CC BY
18
Висновки. Управлшня кредитними ризиками повинно охоплювати bcí види дiяльностi фiнансово-кредитноï установи, яю впливають на параметри ïï ризиюв, становлять безперервний процес аналiзу ситуаци та вiдповiдного се-редовища, в яких виникають ризики та/або рiвень уразливостi фшансово-кре-дитноï установи до таких ризиюв. А з метою мiнiмiзацiï кредитних ризиюв банювсью фахiвцi повиннi проводити постiйний монiторинг за кредитним процесом.
Лггература
1. Вовк В.Я. Кредитуванш i контроль : навч. поабн. / В.Я. Вовк, О. В Хмеленко. - К. : Вид-во "Знання", 2008. - 463 с.
2. Коршснко Т. Стратепчне управлшня активами i пасивами комерцшного банку в умовах перехщно!' економши / Т. Корнieнко // Вюник НБУ. - 2002. - № 10. - С. 14-17.
3. Коршснко Т. Управлшня ризиками як складова управлшня активами i пасивами / Т. Коршенко // Вюник НБУ. - 2003. - № 6. - С. 28-31.
4. Олекскнко М. Кредит i кредитш правовщносини: економiчна природа i практика за-конодавчого регулювання / М. Олекаенко, В. Ольшанський, Д. Пилак, Е. Першиков. - К. : Вид-во "Козаки", 1996. - 144 с.
5. В1тлшський В.В. Кредитний ризик комерцшного банку : навч. поабн. / В.В. Вгаш-ський, О.В. Пернарiвський, Я.С. Наконечний, Г.1. Вели^ваненко / за ред. В.В. Вгглшського. - К. : Вид-во "Знання", КОО, 2000. - 251 с.
6. Партин Г.О. Внутршньобанювське регулювання кредитних ризиюв : монографiя / Г.О. Партин, Л.Я. Слобода / за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. Т.С. Смовженко. - К. : УБС НБУ, 2007. - 254 с.
7. Скакун Л. Неперервнють процесу ризику - менеджменту кредитних операцш банку як основа 1'х беззбитковост / Л. Скакун // Банювська справа. - 2000. - № 5. - С. 9-12.
Елейко И.В., Сидак О.М. Особенности минимизации кредитного риска банковского учреждения
Рассмотрена сущность, виды и формы кредитных рисков, методы управления ими. Особенное внимание уделено системе минимизации кредитных рисков в общей системе банковских рисков.
Ключевые слова: банковское учреждение, кредитный риск, управление кредитным риском, минимизация кредитного риска.
Yeleyko I. V., Sydak O.V. The peculiarities of lending risk minimizing of a banking institution
The essence, types and forms of lending risks are characterized, methods of their management are developed too. The stress is made upon the system of lending risks minimizing in the general system of bank risk.
Keywords: banking institution, lending risk, lending risk management, minimizing of lending risk. _
УДК 339.177 Здобувач С.М. 1льчишин - Rbsiscbm КА
ТОРГ1ВЛЯ ЯК 1НСТИТУТ РИНКУ ТА ÏÏ ЗНАЧЕННЯ У РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНИХ КЛАСТЕР1В
Проаналiзовано погляди втизняних i зарубiжних учених щодо визначення сутносп торгiвлi та обгрунтовано свое розумшня щв1 категорп. Окреслено основш функцп та завдання торгiвлi в ринкових умовах, визначено ïï роль i мюце у форму-ванш туристичного кластера.
Ключов1 слова: торпвля, завдання та функцп торпвл^ оптова торпвля, роздрiб-на торпвля, туристичний кластер.
Постановка завдання. Важливе значення в економiчному розвитку кожно! держави належить туризму. У багатьох кра!нах свiту туризм визнано одним iз прiоритетних напрямiв соцiально-економiчного розвитку, оскiльки вiн: збшьшуе мiсцевi доходи; забезпечуе створення нових робочих мюць; розвивае всi галузi, пов'язаш з виробництвом туристичних послуг, сощальну i виробничу iнфраструктуру; активiзуе дiяльнiсть народних промислiв та куль-тури; забезпечуе зростання життевого рiвня мюцевого населення; збiльшуе валютнi надходження.
В Укршт, яка надiлена потужним туристичним потенщалом, туризм ще не зайняв адекватного мюця в структурi господарського комплексу, нез-начною е його економiчна вiддача. Усе це зумовлюе потребу в пошуку нових шляхiв оптимiзацil дiяльностi туристичного комплексу в нашш державi. Одним iз найефективнiших способiв покращити привабливiсть територи для по-тенцiйних туристiв, на наш погляд, е формування регюнальних туристичних кластерiв, чiльне мiсце в яких мае належати торгiвлi. Адже визначальною особливiстю туризму е те, що у по!здщ турист ощнюе не лише роботу приймаючо! його фiрми, а й регiон. Вш прагне швидко i без проблем придба-ти будь-яку послугу вщповщно! якостi за оптимальну цiну.
Протягом останшх рокiв у зарубiжнiй та в^чизнянш науковiй л^ера-турi дедалi бiльше уваги придiляють вивченню кластерiв як особливих тери-торiальних об'еднань i нових форм оргашзаци виробництва. 1стотний внесок у розвиток концепцп кластеризаци туризму зробили дослiдження М.П. Войнаренка [1], Л.П. Дядечка [2], М.П. Мальсько! [6], С.А. Степаново! [7], П.В. Чорненько! [10] та ш. Однак у дослiдженнях вггчизняних i зарубiж-них вчених е низка невиршених питань, що потребуе подальших наукових розвiдок у цьому напрямь Зокрема, практично не розглядають питання ролi та завдань торгiвлi у кластерних утвореннях, що й зумовило вибiр теми дос-лщження.
Методика дослiджень. Метою роботи е дослщження еволюцп погля-дiв учених щодо сутностi та природи торгiвлi i виявлення И ролi та завдань у розвитку туристичних кластерiв.
Результати дослвдження. Незважаючи на багатовжову iсторiю розвитку, серед науковщв немае едино! думки щодо визначення дефшщи мторгiвлям. У навчальному поЫбнику мТеорiя та практика торговельного обслуговування", за редакцiею В.В. Апопiя, наведено таке визначення торгiвлi - "це та галузь бiзнесовоl дiяльностi, у котрш дохiд i прибуток створюються не внаслiдок ви-робничо1, а посередницько! дiяльностi, тобто внаслiдок рiзницi в цiнах: мiж щ-ною, яку отримуе виробник, та щною, яку платить споживач" [8, с. 23].
В Економiчнiй енциклопедп торпвлю трактують як "форму обмiну то-варiв, за яко! рух !х iз сфери виробництва до сфери споживання або змiна одного власника товару шшим вiдбуваеться на основi купiвлi-продажу. Це одна з найважливших галузей економiки, що забезпечуе економiчний зв'язок мiж виробництвом i споживанням, окремими галузями i пiдприемствами, окреми-ми районами краши та мiж крашами" [3]. На наш погляд, таке визначення торгiвлi е правильним, однак не повним, оскшьки торпвля - це насамперед вид суспшьно корисно! дiяльностi. Тако! ж точки зору дотримуеться й
А.А. 1саев, який стверджуе, що торгiвля - це "заняття купiвлею та продажем TOBapiB з метою отримання прибутку" [5, с. 507].
В Украшськш радянськiй енциклопедiï торгiвлю визначено як "галузь народного господарства, яка забезпечуе обш товарiв, просування ïx i3 сфери виробництва у сферу споживання на основi купiвлi-продажу" [9, с. 212]. З таким визначенням торгiвлi важко погодитися, оскшьки галузь не може забез-печити обш товарiв, ïx забезпечують конкретнi шдприемства чи пiдприемцi.
Потребуе уточнення й дефшщя торгiвлi як "форми обмшу продуктами працi й послугами, вторично зумовленоï виникненням i розвитком товарного виробництва" [4, с. 659], оскшьки обмш продуктами не завжди вщбуваеться за допомогою торгiвлi, вiн може мати i натуральний характер. На наш погляд, торпвля е особливим видом суспiльно-корисноï дiяльностi з обмшу товарiв та послуг шляхом кушвльпродажу з метою отримання прибутку.
Торпвля - надзвичайно складна та багатоаспектна категорiя. Тому бшьшють авторiв розглядають ïï як: процес, сферу вщносин, галузь економь ки. Торгiвля як шститут ринку, що означае i процес, i сферу вщносин, i галузь економжи, реалiзуе у суспiльствi цiлком певнi та достатньо рiзноманiтнi функцiï. Основними функцiями торпвл^ якi випливають iз ïï сутносп, е:
• економ1чт - реал1защя вартост (змша форм вартосп);
• соцгальт - реал1защя споживно1 вартост товару (доведения товару чи послу -
ги до споживача) i задоволення споживчого попиту.
Економ1чн1 функци торг1вл1 спрямоваш насамперед на реалiзацiю ш-тересiв продавцiв. Ступiнь розвитку цих функцш характеризуе спроможнiсть торгiвлi як економiчноï пiдсистеми, ïï самодостатнiсть i самовизначешсть у системi суспiльного розподшу працi. Економiчнi функцiï - це умова самоза-безпечення торгiвлi, оскшьки вони нацшеш всередину системи.
Сощальт функци торг1вл1 характеризують iншу ïï функцюнальну здатнiсть, саме в них повинна бути закладена суспiльна роль торгiвлi як ш-ституту соцiально-економiчниx вiдносин. Соцiальнi функцiï е прюритетними над економiчними, адже процвiтання продавщв неможливе за умови низьких економiчниx, матерiальниx та iншиx можливостей споживачiв. Домiнування соцiальниx прiоритетiв повинно реалiзуватися шляхом проектування внут-рiшньоï асортиментно", цiновоï та органiзацiйноï культури. О^м цього, займаючи промiжне положення мiж виробником i споживачем, торгiвля повинна виражати, представляти i захищати штереси останнього.
Основним завданням торг1вл1 е ефективна оргашзащя розподiлу i рух товарiв вiд виробника до споживача. Для реалiзацiï цього завдання торпвля виконуе низку функцш, основними з яких е: розподш i просування предме^в споживання у просторц збереження товарiв у часi; забезпечення рiвноваги мiж виробництвом i споживанням; орiентацiя на вимоги споживачiв щодо товарного асортименту, якост продукцп; освоення нових ринкiв та стимулю-вання збуту; надання iнформацiï про ринок; надання рiзного роду супутшх реалiзацiï товарiв послуг тощо.
В умовах ринку торпвля вщграе важливу роль в економiцi будь-якоï краши, адже за ïï допомогою виробники одержують повну та достовiрну ш-формацiю про обсяг i структуру попиту, внаслщок чого стимулюеться вироб-
ництво вщповщних товарiв. I, навпаки, торгiвля спонукае новий попит, здiйснюючи рекламу та просування нових виробiв. Таким чином, торпвля виступае в ролi оргашзатора ринку споживчих товарiв i послуг.
1сторичний процес розвитку товарного господарства сприяв вщособ-ленню сфери торгiвлi i видiленню в нiй двох шдгалузей - оптово! i роздрiбноl торгiвлi. Оптова торгiвля охоплюе будь-яку дiяльнiсть з продажу товарiв або послуг тим, хто купуе !х з метою подальшого продажу або професшного використання. Здебiльшого оптова торпвля не пов'язана з реалiзацiею про-дукцй кiнцевим споживачам. Вона лише дае змогу виробництву за допомо-гою посередникiв збувати товари з мшмальними безпосереднiми контактами iз споживачами. Таким чином, сутшстю оптових послуг е посередництво, а головним завданням оптовоИ торгiвлi - оргашзащя господарських зв'язюв мiж виробниками i споживачами. Оптовi торговцi допомагають виробникам ефективно поставляти товари у роздрiбну торгову мережу i промисловим споживачам у будь-якш частинi кра!ни. В умовах ринку вони виконують ба-гато рiзних функцш, зокрема дiяльнiсть зi збуту i стимулювання, закупiвлi та формування товарного асортименту, розукрупнення партш товару, складу-вання, транспортування, фшансування, приймання ризику, надання шформа-цй про ринок, управлiнських та консультативних послуг.
Важливим завданням оптово! торгiвлi е планомiрне регулювання товарно! пропозицй вiдповiдно до попиту. Об'ективна можливiсть вирiшення цього завдання зумовлена промiжним становищем оптово! торгiвлi: у нш зо-середжуеться значна частина товарних ресурЫв, що дае змогу не обмежува-тися операцiями пасивного характеру, а активно впливати на сферу вироб-ництва, роздрiбну торпвлю i через не! - на сферу споживання.
У туристичному кластерi на оптову торгiвлю покладаеться виконан-ня таких функцш:
• маркетингове досл1дження туристичного ринку;
• повне, своечасне 1 ритм1чне забезпечення роздр1бних тдприемств та 1нших оптових покупщв товарами повсякденного вжитку 1 товарами туристичного призначення;
• оргашзащя зберйання товарних запашв;
• забезпечення прюритету споживача, посилення його впливу на постачальни-ка залежно ввд надшност1 господарських зв'язшв, якост1 продукцй, що пос-тавляеться;
• забезпечення стабшьносп партнерських ввдносин у господарських зв'язках 1з тдприемствами галузей туристичного кластера;
• широке застосування економ1чних метод1в регулювання вше! системи взаемостосуншв мiж постачальниками, посередниками 1 споживачами тощо.
Таким чином, вщ результативностi роботи оптових тдприемств бага-то в чому залежить ефективнiсть функцiонування всього туристичного кластеру, збалансовашсть його внутршнього ринку, задоволення постiйно зрос-таючих потреб споживачiв.
Внаслiдок дiяльностi оптово! торгiвлi товар наближаеться до споживача, але ще не потрапляе в сферу споживання. Кiнцевою ланкою в процес роз-подiлу товарiв е роздрiбна торгiвля. Роздрiбна торпвля - сфера тд-приемницько! дiяльностi з продажу товарiв чи послуг на пiдставi усного чи письмового договору кушвльпродажу безпосередньо кiнцевим споживачам
для ïx власного некомерцiйного використання [8, с. 27]. Роздрiбна торгiвля володiе низкою особливостей, як видiляють ïï серед шших галузей туристич-ного кластера. Визначальними особливостями роздрiбноï торгiвлi е:
• високий динам1зм;
• територ1альна сегмеитацiя;
• переб1г основно! дiяльностi в умовах взаемних контактних вщносин 1з спо-живачами;
• висока швидшсть обку катталу;
• функцюнування велико1 шлькосп тдприемств малого б1знесу;
• тдприемства торпвт не займають монопольного положення на споживчому ринку, тому, на вщм1ну ввд шших галузей, у цш сфер1 достатньо динам1чго створюються умови для вшьно1 коикуреицiï.
Виступаючи кiнцевою ланкою у доведенш товару вiд виробника до споживача, роздрiбна торгiвля виконуе, насамперед, сощальт функцИ: реаль зовуючи споживну вартють, вона впливае на рацiоналiзацiю працi, збуту i споживання, стимулюе виробництво на випуск товарiв з новими споживчими властивостями, розширення асортименту, шдвищення якост тощо. Перед кшцевим споживачем роздрiбна торгiвля виступае вщ iменi виробникiв та постачальникiв товарiв, несе вiдповiдальнiсть за ïx яюсть. Таким чином, на ринку товарiв i послуг роздрiбна торгiвля виражае i представляе штереси споживачiв.
У туристичному кластерi роздрiбнiй торгiвлi належить надзвичайно важлива роль, оскiльки вона:
• по-перше, забезпечуе бшьшу частину попиту на окрем1 складов1 туристично-го продукту. Так, шляхом придбання в роздр1бтй торпвт споживчих продуктов виршуеться проблема оргатзацп харчування туристов; через канали роздр1бно1 торпвл1 здшснюеться реал1защя товар1в туристичио-сувеиiриого призначення, карт, схем туристичних об'екив i схем розмщення пунктов сер-в1су в туристичио-рекреацiйииx зонах за напрямками иацiоиальиоï мереж1 м1жнародних транспортних коридор1в;
• по-друге, шляхом придбання товар1в у роздр1бтй торговельтй мереж1 задо-вольняеться попит мюцевого населення у регюнах туризму, що забезпечуе вщтворення робочо1 сили пращвниюв р1зних галузей туристичного кластеру;
• по-трете, торпвля створюе уткальну можливютю поеднати вщпочинок з покупками. Деяк туристичт тдприемства специально розробляють шоп-тури, наприклад, в 1талш, Франщю тощо. Такий досвщ остантми роками почав використовуватися i в Украш. Так, зокрема, можна видшити шоп тури у Льв1в "Р1здвяМ казки древнього Львова", у Хмельницький - "За покупками для себе i свое1 с1м'1!"
Висновки. Враховуючи те, що туризм е великим самостшним мiжга-лузевим господарським комплексом нацiональноï економiки, одшею з найбiльш перспективних моделей його розвитку в регюнах е створення клас-терiв. У формуваннi регюнальних туристичних кластерiв чiльне мiсце належить торгiвлi товарами та послугами, оскшьки внутршня економiчна природа туризму передбачае, що турист неодмшно повинен залишити своï грошi у кра"ш, в якiй вiн перебувае, шляхом придбання вщповщних товарiв та послуг.
Як важлива складова туристичного кластеру торпвля е необхщною умовою освоення рекреацшних ресурсiв i розвитку туристичноï iндустрiï за-галом. Головна особливють торгiвлi полягае в тому, що вона обслуговуе як
турислв, так i мiсцеве населення, тому li розвиток, сприяючи туристичному освоению територп, покращуе також i умови життя населення цього регiону.
Л1тература
1. Войиареико М.П. Кластери як центри економiчного зростання регiонiв за умов кризи / М.П. Войнаренко // Развитие инновационных кластеров в современных условиях реструктуризации экономики : матер. IV Междунар : навч.-практ. конф., 1-2 июня 2009 г. - Севастополь : Изд-во ТПП, 2009. - С. 16-29.
2. Дядечко Л.П. Економша туристичного бiзнесу : навч. поабн. / Л.П. Дядечко. - К. : Центр навч. лгг-ри. - 2007. - 224 с.
3. Екоиом1чиа енциклопедiя. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.enbv. na-rod.ru/text/Econom/encyclo/index.html
4. Екоиом1чиа енциклопедiя. - У 3-х томах. - Т. 3. / редкол. С.В. Мочерний (вщп. ред.) та ш. - К. : Вид. центр "Академiя", 2002. - 952 с.
5. Исаев А.А. Начала политической экономии / А. А. Исаев. - М. : Изд-во ЮНИТИ- ДАНА, 2001. - С. 507.
6. Мальська М.П. Туристичний бiзнес: теорiя та практика : навч. поабн. / М.П. Маль-ська, В.В. Худо. - К. : Центр навч. лгг-ри. - 2007. - 424 с.
7. Степанова С.А. Развитие туристского комплекса региона на основе повышения инвестиционной привлекательности туристско-рекреационных территорий / С.А. Степанова : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра экон. наук. - Санкт-Петербург, 2010.
8. Теор1я i практика торговельного обслуговування : навч. поабн. / за ред. В.В. Апотя.
- К. : 2005. - 496 с.
9. Украинская советская энциклопедия. - Т. 11. (кн. 1). [гл. редкол.: М.П. Бажан (гл. ред.) и др.]. - К. : Полиграфкнига, 1983. - 607 с.
10. Чорненька П.В. Оргашзащя туристично! шдустрп : навч. поабн. / П.В. Чорненька.
- К. : Вид-во "Атша", 2009. - 392 с.
Ильчишин С.М. Торговля как институт рынка и ее роль в развитии туристических кластеров
Проанализированы взгляды отечественных и зарубежных ученых относительно определения сущности торговли и обосновано свое понимание этой категории. Очерчены основные функции и задания торговли в рыночных условиях, определены ее роль и место в формировании туристического кластера.
Ключевые слова: торговля, задание и функции торговли, оптовая торговля, розничная торговля, туристический кластер.
Il'chishin S.M. Trade as market institute and its role is in development tourist clusters
The looks of domestic and foreign scientists are analysed in relation to determination of trade essence and grounded understanding of this category. Outlined basic functions and tasks trade in market conditions, certainly its role and place in forming tourist a cluster.
Keywords: trade, task and trade functions, wholesale, retail business, tourist cluster.
УДК 658.8 Проф. М.М. Баб'як, канд. техн. наук; студ. З.В. Кваснш;
студ. В.Б. Караван - Дрогобицький ДПУ м. 1вана Франка
ЗНАЧЕНИЯ СИСТЕМИ ПРОДАЖУ В ЗБУТОВ1Й Д1ЯЛЬНОСТ1
шдприемствА
Проаналiзовано теоретичш та практичш аспекти проблеми лопстики втизня-них тдприемств. Дослщжено значения системи продажу в збутовш дiяльностi тд-приемства. Доведено, що потребуе змш лопстична система як виробничих, так i тор-говельних тдприемств. Зокрема необхщно здшснювати розробку таких методiв управлшня збутовою дiяльнiстю, яю допомагали б тдприемствам враховувати потреби ринку i вести конкурентну боротьбу.
