CC BY
52
ГЕОЛОГО-МИНЕРАЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
ГЕОЛОГО-ГЕНЕТИЧНА МОДЕЛЬ НИЖНЬОКРЕЙДОВИХ КОНТИНЕНТАЛЬНИХ В1ДКЛАД1В ЦЕНТРАЛЬНО! ЧАСТИНИ УКРА1НСЬКОГО ЩИТА
Крошко Ю.В.
Молодший науковий cniepo6imHUK, 1нститут геологiчних наук НАН Укра'ти, м. Кшв
GEOLOGICAL-GENETIC MODEL OF THE LOWER CRETACEOUS CONTINENTAL SEDIMENTS OF THE CENTRAL PART OF THE UKRAINIAN SHIELD
Kroshko Yu. V., junior research assistant, Institute of Geological Sciences of NAS of Ukraine, Kyiv АННОТАЦ1Я
Висвiтлено результати побудови геолого-генетично'1 моделi нижньокрейдових континентальних eidKnadie центральноi частини Укра'1'нського щита. Простежено еволюцт формування pi4mem палеодолин тарозсиniв золота, ят з ними пов'язат. Встановлено чинники, як обумовили формування i просторову локалгзацт золотоносних розсипiв. Ключовi слова: Укратський щит, нижня крейда, золото, палеодолини. SAMMARY
The results of the construction of geological-genetic models of the Lower Cretaceous continental deposits of the central part of the Ukrainian shield. The evolution of the formation of river paleovalleys and gold placers, which are associated with them. The _ factors that led to the _ formation and spatial localization of gold placers. Key words: Ukrainian shield, lower Cretaceous, gold, paleovalley.
ВСТУП. Нижньокрейдовi флювiальнi вщклади е найбшьш давшми континентальними утвореннями в межах центрально! частини Укра!нського щита. У результата рiзнопланових дослвджень, яш були проведет в рiзнi роки виробничими оргашзащями i науковцями, в товщi встановлено рудопрояви i родовища рiзних видiв твердих ко-рисних копалин. На думку автора ресурсний потенщал до-слвджуваних вiдкладiв ще не вичерпаний. В зв'язку з цим, автором узагальнено фактичний матерiал попередник1в, проведено власнi дослiдження на основi яких шд науко-вим керiвництвом М.С. Ковальчука створена геолого-ге-нетична модель нижньокрейдових континентальних вщклащв (i корисних копалин, що з ними пов'язанi) центрально! частини Укра!нського щита.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ. В основу дослщжень покладено матерiали виробничих звтв по геологiчнiй зйомцi територп масштабу 1:50000 i 1:200000; тектонiчна карта Укра!ни масштабу 1:1000000 та 1:500000; лгголого-фащальш, палеогеографiчнi карти територi! центрально! частини Укра!нського щита; карти закономiрностей розмiщення корисних копалин в межах територи дослвджень; матерiали дослiдження лггологп нижньокрейдових континентальних дослiджень, в тому числ й авторськ1. Пiд час дослщжень використовувалися структурно-тектонiчний, палеогеоморфологiчний, палео-потамологiчний методи дослiджень, а також формацшний аналiз.
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕР1АЛУ. Територiя центрально! частини Укра!нського щита мае складну гео-логiчну i розламно-блокову будову, результатом яко! е строкатий петрографiчний склад порвд кристалiчного фундаменту !х взаемоввдношення у просторi та рудна мiнералiзацiя. Прояви золота в кристалiчних породах фундаменту району дослщжень рiзновiковi i вiдрiзняються за генезисом, морфолопею, мiнеральними формами. Прояви коршно! золотоносностi, як1 розповсюдженi безпосе-редньо в межах розвитку рiчкових палеодолин, пов'язаш з ендотермальною формацiею золото-сульфщного типу [2,
3]. Прояви ще! формацi!' локалiзованi в рiзноманiтних породах дшстровсько-бугсько! та росинсько-тiкичсько!' се-рiй архею i представленi зонами окварцювання з золотом i сульфидами. Вони прослiдковуються в графiт-бiотитових i пiроксен-плагiоклазових гнейсах, кристалосланцях, ам-фiболiтах. Усi породи метаморфiзованi в умовах ам-фiболiтово! i гранулiтово!' фацш метаморфiзму. В умовах переходу вщ амфiболiтово! до гранулiтово!' фацiй мета-морфiзму ввдбувалися процеси, що супроводжувалися контактово-метасоматичними процесами, на як1 вказують скарно!ди, котрi складенi вапняково-магнезiальними залiзистими мiнералами. Усi прояви золота (Водяники, Скалеве, Кальниболото та iн.) локалiзованi в зонах розрив-них порушень [2, 3]. Зруденiння тяж1е до зон штенсивного катаклазу, окварцювання i сульфiдизацi! порiд, частково золото пов'язане з графиом.
Складна розламно-блокова тектошка обумовили диференцiацiю тектонiчних рух1в як вздовж диз'юнктив-них порушень, так i вздовж контактiв рiзних за генезисом i петрографiчним складом порщ що призвело до ство-рення тектонiчних депресiй. До початку крейдового перiоду ввдбулася регресiя морського басейну, встано-вився стабiльний тектонiчний режим i ввдбулася пене-пленiзацiя рельефу. В умовах гумщного тропiчного ктмату на рiзних за генезисом, вшом i петрографiчним складом породах фундаменту сформувалися площовi i лiнiйнi каолiновi та латеритнi кори вивiтрювання. Формування постшних водних артерiй вщбувалося по ослаб-леним дiлянкам земно! кори - тектошчним депрес1ям, яш контролювалися диз'юнктивними порушеннями рiзного рангу, блоковою тектошкою i зонами контакпв рiзних за петрографiчним складом порщ. Саме цi чинники обумовили характер розташування рiчкових долин та !х морфо-логш. Низький рiвень базису ерозi! спричинив iнтенсивне врiзання водотоков в елювiальний субстрат, i формування ерозiйно-тектонiчних депресiй, якi заповнювалися алю-вiальним матерiалом.
Нижньокрейдовi флювiальнi утворення апту-ниж-нього альбу представленi смшянськими та виржишвсь-кими шарами i утворюють нижньокрейдову, континен-тальну, платформну, гумiдну, передтрансгресивну, т-щано-глинисту субформацш, яка парагенетично i просто-рово пов'язана з елювiальними глинисто-бокситоносним i пiщано-глинистим комплексами [13]. Розповсюдженi кон-тинентальнi вiдклади спорадично та збереглися ввд роз-миву до наших дшв у виглядi звивистих смуг, що нагаду-ють контури рiчкових долин, загальна схема яких була намiчена Векличем М. Ф., Гойжевським А. А. та iн. [1, 5]. Питання просторового поширення, стратиграфiчного роз-членування, будови, лiтологiчного i мiнерального складу, геох1мп континентальних вщклащв у рiзнi роки вис-вилили в наукових працях i виробничих звiтах Ю. Б. Басс, Н. М. Баранова, Ю. I. Ветров, М. А. Воронова, В. Х. Ге-ворк'ян, Ф. М. Дисса, М. Д. Ельянов, С. Я. Сгорова, Ю. Т. Срмаков, К. М. Заруцький, В. Г. Злобенко, I. П. Iллiчова, М. С. Ковальчук, О. К. Мазур, В. Т. По^бний, В. К. Ряб-чун, В. М. Соловицький, Г. С. Соловйов, О. С. Шевченко, О. А. Шевчук, Г. А. Шварц та ш
Рiчковi долини стали не тшьки шляхами транспор-тування матерiалу зi щита на його схили та в сум1жш структури (Днiпровсько-Донецьку та Причорноморську западини), а й вмiстилищем рiзних корисних копалин, зо-крема iльменiту, монациту, золота, боксипв, вторинних каолiнiв та вогнетривких глин [4, 6, 9, 10, 11, 13, 16]. Ко-рисш копалини характеризуються стiйким зв'язком з певними лпофащальними комплексами, генетичними типами вiдкладiв i фащями, утворення яких контролювалося вiдповiдними палеогеографiчними обстановками, що визначалися тектонiчним режимом, рельефом, ктматом. На морфологiчнi особливосп рiчкових палеодолин сут-тевий вплив мав палеорельеф окремих дiлянок, обумовле-ний тектонiчним режимом рiзних блоков кристалiчного фундаменту, а також розламна тектошка.
Закладення рiчкових долин в пухкому елювiаль-ному субстратi обумовило нестшшсть бортiв депресiй до водно! ерозп та значний прояв делювiально-пролювiаль-них процесiв, у результатi яких сформувалися поклади пе-ревiдкладених боксипв, бокситоподiбних порщ (просто-рово парагенетично пов'язаних з корою вивiтрювання порщ основного складу); схиловi та у виглядi конусiв ви-носу розсипи важких мiнералiв.
Рiчки мали нестаб№не положення русла (вадбува-лась постшна мiграцiя русла по латералi), у результат чого формувався контур алювiальних утворень шириною в дек1лька кiлометрiв. Значна мiграцiя русел по латерал^ !х розгалужений, меандруючий характер спричинювали формування значно! заплави, в межах яко! формувалися поклади вторинних каолшв та вогнетривких глин.
Iнтенсивнi процеси вивiтрювання в умовах воло-гого жаркого тротчного клiмату сприяли перенаванта-женню рiчкових долин теригенним матерiалом, а на окремих дшянках - до подавлення рiчкового стоку схиловими процесами. Зокрема, нестiйкiсть до процеав ерози бортiв рiчкових палеодолин призводили до формування де-лювiально-алювiальних вiдкладiв; iнтенсивнi атмосфернi опади зумовили формування делювiально-пролюваiаль-них утворень; значна мнращя русла по латералi призвела до формування старорiчищ i вщповщних 1м мiкрофацiаль-них утворень.
Процеси хiмiчного вивирювання вiдiгравали важ-ливу розсипоутворюючу роль, забезпечуючи досить дос-конале вивiльнення ввд зростк1в основного фонду золота, шьмениу, монациту, циркону. Для розсипiв кора вивгт-
рювання була не тшьки промiжним джерелом розсипо-утворюючих мiнералiв, а й виконувала роль плотика, в результат чого !х концентрацiя вщбувалася в западинах плотика, утворюючи рудоносш «кущЬ>, «кишеш» [13]. Специфша алювiального седиментогенезу, пов'язаного з розмивом i перевщкладанням продуктiв шр хiмiчного вивiтрювання, обумовили формування розсипних рудо-проявiв важких мiнералiв у фащях прируслово! вiдмiлини та заплав [13]. Найсприятлившими умовами формування розситв були дiлянки контакту блоков з рiзнонапрямле-ним конседиментацiйним розвитком, дмнки контакту рiзних петрографiчних та генетичних типiв порiд, а також дмнки розмиву зон розривних порушень. Наявшсть за-значених чинник1в спричинювали штенсивне надход-ження важких мiнералiв в алювш, сповiльнення течiй i концентрацш важких мiнералiв. Перехiд вiд одного пет-рографiчного типу пор1д до шшого призводив до чергу-вання в будовi долини звужених i розширених дiлянок. Це спричинювало значш швидкостi та iнтенсивну ероз1ю в межах одних дмнок, i зменшення швидкостi флювiаль-ного потоку та штенсивне нагромадження теригенного матерiалу (в тому чи^ й важких мiнералiв) в межах iн-ших. На донках успадкованого положення русла (пря-молiнiйних, однорукавних) контур розсипiв мав просту форму вузького днища. У кожний наступний цикл вiдбу-валось перевiдкладення ранiше сформованого розсипу на б№ш низький ерозiйний рiвень. На донках з нестабiль-ним положенням русла формувався контур розсипу шириною в декшька кiлометрiв, який об'еднував рудоносш пла-сти рiзних вiкових генерацш. Такий контур розсипу значно ускладнювався в мiсцях впадiння приток у головну водну артерiю. Значнi концентрацп важких мiнералiв встановлено на дшянках розширення русел рiчок, де швидшсть водного потоку рiзко зменшувалась у порiв-няннi з вузьким руслом. Морфолопя i положення розсипiв у плиш розвитку рiчковоl долини постшно змiнювалися i ускладнювалися внаслiдок ди пролювiально-алювiальних, делювiально-алювiальних процесiв, мiграцil русла, дiяль-ностi бокових притоков. У результат сформувалася складна моза1чна картина замiщення лiтофацiй i фацш i, як наслiдок, рудоносностi алювiальних вiдкладiв.
У межах нижньокрейдових континентальних вiдкладiв роботами попередник1в було видшено Смiлян-ське та Бiрзуловське руднi поля. Середня потужнiсть продуктивно! товщi 6,4 м. Середнш вмiст iльменiту 161,5 кг/м3 [8]. Лiкарiвське розсипне родовище iльменiту приурочено до верх1в'я Лебедин-Балаклi!всько! депресi!. Середнш умют iльменiту 128,9 кг/м3, потужшсть рудного пласта до 15 м, вмют циркону 1,37 кг/т [8]. У нижньокрей-дових вiдкладах б™ с. Липнянка вмiст iльменiту зафшсо-вано i межах 150,8 кг/т [ 8 ].
Розсипи золота один з найважливших геолого-про-мислових титв родовищ. З нижньокрейдовими вшкла-дами пов'язанi розсипи алювiального типу. Верхiв'я па-леодилин розташованi в межах Юровоградського блоку, де вiдомi ендогеннi родовища золота - Клинщвське, Сходно-Юрi!вське, а також ряд рудопроявiв, однак вiдомi розсипи золота розташоваш в межах Канiв-Звенигородсь-ко! депресп, а також в районi Кашвських та Мошногiрсь-ких дислокацiй.
Колiр золота яскраво-жовтий, iнодi з червонуватим вiдтiнком. Форма зерен золота рiзна, подекуди екзотична. Переважае (90%) золото у виглядi тонких лусочок, пластинок неправильно!, часто викривлено! форми з плавними або частково зрiзаними, iнодi загнутими краями. Пiдпо-рядковане значення мають кристали золота та !х зростки, дендрито!ди, дволистники, зерна золота грудкоподiбно!,
сиraроподiбно! форм [12]. У розсипному золоп спо-стерпаються включения кристалiв пiриту кубiчно! форми.
Золото в розсипах асоцше з галеттом, сфалеритом, каситеритом, монацитом, зрщка - пiритом. Колiр золота яскраво-жовтий, iнодi з червоним вiдтiнком. Розмiр зерен змiнюeться вiд 0,01 до 3,5 мм, але основна частина нале-жить пиловидному (0,01 - 0,05 мм), тонкому (0,05 - 0,1 мм), дабному (0,1 - 0,25 мм), бшьшюгь золота у виглядi лусочок, пластинок [12]. Досить часто спо-стерiгаються зростки золота з шшими мiнералами (кварц, циркон, трит, вiсмутин). Вiдмiчено золото в «сорочщ» кремнезему та каолiнiту.
Поступове тдвищення базису ерозп, внаслщок трансгресп морського басейну, спричинило змiну пдро-логiчного режиму палеорiчок, сповiльнения !х ерозiйноl дiяльностi та посилення схилових процесiв в бортових ча-стинах. Наростання трансгресп призводило до шдпру-джування устя палеорiчок, утворення лимашв, дельт [10, 11, 15]. Утворення остаинiх залежало вщ особливостей морфологи рельефу, який iснував перед фронтом морсько! трансгресп, а також тектошчного режиму окремих блокiв порiд фундаменту. Змша тектонiчного режиму спричи-нила еволюцiю палеогеоморфологiчних обстановок, зо-крема дшянки пiдвищено! денудацшно! рiвнини змiщува-лися в бiк субширотного вододшу (який розмежовував рiчковi долини Дшпровсько-Донецького i Причорно-
морського басейну стоку), поступаючись мiсцем низин-ним i акумулятивним рiвнинам [15]. У верхньому альбi на територш центрально! частини Укра!нського щита транс-гресувало море. Ерозшно-тектошчш долини були сприят-ливими шляхами для його проникнення в меж1 суходолу. У результат! трансгресп палеоалюв!альш вщклади част-ково розмивалися, однак значна !х частина була похована тд морськими утвореннями.
У наступи геолопчш епохи (середнш палеоген) нижньокрейдов! палеоконтинентальш вщклади знову зазнали часткового розмиву, оскшьки нова пдросггка успад-кувала древш р!чков! долини для вироблення сво!х русел [14, 16]. Внаслщок такого успадкування вщбулася геохро-нолопчна транзитшсть речовини (в тому числ й золота, !льмешту та ш.) на б!льш висок1 стратиграф!чш р!вш.
На основ! створено! бази даних (координати, вщмпта устя i шдошви свердловин, лиофацп, фаци, вм!ст золота) за допомогою програмних середовищ QGis 2,0, Golden Software Surfer ll, Golden Software Strater 3 автором побудовано лгтолопчш колонки по окремим свердло-винам та проведено !х кореляцш; побудовано карту по-верхш та тдошви алюв!альних утворень в межах перспективно! дшянки (рис.1); побудовано лиофащальну ! фащальну карту перспективно! д!лянки; встановлено просторовий розподш золота в межах перспективно! д!лянки (рис. 2).
Рис. 1. Карта поверхш та тдошви алюв!альних утворень в межах перспективно! д!лянки
Рис.2. Просторовий розподш золота в межах перспективно! д!лянки
ВИСНОВКИ. Нижньокрейдовi апт-нижньоальбсьш континентальш утворення мютять комплекс корисних копалин, який можна рентабельно розробляти. Створена геолого-генетична модель нижньокрейдових континентальних вiдкладiв центрально! частини Украшського щита, яка доповнена цифровою структурно-лгтолопчною моделлю перспективних дiлянок е основою для постановки ревiзiйних робгг на золото в межах дослщжувано! осадово! формацiйноï одиницi.
Список лгтератури
1. Веклич М.Ф. Палеогеоморфолопя областей Украшського щита. / М.Ф. Веклич// Наук. думка. -1966. - К-119 с.
2. Ветров В.А. Отчет по общим поискам для оценки перспектив россыпной золотоносности нижнемеловых песков Канев-Звенигородской депрессии в Черкасской области УССР за 1977 - 1980 годы. / В.А. Ветров, В.Р. Риндич, Т.А. Гречушкина//1980. -К.-350 с.
3. Володин Д.Ф. Геологическая карта масштаба 1:50 000 территории листа М-36-98 А, Б, В, Г и М-36-99 А, В/ Д.Ф. Володин // Отчет ГСП № 12 ЮУГЭ за 1960 - 1962 гг. - 1963. - К.-450 с.
4. Геворкьян В.Х. Литология и минералого-геохими-ческие особенности нижнемеловых отложений юга Украины./ В.Х Геворкьян// Наук. думка. - 1981. К -276 с.
5. Гойжевский А.А. Рельеф поверхности фундамента Украинского щита/ А.А. Гойжевский // Геол. журн. -1977. - т. 37. - вып. 2. - С. 99 - 107.
6. Гойжевский А. А. Циклы мезо-кайнозойского осад-конакопления на Украинском щите/ А.А. Гойжевский, О.Е. Шевченко// Геол. журн. - 1978. - т. 38. -№ 6. - с. 1-9.
7. Гойжевский А. А. Тектонические условия образования полезных ископаемых осадочного чехла Украинского щита/ А.А. Гойжевский// Наук. думка. - 1982. - К. -180 с.
8. Гурский Д.С. Металлические полезные ископаемые/ Д.С. Гурский, К.Е. Есипчук, В.И. Калинин// -2005р.-Т.1- К-783 с.
9. Заруцкий К. М. О находке золота в аллювии погребенных раннемеловых долин центральной части Украинского щита/ К.М. Заруцкий, Ю.И. Ветров, И.Ф. Злобенко // Геол. журн. - 1980. - т. 40. - № 3. - К-с. 149 -151.
10. Ильичева И. П. Условия формирования литофаци-альных комплексов нижнего мела южного склона Украинского щита/ И.П. Ильичева//дис.. кандидата геол. - мш наук:04.00.21 - 1992. - К-210 с.
11. Ковальчук М. С. Лгголопя нижньокрейдових континентальних вщклащв швшчного схилу центрально! частини Украшського щита та умови утворення в них розсипищ важких мiнералiв/ М.С. Ковальчук// дис.. кандидата геол. - мш. наук:04.00.21 / -1993. - К-230 с.
12. Ковальчук М.С. Мшералопя самородного золота з нижньокрейдових континентальних вщклащв швшчного схилу центрально! частини Украшського щита / М.С. Ковальчук // Геол. журн. - 1995. -№ 3 - 4. - К-с. 41 - 45.
13. Ковальчук М.С. Особливосл мкраци золота в ево-люцшно-генетичному ряду залишкових шр вивирювання i золотоносних розсишв/ М.С. Ковальчук // Геол. журн. - 2001. - № 2. -К- с. 94 - 102.
14. Ковальчук М. С., Крошко Ю. В. Фанерозойский па-леоаллювиальный седиментогенез в пределах Украинского щита/ М.С. Ковальчук, Ю.В. Крошко // Матерiали п'ято! Всеукрашсько! науково-краезнавчо! конференцп Мшерально-сировинш ба-гатства Украши: шляхи оптимального викори-стання. Володарськ-Волинський, - 2012. - С. 19 -22.
15. Литолого-фациальные, палеогеографические карты и карты закономерностей размещения полезных ископаемых территории Украины. - К.: Гос-геолслужба Украины, 2001. - 150 с.
16. Семенюк Н. П. Палеогеоморфолопчш критери прогнозу розсипного золота в центральнш частиш Украшського щита/ Н.П. Семенюк, К.М. Заруць-кий// ДАН Украши. - 1992. - № 1. - К-с. 84 - 86.
ОЦЕНКА ВЛИЯНИЯ ТЕХНОГЕННЫХ ФАКТОРОВ НА АКТИВИЗАЦИЮ МЕЛО-МЕРГЕЛЬНОГО КАРСТОГЕНЕЗА
Мохонько Виктория Ивановна
кандидат геологических наук, доцент кафедры технологии неорганических веществ и экологии, Восточноукраинский
национальный университет имени В. Даля
ОЦШКА ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННИХ ФАКТОР1В НА АКТИВ1ЗАЦ1Ю КРЕЙДО-МЕРГЕЛЬНОГО КАРСТОГЕНЕЗУ Мохонько Вiкmорiя 1ванiвна, кандидат геологiчних наук, доцент кафедри технологи неорганiчних речовин та екологи Схiдноукраiнський нащональний }miверситет iменi В. Даля
EVALUATION OF THEINFLUENCE OF TECHNOGENIC FACTORS TO INTENSIFICATIONOF CHALK-MARLY KARSTOGENESIS
Mokhonko V.I., candidate of geological sciences, associate professor, East Ukraine Vladimir Dahl National University АННОТАЦИЯ
Исследованы причины активизации карстового процесса в мело-мергельных отложениях Северскодонецкой равнины. Изучено влияние промышленных сточных вод на активизацию мело-мергельного карстогенеза путем исследования зависимости скорости растворения мела от состава растворителей. Рассмотрено влияние техногенных факторов на изменение гидродинамических условий развития карстового процесса в мело-мергельных отложениях. На основании проведенного анализа сделан вывод о преобладании техногенных факторов в формировании современного карста на исследуемой территории.
Ключевые слова: карстовый процесс, мело-мергельные отложения, активизация, техногенные факторы, кинетика растворения, водоносный горизонт, гидродинамические условия, сточные воды.
