CC BY
291СТ0Р1ЯНАУКИ
Л.А. Коломьець УДК 633.11.«324»: 631.527
Мироывський iнститут пшеницi , V л * V
ВмАН^е™о™н Шрумфальнии ювглеи
сльськогосподарських наук (Ц/Г *Р />** С?Г)(?
Сумський нацюнальний аграрний МУ1..ир0Н1иСЬ\01' О0О университет ^ ± ^ ^
ВСьсК2МаРоЬКиса:ккиа"даиудкат у (шробнщшт та селещи
В.В. Кириленко
Мироывський нститут пшениц iменi В.М. Ремесла НААН
Ункальн1 властивост1 сорту Мирон1вська 808 забезпечили йому тр1умф у сльськогосподар-ському виробництв1 кран колишнього СРСР та зах1дно! €вропи. Мирон1вська 808 увшшла у свтове виробництво як один з найпоширенших сорт1в за площами посву (у 1971 р. б'льше 9,5 млн. га). На даний перод сорт вис1ваеться у Росшськш Федераци та Республц Казахстан. Сорт Мирон1вська 808 набула л1дерства у свтовому селекцшному процеа як генетичне дже-рело високос хл1бопекарсько! якост1, зерново! продуктивност1 та високос загально! адаптивно1 здатност1 З використанням геноплазми цього сорту створено понад 400 сорт1в пшени-ц[, серед яких понад 350 озимо1 / 60 яро1.
Ключовi слова:
пшениця м'яка озима, сорт, селекцмна цнысть, пластичысть, урожайысть, зимоспйюсть.
Вступ. У 2007 р. наукова спшь-нота в1дм1чала 100-р1ччя в1д дня народження (10 лютого 1907 р.) академка В.М. Ремесла, 1м'я яко-го по праву взнесено до когор-ти творц1в «зелено''' революцп». Цей р1к був ювшейним I для широко вщомого сорту - пшениц1 озимо''' Мироывська 808. Пкля сувороТ зими 1956/57 р. оста-точно тдтверджено виняткову морозо-, зимостмюсть л1нп, що в 1960 р. передана на державне сортовипробування як сорт Мироывська 808 [1].
У ниышньому, 2013 р., випо-внюеться 50 роюв в1д районуван-ня (1963 р.) I початку стр1мкого поширення сорту Мирон1вська 808 у виробництв1 та викорис-тання його в селекцмнм прак-тиц1. Сорт широко вирощували до 90-х рок1в минулого стол1ття в ус1х рег1онах УкраТ'ни, а також у кранах колишнього СРСР та За-х1дноТ £вропи. Мирон1вська 808 I нин1 вирощуеться у 8 з 12 репо-н1в Росп та п'яти областях Казахстану [2, 3]. Сорт «довгожитель» визнаний шедевром в1тчизняноТ та св1товоТ селекцп [4, 5].
Мета роботи - в1дтворити ¡с-тор1ю створення I оц1нити вне-сок сорту Мироывська 808 у виробництв1 та св1товому селек-ц1йному процеа за 50-р1чний пер1од з часу його районування.
Матерiалом дослiджень слугували л1тературн1 джерела наукових досл1джень (каталоги, статт1, монографп та 1н.), з яких використаы дан1 про сорт.
Результати дослiджень. Створення нових сорт1в с1ль-ськогосподарських культур у цшому I пшениц1 озимо'' зокре-ма - досить складний процес. Перш1 труднощ1 виникають при вибор1 методу селекцп та ство-ренн1 високояюсного вих1дного матер1алу, з часом - у подоланы дм негативних чинниюв довюл-ля, що в1дпов1дним чином впли-вають на створення селекцмно-го матер1алу.
Не винятком ц1 проблеми були I для В.М. Ремесла, який у середин! минулого столптя (1948 р.) розпочав на Мироывсьюй селекц1йно-досл1дн1й станцп на-укову роботу з пшеницею ярою I озимою. Досшдження з ярови-
заци В.М. Ремесло починав ще в 30-т1 роки на Поволж1 п1д кер1в-ництвом академ1к1в П.1. Лисиц1на I П.М. Константинова. Науков1 досл1ди щодо зм1ни ярих пше-ниць в озим1 I навпаки в1д1грали вир1шальну роль у майбутньому вибор1 В.М. Ремеслом свого методу селекци. Виношений у роз-думах новий метод створення пшениц1 озимо'' з ярих сорт1в, ви-с1яних п1д зиму, на Мироывсьюй станцп В.М. Ремесло започатку-вав у 1949 р. У подальшому в1д-працьований власний метод був широко втшений В.М. Ремеслом у селекц1йну практику [6].
Даний метод називали по р1з-ному: «переделки», направлена зм1на яро'' пшениц1 в озиму, трансформац1я ярих сорт1в в озим1 та 1н. Стосовно цього серед генетиюв тривалий час кну-вали протир1ччя. Проте селекц1-онери С.П. Лифенко I М.А. Лит-виненко [7]. заявили, що яким би методом не було створено сорт, але Мироывська 808 за-лишаеться видатним генотипом, який вплинув на землеробство Радянського Союзу та ряду ев-
_1СТР1Я НАУКИ_
Tрiумфальний юолей Mиронiвськоí 808 у виробництвi та селекцп
ропейських краТн. Академiк В.В. Моргун [8] з приводу цього вщ-мiтив «Метод переделок ... по существу является методом получения мутаций благодаря использованию пониженных температур, мутагенность которых доказана» (с. 482).
Першим результатом вико-ристання цього методу було створення сорту пшениц озимоТ Мироывська 264 (районована з 1960 р.). Наступним сортом стала Мироывська 808, зi створен-ням якоТ в генотип озимих пше-ниць було привнесено генетичн фактори, що до цього були при-сутн тiльки в ярiй пшеницi. Таким чином було створено сорт не тшьки високоТ господарськоТ цннооч, а й базову модель з принципово новою генетичною складовою [9].
Миронiвська 808 отримала свтове визнання як один з най-поширенiших у свiтi за площами посiву (в 1971 р. бшя 10 млн га) та селекцмним використанням серед озимих сор^в пшеницi. Феномен МироывськоТ 808, на нашу думку, також у походжен-н вихiдного матерiалу [10]. Сорт Мироывська 808 створено на основi мкцевоТ лнп Лютесценс 106, отриманоТ В.М. Ремеслом методом добору бютитв озимих форм з виаяноТ пiд зиму пшеницi м'якоТ яроТ Артемiвкa. Так, ярий сорт Артемiвкa, виве-дений на Артемiвськiй досшднм станцп (нинi Донецька державна сшьськогосподарська дослiднa стaнцiя) шляхом добору з мк-цевоТ пшеницi яроТ колишнього Кременчуцького округу (тепер Полтавська область), був поши-рений у рядi областей УкраТни та РосiТ (районований з 1945 р., культивувався понад 20 роюв), а також деяких европейських кра-Тнах [11]. За його участю було створено ще 3 сорти яроТ пшениц (Колективна в УкраТн та Радуга i Чайка в Росп).
Ф.О. Попереля та Т.О. Собко методом бшкових мaркерiв ви-явили, що формули електро-форетичних спектрограм Арте-мiвки i МироывськоТ 808 мають iстотнi вiдмiнностi за спектром гшадиыв [12, 13], зокрема, вщ-сутнiсть алеля Gli 1А3 у родо-начальноТ форми i наявысть у нащадка. Зрозумiло, що давн сорти являли собою популяцп i мали певний бiотипний склад, який мiг зазнати ряд змiн пщ тиском природного добору, коли окремi бiотипи елiмiнувa-лись. Тобто, на час проведення цими авторами досшджень сорт Артемiвкa мiг утратити алель Gli 1А3, що е характерним для пше-ниць м'яких ярих [14]. Водночас показано, що цей алель уперше виявлено серед сор^в пшеницi озимоТ саме у МироывськоТ 808, а тому немае сумнiвiв у його по-ходженнi вщ пшениць ярих. Од-нак, за свщченням Ф.О. Поперелi [15], цей алель частше присут-нiй у ярих сор^в пшеницi сибiр-ського походження, що певною мiрою могло вплинути на роз-ширення геногеографп вихщ-ного генетичного пулу, а вщтак i на збiльшення адаптивного по-тенцiaлу нового сорту. Вислов-лено також думку про видатн влaстивостi МироывськоТ 808,
зумовлен1, можливо, появою новоТ асощацп генiв, незвичноТ для озимоТ культури, маркером яких виступае алель Gli 1А3, що й сприяло його широкому роз-повсюдженню. У дискусiТ варто схилитись до думки про еволю-цмну складысть вихщноТ популяцп, з якоТ розпочиналось створення МироывськоТ 808.
Завдяки висоюй зимостiйкостi та продуктивной в поеднaннi з еколопчною плaстичнiстю сорт був районований у рiзних ^ма-тичних зонах [16]. Трiумфaльнa хода МироывськоТ 808 розпоча-лася нaвiть до п офщмного ра-йонування. Так, пiд урожай 1963 р. новий сорт був виаяний на площi 12,4 тис. га. В 1964 та 1965 рр. сорт виавався вже на 72,2 тис. га та 586 тис. га. в^повщно [17, 18]. Явна перевага за вро-жайыстю МироывськоТ 808 над районованими раыше сортами сприяла швидкому поширенню ТТ у виробниф^ (табл.).
Дан таблиц зaсвiдчують про те, що максимальн площi поа-ву сорту в цшому по СРСР були в 1971 р. (46,9% вах площ сор-тових посiвiв озимоТ пшеницО. В УкраТн даний показник доми нував у 1967-1971 рр. У Бшору-сп в 1971 р. поавы площi Ми-роывськоТ 808 становили 96,3%,
Таблиця
Площi поаву сорту МиронiвськоY 808 у кра'нах колишнього СРСР i в УкраТш (1966-1989 рр.)
Площ1 пос1в1в МирошвськоУ 808
Роки Загальна площа пос1в1в пшениц В краУнах колишнього СРСР в т.ч. на УкраУш
озимо', тис. га тис. га % до загальноУ площ1 пос1в1в тис. га % до площ1 пос1в1в в УкраУж
1966 1967 1968 1969 1970 1971 1972 1973 1974 1975 1976 1989 19283.4 19282,9 18525.8 14190,6 18054,0 20351,6 14622,0 17974.5 18424.9 19350,3 17025,0 16621,9 3127,3 6259.8 7023.0 5161.9 7753,9 9541,2 5305.5 4925.1 6539.0 5078.6 6483.1 3161.2 16,2 32,5 37,9 36,4 42,9 46,9 36.3 27.4 35.5 26,2 38,0 19,0 2417,8 3886.5 3815.6 3563,0 3269,8 3825,8 2135,2 2391,6 1699,0 1460,0 1165,0 758,9 32.2 52,8 59.6 51,5 55.0 52,8 42.1 29,0 28,8 25.7 24.3 9,9
Всього 196681,9 70359,6 35,8 30388,2 38,6
Tрiумфальний ювiлей Mиронiвськоi 808 у виробництвi та селекцii
Фото 1. Насшники з р1зних ремонт РРФСР, 1971 р.
Фото 3. Вщповщальш прац1вники МирошвськоТ
Литвi - 88,8%, Латвп - 93,5%. У наступнi роки посiвнi площi тд сортом скорочувалися: у вироб-ництво впроваджувалися новi бшьш урожайнi i стiйкi до виля-гання сорти.
Завдяки високим адаптивним властивостям цей сорт виавався в рiзних фунтово-кл^атичних зонах. Виняткове значення мала висока регенерацмна здатнiсть сорту, завдяки чому поавш пло-щi досягли твшчних регiонiв Радянського Союзу, де традицм-ною хлiбною культурою вважа-ли яру пшеницю [19].
Завдяки висоюй зимостiйкостi та пластичностi, а головне - ви-сокiй урожайностi сорт Миро-нiвська 808 впроваджувався у кражах ^вшчноТ та Центрально' €вропи.Районований в 1968 р. в Чехословацьюй Со^алк-тичнiй Республщ^ сорт займав у 1972 р. 65% поавних площ пiд озимою пшеницею. Серед-ня врожaйнiсть сорту по краТш становила 5,0 т/га, а значна час-
ЦК КПУ та МСГ СРСР на пос1вах 808, 1971 р.
тина господарств отримувала по 7,0-7,2 т/га. Рекордний урожай (10,9 т/га) був отриманий в ко-оперaтивi «Липово» на площi 8 га. У ^мецькм Демократична Республщ районована в 1969 р. Мирошвська 808, яку шмець-к хлiбороби ласкаво назива-ли коротким i влучним словом «Миро», вже на початку 70-х рокiв зайняла провiдне мiсце серед сорлв озимо' пшеницi у крaТнi. Значш площi посiву пiд Миронiвську 808 вщводилися в Польщi (з 1966 р.), Угорщиш (з 1967 р.), сорт вирощувався та-кож у Болгарп, ФiнляндiТ, Дан^, ГоллaндiТ. У ^меччиш та Голлан-дп врожайшсть МиронiвськоТ 808 на рiвнi 6,8-7,0 т/га була звичайним явищем [20].
Сорт Мирошвська 808 в^-рiзнявся вiд своТх попередникiв низкою цшних господарських ознак. Серед його бюлопчних особливостей - висока продуктивна кущислсть, регенеративна здaтнiсть i швидка пристосова-
Фото 2. Учасники виробничого сем1нару, к1нець 60-х рок1в 20 ст.
шсть до умов вирощування, чим пщтверджуеться його пластич-шсть. Тaкi влaстивостi були голо-вними, на що зважали виробни-ки при розповсюдженш сорту. На 1969 р. сорт районований у 68 областях Радянського Союзу i являвся одним iз провiдних сортiв озимоТ пшеницi в крaТнi. У 1971 р. Мирошвська 808 зайняла площi поаву понад 9 млн. га в 52 областях Радянського Союзу i близько 2 млн га за кордоном [21-23]. Упровадження ви-соковрожайного сорту у вироб-ництво забезпечувало щороку гарантоваш значш прибутки. Так, тшьки за роки IX п'ятирiчки (1971-1975 рр.) лише в^д вирощування сорту Мирошвська 808 було додатково отримано 10,3 млн т зерна. Витрати на ство-рення даного сорту окупилися майже в ам тисяч рaзiв. Важко назвати який-небудь агротехшч-ний зах^, який би дав подiбний економiчний ефект [4].
Про результати використання сорту Мирошвська 808 у вироб-ничих умовах, його переваги над шшими сортами за продуктивною в рiзних умовах та тс-ля рiзних попередникiв свiдчить багато публiкaцiй - статт в газетах, журналах i збiрникaх, моно-грaфiТ, що були доступш широкому колу читaчiв [24-26]. Проте головною рекламою сорту були зустрiчi Василя Миколайовича безпосередньо з виробниками-aгрaрiями як на мирошвських
_1СТР1Я НАУКИ_
Tрiумфальний ювтей Мироывсько! 808 у виробництвi та селекцп
полях, так i на виробничих на-радах рiзних рiвнiв (фото 1-5).
Миронiвська 808 виавалась у зонах iз рiзними фунтово-клiматичними умовами: вiд тв-денних зон з неспйким зволо-женням до захщних i твшчно-захщних зон £вропейськоТ частини СРСР зi стiйким зволо-женням. Таке широке розпо-всюдження сорту пояснюеться його високою зимостiйкiстю, пластичнiстю, здатнiстю забез-печувати високi врожаТ пiсля рiзних попередникiв, стiйкiстю до обсипання та проти уражен-ня бурою iржею, високими хли бопекарськими якостями зерна. Бюлопчш особливостi сорту, особливо його зимоспйюсть, вивчалися широким колом до-слiдникiв [27-29]. За даними автора сорту В.М. Ремесла, до-сшдженнями пiд керiвництвом професора Д.П. Проценка в УкраТнському iнститутi фiзiоло-пТ рослин (тепер 1нститут фiзi-ологп рослин i генетики НАНУ) встановлеш фактори високоТ зи-мостiйкостi сорту Мирошвська 808. Ця властивiсть зумовлена тим, що рослини сорту у своТх клiтинах мають бiльше хлорофи лу, який тiсно пов'язаний з быками, у результат чого нав^ь при тривалому зимовому спо-коТ пластидний апарат у листках не руйнуеться, а тому рослини краще протид^ть рiзним нега-тивним чинникам зимiвлi. Крiм того, встановлено, що у вузлах кущшня рослин МирошвськоТ 808 упродовж зимового перюду бiльш високий рiвень зв'язаноТ води, що, у свою чергу, е перепоною для утворення кристали-юв льоду в рослинних кл^инах тд дiею низьких температур (морозiв) [26]. Результатами цих же досшджень установлено, що висока пластичнiсть сорту зумовлена значною концен-трацiею кл^инного соку з тд-вищеними осмотичним тиском
Фото 4. Делегащя представникiв сiльськогосподарських кооперативiв Чехословач-
чини, 1971 р.
Фото 5. Агрономи Кш'вськоУ областi на насiнницьких nociBax, 1972 р.
та в'язюстю протоплазми. Все це зумовлюе активнiше прохо-дження основних фiзiологiчних процесiв вуглеводного та бокового живлення.
Миронiвська 808 мае висо-ку регенерацiйну властивкть i здатнiсть утворювати новi точки росту замкть загиблих (чи втра-чених) у процесi перезимiвлi або внаслщок несприятливих факторiв iншоT природи. Таю цшш бiологiчнi властивостi цьо-го сорту могли бути успадковаш його численними нащадками, яких, за даними досшдниюв [9, 30], у свт понад 400 (рис. 1).
Висока сортотворна здатнiсть сорту Мирошвська 808 за озна-ками продуктивности зимоспй-костi та якостi зерна вщносить його до розряду ушкальних сор-тiв. Миронiвська 808 започат-
кувала III поколiння сортiв i е в основi генофонду IV поколшня сортiв МиронiвськоT' селекцп, а також бшьшосп сортiв селекцiT' УкраТ'ни [9]. Широке залучення в селекцмну проробку сорту Ми-ронiвська 808 вщкрило новий етап у подальшому розвитку вiтчизняноT' та свiтовоT' селекцп. Цей сорт пшениц озимо'' та його нащадки широко використанi як вихщний матерiал для селекцiT' в багатьох кражах св^у. Так, на основi аналiзу родоводiв сортiв пшениц озимо'' та яро'' виявле-но значну юльюсть нащадюв-носпв геноплазми сорту Мирошвська 808, що були створеш в науково-дослщних установах рiзних кра'н (рис. 2).
У рiзнi перiоди сорт Мирошвська 808 як безпосередньо, так i через сорти з його участю
Тр^мфальний ювiлей Mиронiвськоi 808 у виробницга та селекцп
\ □ Пшениця
1 озима
\ 350 Ш Пшениця
\ 85% / яра
5 £ 5
5-4
□ 1 □ 1
]12
Примтка: 1 - НДУ Роси;
2 - НДУ УкраТни;
3 - НДУ краТн СНД;
4 - НДУ ЗахщноТ Свропи;
5 - НДУ П1вн1чноТ Америки;
6 - НДУ П1вденноТ Америки.
] 23
]36
Кшыость НД установ, шт
Рис. 2. Використання сорту пшениц1 озимоТ МироывськоТ 808 в селекц1йних програмах р1зних НДУ (1964-2012 рр.).
Рис. 1. Кшьккть нащадк1в сорту Мирон1вська 808 серед озимих I ярих пшениць (1964-2012 рр.).
використовували в селекцм-них програмах щодо створення нових сор^в пшеницi озимоТ 2 установи Полкся, 14 - Лiсостепу, 7 - Степу УкраТни, 7 регюыв (3-й, 5-10-й) РосiйськоТ Федерацп, а також у 12 установах восьми республк (Молдова, Литва, Лат-вiя, Бiлорусiя, Грузiя, Вiрменiя, Казахстан, Таджикистан) колиш-нього СРСР. Мироывську 808 використовували нaуковi заклади 7 краТн £вропи, зокрема в Югос-лави було створено 56 сор^в з и участю, в Угорщиы - 30 [23].
Анaлiз генеалоги сортiв яроТ пшеницi показав, що геноплаз-му сорту Мироывська 808 у сво-Т'х програмах використовували 18 науково-досшдних установ, зокрема в УкраТы - 5, Роси - 4, в нших республках колишнього СРСР - 3 та в захщноевропей-ських краТ'нах - 6.
Як вiдмiчaлося рaнiше, на-щадками сорту Миронiвськa 808 е понад 400 сортiв, серед них майже 350 озимоТ пшениц та 60 яроТ. Найбшьшу кiлькiсть нащадюв цього сорту отримано в Роси (140), дещо менше - краТ'нах ЗахщноТ £вропи (100), майже стшьки ж - в УкраТы (93), значно менше - краТ'нах СНД (15).
Варто зазначити, що в Росм-сьюй Федерацп геноплазму МироывськоТ' 808 нaйчaстiше використовували в ^вычнокавказь-кому репоы (70), значно менше - у Центральному (28), вщповщ-но по 10 i 9 нaщaдкiв отримано в Зaхiдносибiрському i Серед-ньоволзькому регюнах. Найчас-тiше нащадки МироывськоТ' 808
отримували ТТ геноплазму через сорти Краснодарская 57, Донская полукарликовая, Северодонская, Донская интенсивная, Ростовчанка, Заря. В УкраТы за участю МироывськоТ 808 створено 93 сорти, зокрема в науко-вих установах зони Лкостепу -62, Степу - 27, Полкся - 4.
Серед ярих пшениць нащадюв МироывськоТ 808 нaлiчуеться 58, зокрема в Росмсьюй Федерацп -32, в УкраТы - 12, краТ'нах ЗахщноТ £вропи - 10, в Казахстан - 4.
У Мироывському нститут пшениц iменi В.М. Ремесла нащадки МироывськоТ 808 - сорти Iллiчiвкa, Мироывська 808 по-лтшена, Мироывська остиста, Мирлебен та Мироывська 28 ви-рощувалися у виробницв про-тягом 20 роюв (1974-1994). Сорт Миронiвськa ювiлейнa також несе геноплазму МироывськоТ 808 через л^ю Лютесценс 106. У селекци даний сорт реaлiзовaно у рядi лiнiй та деяких сортах М1П, а також увiйшов до генеалоги понад 20 сор^в пшениць нших установ [9]. Сорти пшеницi озимоТ Мироывська 63 i Троян, ство-ренi вiдповiдно в 1993 i 1999 рр., е нащадками МироывськоТ 808. Сорт Крижинка (у Реестрi сор^в УкраТни з 2002 р.) мае в родоводi Мироывську 808 через сорт Мироывська 28. Геноплазма МироывськоТ' 808 через сорт Iллiчiвкa присутня у сортах Мироывська 25, Мироывська 61, Волгоград-ська 84, що були у виробниц^ у 80-х роках, в сортах Мироывська наывнтенсивна та Мироывська 33 (у 90-х), а також у нерайоно-
ваних сортах Мироывська 11, Мироывська 62 та Мироывська 32, створених вщповщно в 1973, 1989 та 1993 рр.
Висновки. Уыкальы власти-вост сорту Мироывська 808 за-безпечили йому трiумф у сть-ськогосподарському виробни-цтвi у пiдвищеннi врожайност та валових зборiв зерна як в УкраТы, так i краТ'нах колишнього СРСР та далекого зaрубiжжя. Створення пшениц озимоТ Мироывська 808 свого часу вщ-крило нову епоху в полтшены пшеничноТ' рослини, здiйснивши таким чином "зелену революцiю " у районах, де раыше культура пшениця озима не вирощувала-ся. Миронiвськa 808 увмшла у свiтове виробництво як один з найпоширеыших сортiв за пло-щами посiву (у 1971 р. близько 10 млн га). Сорт Мироывська 808 i сьогоды висiвaеться у 8 iз 12 регюыв РосмськоТ' Федерацп та 5 областях Республки Казахстан. Мироывська 808 започат-кувала III поколння сортiв i е в основi генофонду IV поколiння сортiв МироывськоТ' селекци, а також бшьшоот сор^в селекци УкраТни. Як шедевр в^чизняноТ' i свтовоТ' селекци сорт Мироывська 808 визнаний генетичним джерелом для селекци на тдви-щення продуктивности зимостм-костi, aдaптивностi i пластичнос-тi. З використанням геноплазми цього сорту створено понад 400 сор^в пшеницi, серед яких понад 350 озимоТ i 60 яроТ'.
1СТР1Я НАУКИ
Трiумфалыний ювiлей Mиронiвськоí 808 у виробницга та селекцп
ВИКОРИСТАНА ЛiTEPATУPA
1. Власенко, В.А. Селекционный вклад В.Н. Ремесло
в развитие «зеленой революции» // В.А. Власенко, Л.А. Животков, Л.А. Коломиец / Наук.-техн. бюле-тень М1П iiw. В.М. Ремесла - К.: Аграрна наука, 2007. - Вип. 6-7. - С. 9-23.
2. Государственный реестр селекционных достижений, допущенных к использованию в Российской Федерации - М., 2012. - С. 8.
3. Государственный реестр селекционных достижений, допущенных к использованию в Республике Казахстан. - Астана, 2012. - 106 с.
4. Лобанов, П.П. Выдающийся ученый-селекционер академик Василий Николаевич Ремесло // П.П. Лобанов / Селекция, семеноводство и сортовая агротехника пшеницы: Избр. тр. - М.: Колос, 1977. - С. 3-13.
5. Зубець, М.В. Хлiбодар. До 100^ччя вщ дня наро-дження талановитого вченого-селекцюнера акаде-мка Василя Миколайовича Ремесла // М.П. Зубець / Наук.-техн. бюлетень М1П i!. В.М.Ремесла. - К.: Аграрна наука, 2007. - Вип. 6-7. - С. 3-8.
6. 100 роюв вщ дня народження академка Василя Миколайовича Ремесла (10.02.1907-4.09.1983) // Наук.-техн. бюлетень М1П iм. В.М. Ремесла. - К.: Аграрна наука, 2007. - С. 374-378.
7. Лифенко, С.П. Селек^я i генетика в Укра'ы // С.П. Лифенко, М.А. Литвиненко / Генетика i селек-^я в Укра'ы на межi тисячолкь. - К.: Логос, 2001. -С. 319-336.
8. Моргун, В.В. Мутационная селекция // В.В. Моргун, В.Ф. Логвиненко . - К.:Наукова думка, 2005. - С. 482.
9. Селекцмна еволю^я мироывських пшениць / [Власенко В.А., Кочмарський В.С., Колючий В.Т. та ш.]. - Мироывка, 2012. - 330 с.
10. Рабинович, С.В. Современные сорта пшеницы и их родословне // С.В. Рабинович. - К.: Урожай, 1972. -328 с.
11. Рабинович, С.В. История использования зарубежного генофонда в селекции озимых пшениц Мироновского института пшеницы им. В.Н. Ремесло в 1915-2001 гг. // С.В. Рабинович, В.А. Власенко / Генет. ресурсы культур. растений. Пробл. мобил., инвентар. и изучения ...: Тез. докл. Междунар. науч.-практ. конф. Санкт-Петербург, 13-16 ноября 2001 г. - СПб: ВИР, 2001. - С. 390-392.
12. Собко, Т.О. Усне повщомлення для В.А. Власенка // Т.О. Собко. - Мироывка, 2005.
13. Созинов, О.О. Полиморфизм белков и его значение в генетике и селекции / О.О. Созинов. - М.: Наука, 1985. - 272 с.
14. Собко, Т.О. Характеристика сортового генофонду озимо' м'яко' пшениц Укра'ни за локусами за-пасних бтюв / О.Т. Собко, О.О. Созинов // Генетика i селек^я в Укра'ы на межi тисячолкь у 4-х т. Го-ловн. ред. В.В. Моргун (та н.) - К.: Логос, 2001. -
Т. 1. - С. 151-159.
15. Попереля, Ф.О. Усне повщомлення для Власенка В.А. / Ф.О. Попереля. - Одеса, 2001.
16. Ремесло, В.Н. Селекция и урожай / В.Н. Ремесло // Новый этап в развитии сельского хазяйства СССР. -М.: Колос, 1975. - С. 417-436.
17. Животков, Л.А. Итоги научно-исследовательской работы по селекции озимой пшеницы за 1986-
1990 гг. и важнейшие задачи на ближайшую перспективу / Л.А. Животков // Сб. научн. тр. МНИ-ИССП. - Мироновка, 1991. - С. 3-11.
18. Ремесло, В.Н. Сорта озимой пшеницы мироновской селекции / В.Н. Ремесло // Селекция и семеноводство пшеницы. - К.: Урожай, 1970. - С. 3-10.
19. Ремесло, В.Н. Направленное изменение яровой пшеницы в озимую как метод селекции / В.Н. Ремесло // Селекция, семеноводство и сортовая агротехника пшеницы: Избр. тр. - М.: Колос, 1977. -С. 14-25.
20. Ремесло, В.Н. Мироновские сорта озимой пшеницы в социалистических странах / В.Н. Ремесло, Л.А. Животков, А.В. Коломацкий // Вестник сельскохозяйственной науки, 1975. - № 9. - С. 10-14.
21. Балла, Л. Результаты и задачи селекции пшеницы в Венгрии / Л. Балла // Селекция и семеноводство. -1983. - № 4. - С. 47-48.
22. Ремесло, В.Н. Некоторые итоги селекции озимой пшеницы / В.Н. Ремесло // Сельскохозяйственная биология. - 1970. - № 5. - С. 197-206.
23. Ремесло, В.Н. Об основных направлениях научных исследований в решении проблемы увеличения производства зерна и улучшения его качества / В.Н. Ремесло // Бюллетень МНИИССП. - 1973. -Вып. 4. - С. 3-11.
24. Ремесло, В.Н. Агротехника и семеноводство мироновских сортов пшеницы / В.Н. Ремесло // Селекция,семеноводство и сортовая агротехника пшеницы. Доклад на 1 съезде агрономов Липецкой обл., 1968 г. - М.: Колос, 1977. - С. 92-103.
25. Ремесло, В.Н. Научные основы выращивания высоких урожаев озимых культур и повышения качества зерна /В.Н. Ремесло // За високу культуру землеробства. - К.: Урожай, 1969. - С. 36-45.
26. Ремесло, В.Н. Селекция озимой пшеницы на Мироновской станции / В.Н. Ремесло // Вестник сельскохозяйственной науки. - 1967. - № 10. - С. 86-90.
27. Барашкова, Э.А. Новые источники и доноры морозостойкости озимой пшеницы / Э.А. Барашкова, В.Н. Мусич, Н.И. Рыбакова [и др.] // Повышение зимостойкости озимых зерновых. Сб. науч. тр. РАСХН. - М.: Колос, 1993. - С. 42-49.
28. Ригин, В.Г. Некоторые вопросы генетики морозостойкости мягкой пшеницы / В.Г. Ригин, Э.А. Барашкова // Методы и приемы повышения зимостойкости озимых зерновых культур: Науч. тр. ВАСХНИЛ. - М: Колос, 1975. - С. 119-124.
29. Новикова, М.В. Мировые ресурсы и зимостойкость озимой пшеницы // М.В. Новикова, Е.Н. Алексеева, Э.А. Барашкова [и др.] / Повышение зимостойкости озимых зерновых: Сб. науч. тр. РАСХН. - М.: Колос, 1993. - С. 112-119.
30. Рабнович, С.В. 1сгс^я селекцй, родоводи i склад високомолекулярних глютеыыв мироывських пшениць, створених у 1929 - 2004 рр., та 'х нащадки в рiзних кранах свку / С.В. Рабнович, В.А. Власенко, Л.А. Коломiець [та т.] // Наук.-техн. бюл. Мирон. н-ту пшен. iм. В. М. Ремесла. - К: Аграрна наука, 2004. - Вип.4. - С. 58-126.
