CC BY
53
УДК 35.G71 doi: 10.12958/1817-3772-2019-1(55)-118-123
G. B. Боло™^,
кандидат фтософсъких наук, ORCID OOOO-OOO1-6939-3B4O;
A. Д. Шиpковa,
Донбасъка державна машинобудiвна академiя, м. Краматорсък
ТРAНСФОРМAЦIЯ МОДЕЛ1 AДМIНIСТРAТИBНО-ДЕРЖABНОГО УПРABЛIННЯ
Поcтaновкa пpоблеми y зaгaльномy виглядi обyмовленa тгм, що iнститyцiйиi змiни, як ввдбува-ються в yкрaïнськомy сyспiльствi, вимагають мо-дериiзaцiï системи державного yпрaвлiиня. Наявна модель державного yпрaвлiиня Украши не ввдповь дae стрaтегiчномy курсу краши, спрямовaномy до eвропейськиx стaндaртiв демократичного вряду-вання, оскiльки e неефективним та сxильним до ко-рyпцiï, нaдмiрно цеитрaлiзовaним, закритим вiд су-спiльствa та вiдчyженим вiд потреб громадянина. Саме тому актуальною i сощально значущою e проблема тдвищення ефективност дiяльностi оргaнiв державно1' влади та якост нaдaниx державою по-слуг, що вiдповiдaють сучасним вимогам суспшь-ства.
Украша e соцiaльно-орieитовaною державою, оскшьки одним iз основниx ïï обов'язшв e забезпе-чення та зaxист прав i свобод людини, тдвищення рiвия життя громадян, формування в сyспiльствi та-rhx моделей поведiики, якi повинш базуватися на повaзi до закону i дотриманн морaльниx настанов.
Aнaлiз оcтaннiх доолщжень i публiкaцiй. Теорiя бюрократ^!' M. Вебера (Old Public Management) справила величезний вплив на розвиток орга-иiзaцiï в ХХ ст. [1-3]. OPM поклала початок цшому спектру наук: теорiï пyблiчного адмшстрування, теорiï державного yпрaвлiиня, теорiï оргашзацп та iн. В aнгло-aмерикaнськiй науковш iсторiогрaфiï пyблiчного aдмiиiстрyвaиня слiд тдкреслити ро-боти В. Вiльсонa [4], Ф. Гудноу [5] i M. Робинсона [6].
До^дженню тенденщям пyблiчного адмшют-рування присвятили своï до^дження вiтчизиянi та зaрyбiжнi нayковцi, так як Ю. Сyрмiн, В. Баку-менко, А. Mиxиеико [7], Л. Пржодченко [8], В. Maр-тиненко [9], M. Miненко [10], В. Maлиновський [11], Л. Прокопенко [12], Ю. Ковбасюк, А. Оболенський, С. Романюк [13] та iншi.
Bидiлення невиpiшених paiiiiiie чacтин 3ara-льно'1 пpоблеми. Iсиyючi ризики та невизнaченiсть умов iнститyцiонaлiзaцiï вiтчизияииx державник структур yпрaвлiиня вимагають поспйного пошуку новиx iнстрyмеитiв i методiв пyблiчного адмшютру-вання, вдосконалення та оптимiзaцiï умов спшку-вання з населенням для досягнення ефективност ïx дiяльностi.
Метою доcлiдження e aнaлiз основииx моделей сучасного державного yпрaвлiния: Old Public Management, New Public Management та Good
Governance та B^ip оптимально! моделi публiчного адмшстрування в умовах реформування державного ynpaBniHra в Украши.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Теpмiн «бюрократия» М. Вебер використовував для позначення ращонально! оргашзацп, правила яко! створюють фундамент ефективно! роботи i дозволя-ють боротися з фаворитизмом. Бюрократия розгля-далася ним як якийсь iдеaльний образ, нaйбiльш ефективний шструмент yпpaвлiння соцiaльними структурами i окремими структурними одиницями.
На думку М. Вебера, жорстко фоpмaлiзовaний характер бюрократичних вiдносин, чiткiсть розпо-дiлy рольових функцш, особиста зaцiкaвленiсть бюрократов у досягненш цшей оргашзацп приводять до прийняття своечасних i квaлiфiковaних piшень, за-снованих на ретельно ввдбранш та пеpевipенiй ш-формацп. Розвиток сучасних форм оргашзацп, як вважае Вебер, практично зб^аеться з поширенням бюрократичного yпpaвлiння.
Теоpiя М. Вебера дозволила значною мipою ви-piшити проблеми побудови управлшсько! струк-тури оргашзацп, визначення оптимальних рольових вимог по ввдношенню до iндивiдiв, використання нaйбiльш доцшьних технологiй в оргашзацп.
1деальна, нaйбiльш ефективна система управ-лiння (М. Вебер), - бюрократична. Бюрократа в оргашзацп характеризуеться швидшстю прийняття pi-шень, опеpaтивнiстю у виpiшеннi виробничих пи-тань. Жорстшсть зв'язшв в бюрократичних структурах сприяе !х стшкост i чiткiй спрямованост на до-сягнення цiлей оргашзацп.
Бюрократия виключае особисту залежшсть, суб'ективну сваволю чиновников i безправ'я людини. Привше! у класичнш моделi пyблiчного адмшстру-вання зaмiнюються компетентшстю, поклошння i ввддашсть особистостi кеpiвникa - службовою ди-сциплiною i корпоративним духом. Головними в ра-щональному устро! стають не вipa в харизму або особиста залежшсть, а завдання оргашзацп, якi роз-подiляються серед виконавщв як офiцiйнi обов'язки. Чiткий подш пращ робить можливими спецiaлiзa-щю i пiдвищення квaлiфiкaцil слyжбовцiв. Залежно вiд виконання обов'язкiв виконавщв атестують, на-городжують, наказують, або звшьняють. Все шдда-еться розрахунку. Чиновники конкурують мiж собою, а кеpiвництво мае можливiсть поpiвнювaти 1х квaлiфiкaцiю i результати, вiдбиpaти найбшьш гiд-них.
М. Вебер стверджував, що здшснення найму на роботу та просування на посадi iерархп вiдповiдно до кв^фшащйних вимог, забезпечення зарплати i статусу залежно вiд категорп, кв^фшаци та стажу забезпечують працiвникам захищенють вiд довшь-них знижень рангу i звiльнень, що змiцнюe в них ввдданють оргашзацп, формуе солвдарнють i колек-тивний дух. Дослвдник бюрократп стверджував, що чим бшьше органiзацiя наближалася до його модел^ тим бiльшою ефективнiстю вона повинна вiдрiзня-тися. Чисто бюрократичний тип управлшсько! оргашзацп здатний, з чисто техшчно! точки зору, до-сягти найвищого ступеня ефективносп: стабшьно-сп, дисциплiни i надiйностi.
Пдносп бюрократично! системи управлiння кадрами полягае в 11 точностi, чiткостi, сталосп, уш-фiкованостi, строгостi вiдносин тдпорядкування, запобiганнi конфлiктiв, економп витрат на людськ i матерiальнi ресурси.
Теорiя М. Вебера дозволила значною мiрою ви-рiшити проблеми побудови управлшсько! струк-тури органiзацi!, визначення оптимальних рольових вимог по вiдношенню до iндивiдiв, використання найбiльш доцiльних технологш в органiзацi!.
Разом з тим М. Вебер не враховуе реальш умови дiяльностi органiзацiй i наслвдки функцюну-вання управлiнських структур. У його оргашзацп практично не розглядаеться гнучшсть, не врахову-еться вплив неформально! структури на вiдносини мiж спiвробiтниками, нi зовнiшнього оточення на оргашзащю. Внаслiдок цього ефективна, ращона-льна система управлiння в складних ситуацiях пере-творюеться в нерацюнальну. У моделi М. Вебера та в системах управлiння, запропонованих американ-ськими i европейськими фахiвцями, що належали до епохи класичного менеджменту, ввдбилася потреба того часу в ращональному вдосконаленнi управлш-сько! дiяльностi, створення досконалого оргашза-цiйного мехашзму, де кожен на своему мющ, в упо-рядкуваннi та регламентованосп дiяльностi оргаш-зацi!, досягненнi !! стшкост i стабiльностi. М. Вебер вню величезний вклад у розвиток управлшсько! думки, розробив теорiю бюрократичного побудови оргашзацп i системи управлшня, зокрема.
Зазначенi характеристики iдеально! (бюрократично!) оргашзацп, розглянут Вебером, дозволили акцентувати увагу на певних параметрах оргашзацп i визначити напрями формалiзацi! !! дiяльностi. На-уковець вiдчував потребу встановлення рацюналь-но! основи шд адмiнiстрування великомасштабними шдприемствами i результатом його роботи в цьому напрямi стала концепцiя бюрократп як вдеалу орга-нiзацiйного устрою.
«1деал» для М. Вебера, не означав бажаний, а був «чистою формою» оргашзацп. Комбшацп або сплави рiзних органiзацiйних форм з'являться в са-мiй практицi, але дослiдник хотгв охарактеризува-ти iдеальний тип з метою теоретичного аналiзу.
Осмислення Вебером досто!нств бюрократп послужило шдставою для назви його батьком теорп орга-нiзацi!. Вебер був штелектуальним прабатьком формального аналiзу оргашзащйних структур. Вiн вияв-ляв iнтерес до проектування структур влади - ввдно-синам дiяльностi, як полегшать досягнення мети органiзацi!.
Форма влади е нарiжний камiнь будь-яко! оргашзацп. Без влади деякого типу, шяка органiзацiя не може направлятися до мети; влада вносить порядок в хаос. З трьох чистих типiв влади, вiдзначав М. Вебер, ращонально-юридична може забезпечити основу бюрократп, оскiльки вона:
1) забезпечуе основу для безперервност адмь нiстрацi! та управлiння;
2) рацюнальна, осшльки особа, що займае ввд-повiдну владi посаду вибираеться на основi компетентности для виконання обов'язкiв;
3) лiдер забезпечуеться законними засобами для здiйснення влади;
4) влада чгтко визначена i ретельно пвдгнана до функцiй, потрiбних для виконання завдань органiза-щ! [1].
I, навпаки, традицiйна влада як законна влада буде менш ефективна, оскшьки лiдери не були об-ранi на основi компетентности i тому, що така орга-шзащя буде дiяти в iнтересах збереження традицп, тобто буде орiентована на минуле.
Аналогiчно йде справа i з харизматичною вла-дою, яка занадто емощйна й iррацiональна в тому сена, що вона не базуеться на правилах i звичаях i залежить ввд мiстики i божественних вiдкриттiв.
Теорiя бюрократ-i! М. Вебера справила величезний вплив на розвиток оргашзацп в ХХ ст. Ця теорiя поклала початок цшому розд^ органiзацiйно! науки - теорп оргашзацп. Багато вчених, як приступали в 40-50-11 роки ХХ ст. до вивчення формальних органiзацiй, спиралися на веберiвську модель бюрократ^! при проведенш емшричних дослiджень: по-шук законност влади з метою зменшення ввд-чуження, що викликаеться формальною владою, структуралiсти прагнули вирiшувати органiзацiйнi дилеми рацiоналiзму й iррацiоналiзму, менеджменту i пращ, формально! i неформально! оргашзацп.
У ХХ ст. виникли проблеми з роботою бюрократично! оргашзацп управлiння в багатьох кра!нах, таи, як структурш проблеми державного апарату, проблеми державного втручання в економiку i проблеми державно! сощально! полiтики. Крiм того, на-вiть якщо зазначенi проблеми вирiшувалися, вини-кала iнша проблема: довiри до системи управлiння. Спроби !! рiшення привели до створення ново! мо-делi, засновано! на теорп New Public Management, що розглядала державу як постачальника державних послуг i яка пропонувала перейняти досвiд приватного сектора в сферi послуг (включаючи передачу деяких функцiй приватному сектору з аутсорингу).
На mi зазначено! кризи сучасною тендендiею розвитку теоpiй державного yпpaвлiння е продов-ження пошуку нових форм i методiв yпpaвлiння для тдвищення керованосп i, перш за все, для зрос-тання довipи мiж владою i сустльством. Однак при цьому сучасн дослiдження вiдходять вiд pозyмiння держави як постачальника послуг. Воно все чaстiше розглядаеться як виробник сyспiльних благ, в ство-ренн яких також мае брати участь громадянське су-спшьство в особi громадян, бiзнесy та некомерцш-них оpгaнiзaцiй.
Близькою за змютом е концепщя «governance». Комгтет iз пyблiчного менеджменту ОЕСР визначае його як забезпечення i розподш влади та авторитету, покликаних охороняти конституции цiнностi. «Goоd governance» - yпpaвлiння будуеться на основi принцитв подiлy влади, народовладдя, виборност i змiнювaностi вищих посадових осiб, тдзвгтносп iнститyтiв виконавчо! влади, верховенства закону, полгтичного плюpaлiзмy та транспарентности, пар-тисипaтивностi, незалежност зaсобiв масово! шфо-рмацп, мае демократичний характер [14].
Mодель державного yпрaвлiния ознaчae тюну спiвпрaцю держави, бiзнесy та громадянського сус-пiльствa, що фокyсyeться на партнерськж ввдноси-нax, де политики та державн слyжбовцi приймають ршення разом iз представниками сyспiльствa. Ця модель орieитовaнa на подолання такж недолiкiв NPM, як другорядшсть виршення соцiaльииx проблем та тдвищення рiвня соцiaльноï нерiвностi й бвдносп, зниження ролi держави та державнж слyжбовцiв у сyспiльниx вiдносинax. На жаль, дана сукупшсть не сформована як теорiя, i модель на ïï основi знaxодиться на стадп формування в тому сенсi, що багато краш, що реaлiзyють Good Governance, одночасно з цим продовжують здiйсиювaти полiтикy в рaмкax New Public Management, у зв'язку з чим, з методологiчноï точки зору, дуже важко роз-межувати практичн прояви nnx двоx пiдxодiв.
Цiлa низка полiтичииx, соцiaльно-економiчииx та iнститyцiйниx фaкторiв спричинила появу новоï форми yпрaвлiния в пyблiчномy секторi - «публГч-ного адм^стрування». Еволющя поглядiв та моделей пyблiчного aдмiиiстрyвaния представлена на рисунку.
Old Public Administration (1B00-1950 pp.)
•Компетентшсть •Пщзв^жсть
•OpieHTOBaHicTb на Kap epy
New Public Administration (1970 p.)
•Справедлив1сть • PÍBHonpaBHÍCTb •3aKOHHicTb
New Public Managment (19B0-1990 pp.) •Ефектившсть
•Задоволення noTpe6 споживaчiв
Good Governance (1990 p.)
•Сполученшсть
•Пapтiсiпaтивнiсть
•Тpaнспapентнiсть
Риcунок. Eволюцiя публiчного aдмiнicтpувaння
Вважаеться, що вчення В. Вiльсона дае симво-лiчний початок цьому напряму, а саме завдяки його статп «Вивчення адмiнiстрування» у 1887 р., яка була написана в той час, коли юнувала серйозна не-обхвдшсть знищення корупцп, пiдвищення ефектив-ност роботи державних службовцiв та надання послуг для захисту громадських iнтересiв. Головним принципом його до^дження була дихотомiя поль
тики та aдмiиiстрyвaиня. Полiтикa встaновлюe завдання для держслужби, але не можна допускати, щоб полiтикa машпулювала чиновниками, функцл держслужби повинн бути деполГтизоваш. Щоб ш-велювати можливiсть полгтичного машпулювання держслужбовцями, В. Вшьсон запропонував ввдо-кремити бюрократию вед полiтичноï влади законо-давчо, функщонально та структурно [4].
Послiдовник В. Вiльсона, Ф. Гудноу - автор впливово! роботи «Политика та адмшстрування», висунув тезу про те, що полiтика мае справу з вира-зом державно! вол^ а адмiнiстрування - з виконан-ням цiе! волi [5].
Шд впливом iдей М. Вебера, публiчне адмшс-трування було засновано на моделi бюрократл та принципах iерархi! та гiдностi. Модель була введена, як частина широкомасштабних бюрократич-них реформ у кiнцi XIX ст. у Сполученому Королiв-CTbi та Пруссi!, для подолання спадкоемно!, родово! системи управлiння. Такий тдхвд спирався на централiзований контроль, встановлення правил та керiвних принцишв, ввдокремлених вiд полiтики та використання iерархiчно! органiзацiйно! структури [2]. Акцент робився на знеособленiсть апарату i ви-конання процедур (що досягалося високою регла-ментацiею дiяльностi), а також прямi (адмшютра-тивнi) методи управлiння.
Old Public Management - класична бюрократична форма органiзацi!, як вдеальний тип ращона-льно! форми правлiння на основi принципу право-творчостц вона вiдрiзняеться високим рiвнем про-гнозованост для полiтики i для громадян. До харак-терних особливостей бюрократично! органiзацi! вщ-носяться, перш за все там: подш пращ, заснований на функцiональнiй спецiалiзацi!; чiтко зафiксована iерархiя авторитетности система правил, за допомо-гою яко! встановлюються права i обов'язки посадо-вих осiб; система способiв подолання робочих ситу-ацiй (стандартизованi процеси); знеособлений характер вiдносин мiж людьми; заохочення або просу -вання по службi на основi професшно! компетентности на основi принцитв службово! кар'ери; принцип вщповщносп вимогам дiлово! документацi!.
Уряд та державш служби кра!н, що розвива-ються, з 1980-х рошв, продовжували приймати централiзовану, бюрократичну модель управлшня в якост вiдправно! точки для ефективного розвитку.
На початку 1990-х роив почалось опанову-вання нового тдходу орiентованого на реформи та тдвищення ефективностi публiчного сектора. Реформи державного управлiння, що реалiзуються ще-ологiею New Public Managment (або скорочено -NPM), мають на увазi адаптацiю усшшних управлш-ських технологiй бiзнесу для цшей управлiння в гро-мадському сектора
На думку полiтолога Е. Хейвуда, фiлософiя NPM полягае в тому, що за урядом залишаеться прерогатива вироблення полiтики, тодi як афшшоваш приватнi структури здiйснюють практичну реалiза-цiю цiе! полiтики. Характер сучасного публiчного управлiння заснований на тому, щоб не чинити гро-мадськi послуги державними органiзацiями безпосе-редньо, а органiзовувати цей процес, мобiлiзуючи потенцiали i ресурси громади. Адмiнiстрування перестае бути ключовим аспектом дiяльностi дер-жави, замiсть нього значимють набувае керiвництво процесами оргашзацп взаемодi! мiж державою
i сусшльством щодо задоволення громадських im^-peciB [6].
Прихильники iндивiдуалiстичних пiдходiв кри-тикують NPM в його поточнш формi за те, що вш виступае лише замiнником справжньо! контрактно! держави, i виступають за посилення механiзмiв при-ватизаци та контрактацп. З iншого боку, прихильники сильно! держави нагадують про численш ри-зики зниження керованост (а тому виступають за сильшший державний контроль над оргашзашями, що надають державнi послуги), а прихильники ега-лiтаризму вважають, що NPM провокуе корупцiю, i виступають за сильшший цившьний контроль.
Провiвши аналiз даних позицш, автори статп заявляють, що кожна з них розглядае деяку частину само! теорп NPM, недолiки яко! оголошуються причинами непрацездатност всiе! теорi!. При цьому автори визнають справедливiсть критики New Public Management, оскшьки передбачуванi нею форми i методи управлшня е шструментами для тдвищення ефективност надання державних послуг, а не уш-версальною цiннiстю для публiчного управлшня, а тому повинн застосовуватися залежно вiд конкретно! ситуацi!. Незважаючи на те, що реформи державного управлшня часто асощюються виключно з NPM, в практицi реформування вдосконаленню тра-дишйно! бюрократл також придшяеться багато уваги. Це пояснюеться не тальки тим, що технологи нового державного управлiння застосовнi далеко не у вах сферах громадського сектора i типах оргашв виконавчо! влади, а й тим, що модель щеального бюрократа так само невичерпна за сво!м потенщалом, як i NPM [15].
Бюрократия характерна для всiх суспшьних систем, як коли-небудь iснували в юторл людства. Вона виконуе ютотну роль в полiтичнiй системi су-спiльства. При цьому для Укра!ни характерне рiзко негативне ставлення до не! з боку бшьшост насе-лення. У складноорганiзованих державах постшно зростае роль чиновникiв-професiоналiв, якi розумь ють цiлi, якi стоять перед суспшьством; ефективно керуючих за допомогою рiзних технологiй величез-ною масою державних економiчних ресурсiв, якi во-лодiють певними якостями, знаннями, вмiннями, i здатних бути посередниками у виршенш багатьох конфлiктiв, що виникають у громадянському суст-льствi. Тому для Укра!ни актуально на сьогодн ви-вчення iснування бюрократл, а також проблеми негативного ставлення до не! суспшьства.
Висновки. Таким чином, здшснений у статп аналiз свiдчить, що оптимальною управлiнською моделлю може бути симбiоз двох концепцш - New Public Management та Good Governance. Це свщчить про те, що активне залучення громадськост у процес прийняття державно-управлшських рiшень пе-ретворюе органи державно! влади у публiчнi, тому вони стають бiльш вiдкритими для дискусш та обго-ворень, держава отримуе можливiсть налагодити цю спiвпрацю та спшьними зусиллями працювати на за-
доволення сyспiльних iнтеpесiв i виршення суспшь-них проблем.
Кондепцiя вебеpiвського iдеaлy надихнула на-уковщв на подaльшi дослвдження. З piзних стоpiн i перспектив М. Вебер спробував уявити адшшстра-тивн схеми для yпpaвлiння великомасштабними ор-гaнiзaцiями. Вебер не отримав одразу ж належного визнання i тальки пiзнiше був по-справжньому ощ-нений внесок у розвиток управлшсько! думки.
В офiцiйних документах i програмах нащональ-них пpоектiв, наприклад, в Стратеги державно! кад-рово! полiтики на 2012-2020 роки, що враховуе особливосп та перспективи розвитку укра!нського сустльства, свiтовi тенденцi!, вказуеться на важли-вiсть продовження реформ системи державного уп-paвлiння з урахуванням iдеологi! нового державного менеджменту.
Запозичення сучасних зaхiдних yпpaвлiнських моделей ввдбуваеться у ходi aдмiнiстpaтивних реформ, ям можна розглядати як «штернацюнальний полiтичний процес, що швелюе наявш специфiчнi вiдмiнностi i породжуе подiбнi yпpaвлiнськi струк-тури, а також координуе застосування цими структурами пiдходи до виршення нaцiонaльних проблем державного yпpaвлiння.
Лiтература
1. Вебер Марианна. Жизнь и творчество Макса Вебера / пер. М. И. Левина ; науч. ред. Л. Т. Мильская. Москва : РОССПЭН, 2007. 653 с. 2. Гайденко П.П., Давыдов Ю.Н. История и рациональность: Социология М. Вебера и веберовский ренессанс. Москва: Политиздат, 2011. 240 с. 3. Калачева Д.Г., Конева Д.А., Матюшина М.С. Бюрократия Р.К. Мертона, как важнейшая основа науки государственного управления. Синергия наук. 2017. №8. С. 17-22. 4. Wilson W. The Study of Administration: Political Science Quarterly. N.Y., 1887. Vol. 2, №2. Р. 197-222. 5. Goodnow Frank J. Politics and administration: A study in government. London: Macmillan&Co., Ltd, 1900. 294 p. 6. Robinson M. From Old Public Administration to the New Public Service. June, 2015. 20 p. 7. Енциклопедичний словник з державного управлшня / Уклад.: Ю. Сурмш, В. Баку-менко, А. Михненко та шш. Ки!в: НАДУ, 2010. 820 с.
8. Приходченко Л.Л. Забезпечення ефективносл державного управлшня: теоретико-методолопчш засади: моногpaфiя / Нацюнальна aкaдемiя держ. управлшня при Пpезидентовi Укра!ни, Одеський регюнальний шт держ. yпpaвлiння. Одеса: Оптимум, 2009. 299 с.
9. Мартиненко В.М. Демократичне врядування: про-блеми теорп i практики. Публiчне управлшня: Теорiя та практика: зб. наук. праць. Харшв: ДокНаукДер-жУпр, 2010. №1. С. 17-22. 10. Мшенко М.А. Транс-фоpмaцiя системи державного yпpaвлiння в сучаст моделi регулювання сyспiльствa. Державне управлшня: удосконалення та розвиток: електронне фахове видання. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z = 581. 11. Малиновський В.Я. Державне управлшня. Луцьк, 2000. 558 с. 12. СвропеТзащя пyблiчного
адмшстрування в Укра!ш в KOHTeKCTi европейсько! ш-теграци: матeрiали наук.-практ. конф. 17 груд. 2009 р. / заг. ред. Л.Л. Прокопенка. Дншропетровськ: ДР1ДУ НАДУ, 2009. 224 с. 13. Публiчне управлшня: шляхи розвитку: Матер!али м!жнар. наук.-практ. конф. (Ки!в, 26.11.14 р.): у 2 т. / ред. Ю.В. Ковбасюка, С.А. Рома-нюка, О.Ю. Оболенського. Кшв: НАДУ, 2014. Т. 1. 150 с. 14. Саханова А.Н. Новая парадигма государственного управления «Good Governance». URL: https: //www. rulit.me/books/gosudarstvennoe-strategicheskoe-upravlenie-read-417375-39.html. 15. Болотша С.В., Ханша А.Е. Реформування модел! публ!чного адшш-стрування в умовах евроштеграцп Укра!ни. Менеджер: Науковий Всник ДонДУУ. 2017. №2(75). С.18-25. 16. Тараш Л.1., Петрова 1.П. 1нституцюнальне за-безпечення державно-приватного партнерства в Украш: проблеми та напрями розвитку. Економiчний eicHUK Донбасу. 2016. № 1 (43). С. 35-43.
References
1. Veber Marianna. (2007). Zhizn' i tvorchestvo Maksa Vebera [The life and work of Max Weber]. Moscow: ROSSPEN [in Russian].
2. Gaydenko P.P., Davydov YU.N. (2011). Istoriya i ratsional'nost': Sotsiologiya M. Vebera i veberovskiy renessans [History and rationality: M. Weber's sociology and the Weberian Renaissance]. Moscow: Politizdat [in Russian].
3. Kalacheva D.G., Koneva D.A., Matyushina M.S. (2017). Byurokratiya R.K. Mertona, kak vazhneyshaya osnova nauki gosudarstvennogo upravleniya [Bureaucracy R.K. Merton, as the most important basis of the science of public administration]. Sinergiya nauk - Synergy of Sciences, 8, рр. 17-22 [in Russian].
4. Wilson W. (1887). The Study of Administration: Political Science Quarterly. N.-Y., Vol. 2, №2, рр. 197222.
5. Goodnow Frank J. (1900). Politics and administration: A study in government. London: Macmillan&Co., Ltd,
6. Robinson M. (2015). From Old Public Administration to the New Public Service, June, 20 p.
7. Entsyklopedychnyi slovnyk z derzhavnoho uprav-linnia [Encyclopedic Dictionary of Public Administration]. (2010). Kyiv, NAPA [in Ukrainian].
8. Prykhodchenko L.L. (2009). Zabezpechennia efek-tyvnosti derzhavnoho upravlinnia: teoretyko-metodo-lohichni zasady [Ensuring the effectiveness of public administration: theoretical and methodological principles]. Odessa: Optimum [in Ukrainian].
9. Martynenko V.M. (2010). Demokratychne vriaduvannia: problemy teorii i praktyky [Democratic Governance: Problems of Theory and Practice]. Publichne upravlinnia: Teoriia ta praktyka - Public Administration: Theory and Practice, 1, рр. 17-22. Kharkiv, DokNauk-DerzhUpr [in Ukrainian].
10. Minenko M.A. Transformatsiia systemy derzhavnoho upravlinnia v suchasni modeli rehuliuvannia suspilstva [Transformation of the state administration system into modern models of society regulation]. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok - Public administration: improvement and development. (n.d.). Retrieved
from http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=581 [in Ukrainian].
11. Malynovskyi V.Ya. (2000). Derzhavne upravlinnia [Governance]. Lutsk [in Ukrainian].
12. Yevropeizatsiia publichnoho administruvannia v Ukraini v konteksti yevropeiskoi intehratsii [Europeanisa-tion of public administration in Ukraine in the context of European integration]. Proceedings of the Scientific and Practical Conference Dec 17 2009. Dnipropetrovsk: DREIT NAPA [in Ukrainian].
13. Publichne upravlinnia: shliakhy rozvytku [Public administration: ways of development]. Proceedings of the International Conference (Kyiv, November 26, 144). Kyiv, NAPA [in Ukrainian].
14. Sakhanova A.N. Novaya paradigma gosudar-stvennogo upravleniya «Good Governance» [New Paradigm of Governance "Good Governance"]. n.d.). Retrieved from https: //www. rulit.me/books/gosudarstvennoe-strategicheskoe-upravlenie-read-417375-39. html [in Russian].
15. Bolotina Ye.V., Khanina A.E. (2017). Reformuvannia modeli publichnoho administruvannia v umovakh yevrointehratsii Ukrainy [Reforming the model of public administration in the conditions of European integration of Ukraine]. Menedzher: Naukovyi Visnyk DonDUU - Manager: Scientific Bulletin of the DonNUU, 2(75), рр.18-25 [in Ukrainian].
16. Tarash L.I., Petrova I.P. (2016). Instytutsionalne zabezpechennia derzhavno-pryvatnoho partnerstva v Ukraini: problemy ta napriamy rozvytku [Institutional support of public-private partnership in Ukraine: problems and directions of development]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 1 (43), рр. 35-43 [in Ukrainian].
Болотша С. В., Ширкова А. Д. Трансформация моделi адмшктративно-державного управлшня
У статп розглянута концепщя управлшня М. Ве-бера. Головне питання, яке обговорюеться: чи е бюрократизм щеальною моделлю адмiнiстративно-державного управлшня. Як вплинула теорiя Вебера на сучасне державне управлiння. Що е чiльним фактором в управ-лiннi: особистiсть, надiлена владою, або установки в суспiльствi законiв. Порiвняння теорiï Old Public Management з New Public Management та Good Governance. Який вид управлiння переважае в Украши.
Аналiз оптимально! моделi публiчного адмшстру-вання в умовах реформування державного управлшня в Украши.
Ключовi слова: бюрократизм, адмшютративно-державне управлшня, система управлшня, влада, кано-нiчна бюрократична модель, ефективнють.
Болотина Е. В., Ширкова А. Д. Трансформация модели административно-государственного управления
В статье рассмотрена концепция управления М. Вебера. Главный вопрос, который обсуждается: является ли бюрократизм идеальной моделью административно-государственного управления. Как повлияла теория Вебера на современное государственное управление. Что является главенствующим фактором в управлении: личность, наделенная властью, или установленные в обществе законы. Сравнение теории Old Public Management с New Public Management и Good Governance. Какой вид государственного управления преобладает на территории Украины. Анализ оптимальной модели публичного администрирования в условиях реформирования государственного управления в Украине.
Ключевые слова: бюрократизм, административно -государственное управление, система управления, власть, каноническая бюрократическая модель, эффективность.
Bolotina E., Shirkova A. The ideal model of the administrative-state management
The article discusses the concept of management M. Weber. The main question that is being discussed is whether bureaucracy is an ideal model of administrative-state management. How did Weber's theory influence modern governance? What is the dominant factor in the management: the person endowed with power, or the installation of laws in society. There are comparing the theory Old Public Management of red tape with the New Government and Good Governance in this article. What kind of control prevails in the territory of the Ukraine. Analyze optimally of the public administration in the conditions of the Reform of the state administration in Ukraine.
Keywords: bureaucratism, administrative-state management, management system, power, canonical bureaucratic model, efficiency.
Стаття надшшла до редакци 16.01.2019
Прийнято до друку 28.03.2019
