CC BY
20
Сучасн процеси
https://doi.org/10.15407/gpimo2019.02.081
Т.М. AnboxiHa, Л.В. Куразеева, В.В. Скворцов
ДНУ «Центр проблем морськоТ геологи, геоекологм та осадового рудоутворення НАН УкраТни»
СУЧАСНИЙ СЕДИМЕНТОГЕНЕЗ АЗОВСЬКОГО МОРЯ: ЧИННИКИ ТА ОСОБЛИВОСТ1
Процес седиментацИ в район твшчного узбережжя Азовського моря характери-зуеться значною мшивктю nараметрiв. Важливу роль у формуванш сучасних донних осадкie вiдiграе стввдношення бюгенних процеав, твердого стоку рiчок, абразй' берегiв, еолових надходжень, за умови постшного зростання впливу техногенного та антропогенного чиннитв.
Ключовi слова: Азовське море, седиментащя, донш осадки, антропогенний вплив.
Вступ
Азовське море е мшководною шельфовою водоймою естуарного типу, що займае площу 39,1 тис. км2, середня глибина не переви-щуе 8 м, а максимальна — 13,5 м. Азовське море глибоко врiзаеть-ся в степовi райони, що обумовлюе чгтко визначену континен-тальнють басейну. Незначш розмiри моря обумовлюють низьку шерщйшстъ та чутливу реакцiю до змш фiзико-географiчних умов, що визначають надзвичайну динамiчнiсть та значну прос-торову мшливють параметрiв процесу осадконакопичення, а вплив антропогенних чинникiв настiльки вагомий, що його мож-на порiвняти iз природними процесами.
Зазначене обумовило актуальнiсть дослщжень, а саме визначен-ня i характеристику чинник1в сучасного седиментогенезу в Азовсь-кому морi та оцiнку антропогенно! складово! в цьому процесi.
Об'екти та методи досшджень
Проби донних осадкiв на узбережжi та акваторй' у швшчнш час-тинi Азовського моря були вщбраш пiд час експедицiйних робгт 2014—2018 рр. (рис. 1). В пробах визначалися: гранулометрiя су© Т.М. АЛЬОХ1НА, Л.В. КУРАЗееВА, В.В. СКВОРЦОВ, 2019 ISSN 1999-7566. Геологiя i корисш копалини Свтового океану. 2019. 15, № 2: 81—90 81
Рис. 1. Дослщжеш дшянки твшчного узбережжя Азовського моря
часних вщклад1в ситовим методом, питома щшьнють юльысним гщростатичним методом, сумарний солевмют шляхом визначення сухого залишку у воднш ви-тяжщ, величина рН та питома електропровщнють в лабораторних умовах за до-помогою пристрою РНТ-028, значення редокс-потенщалу (Eh) пристроем Pen type ORP tester SX-630 одразу шсля взяття проб, щоб отримати реальш даш обстановки, та мшералопя осаду шл1ховим методом.
Аналiз чинниюв седиментогенезу
На швшчному узбережш Азовського моря в гщродинам1чно ак-тивнш зош значно розвинуп коси, пересипи, бари, затоки, лимани. Коси майже цшком складеш мушлевим матер1алом. Вузьы пересипи вщдшяють вщ вщкрито-го моря систему лимашв вздовж схщного та твшчного берепв. В широких затоках м1ж косами вщбуваються процеси трансгресп моря. Обриви, що утворюють-ся на узбережж1 Обит1чно! затоки мають висоту 30—40 м. Бшя ix шдшжжя майже вщсутня прибережна пляжна полоса, яка зустр1чаеться лише в долинах р1чок чи пот1чыв, що впадають в море. Пляж1 сформоваш кварцовим шском та муш-лями молюсюв (переважно кардиуму та мтлястера). У формуванш геоморфо-лопчних особливостей прибережного Азовського шельфу велику роль вщгра-ють бюгенш процеси, пов'язаш з життед1яльшстю бентосних угруповань [4, 10].
Сучасний седимент Азовського моря можна розглядати як багатокомпоне-нтну систему, найвагомшими складовими якоi е матер1ал абразп берепв, тери-генний спк р1чок, бюгенна складова, еолове надходження та антропогенна компонента (рис. 2).
Вар1ативнють об'ем1в абразшного матер1алу складае вщ 2 до 17 млн т/рж за се-редньор1чного надходження протягом останшх 30 рок1в близько 5,8 млн т/рж. Швшчноазовська берегова область характеризуеться вщносно високими темпами абразii, що коливаеться в межах десятюв сантиметр1в на р1к. Схили розмиву вини-
Рис. 2. Компоненти сучасного седименту Азовського моря
кають на косах та пересипах в яких проходить процес руйнування сучасних i давнгх хвилеприбшних валiв та еолових форм, що складеш пiщаним та шщано-мушлевим матерiалом. Швидкостi розмиву берепв часто залежать вiд темпiв вщступу сумiжного активного клiфу, з яким динамiчно пов'язанi пересипи та коси. При роз-мивi схилiв утворюетъся велика к1льк1сть наносiв iз мшмальною к1льк1стю дрiбно-зему у !х складi, що постiйно виноситься за межi берегово'1 зони [1].
Розмив донних вiдкладiв спостерiгаeться на всьому простяганш пiдводного схилу Пiвнiчного Приазов'я, переважно до глибин 8—9 м. Дослщження останньо-го десятирiччя [2] дозволили визначити в першому наближенш кiлькiсть ма-терiалу, який надходить до берегово'1 зони вiд розмиву дна. Так, для Обипчно'! затоки (площа розмиву 2200 км2) за швидкосп розмиву 2 мм/рж об'ем матерiалу складае 3,8 млн т; для Бердянсько'! (площа розмиву 520 км2) за швидкосп розмиву 2,1 мм/рж — 1,53 млн т; для Бшосарайсько'! (площа розмиву 200 км2) за швидкосп розмиву 2,3 мм/рж — 0,62 млн т. Невелика площа розмиву в межах Марiупольського району (лише 100 км2) за швидкосп розмиву 2 мм/рж до берегово'1 зони виносить до 0,28 млн т матерiалу [6].
Найбтьший внесок у твердый р1чковий стк Азовського моря належить р. Дон. З ынця 80-х роыв стж наноав у порiвняннi iз умовно природним перюдом ско-ротився практично в 10 разiв i не перевищуе на теперiшнiй час 0,4 млн т/рж. Стiк наносiв р. Кубань, нараз^ становить не бшьше 0,86 млн. т/рiк. Внесок ма-лих рiчок (Кальмiус, Мiус, Берда, Обипчна та iн.) у твердий спк порiвняно не-значний i становить у середньому 0,05 млн т/рж. Об'ем твердих часток, що над-ходять на водну поверхню Азовського моря еоловим шляхом в сучасний перюд становить близько 0,92 млн т/рж [3].
Надзвичайно багатий розвиток зообентосу в Азовському морi сприяе штен-сивному надходженню карбонатного матерiалу бюгенного походження у донний осад з подальшим його осадженням та захороненням у виглядi мушель та детриту [7]. В умовах Азовського моря донш молюски е важливим чинником, що обу-мовлюють режим осадконакопичення та формування елеменпв рельефу узбе-режжя та дна. Надходження мушлевого матерiалу змшювалось протягом ос-таннiх 70 роыв вщ 10,4 до 14,7 млн т/рж. Процес експансп чорноморських ввддв молюск1в до Азовського моря продовжуеться у зв'язку iз зростанням галшносп. Лише за останнi 20 роыв ыльысть видiв молюскiв збiльшилась на 13 ввддв [8]. Масовий розвиток великих молюсыв-штродуценпв, розмiри стулок яких у 2—3
рази бiльшi та TOBcrrni за аборигенш види, призвело до змш бюгенно! складово! донних та узбережних накопичень. Стулки вiдмерлих молюскiв-вселенцiв (Mya, Cunearca, Abra) залишаються, у бiльшостi, в зонi продукування та не надходять до узбережних наноав, що викликае розмив пляжних вiдкладень та призводить до збшьшення карбонатностi донних осадкiв.
Антропогенна даяльнють, у виглядi зарегулювання рiчок, призвела до рiзкого падiння об'емiв твердого стоку в 5 разiв. Сумарна кiлькiсть матерiалу, що надходить у Азовське море вщ усiх джерел зменшилась у 2,5 рази iз 26,4 до 10,6 млн т/рж. При цьому бiогенна складова збшьшилась на 30—40 % у порiвняннi з умовно природ-ним перюдом. Уйм, бiогенна компонента не компенсувала скорочення надход-жень теригенного матерiалу. I, в цiлому, за останш 60—70 рокiв об'ем надходжень осадового матерiалу зменшився бiльш н1ж на 30 %.
Характерною особливютю осадового теригенного матерiалу, до масштабних зрушень джерел живлення Азовського моря, була його тонкозернистють. Осад складався на 70 % iз часток дрiбноl алевритово! та пелгтово! фракцiй, 18 % припадало на крупно алевритовi i 13 % — на шщаш часточки. Це було основою широкого розвитку на акватори пелгтових та дрiбноалевритових муив.
Суттева змiна структури матерiалу, що формуе седимент призвела до змш його гранулометричного складу: вщбулося зменшення втричi надходження пелгто-вих та дрiбноалевритових часток, пiщаного та крупно алевритового матерiалу — вдвiчi. Аналiз змiни частки пелгтово! фракцй та карбонатностi у верхньому шарi осадкiв показав, що повсюдно спостертаеться збiльшення площ мушлевих вiдкладень, скорочення площ глинистих муив та збшьшення карбонатносп донних осадкiв загалом в три рази, а в райош пiщаних островiв — в п'ять [5].
Результати дослдоень
Результати наших дослiджень пiвнiчного району Азовського моря значною мiрою корелюють iз лiтературними даними. Матерiал, вщбраний в ходi експедицiй повсюдно представлений органогенно-кальцитово-кварцовими пiсками.
Так, седимент узбережжя Арабатсько! стрiлки в районi с. Щасливцеве харак-теризуеться переважанням псамгтово! фракцй, представлено! переважно мушле-вим детритом (органогенним кальцитом). Сумарна частка дрiбнодисперсного матерiалу, що походить iз суглинк1в не перевищуе 2 %. Анаиз проб вiдiбраних на Обит!чнш косi (рис. 3) засвiдчив домшування мушлевого детриту (псамгтово! фракцй') в уах вiдiбраних зразках. Органогенний кальцит у пробах представлений частинами мушель, або !'х рiзнорозмiрними уламками та глинисто-кремене-во-кальцитовими стяжiннями. Його наявнють коливаеться вiд 49582 г/т до 765988 г/т. Найбшьша кшьысть органогенного кальциту концентруеться у прибшнш зонi. Лише у пробах iз пiднiжжя схилiв (де вони е) визначено невеликий вщсоток алеврит!в та пелiтiв, сумарна частка яких становить 4 %.
На вщмшу вщ Обитачно! коси, матерiал, вщбраний мiж косами Обитiчна та Бердянська вздовж вузько! пляжно! дiлянки, свщчить про розмив берегових схилiв — це пщтверджуеться строкатим гранулометричним складом проб, знач-не коливання показниюв якого у кожнiй з фракцш засвiдчуе наступи моря, аб-разш та перемiшування принесеного матерiалу з розмитим береговим.
Арабатська Обипчна коса Дшянка Бердянська Узбережжя стршка мж косами затока Бердянсько!
Обипчна 1 затоки
Бердянська
Рис. 3. Розподш донного осадку за розм1рами часток
Дшянка акваторГ!, на як1й були вщбраш проби iз дна моря, розташована в швшчнш частинi Бердянсько'! затоки, приблизно в 10 км на захщ вщ Бердянсько'! коси. Рельеф морського дна на данш дглянщ сформувався пiд впливом рiчки Куца Бердянка, про що свщчить наявнiсть потужного конусу виносу, який з обох боив супроводжуеться турбулентними заглибленнями дна. Характер гра-нулометричного складу не е одноманiтним, мае мюце поступове укрупнення осадку у напрямку вiд берега. Так, при зменшенш нахилу дна вiд 1/100 м до 0,5/100 м на вщсташ вщ берегу до 2 км вщзначено тенденцiю до укрупнення осаду. На вщсташ вщ берегу 2,3 км за уклону дна 0,04/100 м псамгтова фракщя суттево збiльшена. Результати гранулометричного аналiзу проб на дiлянцi узбережжя Бердянсько'! затоки демонструють розмив берегового схилу, що позна-чаеться у суттевому збiльшеннi пелгтово'! фракцГ!.
Питома щгльшсть донного осаду в обстеженш дiлянцi акваторГ! вiдносно од-норщна i в середньому становить 2,41 г/см3. Однак привертае увагу рiзкий перепад даного показника до 2,31 г/см3 на середиш профшю, що в геоморфологiчно-му плаш вiдповiдае зменшенню кута нахилу морського дна (рис. 4).
Проведеш дослщження iз визначення фiзико-хiмiчних показникiв у донних осадках дослщжуваних районiв не виявили принципових вщмшностей. Вмiст водорозчинних солей, що вщображае сорбцiйнi властивосп донного осаду, де-монструе помiрнi значення. На всiх обстежених дшянках домiнуючим компонентом осадку е псамгтова фракцiя, представлена мушлевим детритом, що добре промиваеться. Показник питомо'1 електропровщносп, який зазвичай корелюе гз солевмiстом, мае незначне збшьшення у пiвнiчно-захiдному напрямку г, як г солевмiст, мае значний розмах коливань. Вщносно стабГльними е значення вод-невого показника. Значення окисно-вщновного потенцГалу хоча Г знаходиться у позитивному д!апазош, але, з урахуванням достатньо велико'! похибки, свщчить про перехщну редокс-обстановку у седименп (табл. 1).
2,25
- / . -» 2,4
♦--
Профшь дна з точками вщбору проб . 2,55
- Точка 2264 » Питома щшьшсть
2,7
Точка 227К.
Точка 228 Точка22С^г 1 1 1 ---------Точка 233 Точка 231 Точка 232-* 1111 2,85 3
1400 1600 1800 2000 2200 2400 2600 2800 3000
Вктань вщ берега, м
Рис. 4. Профшь дна та питома щшьшсть донного осаду в акватори Бердянсько!' затоки
При пщготовщ проб до мшералопчного анал1зу з донного осаду було видтпено ситовим методом фракцго +0,5 класу. Майже на 100 % вона представлена частинка-ми мушель, як1 е продуцентами органогенного кальциту. Також часто зустр1чаються непошкоджеш мушш, як1 дають змогу визначити видовий склад (рис. 5).
Легка фракщя проб представлена переважно кварцом та органогенним кальцитом. У пробах, вщбраних з дна Бердянсько! затоки, щ два мшерали зна-ходяться в обернено пропорц1йн1й залежност1. В пробах, що тяж1ють до берега, спостер1гаеться р1зке переважання кварцу (82 % масово! дол1), в той час як вмют органогенного кальциту дор1внюе 15,5 % масово! долг З глибиною вм1ст кварцу зменшуеться, за рахунок зростання вмюту органогенного кальциту. На глибинах 4,7 м вмют цих мшерал1в приблизно однаковий (51 % та 47 % вщповщно). З по-дальшим вщдаленням в1д берега 1 зб1льшенням глибини в склад1 проб переважае органогенний кальцит, його кшькють поступово зростае до 76 % масово! дол1 на найглибших зам1рах, вм1ст кварцу поступово зменшуеться до 22 %. Дана зако-ном1рнють простежуеться навггь в1зуально на приклад1 вих1дних проб (рис. 6). До складу легких фракцш всгх проб входять вуглефжоваш залишки рослин в иль-костях вщ 11,7 г/т до 6899,8 г/т. В прибережних пробах, вщбраних з акватори Бердянсько! затоки, присутнш також металургшний граф1т в илькостях до 444,9 г/т.
Серед важких м1нерал1в дом1нують амф1боли (арфведсонгг, актинол1т) та еп1дот. Також присутш 1льмен1т, рутил, марказит, магнетит, альмандин, тур-мал1н, ставрол1т, сил1ман1т, циркон, лейкоксен, л1монгг, монацит, апатит, сфен.
Таблиця 1. Значення фiзико-хiмiчних показнишв у донних осадках Азовського моря
Район вщбору проб Питома щтьтсть, г/см3, М ± т Середнш солевмют, % у 100 г сухо! проби, М± т ЕС, (мкСм/см), М ± т рН, (Од.), М ± т Eh, мВ, М ± т
Арабатська стршка Обилчна коса Дшянка м1ж косами Обилчна та Бердянська Бердянська затока Узбережжя Бердянсько! затоки 2,53 ± 0,086 2.46 ± 0,081 2.47 ± 0,181 2,41 ± 0,053 2,23 ± 0,056 1,03 ± 1,13 1,11 ± 1,28 1,07 ± 0,98 0,87 ± 0,54 1,13 ± 1,04 2,84 ± 2,16 2,72 ± 1,96 2,13 ± 1,65 1,92 ± 1,24 2,88 ± 1,95 8.06 ± 0,77 8.07 ± 0,36 8,35 ± 0,48 8,51 ± 0,68 8,31 ± 0,42 115 ± 76 108 ± 81 195 ± 58 103 ± 76
Рис. 5. Типовi продуцента органогенного кальциту у донному осадi Азовського моря: а — Сагёшш; б — МуШш; в — Муа
Рис. 6. Донний осад Бердянсько! затоки: а — прибережна дшянка (т. 226); б — вщдалена вщ берега дшянка (т. 233)
Магштш фракцп проб представлеш магнетитом (2,9—147,1 г/т), а також арф-ведсоштом, актинолгтом, сил1маштом 1 кварцом, в зернах яких присутш тонко-зернист або пиловидш включення магнетиту, шод1 до 70 % об'ему кристалу. Са-ме в магштних фракц1ях сконцентроваш техногенш компоненти, яы спостер1га-ються майже у вс1х вщбраних пробах у вигляд1 металевих кульок та дротинок.
Електромагштна фракщя осаду в основному представлена арфведсоштом (рис. 7, а), ешдотом (рис. 7, б), актинолгтом. Ц мшерали можна вщнести до осад-коутворюючих, оскшьки !хнш сумарний вмют р1зко переважае: авфведсошт — в окремих пробах до 136007,5 г/т; епщот — до 1051,0 г/т; актинолгт до 20679,4 г/т. Також у вс1х пробах, але в значно менших к1лькостях присутш шьмешт (рис. 7, в) — вщ 1,2 до 282,2 г/т, альмандин — вщ 22,6 до 460,6 г/т та рутил — вщ 1,6 до 14,0 г/т.
Серед важких мшерашв неелектромагштно! фракцп наскр1зним мшералом е циркон (рис. 7, г). Його вмют в бшьшосп проб становить 34,6—63,2 г/т, максималь-ний 186,1 г/т. Мшерал можна розглядати як потенцшно розсипоутворювальний.
Сучасне антропогенне забруднення
Промисловють та сшьське господарство, рекреацшне викорис-тання узбережжя, судноплавство та шш1 види антропогенно! д1яльност1 обумов-люють р1зномашття та високу штенсивнють надходження техногенного ма-тер1алу до акваторп Азовського моря. Трансформащя речовинного складу дшя-нок дна та узбережжя у тепершнш час набула значного масштабу. Побутове смгття, вугшля, уламки цегли та шших буд1вельних матер1ал1в, бш скла, пол1ети-лен, пластик та шше — повсюдш елементи антропогенного забруднення. При-бережш полютанти, як 1 у випадку з морськими, можна подшити за Генезисом
Рис. 7. Головш мшерали важко! фракци донного осаду дослiджених дшянок Азовського моря: а — арфведсошт; б — епiдот; в — шьмешт; г — циркон. Бшокуляр. Збшь-шення: а — 35х; б — 20х; в, г — 50х
на: продукти металургшно! промисловост (рис. 8, а), комунально-побутов1 вщ-ходи, забруднення вщ судноплавства та наслщки рекреацп (рис. 8, б). Найбшьша маса антропогенних вщход1в приурочена до великих мют, наприклад, Мар1упо-ля, де подекуди 100 % пляжного матер1алу мае техногенне походження. Досить вагомою е доля антропогенно! складово! у таких мютах як Бердянськ. В1дносно чистими можна вважати коси Арабатську, Обит1чну; майже чистими — косу Б1рючий остр1в. Найб1льший антропогенний внесок у формування вщклад1в уз-бережно! зони визначаеться у швшчно-схщних районах Азовського моря. Це пов'язано 1з концентрац1ею в дан ому район велико! к1лькост1 промислових пщприемств. Внесок металург1йних шлак1в становить 14 % вщ загально! кшь-кост1 техногенних дом1шок, доля яких в осад1 становить 19,6 %. Узбережжя швшчно-схщного району Азовського моря вщзначаеться також максимальними концентрац1ями у пляжних вщкладах вуглистих часточок, техногенного графггу, нафтопродукт1в та 1нших полютанпв.
Середн1й вм1ст техногенного матер1алу в донних осадках моря складае 5,11 %. Екстремальш значення техногенного матер1алу ф1ксуються в район1 м. Мар1у-поль (понад 15 %). Шлейф техногенних компоненпв у донному осад1 тягнеться у п1вденно-зах1дному напрямку на вщстань понад 50 км. Основними об'ектами-забруднювачами е промислов1 стоки м. Мар1уполь, що надходять 1з водами р. Кальм1ус, а також викиди металургшних п1дприемств у атмосферне повггря.
В межах акваторГ! штенсивнють забруднень донних в1дклад1в знижуеться 1 на глибинних дшянках не перевищуе 2 %. Визначаеться 3 ареали 1з п1двищеним вм1стом техногенного матер1алу: д1лянка перед Керченською протокою (8,6 %), а також бшя Бердянського (5,5 %) та Гешчеського (9,6 %) морських порт1в [9].
Серед шлях1в надходження забруднюючих речовин антропогенного походження основними слщ вважати д1яльнють в1тру та р1чковий спк. Так, щор1чно су-
марно еоловим шляхом та теригенними виносом до акватори Азовського моря надходить 675 тис. т антропогенного матерiалу. На акваторш Азовського моря з рiчковим стоком потрапляе близько 178,5 тис. т/рж техногенного матерiалу. Стж малих рiчок у техногеннш складовiй балансу вiдiграе меншу роль нiж iншi складов^ проте визначае суттевий вплив на забруднення гирлових дшянок рiчок [5].
Висновки
Висока гiдродинамiчна активнiсть, мшководнють, перманент-нiсть надходження теригенного матерiалу, коливання бiопродуктивностi бентос-них систем обумовлюють високу динамiчнiсть седиментацiйного процесу та меж розповсюдження ареалiв основних лгтолопчних типiв донних вiдкладень Азов-ського моря.
Протягом останшх 60—70 рокiв екосистема Азовського моря вщчула низку «антропогенних стреав», пов'язаних з господарською дiяльнiстю людини як на акватори, так i на водозабiрних територiях. Це позначилось на об'емах та яисно-му складi надходжень осадового матерiалу. Отриманi данi демонструють за-лежнють структури i складу донних вiдкладiв пiвнiчного Азовоморського узбе-режжя вщ природних i техногенних факторiв. Донш осадки неоднорiднi, важли-ву роль у ix формуваннi вiдiграють бюгенш джерела надходження матерiалу. Ант-ропогенно-техногенне забруднення осаду повсюдне, зменшуеться у напрямку до вщкритого моря. Важка фракцiя проб осаду постшно мiстить часточки чорних, кольорових i рiдкiсниx металiв промислового i антропогенного походження.
Детальне вивчення та аналiз сучасних седиментацiйниx процесiв дають можливiсть оцiнити стабiльнiсть накопичення певних важких мiнералiв з по-дальшим прогнозом формування 'х розсипiв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Антонюк О.С. Особливост абразiйниx процесiв на укра'нських берегах Азовського моря. Науковий вкник Ужгородського утверситету: Серiя: Географ1я. Землеустрш. Природокорис-тування. 2013. № 2. С. 43—50.
2. Азовское море в конце XX — начале XXI веков: геоморфология, осадконакопление, пелагические сообщества. Т. X. / Отв. ред. Г.Г. Матишов; Мурманск. мор. биол. ин-т КНЦ РАН. Апатиты: Изд-во КНЦ РАН, 2008. С. 45—58.
3. Ивлиева О.В. Техногенный седиментогенез в Азовском море: Автореф. дис.... док. географ. наук. Ростов-на-Дону, 2007. 46 с.
4. Иноземцев Ю.И. Литолого-минералогические особенности прибрежно-морских осадков Азовского моря. Киев: АН УССР, Ин-т геохимии и физики минералов, 1974. 57 с.
5. Матишов Г Г., Гаргопа Ю.М., Бердников С.В., Дженюк С.Л. Закономерности экосистем-ных процессов в Азовском море. Москва: Наука, 2006. 304 с.
6. Непша О.В. Надходження теригенного MaTepiaiy внаслщок абразп клiфiв та морського дна як фактор стабшьноста акумулятивних утворень Пiвнiчного Приазов'я. Геологомiнера-логiчний eicHUK Криворiзького нащонального утверситету. 2017. № 1. С.32—41.
7. Фроленко Л.Н. Видовой состав зообентоса Азовского моря и некоторые биолого-экологические особенности доминирующих видов. Известия вузов. Северо-Кавказский НЦВШ. Естественные науки. 2005. №4. С. 127—133.
8. Хатман 1.О. Молюски твшчно! частини Азовського моря (фауна, зоогеографiя, еко-лог1я).: Автореф. дис. ... канд. бюл. наук. Кшв, 2006. 21 с.
9. Хрусталев Ю.П., Ивлиева О.В. Антропогенный материал в донных отложениях Азовского моря. Проблемы антропогенной морской седиментологии (на примере Азовского моря). Ростов-на-Дону: Гефест, 1999. С. 144—173.
10. Шнюков Е.Ф., Орловский Г.Н., Усенко В.П., Григорьев А.В., Гордиевич В.А. Геология Азовского моря. Киев: Наук. думка, 1974. 247 с.
Стаття надшшла 14.05.2019
Т.М. Алехина, Л.В. Куразеева, В.В. Скворцов
СОВРЕМЕННЫЙ СЕДИМЕНТОГЕНЕЗ АЗОВСКОГО МОРЯ: ФАКТОРЫ И ОСОБЕННОСТИ
Процесс седиментации в районе северного побережья Азовского моря характеризируется значительной изменчивостью параметров. Важную роль в формировании современных донных осадков играет соотношение биогенных процессов, твердого стока рек, абразии берегов, эоловых поступлений, при условии постоянного увеличения влияния техногенного и антропогенного факторов.
Ключевые слова: Азовское море, седиментация, донные осадки, антропогенное влияние.
T.M. Alokhina, L.V. Kurazieva, V.V. Skvortsov
MODERN SEDIMENTOGENESIS OF THE AZOV SEA: FACTORS AND FEATURES
The process of sedimentation in the region of the northern coast of the Azov Sea is characterized by significant changeability of parameters. In the formation of modern sediments the relation of biogenic processes, riverine load, coastal abrasion and eolic deposition is played an important role in conditions of constant increase of technogenic and anthropogenic factors.
Keywords: the Azov Sea, sedimentation, bottom sediment, anthropogenic influence.
