CC BY
11
А.1. Стеценко, В.В. 1ванченко, В.В. Стеценко
Вщдт проблем екологiчноl геологи i розробки рудних родовищ ДНУ ВМГОР НАН УкраТни
Л1ТОЛОГ1Я ТА НАПРЯМКИ ВИКОРИСТАННЯ КОНТИНЕНТАЛЬНИХ I МОРСЬКИХ В1ДКЛАД1В СХ1ДНО1 ЧАСТИНИ КРИВОР1ЗЬКОГО БАСЕЙНУ
До^джено особливостi лтологп кайнозойських осадових вiдкладiв у схiдному борту Криворiзького залiзорудного басейну, гх походження та напрямки комплексного використання. Отримано новi дат щодо минерального складу осадових порiд у природному заляганш та заскладованих у вiдвалах. Побудовано геолого-лiтологiчний розрiз, стратиграфiчну колонку району, виконано кореляцт розрiзу осадових nорiд мiж Креавським та Мар'e-Дмитрiвським родовищами, встановлено залежтсть потужностi та складу осадових порiд вiд характеру рельефу докембршського фундаменту. Результати технологiчних випробувань свiдчать про можливкть рентабельного збагачення i комплексного використання порiд кори вивтрювання докембршських гранМв i мiгматитiв з вироб-ництвом каолжтового, кварцового та цирконового промислових концентратiв. Ключовi слова: Криворiзький басейн, кайнозойськ осадовi породи, докемб-ршськ плагюгратт-мкматити, кора вивтрювання, каолтт, кварц, циркон, концентрат.
Вступ
Морсьы вщклади кайнозою поширеш на всш територп Кри-ворiзького басейну. Найкраще вони дослщжеш в межах кар'eрiв прничо-видобувних комбшапв [1]. На схщ вщ Криворiзько-Кре-менчуцького глибинного розлому даш утворення розкрит та дослщжеш значно прше. 1х лгтолопя вивчена фрагментарно i не вщповщае сучасному рiвню. Дослiдження осадових утворень да-ного вiку доповнюе наявний фактичний матерiал у контекст! фащальних змiн умов седиментогенезу в межах морських басейнiв, що утворювалися на територп нинiшнього Кривбасу в результата борисфенсько! i понтсько! трансгресш (верхнiй палеоген — неоген) i мае наукову новизну. У практичному плаш технологiчнi вип-робування осадових порiд та !х складових можуть розширити об-сяги використання мшерально! сировини, включно з тою, що зна-ходиться в численних вщвалах розкривних порiд важливого про-мислового регiону.
© А.1. СТЕЦЕНКО, В.В. 1ВАНЧЕНКО, В.В. СТЕЦЕНКО , 2018
Мета роботи
Авторами вивчена лгтолопя i напрямки комплексного використання кайнозойських осадових вiдкладiв у схщному борту Криворiзького зашзо-рудного басейну. Головнi завдання дослщжень полягали у визначеннi залежностi осадконакопичення вiд рельефу докембрiйського кристалiчного фундаменту, дослщженш мiнерального складу осадових порщ кайнозою та кори вивiтрювання плапограшт-м^матинв докембрiю та проведеннi лiтолого-технологiчного випро-бування осадових порiд i продукпв кори вивiтрювання на предмет !х збагачення та комплексного використання i залежностi осадконакопичення вщ рельефу до-кембрiйського кристалiчного фундаменту, дослiдженнi мшерального складу осадових порiд кайнозою та кори вивпрювання плагiогранiт-мiгматитiв докембрш та проведеннi лiтолого-технологiчного випробування осадових порщ i продуктiв кори вивпрювання на предмет !х збагачення та комплексного використання.
Матертали та методи
Матерiалом дослщження слугували зразки палеоген-неогенових порiд схщно! частини Криворiзького басейну, вiдiбранi з борт1в та вщвашв Креавсь-кого i Мар'е-Дмитрiвського кар'ерiв в перiод польових робгт 2016—2017 рр. Склад осадових утворень вивчався методами шлiхового аналiзу [2], оптично! i растрово! електронно! мжроскопп (РЕМ) та мiкрозондового аналiзу (МЗА), аналпик В.В. Пермяков. За !х результатами побудовано стратиграфiчнi колонки
Загальна стратиграф1чна
Репональна стратиграф1чна шкала
Стратиграфчш пщроздита
Характеристика стратиграф1чних пщроздЬпв
Грунтонп-рослинний шар
Суглинки чсрномо-иур!
Гс;пксон: верстви. Переважно мсргс:п та вапняки, в мен-ипй \iipi теки та глини. Зустр1чаюгься в основ1 розриу прошарки та лшзи тсшв ршюзернистих.
Товща шсшв. Кнарион! сгрокатокол1рш теки, дршно-середньозернисп, прошарки, лшзи вапняюв 1 тсковиюв, шецями глини с ¡рот кольору, тколи вуглисп (0—3 м) У шсках тдвищет школи промиеркш концентрацЯ шьмешту, рутилу, циркону та ш
Серецньопридншровський район УЩ
Кривор1зько-Кременчуцька УФЗ
Дншропетровський комплекс. Плапограшти 1 плагююгаатити б1отитов1 та амф1болб1огитов1
У верхшй частшп товпд кора вивирювання потужшетю до 20 м
Рис. 1. Стратиграф1чна колонка району дослщжень, за В.А. Захаровим, з доповненнями автора
в
та геолопчний розрiз району. Технолопчш випробування включали роздiлення матерiалу у бромоформi, сепарацiю у магштному (0,2—0,9 Тл) та гравiтацiйному полях в умовах повiтряно-вихрового потоку з виробництвом мономшеральних фракцiй i концентра™ за методом Ю.Д. Чугунова [6].
Геолопчний нарис району дослдоень
Дослщжена дiлянка входить до складу Придншровського геоблоку першого порядку, який охоплюе територп Дншропетровсько!', Запорiзькоi та Херсонсько! областей i локалiзована на його межi з Криворiзько-Кременчуцьким глибинним розломом мантшного закладення, який простягаеться з швденного заходу на швшчнш схiд по лшп 1нгулець — Жовт Води [1].
У вертикальному розрiзi дослщжено! територп видiляються два структурних поверхи: докембрiйський i кайнозойський. Перший представлений саксагансь-кими плагюклазовими гранiтами i мiгматитами з останцями гнейав, сланцiв i амфiболiтiв, що перетинаються дайками дiабазiв та численними гщротермальни-
Висота, м
110
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
Креивський кар'ер
Мар'е-Дмитршське родовшце
кора вивггрювання
+ + + +
шмт
5
и
Рис. 3. Лгтолопчш колонки осадового розр1зу Крешвського та Мар'е-Дмитр1вського родовищ. Умовш позначення: 1 — плапограшти саксаганського типу, 2 — гщрослюдиста кора вивпрю-вання, 3 — каолшова кора вивирювання, 4 — вапняково-глиниста порода, 5 — с1ро-зелеш глини та суглинки, 6 — середньозернистий кварцовий тсок шрого кольору, 7 — др1бнозернис-тий кварцовий тсок жовтувато-с1рий, срий, 8 — тсковик 1з вапняково-глинистим цементом, 9 — свило — зеленувато-с1р1 глини, 10 — червоно-бур1 глини, 11 — червоно-бур1, жовто-бур1, палево-жовт суглинки, 12 — с1р1 гумусовидш суглинки, чорнозем
ми жилами кварцу. За даними iзотопних дослiджень акцесорного циркону !х вiк складае 2800 млн роыв [5].
Другий структурний поверх утворюють субгоризонтальнi верстви морських осадових порiд неогеново! системи (рис. 1) [3, 4]. 1х утворення пов'язують з початком борисфенсько! трансгресп моря з пiвдня, що розпочалася в плiоценi i максимально проявилася у центрi та пiвночi Кривбасу вже в неогенi вщкладами середнього i пiзнього сармату. Борисфенське море було мшким, що сприяло на-копиченню тiльки теригенних (шсыв, гравелiтiв, галечник1в) i вапнякових чере-пашникових вiдкладiв. Основними мешканцями моря були молюски та фо-рамшфери, скелети яких i слугували матерiалом для формування черепашнико-вих вапняыв, а також рiзноманiтнi риби, акули i кити.
1
9
4 -
10
Рис. 4. Геолого-лiтологiчний розрiз Кресiвського гранiтного кар'еру. 1 — бiотитовi плапо-гранiти, 2 — жорствяно-пдрослюдиста кора вивiтрювання, 3 — каолшова кора вивiтрювання, 4 — вапняки глинистi, 5 — глини, 6 — тсковики, 7 — рослинно-Грунтовий шар, 8 — вщвал первинних каолiнiв, 9 — вода, 10 — контури порщ кори вивпрювання
З плюценовим перюдом в Кривбас1, пов'язана понтська трансгрес1я. Понтське море покривало всю територш Кривор1жжя. Воно було мшководним, солоним 1 теплим, температура води досягала +18 ... +20 °С. В прибережнш час-тин! накопичувалися виключно теригенш породи, а у вщкритому мор1 вщбувало-ся формування карбонатних осадив.
Понтська трансгреая була останньою в юторп геолопчного розвитку Кри-вор1зького басейну. Шсля не1 територ1я району перетворилася на сушу, яка юнуе 1 до сьогодшшнього часу. На нш вщбуваеться формування тшьки континенталь-них вщклад1в пов'язаних з геолопчною роботою виру, вод поверхневого та пщземного стоку, а на дшянках вщслонення кристал1чних порщ утворюються кори вивпрювання, спричинеш сучасними гшергенними процесами [1].
Докембршсьы та фанерозойсьи утворення уздовж р1чкових долин перекри-ваються сучасним алюв1ем, а на водороздшах — еоловими бурими глинами та суглинками четвертинно'1 системи 1 шаром чорнозему. 1нтенсивнють прничо-видо-бувних робгг тут значно менша, шж у розташованому поруч Кривор1зькому ба-сейш Дшть лише Коломойцевський граштний, Мар'е-Дмитр1всьы граштний та тщаний кар'ери. Рашше працював Крес1вський граштний кар'ер (рис. 2), пщ-приемство буровугшьно! галуз1 поблизу Веселих Тершв та деяы шш1. Вщвали розкривних порщ вказаних пщприемств розмщеш на кор1 вивпрювання до-
кембршських грантв (Креавський та Коломойцевський кар'ери) та четвертин-них суглинках (Мар'е-Дмитрiвський кар'ер) i завершують вертикальний розрiз утворень сучасного геологiчного середовища у даному райош.
Результати дослiджень
Кресiвське та Мар'е-Дмитрiвське родовище мають схожу гео-лопчну будову. Породи докембрiю обох родовищ представлеш саксаганськими плагiогранiт-мiгматитами Приднiпровського мегаблоку. На !х поверхнi залягае гщрослюдиста та каолiнова кора вивiтрювання i комплекс морських вiдкладiв нижнього неогену. Однак на Креавському родовищi представлеш два вщщли сармату: верхнiй i нижнiй, тодi як на Мар'е-Дмищвському поширенi лише породи верхнього сармату. Потужнють та рiзноманiтнiсть осадових порiд верхнього вщщлу сармату та четвертинно! системи у напрямку на схщ вщ Криворiзького ба-сейну зростають (рис. 3).
Розрiз осадових порщ починаеться з кори вивгтрювання плагiоклазових гнейсо-мiгматитiв та гранiтiв, що представлена жорствою (рис. 4) i первинними каолшами. I! потужнiсть змшюеться вiд 3 до 10 м, а на контакт! грантв з дайками дiабазiв сягае 15—20 м.
Жорства жовто-ара масивна крупнозерниста. Мютить кварцовi жили, що пересжають корiннi породи i продовжуються у корi вивiтрювання (див. рис. 1в). Розмiр зерен породи залежить вщ ступеню вивiтрiлостi i змiнюеться вщ 0,3—0,5 см до 1—2 см, зусщчаються уламки частково вивiтрених грантв, розмiром до 5—15 см (рис. 5). Склад жорстви однорiдний, представлений продуктами вивгтрювання докембрiйських гранiтiв i мiгматитiв. Основними породоутворюючими мшерала-ми е плагюклаз (до 60 %), кварц (бшя 30 %) i бiотит (до 10 %) [4]. В незначних юлькостях присутнi мжроклш, рогова обманка, мусковiт, епiдот, а також релiктовi руднi мiнерали граштощв: танталовмiсний магнетит та iльменiт з iзоморфною домiшкою мангану (рис. 6, 7). Вторинш — серицит, каолшгт, гiдрооксиди залiза.
На жорствяно-щебнистiй пачщ кори вивiтрювання залягають первиннi ка-олiни. Це пухкi породи бшого кольору з легким жовтим вщтшком за рахунок гiдрооксидiв залiза, з домшками кварцу, рiдше залишками жорстви вихщних порiд (рис. 8, а). Каолш щiльний, тонкозернистий, жирний на дотик, масивний однорщний, або плямистий бре^евидний (рис. 8, б). Потужнють шару 1—2 м. Основним породоутворюючими мшералами е: каолiнiт (до 50 %), кварц (до 30 %) та вивпрений мусковгт (близько 15 %). В незначних кшькостях присутш сосюри-тизований плагiоклаз, пiроксени, бютит; акцесорнi: циркон, турмалiн рутил, ставролгт, сфен. Вмiст мiнералiв у первинних каолшах наведений у таблицi 1.
Таблиця 1. Мшеральний склад первинних каолшв Крес1вського родовища
Мшерали Вм1ст, г/т Мшерали Втст, г/т Мшерали Вм1ст, г/т
Каолшгг 497736,7 Магнетит 1245 Кальцит 10211,5
Кварц 329971,3 Гьотит 15288,2 1льмешт 123
Циркон 1002 Гематит 124,5 Шроксени 287,3
Рутил 33,4 Мусковит 127940,4 Турмал1н 16,7
Епщот 104 Котит 10196 Плаг1оклаз 5720
Рис. 5. Щебшь (а) i жорства (б) у корi вивпрювання бiотитових плагiогранiтiв Кресiвського кареру, м. Кривий Рк
Рис. 6. Вивирений бютито-вий плагiогранiт пщ мжрос-копом. 1— бiотит, 2 — сосю-ритизований плагiоклаз, 3 — кварц, 4 — магнетит, 5 — шь-метт. Крешвський карер, пр. 1. Прозорий шлiф, нiколi: а — паралельнi; б — схрещеш. Зб. х32
Вище за розр1зом залягають вапняковист глини шод1 з лшзами глин зеленого кольору, котр1 перекриваються пачкою с1ро-зелених глин 1 шсыв. Цей комплекс порщ належить до утворень сарматського ярусу неогеново! системи [4]. За-вершують розр1з бур1 суглинки з прошарками червоно-бурих глин четвертинного в1ку (див. рис. 1).
Вивпрювання кристал1чних древшх порщ вщбувалося до !х перекриття осадками кайнозойського чохла, найбтьш повний розр1з якого представлений у схщнш та швтчнш частит кар'еру.
Вапняков1 глини пухы, мюцями зцементоват жовто-бшого кольору (рис. 8, в). Мають плямисту текстуру, р1знозернисту структуру. В нижнш дтянщ розр1зу вап-няки мютять включення первинних каолшв у вигляд1 брекчш розм1ром до 5 см бтого, шода жовто-бтого кольору. Головш породоутворююч1 мшерали: каолшщ кальцит, кварц, гьотит; другорядш: ярозгг, мусковп, бютит, хлорит. Мшерали важ-ко! фракци: циркон (пацинт), епщот, магнетит, хромщ рутил, тьметт, апатит, монацит. Потужнють шару до 1 м.
С1ро-зелена глауконпова глина (рис. 8, г) пухка, крихка, мютить включення вапняково-глинистих порщ розм1ром до 3 см, свпло-с1ро кольору, також досить крихких. Порода плямиста р1знозерниста. Складаеться головним чином з глау-конпу, кварцу, гетиту; другорядш: бютит, кальцит, ярозп, хлорит. Важы мшерали: шьменгг (часто лейкоксетзований), рутил, гранат, епщот, авгп, трит, циркон, монацит, магнетит. Потужнють шару до 1 м.
Рис. 7. Рудт мшерали в жорств'яно-пдрослюдистш корi вивирювання плапогратт^гма-титiв Днiпровського комплексу (пр. 1, 2): а — октаедричний кристал магнетиту з iзоморфною домшкою танталу; б — марганцовистий шьметт у виглядi пойкiлiтових включень в лускува-тих кристалах бiотиту. РЕМ, МЗА
Кварцовi пiсковики — щшьш породи жовто-бiлого кольору масивнi дрiбно-нозернистi (розмiр зерен кварцу вщ 0,25 до 0,1 мм) (рис. 9). Уламки представленi кварцом, шроксеном (авгiт), безрудним кварцитом. Цемент — базальний глинис-то-карбонатний; мiсцями перекристалiзований. В ньому присутнi у невеликш кiлькостi гiдрооксиди залiза, глауконiт. Характерна наявнють онколiтiв та раковинного детриту.
Завершують розрiз осадового чохла бурi суглинки з прошарками червоно-бу-рих глин четвертинно! системи, перекритi грунтово-рослинним шаром.
На рис. 4 представлений геолопчний розрiз ультраметаморфiчних i осадових порщ Кресiвського кар'еру. Гранiти i м^матити залягають у формi купола, що по-яснюе характер залягання кайнозойських вiдкладiв. На пiдвищенiй дiлянцi крис-талiчного фундаменту мае мiсце каолшова кора вивiтрювання, а у пониженш — вiдбувалося накопичення осадових порщ в прибережно-морських умовах швшчного узбережжя неогенового моря.
У пiвденнiй частиш кар'еру розташованi вiдвали, в яких роздшьно зберiга-ються первиннi каолши та вапняковистi глини (див. рис. 4). Каолшовий вiдвал
9
с »
г
Рис. 8. Осадовi породи Схщного Криворiжжя: а — первиннi каолши (пр. 6); б — вапняково-глиниста порода (пр. 3); в — включення каолiну у вапняково-глинистш породi (пр. 3); г — сро-зелена глауконiтова глина (пр. 4)
найбшьший за розм1ром та знаходиться безпосередньо бшя кар'еру. Абсолютт висоти вщвалу: 35—40 м (пщшжжя) — 85 м (вершина). На схщ вщ нього розташо-ваний вщвал, що складаеться 1з вапняковистих глин.
Технолопчш випробування
Зважаючи на сприятлив1 прничо-геолопчт умови залягання та значш обсяги осадових порщ, що роздшьно заскладоват у вщвалах з метою рацюнального використання мшерально! сировини, авторами виконано додатков1 мшералопчт дослщження 1 технолопчш випробування поширених на територп дослщжень осадових порщ. Випробовування проводились традицшними методами мшералопчного анал1зу за [2]. Вщбрат проби пройшли через процеси вщму-чування, вщмивку «с1рого шл1ху», роздшення у бромоформ1 та сепарацп у магштному пол1 0,2—0,9 Тл. Дана методика дала змогу видшити к1лька мономше-ральних фракцш (концентрапв) (рис. 9). На першому еташ отримали каолшгт 1 кварц (вихщ вщповщно 49 1 29 %). Вщходи першого етапу склали 22 %. Значний вмют в них циркону (6 %) дозволив видшити додатково концентрат циркону.
Мшеральний склад продукпв роздшення первинних каолшв наступний:
Каолттовий (рис. 10, а): каолшгт — 98 %, маршалгт — 1%, гетит — 0,5 %, мусковгт — 0,5%.
Кварцовий (рис. 10, б): кварц — 96 %, каолшгт, гетит, кальцит, плагюклаз — по 1%.
Цирконовий (рис. 10, в): циркон — 95 %, епщот, рутил — по 2 %, шьменгт — 1 %.
Ыдходи збагачення (рис. 10, г): мусковгт, гьотит, кальцит, бютит, магнетит, гематит, епщот, шроксени, турмалш.
Рис. 9. Кварцовий тсковик пщ мiкроскопом. 1 — зерна кварцу, 2 — глинисто-кар-бонатний цемент, 3 — он-колигс. Кресiвський кар'ер, пр.5. Прозорий шлiф, нiколi: а — паралельш; б — схрещенi. Зб. х32
Рис. 10. Продукти збагачення розкривних первинних каолшв Кресiвського кар'еру: а — концентрат каолшпу, б — кварцовий тсок; в — концентрат циркону з незначними домшками шьмешту, епщоту та рутилу; г — вщходи збагачення. б—г — бшокуляр. Зб.: б — х5; в — х20;
г — х30
Для промислово! переробки первинних каолшв з виробництвом каолшпово-го, кварцового та цирконового концентрапв найбшьш ефективною, на думку ав-тор1в, е технолопя комплексного гравпацшно-магштного збагачення пухко! си-ровини у вихровому повпряно-мшеральному потощ, запропонована сшвробпни-ками Нацюнально! академи наук Укра1ни В.В. 1ванченко та Ю.Д. Чугуновим [6]. Це метод сухого розподшу породи на декшька продукпв без участ води, що безумовно е прюрпетною умовою для отримання концентрату каолшпу.
Найбшьш розповсюджене застосування каолшпу у порцеляновому вироб-ництвк каолш е основним шгред1ентом фарфору. Високо розповсюджене застосування каолшпу у виробництв1 паперу для контролю блиску для певних сорт1в паперу. Також його використовують у фарбах для змши р1вня блиску 1 розширен-ня дюксиду титану. Каолшп шод1 використовуеться на оргашчних фермах, де вш
рoзпoрoшyeтьcя на гоави, щсб запсбэти псшксдженням кoмаxами та гоперед-ження га^чнсго oпiкy плoдiв. Kаoлiнiт викoриcтoвyeтьcя у вирoбництвi кocме-тики та зубнс!' паcти та маe ряд вежлива медичниx заcтocyвань [9].
Циркон видoбyваeтьcя для викoриcтання в якссп cпецiальнoгo ливарнсгс пicкy, абразивнсгс матерiалy, як руда ZrO2. Викoриcтoвyють цирксн для сдержан-ня oкcидy цир^юю, гафнiю, у ювелiрнiй cправi. Цир^н — вагнетрив для crao-варнм i cталеплавильниx печей, а тагаж фoрмyвальний матерiал при ливарнoмy вирoбництвi. Kрiм тoгo, за дoпoмoгoю циргану cвинцевим метoдoм визначають абcoлютний вж пoрiд. Icнye ширoкий cпектр ^мерц^нм прoдyктiв циркoнy, як1 вiдрiзняютьcя за рiвнем дoмiшoк, фoрмoю i рoзмiрами зерен [8].
Кварцовий тсок у прoмиcлoвocтi викoриcтoвyeтьcя у cyxиx бyдiвельниx cyмiшаx, cпецiальниx цементаx, штyкатyркаx, при виготовленш пoкрiвельнoï че-репицi, наливнoï пiдлoги, прoтикoвзниx пoверxoнь та аcфальтoбетoнниx cyмiшей. Такoж кварцoвий пicoк ширoкo заcтocoвyють для oчищення питнoï вo-ди, перерoблення cтiчниx вoд, oчищення вoди з криниць та cвердлoвин. Вирoб-ники фарб oбирають квардовий пicoк мiкрoннoгo рoзмiрy для пoкращення зoвнiшньoгo вигляду та дoвгoвiчнocтi арxiтектyрниx та прoмиcлoвиx фарб i гок-риттiв. Kварцoвий пicoк e нев^д^мтою чаcтинoю чoрнoï та кoльoрoвoï ливарнoï прoмиcлoвocтi. Зерна кварцу oтриманoгo iз Kреciвcькoгo вiдвалy мають кyбiчнy фoрмy (риc. 1G, б), Щ0 e oднieю iз важливиx вимoг у cклянiй прoмиcлoвocтi [10].
Пoряд iз каoлiнoвим вiдвалoм рoзташoваний вiдвал пiщанo-вапнякoвo-гли-ниcтиx пoрiд. Вoни такoж мають cвoю прoмиcлoвy цiннicть i мoжyть пoпyтнo ви-кoриcтoвyватиcь для вигатовлення пoртландцементy у бyдiвництвi [7].
Висновки
Вщклади мoрcькиx баcейнiв бoриcфенcькoï та пoнтcькoï тран-cгреciй на Сxiднoмy Kривoрiжжi xарактеризyютьcя cyттeвoю змiнoю cкладy i no-тyжнocтi oкремиx верcтв, вадкладент на дocить рoзчленoванoмy рельeфi дo-кембрiйcькoгo фундаменту. На пiдвищениx дiлянкаx cфoрмyвавcя пoтyжний шар кoри вивпрювання, в тoй чаc як у пoниженiй чаcтинi теплиx мiлкoвoдниx дшя-нoк мoря та кoнтинентальниx вoдoймаx yтвoрилиcя рiзнoманiтнi лiтoлoгiчнi вiдмiни ocадoвиx пoрiд (пicкiв, глин, вапнякiв, бyрoгo вyгiлля тoщo).
У cкладi теригеннм пoрiд райoнy дoмiнyють прoдyкти мicцевoгo знocy, Щ0 пoxoдять переважнo з каoлiнoвoï кoри вивiтрювання плагioгранiт-мiгматитiв Днiпрoвcькoгo кoмплекcy. Вiдcyтнicть лiтoклаcтiв залiзиcтo-кремениcтoï фoр-маци' cвiдчить прo загальний rnxra теритoрiï на пiвденний заxiд та пoглиблення баcейнy на дiлянцi гоширення пoрiд Kривoрiзькo-Kременчyцькoï cтрyктyрнo-фoрмацiйнoï зoни. В данoмy напрямку рoзрiз ocадoвиx пoрiд райoнy закoнoмiрнo змiнюeтьcя: загальна пoтyжнicть ocадoвoï тoвщi зменшyeтьcя, в ocнoвнoмy за ра-xyнoк верств пicкiв з прoшарками глин, з'являют^я карбoнатнi ocадки.
Прoдyкти кoри вивпрювання cакcаганcькиx гранiтiв у прирoднoмy заляганш та у вiдвалаx видoбyвниx кар'eрiв збагаченi каoлiнiтoм, кварцoм та акцешрним циркoнoм. Результати викoнаниx теxнoлoгiчниx випрoбyвань cвiдчать прo мoж-ливicть рентабель^го прoмиcлoвoгo вирoбництва з ниx вiдпoвiдниx кoнцентратiв.
Значна пoширенicть та пoтyжнicть збагаченoï акцеcoрним циркoнoм жoрcтвянo-гiдрocлюдиcтoï i каoлiнoвoï кoри вивiтрювання та рoзчленoваний рельeф прибережнoï зoни cарматcькиx вoдoйм e cприятливими для фoрмyвання
розсишв циркону та шших важких мiнералiв. Тому вивчена територiя е перспективною для пошуюв розсипного рiдкiснометального зруденiння.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Казаков В.Л., Паранько 1.С., Сметана М.Г., Шипунова В.О., Коцюруба В.В., Калшчен-ко О.О. Природнича географш Кривбасу. Кривий Pir: Видавничий дам, 2005. 151с.
2. Копченова Е.В. Минералогический анализ шлихов. М.,Госгеолиздат, 1951. — 209 с.
3. Лазаренко Е.К., Гершойг Ю.Г., Бучинская Н.И. и др. Минералогия Криворожского бассейна, К: Наукова думка. 1977. 543 с.
4. Осетров И.И. Среднесарматские отложения Криворожского железорудного басейна. Сб. научн. трудов КТРИ. Вып. 8. 1960. С. 66—78.
5. Трощенко В.Н. Плагиогранит-мигматитовые комплексы Криворожско-Кременчугской зоны и малые субщелочные гранитоидные интрузии.Сб. Геологическое строение и перспективы рудности Кривого Рога на больших глубинах. Криворожский горнорудный институт. 1973. С. 29 — 31.
6. Чугунов Ю.Д., Иванченко В.В. . Эффективная технология обогащения природных и техногенных руд. Актуальные проблемы современной науки в 21 веке. Материалы 1-й Международной научно-практической конференции. Москва, 31 марта 2013г. с. 38—40..
7. Francis A. J. (1978). The cement industry, 1796—1914: а history. Newton Abbot: David and Charles. ISBN 0715373862.
8. Pirkle F. L., Podmeyer D. A. Zircon: origin and uses. Originally published in surgery, the amount. 292 society of mining, metallurgy, and exploration, inc., p. 3.
9. Pohl, Walter L. Economic geology: principles and practice: metals, minerals, coal and hydrocarbons — introduction to formation and sustainable exploitation of mineral deposits. Chichester, West Sussex: Wiley-Blackwell. 2011. 331 р.
10. Simplot (13 March 2011).Silica sand MSDS. Retrieved on 24 November 2011.
Стаття надшшла 20.12.2017
А.И. Стеценко, В.В. Иванченко, В.В. Стеценко
ЛИТОЛОГИЯ И НАПРАВЛЕНИЯ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ КОНТИНЕНТАЛЬНЫХ И МОРСКИХ ОТЛОЖЕНИЙ ВОСТОЧНОЙ ЧАСТИ КРИВОРОЖСКОГО БАССЕЙНА
Определены особенности литологии кайнозойских осадочных отложений в восточном борту Криворожского железорудного бассейна, их происхождения и направлений комплексного использования. Получены новые данные относительно минерального состава осадочных пород в естественном залегании и заскладированных в отвалах. Построены геолого-литологический разрез, стратиграфическая колонка района, выполнена корреляция разреза осадочных пород между Крэсовским и Марье-Дмитровским месторождениями. Установлена зависимость мощности и состава осадочных пород от характера рельефа докембрийского фундамента. Результаты технологических испытаний свидетельствуют о возможности рентабельного обогащения и комплексного использования пород коры выветривания докембрийских гранитов и песков с производством каолинитового, кварцевого и цирконового промышленных концентратов. Ключевые слова: Криворожский бассейн, кайнозойские осадочные породы, докембрийские плагиог-ранит-мигматиты, кора выветривания, каолинит, кварц, циркон, концентрат.
A.I. Stetsenko, V.V. Ivanchenko, V.V. Stetsenko
LITHOLOGY AND USES OF CONTINENTAL AND MARINE
DEPOSITS THE EASTERN PART OF THE KRIVOY ROG BASIN
Specific features of lithology of the Cenozoic sedimentary deposits in the eastern side of the Krivoy Rog iron ore basin, their origin and directions of complex use. Obtained new data on mineral composition of sedimentary rocks in situ and impounded in the dumps. Built geological-lithologic section, strati-graphic column of the area, made the correlation of sedimentary rocks between Cresivske and Marie-Dmitrivske fields. Found the dependence of the power and composition of sedimentary rocks from the nature of the relief Precambrian basement. The results of technological tests indicate the possibility of cost-effective enrichment and complex use of rocks weathering of Precambrian granites and migmatites with production of kaolinite, quartz and zircon industrial concentrates.
Keywords: The Krivoy Rog basin, the Cenozoic sedimentary rocks, Precambrian plagiogranit-migmatites, crust of weathering, kaolinite, quartz, zircon, concentrate.
