CC BY
107
Менеджмент
УДК 35.071
G. В. Болотша,
канд. фтос. наук,
А. В. HiKiTeHKO,
Донбаська державна машинобуд1вна академ1я, м. Краматорськ
СУЧАСН1 ЗАХ1ДН1 КОНЦЕПЦП УПРАВЛ1ННЯ ТА МОДЕЛ1 ПУБЛ1ЧНОГО АДМ1Н1СТРУВАННЯ
Актуальн1сть теми. Кiнець XX - початок XXI ст. е важливою вiхою на шляху iнтенсивного по-шуку оптимальних моделей державного управлшия, який вилився в проведення адмшютративних реформ, спочатку в кра!нах Заходу, а потiм i в ÍRm^ частинах свiту. Необхiднiсть серйозно! трансформа-цл традицiйних систем державного управлiння може бути пояснена не стшьки локальними причинами соцiально-економiчного характеру, сшльки глибинними суспiльними зрушеннями в сучасному свiтi: формуванням структур постiндустрiального суспшьства, розвитком глобалiзацiйних процеив i глобально! економiчно! коикуренцп, появою надна-цiональних iнститутiв i розвитком громадянського суспшьства.
Дослiдження ролi держави в масштабах всього св^ продемонструвало величезне значения якост державного управлiиия для забезпечеиня суспшь-ного добробуту. Згiдно «Звггу про свiтовий розви-ток - 1997», пiдготовленого Свгтовим банком, метою розвитку е не «сильна» або «мшмалютська» держава, а ефективна держава. Останне знаходиться в ^mpi економiчного та сощального розвитку, але не як безпосередне джерело зростання, а як партнер, каталiзатор i помiчник, стимулюючий i доповиюе дь яльшсть приватного бiзнесу i окремих о«б.
У захiдних кра!нах були запропоноваи сво! способи реформувания держави у його сутнюному вимiрi, що претендують на унiверсальиiсть i загаль-шсть застосуваиня. Мова йде про двi управлiнськi концепцл - New Public Management i Good Governance, - ям е основоположиими сучасиих за-хiдних адмiиiстративиих реформ i запозичуються iишими кра!нами. З елемеитiв зазначених концепцiй можна сформувати «iдеальиу модель» державного управлiння, яку надалi можна використовувати для дослiджеиня адмiиiстративиих реформ у рiзних кра-!нах. Саме питаниям синтезу концепцш нового державного менеджменту та сталого управлiння i прис-вячена ця стаття.
New Public Management (NPM) - це сучасна модель реформування громадського управлiиня. Бшьш шж у 70 кра!нах свгту проводяться реформи на принципах NPM. У тому чи^ i бшьшють еконо-мiчно розвинеиих кра!н св^, якi також найбiльш далеко просунулися в питаниях оргашзацп громад-
ського управлшня, як на державному, так i мушци-пальному рiвиях.
1дея NPM вииикла в кiнцi 80-х рошв i стала ко-ристуватися попитом у таких кра!нах, як Великоб-риташя, Австралiя, США, Канада. В остаиш 1520 рошв ввдбувалося !! становления та апробащя. New Public Management з'являеться на початку 1990-х рошв. На думку М. Барзлея, вона була придумана политологами для «структурування науково! дискусп про сучаси змiии в оргашзацп та управ-лiниi виконавчою владою»[14, с. 15]. Ця теза тд-тверджуеться аналiзом бiблiографiчноl бази даних BIDS за перiод з 1981 по 2000 р., проведених бри-танськими дослiдииками С. Доусон i Ш. Дарги. Ввд-поввдно до цього аналiзу словосполучеиня «New Public Management» вперше було згадано в 1993 р. i з цього моменту кшьшсть статей, в назвi яких при-сутне словосполучеиня, поспйно збiльшувалася.
Цi ж британсьш фахiвцi видiлили три варiанти змюту зазначено! управлшсько! концепцл. Це, по-перше, сукупшсть полiтичиих уявлень щодо оргашзацп та фуикцюиувания виконавчо! влади i державно! служби; по-друге, академiчна дисциплiна, що вивчае практику управлiиня державною службою; по-трете, комплекс практичних заходiв, здiйснеиих в ходi адмiиiстративних реформ. Однак, незважа-ючи на числениють визначеиь, бшьшють експерт!в пов'язують появу нового державного менеджменту з адмiиiстративними реформами 80-90-х рошв XX ст. NPM - це не продукт теоретичних досль джень, а узагальнеиня практичного досвiду, який був у цих кра!нах усвiдомлеиий.
У сiмдесятих роках у багатьох Свропейських кра!нах i в Америщ, в Нiмеччииi сформувалася держава, так званого загального благоденства, тобто держава, яка виконувала величезиу кшьшсть сощ-альних фуикцiй. Це породило масу неприемностей. По-перше, виникли серйозш дефiцити бюджетiв. По-друге, для того щоб державi викоиувати таку кшьшсть сощальних функцiй потрiбен великий штат чиновников. Крiм того, вiдбулося дуже швидке прискорения соцiального розвитку, за яким не всти-гала держава. А саме, швидшсть зростания кшькосп проблем, як виникають у мiру того, як суспiльство розвиваеться, стало набагато бшьше швидкостi реакцп держави на щ проблеми. От тодi й з'явилися
Екоиомiчиий вюник Доибасу № 1(47), 2017
першi дослiди побудови i впровадження NPM. Це були тальки загальш пiдходи, iдеологiя, положения, а кожна кра!на шукала сво! власнi способи !х реаль заци, виходячи зi свое! специфiки. Однак впровадження в рiзних кра!нах NPM мае однаковi цiлi i принципи.
Цiлями концепцп нового державного управ-лiння е забезпечення максимально! прозоросп, ефективностг, гнучкосп, бiльш тесного зв'язку з ор-ганiзацiями i громадянами, якi е основними спожи-вачами державних послуг.
Загальнi принципи оргашзащ! державного уп-равлiння в рамках моделi «Нового Державного Менеджменту» були сформульован вiдомими вде-ологами i практиками цих реформ Д. Осборном i Т. Геблером, якi вони назвали принципами онов-лення сучасних систем державного управлiння. Пе-рерахуемо !х:
1) розвивати конкуренцiю мiж постачальни-ками (виробниками, постачальниками) громадських послуг;
2) розширювати права громадян, передаючи контроль за дiяльнiстю урядових установ iз рук чи-новнишв-бюрократгв безпосередньо громадам;
3) ощнювати роботу закладiв не за витратами, а за виходами, результатами;
4) керуватися метою (мгаею), а не законами i правилами;
5) перетворювати клiеитiв у вшьних спожива-чiв, надаючи !м вибiр - мгж школами, навчальними програмами, варiантами надання житла i т. п. Пере-осмислити саме поняття «клiент державно! оргашза-ци»;
6) попереджувати виникнення проблем;
7) заробляти бiльше, нiж витрачати;
8) децеитралiзувати управлiния, вносити в роботу дух ствробгтництва i взаемодопомоги;
9) ввддавати перевагу ринковим мехашзмам перед бюрократичними;
10) зосередитися не стшьки на надання послуг, скшьки на стимулювання (каталiз) вирiшення вини-каючих у суспiльствi проблем усiма секторами -державним, приватним i некомерщйним. Вище-викладенi принципи i характерш риси дозволяють зробити висновок про те, що в реформах нового державного менеджменту домiнують двi тенденцп: еко-номiчна маркетизацiя i органiзацiйна дебюрократи-защя.
Для вдосконалення громадського управлiння застосовувався досвiд управлшня в економiчному секторi, в управлiннi комерцiйними тдприем-ствами, оскiльки вш за визначенням орiентований на оптишзащю, ефективнiсть i гнучшсть.
У рамках концепцп нового державного управ-лшня до основних завдань реформ державного уп-равлiния належать: зниження державних витрат; пiдвищения якостi виконання державою сво!х функ-
щй; полiпшення системи надання публiчних послуг органiзацiям i громадянам; змiцнення та тдви-щення довiри до влади з боку сустльства i приватного сектора.
Ключовим мехашзмом модернiзацii системи державного управлiння е розробка i впровадження адмiнiстративних стандартОв та регламентов державних i мунiципальних послуг з широким використан-ням можливостей iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй.
Недолши менеджерiального пiдходу до державного управлiння спровокували появу новоi управлшсько1' моделi, що отримала назву «Good Governance», або «належне управлiння» та пошири-лась у таких крашах як Японiя, Iндонезiя, Нова Зе-ландiя, Нiмеччина, Бразилiя. В основному нова парадигма орiентована на подолання таких недолiкiв нового державного менеджменту, як другоряднють вирiшення сощальних проблем i, як наслiдок, тдви-щення рiвня соцiальноi нерiвностi та бвдносп, особливо в крашах, що розвиваються; ерозiя ролi дер-жави i державних службовщв в суспшьних ввдноси-нах; акцент на ушверсальностг пропонованих мето-дiв реформування замiсть облiку iнституцiйного контексту кожноi краiни. Вперше поняття «Good Governance» з'явилося на порядку денному в 1992 р. на щорiчнiй конференцл Свiтового банку в областi економiчного розвитку.
Подiбним чином була названа одна з тем конференций Як окрема управлшська модель поряд з новим державним менеджментом Governance офор-милася в 1997 р., коли вийшла у свiт Програма розвитку ООН «Governance» для сталого розвитку люд-ських ресурав». Згiдно з Програмою тд Good Governance розушеться «участь, прозорiсть, ввдпо-вiдальнiсть, ефективнiсть, рiвноправнiсть i верховенство закону». Крiм того, ця модель спрямована на максимальне розширення сфери участi сустльс-тва в управлшш i «гарантуе, що полгтичш, соцiальнi та економiчнi прiоритети повинн бути заснованi на згодi таким чином, щоб голоси самих бвдних i сощ-ально незахищених груп населення були почутi при прийнятп державних рiшень». Очевидно, що Good Governance у такому розумiннi виходить за рамки менеджерiального контексту, де сустльству ввдво-дилася роль споживача державних послуг, але нiяк не стввиробника.
Як i у випадку з новим державним менеджментом, Good Governance характеризуеться наявнютю рiзноманiтних пiдходiв до його змiсту.
Однак Good Governance не замiнюе попередн управлiнськi моделi, а включае 1'х у новий контекст рiвноправних партнерських вiдносин. Вона являе собою менш складну структуру, нiж в умовах дер-жави загального благоденства, досить гнучку i орь ентовану на людину при наданнi послуг, спрямо-вану на iнтеграцiю автономних можливостей грома-
Економiчний вiсник Донбасу № 1(47), 2017
дян при виршенш соцiальних проблем. I хоча бшь-шiсть дослвднишв схильнi вважати, що в сучасному свiтi не iснуе жодних об'ективних стандартов Good Governance, в рядi джерел все-таки мiститься уш-версальний набiр компонентов, що вiдображають специфшу цiеi моделi.
Так, основними принципами Good Governance, ям поширюються на вах учаснишв полiтичного процесу, е наступи: участь у прийнятп державних рiшень; пошук консенсусу при прийнятп рiшень; стратегiчне бачення; зворотний зв'язок; ефектив-нiсть при проведеннi державно1' полiтики; ввдповвда-льнiсть всiх учаснишв процесу; прозорiсть; рiвно-правнiсть; верховенство закону.
Чинниками успiшностi iнтеграцii Good Governance в адшнютративну практику тих чи ш-ших держав е внутршня тдтримка реформ, ввдповь дальнють учаснишв процесу, розвинена система власносп, а також культурний контекст та iсторiя держави-реципiента.
На вiдмiну ввд нового державного менеджменту, в моделi гiдного управлiння державi власти-вий великий ступiнь присутностi. I якщо менеджерь альна парадигма розглядае державу лише як «керма-нича полiтичного процесу, то «гiдне управлiння» вiдводить йому роль повноправного партнера i уча-сника прийняття та реалiзацii управлiнських рiшень. Як i будь-яка iнша управлiнська модель, Good Governance не позбавлена недолтв.
По-перше, для того щоб забезпечити широку участь товариства у прийнятп державних ршень, уряду необхвдно iнвестувати час i ресурси в оргаш-зацiю шститущйних рамок подiбних процесiв.
По-друге, громадськ консультацii вимагають iстотних витрат часу.
По-трете, позицiонування суспiльства як пов-ноцiнного учасника державного управлiння може спровокувати масове невдоволення в разi схвалення тих рiшень, якi не вилдш для т^е1' чи iншоi групи.
По-четверте, оскiльки Good Governance перед-бачае прозорiсть i оптимальний доступ суспiльства до iнформацii, то з'являеться техшчна проблема за-безпечення такого доступу для окремих категорш громадян. Нарешп, iнтеграцiя моделi «Good Governance» в систему державного управлшня ви-магае вiдповiдного iнституцiонального контексту, що включае комплекс елеменпв у виглядi зрiлого громадянського суспiльства i комерцiйного сектору, здатних поряд iз державою сформувати активнi по-лгтичш мережi партнерства та спiвробiтництва при прийнятп управлшських рiшень, а також професш-ного та вiдповiдального бюрократичного апарату, який ефективно виконуе прийняп рiшення. Крiм цих факторiв особливе значення мае iсторичний i культурний контекст, що враховуе стутнь розвине-носп демократично!' традицii та культури полгтич-но' участi сустльства.
Розвиток Teopiï i практики Good Governance йде паралельно, на вiдмiну ввд нового державного менеджменту, коли теорiя була сформульована за тд-сумками проведених адмiнiстративних реформ. Оскшьки на «приживання» iнституцiйних змiн по-трiбен тривалий час, то наразi передчасно говорити про результати адмшютративних практик подiбних Good Governance. Тим не менш, документи i про-грами, прийнятi ОЕСР, Свiтовим банком, шшими мiжнародними органiзацiями, а також урядами i гро-мадськими асощащями, свiдчать про iнкорпорацiю основних вдей даноï моделi у iнституцiйне середо-вище рiзних краïн.
Публiчне управлiння в Украïнi проходить етап свого становлення. Публiчне управлiння (public management) - це дiяльнiсть, яка забезпечуе ефек-тивне функцiонування системи оргашв державноï влади, регiонального врядування, оргашв мюцевого самоврядування, громадських (неурядових) оргаш-зацiй, фiзичних осiб та iнших суб'ект^в громадянського суспiльства з метою реалiзацiï державноï полi-тики в найрiзноманiтнiших сферах суспiльного життя.
Висновки. Хоча системи державного управлшня часом ютотно вiдрiзняються одна ввд одно1', що обумовлено культурно-iсторичними, пол^ико-iнституцiйними особливостями рiзних кра1'н, ще раз констатуемо свiтову тенденцiю унiверсалiзацiï зага-льних принцип1в i mдходiв у сферi державного уп-равлiння. В основному ця тенденцiя проявляеться у поширеннi зразк1в гарного управлшня, вироблених в розвинених кра1'нах Заходу, на iнший свiт.
Запозичення сучасних захiдних управлiнських моделей вiдбуваеться у ходi адмiнiстративних реформ, ям можна розглядати як «iнтернацiональний полгтичний процес, що нiвелюе наявнi специфiчнi вiдмiнностi i породжуе подiбнi управлшсьш струк-тури, а також координуе п1дходи, що застосову-ються цими структурами, до виршення нацiональ-них проблем державного управлiння.
На основi синтезу розглянутих нами управлiн-ських концепцiй визначимо параметри «iдеальноï» захвдно1' управлiнськоï моделi, яка може використо-вуватися в якостi зразка в ходi адмiнiстративних реформ, пов'язаних iз iмпортом менеджерiальнiх i постменеджерiальнiх iнститутiв.
По-перше, децентралiзацiя i ввдносна свобода всiх ланок системи державного управлшня, що проявляеться у тдвищенш самоспйностО нижнiх по-верхiв бюрократично!' iерархiï, реалiзацiï принципу субсидiарностi i передачi ряду державних функцш на рiвень мiсцевого самоврядування.
По-друге, активне залучення неурядових орга-шзацш i бiзнес-асоцiацiй в процес прийняття поль тико-управлiнських рiшень, перетворення оргашв державноï влади в публiчнi i ввдкрип для суспiльноï
Економiчний вiсник Донбасу № 1(47), 2017
дискусп i переговорiв структури, защкавлеш у ст-льних зусиллях для задоволення суспiльних штере-сiв i вирiшення суспiльних проблем. Держава шщ-ативно бере на себе ствробгтництво, стаючи партнером широко! кооперацп, що формуеться, а не владним iнститутом, узурпуючим право висловлю-вати загальний iнтерес, визначати загальне благо, i нав'язуючим свiй стандарт поведшки.
По-трете, формування ново! креативно! оргаш-зацiйно! культури з единим розумiнням перспектив i цiлей розвитку оргашзацп. Вiдповiдна сучасним вимогам органiзацiя грунтуеться на переходi: вiд ш-див^ально! працi до командно! роботи; ввд роботи за функцiями до роботи за проектами; ввд вузько! i жорстко! спецiалiзацi! до профiльно! тдготовки; вiд пiдзвiтностi начальнику до тдзвгтносп клiенгам; вiд iерархi! до горизонтально! координацл всередиш команд. Саме мультипрофесшшй командi, що ввд-рiзняеться високим ступенем гнучкостi, творення, iновацiйностi та здатност до конкурендi!, делегу-еться право приймати швидкi, часом ризиковаш рi-шення, що безпосередньо стосуються досягнення управлiнських завдань. Одночасно знижуеться роль контролю «зверху вниз», на змiну якому приходять вдосконалена звгтнють, монiторинг, у тому числi з боку громадянського сустльства, i мехашзми закрь плення вiдповiдальностi (вiд ощнки бюрократичних процедур, правил i стандарт!в до кiлькiсних показ-нишв, що характеризуе результат дiяльностi).
По-четверте, ощнка дiяльностi державних структур за результатами, що представляе цiннiсть для громадян. При цьому система державного уп-равлiння як управлiння громадськими справами тд-лягае оцiндi з точки зору як прагматичних кригерi!в ефективносп, так i полiтичних i моральних аспектiв адмiнiстрування, пов'язаних з виробленням соща-льно значущих рiшень.
По-п'яте, оздоровления системи державного управлiння, з одного боку, через використання практики менеджменту, яка стосуеться короткочасних трудових вiдносин на державнiй службу запрова-дження системи оплати пращ за якють, формування стратегiй розвитку галузей народного господарства, розвитку нових iнформацiйних систем i сервiсiв 020, 02Б ^ звичайно, 02С, з iишого - створення конкурентного середовища в сферi надання громад-ських послуг, пiдтримка появи конкуруючих мiж собою державних структур, приватних фiрм i неко-мерцiйних оргашзацш.
Нарешт!, удосконалення механiзмiв управлiння державними фiнансами та бюджетом, що тягне за собою скорочення витрат, з !х прив'язкою до результатов дiяльностi, а не необхiдних ресурив, тдви-щення прозорост бюджетов i прибутковосп державних органiзацiй. При цьому необхвдно пам'ятати, що «деальна» захiдна управлiнська модель може
бути устшно впроваджена тшьки у ввдповвдному iнституцiйному середовищi.
Лiтература 1. Барабашев А.Г. Реформа государственной службы Российской Федерации в сравнительной перспективе / А.Г. Барабашев, Дж. Страуссман // Вестник Московского университета. Серия 21: Управление (Государство и общество). - 2005. -№ 3. - С. 15-34. 2. Государственная политика и управление: учебник. В 2 ч. Часть I: Концепции и проблемы государственной политики и управления / Под ред. Л. В. Сморгунова. - М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2006. -384 с. (С. 84). 3. Государство в меняющемся мире: краткий вариант отчета о мировом развитии - 1997 // Вопросы экономики. - 1997. - № 7. - С.74-83.
4. Морозова Е.Г. Политический рынок и политический маркетинг: концепции, модели, технологии / Е.Г. Морозова. - М.: "Российская политическая энциклопедия" (РОССПЭН), 1999. - 247 с. (С.79).
5. Морозова Е. Традиции и новации в практике ры-ночно-ориентированных реформ административных реформ / Е. Морозова, А. Фалина // Вестник университета (Гос. ун-т управления). - 2012. -№ 4. - С.89-100. 6. Мохов В. П. Государственная служба и бюрократия / Мохов В. П., Оуэн Н. // Россия и Британия в поисках достойного правления / под общ. ред. И.К. Кирьянова, Н. Оуэна, Дж. Сни-кера. - Пермь, 2000. - С.48. 7. Мэннинг Н. Реформа государственного управления: международный опыт / Н. Мэннинг, Н. Парисон. - М.: Весь мир. 2003. - 496 с. 8. Осборн Д. Управление без бюрократов: пять стратегий обновления государства / Д. Осборн, П. Пластрик; пер. с англ. - М. : ИГ "Прогресс", 2001. - 535 с. (С.105). 9. Пинчот Г. От бюрократической организации - к саморегулирующейся организации / Г. Пинчот, Э. Пинчот // Гос. служба. Проблемы реформирования. Зарубежный опыт. -1995. - Вып. 8. - С. 44-56. 10. Райнхард К. Реформирование государственного управления. Концепция активизирующего государства / К. Райнхард // Реформы государственного управления накануне третьего тысячелетия. - М., 1999. - С.64-80. 11. Сморгунов Л.В. Сравнительный анализ политико-административных реформ: от нового государственного менеджмента к концепции «Governance» / Л.В. Сморгунов // Политические исследования. -2003. - № 4. - С. 36-42. 12. Хак Ш. Кризис легитимности - проблема государственной службы XXI века / Ш. Хак // Гос. служба за рубежом. Реформы гос. управления накануне третьего тысячелетия. Реф. бюл. - 1999. - № 6. - С. 25-33. 13. Argynades D. Good Governance. Professionalism, Ethics and Responsibility / D. Argynades // InternationalReview of Administrative Sciences. - 2006. - № 72. - Р. 112-120.
Еконотчний вгсник Донбасу № 1(47), 2017
14. Barzelay M. Origins of theNew Public Management: aninternational View from Public Administration / Political Science // New Public Management: Current Trends and Future Prospects /ed. By K. McLaughlin, S. Osborne, E. Ferlie. - London, 2002. - Р. 9В-112.
Болотша С. В., Нжггенко А. В. Сучасш зах^ дш концепци управлшня та моделi пyблiчного адмiнicтрyвання
У стaттi pозглядaються двi домiнyючi в остaннi десятиpiччя концепци деpжaвного yпpaвлiння: New Public Management i Good Governance. Сaме вони ви-знaчили змiст сyчaсниx aдмiнiстpaтивниx pефоpм, що почaлися в aнгло-сaксонськиx кpaïнax i пош^и-лися та pештy свiтy. Автоpи нa основi синтезy циx концепцiй видiляють пapaметpи «iдеaльноï» зaxiд-но1' yпpaвлiнськоï модел^ яку можнa викоpистовy-вaти для до^дження aдмiнiстpaтивниx pефоpм у piзниx кpaïнax aбо як тpaфapет нaклaдaти нa pеaльнi моделi деpжaвного yпpaвлiння, викоpистовyючи пpи aнaлiзi aдмiнiстpaтивниx pефоpм у piзниx ^aï-нax для визтачення ступеня вiдxилення вiд зpaзкa.
Ключовi слова: зaxiднi yпpaвлiнськi моделц но-вий деpжaвний менеджмент; пдне yпpaвлiння; синтез кондепцiй; aдмiнiстpaтивнa pефоpмa.
Болотина Е. В., Никитенко А. В. Современные западные концепции управления и модели публичного администрирования
В статье paссмaтpивaются две доминиpyющие в последние десятилетия концепции госyдapствен-ного yпpaвления: New Public Management и Good Governance. Именно они о^еделили содеpжaние
современных административных реформ, начавшихся в англо-саксонских странах и распространившихся на остальной мир. Авторы на основе синтеза указанных концепций выделяют параметры «идеальной» западной управленческой модели, которую можно использовать для исследования административных реформ в разных странах или как трафарет накладывать на реальные модели государственного управления используя при анализе административных реформ в различных странах для определения степени отклонения от образца.
Ключевые слова: западные управленческие модели; новый государственный менеджмент; достойное управление; синтез концепций; административная реформа.
Bolotina E., Nikitenko A. The modern western concepts of management and models in public administration
This article discusses the two dominant in recent decades, the concept of public administration: New Public Management and Good Governance. They defined the content of modern administrative reforms, which began in Anglo-Saxon countries and spread to the rest of the world. The authors on the basis of a synthesis of these concepts match parameters of the "ideal" Western managerial model that can be used to study administrative reforms in different countries or as a stencil to apply the real model of public administration using the analysis of administrative reforms in different countries to determine the degree of deviation from the sample.
Keywords: Western managerial models; new public management; good governance; a synthesis of concepts; administrative reform.
Стаття надшшла до редакцл 13.01.2017
Прийнято до друку 22.03.2017
Eкономiчний вюник ^^^aoy № 1(47), 2017
