CC BY
166
УДК 338.124.4:330.111
Т. В. Кондратьева,
кандидат економ!чних наук, ДЗ «Луганський нац^ональний университет 1мен1 Тараса Шевченка»,
м. Старобыьськ
ТОЧКИ Б1ФУРКАЩ11 НА ТРАСКТОРП РОЗВИТКУ СОЩАЛЬНО-ЕКОНОМШНИХ СИСТЕМ
У 2015 рощ все бшьш очевидною стае тенден-щя непередбачувано1 i нетрадищйно1 реакцн вгтчиз-няних економiчних агентiв на оргашзуючий вплив макрорегуляторiв. Це ставить тд загрозу ефек-тивнiсть проведения розпочатих i анонсованих еко-номiчних реформ. В таких умовах актуальним стае використання синергетичного пiдходу, який перед-бачае, що складноорганiзованим сощально-еко-номiчним системам не можна нав'язати шляхи роз-витку. Мова йде про самоврядний розвиток, для якого хаос (наприклад, економiчна та iнституцiйна криза) е ввдправною точкою утворюючого початку, конструктивного мехашзму еволюцп сощально-еко-номiчноl системи.
Г. Хакен заклав основи синергетики як мiждис-циплшарно1 концепцл про загальнi принципи роз-витку просторових, часових та функцiональних макроструктур. Принципи, розробленi Г. Хакеном [1], до« е основою сучасних синергетичних моделей. Бельгiйський фiзико-хiмiк росшського походження I. Пригожин збагатив науку поняттям дисипативних структур. Вони являють собою стiйкi стани, що ви-никають в нерiвноважному середовищi за умови незворотного розстовання рiзного роду енергп, яка надходить ззовнi [2]. З розвитком економiчних кон-цепщй, що вивчають iнституцiйнi структури со-цiально-економiчних систем, пiдходи I. Пригожина набули ново! актуальностi. М.М. Моюеев, радян-ський механiк i математик, розвинув вде1 ноосфери В.1. Вернадського, до^джуючи взаемодiю людини i бюсфери. В результат було сформульовано по-няття коеволюцл, яке означае «такий розвиток тдсистем (систем нижнього рiвня), який не пору-шуе розвитку вихвдно1 системи. У цьому сена вплив системи на И елементи яшсно вiдрiзияеться вiд ролi конструктора, оскшьки елементи самi розвиваються в силу механiзмiв самооргашзацл... Система не кон-струюе елементи, а лише ввдбраковуе негiднi, тобто слугуе фактором ввдбору» [3]. В Укра1ш сучасна теорiя самооргашзацп в контекст динамiки со-цiально-економiчних систем знайшла розвиток в роботах Л.Г. Мельника. 1м було уточнено i розширено категорiйний апарат економiчноl теорп самоор-ганiзацil, вивчена роль iнформацil в цих процесах, механiзми i характеристики стшкост! i трансфор-мацil економiчних систем [4].
Метою дано'1 статп е застосування концепцil бiфуркацil для аналiзу траекторiй розвитку сучасних
економiчних систем, в тому числi стосовно кризо-вих явищ в економщ Укра1ни.
Iнтеграцiя основних принцип1в самооргаш-зацц, розроблених у фiзицi, бюлогп, математидi, хiмil дозволяе розкрити «чорний ящик», бiльш детально описати мехашзм самоорганiзацiйних про-цесiв у соцiально-економiчних системах: «Особ-ливiстю сучасного етапу дослiджения розвитку еко-номiчних систем рiзних рiвнiв виступае усввдом-лення зростаючого ступеня нерiвноважностi в енерго-мас-шформащйних обмiнних процесах жит-тедiяльностi органiзацiй, що функцiонують пере-важно за принципом ввдкритих систем i що змiиюють мiсце свого юнування до якiсно iнших форм. На цьому етат з розвитком тзнавально1 дiяльностi людини вiдбуваеться проникиения си-нергетично1 парадигми i в багато сфер шституцш-них дослiджень» [5].
Найчастше початок процесiв самоорганiзацil викликаеться зовнiшнiм каталiтичним впливом. Економiчнi системи схильш до впливу ряду чин-ник1в - змiна технологiчних укладiв, запасiв еко-номiчних ресурсiв (фшансових, матерiальних, тру-дових), геополiтичний вплив. Однак головним ка-талiзатором динамiки сучасних економiчних систем за великим рахунком е шформащя.
Iнiцiацiя процеав самоорганiзацil економiчних систем вiдбуваеться в точщ бiфуркацil - моменту порушення стiйкостi еволюцiйного режиму системи, що приводить до виникнення квантового спектра альтернативних вiртуальних сценарilв ево-люцil [7].
М. Моiсеев звертае увагу на необхiднiсть вiд-рiзняти бiфуркацiйнi процеси вiд адаптацiйних: «Адаптацшш механiзми волод1ють тiею чудовою властивютю, що нi зовнiшнi збурення, ш внутрiшнi пертурбацil за допомогою цих механiзмiв не здатнi вивести систему за межi того «осяжного каналу ево-люцil», того коридору, який заготовила природа для розвитку ще1 системи» [3, с. 42]. Л. Мельник в якосп головно1 вiдмiнностi адаптацil та бiфуркацil наводить характер траекторп змiн: «Бiфуркацiйнi змши мають дуже важливу, з точки зору прискорення про-цесiв розвитку, властивiсть: вони стрибкоподiбно збiльшують характеристики змiнностi системи^» [4, с. 203].
Поведiнка економiчноl системи в точщ бiфур-кацil мае такi особливосп.
Перша ознака досягнення економiчною системою точки бiфуpкацil - втрата гомеостатично1 стш-кост параметрами порядку: «Особливост нелшш-ного свпу полягають у тому, що в певному дiапазонi змiни констант середовища i параметрiв нелiнiйних рiвнянь не вiдбуваеться яшсних змiн картини про-цесу... Але якщо ми переступили певну порогову змiну, перевищили критичне значения параметрiв, то режим руху системи якiсно змшюеться» [2].
Ввдповвдно, виникае завдання визначения подiбних параметрiв порядку в економiчних системах, оскшьки зменшення кiлькостi векторiв впливу (реформування) дозволить збiльшити !х силу i за-ощадити ресурси: «У синергетицi показано, що в такш точцi втрати стшкост нестшкими стають, вза-галi кажучи, невелика кшьшсть колективних мод, якi слугують параметрами порядку, що описують макроскотчну структуру. У той же самий час щ макроскопiчнi змiннi, тобто параметри порядку, визначають поведiнку мшроскотчних частин системи в силу принципу тдпорядкувания. Так виник-нення параметрiв порядку i !х здатнють тдпорядко-вувати дозволяють системi знаходити свою структуру. При змш керуючих параметрiв в широкому дiапазонi, системи можуть проходити через iерархiю нестшкостей i структур, що !х супровод-жують» [1].
Для шюстрацп тако! ситуаци Л. Мельник наводить приклад замши продукцп, що випускаеться на виробничому пiдприемствi; виборiв нового парламенту або замiни кабiнету мiнiстрiв в крашц змiни проектiв, як виконуються на конкурснш основi в науковiй установi [4].
Друга особливють бiфуркацiйного стану системи полягае в тому, що невизначенють И розвитку сягае критичних значень. Невеликi змiни в умовах функцюнування економiчних систем призводять до значних i непередбачуваних наслiдкiв. Випадков^ незначнi фактори (флуктуаци) вiдiграють фунда-ментальну роль i мають наслвдки типу лавинного ефекту Фейстеля-Шеннона або ефекту метелика Лоренца.
Прикладом «ефекту метелика» в сучасних соцiально-економiчних системах е революцп в арабських крашах: «...тим помахом крил метелика за тисячi кiлометрiв вiд Близького Сходу були документа, виставлеш на сайтi Д. Ассанджа '^ЫЬеак^ в 2010 р. про розшшне життя президента Тунiсу, вра-ховуючи розвиток iитернет-технологiй в кра1ш, ш-формацiя розiйшлася по кра!нам Близького Сходу» [8]. 17 грудня 2010 р. тушський продавець фруктiв Моххамед Буаiзiзi, оштрафований за нелегальиу торпвлю на 6,86 дол., вчинив самоспалення. Цей день вважаеться початком «Арабсько! весни» -хвилi революцш i масових протестов у двадцяти крашах (Тунiсi, Gгиптi, Gменi, Лiвil, Сири, Бахрейнi, Алжирi, 1раку, Йорданп, Марокко, Оманi, Кувейтi,
Лiванi, Мавританп, Саудiвськiй Аравп, Суданi, Джибуп, Захiднiй Сахарi та iн.). Варто вiдзначити, що в розвитку цих подiй важливу роль зiграв «ш-формацiйний каталiзатор» - протестувальники для координацп сво1х дiй активно використовували соцiальнi мережа За ощнками МВФ, економiч-ш втрати «Арабсько1 весни» складають бшьше 55 млрд дол., включаючи падшня ВВП (20,6 млрд дол.) i скорочения державних бюджетiв (35,3 млрд дол.) [9].
Трапчним прикладом «ефекту метелика» е i пiдсумки Вшьнюського самiту Схiдного партнерства 28-29 листопада 2014 року, де планувалося тдписания Угоди про асощащю та Угоди про по-глиблеиу i всеохоплюючу зону вшьно1 торгiвлi мiж Свросоюзом i Укра1ною. Президент Украши Вiктор Янукович призупинив даний процес, висловивши сподiвання на пiдписания угоди про асощащю з СС на наступному самiтi «Схiдного партнерства» за умови оргашзаци програм економiчноl допомоги з боку СС i МВФ. Ця заява призвела до масових акцш протесту i розв'язувания военного конфлшту на Сходi Укра1ни. У 2015 рощ, ^м розриву гео-полiтичних взаемодiй, величезнi економiчнi наслвдки мають взаемнi полiтичнi та економiчнi заходи (санкцп) мiж Роаею i США, Свросоюзом, Канадою, Австралiею, Новою Зеландiею. За рiзними оцiнками, тальки обмежуючи експортно-iмпортнi операцп, Росiя в 2014 рощ втратила до 40 млрд евро, краши Свросоюзу - 12,2 млрд евро.
Для Украши наслщки «вiльиюського метелика» стали катастрофiчними. За попередшми оцiнками ООН сума збитшв ввд конфлiкту на Дон-басi становить 440 млн дол. США, зупинено 70% тдприемств регiоиу, пошкоджено майже 2000 об'екпв, в тому чи^ 659 громадських будiвель, 1230 приватних будиншв i 178 офiсiв. Однак фахiвцi вiдзначають, що «якщо врахувати матерiальний i фiзичний збиток в щлому по областях, то дана цифра зросте в илька разiв. Вщсутнють загального розумiния розмiрiв катастрофи, коли цифри руй-нувань i матерiальних збиткiв рiзних джерел хоча б порiвняннi, свiдчить про те, що реальш масштаби набагато серйозшше, нiж !х вiдображають урядовi або мiжнароднi джерела» [10].
У точщ бiфуркацil вiдбуваеться розрив траек-торп еволюцп економiчноl системи, яскраво прояв-ляеться незворотнiсть i циклiчнiсть И розвитку -послвдовнють чергування сташв системи, що розви-ваеться, ввд нижчих щаблiв до вищих, i немож-ливiсть повного, абсолютного повернення системи в початкове, вихiдне положения за рахунок виник-нения якюно нових можливостей, що не юиували ранiше.
У фшософп незворотнiсть розвитку е одшею з ключових категорш дiалектики. У бюлогп доведена закономiрнiсть iсторичного розвитку органiзмiв, яка
полягае в тому, що оргашзми, навгть повертаючись в колишне середовище проживания, не можуть стати у всiх деталях схожими на рашше iсиуючi форми. У фiзицi властивост незворотност руху систем вщповщае другий закон термодинамiки -будь-який фiзичний процес, в якому вiдбуваеться перетворення якого-небудь виду енергп в енергiю теплового руху молекул, е незворотним процесом, тобто вiн не може бути здшснений цiлком у зворот-ному напрямку. В економщ подiбнi принципи ро-звитку знайшли вiдображения в концепцiях еко-номiчних циклiв, як дослiджують коливання еко-номiчно! кон'юнктури у виглядi повторюваних траекторiй стиснення i розширення (цикли Кгтчина, Жугляра, ритми Кузнеця, довп хвилi Кондратьева). Н.Д. Кондратьев звернув увагу на незворотнiсть еволюцiйних економiчних процесiв у доповiдi «Про поняття економiчно! статистики, динамiки i кон'юнктури»: «Шд еволюцiйними, або незворот-ними, процесами ми розумiемо т змiни, якi за вщ-сутносп рiзких стороннiх пертурбацiйних впливiв протшають у певному i в одному i тому ж напрямку» [11, с. 58]. Зпдно з теорiями економiчних циклiв, точка бiфуркацil е «дном» економiчно! активностi, мае короткочасний характер i роздiляе бiльш три-валi стшш режими системи - «спад» i «пiдйом».
Розрив траекторп еволюцп економiчно! системи призводить до утворення кiлькох «гiлочок», напрямiв розвитку - атракторiв (вiд англ. айгаС: - за-лучати, притягати). У фiзицi говорять про те, що при змш параметра порядку (наприклад, концентрацп) термодинамiчна гiлка (стан теплового хаосу) втра-чае спйшсть i виникають, як мiнiмум два можливих напрямки розвитку: «Збiльшуючи концентрацiю, ми як би ввдводимо систему все далi i далi вiд рiвно-ваги. При певному значеннi ми досягаемо порогу стшкосп термодинамiчноl гшки. Зазвичай це кри-тичне значення називають точкою бiфуркацп. У точщ бiфуркацil термодинамiчна гiлка стае нестш-кою щодо флуктуацiй. При критичному значенш ке-руючого параметра система може перебувати в трьох рiзних стацiонарних станах: С, Е i D. Два з них стшю, третiй - нестойкий» [2, с. 216-217].
Атрактор являе собою безлiч станiв, до яких прагне траекторiя розвитку системи. Цi стани можуть бути представлеш як:
спйш граничнi точки (цiльовi значення еко-номiчних показнишв);
стшш цикли, коли траекторiя прагне до певно! замкнуто! криво! (стратеги економiчного розвитку);
тори, коли рух точки мае перюдичний або квазiперiодичний характер (допустимi межi коливання показнишв економiчно! кон'юнктури);
дивн атрактори, в яких рух точки е нестойким, а будь-яш двi траекторi! на ньому завжди розхо-дяться.
У дивному атракторi найбшьш сильно прояв-ляеться «ефект метелика» - навiть незначнi флукту-ацп провокують невизначенiсть вiдносно того, чи буде стан системи хаотичним або вона перейде на новий, бшьш диференцiйований i високий рiвень впорядкованосп. У зв'язку з цим I. Пригожин нази-вав дивний атрактор «хаосом, що притягуе».
Для модельного опису подiбно! складно! по-ведiнки системи О. Князева i С. Курдюмов вводять поняття структур-атракторiв еволюцп, тд якими ро-зумiють «реальн структури у вiдкритих нелiнiйних середовищах, на як виходять процеси еволюцп в цих середовищах в результат! загасання промiжних, перехiдних процесiв» [12, с. 381].
У бюлогп для опису безлiчi ситуацiй вибору траекторш розвитку використовуеться фiлогене-тичне дерево (еволющйне дерево, дерево життя) -графiчне вiдображения еволюцiйних взаемозв'язкiв мiж рiзними видами, що мають спшьного предка. Подiбна модель може ефективно вщобразити тен-денцi! розвитку пострадянських економiчних систем, якi мають загальний iнституцiйно-економiчний базис СРСР (вщсутнють приватно! власностi, пiд-приемництва, колективiзм тощо).
Ймовiрно, розвиток соцiально-економiчно! системи Укра!ни в 2015 роцi описуеться станом по-близу дивного атрактора. Очiкування i поведiнковi реакцi! вгтчизняних економiчних агентов (включа-ючи макрорегулятора) мають надзвичайно складну, хаотичну траекторто. Так, змiна курсу нацiонально! валюти перевищила 50%, при цьому як рiзке п1дви-щення, так i зниження вiдбувалися протягом одного тижня (лютий-березень 2015 року). Навiть через твроку п1сля проходження «курсового дна», активно! тдтримки мiжнародних фшансових iнститутiв, тижневi коливання курсу нащонально! валюти сяга-ють 7% (в липш 2015 року). Щодо iншого показника економiчно! активностi - шдексу промислового ви-робництва - динамша 2012 i 2013 рок1в практично зб^аеться i не досягае екстремальних значень навiть у сiчнi-березнi (рис. 1).
Перюд з сiчня по липень 2014 року також по-вторюе усталену тенденцiю - тдйом в березнi i вiдносна стабшьтсть в травнi-липнi. Проте вже в серпш iндекс промислового виробництва рiзко зни-жуеться на 9,7%, тдвищуючись у вереснi на 17,3 пункти. 2015 рiк, повторюючи тенденцi! попередшх рокiв, негативно перебiльшуе !х приблизно на 20% (рис. 2).
В сучасних умовах динамша всiх економiчних систем бшьшою чи меншою мiрою в певш перiоди розвитку описуеться рiзного роду дивними атракто-рами. Набагато бшьшу небезпеку становить каскад бiфуркацiй, який послiдовно веде до появи вибору мiж двома рiшениями, пот^м чотирма i так далi, i система починае коливатися в хаотичному, турбу лентному режимi. Каскадом бiфуркацiй описуеться
115 110 105 100
95 90 85 80
/АЯ д ^
ш \ ^ -«ч-ж- -к/' \ А*-У \\---.—Ж ^ > ,---«----,- М лг----,-г^--
Яг н» —''* у ------« '^"У Аг "
^ Ж / /// ■луж <§> <р <¥ Ж # л/ о/ / X к </ </
V
■2015 •2014 2013 2012 2011
Рис. 1. 1ндекси промисловоТ продукцп в Укратш у 2011-2015 роках
(Без урахування тимчасово окуповано! територп Автономно! Республiки Крим i м. Севастополя, за IV квартал 2014 р. та 2015 р. також без урахування частини зони проведения антитерористично!
операцп), мiсяць до попереднього мiсяця [13]
115 110 105 100
95 90 85 80 75 70
^ ~~
---\____ — \ __
¿й-Г^^Р.. - ■■1"У- \ 1 1 >•■ 1
^ < <? ^ / «Г
-----
■2015 ■2014 2013 2012 2011
Рис. 2. 1ндекси промисловоТ продукцп в УкраТш у 2011-2015 роках
(Без урахування тимчасово окуповано! територп Автономно! Республiки Крим i м. Севастополя, за IV квартал 2014 р. та 2015 р. також без урахування частини зони проведення антитерористично! операцп), мюяць до мюяця попереднього року [13]
економiчний розвиток пострадянських кра!н в 1990-■п роки, коли програма «перебудови» М. Горбачова привела до низки економiчних потрясiнь. З 1990 по 1999 роки в Укра!ш змшилося дев'ять Кабiнетiв мiиiстрiв, було проведено двi грошовi реформи (вiдрiзнi купони i карбоваидi 1992 року, гривня - з 1996 року). У нашш кра!ш пройшло три етапи при-ватизацi!:
мала приватизащя (1992-1994 роки) малих пiдприемств шляхом оренди з викупом або викуп трудовим колективом;
масова приватизацiя (1995-1998 роки) з викори-станням приватизащйних паперiв для залучення ши-
роких верств населення до придбання акцш великих i середшх пiдприемств та малих об'екпв;
грошова приватизацiя (з 1999 року) на основi iндивiдуальних процедур залучення стратегiчиих iнвесторiв, в результат! чого кардинально змшилася структура форм власносп (кшьшсть державних тдприемств зменшилась на 45,3% з 1992 по 1999 роки).
Потрапляючи в поле тяжшня певного атрак-тора, система еволющонуе до цього ввдносно стойкого стану (структури): «З певного класу початко-вих збурень системи (середовища) мае мiсце вихвд на цю структуру. Парадоксально, але майбутшй
стан системи (середовища) як би притягуе, оргашзо-вуе, змiнюе !! наявний стан... На цш пiдставi з'яв-ляеться можливють прогнозування, враховуючи: а) «цiлi» процеив (структури атрактори); б) загальнi тенденцп розгортання процесiв в цiлiсних системах (середовищах) i в) переслiдуваний людиною iдеал» [14, с. 2].
Цей рух в поле тяжiння атрактора не е стойким, найменшi флуктуаци можуть знову пiдвищити рiвень його хаотичности Однак знання характеристик структур - атракторiв дозволяе «бачити поле розвитку»: «Звичайно якщо працюе випадковiсть, то мають мiсце блукання, але не як завгодно, а в рамках цшком визначеного, детермшованого поля мож-ливостей. Управлшня втрачае характер слiпого втручання методом спроб i помилок або ж впертого насильства над реальнiстю, небезпечних дiй проти власних тенденцiй систем, i будуються на основi знання того, що взагалi можливо на даному середо-вищi» [14].
Вибiр атрактора, iнституцiйно! траекторi! розвитку е надважливим завданням. Сощально-еко-номiчна система може або еволюцiонувати на бшьш високий рiвень, або повернутися на шлях попе-реднього розвитку, або «зациклитися» в точцi бiфуркацi!, перманентно переживаючи змiну еко-номiчного курсу. Головним «енергетичним ресурсом», здатним вивести соцiально-економiчиу систему на бшьш високий рiвень е ефективш iнститути i нацiональний людський каттал, а саме - наявнють iнновацiйного пiдприемництва, пiдтримуваного державою: «середовище е носiем рiзних форм май-бутньо! органiзацi! системи в якост поля можливих шляхiв еволюцi!. Завдяки вiдкритостi, нелiнiйностi i нерiвномiрностi в середовищ^ що мiстить спектр потенцшно можливих структур, на певних стадiях i в певних дiлянках виникае можливiсть надшвидкого розвитку процесiв - виникнення так званого «режиму iз загостренням». Коли розвиток процесу ло-калiзуеться, наприклад, в якш-небудь певнiй сферi пiдприемницько! дiяльностi, то стае можливим так званий «режим горiння». Стосовно економiки в цшому це можна iитерпретувати як можливють створення таких iнституцiйних, фiнансових i ор-ганiзацiйних умов, за яких мотивацiя, або тдприем-ницький iнтерес до продуктивно! або iнновацiйно! дiяльностi постiйно тдтримувалися б i «пвд^ва-лися» певною системою фiнансово-регуляторних стимулiв [5].
Таким чином, точки бiфуркацi! являють собою перiоди порушення стшкосп еволюцiйного режиму системи, що приводить до виникнення декшькох альтернативних шляхiв еволюцi!. Головними задачами суб'екпв управлiння економiчною системою на такому складному етат !! розвитку е наступи:
1. Визначення оптимальних меж гомеостатич-но! рiвноваги параметрiв порядку в економiчних
системах, оскiльки зменшення кшькост BeKTopiB впливу (реформування) дозволить збшьшити ïx силу i заощадити ресурси.
2. Мoнiтoринг та аналiз найменших змiн в умо-вах функщонування екoнoмiчниx систем, як можуть або вже призвели до значних i непередбачува-них насладив. Розушння причин i наслiдкiв кон-кретних «ефектiв метелика» дозволяе запоб^и каскаду бiфуркацiй.
3. Комплексне бачення минулих атрактoрiв («дерево розвитку») i можливих в майбутньому («поле розвитку»), до яких прагне траектoрiя розвитку системи (навiть якщо йдеться про дивний атрактор, в якому розвиток системи е нестойким, а будь-якi двi траектoрiï на ньому завжди розхо-дяться).
Л^ература
1. Хакен Г. Информация и самоорганизация. Макроскопический подход к сложным системам / Г. Хакен. - М.: Мир, 1991. - 240 с. 2. Пригожин И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой / И. Пригожин, И. Стенгерс. - М. : Прогресс, 1986. - 432 с. 3. Моисеев Н. Человек и ноосфера / Н. Моисеев. - М.: Молодая гвардия, 1990. - 351 с. 4. Мельник Л.Г. Теория самоорганизации экономических систем : монография / Л.Г. Мельник. - Сумы: Университетская книга, 2012. - 439 с. 5. Ляшенко
B.1. Украша ХХ1: неoiндустрiальна держава або «крах проекту»? : мoнoграфiя / В.1. Ляшенко, €.В. Котов; НАН Украши, 1н-т економши пром-стц Пол-тавський ун-т екoнoмiки i торпвлг - Кив, 2015. -196 с. 6. Вольчик В.В. Институты, информация и институциональная структура экономики / В.В. Вольчик, А.А. Оганесян // Journal of economic regulation (Вопросы регулирования экономики). -2010. - Т. 1, № 2. - C. 30-42. 7. Лебедев С.А. Философия науки: Словарь основных терминов. - М.: Академический Проект, 2004. - 320 с. 8. Сидоренко
C.В. Громадянський отр владi як тенденщя розвитку глобального громадянського суспшьства / С.В. Сидоренко // Гуманттарний вюник ЗД1А. -2013. - № 52. - С. 241-250. 9. Фитуни Л.Л. Экономические причины и последствия «арабской весны» / Л.Л. Фитуни // Проблемы современной экономики. - 2012. - № 1. - С. 90-97. 10. Котов Е.В. Модернизация и перспективы опережающего развития Донбасса в свете теории длинных волн Кондратьева / Е.В. Котов, В.И. Ляшенко // Екoнoмiчний вюник Донбасу. - 2014. - № 3(37). - С. 4-19. 11. Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики / Н. Д. Кондратьев ; редкол. Л. И. Абалкин (отв. ред) и др. - М. : Экономика, 1989. - 526 с. 12. Князева Е.Н. Синергетическая парадигма. Основные понятия в контексте истории культуры / Е.Н. Князева, С.П. Курдюмов // Живая Этика и наука. - 2008. - №1. -
С. 379-443. 13. Про сощально-економ1чне становище Украши за ачень-травень 2015 року [Елек-тронний ресурс] / Держ. ком. статистики Украши. -Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/. 14. Князева Е.Н. Синергетика как новое мировидение: диалог с И.Пригожиным / Е.Н. Князева, С.П. Курдюмов // Вопросы философии. - 1992. - №12. - С. 3-20.
Кондратьева Т. В. Точки бiфуркащт на ТраеКТОрП рОЗВИТКу CO^^bHO-eKOHOMi4H^ систем
В статп розглянуто сучасний етап розвитку сощально-економ1чних систем в контекст синерге-тично! концепци 61фуркацд. Визначено ознаки б1фуркацшних процеав в економщ та описаш ме-хашзми виходу на нов1 траекторп розвитку. В робот сформульовано рекомендацп щодо можливостей анал1зу та впливу на 61фуркац1йну динам1ку сощально-економ1чних систем.
Ключовi слова: синергетика, самооргашзащя, точка 61фуркацц, ефект метелика, атрактор, еволю-щя.
Кондратьева Т. В. Точки бифуркации на траектории развития социально-экономических систем
В статье рассмотрен современный этап развития социально-экономических систем в контексте
синергетической концепции бифуркации. Определены признаки бифуркационных процессов в экономике и описаны механизмы выхода на новые траектории развития. В работе сформулированы рекомендации относительно возможностей анализа и влияния на бифуркационную динамику социально-экономических систем.
Ключевые слова: синергетика, самоорганизация, точка бифуркации, эффект бабочки, аттрактор, эволюция.
Kondratieva T. V. Bifurcation points on the path of socio-economic systems
The article describes the current stage of development of socio-economic systems in the context of the synergetic concept of bifurcation. Signs of bifurcation processes in economy are identified and the mechanisms to enter a new path of development are described. We formulated specific recommendations on the possibilities of analysis and impact on the bifurcation dynamics of socio-economic systems.
Keywords: synergetic, self-organization, bifurcation point, the butterfly effect, attractor, evolution.
Стаття надшшла до редакцл 27.04.2015
Прийнято до друку 07.07.2015
