CC BY
77
ВІСНИК МАРІУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ СЕРІЯ: ФІЛОСОФІЯ, КУЛЬТУРОЛОГІЯ, СОЦІОЛОГІЯ, 2011, ВИП. 2
The idea of becoming a new forms of interaction between creators and audiences based on the analysis of artistic publications of the late XlX-early XX century justified. Art books are regarded as a tribune for aesthetic presentation platforms representatives of informal art association and a significant factor in the formation of aesthetic tastes of the public.
Key words: cultural space, art publications, art associations, elite culture.
УДК 930.253:265(477.62)"185/19"
О. В. Васик
ТРАДИЦІЇ ТА ЗВИЧАЇ ПРЕДСТАВНИКІВ РІЗНИХ КОНФЕСІЙ НА ТЕРИТОРІЇ ДОНБАСУ (ЗА ДАНИМИ МЕТРИЧНИХ КНИГ ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ)
Стаття присвячена розгляду метричних книг представників різних віросповідань на території Донбасу. Аналіз формулярів виявив характерні особливості фіксації інформації у метричних книгах. Aкцентується увага на традиційних особливостях ведення метричних книг.
Ключові слова: метрична книга, представники різних віросповідань, традиційні особливості.
Сьогодні досить розвинутим напрямом історичної науки є вивчення регіональної історії із залученням до наукового обігу первинних джерел ХІХ - початку ХХ ст. З-поміж них не останнє місце належить церковним актам реєстрації громадянського стану - метричним книгам. Метричні книги містять багатий інформаційний матеріал, а достатній ступінь їх збереженості дозволяє оцінити достовірність та інформативність цього виду джерел. Уважне їх вивчення як комплексного джерела дозволить дослідникам виокремити етноконфесійні особливості розвитку церковних громад.
Метрики, як джерело із величезним інформативним потенціалом, усе більше привертають увагу дослідників. Історія Донбасу, як регіону із традиційно яскравою конфесійною картою, а також збереженість і задовільний стан церковних актів дають змогу досліджувати метричні книги як православного населення, так і представників інших конфесій.
Метою даної розвідки є виявлення традиційних особливостей фіксації інформації метричних книг у середовищі різних конфесій Донбасу, а саме греків (як представників православного населення), німців та євреїв. Дослідження метричних книг різних конфесій представляє особливий інтерес для сучасної історичної науки.
Серед науковців, які зверталися до метричних книг представників різних віросповідань з приводу становлення системи метрикації та особливостей їх ведення та формулярів, слід відзначити дослідження Л. Новикова [1], А. Єлпатьєвського [2, с. 7288], А. Конькової [3, с. 81-88] та ін. Безпосередньо до метричних книг представників різних віросповідань зверталися дослідники О. Князева (метричні книги лютеранського населення Санкт-Петербурга) [4], І. Смольський (метричні книги єврейських громад Галичини) [5, с. 77-82], Я. Дашкевич (вірменські метричні книги) [6, с. 33-40],
С. Гузенков (представники неправославних християнських конфесій) [7].
Слід зауважити, що з кола дослідників, які займаються вивченням метричних книг, лише деякі звертаються до метрик неправославного населення. Крім того, дослідники залишають поза увагою можливість використання метричних книг для вивчення традицій та звичаїв багатонаціонального населення України. Намагаючись
45
ВІСНИК МАРІУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ СЕРІЯ: ФІЛОСОФІЯ, КУЛЬТУРОЛОГІЯ, СОЦІОЛОГІЯ, 2011, ВИП. 2
заповнити цю лакуну розглянемо деякі традиційні особливості ведення метричних книг представниками різних віросповідань.
Представники православного віросповідання на території Донбасу були представлені не тільки російським та українським населенням, але й грецьким. Процедура ведення метричних книг православними грецькими колоністами у своїх населених пунктах не відрізнялася від решти православного населення Російської імперії.
У формулярі метричної книги православного населення про народжених, крім інформації стосовно народженої дитини відображені й духовні традиції та звичаї православного населення. Метричні записи про народжених містять відомості на честь якого святого називали дитину. Наприклад, «Павел - в честь св. апостола Павла, празднуемого церковью 29 июня (рождение 3, крещение 6 июля 1913 г.)» [8, арк. 51]; «Ольга - в честь св. княгини Ольги, празднуемого церковью 11 июля (рождение 23 июня, крещение 9 июля 1917 г.)» [9, арк. 37]; «Михаил - в честь св. Михаила, празднуемого св. церковью 11 января (рождение 1, крещение 5 января 1914 г.)»; «Василий (вне брака) - в честь св. Василия, празднуемого св. церковью 12 апреля (рождение 3, крещение 5 апреля)» [10, арк. 2, 15] та ін.
Далі формуляр містив відомості щодо восприємників. У хрещенні як немовлят, так і дорослих повинні були брати участь восприємники. Вони відповідали за те, що особа, яка приймала хрещення (якщо доросла) робила це щиро та без примусу; або (якщо немовля) що вона буде вихована у православній вірі. Тому при хрещенні немовлят, а також тих, які через хворобу не могли самі промовити сповідь християнської віри, цей обов’язок виконували за хрещеного восприємники як провідники хрещених у християнському житті. Із давніх часів затвердилося правило призначати при хрещенні двох восприємників - чоловіка та жінку, які брали на себе функції рідних батьків. Якщо на обряді хрещення були присутні понад дві особи, вони могли бути лише свідками, восприємниками вважалася лише одна пара, яку призначали батьки або родичі хрещеного і яка вписувалася, відповідно, до церковних документів.
Для метричних книг православного населення про одружених також характерна наявність дотримання релігійних звичаїв. Перед вінчанням як молодята, так і свідки повинні були підтвердити своїм підписом у шлюбному акті (обшуку), що укладання їх союзу здійснюється за взаємною згодою та бажанням, а не за примусом. До шлюбного акту (обшуку) вносилися також свідчення про психічне здоров’ я наречених, адже перебування при нездоровому глузді могло стати серйозною перешкодою до одруження.
Крім того, заборонялося укладати шлюб у церковні пости, тобто в Різдвяний, Великий, Петрів, Успенській, а також по вівторках і четвергах (напередодні одноденних постів середи та п’ятниці); напередодні неділь і дванадесятих свят. Проведене нами дослідження метричних записів щодо шлюбів прихожан Різдво-Богородицької церкви м. Маріуполя повністю підтвердило факт дотримання релігійного календаря православним населенням. Адже, протягом Різдвяного, Петрова та Успенського постів реєстрація шлюбів не відбувалася. Окрім постів, дослідники виділяють низку особливо шанованих церковних свят (за старим стилем), напередодні яких було не прийнято одружуватися, хоча це й не заборонялося у церковних постановах: 1 жовтня - Покрова Пресвятої Богородиці; 22 жовтня - Казанської ікони Божої Матері; 29 серпня - Усічення голови Святого Іоанна Предтечі; 26 вересня -Святого Іоанна Богослова; 9 травня - Святителя Миколи Чудотворця; а також перед храмовими та іншими шанованими місцевими святами [11, с. 184].
Німецькомовне населення регіону впродовж ХІХ - початку ХХ ст. у конфесійному плані було репрезентоване трьома групами віруючих - католиками, лютеранами та менонітами. Як і все населення Російської імперії, німецькі переселенці
46
ВІСНИК МАРІУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ СЕРІЯ: ФІЛОСОФІЯ, КУЛЬТУРОЛОГІЯ, СОЦІОЛОГІЯ, 2011, ВИП. 2
також статистично враховувалися урядом: кількість народжених, тих, які укладали шлюб, та померлі записувалися до метричних книг. Аналіз формулярів метричних книг католиків (народження, шлюб, смерть), євангельських лютеран (народження, шлюб та смерть), менонітів (народження) виявив певні відмінності між ними щодо ведення книг для запису актів громадянського стану. Традиційно метричні книги складалися з трьох частин: щодо народжених (хрещених), щодо тих, які укладали шлюб (вінчані), щодо померлих.
Метричні книги німецькомовного населення також відрізняються характерними особливостями. Наприклад, списки менонітів відрізнялися тим, що не містили інформації щодо хрещення немовлят. Меноніти не визнають церковні таїнства та ієрархію, пости, чернецтво та весь церковно-обрядовий устрій, не вклоняються Пресвятій Богородиці, хресту, іконам, не моляться за померлих та не хрестять немовлят. Із богослужбових обрядів меноніти здійснюють водне хрещення дорослих. Хрещення проводиться через обливання над особами, які досягли 18-20 років [12, с. 170].
При аналізі записів про народження дитини увагу привертає такий: «Хрещення через необхідність». Для представників лютеранського віросповідання подібний обряд був передбачений статутом і виконувався у певних випадках: якщо немовля народилося дуже кволим та могло померти до прибуття проповідника; якщо поблизу місця його народження не було євангельсько-лютеранського проповідника, який би міг у встановлений законом термін здійснити обряд хрещення, а також в інших надзвичайних випадках [13].
У німецьких (католицьких та лютеранських) парафіях дітям давалося декілька імен: одне з них було особовим, інші давалися за іменами тих, хто був присутнім при хрещенні. Дуже часто серед восприємників були родичі. Підтвердженням цього факту стало генеалогічне дослідження німецькомовної родини Фішер. За даними метричних книг про народжених підтверджено факт надання імені немовлятам за іменами тих, хто був присутнім при хрещенні. Зі 125 випадків народження дітей у родині Фішер у 54 (43%) імена збігаються з іменами восприємників. Факт того, що серед останніх часто були родичі, також підтверджується на прикладі родини Фішер. Із загальної кількості випадків народження малюків у 76 (60%) восприємниками були представники родини Фішер.
Стосовно інформації про батьків дитини слід указати на те, що обов’язковим було зазначення дівочого прізвища дружини. Характерною особливістю метричних книг (списків) німецького населення була інформація щодо законності народження дитини, котра виносилася до окремої графи.
Наступною у метричних книгах німецького населення була «Частина друга про вінчаних». За статутом, кожному шлюбу передувало оголошення, інформація стосовно якого відображена також й у метричних записах. Протягом трьох тижнів у церкві необхідно було тричі оголосити (як у парафії нареченої, так і нареченого) про намір укласти шлюб, із точною вказівкою на імена, прізвища, звання, посади або ремесла та місцеперебування нареченого й нареченої та їхніх батьків.
Остання частина метричної книги німецького населення - про померлих. Треба зазначити, що у католиків відомості стосовно померлого значно більші, ніж у лютеран. У католиків указувалася вся родина, яку залишив померлий, що значно полегшує пошук генеалогічної інформації:
Метричні книги євреїв містять типові записи: народження, шлюб, розірвання шлюбу і смерть. Традиційною особливістю ведення метричної книги єврейського населення щодо народжених була обов’язкова вказівка дати народження дитини та здійснення обряду обрізання у новонароджених хлопчиків. Окрема графа метрики містила інформацію щодо обставин - хто проводив обряд, указувався його стан, ім’я й
47
ВІСНИК МАРІУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ СЕРІЯ: ФІЛОСОФІЯ, КУЛЬТУРОЛОГІЯ, СОЦІОЛОГІЯ, 2011, ВИП. 2
повіт. Не рідкими були випадки, коли обрізання здійснював сам батько немовляти. Обряд обрізання проводився на 8-й день після появи дитини на світ.
Наступна частина метричної книги представників іудейського віросповідання містила відомості щодо осіб, котрі брали шлюб. Примітною рисою єврейської метричної книги про одружених є вказівка на головні акти між тими, хто укладає шлюб (ксуба) (ксубо/ктубба), і дані свідків заходу, яких, як правило, було двоє. Тут зустрічаємо тільки імена чоловіків, оскільки на традиційній єврейській церемонії тільки їм дозволялося виступати в ролі свідків.
Перед одруженням євреї при свідках укладали шлюбний договір. Інформація щодо шлюбного договору записувалася до окремої графи, яка мала назву «Главные акты или записи и обязательства между вступающими в брак и свидетели оных». Кожен запис шлюбу в цій графі починався словами: «Домашняя запись называемая ксуба на сумму ... рублей серебром». Ксуба - це шлюбний договір, до якого входили загальні правила: одягати, забезпечувати дружину, виконувати подружні обов’язки, символічний викуп батькові нареченої.
Сума, яку наречений зобов’ язувався віддати своїй майбутній дружині в момент потреби, складалася з двох частин: основна - 200 зузів (або динарів) дівчині і 100 зузів (динарів) - удові або розлученій, і додаткова. Аналіз метричних книг євреїв м. Маріуполя виявив, що чітко визначеної суми ксуби не існувало - вона коливалась від 25 до 500 руб. Але найчастіше це було 50 руб. сріблом - для молодят, які укладали шлюб уперше. Для тих, хто одружувався вдруге, або для наречених старшого віку, - 25 руб. сріблом.
Метричні книги єврейського населення примітні окремою частиною, яка містила відомості щодо розлучень. В єврейських родинах дотримувалися звичаю «ужичества или сродничества», коли брат померлого повинен був одружитися з удовою, тобто він мав утримувати її, і, таким чином, вдова не могла знову вийти заміж. Якщо ж дівер відмовлявся виконувати цей релігійно-моральний обов’язок, тоді дружина померлого отримувала право взяти новий шлюб з іншим чоловіком, при цьому здійснювався обряд халиця (хлиця) («розування») - своєрідне звільнення. Він був простим: дівер повинен був при свідках зняти взуття з вдови померлого чоловіка, при цьому вдова плювала в його бік [14, с. 168].
Таким чином, вивчення метричних книг іноземних колоністів, а саме іудеїв, німців (представлених менонітами, католиками й лютеранами) та греків виявило традиційні особливості фіксації даних, характерні для кожної етноконфесійної групи. Перебуваючи далеко від своєї історичної Батьківщини, іноземні колоністи намагалися зберегти свої традиції та звичаї, фіксація яких знайшла відображення і на сторінках метричних книг. Так, у метричних записах яскраво проявлялися національні особливості: шанування церковних святих та надання їх імен немовлятам, а також дотримання церковного календаря, що знайшло відображення у метриках православного населення; зазначення обряду обрізання та проведення шлюбного договору, а також наявність окремої метричної книги для записів розлучень виявлено в іудеїв; подвійні імена немовлят, обов’ язковість зазначення законності народження дитини, необхідність триразового оголошення перед одруженням, вказівка всіх членів родини при записі померлого характерні для метрик представників німецькомовного населення.
Список використаної літератури
1. Новиков Л.П. Метрики (общие акты состояний) у православных (по ведомствам епархиальному и военно-духовному), инославных, старобрядцев, сектантов, евреев, караимов и магометан: Акты гражданского состояния в Царстве Польском: сб. законоположений, церковных правил, распоряжений, разъяснений и указаний / Л.П. Новиков - Санкт-Петербург: тип. А.С. Суворина, 1907. - 292 с.
48
ВІСНИК МАРІУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ СЕРІЯ: ФІЛОСОФІЯ, КУЛЬТУРОЛОГІЯ, СОЦІОЛОГІЯ, 2011, ВИП. 2
2. Елпатьевский А.В. О документальных источниках современных историкобиографических и генеалогических исследований / А.В. Елпатьевский // Актовое источниковедение. - М., 1971. - С. 72-88.
3. Конькова А.Ю. Законодательство Российской империи о составлении и оформлении метрических книг / А.Ю. Конькова // Государство и право. - 2000. -№ 11. - С. 81-88.
4. Князева Е.Е. Метрические книги Санкт-Петербургского консисториального округа как источник по истории лютеранского населения Российской империи XVIII -нач. XX вв.: дисс. ... кандидата ист. наук : 07.00.09 / Е.Е. Князева - СПб., 2004 -438 с.
5. Смольський І. Метричні книги єврейських громад Галичини як джерело до генеалогії / І. Смольський // Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства. - Львів, 2004. - Вип. IV. - С. 77-82.
6. Дашкевич Я. Вірменські метричні книги в Україні XVII-XVIII ст. / Я. Дашкевич // Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства. - Львів, 2004. -Вип. IV. - С. 33-40.
7. Гузенков С.Г. Метричні книги як джерело з історичної демографії Південної України другої половини ХІХ - початку ХХ ст.: дис. ... кандидата іст. наук: 07.00.06 / С.Г. Гузенков - Запоріжжя, 2005. - 218 с.
8. Державний архів Донецької області (далі ДАДО). - Ф.209. - Оп. 1. - Спр.29.
9. Там само. - Ф.215. - Оп. 1. - Спр.36.
10. Там само. - Ф.445. - Оп. 1. - Спр.2.
11. Антонов Д.Н. Метрические книги России XVIII - нач XX в. / Д.Н. Антонов, И.А. Антонова. - М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 2006. - 385 с.
12. Бондарь С.Д. Секта меннонитов в России (в связи с историей немецкой колонизации на юге России): очерк / С.Д. Бондарь. - Петроград: Типография В.Д. Смирнова, 1916. - 231 с.
13. Свод законов Российской империи. Уставы духовных дел иностранных исповеданий. - СПб., 1857. - UXI. - Ч.1. - 266 с.
14. Алексеев А. Богослужение, праздники и религиозные обряды нынешних евреев / А. Алексеев. - Новгород: тип. П. Мининского, 1861. - 194 с.
Стаття надійшла до редакції 19.09.2011
O. V. Vasyk
TRADITIONS AND CUSTOMS REPRESENTATIVES OF DIFFERENT CONFESSIONS THE TERRITORY OF DONBAS
(ACCORDING TO PARISH REGISTER STATE ARCHIVES DONETSK REGION)
The article is devoted to the examination of the parish-registers from different faiths in the Donbass. Analysis of the forms features found capturing information in the register. Much attention is paid to the national features in making official records.
Key words: parish register, representatives of different faiths, traditional features.
УДК 316.7[23/28+783]
Л. П Воеводина
КУЛЬТУРОЛОГИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ МУЗЫКИ И РЕЛИГИИ
Статья посвящена взаимодействия музыки и религии, приведен культурологический анализ проблемы. Рассмотрен процесс действия культовой
49
