CC BY
30
УДК 618.2:577.118-092.9:546.81
Е.М. БЫецъка, ТРАНСЛОКАЦ1Я М1КРОЕЛЕМЕНТ1В
Н.М. Онул у СИСТЕМ! «МАТИ-ПЛАЦЕНТА-ПЛ1Д»
У ЩУР1В ПРИ Ф13ЮЛОГ1ЧН1Й ВАГ1ТНОСТ1 ТА ЗА УМОВИ ВПЛИВУ СВИНЦЮ
ДЗ «Дтпропетровсъка медична академгя МОЗ Украти»
кафедра загально! zizicnu
(зав. - д. мед. н., проф. Е.М. Быецька)
пл. Жовтнева, 4, Днтропетровськ, 49027, Украта
SE "Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine"
Department of General Hygiene
Oktyabrskaya sq., 4, Dnipropetrovsk, 49027, Ukraine
e-mail: enbelitska@mail.ru
Ключов! слова: свинець, трансплацентарна мкращя, мжроелементи, вплив, ембрюгенез Key words: lead, transplacental migration, trace elements, influence, embryogenesis
Реферат. Транслокация микроэлементов в системе «Мать-плацента-плод» у крыс при физиологической беременности и при влияния свинца. Белецкая Э.Н., Онул Н.М. Тяжелые металлы занимают второе место среди основных загрязнителей окружающей среды. Особенно токсичным является свинец, повышенное содержание которого в организме беременной детерминирует развитие осложнений беременности, родов и послеродового периода и потенцируется дефицитом эссенциалъных микроэлементов - цинка и меди. В статье представлены результаты изучения влияния ацетата и цитрата свинца на элементный гомеостаз беременной и плода, особенности транслокации металлов в системе «мать-плацента-плод». Металлы вводили перорально ежедневно в течение 19 дней беременности в дозе 0,05 мг/кг. Содержание микроэлементов - свинца, кадмия, меди и цинка определяли методом инверсионной вольтамперометрии. Кроме того, рассчитывали индексы плацентарного и эмбрионального накопления, а также индекс трансплацентарной миграции. Установлено, что в результате воздействия свинца на организм беременной его уровень во всех биосубстратах повышается в 1,3-1,9 раза по сравнению с контролем, вызывает микроэлементный дисбаланс в организме самки и плода и, как следствие, обуславливает нарушение эмбриогенеза и повышение пренатальной гибели плодов. Длительный контакт со свинцом во время беременности приводит к нарушению фетоплацентарного комплекса и характеризуется неспособностью плаценты в полной мере защищать плод от чрезмерного интранатального влияния ксенобиотика.
Abstract. Translocation of trace elements in the system "Mother-placenta-fetus" in rats with physiological pregnancy and under conditions of lead exposure. Biletska E.M., Onul N.M. Heavy metals are the second major environmental pollutants. Especially toxic is lead, increased content of which in the body of a pregnant determines the development ofpregnancy, childbirth and postpartum period complications and is potentiated by deficiency of essential trace elements - zinc and copper. Article presents the results of impact of solutions of lead acetate and citrate in experimental models. Solutions of metals were injected into the stomach through a tube once a day during 19 days of pregnancy in the dose of 0,05 mg/kg in the form of inorganic compound - lead acetate and in organic form - lead citrate. The content of trace elements - lead, cadmium, copper and zinc were determined by stripping voltamperometry. In addition, indices of placental and fetal accumulation, as well as index of transplacental migration were calculated. Effect of lead during pregnancy in all biosubstrates is increased by 1,3-1,9 times as compared with the control group. This causes imbalance of essential trace elements due to significant reduction in zinc content in all the studied biological substrates. Prolonged contact with lead during pregnancy leads to disruption of placenta, inability of the placenta to fully protect the fetus from excessive intranatal influence of xenobiotics.
Важю метали займають друге м1сце серед основних забруднювач1в довкшля, концентращя яких перевищуе фоновий р1вень у 30-600 раз1в [3, 9]. Тривала дш на оргатзм токсичних метал1в призводить до порушення адаптацшних, бар'ер-но-детоксикацшних та видшьних систем, що супроводжуеться активною !х кумулящею в органах 1 тканинах. Така ситуащя значно тд-вищуе ризик розвитку порушень нормальних
61ох1м1чних та бюлопчних основ житте-д1яльносп [5].
Серед ycix важких метатв i i'xHix сполук надзвичайно шкщливу д1ю на оргатзм мае свинець [3, 8]. У низщ дослщжень доведена репро-дуктивна токсичтсть цього ксенобютика, особливо в умовах техногенних бюгеох1м1чних провшцш, оскшьки тдвищений BMiCT свинцю в оргатзм1 вагггно! детермшуе розвиток
ускладнень валтноел, полопв та тсляполого-вого перюду, попршення показниюв ф1зичного та штелектуального розвитку дитини в подаль-шому 1 потенщюеться дефщитом есенщальних мшроелемент1в - цинку та мщ [4, 9].
У той же час експериментальних робгг, при-свячених вивченню впливу низьких концен-трацш свинцю на ембрюнальний розвиток, до-снть мало [3, 6, 7, 10]. Питания етюпатогенезу негативно! ди металу на плаценту 1 илщ за-лишаеться все ще маловивченим. У той же час вщомо, що тривалий контакт тд час ваптнога з1 свинцем, навиъ на р1вт иорогових та тдио-рогових значень, иризводить до иорушення формування та функщонування фетоплацентар-ного комплексу [3, 7]. Тому вивчення функщо-нальних можливостей захисиих систем, як1 за-поб1гають иадходжению до оргатзму плода шкщливих 1 метабол1чно активних компонента та токсикант1в або сприяють !х дезактиваци, вкрай актуальие, оскшьки може слугувати тео-ретичиим тдгрунтям для розробки практичиих заход1в щодо захисту внутршньоутробного розвитку плоду в умовах тдвищеного техногенного навантаження оргатзму ваптно!.
Мета дослщження - вивчити особливосп транслокаци метатв у систем! «мати-плацента-плщ» при ди на оргатзм ваптно! неоргатчних та оргатчних сиолук свинцю.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Ексиериментальт дослщження проведет на самицях щур1в лши (розплщник - «Дат-
2001»). Шсля 12-денного карантину 30 тварин з1 стшким ритмом естрального циклу вшом 3-3,5 м1с. з масою тша 170-200 г у стади проеструс 1 еструс парували з штактними самцями за схемою 2:1. Дослщження на тваринах проводили вщио-вщно до Закону Укра!ни «Про захист тварин вщ жорстокого поводження» (Ки!в, 2001), «Загаль-них етичних принцитв експеримен™ на тваринах» (Ки1в, 2009), яю узгоджуються з Свро-пейською конвенщею про захист експериментальних тварин [11].
Самиць щур1в з датованим термшом ваггг-носп розподшили на 3 групи. Одна трупа (№1) -контрольна, тварини яко! отримували дистильо-вану воду. Дв1 шш! групи - дослщт, самицям яких за допомогою внутршньошлункового зонду вводили свинець у доз! 0,05 мг/кг щоденно з 1 по 19 день вагггносп у вигляд! неоргатчно! спо-луки (ацетат свинцю - група №2) та в оргатчнш форм! (цитрат свинцю, отриманий за аквана-нотехнолопею УкрНДШанобютехнологш - трупа № 3). Вщб!р самиць щур1в до контрольно! та
дослщних труп проводився в довшьному порядку.
На кшцевому етат дослщження тварин виво-дили з експерименту тд тюпенталовим наркозом i проводили 3a6ip бюлопчних матер1ал1в для подальшого визначення вмкту мшроелемен™. Зразки Kpoßi, плаценти, плод1в готували шляхом сухого озолшня. Вм1ст мшроелемен™ - свинцю, кадмда, мщ! та цинку визначали методом iH-версшно! вольтамперометри на прилад! АВА-2. Як стандарты розчини використовували М1ж-державт стандарты зразки складу розчитв ioHiB свинцю, кадмто, цинку та мщ! Ф1зико-х1м1чного 1нституту HAH Укра!ни, м. Одеса.
KpiM того, для вивчення особливостей транслокаци метал1в вщ оргатзму матер! до плоду розраховували низку шдекав. Слщ зазначити, що в окремих працях, що стосуються вивчення особливостей м1граци метатв в оргатзм! ваптно!, розраховують шдекс плацентарного про-никнення метатв як вщношення концентрацш метатв у плод! до ix р1вня в оргатзм! матера Проте, на нашу думку, таке визначення дещо хибне, ocкiльки в оргатзм! ембрюну, що роз-виваеться, поряд з пасивним надходженням метатв вщбуваеться ix активне накопичення [9]. 3 урахуванням вищенаведеного, нами роз-роблено методику розрахунку таких шформа-тивних шдекав транслокаци важких метал1в:
1ндекс плацентарного накопичення (1ПН) -вщношення концентраци металу в плацент! до його вм1сту у Kpoßi ваптно!, ум. од.
1ндекс ембрюнального накопичення (IEH) -вщношення концентраци металу в ембрют до його вм1сту у Kpoßi BariTHOi, ум. од.
1ндекс трансплацентарно! м!граци (ITM) -вщношення шдексу ембрюнального накопичення до шдексу плацентарного накопичення, ум. од.
Ус1 отримат в робот! цифров! дат обробляли комп'ютерними лщензшними програмами Microsoft Excel, Statistica 10. Достов1ртсть вщмш-ностей визначали за t-KprnepieM Стьюдента [1].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Анал1з результата проведених досл1джень св1дчить (табл.), що вм1ст свинцю у кров1 BariTHOi самищ щура при введент металу у вигляд! ацетату й цитрату достов1рно збшь-шуеться, в1дпов1дно у 1,6 i 1,8 разу, пор1вняно з контрольною групою тварин та ствпадае з результатами шших досл1джень [7]. Така ситуац1я вщображае навантаження орган1зму свинцем, яке, ймов1рно, здатне спричинити певн1 зм1ни метабол1зму, хоча й без кл1н1чних симптом1в отруення [4, 6].
Слщ зазначити, що при накоиичент свинцю в оргатзм! вщбуваеться змша елементного гомеостазу кров1, порушення ф1зюлопчного стввщношення есенщальних мшроелемен™. Так, при введент сполук свинцю спостерь гаються д1аметрально протилежт змши концентрацш цинку 1 мщ у кров1 - на фот зни-ження вмюту цинку у 2,9-3,1 разу спостерь гаеться збшьшення концентраци мщ1 у 2,2-2,4 разу (р<0,001) пор1вняно з штактними твари-нами. Кр1м того, виявлеио иерерозподш концентрацш дослщжуваних метатв у кров1 ваптно! самищ. Так, якщо в контрольнш грут вм1ст метатв знижуеться в напрямку цинк>мщь>свинець>кадмш, то при введент сполук свинцю цей ряд набувае нового вигляду: мщь>цинк>свинець>кадмш, тобто вщбуваеться пщвищення р1вня мщ1 за рахунок зиачного
зиижеиня концентраци цинку. При введент свинцю як у неоргатчнш, так 1 в оргатчнш форм1 стввщношення Си:2п становить 1:0,5, у той час як за ф1зюлопчного переб1гу валтноеп воно характеризуеться як 1:3,3. Цшавим е той факт, що таке стввщношення есенщальних мш-роелемен™ спостер1гаеться 1 у вагггних жшок [9], що пщтверджуе значущкть експеримен-тальних даних для розумшня мехатзм1в м1граци метатв у оргатзм! ваптно! жшки.
Що стосуеться пор1вняльних асиекпв вм1сту метатв у кров1 при введент оргатчних 1 неоргатчних сполук свинцю, то при ди цитрату свинцю спостер1гаеться тенденщя до бшьш високих концентрацш свинцю 1 кадм1ю при бшьш значиому знижент вм1сту мщ1 1 цинку, проте достов1рними щ вщмшносп виявились лише для кадм1ю - на 51,6% (р<0,05).
Вмкт важких метал1в у бюсубстратах експериментальних тварин у систем! «мати-плацента-плвд», M±m
Трупа Концентращя метал1в, мг/кг
тварин
Pb Cd Cu Zn
Кров
контроль 0,061±0,005 0,0048±0,0009 0,88±0,06 2,89±0,19
ацетат свинцю 0,101±0,011** 0,0031±0,0005 2,08±0,23*** 1,01±0,07***
цитрат свинцю 0,110±0,009*** 0,0047±0,0004° 1,93±0,24*** 0,94±0,12***
Плацента
контроль 0,096±0,015 0,0155±0,0035 2,36±0,26 4,15±0,41
ацетат свинцю 0,304±0,055*** 0,0069±0,0014* 4,49±0,50*** 1,39±0,18***
цитрат свинцю 0,232±0,051* 0,0139±0,0024 3,07±0,39 2,11±0,26***
Плщ
контроль 0,077±0,005 0,0054±0,0007 2,47±0,18 3,46±0,26
ацетат свинцю 0,114±0,004*** 0,0056±0,0006 3,14±0,34 1,39±0,10***
цитрат свинцю 0,102±0,019 0,0044±0,0008 2,17±0,19 1,46±0,12***
Прим1тки : * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001 пор1вняно з контролем; ° - р<0,05; °° - р<0,01; °°° - р<0,001 пор1вняно ¡з групою №1.
Плацента в оргатзм1 ваптно! виконуе низку важливих функцш, у тому чист й бар'ерну, захищаючи оргатзм плоду вщ надм1рного над-ходжеиня токсичних сполук, до яких належать дослщжуват нами свинець та кадмш. Пара-лельно забезпечуе ембрюн необхщними для життед1яльност1 мшроелементами - цинком та мщдю. Анатз результата дослщжень свщчить, що у плацент! самиць щур1в, яким вводили
свинець у неоргатчнш та оргатчнш форм!, вмкт металу збшьшився у 3,2 разу (р<0,001) та 2,4 (р<0,05) вщповщно иор1вняно з штактними тваринами. При цьому спостерп-аеться досто-в1рне зниження концентраци цинку - у 3,0 та 2,0 разу (р<0,001) вщповщно. Введения ацетату свинцю, кр1м того, характеризуеться знижеиням у 2,3 разу (р<0,05) вмкту кадмда та зростанням у
1,9 разу (р<0,001) концентраци мщ у плаценп пор1вняно з контрольною групою.
Що стосуеться стввщношення метал1в у плаценп, то, як 1 у кров1, при введент свинцю спостер1гаеться зниження IX концентрацш у напрямку: мщь>цинк>свинець>кадмш. Кр1м того, порушуеться стввщношення Си:2п - вщ 1:1,8 за умови ф1зюлопчного перебпу вагггносп до 1:0,3 та 1:0,7 у раз1 впливу ацетату й цитрату свинцю вщповщно.
Введения свинцю в оргатзм вагггно! самищ щура характеризуеться накопиченням металу в оргатзм1 плоду пор1вняно з контрольною групою, проте достов1рним воно виявилось лише для ацетату свинцю - у 1,4 разу (р<0,001). При цьому спостер1гаеться зниження вмюту цинку у 2,4-2,5 разу (р<0,001) при вщсутносп досто-в1рних вщмшностей у концентрацшх мщ та кадмда для обох дослщних труп тварин. Стввщношення метатв змшюеться аналопчно результатам дослщжень у кров1 та плацента Вищенаведене свщчить, що, незважаючи на досить низький р1вень мщ у кров1 матер1, й вм1ст у плаценп суттево пщвищуеться з нас-тупним активним надходженням 1 накопиченням у ембрют, що позначаеться на стввщношент Си:2п в оргатзм1 плоду. За ф1зюлопчно! вагггносп це стввщношення становить 1:1,4, а за
умови введения ацетату та цитрату свинцю вщповщно 1:0,4 та 1:0,7, тобто спостер1гаеться бшьш активне внутршньоутробне накопичення мщ.
Така ситуацш, на нашу думку, зумовлена включениям адаптацшно-пристосувальних меха-тзм1в у плаценп для забезпечення нормально! трофши плоду за умови свинцево! штоксикаци, свщченням чому е значения розрахованих нами шдекав плацентарного, ембрюнального накопичення (рис.) та шдексу трансплацентарного переходу.
Так, незважаючи на бшьш1 показники абсолютного вм1сту свинцю у плодах при введент сполук свинцю, р1вень його ембрюнального накопичення знижуеться на 10,3-26,2% за ра-хунок штенсифшаци внутршньоплацентарно! кумуляци на 45,0-52,5% пор1вняно з штактними тваринами. Паралельно вщбуваються змши трансплацентарно! м1граци кадм1ю, яка за умови впливу ацетату свинцю збшьшуеться у 2,3 разу, що сприяе штенсивтшому його накопиченню в оргатзм1 плоду - в 1,6 разу пор1вняно з контрольною групою. Проте, оскшьки р1вень кадм1ю в кров1 при введент ацетату свинцю був дещо нижчим показниюв контрольно! групи, цей факт не мав суттевого впливу на вм1ст кадм1ю у плодах пор1вняно з штактними тваринами.
£ 3,5
¡2 3 ^ 3
2,5
2
1,5
1
0,5 0
РЬ Си Еп РЬ Cd Си
- контрольна трупа, трупа, що отрнмувала ацетат свинцю, трупа, що отрнмувала цитрат свинцю
1ндекси плацентарного - 1ПН (а) та ембрюнального накопичення - 1ЕН (б) тварин
контрольно! та дослвдних груп
Що стосуеться особливостей трансплацентарно! м1граци есенщальних мшроелеменпв -цинку та мщ1 при вплив1 сполук свинцю, тут виявлено таке. Цинк за умов ф1зюлопчно! вагггносп накопичуеться в плаценп вщносно
неактивно - його концентращя, пор1вняно з ш-шими металами, збшьшуеться лише в 1,44 разу (р<0,01). При цьому 83% металу вщ р1вня його внутршньоплацентарно! концентраци переходить до плоду 1 суттево не вщр1зняеться вщ його
вмкту у кров! ваг1тно1. При введент ацетату свинцю штенсивтсть накопичення цинку в плацент! й ембрют характеризуеться бшьш низьким показником - 1,38 ум. од. 1, незважаючи на те, що за умови токсичного впливу свинцю трансплацентацшна м1гращя цинку збшьшуеться на 20% пор1вняно з контрольною групою, його концентращя в оргатзм! плоду достов1рно знижуеться. При введент цитрату свинцю, навпаки, штенсивтсть накопичення цинку в плацент! й ембрют пщвищуеться пор1вняио з контрольною групою, проте за рахунок зниження штенсивност! трансилацентацшно! м!граци на 14% вмют металу в оргатзм! плоду також знижуеться пор1вняно з штактними тваринами.
При фшолопчнш вагггност! р1вень вну-тршньоплацентарного 1 внутршньоембрюналь-ного накопичення мщ! зростае вщповщно у 2,68 та 2,81 разу (р<0,001) пор1вняно з1 вмктом у кров! самки, при цьому шдекс трансилацентацшно! м!граци виявився найвищим серед уах метатв - 1,05 ум. од. Така ситуащя тд-тверджуе дат про суттеве накопичення мщ! в ембрют, що вкрай необхщно для його нормального формування та розвитку, особливо в умовах ф!зюлопчно! гшокупреми у вагггно!. Введения свинцю в оргатзм вагггно! самищ иризводить до зниження як р1вня внутрш-ньоплацентарно! кумуляци мщ! в 1,2-1,7 разу, так 1 р1вня й ембрюнального накопичення - в 1,72,5 разу, що зумовлено знижеиням 1ТМ на 33%. Таким чином, незважаючи на достов1рне тд-вищення вмюту мщ! у кров! самиць, що зазна-вали впливу свинцю, 11 концентращя в оргатзм! плоду достов1рно не вщргзняеться вщ показниюв штактних тварин за рахунок зниження штенсивност! трансилацентацшно! мирацп мшро-елемента.
Таким чином, надходження свинцю до ор-гатзму самищ щура иротягом усього иерюду вагггност! супроводжуеться ищвищенням його вмкту як у кров! - в 1,6-1,8 разу, так 1 плацент! та оргатзм! плоду - в 1,3-1,9 разу. Вмют кадмда залишаеться практично иезмшиим, за винятком зниження концентраци металу у плацент! у 2,3 разу при введент ацетату свинцю. При цьому спостерп-аеться дисбаланс есенщальних мшро-елемен™ за рахунок достов1рного зниження вмкту цинку в ус1х дослщжуваних бюсубстратах у 2,0-3,1 разу та пщвищення вмкту мщ! в 1,9-2,4 разу, за винятком плоду. Така ситуацш иризводить до порушення ф!зюлопчного стввщ-ношення Си:2п в уах дослщжуваних бюсуб-стратах. При цьому ацетат свинцю зумовлюе бшьш виражет змши мшроелементного балансу
як у кров! вагггно!, так I в плацент! та оргатзм! плоду, що призводить до порушення плаценто-та ембрюгенезу, зумовлюе збшьшення ембрюле-тальност! пор1вняно з штактними тваринами [2]. Вищенаведене свщчить, що, на жаль, оргатзм ембрюну не здатний до виб1ркового накопичення есенщальних мшроелемен™, сприймаючи ток-сичт метали як функщонально необхщт еле-менти, тобто сиостерп-аеться явище м!м!кри [9].
На фот свинцево! штоксикаци включаються адаитацшт та бар'ерно-детоксикацшт процеси в плацент!, що проявляються у пщвищеит р1вия внутршиьоплацеитарно! кумуляци ксенобютиюв - свинцю 1 кадмда для зменшення р1вня !х надходження до плоду. У той же час штенсивтсть внутршньоплацентарного накопичення есенщальних мшроелемен™ - цинку та мщ! знижуеться в 1,04-1,7 разу, за винятком збшь-шення р1вня кумуляци цинку при введент цитрату свинцю. При цьому суттеве зниження концентраци цинку у кров! ваптно! за умови введения свинцю компенсуеться збшьшенням р1вня його трансилацентарно! м!граци, у той час як гшеркупрем1я компенсуеться знижеиням штенсивност! трансилантацшно! мшраци мщ! на 33%. Проте, незважаючи на включения вище-зазначених компенсаторних мехатзм!в, плацента не здатна повною м1рою захистити оргатзм плоду вщ токсично! Д11 свинцю, що в кшцевому результат! призводить до збшьшення його концеитрац!!! зниження вмюту цинку в орган!зм! плоду, особливо за умови впливу його неор-гатчно! форми свинцю. Така ситуащя може бути зумовлена низкою фактор!в: х!м!чними особли-востями метал!в, !х иочатковою концентрац!ею в оргатзм! ваптно!, пер!одом ваг!тност! - адже в!домо [9], що ступ!нь дифузи метал!в залежить в!д величиии поверхт та товщиии плаценти, як! на рантх етапах плаценто- та ембрюгенезу до-сить незначн!. Кр!м того, активний иер!од плацентац!! у щур!в починаеться з 4-5 дня ва-г!тност!, тобто на ранн!х термшах ембр!он практично не захищеиий вщ прямого токсичного впливу метал!в.
висновки
1. Вплив иизьких доз свинцю в неоргатчнш та орган!чн!й форм! спричинюе п!двищеиня його накопичення в систем! «мати-плацента-плщ» в 1,3-1,9 разу пор!вняно з ф!з!олог!чним переб!гом ваптност! та призводить до м!кроелементиого дисбалансу в оргатзм! самки та плоду, що зумовлюе порушення ембрюгенезу та пщвищення пренатально! загибел! плод!в.
2. Тривалий контакт 3i свинцем тд час BariTHOCTi призводить до порушення фетопла-центарного комплексу, викликаючи внутрш-ньоутробт дизадаптивт процеси, яю характеризуются вираженим порушенням елементного гомеостазу в оргатзм1 плод1в та вщдзеркалюють нездаттсть плаценти повною м1рою захищати плщ вщ надм1рного штранатального впливу ксенобютпка.
3. Встановлет особлпвосп транслокаци есен-щальнпх та токсичних метал1в у систем! «матп-плацента-плщ» е важливим теоретичним тд-грунтям розкриття мехатзму етюпатогенезу ембрютокспчного впливу свинцю та розробки практичних заход1в щодо захисту внутрш-ньоутробного розвитку плоду в умовах тдвп-щеного техногенного навантаження на оргатзм BariTHOi.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных / М.Ю. Антомонов. - К.: Фipмa малого друку, 2006. - 558 с.
2. Бшецька Е.М. Вплив свинцю у мaкpoфopмi i у виглядi цитрату, отриманого за нaнoтexнoлoгieю, на переб1г ваптносл та аитеиатальний розвиток щypiв / Е.М.Бшецька, Н.М.Онул // Медицина сьогодш i завтра. -2013. - №2 (59).- С. 5-9.
3. Гельфонд Н.Е. Обмен макро- и микроэлементов при введении свинца и в условиях сорбционной коррекции на фоне беременности / Н.Е.Гельфонд, Е.В. Старкова, В.В. Груф // Медицина и образование в Сибири. - 2014. - №2.
4. Индивидуальная биокоррекция экологозави-симых состояний у критических групп населения / Белецкая Э.Н., Онул Н.М., Главацкая В.И. [и др.] // Гигиена и санитария. - 2014. - №2. - С. 34-37.
5. Никитин А.И. Вредные факторы среды и репродуктивная система человека (ответственность перед будущими поколениями) / А.И.Никитин. - Санкт-Петербург: ЭЛБИ-СПб, 2005. - 216 с.
6. Онул Н.М. Експериментальна оцшка ембрю-токсичносп свинцю як фактору мало! штенсивносп /
Н.М.Онул // Таврич. медико-биол. вестник. - 2013. -Т. 16, № 1, ч.1 (61). - С.165-168.
7. Ткачеико Т.А. Кислотио-лужний стаи KpoBi ваптиих щypiв за введения !м ацетату свинцю / Т.А.Ткаченко // Укр. 6ioxiM. жури. - 2008. - Т.80, №5.
- С. 112-116.
8. Трахтенберг I.M. Профшактичиа токсиколопя та медичиа еколопя / I.M.Трахтенберг. - К.: Авщеиа, 2011. - 120 с.
9. Тяжелые металлы внешней среды и их влияние на репродуктивную функцию женщин / A.M. Сердюк, Э.Н. Белицкая, Н.М. Паранько, Г.Г. Шматков. - Днепропетровск: АРТ-ПРЕСС, 2004.
- 148 с.
10. Aisha, M. Fahim. Effect of dietary calcium on maternal and fetal lead toxicity and teratogenecity in rats / Aisha M. Fahim; Samya El-M. Salama, K.H. Koratem // Egypt. J. Comp. Path. & Clinic. Path. - 2008. - Vol. 21 N. 4. - P. 283 - 305.
11. European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes. - Strasburg: Council of Europe, 1986. - 53 p.
REFERENCES
1. Antomonov MYu. [Mathematical processing and analysis of medical and biological data]. Kyiv: Firma malogo druku; 2006. Russian.
2. Biletska EM, Onul NM. [Influence of on pregnancy and antenatal development of rats leadin the macroform and as citrate, obtained by nanotechnology]. Meditsina sogodni i zavtra. 2013;2(59):5-9.Ukrainian.
3. Gelfond NE, Starkova EV, Gruf VV. [Exchange of macro- and microelements in the conditions of lead introduction and sorption correction on pregnancy background]. Meditsina i obrazovanie v Sibiri. 2014;2. Russian.
4. Beletskaya EN, Onul NM, Glavatskaya VI, An-tonova EV, Golovkova TA. [Individual biocorrection of the ecological depended states in the critical groups of population]. Gigiena i sanitariya. 2014;2:34-7. Russian.
5. Nikitin AI. [Harmful factors of environment and reproductive system of man (responsibility before future generations)]. St. Petersburg: ELBI-SPb; 2005.
6. Onul NM. [Experimental estimation of lead em-briotoxity as a factor of low intensity]. Tavricheskiy
mediko-biologicheskiy vestnik. 2013;1(61):165-8. Ukrainian.
7. Tkachenko TA. [Acid and alkaline state of pregnant rats' blood under influence of lead acetate]. Ukrainskiy biokhimicheskiy zhurnal. 2008;80(5):112-6. Ukrainian.
8. Trahtenberg IM. [Preventive toxicology and medical ecology]. Avicena; 2011. Ukrainian.
9. Serdyuk AM, Beletskaya EN, Paranko NM, Shmatkov GG. [Heavy metals of the environment and their impact on the reproductive function of women]. Dnepropetrovsk: ART-PRESS; 2004. Russian.
10. Aisha, Fahim M, Samya, Salama El-M, Koratem KH. Effect of dietary calcium on maternal and fetal lead toxicity and teratogenecity in rats. Egypt. J. Comp. Path. & Clinic. Path. 2008;21(4):283-305.
11. European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes. Council of Europe, Strasburg; 1986.
♦
