CC BY
26
УДК 616.832—001—089.843:611—013.7/.8—018.8.
Трансплантация ембрюнально! нервово! тканини як метод вщновлення функцш спинного мозку тсля травми в
експеримент1
Цимбалюк В.1., Чеботарьова Л.Л., Ямшський Ю.Я.
1нститут нейрох1рургп 1м. акад. АЛ.Ромоданова АМН Украши, м. Ки!в, Украша Ключов{ слова: спинний мозок, травма, вгдновнг операцгг, еморгональна нервова тканина, експеримент.
Вступ. Л1кування потерпших з травмою спинного мозку е одшею з найскладн1ших 1 най-важлив^ших проблем сучасно! медицини. В Ук-раш1 щороку травми спинного зазнае близько 2000 чоловж [15]. У 80% хворих, що перенесли травму спинного мозку, встановлюють швалщнють 1-1 групи. Проблема травми спинного мозку е не тшьки медичною, а й соц1аль-ною, оскшьки переважна б1льш1сть потерп1-лих з травмою спинного мозку працездатного в1ку 1 потребують тривало! медично! 1 соц1аль-но! реабштацп. Надзвичайно важким е догляд за хворими з насл1дками травми спинного моз-ку. Тому вдосконалення метод1в х1рург1чного л1кування травми спинного мозку е актуальною проблемою, особливо в план1 зб1льшення можливостей хворих до самообслуговування 1, в1дпов1дно, пол1пшення !х социально! адаптацп.
Патогенетичн1 механ1зми спинально! травми складн1 1 не повн1стю з'ясован1. Змши, що вини-кають в спинному мозку при його травматичному пошкодженн1, роздшяють на первинн1 1 вто-ринн1 [1—5,34]. До первинних патогенетичних чин-ник1в належать: травматичне пошкодження не-рвових волокон, компрес1я спинного мозку, пер-винне пошкодження спинальних судин, травма-тичний крововилив [34]. Первинн1 альтеруюч1 фактори зумовлюють включення вторинних, бшьш тяжких механ1зм1в пошкодження спинного мозку.
В1дразу п1сля травми починаються процеси регенерацп пошкоджених нервових волокон. Ре-генерац1я спинальних пров1дник1в йде двома шляхами: подовження пошкоджених аксошв 1 колатерального спраутингу — непошкоджених [10,17,22]. За даними численних експерименталь-них досл1джень [17—20,32] основними факторами, що заважають регенерацп пошкоджених спинальних волокон, е: формування спо-лучнотканинного рубця в зон1 пошкодження, дистроф1чно-дегенеративн1 зм1ни в централь-них нейронах, виснаження внасл1док травми фактор1в росту нерв1в, наявн1сть в зон1 ушкод-
ження продуктов розпаду м1елшу. Для вщновлення функцш ушкодженого спинного мозку застосовують р1зноман1тн1 операцп [6,7,9,16], проте жодна з них не забезпечуе усунення ос-новних причин, що перешкоджають регенерацп аксон1в, 1 в1дпов1дно, в1дновленню його функц1й. Складн1сть проблеми вщновлення функцш ушкодженого спинного мозку спонукае до пошуку нових шлях1в п вир1шення. Одним з таких шлях1в, на думку деяких вчених [8,16— 18,20,21,24—29,31], е трансплантация ембр1ональ-но! нервово! тканини (ЕНТ) в зону пошкоджен-ня спинного мозку. В експериментах доведено, що ЕНТ, трансплантована в д1лянку пошкодження спинного мозку, прискорюе р1ст ушкод-жених аксон1в, запоб1гае формуванню гл1аль-ного рубця 1 дистроф1чно-дегенеративним про-цесам в центральних нейронах через д1ю ней-ротроф1чних фактор1в. У численних досл1джен-нях [8,11—13,16,17,35,38] доведено, що ЕНТ переживав в спинному мозку, вступае в 1нтег-ральн1 зв'язки з оточуючими тканинами, сприяе проростанню аксон1в кр1зь д1лянку ушкоджен-ня 1 формуванню синапс1в дендритичного типу з спинальними нейронами.
Метою роботи було досл1дження впливу трансплантац1! ембр1онально! нервово! ткани-ни (ТЕНТ) на регенерац1ю спинного мозку п1сля його ушкодження залежно в1д терм1ну прове-дення операц1! ТЕНТ.
Матергали г методи дослгдження. Експе-римент проведений на 65 самцях б1лих лабора-торних щур1в масою т1ла 200—250г. Вс1х тва-рин було розподшено на п'ять груп (табл.1): контрольна — 5 тварин, яким п1сля травми спинного мозку ТЕНТ не проводили , 1 4 групи (по 15 тварин у кожн1й), де ТЕНТ зд1йснювали в1дпов1дно безпосередньо п1сля травми, через 24 години, через 1 тиждень 1 через 30 д1б п1сля травми.
Методика виконання операцп. Операщю проводили п1д загальним знеболюванням шляхом 1нтраперитонеального введення розчину ка-
Таблиця 1. Розподш експериментальних тварин по групах
лшсолу та сибазону. Суворо дотримували правил асептики й антисептики. Для попереджен-ня п1сляоперац1йних гн1йно-запальних усклад-нень перед операщею внутр1шньом'язово вводили бщилш-3. Тварину фжсували на препа-рувальному столику в положенн1 лежачи на живота Розр1зали шк1ру по середнм лшп в про-екцп остистих в1дростк1в 9—10—11—12 груд-них хребщв. Гострим 1 тупим способом скелету-вали остист в1дростки, дуги 1 суглобов1 в1дрос-тки 10 1 11 хребщв з обох бокв. Подальше етапи операцп виконували з використанням операц-1йного микроскопа 1 м1крох1рург1чно1 техники. Проводили лам1нектом1ю 1 частково фасетекто-м1ю 10—11 грудних хребцгв з обох бок1в, так, щоб забезпечити в1зуал1зацю не тшьки спинного мозку, а й двох пар кор1нц1в. П1д спинний мозок вентрально тдводили браншу м1кроза-тискача типу "моск1т" 1 стискали його бранша-ми затискача, закритого на одну защ1пку (в ус1х тварин використовували один 1 той же затис-кач). В1зуальними критер1ями травми спинного мозку було порушення цшсност1 тально! обо-лонки спинного мозку, кашопод1бна його конси-стенц1я в д1лянц1 травми, наявн1сть крововили-ву в спинний мозок. Для контролю в1дсутност1 пров1дност1 спинного мозку в м1сц1 його травматичного пошкодження проводили електронейро-мюграфю (ЕНМГ) (рис. 1).
Трансплантац1ю ембр1онального спинного мозку проводили за допомогою скляного про-зорого м1крокап1ляра, сполученого через сил1-коновий переходник з шприцем емшстю 1мл. 3 використанням шприца астрували ЕНТ в про-зорий м1крокап1ляр, який занурювали в товщу спинного мозку 1 п1д в1зуальним контролем вводили в нього ЕНТ в к1лькост1 близько 0,01— 0,015см3. У тварин 5-1 групи в м1сц1 травматичного пошкодження спинного мозку на час по-вторно1 операц11 утворювалась посттравматична к1ста — ТЕНТ зд1йснювали в 11 порожнину. Для запоб1гання вимивання спинномозковою р1диною ЕНТ з м1сця трансплантац11 м1сце м1елотомп заклеювали з використанням препарату "Б1оадгезив".
Препарат " Б1оадгезив" — це двокомпонен-
тний фармаколог1чний зас1б локально1 д11, до складу якого входять субстанц11 ф1бриногену 1 тромб1ну, 1нг1б1тор проте1наз (контрикал), роз-чинники. П1сля 1мплантац11 ЕНТ в спинний мо-зок на дшянку м1елотомп посл1довно наносили р1вн1 об'еми попередньо приготовлених розчин1в тромб1ну 1 ф1брину. Протягом 2—3 хв в м1сц1 нанесення б1оклею формувалась тонка прозора пл1вка. П1сля проведення ТЕНТ 1 формування ф1бриново1 пл1вки для запоб1гання формуван-ню сполучнотканинного рубця м1ж спинним моз-ком 1 м'язами м1сце трансплантацп вкривали фрагментом донорсько1 амн1отично1 оболонки, п1сля цього операцшну рану пошарово зашивали. П1сля операц11 тваринам одноразово вводили б1цил1н-3.
Для оц1нки ступеня в1дновлення пров1дност1 спинного мозку п1сля операц11 використовува-ли метод ЕНМГ та спостереження за в1днов-ленням рух1в в задн1х к1нц1вках тварин. Ступ1нь в1дновлення рух1в оц1нювали за допомогою роз-роблено! нами шкали: 0 бал1в — повна вщсутшсть рух1в; 1 бал — незначш за силою та ампл1тудою рухи, що не дозволяють утри-мати задню половину т1ла тварини 1 викорис-товувати задн1 лапи для пересування; 2 бали — рухи, що дозволяють утримати задню половину т1ла тварини, задн1 лапи частково до-помагають п1д час пересування; 3 бали — значне в1дновлення моторно! функцп тварини, що доз-воляе повною м1рою використовувати задн1 к1нц1вки для ходьби але з б1чними в1дхилення-
Рис. 1. ЕНМГ щура до 1 п1сля травми спинного мозку. А1-4 — дан1 ЕНМГ до травми ; В1-4 — дам ЕНМГ шелл травми ; М — амплиуда М-в1дпов1д1 м'яза; Ь — латентний пер1од.
Група Кiлькiсть Строки ТЕНТ тсля травми
тварин тварин спинного мозку
1-ша 5 ТЕНТ не проводили
2-га 15 Безпосередньо тсля травми
3-тя 15 Через 24 год
4-та 15 Через 7 дiб
5-та 15 Через 30 дiб
ми задньо! половини тша. Повне вщновлення функцп задшх кшщвок ми не спостер1гали в жоднм з груп тварин.
ЕНМГ проводили п]д перитонеальним наркозом сушшшю калшсолу 1 сибазону. Тварину ф1ксували на препарувальному столику в по-ложенш лежачи на живот1. Дотримуючись вах правил антисептики, проводили ламшектомда двох хребцгв на 3—4 сегменти проксимальшше м1сця ушкодження спинного мозку. За допомо-гою 1зотошчного розчину натр1ю хлориду зми-вали сл1ди кров1, повшстю очищуючи операц-1йне поле. Стимулюючий електрод виготовле-ний з двох платинових голок з загнутими у виг-ляд1 гачка шнцями диаметром 0,22 мм, ф1ксо-ваних в тефлоновм канюл1 на вщсташ 2,5 мм одна в1д одно!. Вшьш загнул кшщ голок тдво-дили п1д спинний мозок. Для реестрацп потенциалу д11 (ПД) м'яза (М—вщповда) використо-вували стандартний концентричний голковий електрод довжиною 25 мм, диаметром 0,3 мм, площею вщведення 0,015 мм2, який вводили в задню групу м'язгв стегна. Електрод заземлен-ня — хлор-ср1бний чашечковий (Б1ре1, ф1рми "Ме^сог" Угорщина), диаметром 8 мм, запов-нювали електропров1дною пастою, ф1ксували пщшшрно на заднм поверхш ши! Вщстань м1ж стимулюючим 1 рееструючим електродами 9,5— 10,5 см.
Тестування функцп нерва та м'яза здшсню-вали за допомогою комп'ютерного анализатора б1опотенщал1в "Б.А.БЛ.Б. ЕРМ"
(ОТЕ Бiomedica®, 1тал1я). Стимуляцию проводили з катода (у деяких тварин з анода) пооди-нокими прямокутними 1мпульсами постшного струму тривалютю 0,05—0,1 мс, з частотою 1/ с. 1нтенсивнють стимуляцп тдбирали шдивь дуально, виходячи з того р1вня, за якого досягали максимально! амплиуди ПД м'яза, вона становила в середньому — (25±5) мА, (30±5) мкВ. Швидшсть розгортання становила 0,01 с на подшку, чутливють тдсилювача — в1д 100 до 5000 мкВ для ПД м'яза. Смуга пере-пускання частот становила в1д 10 до 10 000 Гц. Спочатку реестрували активнють м'яз1в право! шнщвки, потом — лгво!
Ступень водновлення функций нижних кшцгвок оцшювали за такими показниками:
Латентний перюд потенциалу д11 м'яза (ЛППД), або М-в1дпов1д1 (ЛП М-в1дпов1д1) — перюд вод моменту стимуляцп до початку ПД м'яза;
Амплиуда ПД м'яза, або М-в1дпов1д1 (Амплитуда М-в1дпов1д1) — в1дстань в1д пжу негативного водхилення до тку позитивного в1дхи-лення ПД м'яза (у мкВ).
Швидшсть проведення 1мпульсу (ШП1), яку обчислювали шляхом дшення величини вщсташ м1ж стимулюючим 1 рееструючим електродами на величину ЛП.
Резулътати та гх обговорення. Спостере-ження за повед1нкою тварин починали одразу п1сля зак1нчення х1рург1чного втручання 1 вихо-ду тварин з наркозу 1 продовжували протягом 30 д1б. До 10-1 доби в1дновлення рух1в в задшх к1нц1вках тварин не спостер1гали. Протягом 3— 4 д1б тварини були г1подинам1чними, 1нертни-ми, в'яло реагували на сторонш подразники; пошук 1ж1 1 води проводили дуже р1дко, обме-жуючись невеликою площею навколо себе; п1д час пересування тварини швидко виснажува-лись; практично не зд1йснювали операций самодогляду, були неохайними, шерсть в нижнш половин1 т1ла була мокрою 1 брудною. Виявле-не значне зниження маси тола. В наступн1 6—7 д1б тварини були бшьш рухливими, поступово пристосовувались до пересування за допомо-гою т1льки передн1х к1нц1вок, але все ж зали-шались апатичними, погано ¿ли, були неохайними. Ц1 дан1 корелювали з результатами ЕНМГ на 7-му добу п1сля операц1! (рис.2). Не виявле-на достов1рна р1зниця м1ж даними в контрольн1й груп1 тварин 1 групах, де проводилась ТЕНТ. Тшьки в цей перюд ми спостер1гали пад1ж тварин, який в контрольной груш становив 26,6%, в 4-й груп — 46,6%, в усох онших групах — 11,1%.
П1сля 10-! доби спостер1гали в1дновлення рух1в в задн1х к1нц1вках тварин, яким проводили ТЕНТ(табл. 2). Найкращ1 результати отри-ман1 у тварин, яким ТЕНТ зд1йснювали або безпосередньо п1сля травми або через 24 годи-ни п1сля травматичного ушкодження спинного
120
сд 100
80
60
I 40
20
1 2 3 4 5
Групи тварин
Рис. 2. Даш ЕНМГ на 7-му добу эксперименту. Чорш стовпц — максимальне значення ампл1туди М-вщповвд в групах; ар1 стовпц1 — мимальне значення амплиуди М-вщповщ! Те ж на рис.3,4.
0
Таблиця 2. Ступшь ввдновлення рухiв на 14-ту добу спостереження
Групи тварин Кiлькiсть спостережень з ступенем ввдновлення рухiв в заднiх ктщвках. ба.мв Разом
0 1 2 3
1-ша 5 — — — 5
2-га — 9 1 — 10
3-тя — 10 — — 10
4-та 8 2 — — 10
5-та 4 6 — — 10
Таблиця 3. Стушнь ввдновлення рухiв на 30-ту добу спостереження
Групи тварин Юльюсть спостережень з ступенем ввдновлення рухiв в задтх ктщвках. балт Разом
0 1 2 3
1-ша 5 — — — 5
2-га — — 3 2 5
3-тя — — 4 1 5
4-та — 5 — — 5
5-та — 3 2 — 5
мозку. Так, в усох тварин цих груп через 10— 14 д1б тсля ТЕНТ, спостерогали вщновлення рухгв того чи шшого ступеня. При проведенш ТЕНТ в бшьш тзт термони тсля травми спинного мозку стушнь вщновлення рухово! функцп задних кгнцгвок через 10—14 д1б тсля операцп був пршим. Найг1рш1 результати водзначет у тварин, яким ТЕНТ здшснювали через 7 д1б тсля ушкодження спинного мозку. Так, лише у 20% щур1в ще1 групи мало м1сце незначне ввдновлення рух1в в задшх шнцгвках в перш1 10—14 д1б тсля ТЕНТ. У 5-й груш незначне вщновлення рухгв спостер1гали у 60% тварин, у решти — вщновлення рух1в не спостерогали. При електроф1зюлог1чному досл1дженн1 про-водност спинного мозку тварин на 14-ту добу тсля ТЕНТ виявлене значне полтшення про-в1дност1 ушкоджених спинальних провщнишв, про що св1дчили: 1) збшьшення амплггуди ско-рочення (М-вщповда) м'яз1в стегна (рис.3) при подразненш проксимальних щодо м1сця травми сегментв спинного мозку; 2) зменшення ЛП м'я-зово! в1дпов1д1;
3) збшьшення швидкоста проведення 1мпульсу
35000 I 30000 25000
о
20000
В
^ 15000
е
| 10000
а
к
«I
5000 0
А
1
АР
3 4 5
Групи тварин
Рис. 3. Даш ЕНМГ на 14-ту добу експерименту.
в поровнянн1 з такою на 7-му добу тсля операцп.
3 15-1 по 30-ту добу спостереження вияв-ляли значне збшьшення рухово! активности щур1в: вони багато пересувались по кл1тц1 в пошуках !ж1, активно реагували на сторонш подразники, займались самодоглядом; ютотно збшьшувалися обсяг 1 сила рух1в в задшх кшц1вках. На 30-ту добу спостереження в уах тварин, яким проводили ТЕНТ, тою чи шшою м1рою водновились рухи задшх кшц1вок, в контрольной груш водновлення рух1в не спостерь гали. Найкращ1 результати щодо вщновлення рух1в в задшх кшц1вках щур1в отримаш у тварин, яким ТЕНТ проводили в перш1 24 год тсля травми (табл.3). Так, в усох тварин цих груп тонус 1 сила м'яз1в задшх шнщвок вщновились до такого ступеня, що це дозволило !м вико-ристовувати задн1 кшц1вки для пересування по кл1тц1. Дещо прш1 результати отриман1 у тварин, яким ТЕНТ проводили через 30 д1б тсля травми спинного мозку. Лише 20% тварин ще! групи використовували задш шнщвки для пересування по клггщ, у решти — сила та амплитуда рух1в не дозволяли утримати задню половину тша 1 використовувати задн1 лапи для пересування. Найпрш1 результати отриман1 у тварин 4-! групи, яким ТЕНТ проводилась на 7-му добу п1сля травми спинного мозку. На 30-ту добу п1сля операц1! ТЕНТ в ус1х тварин спо-стер1гали лише незначш за силою та амплпу-дою рухи задн1х к1нц1вок, як1 не впливали на функц1ю пересування.
Дан1 спостереження за ступенем в1дновлен-ня рух1в в задн1х к1нц1вках тварин корелюють з результатами ЕНМГ визначення пров1дност1 спинного мозку. На 30-ту добу спостереження у тварин, яким ТЕНТ проводили в перш1 24 год п1сля травми спинного мозку, ампл1туда М-в1дпов1д1 стегна на подразнення проксималь-них в1дносно м1сця травми в1дд1л1в спинного мозку перевищувала показники в контрольн1й
о
к ^
а ж
я у
я
§
«I
Рис.
35000 30000 25000 20000 15000 10000 5000 0
ш
и
1 2 3 4 5
Групи тварин 4. Дам ЕНМГ на 30-ту добу експерименту.
7-|
6-
5
а 4
►■ч
3
2
1
0-
¿А
МЛ
4
¿А
¿7
1 2 3 4 5 Групи тварин
Рис. 5. Даш ЕНМГ на 30-ту добу спостереження. С1р1 стовпц — максимальне значення ШП1, чорш сповпц1 — мшмальне значення ШП1
груш майже в 550 разов (рис.4). У тварин цих груп у 2,2 разу зросла 1 ТТТПТ поровняно з такою у контрольной груш (рис. 5). За даними ЕНМГ найпрш1 результати вщновлення провщносл отримаш в груш тварин, де ТЕНТ проводили на 7-му добу тсля травми спинного мозку: ам-плпуда М-вщповда, поровняно з такою в контрольной груш, збшьшилась майже у 70 разов, а поровняно з трупами тварин, де ТЕНТ проведена в перш1 24 год тсля травми спинного мозку, була нижчою в 7,8 разу.
Вщновлення провщносл спинного мозку тсля травматичного пошкодження, незважаю-чи на високий ровень сучасних медичних тех-нологш, залишаеться не виршеною проблемою. Перш1 устхи у вщновленш провщносп спи-нальних проводников в експериментальних роботах оз застосуванням ЕНТ спонукають до больш глибокого 1 всеб1чного вивчення оо впли-ву на регенераторно процеси в спинному мозку. На сьогодно можна вважати встановленою за-лежнють процесов регенерацп спинальних аксонов вод клотинного складу донорськоо суб-станцп. Трансплантащя в ушкоджений спинний мозок р1зних типов клотин: фрагмента соднич-ного нерва дорослих тварин [14], ембрюналь-ноо потиличноо кори, гопокампу, спинного моз-ку [19], швашвських клотин [26], астроцитов[37], мжроглп [31], макрофапв[33], ф1бробласт1в [36] сприяе регенерацп ушкоджених аксонов шляхом спраутингу 1 дозволяе новоутвореним аксонам проростати кр1зь зону ушкодження спинного мозку. Доведено, що найбшьш ефектив-ною е трансплантащя в ушкоджений спинний мозок ЕНТ спинного мозку 15-денних щурячих ембрюнов [18]. З огляду на це, ми використову-вали в своой робот таку ЕНТ.
Тснуючо експериментально модело травми спинного мозку: гемосекцоя [20,23], повний ана-томочний перерив [26], аспорацоя частини спинного мозку [34], на нашу думку, не можуть повшстю вщтворити т патолопчш процеси, що виникають при тяжкому забоо спинного мозку. Оскшьки спинний мозок травмуеться фрагментами пошкоджених хребщв, нами за експери-ментальну модель травми взяте розчавлення спинного мозку браншами затискача. З метою запобогання контакту омплантату з спинномоз-ковою речовиною, яка е "агресивним", по вщно-шенню до ЕНТ, середовищем, а також для по-передження вимивання ЕНТ з спинного мозку здшснювали герметизащю м1елотомноо рани за допомогою фобриновоо пловки.
Крашд результати вщновлення провщност спинного мозку у тварин, яким ТЕНТ проводилась на протяз1 перших 24 год тсля травми спинного мозку, пов'язаш, на нашу думку з тим, що в цей термон водсутно або мало вира-жено вторинно посттравматично змони в спинному мозку, водсутно ознаки аломентарноо дист-рофп, шфекцп сечових шлях1в, яш виникають на 7-му добу посля травми. Доведено [2,30] , що через 24 год шсля травми виявляеться шфшьтращя ушкодженоо дшянки спинного моз-ку поломорфноядерними лейкоцитами, яка до-сягае поку на 2—3-тю добу, в цей же термон спостер1гають тк м1грацп макрофапв, кл1тин-кшер1в, хелпер1в 1 супресор1в. Макрофаги 1 мокроглоя беруть участь у прогресуванно некрозу шляхом вившьнення вшьних радикал1в 1 запальних цитоконов (онтерлейкону, фактору некрозу пухлин, факторов адгезоо тромбоцитов). За даними численних експериментальних дос-лщжень [2,17,18,30], на 3—4-ту добу тсля трав-
ми спинного мозку спостер1гають niK загибел1 клггин. До 9—10-1 доби кiлькiсть клпин — шди-KaTopiB запалення в зон травми значно змен-шуеться, а до 14—16-1 доби — вони повнютю зникають [30]. Саме цим i можна пояснити той факт, що у тварин, яким ТЕНТ виконували на 30-ту добу пiсля травми, результати вщнов-лення pухiв кращ^, нiж у тварин, яким 11 проводили через 7 дiб пiсля травми. Висновки
1. ЕНМГ — високочутливий i високошфор-мативний метод визначення провщност спинного мозку при його травма
2. Оптимальним теpмiнoм для проведен-ня ТЕНТ е пеpшi 24 год тсля травми спинного мозку.
3. Недоцшьним слщ вважати проведення ТЕНТ в перюд виражених вторинних iшемiч-но-запальних змiн спинного мозку, якi виника-ють на 2—9-ту добу пiсля травми.
Список л^ератури
1. Аганесов А. Г. Заболевания и повреждения позвоночника и спинного мозга. — М.: Медицина, 1985. — 450 с.
2. Ворщенко I.A., Басков А.В. Некоторые аспекты патофизиологии травматического повреждения и регенерации спинного мозга/ / — Вопросы нейрохирургии , — 2000. — №3. — С.28 — 31.
3. Брехов А. Н. Морфологическое и биохимическое состояние поврежденного сегмента спинного мозга в условиях его стабилизации: Автореф. дис. ..жанд. ...мед. наук.: 14.01.05/ Крымский мед. ин-т. — Симферополь, 1986. — 22 с.
4. Георгиева С. А. , Бабиченко И. Е., Пучинъян Д. М. Гомеостаз, травматическая болезнь головного и спинного мозга. — Саратов. — 1993. — 236 с.
5. Зозуля Ю. А., Цимейко О. А., Цимбалюк В. И Нейрохирургия. — 1991. — Вып. 24. — С. 36 —40.
6. Зозуля Ю.П., Полщук М.С. Дiaгнoстикa та лжувальна тактика в гострий перюд хре-бетно-спинномозково! травми// Вюл. Укр. Асощацп нейpoхipуpгiв. — 1997. — №3. — С. 47 — 49.
7. Зяблов В. И. Проблемные вопросы регенерации нервной системы. — Симферополь, 1986. — 56 с.
8. Карлсон Б. М. Регенерация. — М.: Медицина, 1986. — 246 с.
9. Корж А.А., Зяблов В.И., Филипенко В.А. Возможность восстановления функции после
nonHoro nepepbrna cnMHHoro M03ra m nym flocTM»eHMH 3tom u;e,nM: 063op npo6n.// Op-Tone^MH, TpaBMaTonorMH, npoTe3MpoBaHMe.
— 1987. — №3. — C. 34 —38.
10. fluewuv A. B. XMpyprMH cnMHHoro Mo3ra. — M.: Me^MUMHa, 1990. — 345 c.
11. OmeMUH B. A. HeMpo6Mo,norMHecKMe npo-6neMbi cTpyKTypHo-MeflMaTopHoM opraHM3a-u;mm ^HTpanbHoM HepBHoM cMcTeMbi m HeM-poTpaHcnnaHTonorMM. — Cn6., 1992. — 148 c.
12. OmeoAUH B.A., nempoea E.C. CTpoeHMe flnM-TenbHo »MBy^MX TpaHcnnaHTaToB 3M6pMo-HanbHbix 3aK^a^oK ^HTpanbHoM HepBHoM cm-cTeMbi Kpbic// Mop^onorMH. — 1998. — T.113, № 2. — C.39 — 43.
13. noAerna.ee fl. B., A^eKcandpoea M. A. TpaHc-nnarn^MH TKaHM Mo3ra b HopMe m npM na-ranorMM. — M: Me,o^MHa., 1986. — 270 c.
14. noAemaee fl. B., AneKcandpoea M. A., Bum-euV/KUu B. H., HepKacoea fl. B. TpaHcnnaHTa-цмн TKaHM Mo3ra b 6MonorMM m Me,o^MHe. — M.: Me,o^MHa, 1993. — 346 c.
15. nornw/yK M.C., KopomKopyuKQ A.O., Mypaecb-Kuu A.B. ma in. Пpмнцмnм Ha^aHHH ypreHT-Ho'i ^onoMorM npM xpe6eTHo-cnMHHoMo3KoBiM TpaBMi// yKp. Me^.anbMaHax. — 1999. — №3.
— C. 81 — 86.
16. Cunumbu B.M.. HMym B.A., EzopKuna O.B. u dp. PeKoHcTpyKTMBHo-BoccTaHoBMTenbHbie onepaцмм npM TpaBMaTMHecKoM noBpe»^e-hmm cnMHHoro Mo3ra m ero KopemKoB// Bron. yKp. Aco^a^'i HeMpoxipypriB. — 1998. — №6.
— C. 147 —148.
17. 0enepd r. HeMpo6MonorMH: nep.c aHrn.. — M.: Me^MUMHa, 1987. — T. 2. — C. 260 — 265.
18. Aguayo A.J., David S., Bray G.M. Influences of the glial environment on the elongation of axons after injury: transplantation studies in adult rodents// J. Exp. Biol. — 1981. — V. 95. — P. 231—240.
19. Bernstein J.J., Goldberg W.J. Experimental spinal cord transplantation as a mechanism of spinal cord regeneration// Paraplegia.
— 1995. — V. 33. — P. 250—253.
20. Bernstein-Goral H.,Diener P.S., Bregman B.S. Regenerating and sprouting axons differ in their requirements for growth after injury/ / Exp. Neurol. - 1997. — V. 148, N1.— P. 51—72.
21. Bregman B.S., Bernstein-Goral H. Both regenerating and late-developing pathways contribute to transplant-induced anatomical plasticity after spinal cord lesions at birth/ / Exp. Neurol. - 1991. — V.112, N1. — P. 49—63.
22. Bregman B.S. Regeneration in the spinal cord// Curr. Kpin. Neurobiol. — 1998. — N8.— P. 800—807.
23. Bregman B.S., Broud E., McAtee M., Transplants and neurotrophic factor prevent atrophy of mature CNS neurons after spinal cord injury// Exp. Neurol. — 1998. — V. 149.
— P. 13—27
24. Doering L.C. Peripheral nerve segments promote consistent long-term survival of adrenal medulla transplants in the brain// Exp. Neurol. — 1992. — V.118. — P. 253 — 260.
25. Dyer J. .K, Bourque J.A., Steeves J.D. Regeneration of brainstem-spinal axons after lesion and immunological disraption of mielin in adult rat// Exp. Neurol. — 1998. — V. 154. — P. 12 — 22.
26. Guest J.D. Rao A., olson k., Bunge M.B., The ability of human Schwann cell grafts to promote regeneration in the transected nude rat spinal cord// Exp. Neurol. — 1997. — V. 148. — P. 502 —522.
27. Leanza G.,Cataudella T.,Dimauro R.,Monaco S., Stanzani S. Release properties and functional integration of noradrenergic-rich tissue grafted to the denervated spinal cord of the adult rat// Eur. J. Neurosci. — 1999.
— V.11, N5. — P. 1789 — 1799.
28. Matthews M.A., St. onge M.F., Faciane C.L. An electron microscopic analysis of abnormal ependymal cell proliferation and envelopment of sprouting axons following spinal cord transection in the rat// Acta Neuropathol. — 1979. — V. 45. — P. 27 — 36.
29. Misiewicz B., Poltorak M., Raybourne R.B., Gomez M., Listwak S., Sternberg E.M. Intracerebroventricular transplantation of embryonic neuronal tissue from inflammatory resistant into inflammatory susceptible rats suppresses specific components of inflammation// Exp. Neurol.
— 1997. — V.146, N2. — P. 305 — 314.
30. Moonen G., Neale E.A., Macdonald R. L., Gibs W., Nelsen P.G. Cerebellar macroneurons in microexplant cell culture: methodology, basic electrophysiology and morphology after horseradish peroxydase injection// Develop. Brain Res. — 1982. — V. 5. — P. 59 — 73.
31. Namiki J, Tator CH. Cell proliferation and nestin expression in the ependyma of the adult rat spinal cord after injury// J. Neuropathol . Exp. Neurol. — 1999. — V.58.
— P. 489 — 498.
32. Rabchevsky A.G., Streit W.J., Grafting of cultured microglial cells into the lesioned
spinal cord of adult rats enhances neurite outgrowth// J.Neurosci. Res. — 1997. — V. 47. — P. 34 — 48.
33. Rapalino к., Lvelan G.J., Lazarov-Spiegler к., Agranov E. Implantation of stimulated homologous macrophages results in partial recovery of paraplegic rats// Nat. Med. — 1998, N4. -P. 814 — 821.
34. Reier P.J., Anderson D.K., Thompson F.J., Stokes B.T. Neural tissue transplantation and CNS trauma: Anatomical and functional repair of the injured spinal cord// J.Neurotrauma. — 1992, N9. — P. 223 — 48.
35. Schwab M E , Bartholdi D. Regeneration and regeneration of axons in the lesioned spinal cord// Physiol Rev. — 1996. — V.76. -P.319—370.
36. Tuszynski M.H. , Peterson D.A. , Ray J., Baird A., Nakahara Y, Gage F.H. Fibroblasts genetically modified to produce nerve growth factor induce robust neuritic ingrowth after grafting to the spin al cord// Exp Neurol. — 1994. — V.126, N1. — P. 1— 14
37. Wang J.J., Chuah M.I. Effects of astrocyte implantation into the hemisected adult rat spinal cord// Neuroscience. — 1995. — V. 65. — P. 973 — 981.
38. Whittemore S.R. Neuronal replacement strategies for spinal cord injury// J.Neurotrauma. — 1999. — V.16, N8. — P.667 —673.
Трансплантация эмбриональной нервной ткани как метод восстановления функций спинного мозга после травмы в эксперименте
Цымбалюк В.И., Чеботарева Л.Л., Яминский ЮЯ. Приведены разработанные авторами модели ушиба спинного мозга и методы исследования проводимости спи-нальных аксонов с использованием метода электроней-ромиографии у крыс. На основании наблюдения за восстановлением движений в пораженных конечностях и изучения проводимости спинного мозга в эксперименте на крысах определены оптимальные сроки осуществления трансплантации эмбриональной нервной ткани при травме спинного мозга.
Embrional tissue transplantation as a method of spinal cord recovery after experimental injury
Tsymbalyuk V.I., Chebotaryova L.L., Yaminskiy Yu.Ya. Experimental model of spinal cord contusion and method of spinal axons conduction study with electromyography in the rat are described. Kur observation of movement recovery in plegic limbs and definition of spinal cord conduction in experimental rats allow to establish favorable terms for embrional tissue transplantation application after spinal cord injury.
КОМЕНТАР
до статт! Цимбалюка В.1., ЧеботарьовоТ Л.Л., Ямнського Ю.Я. "Трансплантащя ембр'юнально)' нервовоТ тканини як метод вдновлення функцш спинного мозку тсля травми в експеримент¡"
Робота присвячена актуальн\й проблем! сп\нальноТ х\рург\Т — в\дновленню пров\дност\ спинного мозку п\сля його травми. Для активац\Т регенераторних процес\в в спинному мозку автори застосували трансплантац\ю ембр\ональноТ нервовоТ тканини.
Пересадка ембр\ональноТ нервовоТ тканини для л\кування деяких захворювань нервовоТ системи е ефектив-ним методом \ е п\дстави спод\ватись, перспективною проблемою. В експериментальних досл\дженнях доведено, що \мплантован\ в мозок ембр\ональн\ нервов! кл\тини можуть переживати в ньому \ виконувати притаманн\ Тм функц\Т. В останн\ 10—15 рок\в в л\тератур\ з'явились пов\домлення про усп\шну трансплантац\ю (в експери-мент\) в пошкоджений спинний мозок ембр\ональноТ нервовоТ тканини, ф\бробласт\в, активованих макрофаг\в з метою актив\зац\Т регенерац\Т аксон\в (завдяки д\Т нейротроф\чних чинник\в) \ попередження утворення гл\ально-го рубця в д\лянц\ травми.
В експеримент\ на щурах автори моделювали тяжкий заб\й спинного мозку \ зд\йснювали трансплантац\ю ембр\ональноТ нервовоТ тканини в м\сце пошкодження в р\зн\ строки п\сля травми. Для к\льк\сноТ оц\нки ступеня в\дновлення пров\дност\ спинного мозку автори використовували метод електронейром\ограф\Т. Отриман\ результати св\дчать про те, що ембрюнальна нервова тканина, \мплантована в пошкоджений спинний мозок, справляв позитивний вплив на в\дновлення його пров\дност\, сприяе кращому переживанню тварин п\сля травми. Незадов\льн\ результати трансплантац\Т ембр\ональноТ тканини на 7-му добу п\сля травми св\дчать про недоц\льн\сть виконання х\рург\чного втручання на спинному мозку в пер\од виражених посттравматичних запальних зм\н в ньому. Обнад\йливими е задов\льн\ результати трансплантац\Т ембр\ональноТ нервовоТ тканини у в\ддалений пер-\од п\сля травми, в уже сформовану г\дром\ел\тичну к\сту спинного мозку.
На жаль, автори не наводять в статт\ результати морфолог\чного досл\дження препарат\в спинного мозку (якщо таке проводили), що могло б пояснити механ\зми д\Т трансплантованих ембр\ональних кл\тин, визначити точку прикладання Тх д\Т.
В ц\лому робота потр\бна й актуальна, в н\й визначена залежн\сть результат\в трансплантац\Т ембр\ональноТ нервовоТ тканини в\д строк\в виконання операц\Т, доведений позитивний вплив такого методу л\кування на регенераторы процеси в спинному мозку. Робота е ще одним кроком у розвитку нейротрансплантолог\Т, и результати дозволять б\льш рац\онально застосовувати трансплантац\ю ембр\ональноТ нервовоТ тканини при забоТ спинного мозку.
Чл.-кор. АМН Укра{ни, проф. Пол{щук М.С. Ки{всъка медична академ{я тслядипломног освти гм.П.Л.Шупика МОЗ Украъни
