CC BY
21
М.О. Маслаков, В.В. 1ванченко, А.С. 1лына
ДНУ «Вiддiлення морськоТ геологи та осадочного рудоутворення НАН УкраГни», КиТв
ТОНКЕ ТА ДИСПЕРСНЕ ЗОЛОТЕ ЗРУДЕН1ННЯ НА П1ВН1ЧНО-ЗАХ1ДНОМУ УЗБЕРЕЖЖ1 ЧОРНОГО МОРЯ
Вивчено золото з прибережно-морських iргчкових вгдкладгв на твтчно-захгдно-му узбережжi Чорного моря. Уверхтх дыянках алювiального розрiзу золото мае невеликий eMicm домшок, утворюе тонк пластини з чткими контурами, складен напливами, коломорфними агрегатами з безлiччю пустот. Унижньому при-плотиковому iнmервалiрозрiзу дом^ють щшьш грудкуваmi часто деформован зерна зi cрiблом та тшими домшками. Наведен оcобливоcmiзолота в деякш мiрi пояснюють регюнальщ проблеми його виявлення i збагачення. Ключовi слова: алювш, золотоносна асощацш, морфологш золота.
Вступ
Алюв1альн1 та прибережно-морсью шщаш вщклади швшчного заходу Чорного моря мають велике народногосподарське значення, передус1м як буд1вельний матерiал. В останнш час встановлена ix золотоностсть. Роботами украiнськиx вчених виявлена П1вден-ноукрашська провшщя тонкого та пилоподiбного золота [8].
Зростання уваги до дисперсного та тонкого золота викликано вичерпанням запас1в кор1нних та розсипних родовищ золота. Ба-гато автор1в вважають, що XXI столiття буде столпгям дисперсного золота, яке можна вилучати як супутн1й продукт при видо-буваннi пiску для буд1вництва, виробництва скла чи 1нших потреб.
Вивчення потенцiйноi золотоносностi Пiвнiчно-Заxiдного Причорномор'я являе собою логiчне продовження багаторiчниx дослщжень, що проводились украшськими дослщниками в межах пiвнiчноi частини акваторп Чорного та Азовського мор1в, прилег-лих частин суходолу i на Кримському п1востров1 [2, 6-9, 12]. Воно враховуе геолоичну будову шщаних вiдкладiв пiвнiчно-заxiдного узбережжя Чорного моря, наявн1сть доголоценовоi мереж1 палео-рж, в1ков1 спiввiдношення i лiтологiю прибережних надзаплавних
© М.О. МАСЛАКОВ, В.В. 1ВАНЧЕНКО, А.С. 1ЛЫНА, 2017
aлювiaльних терас в долинах палеорж Дн1пра, Днicтpa, дельти Дунаю та його па-леопроток1в, м1грац1ю палеорусел, змiну глибини i часу ix формування, лгголо-го-мiнеpaлогiчнi характеристики донних в1дклад1в та 1нше [8, 10].
Вважаеться ймов1рним формування промислових розсишв тонкого та пило-видного золота також на шельф1, де роботами досл1дниками ОДУ 1м. I.I. Мечникова в попередш роки вид1лено с1м рудоносних пол1в, а також в прибережних субаквальних в1дкладах суходолу П1вшчно-Зах1дного Причорномор'я, у дельта р. Дунай, басейш р. Турунчук (б1ля с. Б1ля'вка), алюв1альних в1дкладах долини Кучурган тощо [5]. На сучасному узбережж Чорного моря украшськими вчени-ми виявлено дисперсне золото в р1зних прибережно-морських формах (на пляжах, в дельтах, косах, барах) [4].
Даш геолоичного пошуку золота останн1х рок1в в район Нижнього Подш-пров'я св1дчать, що узбережжя нижнього Дншра е районом потенц1йного нако-пичення тонкого золота. Воно зосереджуеться в п1щаних просторах м1ж нижн1м Дншром 1 побережжям Каркиштсько' затоки Чорного моря (мал. 1).
Попередн1ми досл1дженнями встановлено, що найбшьш високим вмгстом тонкодисперсного золота характеризуются сучасш прибережно-морсью, алювь альш, а також еолов1 в1дклади у нижн1й течи Дн1пра 1 Дунаю, де виявлеш окрем1 верстви з вмгстом в1д 0,10 до 0,29 г/м3. Виявлеш особливоста складу, морфологи
Рис. 1. М1сця локал1задИ 1 перспективи золотого зруденшня на п1вноч1 Азово-Чорноморського басейну: 1 - сучасн1 лимани 1 озера, 2 - берегова л1тя моря в пер1од максимально'! верхнеплю-ценово' регреси, 3 - шельфова зона, що осушилася, 4 - долини палеор1чок, що встановлет в результата зн1мальних роб1т, 5 - передбачуваш долини палеор1чок, 6 - шдводш конуси вине-сення палеор1чок, 7 - золоторудн1 родовища на УКЩ, 8 - знах1дки 1 рудовиявлення тонкого золота, 9 - дшянки прибережного суходолу, найбшьш перспективт для иошуюв прояв1в тонкого золота у межах П1вденноукра'нсько' провшци
{ внутр1шньо1 будови вщдшень золота свщчать про надходження золота з р1зних джерел 1 участ1 д1агенетичних перетворень осаду у формувант золотоносних асо-ц1ац1й 1 парагенезис1в [1, 3].
Золотоностсть алюв1альних в1дклад1в заплави р. Дншро приурочена, в основному, до базальних горизонт1в в передплотиковш частин1 розр1зу, представлено-го, як правило, бшьше грубоуламковим матер1алом - крупнозернистими пска-ми, грав1йними тсками або п1щано-грав1йно-галечними в1дкладами. I тшьки в окремих випадках дещо шдвищена золотоносн1сть з'являеться перед глинистими прошарками.
Склад золота змшюеться в широкому д1апазот 1зоморф1зму системи Cu-Ag-Au, включаючи як метали високо1 чистоти, так 1 перехщш пром1жн1 члени 1зоморф-них рядв [3].
Об'екти i методи
Золотоносн1сть сучасних пляжних 1 донних морських в1дклад1в уздовж п1вн1чного узбережжя Каркш1тсько1 затоки на сход1 1 узбережжя вщ Же-бриянсько1 затоки до Одеси зумовила необх1дн1сть розширення територ1! досл1д-жень на захщ. В робот1 наведен1 нов1 даш про особливост1 золотого осадконако-пичення в межах П1вн1чно-Зах1дного Причорномор'я. Дослщження проводили в нижн1й теч1! Дншра, в межах укра!нсько1 частини гирла Дунаю, в Очаювськш протоц1 1 прируслових д1лянках та прилегл1й частини узбережжя Чорного моря. Польов1 роботи по вивченню перспективност1 розсип1в золота включали буршня досл1дних свердловин, глибиною до 6 м в м1сцях, де були виявлен1 зони нако-пичення золота (рис. 2). Також використовували результати ран1ше виконаного
Рис. 2. Мкця знах1док золота у гирловш д!лянд1 Дунаю: 1 - слщи; 2 - до 0,1 г/т; 3 - бшьше 0,1 г/т
буршня пошукових свердловин на золото глибиною до 50 м. Концентрата важ-ких мiнералiв видiляли на концентрац1йному стол1 i гвинтовому сепаратор! (установка «Говерла») та у вихровому мшерально-повпряному потощ (установка ДНУ ВМГОР НАНУ конструкцп Ю.Д. Чугунова). Важк! м1нерали осаду вивчали методами мжрозондового анал!зу (МЗА), растрово! електронно! (РЕМ) i оптично! мжроскопл (аналггик В.В. Пермяков). Знах1дки золота шдтверджували даними проб1рного анал1зу матер1алу в1д1браних проб та продуктов !х збагачення.
Результати
За даними проб1рних анал1з1в вмкт золота в концентратах части-ни проб наближаеться до р1вня, з якого стае можливим видобування золота в промислових масштабах. В одн1й проб! з алюв1ю р. Дунай зафжсовано рудопро-явлення розсипного золота.
Spectrut
Au
10 12
Рис. 3. Пластинчасте золото з дельтового алюв1ю р. Дунай бшя м. Вилкове та його склад. РЕМ, МЗА
У верхн1х д1лянках алюв1ального розр1зу р. Дунай золото утворюе тонк1, до 5-7 мкм пластини !з чггкими контурами. Пластини складен! напчними агрегатами, напливами, коломорфними утвореннями, характерними для продуктов розкристал1зацп коло!дних розчишв. Скульптура поверхт золота в1дображае «реплжу» субстрату, на якому в1дбувалася кристал1защя, та мае мжроскотчну шорстюсть, що суттево п1двищуе рухливкть золотин у водному потощ. Проб-тсть золота висока та витримуеться по всьому об'ему часточок.
Характерною особливгстю золота з покр1вл1 верств сучасних р1чкових i прибе-режно-морських в1дклад1в е неоднородна внутр1шня будова. Окрем1 зерна мшера-лу представляють собою м1кропористий ажурний агрегат дендрит1в i скелетних кристал1в золота. Переплет1ння видовжених лускуватих та вигнутих вид1лень м1с-тять велику кшьюсть порожнин розм1ром до 6-8 мкм. Частина з них заповнена гшергенними м1нералами, найчаст1ше каол1ттом.
На поверхт та в кавернах у породах плотика та у надплотиковому алюви золото мае дещо 1нш1 особливосп. Тут домшують щ1льт грудкувап, наближет до 1зометричного вигляду, часто деформован1 зерна з вм1стом ср1бла та 1нших дом1-шок (рис. 4). Надтоню пластинки, що домшують у верхн1х верствах, зустр1чають-ся р1дше. Розм1р золотинок змшюеться в1д 0,03 мм до 0,18 мм.
Рис. 4. Пластично деформована часточка ср1блистого золота (Au 52,49%, Ag 47,51%) з нижнiх приплотикових дiлянок алювiального розрiзy у першiй надзаплавнiй терам Днiпра бiля с. Кор-сунка. РЕМ, МЗА
У склад1 важко1 фракци досл1джених проб з золотом зустр1чаеться велика кшь-к1сть природних м1нерал1в (альмандин, андалузит, апатит, барит, бютит, гематит, гетит, дистен, шьмешт, корд1ерит, лейкоксен, магнетит, марказит, монацит, муас-сан1т, п1рит, п1роп, рубш, рутил, ср1бло самородне, сфен, турмалш, еп1дот, хром1т, циркон, шп1нель та mmi) i штучно утворених фаз (бронза, графгг металург1йний, зал1зо металеве, магнит i склян1 кульки, м1дь, сплав свинцю i олова тощо). У поверхневому шарi донних в1дклад1в поширенi таблитчастi i лyскyватi в1дм1ни важких м1нерал1в (рис. 5). Нижш верстви алюв1ю м1стять iзометричнi зерна м1-кроскоп1чних розм1р1в, сферол1ти i оол1ти, добре обкатан1 зерна.
Постшними супутниками золота у вс1х д1лянках алюв1ального розр1зу е суль-ф1ди: у вигляд1 пористих та сплощених зерен у верхн1х шарах алюв1ю та аутиген-них 1д1оморфних кристал1в i м1кросферол1т1в - у нижн1х приплотикових д1лянках розр1зу (рис. 6, 7).
Рис. 5. Мшерали, що супроводжують золото у донному осад1 Дунаю (а, б) 1 Дншра (в, г). По-верхнев1 верстви алюв1ального розр1зу: а - луска техногенно! мвд (РЕМ, МЗА); б - таблитча-стий кристал анатазу (РЕМ, МЗА). Приплотиков1 верстви: в - округл1 (обкатан1) зерна 1ль-метту, циркону, турмал1ну, монациту; г - грудкувате зерно металево! м1д1, рутил, турмалш, кварц. в, г - бшокуляр, зб1льшення 80 х.
Рис. 6. Сульфщи у донному осад1 дельти Дунаю, м. Вилкове (а, б). noBepxHeBi верстви алю-вiaльнoгo po3pi3y: а - зерно алотигенного пipиту, пористе внаслщок вилуговування (РЕМ, МЗА); б - таблитчастий скол шротину (РЕМ, МЗА).
Рис. 7. Сульфщи першо! надзаплавно! тераси Дншра в paйoнi с. Корсунка, пpиплoтикoвi верстви: а - аутигенш кyбiчнi, oктaeдpичнi та пeнтaгoндoдeкaeдpичнi кристали шриту i м1кросфе-poлiти марказиту; б - сферолгг аутигенного шриту. Бшокуляр, збшьшення: а - 200*, б - 20*.
Обговорення результат1в i висновки
Виявлен1 рудопрояви i точки м1нерал1зацп золота cвiдчить про значну перспективу алюв1ю Днiпpa i Дунаю та !х дельт з протоками на в1дкриття родовищ тонкого розсипного золота. Найб1льш значим1 у даному вщношенш е косов1, старичш та дельтов1 фац1!, включаючи i так1, що в наш час затоплен водами Чорного моря.
Розсипопроявлення у Пiвнiчнo-Зaхiднoмy сектор1 узбережжя Чорного моря сформован в результат! постачання золота з джерел р1зного походження в результат! дп потужних водних артер1й. Тому виявлення фактор1в, що впливають на розм1щення, будову i склад пoклaд1в ще! корисно! копалини важливо для ви-значення кpитep1iв прогнозу фащальних обстановок, потенщйно сприятливих для формування розсинв золота на д1лянц1 шельфу i узбережжя Чорного моря в межах дельт Дншра, Днстра i Дунаю. П1двищений вм1ст золота в1дм1чаеться у придельтових, дельтових i авандельтових д1лянках системи «р1ка-море», що е результатом дп ряду геолог1чних, лполого-мшералоичних та геох1м1чних фактор1в.
Знах1дки тонких лусок золота у верхн1х верствах алюв1ю змушують перегля-нути юнуюч1 погляди на перспективи золотоносност1 лише нижн1х приплотико-
б
а
б
а
вих д1лянок р1чкових в1дклад1в. «Верхне» золото ч1тко вир1зняеться незначною (перш1 м1крони) товщиною лусок, вщсушктю, або незначними проявами меха-нчних деформацш, великою кшьюстю пустот, незначною кшьюстю 1зоморфних дом1шок (мае високу пробу). Таке золото асощюе з глинистими м1нералами, та-блитчастими та лускуватими в1дмшами 1нших м1нерал1в (включно техногенних), пористими внасл1док 1нтенсивного розчинення та лускуватими зернами сульфь д1в. В ц1лому, дана асоц1ац1я м1неральних зерен надзвичайно рухлива у водному потощ. При упов1льненн1 течи вона ос1дае з водно! суспензп останньою 1 зд1йма-еться першою при наступному зростанн потужност1 потоку.
Золотинки в нижн1х верствах алюв1ю грудкуват1, часто обкатан та мають наближену до 1зометрично! форму. Внасл1док д1! механ1чних деформац1й вони ущ1льнеш. «Нижне» золото б1льш низькопробне. До асощацп з ним входять добре обкатан1 (наближен1 до кулясто! форми) зерна рудних та важких м1нерал1в, кварцу, продукти д1агенетичних зм1н осаду у вигляд1 аутигенних сульф1д1в, особливо др1бних 1д1оморфних кристал1в куб1чного, октаедричного 1 пентагондоде-каедр1чного п1риту. М1нерали дано! золотоносно! асоц1ац1! малорухлив1. Вони накопичуються у лгтолоичних пастках, що е традицшними об'ектами пошукових роб1т на розсипи.
Ймов1рно, що визначеш типи алюв1ального золота та супроводжуюч1 !х м1не-ральн асошацп локал1зуються в р1зних д1лянках 1 лгтолопчних фацях морського басейну. Перший тип тяже до б1льш глибоководних мулистих в1дклад1в; другий потрапляе до прибережно-морських пкюв. 1ндикаторами золотого зруденшня у першому випадку слугують в1дносно р1дк1сн1 лускуват1 та порист1 в1дм1ни важ-ких мшерал1в, др1бн1 кристали 1 агрегати аутигенних сульф1д1в; у другому - 1зо-метричн1 та добре обкатан1 зерна важких м1нерал1в, л1мон1тизований п1рит тощо.
Наведен особливост1 золота в деякш м1р1 пояснюють регюнальш труднощ1 його виявлення 1 збагачення. На твдш Укра!ни сл1д використовувати нов1 ме-тоди ведення пошукових робгт на розсипне золото 1 розробляти б1льш досконал1 прийоми його сепарац1!, ор1ентован1 на вид1лення металу в концентрат з клас1в 30-40 мкм 1 нижче.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Иванченко В.В., Чугунов Ю.Д., Чугунов С.Д. Минералого-технологические факторы повышения эффективности оценки природных и техногенных месторождений золота. Всероссийская научно-практическая конференция Геология и минерально-сырьевые ресурсы Северо-Востока России, Якутск. 1-3 апреля 2014 г.
2. Лебедь Н.И., Резник В.П., Мудров И.А. и др. О новом типе россыпной золотоносности на шельфе Черного моря. Геол. журн. 1994. № 3. C. 121-126.
3. Маслаков Н.А., Иванченко В.В., Белицкая М.В., Гаврилюк И.В., Османов Э.М. Особенности мелкого и дисперсного золота из осадочных пород Нижнего Приднепровья. Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2016. № 2. С. 48- 56.
4. Полканов Ю.А., Яловенко И.П. О находках золота в прибрежно-морских и лиманных песках северо-западного побережья Черного моря. ДАН СССР. 1970. 191, № 4. С. 905- 908.
5. Сиденко О.Г., Полканов В.А., Яловенко И.П. Алмазы и минералы титана в прибрежных осадках северной части Черного и Азовского морей. Литолого-геохимические условия формирования донных отложений. К.: Наук. думка, 1979. С. 169-172.
6. Резник В.П., Мудров И.И. Особенности распределения скоплений тонкого морского золота на шельфе Черного моря и их перспективность. Природные и техногенные россыпи и месторождения коры выветривания на рубеже тысячелетия. М.: ИГЕМ РАН, 2000. С. 303-305.
7. Федорончук Н.О. Морфолопя та генезис тонкого золота сучасних вщклад1в Чорного моря // В1сник ОНУ. Географ1чт та геолопчт науки. 2014. 19, вип. 4 (23). С. 242- 250.
8. Шнюков Е.Ф., Маслаков Н.А., Кардаш В.Т. Перспективы Южно-Украинской провинции мелкого и тонкодисперсного золота. Природные и техногенные россыпи, месторождения коры выветривания на рубеже тысячелетия. М.: ИГЕМ РАН, 2000. С. 391- 392.
9. Шнюков Е.Ф., Гаврилюк И.В., Маслаков Н.А. и др. Золото в недрах Крыма. Киев, Логос. 2010. 186 с.
10. Шнюков Е.Ф., Иноземцев Ю.И., Маслаков Н.А. Геологическая история развития речной сети на северо-западном шельфе Черного моря. Геология и полезные ископаемые Черного моря. Киев, 1999. С. 238- 244.
11. Шнюков Е.Ф., Кардаш В.Т. Проявление золота в донных отложениях акватории Черного моря. Геол. журнал. 1994. № 3. С.127- 128.
12. Юшин А.А., Присяжный В.М., Какаранза С.Д., Пашняк С.В., Семенов П.В., Волков В.А. Опыт и проблемы изучения и поисков россыпей с мелким и тонким золотом в осадочном чехле северо-западного Причерноморья. Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2008. №2. С. 34- 52.
Стаття поступила 02.09.2017.
Н.А. Маслаков, В.В. Иванченко, А.С. Ильина
ТОНКОЕ И ДИСПЕРСНОЕ ЗОЛОТОЕ ОРУДЕНЕНИЕ НА СЕВЕРО-ЗАПАДНОМ ПОБЕРЕЖЬЕ ЧЕРНОГО МОРЯ
Изучено золото из прибрежно-морских и речных отложений на северо-западном побережье Черного моря. В верхних участках аллювиального разреза золото имеет небольшое содержание примесей, образует тонкие пластины с четкими контурами, сложены наплывами, коломорф-ными агрегатами с множеством пустот. В нижнем приплотиковом интервале разреза доминируют плотные комковатые часто деформированные зерна с серебром и другими примесями. Приведеные особенности золота в некоторой мере объясняют региональные проблемы его выявления и обогащения.
Ключевые слова: аллювий, золотоносная ассоциация, морфология золота. M.O. Maslakov, V.V. Ivanchenko, A.S. Ilyina
THIN AND DISPERSED GOLD MINERALIZATION IN THE NORTH-WESTERN BLACK SEA COAST
Gold was studied from coastal-marine and river sediments on the north-west coast of the Black Sea. In the upper parts of alluvial deposits gold has a small impurity content, and forms thin plates with clear contours which are composed influxes, colomorphic aggregates with a multitude of voids. In the lower section of alluvium deposits are dominated dense lumpy, often deformed grains of gold with silver and other impurities. These features of gold to some extent can explain the regional problems of its identification and enrichment.
Keywords: alluvium, gold association, morphology of gold.
