CC BY
29
УДК 611.21 + 611.715 ] : 616 - 055 Сербн С.1
ТОПОГРАФО-АНАТОМ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ЛОБОВО1 ПАЗУХИ ЛЮДЕЙ ЗР1ЛОГО В1КУ В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д ТИПУ БУДОВИ ГОЛОВИ ( ЧЕРЕПА) ТА СТАТ1
ВДНЗУ«Украшська медична стоматологiчна акаде1^я», м. Полтава
Вивчення топографо - анатом'чних особливостей лобово! пазухи в норм/ людей зрлого вку в зале-жност! в'д типу будови голови (черепа) та стат/ мае велике практичне значення для сучасних оториноларинголог^' та морфологи. Метою досл'дження було проведення макроскопчного та ан-тропометричного досл'дження лобовоУ пазухи людей зрлого &ку в залежност/ в'д типу будови голови (черепа) та стат'!. На 50 головах людей, як померли в'д патологш, як не пов'язан'! з захворю-ваннями приносових пазух, ми проводили антропометричнi вим'рювання. Далi проводився трепана-цйний доступ до порожнини черепа, псля видалення головного мозку та мозкових оболонок руйну-валась задня стнка лобових пазух та проводився макроскопчний опис з кефалометричними вим-рюваннями. В нашому досл'дженн'! пазухи локал'зувалися у рiзних частинах лобовоУ кютки. Було встановлено, що у чоловтв найчастше зустр'чаеться 2-й та 4-й типи (форми вар'абельност) лобових пазух, а у жнок 1-й та 3-й. Для людей зрлого &ку характерна стабльна анатом'чна конф-гура^я лобових пазух та визначаеться Ух значна вар'абельн'ють. Найбльша постшн'ють анатом'ч-но'У конфiгурацiУ лобових пазух в'дм'чаеться при брахiморфному тип будови голови (черепа). Лобов/ пазухи незначних (гпопластичних) розмiрiв (< 1см по висот/ задньо'У стнки) в'дсутн'! при дол'комо-рфному тип! будови голови (черепа). У чоловтв та жiнок найбльш розповсюджений тип голови (черепа) мезоморфний. Брахiморфний тип голови (черепа) бльш частше зустр'чаеться у ж/'нок, нiж у чоловтв. Долiхоморфний тип голови (черепа) частше зустр'чаеться у чоловтв нiж у жiнок.
Ключов1 слова: лобова пазуха, людина, антропометр1я, кранюметр1я, кефалометр1я, макроскоп1я.
Дана робота е фрагментом науково-дослiдноi' роботи кафедри медицини надзвичайних ситуацй з оперативною хiрургiею та топографчною анатомiею ВДНЗ УкраГни «УМСА» «Морфологiя судинно-нервових взаемовiдношень органiв голови та ши'( в нормi та пiд дiею зовншшх чинниюв у вковому аспе^. Створення нових та модифжа^я снуючих хiрургiчних шовних ма-терiалiв i експериментально - морфологчне обфунтування !х використання в клiнiцi», № держреестрацп 0107и001657.
Вступ
За останш роки в УкраТн рют захворюваност на ришти, риносинуТти та ринофаршпти сягнув 489,9 на 100.000 тис. населення. Якщо розгля-дати структуру хворих, госпiталiзованих до ЛОР-стацiонарiв, то кшькюний показник па^екпв i3 запальними захворюваннями носа i приносових пазух складае 52% [4].
Лобовi пазухи (ЛП) та носова порожнина з шшими приносовими пазухами та анатомiчними структурами, являють собою едину фiзiологiчну систему, кожна частина якоТ виконуе певну влас-тиву ттьки Тй функцш [2].
Тому на нашу думку, вивчення топографо -анатомiчних особливостей ЛП в нормi людей зрн лого вку в залежност вщ типу будови черепа (голови) та стат мае велике практичне значення для сучасних оториноларингологи та морфологи.
Метою дослщження
Проведення макроскошчного та антропомет-ричного (краню-, кефалометричного) дослщження ЛП людей зртого вку в залежносп вщ типу будови голови (черепа) та статп.
Об'ект i методи дослщження
Наше дослщження було проведене в умовах (секцшних залах, ммнатах) Полтавського облас-ного патологоанатомiчного бюро Управлшня охорони здоров'я ПолтавськоТ обласноТ держав-ноТ адмшютраци та у примщенн (секцшному за-
л^ судово-медичного моргу бюро судово-медичноТ експертизи Управлшня охорони здоров'я ПолтавськоТ обласноТ державноТ адмшютраци.
Дослщження проводилося згщно з мiжнарод-ними нормами проведення бюлопчних дослн джень. Проведет дослщження повшстю вщповн дають законодавству УкраТни та вщповщають принципам ХельсшськоТ деклараци прав люди-ни, конвенци Союзу бвропи вiдносно прав лю-дини та бiомедицини (пщтверджено висновком комiсiТ по бiоетицi, протокол № 3, 2006 рк).
На 50 головах людей, як померли вщ патоло-гiй, якi не пов'язан з захворюваннями приносових пазух, ми проводили антропометричш (кра-нiометричнi) вимiрювання за допомогою м'якоТ стрiчки з цiною подiлки до 1 мм.. Далi проводився трепанацшний доступ до порожнини черепа. Пюля видалення головного мозку з мозковими оболонками та руйнування задньоТ стшки лобових пазух проводився макроскошчний опис та кефалометричне вимiрювання висоти задньоТ стiнки ЛП. Серед померлих були 31 чоловк та 19 жшок. Середнiй вiк вах померлих склав 57,9 рокiв, тобто ми мали справу з людьми зртого вь
ку [1].
Результати дослiджень та 1х обговорення
Лобова пазуха (sinus frontalis) розмiщуеться у лобовш кiстцi i являе собою парну порожнину, роз'еднану мiжпазушною перетинкою. Перетинка по середнш лiнiТ мала мюце у 62% (31 у абс.)
випадш, вщхилялася вправо у 16 % (8 у абс.) випадш, влiво у 22% (11 у абс.) випадмв. Вщхи-лення у той чи шший бiк коливалися вщ 2 до 17 мм, причому вщхиляеться бiльше верхня части-на перетинки, тодi як нижня частина зазвичай збер^ае серединне положення. Вщкриваеться ЛП у середнiй носовий хщ отвором пазухи. У двох випадках апертура ЛП була одна. При цьо-му половини ЛП сполучались мiж собою через отвiр у мiжпазушнiй перетинцi. Можливо перед-бачити, що цей отвiр утворюеться внаслiдок ре-
Топогрaфо-aнaтомiчнi особливот ЛП за типами (формами
зорбцп кютково' тканини.
В нашому дослiдженнi пазухи локалiзували-ся у рiзних частинах лобово' кiстки: 1. Носовiй частит лобово' кютки; 2. Носовiй частит та лус-цi лобово' кютки; 3. Лусщ носовiй та очнш час-тинах лобово' кiстки з вщсутнютю бухт; 4. Лусцi, носовш та очнiй частинах лобово'' кютки з наяв-нiстю бухт, тобто були видтет 4 типи (форми варiабельностi) лобових пазух за класифка^ею Н.Г. Костоманово' (1958) (табл. 1) [3].
Таблиця 1.
iабельностi) з локалiзацieю у рiзних частинах лобовоТ юстки з правоТ, лiвоТ сторн та у залежнот вiд статi
Тип пазухи (форма варiабельностi) Локалiзацiя ЛП у частинах лобово!' кютки Справа (%)/ абс. Злiва (%)/ абс. Чоловки абс. (%) Жшки абс. (%)
Перший тип (1) 1. Носовш частит лобово!' кютки 8%/ 4 4%/ 2 1 (33,4 %) 2 (66,6%)
3 померлих 3 випадки -100%
Другий тип (2) 2. Носовш частит та лусц лобово!' кiстки 24%/ 12 16%/ 8 7 (70%) 3 (30%)
10 померлих 10 випадюв - 100%
Третш тип (3) 3. Лусц^ носовiй та очнiй частинах лобово!' кiстки з вiдсутнiстю бухт 48%/ 24 56%/ 28 15 (57%) 11 (43%)
26 померлих 26 випадюв - 100%
Четвертий тип (4) 4. Лусц^ носовiй та очнiй частинах лобово!' кiстки з наявнiстю бухт 20%/ 10 24%/ 12 8 (76%) 3 (24%)
11 померлих 11 випадюв - 100%
Всього 100% | 100% 3/10/26/11
100% 50 померлих 50 випадюв
Нами було встановлено таке розташування ЛП з право' та лiво' сторш: у носовш частит лобово' кютки (справа - 8%, злiва - 4% випадш); носовш частит та лусц лобово' кютки (справа -24%, злiва - 16% випадмв); лусщ носовш та очнш частинах лобово' кютки з вщсутнютю бухт (справа - 48%, злiва - 56% випадш); лусц^ носовш та очнш частинах лобово' кютки з наявню-тю бухт (справа - 20%, злiва - 24% випадш) (табл. 1).
Що стосуеться розподту за статтю, то одержат таю дат: у носовш частит лобово' кютки (чоловки - 33,4%, жшки - 66,6% випадмв); носовш частит та лусц лобово' кютки (чоловки -70%, жшки - 30% випадш); лусц^ носовш та очнш частинах лобово' кютки з вщсутнютю бухт (чоловки - 57%, жшки - 43% випадш); лусц^ носовш та очнш частинах лобово' кютки з наяв-нютю бухт (чоловки - 76%, жшки - 24% випад-кiв) (табл. 1).
Таким чином було встановлено, що у чоловшв найчаспше зустрiчаеться 2-й та 4-й, а у жшок 1-й та 3-й типи (форми варiабельностi) ЛП (табл. 1).
Для визначення типу будови голови (черепа) нами визначений черепний показник (шдекс), який А. Retzius (1842) назвав поперечно - поздо-вжтм покажчиком. Черепний шдекс визначався
на головах (черепах) померлих людей перед проведенням трепанацп. Черепний шдекс ви-значаеться як сшввщношення ширини (поперечного дiаметру - вiдстанi мiж ™'яними буграми (еурiонами)) до його довжини (поздовжнього дь аметру - вщстат вiд глабели до зовнiшнього по-тиличного виступу (опiстiона)), виражене у вщ-сотках (рис. 1) [ 6,7,8,9].
Як вже вщомо розрiзняють три основних типи черепа (голови) за класифка^ею R. Martin (1926) [6,7,8,9]:
1. долiхоцефалiчний - черепний шдекс менше 75 %;
2. мезоцефалiчний - черепний iндекс вщ 75 до 80 %;
3. брахiцефалiчний - черепний iндекс бтьше 80 %.
Пiсля повного руйнування заднiх стшок ЛП долотами та хiрургiчним молотком з гумовою накладкою нами був застосований кефалометрич-ний метод (Храппо Н.С. та сшвавтори, 1999; 2001) [6,7] для визначення висоти задньо'1 стшки ЛП (рис. 2). ЛП являе собою тригранну шрамщу, задня стшка яко'1 е одтею з граней, тому нам треба було визначити апофему — висоту одте'Г з граней (задньо'1 стшки) шрамщи.
Рис 1. Ор1ентири, як\ використовуються для визначення розм1р1в лицевого, мозкового в1дд1л1в черепа (голови) з визначенням Тх тип'1в
1 - брегма, 2 - метопюн, 3 - глабела, 4 - порюн, 5 - опютокранюн (опютюн), 6 - ¡нюн, 7 - астерюн, 8 - еурюн, 9 - назюн, 10 - назоспинальна точка, 11 - простюн, 12 - орбтальна точка, 13 - скулова точка, 14 - зигомаксилярна точка,
15 - погонюн, 16 - гонюн.
Орieнтирами для вимлрювання були - верхiв-ка трикутника гран (задньоТ стшки, трамщи), яка була бтя верхньоТ частини борозни верхнього сантального синусу та середина вщстаы мiж точками, як утворюють нижню сторону трикутника (граы, задньоТ стшки) (рис. 2). Цей вимiр являе собою висоту задньоТ стшки ЛП людини. Для цього нами використовувався циркуль для вимь рювань вщстаней, що вдазняеться вщсутнютю грифеля i загостренням обох нiжок. Пiсля засто-сування циркуля його ыжки прикладали до зви-чайноТ лiнiйки з цiною подтки 1 мм..
Нас цiкавили випадки незначних розмiрiв (п-поплазiя) ЛП (< 1 см. по висот задньоТ стшки), або Тх повна вщсутнють (аплазiя). З л^ератур-них джерел вщомо, що у 11-15% випадюв одна з ЛП вщсутня (однобiчна аплазiя). У 4-5% випадюв вiдсутнi обидвi ЛП (двобiчна аплазiя). У 30% па-цiентiв зустрiчаеться гiпоплазiя ЛП (Ф.С. Бокш-тейн,1956; З.А. Лаврушенкова, 1956) [5].
В нашому дослiдженнi не було випадюв вщсу-тностi (аплазiТ) ЛП. Ппопластичы ЛП були знай-денi при брахiморфному та мезоморфному типах будови черетв по 1 випадку та 7,7% / 3,85% вщ-
повщно; при долiхоморфному типi черепа ппо-пластичних ЛП нами не виявлено (табл. 2).
Симетричн ЛП нами були виявлен при брахь морфному тип будови черепа у 18% випадюв (2 випадки у абс.). При мезоморфному типi будови черепа вiдмiчаеться велика варiабельнiсть анато-мiчоТ конфiгурацiТ ЛП. Найбiльша постiйнiсть ана-тсшчноТ конфiгурацiТ ЛП вiдмiчаеться при бражмо-рфному тигп будови черепа (табл._21
Рис. 2 Зруйнован1 задн1 стнки лобових пазух з внутр1шньоТ основи черепа.
Макропрепарат: визначення висоти задньоТ стнки ЛП людини (пояснення в текст).
Таблиця 2
Залежн'ють типу будови голови (черепа) вд статт1 та особливост'1 макроскоп1чноТ будови ЛП у залежност1 вд типу будови голови (черепа)
^^^^ Тип голови ^^^^ (черепа) Всього ^^^^ Ктькють випадк1в абс. (%) Чолов1ки абс. (%) Жшки абс. (%) Макроскотчний опис
Брах1морфний череп 13 (26,37 %) 7 (22,6 %) 6 (31,6 %) В1дм1чаеться найб1льша постшнють анатом1чноТ конф1гурац1Т ЛП. Симетричн1 ЛП зустр1чаються у 18% випадк1в (2 випадки у абс.). ЛП незначних (ппопластичы) розм1р1в (< 1 см по висот1 задньоТ ст1нки) у 7,7 % випадк1в (1 випадок у абс.).
Мезоморфний череп 26 (52,73%) %) со со (51 10 (52,65%) Вщм1чаеться велика вар1абельнють анатом1чоТ конф1гурац1Т ЛП. Випадк1в симетричних ЛП не виявлено. ЛП незначних (ппопластичы) розм1р1в (< 1 см по висот1 задньоТ стшки) у 3,85 % випадк1в (1 випадок у абс.).
Дол1хоморфний череп 11 (20,9%) 8 (25,8%) 3 (15,75%) Вщм1чаеться постшнють анатом1чноТ конф1гурацп ЛП. Випадк1в симетричних ЛП не виявлено. Випадк1в (ппопластичних) незначних (< 1 см по висот1 задньоТ ст1нки) розм1р1в ЛП не виявлено.
Всього 50 (100%) 31 (100%) 19 (100%)
З даними щодо особливостей будови ЛП у залежност вщ типу будови голови (черепа) мо-жливо ознайомитися у табл. 2.
Що стосуеться розподту типiв голови (черепа) по вщношенню до стаН то нами отриманi такi дат: брахiморфний тип черепа виявлений у 22,6% (7 у абс.) чоловшв та у 31,6% (6 у абс.) жшок; мезоморфний тип черепа виявлений у 51,6% (16 у абс.) чоловтв та у 52,65% (10 у абс.) жшок; долiхоморфний тип черепа виявлений у 25,8% (8 у абс.) чоловтв та у 15,75% (3 у абс.) жшок (табл. 2).
З отриманих даних видно, що як у чоловтв, так i у жшок найбтьш розповсюджений тип голови (черепа) мезоморфний, за вщсотковим сшввщношенням у половини чоловшв та жшок виявлений даний тип. Брахiморфний тип голови (черепа) бтьш часпше зус^чаеться у жшок, шж у чоловшв. Долiхоморфний тип голови (черепа) часпше зус^чаеться у чоловтв нiж у ж1нок.
Отже проведене макроскошчне дослiдження ЛП показало, що вщ постнатального перiоду до повного дорослшання людини йде формування рiзних антропометричних форм черепа: долiхо-, мезо-, та брахiцефалiчного з рiзною анатомiч-ною конфiгурацiею даних пазух. Ц особливостi потрiбно враховувати клiнiцистам при визначен-нi доступiв при оперативних втручаннях на ЛП та сумiжних анатомiчних структурах.
З точки зору топографiчноï анатомп ЛП роз-ташовуються вище iнших приносових пазух у рн зних частинах лобово' кютки та мають досить велику варiабельнiсть форм. Приносовi пазухи, зокрема лобова з носовою порожниною, явля-ють едину фiзiологiчну систему, в якш дослщже-нi нами пазухи займають не останне мiсце за функцюнальною iерархiею.
Висновки
Таким чином пщводячи пiдсумок результатiв проведеного топографо - анатомiчного дослн дження за даними макроскопп та антропометрп ЛП, можна прийти до наступних висновш:
1. Для людей зртого вку характерна стабн льна анатомiчна конфiгурацiя ЛП та визначаеть-ся |'х значна варiабельнiсть;
2. Тип (форма варiабельностi) ЛП залежить вiд статi, у чоловтв найчастiше зустрiчаеться 2-й та 4-й типи ЛП, а у жшок 1-й та 3-й;
3. Найбтьша постшнють анатомично''' конфн гурацп ЛП вiдмiчаеться при брахiморфному типi будови голови (черепа);
4. Найбiльша варiабельнiсть анатомiчноï конф^урацш ЛП вiдмiчаеться при мезоморфному тип будови голови (черепа);
5. ЛП незначних (ппопластичних) розмiрiв (< 1см по висотi задньо''' стiнки) вiдсутнi при долн
хоморфному тип будови голови (черепа);
6. У чоловшв та жiнок найбтьш розповсюджений тип голови (черепа) мезоморфний. Бра-хiморфний тип голови (черепа) бтьш часпше зустрiчаеться у жшок, шж у чоловiкiв. Долiхомо-рфний тип голови (черепа) часпше зус^чаеть-ся у чоловiкiв шж у жiнок.
Перспективи подальших дослщжень
В подальшому плануеться провести кореля-цiйний аналiз отриманого цифрового матерiалу для отримання статистичних даних в залежносп вiд таких показникiв як стать, вк померлих та антропометричш особливосп.
Лiтература
1. Бунак В.В. Выделение этапов онтогенеза и хронологические границы возрастных периодов / В.В. Бунак // Советская педагогика. - 1965. - № 11. - С. 105-119.
2. Гайворонский И.В. Анатомические корреляции при различных вариантах строения верхнечелюстной пазухи и альвеолярного отростка верхней челюсти / И.В. Гайворонский, М.А. Смирнова, М.Г. Гайворонская // Вестник Санкт-Петербургского Университета. Серия 11: Медицина. - 2009. - № 3. - С. 223-228.
3. Костоманова Н.Г. К вопросу об изменчивости положения, формы, размеров и придаточных полостей носа у человека (анато-мо- рентгенологическое исследование) : автореф. дис. на соискание учёной степени канд. мед. наук : спец 14.00.02 "Нормальная анатомия" / Н.Г. Костоманова. - Саратов, 1958. - 12 с.
4. Пискунов С.З Клиническая ринология / С.З. Пискунов, Г.З. Пискунов. - М. : Миклош. - 2002. - 390 с.
5. Тишко Ф.О. Проблеми лобових пазух / Ф.О. Тишко, Ж.А. Терещенко, О.О. Островська, О.В. Павлова // Здоров'я УкраТни. -2013. - № 1 (21). - С. 60-64.
6. Храппо Н.С. Нос в системе целого черепа / Н.С. Храппо, Н.В. Тарасова. - Самара : СамГМУ, 1999. - 172 с.
7. Применение краниометрии, рентгеноморфометрии и кефалометрии в ринологии : Учебное пособие для врачей / [Н.С. Храппо, В.Д. Иванова, Н.В. Тарасова и др.]. - Самара : СамГМУ. - 2001
- 30 с.
8. Martin R. Lehrbuck der Antrologie / R. Martin. - Jena : Fisher. -1928. - P. 575.
9. Martin R. Lehrbuck der Antrologie in sistemashen / R. Martin. -Darsttellung. - Stuttgart. - 1957. - P. 324.
References
1. Bunak V.V. Videlenie etapov ontogeneza i chronologicheskie granici vozrastnih periodov / V.V. Bunak // Sovetskay pedagogika. - 1965.
- № 11 - S.105-119.
2. Gayvoronskiy I.V. Anatomicheskie korelacii pri razlichnih variantah stroenia verhnechelustnoy pazuhi i alveolarnogo otrostka verhney chelusti / I.V. Gayvoronskiy, М.А. Smirnova, М^. Gayvoronskay // Vestnik Sankt -Peterburgskogo Universiteta. Seria 11 : Medicina. 2009. - № 3. - S. 223- 228.
3. fostomanova N.G. К voprosu ob izmechivosti polozhenia, formy, ramerov i pridatochnyh polostey nosa u cheloveka (anatomo -rentgenologicheskoe issledovanie): avtoreferat dysertacyi na soiskanie uchyonoy stepeni kandidata medicinskih nauk: specialnost 14.00.02 "Normalnaya anatomia" / N.G. Kostomanova. - Saratov, 1958. -12 s.
4. Piskunov S.Z. Klinicheskaya rinologia / S.Z. Piskunov, G.Z. Piskunov. - М. : Myklosh. - 2002. - 390 s.
5. Tyshko F.O. Problemy lobovyh pazuh / F.O. Tyshko, Zh. A. Terechenko, O.O. Ostrovska, O.V. Pavlova // Zdorova Ukrainy. -2013. - № 1 (21). - S. 60-64.
6. Hrappo N.S. Nos v systeme celogo cherepa / N.S. Hrappo, N.V. Tarasova. - Samara : SamGMU. - 1999. - 172 s.
7. Hrappo N.S. Primenenie kraniometrii, rentgenomorfometrii i kefalometrii v rinologii: Uchebnoe posobie dla vrachey / N.S. Hrappo, V.D. Ivanova, N.V. Tarasova, S.S. Cherkashin. - Samara : SamGMU. - 2001 - 30 s.
8. Martin R. Lehrbuck der Antrologie / R. Martin. - Jena: Fisher. -1928. - P. 575.
9. Martin R. Lehrbuck der Antrologie in sistemashen / R. Martin. -Darsttellung. - Stuttgart. - 1957. - P. 324.
Реферат
ТОПОГРАФО-АНАТОМИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ЛОБНОЙ ПАЗУХИ ЛЮДЕЙ ЗРЕЛОГО ВОЗРАСТА В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ТИПА СТРОЕНИЯ ГОЛОВЫ (ЧЕРЕПА) И ПОЛА Сербин С.И
Ключевые слова: лобная пазуха, человек, антропометрия, краниометрия, кефалометрия, макроскопия.
Изучение топографо - анатомических особенностей лобной пазухи людей зрелого возраста в зависимости от типа строения головы (черепа) и пола имеет большое практическое значение для современных оториноларингологии и морфологии. Целью исследования было проведение макроскопического и антропометрического исследования лобной пазухи людей зрелого возраста в зависимости от типа строения головы (черепа) и пола. На 50 головах людей, которые умерли от патологий, не связанных с заболеваниями околоносовых пазух, проводились антропометрические измерения. Далее проводился трепанационный доступ в полость черепа, после удаления головного мозга и мозговых оболочек мы разрушали заднюю стенку лобных пазух и проводили макроскопическое описание с ке-фалометрическими измерениями. В нашем исследовании пазухи локализовались в разных частях лобной кости. Было установилено, что у мужчин чаще всего встречается 2-й и 4-й типы (формы вариабельности) лобных пазух, а у женщин 1-й и 3-й. Для людей зрелого возраста характерна стабильная анатомическая конфигурация лобных пазух и определяется их значительная вариабельность. Наибольшее постоянство анатомической конфигурации лобных пазух отмечается при брахиморфном типе строения головы (черепа). Наибольшая вариабельность анатомической конфигурации лобных пазух отмечается при мезоморфном типе строения головы (черепа). Лобные пазухи незначительных (гипо-пластических) размеров (< 1см по высоте задней стенки) отсутствуют при долихоморфном типе строения головы (черепа). У мужчин и женщин наиболее распространенный тип головы (черепа) мезоморфный. Брахиморфный тип головы (черепа) более чаще встречается у женщин, чем у мужчин. Доли-хоморфний тип головы (черепа) чаще встречается у мужчин чем у женщин.
Summary
TOPOGRAPHIC AND ANATOMICAL FEATURES OF THE FRONTAL SINUS IN MIDDLE-AGED DEPENDING ON THE TYPE OF HEAD (SKULL) STRUCTURE AND SEX Serbin S.I.
Key words: frontal sinus, adults, anthropometry, craniometry, cephalometry, macroscopy.
The study of topographic and anatomical features of the frontal sinus in middle-aged persons depending on the type of head (skull) structure and gender is of great practical significance for current otorhinolaryngol-ogy and morphology. The aim of the study was to carry out macroscopic and anthropometric studies of the frontal sinus in middle-aged people, depending on the type of head (skull) structure and sex. 50 heads of people who died of pathologies unrelated to diseases of the paranasal sinuses were carried out anthropometric measurements. Then trepanation access into the cranial cavity was made after removing the brain and meninges. We destroyed the posterior wall of the frontal sinuses and carried out macroscopic description and cephalometric measurements. In our study, the sinuses were located in different parts of the frontal bone. It was found out men were most often observed to have the 2nd and 4th types (forms of variability) of the frontal sinuses, while women were studied to have the 1st and 3rd types. Middle-aged individuals were characterized to have stable anatomical configuration of frontal sinuses, and was determined by their significant variability. The greatest steadiness of anatomical configuration of the frontal sinuses was marked in the persons with brachymorphic structure of the head (skull). The greatest variability in anatomical configuration of the frontal sinuses was marked in the persons with mesomorphic structure of the head (skull). The frontal sinuses of small (hypoplastic) sizes (<1 cm height of the rear wall) were not observed in the persons with dolichomorphic structure of the head (skull). Mesomorphic type was registered as the most common type of the head (skull) structures in males and females. Brachymorphic type head (skull) was more often found in women than in men. Dolichomorphic structure of head (skull) was more common in men than in women.
