CC BY
20
of the postoperative wound, to the animals of the 1st experimental group (10 rats) used "Vikryl 5/0", for the 2nd experimental group (10 rats) - skin glue Dermabond.
Results. In the course of morphometric studies, cell density (in the 1st group) was determined to be 49.4 ± 0.43 at 10,000 microns, the greater the number of cells of the macrophage monocyte row, lymphocytes, plasma cells, which made up (76.5 ± 0.35)% of the total cells. Elements of the fibroblastic raw (23.5 ± 0.63)% and were represented by small specialized fibroblasts, with elongated form, basophilic cytoplasm and oval or round nucleus. The cellular cell density (in the 2nd group) was - 38.1 ± 0.27 in 10,000 |im2, which is significantly lower than in the previous group. The percentage of cells in the macrophage-monocyte row was (63.1 ± 0.33)% among all cells of granulation tissue, fibroblast number - (36.9 ± 0.43)%.
Conclusion. According to experimental, histological and morphometric studies, it has been proved that the use of skin glue has been shown to accelerate the cleansing of the wound from tissue detritus, the epithelization and maturation of the granulation tissue is faster compared with the use of nodal sutures. In this case, the condition of the microvascular channel is more favorable for healing of the wound.
Keywords: wound healing, wound morphogenesis, scar formation, diabetes mellitus, skin glue, histological examination, microscopic examination.
Рецензент - проф. npoHiHa О. М. Стаття надшшла 02.11.2017 року
DOI 10.29254/2077-4214-2017-4-3-141-314-318 УДК 616.37:611.74(-053)
Пелипенко Л. Б., брошенко Г. А., Лисаченко О. Д.
ТОПОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА 1НТЕРСТИЦ1ЙНОГО ПРОСТОРУ
ЧАСТОЧКИ П1ДШЛУНКОВО1 ЗАЛОЗИ У В1КОВОМУ АСПЕКТ!
ВДНЗ Укра'Гни «Укра'Гнська медична стоматолопчна академ1я» (м. Полтава)
gala_umsa@mail.ru
Робота е фрагментом науково-дослщно! теми ВДНЗ Укра!ни «Укра!нська медична стоматолопчна академiя» «Експериментально-морфолопчне ви-вчення дм транспланта^в крюконсервовано! пла-центи та шших екзогенних чинниюв на морфофунк-цюнальний стан внутршых оргаыв», № державно! реестраци 0113и006185.
Вступ. У зв'язку з розвитком ктычно! анатомм, гастроентерологп зростае штерес вчених-морфоло-пв до детального вивчення оргаыв травно! системи, зокрема, пщшлунково! залози як складно! морфо-функцюнально! системи. Широкий спектр досл^ джень з медично! ембрюлоги пщкреслюе !! значення для теорп i практики, спрямованих на вивчення за-гальних закономiрностей розвитку зародка, емб-рiонального гiстогенезу i органогенезу [7,8,11,12]. Зростання числа захворювань пщшлунково! залози, трудно!^ в дiагностицi та лкуваны, висока ле-тальнють ставлять проблему вивчення пщшлунко-во! залози в одну з актуальних проблем медицини. Згiдно статистичних до^джень, що проводиться Всесвiтньою Органiзацiею Охорони Здоров'я, гострi панкреатити займають друге мюце серед ургентно! патологi! оргаыв черевно! порожнини [1,9,13]. При цьому, в останн роки вiдзначаеться тенден^я до збiльшення числа випадкiв захворювань пщшлунково! залози, спостертаеться зростання ускладнених форм гострого панкреатиту [9,12,13]. Дiагностика захворювання пiдшлунково! залози е одыею з най-
бiльш складних проблем в гастроентерологi!, але ж досягнення бажаного результату при л^ваны людей, що страждають на захворювання пщшлунково! залози, напряму залежить вщ врахування струк-турно-функцiональних показниюв норми, без знання яких неможливо скласти чiтке уявлення про сутнють того чи iншого патологiчного процесу [2,8,9,10,13].
Метою дослщження було вивчення будови та спiввiдношення компонентiв, що складають шди-вiдуальну часточку пщшлунково! залози новонаро-джено! та доросло! людини.
Об'ект i методи дослiдження. Матерiалом до-слiдження були 10 фрагмен^в препаратiв пщшлун-ково! залози новонароджених, масою 2,5-3,6 г та 10 фрагмен^в препаратiв пiдшлунково! залози людей зртого вiку 1 перюд (вiд 22 до 35 роюв), масою 50100 г, яю померли вiд причин, не пов'язаних iз захво-рюваннями шлунково-кишкового тракту i не мали !х у анамнезг Матерiал отримували в обласному пато-логоанатомiчному бюро, згiдно з угодою про ствп-рацю. Доогмдження проведено з дотриманням осно-вних бютичних положень Конвекцi! Ради бвропи про права людини та бюмедицину (вiд 4.04.1997 р.), Гельсiнсько! декларацп Всесвiтньо! медично! асоцiа-цi! про етичы принципи проведення наукових медич-них дослiджень за участю людини (1964-2008 рр.), а також наказу МОЗ Укра!ни № 690 вщ 23.09.2009 р. Матерiал був зафксований в 4% розчинi глютараль-дегщу на фосфатному буферi рН 7,4 та ущтьнений
в ЕПОН-812 за загальноприйнятою методикою [3]. Сермы напiвтонкi зрiзи були одержан на ультрам^ кротомi УМТП-7, як барвник використовували свiжо-виготовлений i двiчi вiдфiльтрований 0,1 розчин то-лу1динового синього на фосфатному буферi (рН 7,4) [4,14]. Пстолопчний та стереоморфологiчний аналiз проводили за допомогою мiкрофотознiмкiв серй них натвтонких гiстологiчних зрiзiв пiдшлунковоI за-лози новонародженого та доросло! людини. Метод багатошарово! пластично! реконструкцi! [5,6,9] ви-користовувався для здiйснення стереоморфолопч-ного аналiзу.
Результати дослiдження та Ух обговорення. Встановлено, що у новонароджених сполучнотка-ниннi прошарки всерединi часточок досить широ-кi, вiдмiчаeться збтьшення кiлькостi волокнистого компоненту за рахунок колагенових волокон, в мiжчасточкових прошарках та навколопротоковiй сполучнiй тканин виявляються еластичнi волокна. У доросло! людини всередин часточок сполучнот-канинне розмежування епiтелiальних компонентiв виражене не досить чггко. Субчасточковi одиницi аденомери вщдшеы один вiд одного тонкими про-шарками пухко! сполучно! тканини, як е вiдрогами мiжчасточкових трабекул.
З метою з'ясування просторових взаемин мiж обмiнними мiкросудинами та епiтелiальними компонентами пiдшлунково! залози проведено визначення вщносно! площi, що припадае на епiтелiальнi комп-лекси, Ытерстицмну тканину та обмiннi мiкросуди-ни. За даними морфометричного аналiзу основна частина цього об'ему (у дорослого бтя 62,16%±0,3; новонародженого - 53,75%±0,35) зайнята ацину-сами, протоки займають дорослого 5,26%±0,08; у новонародженого - 5,92%±0,15. На частку штер-стищю припадае бiля 28,18%±0,14 i 34,22%±0,33 у новонародженого, решта (у дорослого приблизно 4,40%±0,1; у новонародженого 6,11%±0,17) зайнята обмiнними мiкросудинами (рис. 1).
за формою та розмiрами штерстицмних "вщсшв". Серед них чiтко видтяються, в основному, два типа. Один з них представлений надзвичайно вузькими мiжацинарними щтинами, якi роздiляють базальн поверхнi сумiжних ацинусiв. До другого типу штер-стицiйних "вщсшв" належать щтини, розташованi мiж трьома чи чотирма сумiжними ацинусами. На вщмшу вiд щiлин першого типу, вони е ширшими i мають на поперечних зрiзах трикутну чи ромбопо-дiбну форму (рис. 2).
Слщ вiдзначити, що саме тут розташовуються обмiннi кровоноснi мiкросудини та нервовi терм^ нальнi провiдники. Враховуючи це, ми пропонуемо видтяти данi зони штерстицю в часточках пщшлун-ково! залози пiд назвою вузлових Ытерстицмних "вщсшв". Серед них, в свою чергу, можна видiлити три зони. Перша мае вигляд своерщно! Ытки уло-говинок, що прилягають до зовышньо! поверхнi часточки. Друга зона займае промiжне положення, а третя складае внутршню частину iнтерстицiю час-точки, яка прилягае безпосередньо до загальночас-точково! протоки.
Зовнiшня зона вузлових Ытерстицмних "вщЫюв" е мюцем розташування, в основному, артерiол та прекаптярних артерiол, !х супроводять безмiелiновi нервовi волокна, i лiмфатичнi каптяри.
В промiжнiй зонi вузлових штерстицмних "вщЫ-юв" локалiзуються кровоноснi каптяри (рис. 3), як розташовуються, як правило, на рiвнiй вiдстанi один вщ одного. Отже, структурне забезпечення обмЫних процесiв мiж кров'ю та основною масою ацинуЫв в часточковм одиницi пiдшлунково! залози мае нале-жати промiжнiй зонi вузлових Ытерстицмних "вщЫ-юв". Кровоноснi капiляри супроводяться на всьому протязi безмiелiновими нервовими волокнами.
Внутршня зона вузлових штерстицмних "вщЫюв" характеризуеться тим, що в нм зосередженi переважно посткаптярн венули. Важливо вщзна-чити !хню топографiчну близькiсть до загальночас-
Рис. 1. Стввщношення мiж ацинусами, протоками, кровоносними судинами та сполучною тканиною у часточц шдшлунково'Гзалози новонародженого та доросло'Г людини. 1-ацинуси; 2-сполучна тканина; 3-протоки; 4-судини.
Природно, що форма iнтерстицiйного простору цiлком i повнiстю залежить вiд характеру просторо-вого розташування та форми окремих епiтелiальних компонентiв. Останнi роздiляють штерстицм час-точки на ряд сполучених мiж собою, але вiдмiнних
точково! вивiдно! протоки (рис. 4, 5). НеодмЫними супутнiми структурами посткапiлярних венул е без-мiелiновi нервовi волокна.
Слщ вщзначити, що особлива роль у формуван-нi структурного зв'язку мiж кровоносними мiкросу-
Рис. 2. 1нтерстицшш "вщЫки" шдивщуально'Гчасточки шдшлунково'Г залози дорослоГ людини. Напiвтонкий 3pi3. Забарвлення толуГдиновим сишм. 06.40.
Ок.8. 1-ацинуси; 2-мiжацинапнi щелини; 3-вузловi iнтерстицiйнi "вщЫки"; 4-внутрiшньочасточкова протока; 5-артерюла; 6-посткапiлярна венула;
7-капiляр.
динами та нервовими провщниками належить фi-бробластам. Це здiйснюeться за рахунок того, що фiбробласти, тiла яких розташовуються по ходу мi-кросудин (на деяюй вiдстанi вiд неТ), своТми вщрос-тками оточують дану мкросудину разом з нервовими провщниками i, таким чином, вщмежовують Тх вiд оточуючого iнтерстицiю. Однак, це фiбробластичне периваскулярне оточення не е суцiльним по довжи-ш. У багатьох мiсцях в ньому е щшини, за допомо-гою яких периваскулярний простiр сполучаеться з
Рис. 4. Протоки та судини внутршньо'Г зони iнтерстицiйних "вщсшв" шдшлунково'Г залози дорослоГ
людини. Багатошарова пластична реконструкщя. 1-загальночасточкова протока; 2-внутрiшньочасточковi протоки; 3-посткашлярш венули; 4- збирнi венули; 5-венозний анастомоз.
Рис. 3. Промiжна зона вузлових iнтерстицiйних "вщсшв" в часточцi шдшлунково'Г залози новонародженого. Нашвтонкий зрiз. Забарвлення толуГдиновим синiм. 06.40. Ок.8. 1-ацинуси; 2-просв^ ацинуса; 3-ядра секреторних панкреатоцитiв; 4-секреторнi гранули, 5-прекашлярна артерiола; 6-капiляр; 7-сполучнотканинна перегородка.
оточуючим iнтерстицiем. Слiд вiдзначити, що хоча безмiелiновi нервовi вiдростки знаходяться поряд зi стiнкою прекапiлярноТ артерiоли, однак тюних контактiв, типу синапсiв, мiж ними нами не вияв-лено. Фiбробласти, тiла яких знаходяться у вузлових Ытерстицмних "вщсках", не ттьки утворюють своерiднi "оболонки" для обмшних мiкросудин з супроводжуючими Тх нервовими провщниками, але й посилають довп найтоншi вiдростки ламелярноТ форми у вузьк мiжацинарнi щiлини. Даш перифе-
Рис. 5. Вивiднi протоки й судини шдшлунково'Г залози новонародженого. Багатошарова пластична реконструкщя. 1-загальночасточкова вивщна протока; 2-внутрiшньочасточковi протоки; 3-промiжнi вивiднi протоки; 4-посткапiлярнi венули; 5-збирш венули; 5-венознi анастомози.
ричн вiдростки фiбробластiв мають досить значну протяжнють. Можна припустити, що вони мають форму сплощених, але досить широких пелюсток, що проходять мiж прилягаючими одна вщ одно! по-верхнями ацинусiв. При цьому в одну мiжацинарну щiлину вщростки фiбробластiв проникають з боку двох, дiаметрально протилежних, вузлових штер-стищальних "вщсЫв". На рiвнiй вiдстанi, в глибин мiжацинарних щiлин, цi вщростки змикаються мiж собою. В зв'язку з цим, мiжацинарнi щiлиноподiбнi простори виявляються роздтеними в поздовжньо-му напрямку на двi рiвнозначнi частини, кожна з яких прилягае до базально! поверхнi вiдповiдного ацину-са. Подiбнi щiлини можуть розглядатися як позасу-диннi канали, що здмснюють проведення рiдини до вiдповiдних груп секреторних клггин.
Висновки
1. Пщшлункова залоза новонароджено! людини - це дефенитивний функцюнальний орган, який за морфолопчними ознаками вiдрiзняеться вiд такого у доросло! людини деякими рисами, як полягають
у вщносному переважанн в часточцi пщшлунково! залози новонароджено! людини об'ему штерстищ-ального простору, розвинеышнй сiтцi кровоносних мiкросудин та меншм щiльностi екзокринних клiтин в юнцевих вщдтах, в зв'язку з чим останн розташо-ванi в тополопчному просторi iндивiдуально! часточ-ки бтьш вiльно.
2. В межах шдивщуально! залозисто! часточки ш-терстицмний простiр являе собою складно розгалу-жений лабiринт, що складаеться iз взаемопов'язаних мiж собою мiжацинарних щтин рiзно! форми та ши-рини. Найширшм i найгiдратованiшi з них, як вид^ ляються пiд назвою вузлових штерстищальних "вщ-сЫв", розташован навколо внутрiшньочасточкових та загальночасточкових проток i розглядаються, як позасудиннi канали, що здмснюють проведення р^ дини до вщповщних груп секреторних кгмтин.
Перспективи подальших дослiджень. Плану-еться для подальшого вивчання змiн структури пщ-шлунково! залози при асептичному запалены у до-рослих та дггей.
Лiтература
1. Bychkov Yu.P. Radionukleotidnaya i ul'trazvukovaya diagnostika zabolevaniy podzheludochnoy zhelezy: avtoreferat dissertatsii na soiskaniye uchonoy stepeni doktora meditsinskikh nauk: 14.00.05 / Yu.P. Bychkov. - Moskva, 1997. - S. 7-10.
2. Zheleznov L.M.Vnutriorgannaya topografiya sosudistoy i protokovoy sistem podzheludochnoy zhelezy v svete mikrokhirurgicheskikh vmeshatel'stv/ L.M. Zheleznov // Morfologiya. - 1996. - T. 109, № 2. - S. 23-24.
3. Karupu V.Ya. Elektronnaya mikroskopiya / V.Ya. Karupu. - Kiyev: Vishcha shkola, 1984. - 240 s.
4. Kostilenko Yu.P. Metody raboty s polu tonkimi epoksidnymi srezami v gistologicheskoy praktike / Yu.P. Kostilenko, Ye.V. Kovalev // Arkhiv anat., gistol. i embriologii. - 1978. - T. 75, № 12. - S. 68-72.
5. Kostilenko Yu.P. Predmetnost' kontseptsii o strukturno-funktsional'nykh yedinitsakh organov / Yu.P. Kostilenko, L.B. Pelipenko, T.F. Deynega // Vestnik problem biologii i meditsiny. - 1997. - № 28. - S. 31-36.
6. Krutsyak V.N. Izgotovleniye seriy gistologicheskikh preparatov dlya sozdaniya rekonstruktsionnykh modeley / V.N. Krutsyak, V.I. Pronyayev, YU.P. Akhteremiychuk // Arkhiv anat., gistol. i embriologii. - 1988. - T. 95, № 10. - S. 87-88.
7. Mozheyko L.A. Morfofunktsional'naya kharakteristika podzheludochnoy zhelezy v postnatal'nom ontogeneze / L.A. Mozheyko, I.V. Gonchar, Ye.L. Anis'ko // Morfologiya. - 2007. - T. 131, № 3. - S. 82b-82.
8. Savishchev A.V. Ul'trastruktura kletok endokrinnoy i ekzokrinnoy chastey podzheludochnoy zhelezy v neonatal'nom periode / A.V. Savishchev // Fundamental'nyye issledovaniya. - 2010. - № 8. - S. 63-68.
9. Savishchev A.V. Morfogenez podzheludochnoy zhelezy cheloveka i yeye reaktivnost' v eksperimente: avtoreferat dissertatsii na soiskaniye uchonoy stepeni doktora meditsinskikh nauk: 14.03.01. 03.03.04 / A.V. Savishchev. - Sankt-Peterburg, 2010. -S. 5-8.
10. Turkevich N.G. Rekonstruktsiya mikroskopichesikh ob»yektov po gistologicheskim srezam / N.G. Turkevich. - Moskva: Meditsina, 1967. - 173 s.
11. Ul'yanovskaya S.A. Prenatal'nyy i ranniy postnatal'nyy morfogenez podzheludochnoy zhelezy cheloveka / S.A. Ul'yanovskaya // Fundamental'nyye issledovaniya. - 2013. - № 9-3. - S. 530-534.
12. Ul'yanovskaya S.A. Vnutriorgannaya mikroskopicheskaya topografiya podzheludochnoy zhelezy detey pervogo goda zhizni / S.A. Ul'yanovskaya, D.V. Bazhenov // Sovremennyye problemy nauki i obrazovaniya. - 2014. - № 4. - S. 254.
13. Fedina I.Yu. Osobennosti soyedinitel'notkannykh obrazovaniy podzheludochnoy zhelezy cheloveka i ikh rol' v razvitii oslozhneniy pri pankreonekroze: avtoreferat dissertatsii na soiskaniye uchonoy stepeni kandidata meditsinskikh nauk: 14.03.01. 14.01.17 / I.Yu. Fedina. - Barnaul, - 2011. - S. 5-9.
14. Rothwell D. "Ralph" glass knives - their effect on paraffin and resin section / D. Rothwell // N.Z.I. Med. Lab. Technol. - 1981. -V. 35, № 2. - P. 59-61.
ТОПОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА 1НТЕРСТИЦ1ЙНОГО ПРОСТОРУ ЧАСТОЧКИ ПЩШЛУНКОВОТ ЗАЛОЗИ У В1КОВОМУ АСПЕКТ!
Пелипенко Л. Б., врошенко Г. А., Лисаченко О. Д.
Резюме. Пщшлункова залоза новонароджено! людини - це дефинитивний функцюнальний орган, який за морфолопчними ознаками вiдрiзняеться вщ такого у доросло! людини деякими рисами, а саме - у вщносному переважанн в часточц пщшлунково! залози новонароджено! людини об'ему штерстицмного простору. В межах шдивщуально! залозисто! часточки штерстицмний прос^р являе собою складно розга-лужений лабiринт, що складаеться iз взаемозв'язаних мiж собою мiжацинарних щтин рiзно! форми та ши-рини. Найширшм i найпдратоваышм з них (вузловi штерстицмы "вщски"), яю розглядаються, як позасудины канали, розташоваы навколо внутршньочасточкових та загальночасточкових проток i здмснюють проведення рщини до вщповщних груп секреторних кл™н.
Ключов1 слова: пiдшлункова залоза, часточка, штерстицмний npocTip, кiнцевi вiдцiли, вивщы про-
ТОПОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ИНТЕРСТИЦИАЛЬНОГО ПРОСТРАНСТВА ДОЛЬКИ ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ В ВОЗРАСТНОМ АСПЕКТЕ
Пелипенко Л. Б., Ерошенко Г. А., Лисаченко О. Д.
Резюме. Поджелудочная железа новорожденного человека - это дефинитивный функциональный орган, который по морфологическим признакам отличается от такового у взрослого человека некоторыми чертами, а именно - в относительном преобладании в дольке поджелудочной железы новорожденного человека объема интерстициального пространства. В рамках индивидуальной железистой дольки интер-стициальное пространство представляет собой сложно разветвленный лабиринт, состоящий из взаимосвязанных между собой межацинарных щелей различной формы и ширины. Широкие и наиболее гидра-тованные из них (узловые интерстициальные «отсеки»), которые рассматриваются, как внесосудистые каналы, расположены вокруг внутридольковых и общедольковых протоков и осуществляют проведение жидкости к соответствующим группам секреторных клеток.
Ключевые слова: поджелудочная железа, долька, интерстициальное пространство, концевые отделы, выводные протоки.
TOPOLOGICAL CHARACTERISTIC OF THE INTERSTITIAL SPACE IN THE LOBULE OF PANCREAS IN THEAGE ASPECT
Pelipenko L. B., Yeroshenko G. A., Lisachenko O. D.
Abstract. Due to the development of clinical anatomy and gastroenterology, the interest of morphological scientists to a detailed study of the digestive system, in particular, the pancreas as a complex morpho-functional system, is growing.
Diagnosis of pancreatic diseases is one of the most difficult problems in gastroenterology, but achieving the desired result in the treatment of people suffering from pancreatic diseases, directly depends on the account of structural and functional indicators of the norm, without knowledge of which it is impossible to make a clear idea of the nature of a pathological process .
The aim of the research was to study the structure and correlation of the components that make up the individual lobule of pancreatic gland of a newborn and an adult human.
The material of the study was 10 fragments of pancreatic preparations of newborns and 10 fragments of pancreatic preparations of mature people of 1 period (aged from 22 to 35 years), who died from causes not related to diseases of the gastrointestinal tract and who didn't have them in the anamnesis.
The material was fixed in a 4% solution of glutaraldehyde and sealed in ЭПОН -812 according to the generally accepted procedure. Serial semi-thin sections were obtained on the ultramicrotome of УМТП -7, 0.1 solution of toluidine blue was used as a dye. Histological and stereomorphological analysis was carried out with the help of microphotos of serial semi-thin histological sections of the pancreas of the examined people. Stereomorphological analysis was carried out by the method of multilayer plastic reconstruction.
It was found that the pancreas of a newborn baby is a definitive functional organ that differs morphologically from that of an adult in some features, namely, in the relative predominance of a volume of interstitial space in the pancreas of a newborn human. Within the individual glandular lobule, the interstitial space is a complexly branched labyrinth consisting of interconnected interacinal gaps of different shapes and widths. The widest and most hydrated of them (nodal interstitial "compartments"), which are considered as extravascular channels, are located around the intra-lobular and general lobular ducts and conduct the fluid to the appropriate groups of secretory cells.
Keywords: pancreas, lobe, interstitial space, end sections, excretory ducts.
Рецензент - проф. Пронiна О. М.
Стаття надшшла 14.10.2017 року
