comparative Study of Hemodynamics Electrolyte and Metabolic Changes During Prone and Complete Supine Percutaneous Nephrolithotomy / Hosein Khoshrang, Siavash Falahatkar, Sara Ilat et al. //Nephrourol. Mon. — 2012. — 4 (4). — 622-628. doi: 10.5812/numonthly.4099
Отримано 20.12.14 ■
Рудь A.A.
Научный руководитель — д.м.н., профессор Шлапак И.П. Государственное научное учреждение «Научно-практический центр профилактической и клинической медицины»
Государственное управление делами, т. Киев
ЦЕЛЕСООБРАЗНОСТЬ И БЕЗОПАСНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ НЕИНВАЗИВНЫХ МЕТОДОВ КОНТРОЛЯ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ГАЗООБМЕНА ПРИ
ОПЕРАЦИЯХ В ПОЛОЖЕНИИ БОЛЬНОГО НА ЖИВОТЕ
Резюме. Целью нашего исследования стала проверка адекватности отображения параметров газообмена неин-вазивными методами (капнометрия, пульсоксиметрия) при проведении чрескожной нефролитотрипсии в положении больного на животе под общей анестезией.
Материалы и методы. Больным проводили исследование газового состава артериальной крови и сравнивали их результаты с данными неинвазивных методов в трех точках: через 10 мин после интубации; через 10 мин после поворота пациента на живот и вывода валика операционного стола; через 10 мин после опускания валика операционного стола.
Результаты. У больных во всех точках измерения статистически достоверная разница между показателями SpO2 и SO2 отсутствовала (р > 0,05). Р(а-Е^С02 в положении на спине и в положении на животе без валика составил 3,70 ± 0,51 мм рт.ст. и 3,80 ± 0,73 мм рт.ст. соответственно. Статистически значимой разницы между показателями нет (р = 0,361). Полученные результаты полностью соответствуют норме. В положении больного на животе с выдвинутым валиком операционного стола в эпига-стральной области Р(а-Е1)С02 составил 7,10 ± 0,78 мм рт.ст. (разница статистически достоверна по сравнению с первым и третьим этапами операции, р < 0,05). При этом значение градиента СО2 не выходило за пределы допустимых величин — до 10 мм рт.ст.
Ключевые слова: капнометрия, оксиметрия, положение на животе, чрескожная нефролитотрипсия.
Rud O.A.
Research Supervisor — Doctor of Medical Sciences, Professor Slapak I.P.
State Scientific Institution «Scientific and Practical Center of Preventive and Clinical Medicine», Dnipropetrovsk State Affairs Department, Kyiv, Ukraine
EXPEDIENCY AND SAFETY OF USING NON-INVASIVE
METHODS TO CONTROL GAS EXCHANGE PARAMETERS DURING SURGERIES IN THE PRONE POSITION
Summary. The objective of our study was to test the adequacy of the reflection of gas exchange parameters by using noninvasive methods (capnometry, pulse oximetry) during percutaneous nephrolithotripsy in the prone position under general anesthesia.
Materials and Methods. Patients underwent arterial blood gas analysis, and we compared their results with the data of non-invasive methods at three points: in 10 min after intubation; in 10 min after prone positioning and removing the roller of operating table; in 10 min after putting down the roller of operating table.
Results. Patients in all measurement points had no statistically significant difference between the indices of SpO2 and SO2 (p > 0.05). P(a-Et)CO2 in the supine position and in the prone position without roller comprised 3.70 ± 0.51 mmHg and 3.80 ± 0.73 mmHg respectively. There was no statistically significant difference between the indices (p = 0.361). The findings are fully comply with the norm. In the prone position with extended roller of operating table in the epigastric region P(a-Et)CO2 was 7.10 ± 0.78 mmHg (the difference is statistically significant in comparison with the first and third stages of the operation, p < 0.05). The value of CO2 gradient does not exceed the allowable values — up to 10 mmHg.
Key words: capnometry, oximetry, prone position, percutaneous nephrolithotripsy.
