CC BY
115
СОЦ1АЛЬНА Ф1ЛОСОФ1Я I Ф1ЛОСОФ1Я 1СТОР11 УДК 130.2
0 М. КОРХ 1
1 Академiя митно! служби Украши (Дшпропетровськ )
ВВ. ХМ1ЛЬ 2*
2 Днiпропетровський нацюнальний унiверситет з^зничного транспорту iMeHi акад. В.Лазаряна (Дшпропетровськ)
ТРАНСЦЕНДЕНТН1 СВ1ТИ ТЕНДЕРУ
Мета. Щддати аналiзу вихiднi принципи гендерно! фшософи, застосовуючи мeтoдoлoгiчний шструмента-рiй комушкативно! прагматики. Показати, наскшьки гендерний конструкт забезпечуе формування тендерного гумашзму як одного з iдeалiв демократичного суспiльства. Уточнити гендерний глосарш "гендерна демокра-пя", "гендерна рiвнiсть" та "гендерна справедливють". Методологiя. Для здшснення теоретичниих рoзвiдoк в сфeрi фемшютично! фшософи, застосовуеться мeтoдoлoгiчний шструментарш комушкативно! прагматики та дискурсивно1 етики, що були напрацьoванi сучасними шмецькими фiлoсoфами Ю.Хабермасом, К.-О.Апелем для анатзу етичних гендерних принципiв та шляхiв !х лептимаци. Наукова новизна. На oснoвi мeтoдoлoгiчних рoзбiжнoстeй мiж кoнцeпцiями Ю.Хабермаса та К.-О.Апеля були виявлеш два прoтилeжнi пiдхoди до аналiзу гендерно1 концепцп - рацioнальнo-прагматичний, який пропонуе Й.Хабермас та трансцен-дентно-смислового К.-О. Апеля. Змiст статтi допомагае уточнити катeгoрiальнo-пoнятiйний апарат гендерно1 концепцп. В залeжнoстi вiд способу лептимаци гендерно1 етично1 теорй' було виявлено, що поняття фемшют-ського глосарш "гендерна демокрапя", "гендерна рiвнiсть" та "гендерна справедливють" не несуть однако-вого змiсту. Виходячи з аналiзу програми кoмунiкативнol дй' та консенсусу у Ю.Хабермаса поняття "гендерна рiвнiсть" виступае штучним сoцiальним конструктом, що мае свое методолопчне пiдгрунтя в кoгнiтивiзмi та звужуе мoжливoстi лептимаци гендерних цшностей. Поняття "гендерно1 справедливости', згiднo з концепщ-ею К.-О. Апеля, засноване на трансцендентних морально-етичних ввдчуттях еднoстi статей, не скасовуе нерь внoстi oбoв'язкiв i зазiхань в способах буття та вщтворюе цивiлiзoвану мiру !х iнакoвoстi. Висновки. Перед ст^мкими гендерними зрушеннями, що запропоноваш суспiльству, стоять вади вiкoвiчнo! вкoрiнeнoстi мора-льних та духовних засад спiльнoт, з урахуванням соцю-культурно^ нацioнальнol та гендерно1 iдeнтичнoстi. Плщне осмислення рiзнoманiтних пiдхoдiв в фемшстському напрямку фшософи усе бiльшe звужуеться в стезю взаемодоповнюючого характеру маскулшного та фeмiннoгo начал в людськш прирoдi з подальшим ви-знанням гендерних ролей, якi вiдoбражають б№ш складну панораму духовного життя.
Ключовi слова: гендерна етика, гендерний конструкт, фемшзм, комушкацшна дiя, трансцендентне, гендерна рiвнiсть, гендерна справeдливiсть.
Актуальшсть
Протягом пiвстoлiтньoгo пeрioду сучасна фiлoсoфiя фiксуе глобальну сощально-антрoпoлoгiчну кризу, яка вимагае великих зу-силь науковщв, фiлoсoфiв щодо пошуку шляхiв виходу з вiдчужeнoгo духовно-смислового простору дeiндивiдуадiзацil людини.
Щoстмoдeрнiзм, який шс руйнiвний потенщ-ал для усього новоевропейського знання, зосе-редившись на критицi наративнo!' свiдoмoстi, не зумiв висунути жодно!' позитивно! концепцп, ем^рував в мoдeлi сoцiальнoгo кoнструктивiз-му, одним з варiантiв якого е гендерна фшосо-фiя.
Зазначимо, гендерна тeoрiя виступае теоретичною платформою фемшютського руху, спрямованого на шдвищення статусу жiнки у
сустльному життi, що е не тшьки покажчиком рiвня демократизацп нашого суспшьства, але й ознакою засвоення цшностей еврoпeйськo!' ци-вшзацл та формою щентифшаци украшщв в якoстi еврoпeйськol наци.
В прoстoрi гeндeрнo!' проблематики розкри-ваеться нове осмислення соцюкультурних моделей дeмoкратичнo!' спiльнoти та юторичних перспектив, заявляючи про себе дослщженнями цшо!' низки вiтчизняних та зарубiжних вчених: Дж. Батлер, К. Мшлет, Л. Iрiгарe, вороншо!' В., Кайдош С. тощо; украшських - Жeрeбкiнol I., Смоляр Л., Чернецького В. та ш. Зазначeнi ав-тори заклали основи гендерного конструктив> зму, що знайшов свое втшення в поняттях ген-дeрнo!' демократп та гeндeрнiй рiвнoстi. Саме вони стали гаслами постфемшзму.
Сучасне суспiльство забезпечило в законо-давчш сферi формальну рiвнiсть статей, максимально реалiзувало фемiнiстичнi вимоги в сфе-рi конституцiйного права, забезпечило участь жшок в полiтичному житп, в зрiвняннi оплати працi, зпдно з загальними соцiокультурними критерiями та вимогами.
Недолгом переважно! бiльшостi гендерних дослiджень, нацiлених на сощально-психолопчну проблематику, е вiдсутнiсть спроби вивести гендерш проблеми на бiльш глибокий загально-фшософський рiвень анал>
зу.
Методолопя
Зважаючи на плiднi дослiдження гендерно! проблематики, вважаемо сво!м завданням шд-дати аналiзу проекти майбутнiх перетворень деяю принципи гендерно! фшософи, застосо-вуючи методологiчний iнструментарiй комуш-кативно! прагматики та дискурсивно! етики, що були напрацьованi сучасними нiмецькими ф> лософами Ю.Хабермасом, К.-О.Апелем. Вибiр цих методологiчних напрямкiв обумовлений протилежнiстю пiдходiв до аналiзу етичних гендерних засад та шляхiв !х лептимаци.
Уточнене наше завдання спрямоване на аналiз гендеру як соцiального конструкту, вра-ховуючи соцiально-культурнi умови його юну-вання, для чого необхщно: по-перше, обгрунту-вати можливостi застосування методологи трансцендентально! прагматики та дискурсивно! етики для осмислення тендерного гумашзму; по-друге, показати, наскшьки гендерний конструкт забезпечуе формування гендерного гума-нiзму як одного з iдеалiв демократичного сус-пшьства.
Виклад основного матерiалу
Фiлософiя на протязi багатьох епох прагну-ла стати теорiею моралi, що вщобразилося в класичнiй фшософи у виглядi моральних реко-мендацiй для поведшки iндивiда в сократичних школах, в християнськш нормативнiй етицi, кантiанствi та неокаипанствь
З наочного перелiку випадае Гегель та Маркс, тому що саме з !х фiлософських систем починаеться процес руйнаци класично! етики i фiлософiя попадае на стезю позаетичних р> шень проблем людського iснування. Така "пе-реорiентацiя" була настшьки значною, що поставила тд сумнiв iснування етики як практично! фшософи" [2, с. 4], а також етики як теори
морал^ започаткував тим самим теоретичнi дискуси вiдносно легiтимностi моральних норм в межах позитивютсько' традицii. Таким чином "етика стае неминучим наслiдком чисто гшоте-тико-дедуктивного мислення» [11, с. 81].
Проблема лептимност моральних норм ще бiльше загострилася при спробi з'еднання абсо-лютних установок моралi з суб'ективнiстю, де-монструючи невичерпану кшьюсть моральних ситуацiй, що ставить неперехщну межу для етики, як всеохоплюючоi теорii моралi, тому що моральш судження завжди навантаженi принциповою суб'ективнiстю.
Декларованi норми та щнност в фемшют-ськiй лiтературi також потребують легiтимацii в силу необхщност подолання есенцiйного ш-дходу до етики, з врахуванням бюлопчно-природних вiдмiнностей статей як базових.
Фемшютсью iдеi увiйшли в конфронтацiю зi змiнами в розумiннi моралi, як вiдобразилися в европейськiй фiлософськiй думщ минулого сторiччя й почали активно проникати в пол^и-ку, культуру, сощальне життя. Поява постмо-дернютських та постструктуралiстських конце-пцiй свщчило про наповнення змiсту етики но-вими дискурсами щодо осмислення нових ви-мiрiв людськоi свободи [3, с. 64].
Численш дискуси, що розгорнулися стосов-но гендерноi рiвностi та отримання нею нормативного статусу i гуманiстичного змiсту тор-каються проблеми шляхiв ix забезпечення: з одного боку, ращонально-прагматичним, з ш-шого, трансцендентно-смисловим.
Пiдвищена увага до проблеми гендерноi но-рмативностi спонукае звернутися до методоло-гiчного iнструментарiю комунiкативноi про-грами Ю. Хабермаса, в якш здiйснюеться спро-ба осмислити неокаипанство в ракурсi сшввщ-ношення мiж етичною теорiею та практикою. Безперечно, одним з важливих витокiв комуш-кативноi фiлософii та етичного дискурсу е трансцендентальна фiлософiя Канта, яка базуеться на доемшричнш основi пiзнання, що межуе з чистими поняттями розсуду та оприявненою шту'щею в моральному iмперативi, що йде "вщ автономii волi " [9, с. 100] та затверджуеться фактом розуму.
1нтерес до концепци комунiкацiйноi дii Ю.Хабермаса з'явився в процес тривалого теоретичного переходу вщ когнiтивноi етики Сократа та Канта до посткласичноi фiлософii, в ос-новi яко', на вiдмiну вiд кантiвського суб'екта, оприявнюеться поняття iнтерсуб'ективностi,
що несе у сво!й основi обмш цiнностями та смислами.
Не дивно, що Ю. Хабермас вiдмежовуeться вщ кантiвського категоричного iмперативу та автономно! морально! свщомост iндивiда на користь штерсуб'ективносп. Комунiкативне спiвтовариство виступае регулятором морал^ базуючись на емпiричному обгрунтуванш ети-ки, яка знаходить сво! витоки в гетерономнiй традицi!. 1накше кажучи, в трансцендентальнiй прагматицi шмецького фiлософа загальнозна-чущi норми встановлюються дискурсивно, шляхом експлiкацi! морального щеалу з пози-цiй розумно! воль Натомють, в його в етичнш концепцi! з'являеться зв'язок мiж когштивним компонентом, що пронизуе собою комушкати-вну консенсусну мораль та етику як аподикти-чне знання. Ю. Хабермас допускае, що свiдома комушкативна дiя корелюе суспiльство з рухом iсторi!, надае новий сенс моральному життю, зокрема, свiдчить про когштивш основи люд-сько! активностi як прояву шструменталютсь-кого розуму, що вмщуе "слабку" трансценден-тну основу.
З огляду на це, зазначена позищя Ю. Хабермаса не зовшм спiвпадае з розумiнням сьогоденно! гендерно! етики та !! легiтимацi!. Для нього передуам iснуе "земна" мораль, яка знаходить свое шдгрунтя в дискурсах, плебю-цитах, консенсусах, напрацьованих в умовах комунiкацi! конкретно-iсторичних стльнот та виступае альтернативою метафiзичному пояс-ненню моральних основ суспiльства. 1дея ште-рсуб'ективностi та комунiкативно! ди нацiлена на iсторичну трасфернiсть суспшьно! моралi.
Згiдно з цiею концепщею гендерна теорiя е когнiтивною, тобто, породжуеться, шструмен-тальним розумом, а теоретично стае продов-женням етичного рацiоналiзму Сократа, категоричного iмперативу Канта, а також консенсусом розумного начала у Ю. Хабермаса.
Визнання консенсусу для обгрунтування етичних засад гендеру на сьогодш е дискусш-ним та неоднозначним. Причина криеться в етичному рацiоналiзмi, що входить в протирiч-чя з традицiею народiв, етносiв, мiшаниною звича!в релiгiйного та нацюнального св^оро-зумiння, що накладае межi на iснуючу, вiками перевiрену мораль, утворюючи певну менталь-ну сферу емоцшно^ррацюнального людського буття. Лептимшсть гендерно! теорi! з !! потуж-нiм рацiональним компонентом завжди буде тд знаком питання. Звiсно, що таю наслщки
максимально втшено! гендерно! рiвностi усе б> льше будуть приводити демократичш суспшьс-тва до ентропiйних процешв соцiально! атом> зацi! [10].
Альтернативно! точки зору дотримуеться шмецький фiлософ К.-О. Апель, пропонуючи шшу модель легiтимацi! гендерно! етики поза-комунiкативним шляхом.
Пiддаючи критицi позищю Ю. Хабермаса стосовно гетерономного походження морал^ тобто з емпiрично! штерсуб'ективносп, К.-О. Апель вбачае в нш загрозу iснуваннi ду-ховнiй автономносн та самоцiнностi людини.
Слушнiсть зауваження полягае в обмежено-стi сощально! комунiкацi! конкретно-iсторичного суспiльства певними щеолопчни-ми, полiтичними психологiчними та шшими чинниками, що впливають на уявлення людей про суспiльнi цiнностi та стратепчш цiлi. Тому, на думку К.-О. Апеля, недолш теорi! комушка-тивно! дi! та етичного дискурсу "полягае в !х вiдношеннi до конкретно! культури або епохи, тобто вони виступають суб'ективними» [1, с. 266], включаючи в себе багатомаштшсть оцiнок, з середньою рiвнодiючою, створючи компромюну ситуацiю, як у випадку з гендер-ною рiвнiстю.
Одначе мова йде про пiдтримку К.-О. Апелем ще! про неможливiсть обгрунтування етики як науки та лептимаци моральних норм, оскшьки в цьому процес вiдсутнiй лоп-чно обгрунтований перехiд вiд емпiричних тве-рджень до нормативних. Така думка була опри-явнена ще Д. Юмом, а шзшше доведена Л. Вотенштейном, що "про мораль та релшю краще мовчати", бо неможливо вивести мора-льнi норми з юнуючого. Неможливiсть тако! iндукцi! примусила К.-О. Апеля осмислювати моральну фшософда в трансцендентних вим> рах, шукаючи "неретгшш основи принципiв для етичних норм" [1, с. 265].
Прикладом тако! основи демократичного суспшьства виступае феномен свободи, яка сама юнуе в трансцендентних вимiрах суспшьно! свщомосн, в !! щеальних моделях майбутнього. Власне, трансцендентнi смисли юнують апрiорi виявляють себе через шту!тивну довiру до буття та з'еднують воедино суб'ективний та онто-лопчний свiт людини з елементами екзистен-цiйностi.
Разом с тим, такий тдхщ зумовлюе юну-вання позачасових цiнностей - справедливости честi, гiдностi, до яких, не вщноситься цiннiсть
гендерно! рiвностi та гендерно! демократа, в силу 11 ращонально-прагматично! природи.
До речи, принцип гендерно! рiвностi вияв-ляе себе як рiзновид сощального конструкту, спрямованого на спрощення суспшьних стосу-нкiв до площини когштивно! осяжностi.
Принаймнi Дж. Батлер, тддаючи критицi класичну фiлософiю за позагендерну оптику аналiзу, нагадуе, що в новому поглядi постмо-дернютсько! фшософп скасоване "гендерне тiло пiдмiняеться сощальним конструктом, що стае причиною породження безтшесних ютот" [13, с. 27] в угоду знайдено! людсько! ушверса-льностi.
Гендерний конструкт, як скасована онтоло-гiчна сутнiсть жшочо! тшесносп - це абстрак-цiя достатньо високого рiвня, яку фемiнiзм ще не зрозумiв, куди затягнуло !х безупинне ба-жання до абсолютно! рiвностi статей. Тшес-нiсть, яка повшстю iлюмiнуеться в теорi!, пере-творюе гендер в спустошений концепт "вщсут-ностГ'.
Вочевидь, жiноча суб'ектившсть, реалiзуе себе в визнаннi штуггивно! позачасово! жшочо! сутностi та, водночас, пошуком тих соцюкуль-турних сфер, де жшоча стать вимiрюе себе рiз-ними позицiями суб'екта, осмислюючи можли-востi прояву бiльш повно! жшочо! окремостi.
Неважко уявити соб^ якщо абстрагуватися вiд бго-соцгально! основи людини, то ми отри-маемо у виглядi гендерного конструкту без-життеву абстрактну модель. В зазначеному контекст слушну думку висловлюють росшсь-кi дослiдники Панов С. та 1вашкш С.Н., знахо-дячи серйозш недолiки в соцiальному конструкт якою е гендерна теорiя, що "существование материальности тел, независимой от мысли, - вот что бойкотируется конструктивизмом в теоретичном уравнивании пола и ген-дера" [8. с. 127], як виключно соцiально! моде-лi, що долае бiологiчний детермшзм, ^норую-чи тiлеснiсть людини.
В цшому, задовольняючись концепцiею К.-О. Апеля, слушно зауважити, що з не! випа-дае реальна iсторiя та !! волепокладання, проте вихiд за межi емпiричного свiту в сферу трансцендентного, надае глибиннш смисл юторич-ному процесу завдяки вщчуттю цiлiсного буття з духовним наповненням юторичних народiв та особистостi.
Здебшьше легiтимнiсть гендерно! теорi! не виршуеться комунiкативним дискурсом, так як залишаються точки невизначеностi навiть в
умовах демократичного суспшьства на право жшки на аборти, в якому свобода вважасться фундаментальним правом людини, як i право на одностатевi шлюби з дозволом виховання дтей та !х вщповщносп принципам людсько! моралi тощо.
Мова насамперед йдеться про часткове зв> льнення жiнки вiд сiм'! на кшталт «жити для себе» стае усе бшьше популярним на Захода Жiнка прагне вийти замiж вшом близько три-дцяти рокiв, коли вже отримана освiта, е гарна робота, що забезпечуе економiчну незалежшсть вiд чоловiка. Сiм'я для тако! жiнки виступае як щось несуттеве, другорядне, як економiчний осередок, котрий роз'еднуе суспiльство на невелик групи, а якщо так - то необхщшсть в та-кш сiм'! вiдмирае. Але головним аргументом е глибока безправшсть жiнок при народженш та вихованнi дiтей у порiвняннi з вiдношенням до ще! справи чоловiка. Один з виходiв з цiе! си-туацi! вбачаеться в новiтнiх репродуктивних технологiях, котрi дозволять "визволитися жш-цi вщ прямо! бiологiчно! залежносп" [12, с. 102].
Проте, европейсью жiнки не бажають мати дiтей з багатьох причин, серед яких - кар'ера, заняття в ф^нес-клубах, в гуртках дозвшля, а також культом насолоди та споживання. Жшка усе бшьше стае вщрваною вiд сiмейних проблем, вщ виховання дiтей - усе це свщчить про переворот у свщомосп захiдних жiнок [7, с. 32-33]
Важливо сказати, що щею трансцендентально! прагматики подшяе Г.Йонас. Одно з фун-даментальних ршень щодо легiтимацi! гендер-них норм та оцiнок вiн пропонуе в онтолопч-ному обrрунтуваннi «етики вщповщальносп», вважаючи, що моральнi цшносп повиннi виво-дитися не з принципу щеального сшвтоварист-ва, а з всезагального трансцендентального принципу необхщносп збереження буття як такого: «Чини так, щоб результати твое! ди не були руйнiвними для можливостей життя май-бутньому, не приносилася шкода юнуванню людства на ЗемлЬ>. [4, с. 28]
Вщтак, Г. Йонас розширюе моральний iм-ператив Канта, iнтерпретуючи поглиблене ро-зумiння належного, вкорiнюючи його в онтоло-гiчну основу життя, долаючи недосконалiсть штучно! побудовi "гендерного конструкту», що суперечить формоутворюючому етосу.
Пропонований фемшзмом варiант забезпе-чення матерiальними умовами жiнки не презе-
rnye людину як тaкy, вонa, тавтаки, обмежу-ють ïï екзистенцiю, не зaвжди нaдae ш можли-вост дiйти до осмислення свого ютинного бут-тя - не бути в pозлaдi з сaмою собою, з OTuja-льним оточенням, ^^одним сеpедовищем, тa з pодинними зв'язтами. Haочною iлюстpaцieю скaзaного e деяю нapоби в сфеpi гендеpниx до-слiджень, котpi йдуть в та^ямку поступового витiснення моpaльно-етичниx зaсaд iснyвaння людини тa зaмiною ïx мaтеpiaльною мотивaцi-eю, що свiдчить ^о оpieнтaцiю жiнки нa зов-шшнш свiт, a не нa внyтpiшнiй, екзистенцiй-ний.
Пpичиною тaкоï пеpеоpieнтaцiï e зaгyбле-нiсть смислу життя людини, який сьогодш ви-пaдae з ^ост^у метaфiзичниx цiнностей тa т-дсвiдомого пpaгнення особистостi до глибокого осмислення тaкиx понять як метa життя, вipa, нaдiя, мaйбyтнe.
Фшософське обrpyнтyвaння гендеpy в пост-модеpнiстськiй лiтеpaтypi висвiтлюe недоощн-ку ним «моpaльноï економши", iндyстpiaльнa тa постiндyстpiaльнa епоxи винaйшли зaсоби полiпшення життя людей, втшили певнi меxa-шзми для зaбезпечення мaтеpiaльного достaткy. У^м, iлюзiйнa нaдiï нa те, що економiчнa сaмо-стiйнiсть жiнки скaсye вiдчyжений стaн, ш-дaсть ш нового сенсу тa ново1' якост життя, зa-лишaються мapними.
В мaйбyтньомy економiчнi пpоблеми пеpес-тaнyть бути вiчними сyпyтникaми життя людс-твa, a мaтеpiaльне бaгaтство не буде мaти rap-шочеpгового зшчення.
Сьогоднi людство незaлежно вiд сгат здш-снюe спpоби знaйти новi глибокi смисли зa ме-жaми мaтеpiaльно оpieнтовaноï цивiлiзaцiï.
Людство знaxодиться в пошуку новиx зpaз-юв дyxовностi, пpиклaдiв якиx не ^^e нi в вд-pинi бюлопчного, нi соцiaльного свiтy. Haшa цивiлiзaцiя тiльки готye знaчнi змiни в новш системi моpaльниx оpieнтиpiв, де б суспшьство дaвaло змогу кожнш людинi стaвити собi мету, обиpaти цiнностi й нaдaвaти можливiсть pеaлi-зyвaти себе.
Пpинaймнi виpiшення зaзнaчениx зaдaч не звiльняe aдептiв re^^pm!' спpaведливостi вiд виpiшення бiльш глибокж, внyтpiшнix потpе-бaм екзистенцiйно-дyxовноï сфеpи життя.
Фiлософiя не тiльки зaдae aльтеpнaтивний пpостip для iнтелектyaльного пpоpивy людсь-киx шyкaнь, не тшьки ствоpюe iдеaльний обpaз мaйбyтнього, are й нaдae новi смисли iснyвaння соцiaльностi, збеpеження людського свiтy,
ствоpюючи, моpaльнi, гносеолопчш зaсaди для вiдповiдaльностi людини зa свою цивiлiзaцiю, нaцiю тa спшьноту.
Наукова новизна
Ha основi методологiчниx pозбiжностей мiж концепцiями Ю. Хaбеpмaсa тa К.-О. Апеля були виявленi двa пpотилежнi пiдxоди до aнaлiзy гендеpноï концепцiï як бaзовоï iнтенцiï сyчaсноï демокpaтiï, a тaкож шляxiв ïï легiтимaцiï - pa^-онaльно-пpaгмaтичного, який пpопонye Ю. Хaбеpмaс тa тpaнсцендентно-смислового К.-О. Апелем
В зaлежностi вщ способу легiтимaцiï генде-pноï етичноï теоpiï було виявлено, що поняття фемiнiстського глосapiю "гендеpнa демокpa-пя", "гендеpнa piвнiсть" тa "гендеpнa спpaвед-ливiсть" не несуть однaкового змюту.
Bиxодячи з aнaлiзy пpогpaми комут^т™-ноï дiï тa консенсусу y Ю. Хaбеpмaсa поняття "гендеpнa piвнiсть" вистyпae штучним соцiaль-ним констpyктом, що мae своe методологiчне пiдrpyнтя в когнiтивiзмi тa звyжye можливосп легiтимaцiï гендеpниx цiнностей. Гендеpний констpyкт, спpямовaний нa aнaлiз виключно соцiaльноï сфеpи aспектy довгий iстоpичний чaс буде мaти aнонiмно-вiдчyженy фоpмy, не зможе бути зaгaльнознaчyщою ноpмою.
Поняття "гендеpнa piвнiсть" несе y to6í по-лiтико-пpaвовий, a не фшософський змiст, тому його легaлiзaцiя здiйснюeться aдмiнiстpaтивно-фоpмaльним шляxом, пiдкpеслюючи зовшшш особливостi феномену. Поняття "гендеpнa де-мокpaтiя" e недолугим, оскiльки не вiдобpaжae пеpвiсного його знaчення, бо e тaким словоспо-лученням, що сyпеpечить його змiстy.
Iнше поняття "гендеpноï спpaведливостi", згiдно з концепцieю К.-О. Апеля, зaсновaне нa тpaнсцендентниx моpaльно-етичниx вiдчyттяx eдностi piзниx стaтей, не скaсовye неpiвностi обов'язкiв i зaзixaнь в способax буття, a вщтво-pюe цивiлiзовaнy мipy ïx iнaковостi.
Висновки
Гендеpнa теоpiя e одним з вapiaнтiв пошуку новж стpaтегiй тpaнсфоpмaцiï людствa. Пеpед с^мкими гендеpними зpyшеннями, що зaпpо-поновaнi сyспiльствy, стоять вaди вiковiчноï вкоpiненостi моpaльниx тa дyxовниx зaсaд сш-льнот, з ypaxyвaнням не тшьки ïx сощо-кyльтypноï, нaцiонaльноï, aле й гендеpноï iден-тичностi, як aльтеpнaтиви гендеpноï piвностi. Mожливiсть подолaння тaкоï диxотомiï здiйс-
нюеться в понятп гендернiй справедливостi, що вводить нас в морально-етичну сферу.
Плiдне осмислення рiзноманiтних пiдходiв в фемiнiстському напрямку фшософи усе бiльше звужуеться в стезю взаемодоповнюючого характеру маскулшного та фемiнного начал в люд-ськiй природi з подальшим визнанням гендер-них ролей, якi вщображають бiльш складну панораму духовного життя.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Апель, Карл-Отто. Трансформация философии. Пер. с нем. / Перевод В. Куренной, Б. Скуратов. - М.: «Логос». - 2001. - 344 с.
2. Гусейнов А.А. Что я понимаю под. негативной этикой? /Вестн. Моск.ун-та. СЕР 7. Философия. - 2009. - №6. - С.3-20.
3. Ермоленко А.Н. Попередш примггки до трансцендентально! прагматики / Философская и социологическая мысль. - 1992. - С. 64-71.
4. Йонас Г. Принцип вшповшальностг У пошу-ку етики для технолопчно! цившзаци. Пер. з шм. А.£рмоленка. - Кшв.: Л1бра 2001. - 400 с.
5. Корабльова Е. Смысловые парадигмы современной знаково-символической реальности /текст/ / Антрополопчш вим1ри фшософських дослщжень. - 2012. - №4 . - С.91-99.
6. Мал1вський А. Фшософ1я Декарта: базова ш-тенщя та статус антропологи /текст/ / Антро-
1 *
A.М. КОРХ 1
1 Академия таможенной службы Украины (Днепропетровск)
B.В. ХМЕЛЬ 2*
полопчш вимiри фшософських дослщжень. -2012. - №2. - С. 108-117.
7. Митчелл Дж. Женская сексуальность / Тендерные исследования. - Харьков: ХЦГИ. -1998. № 1. - С.27-41.
8. Панов С.В., Ивашкин С.Н. Тендер и дискурс: основы конструктивизма, гипотеза биоцентризма, истерия желания, нарративный формат. - Философские науки. - 9/2013. - С. 118132.
9. Хабермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие. - Санкт- Петербург. -"Наука". - 2001. - 377 с.
10. Хмель В.В. Ентропшний '^рус" демократ / Антрополопчш вимiри фшософських дослщжень. /текст/ - 2012. - №1. -73-79.
11. Хьосле В. Трансцендетальная прагматика как фихтеанство интерсубьективности / Философская и социологическая мысль - 1992. - С. 72-93.
12. Челищев В.И. Феномен фундаментализма в современном мире. - МГУ сер. 18. - Социология и философия. - № 4. - 2006. - С.98-117.
13. Butler J. Bodies that Matters: on the Discursive Limits of "Sex" New York: Routledge, 1993 -Р. 27.
14. Danylova T.V. Towards gender equality: Ukraine in the 21 century / Anthropological measurements of philosophical research. - 2013. - №4. - рр. 43 - 51.
2 Днепропетровский национальний университет железнодорожного транспорта имени акад. В.Лазаряна (Днепропетровск)
ТРАНСЦЕНДЕНТНОЕ ПРОСТРАНСТВО ГЕНДЕРА
Цель. Осуществить анализ исходных принципов гендерной философии, используя методологический инструментарий комуникативной прагматики. Показать, насколько гендерный конструкт обеспечивает реализацию тендерного гуманизма, как одного из идеалов демократического общества. Уточнить гендерный глоссарий: "гендерная демократия", "гендерное равенство", "гендерная справедливость". Методология. Для реализации теоретического исследования в сфере феминистической философии используется методологический инструментарий коммуникативной прагматики и дискурсивной этики, которые были разработаны немецкими философами Й.Хабермасом и К.О.Апелем для реализации гендерных принципов и путей их легализации. Научная новизна. На основе методологических разногласий между концепциями Й.Хабермаса и К.-О.Апеля были выявлены два противоположных подхода к анализу гендерной теории - рационально-прагматический, который предлагает Й.Хабермас, и трансцендентно-смысловой К.-О. Апеля. Содержания статьи дает возможность уточнить категориально-понятийный аппарат гендерной теории.
В зависимости от способа легитимации гендерной этической теории было выявлено, что понятие феминистического глоссария «гендерная демократия», «гендерное равенство», «гендерная справедливость» не несут
одинаковое содержание. Исходя из анализа программы коммуникативного действия и дискурсивной этики Й.Хабермаса, понятие «гендерное равенство» выступает искусственным социальным конструктом, имеющим методологическую основу в когнитивизме и сужает возможности легитимации гендерных ценностей. Понятие «гендерная справедливость», согласно К.-О.Апелю, основывается на трансцендентном морально-этическом единстве полов, не упраздняя при этом неравенства обязанностей и предпочтений в способах жизни. Выводы. Предложенные обществу стремительные гендерные изменения, препятствуют существованию извечных и вкорененных моральных и духовных ценностей, базисом которых являются социально-культурные, национальные обычаи и традиции.
Осмысление различных подходов в феминистской философии все в большей мере сводятся к взаимодополнительности феминистского и маскулинного начал в человеческой природе с дальнейшим признанием гендерных ролей, которые все большей степени отражают сложную панораму духовной жизни.
Ключевые слова: гендерная этика, гендерный конструкт, феминизм, коммуникативное действие, трансцендентное, гендерное равенство и гендерная справедливость.
1 *
V.V. KHMIL' 1
1 National university of railway transport named after academician V. Lazaryan (Dnipropetrovs'k)
0.M. KORKH 2*
2 Ukrainian Academy of Customs (Dnipropetrovs'k)
TRANSCENDENTAL ASPECTS OF GENDER
This paper aims to analyze the basic principles of gender philosophy applying methodological tools of communicative pragmatics; to demonstrate how gender construct can provide gender humanism formation as one of the ideals of democratic society; to specify gender glossary terms such as "gender democracy", "gender equality" and "gender justice". Methodology. In order to investigate a theoretical framework in feminist philosophy, methodological tools of communicative pragmatics and discursive ethics that were elaborated by modern German philosophers J. Habermas, K.-O. Apel for analyzing ethical gender principles and their legitimation ways have been used in this research. Scientific novelty. Based on methodological differences in concepts of J. Habermas and K.-O. Apel, two opposite approaches to gender concept analysis - rational and pragmatic (Habermas) and transcendental conceptual (K.-O. Apel) have been found out. The article helps to specify the framework of categories and concepts. According to the legitimation way of gender ethical theory it was discovered that such notions as "gender democracy", "gender equality" and "gender justice" do not have the same meanings. According to the analysis of communicative action program and consensus, the "gender equality" concept by Habermas is an artificial social construct that is methodologically grounded in cognitivism and diminishes the possibilities of gender values legitimation. According to K.-O. Apel, the concept of "gender justice" is based on transcendental moral and ethical sense of opposite genders unity and does not discharge unequal distribution of responsibilities and any invasion as well as represents certain extent of their difference. Conclusions. Fast growing gender changes in the society face age-old drawbacks of moral and spiritual principles of communities, taking into account social and cultural, national and gender identity. Thorough understanding of various approaches to feminism philosophy leads more to complementarity of male and female principles of humanity with further acceptance of gender roles that reflect more complicated panorama of spiritual life.
Keywords: gender ethics, gender construct, feminism, communicative action, transcendental, gender justice.
REFERENCES
1. Apel K.-O. Transformatsiiafilosofii [Transformation of philosophy]. Moscow, Logos, 2001. 344 p.
2. Guseinov A.A. Chto ya ponimaiu pod negativnoi etikoi? [What do I mean by negative ethics?]. Vestnik MGU. Filosofiia - Bulletin MSU. Philosophy. 2009, issue 6, pp. 3-20.
3. Yermolenko A.N. Poperedni prymitky do transtsendentalnoi prahmatyki [Preliminary notes to transcendent pragmatics]. Filosofskaia i sotsiologicheskaia mysl - Philosophical and sociological thought. 1992. pp. 64-71.
4. Yonas H. Pryntsyp vidpovidalnosti. Uposhuku etyky dlia tekhnologichnoi tsyvilizatsii [Responsibility principle. In search of ethics for technology civilization]. Kyiv, Libra, 2001. 200 p.
AffiponojiorMm BHMipH $ijoco$chKHX gocjigœeHh, 2014, Bun. 5.
СОЦIАПBНА OLTOCOOW I OWOCOOIfl ICTOPIÏ
5. Korablyova E. Smyslovye paradigmy sovremennoi znakovo-simvolicheskoi realnosti [Semantic paradigms of modern sign-symbolic reality]. Antropolohichni vymiry filosofskikh doslidzhen - Anthropological measurements of philosophical research. 2012, issue 4, pp. 91-99.
6. Malivskyi A. Filosofiia Dekarta: bazova intentsiia ta status antropolohii [Descartes' philosophy: basic intention and anthropology status]. Antropolohichni vymiry filosofskikh doslidzhen - Anthropological measurements of philosophical research. 2012, issue 2, pp. 108-117.
7. Mitchell J. Zhenskaia seksualnost [Feminine sexuality]. Gendernye issledovaniia [Gender studies]. Kharkov, 1998, issue 1, pp. 27-41.
8. Panov S.V., Ivashkin S.N. Gender i diskurs: osnovy konstruktivizma, hipoteza biotsentrizma, isteriia zhelaniia, narrativnyi format [Gender and discourse: the basics of constructivism, biocentrism hypothesis, desire hysteria, narrative format]. Filosofskie nauki - Philosophical sciences. 2013. pp. 118-132
9. Habermas Yu. Moralnoe soznanie i kommunikativnoe deistvie [Moral consciousness and communication act]. SPb, Nauka, 2001. 377 p.
10. Khmel V.V. Entropiinyi "virus" demokratii [Entropic „virus" of democracy]. Antropolohichni vymiry filosofskikh doslidzhen - Anthropological measurements of philosophical research. 2012, issue 1, pp. 7379.
11. Hoesle V. Transtsendentalnaia pragmatika kak fikhteanstvo intersubiektivnosti [Transcendental pragmatics as intersubjectivity Fichteanism]. Filosofskaia i sotsiologicheskaia mysl - Philosophical and sociological thought. 1992. pp. 72-93.
12. Chelishchev V.I. Fenomen fundamentalizma v sovremennom mire [Fundamentalism phenomenon in modern world]. VestnikMGU. Filosofiia - Bulletin MSU. Philosophy. 2006, issue 4, pp. 98-117.
13. Butler J. Bodies that Matters: on the Discursive Limits of "Sex". New York: Routledge, 1993 - P. 27.
14. Danylova T.V. Towards gender equality: Ukraine in the 21 century. Anthropological measurements of philosophical research. 2013, issue 4, pp. 43-51.
