CC BY
49
2. Лггопис природи природного заповiдника "Медобори". - Книга 9-11.
3. Музика М.Я. Типолопчна характеристика лiсiв природного заповщника. "Медобори"// Концепцiя розвитку люово! типологп в Укрш'ш в контекст люово'1' освь
ти i пщвищення продуктивностi лiсових насаджень. - Харюв, 2000. - С. 260.
4. Нов1ков Г.А. Экология зверей и птиц лесостепных дубрав. - Л.: И-во Ленинградского университета, 1959. - 350 с.
5. Ткаченко М.Е. Общее лесоводство. - М.: Госбумиздат, 1955. - 595 с.
УДК 630*294:622.6(477.6) Доц. Л.С. Киричок -НАУ
ТИПОЛОГ1Я ТЕРИКОН1В ВУГ1ЛЬНИХ ШАХТ ДОНБАСУ ЗА Л1СОРОСЛИННИМИ УМОВАМИ
Пропонуеться визначати стигшсть до залюнення терикошв вугшьних шахт Донбасу за типологiчною трьохмiрною сiткою, яка побудована за координатами: ви-сота терикону, час тсля вiдсипання прсько!' породи у терикон або вiк терикону, сту-тнь окислення прсько!' породи у терикош.
Ключов1 слова: Терикон, залiснення, типология, екологiчнi ряди, альтотоп, хронотоп, ацидотоп, териконотоп
Doc. L.S. Kirichok - National Agriculture University Site-Type classification of Donbass region coal-mine terricons
Three-coordinate grid for evaluation of readiness for afforestation of coal-mining terricons of the Donbass is proposed. These coordinates are: height of terricon, age of terri-con, stage of oxigenium of mountain rocks in terricons.
Key words: Terricon, afforestation, forest-site classification, altotop, acidotop, chro-notop, terriconotop, ecological gradients
Вщдаючи належне академшу П.С. Погребняку, як фундатору сучасно-го, найбшьш досконалого вчення про типи люу, необхщно вщзначати його особливу заслугу у розробщ основ порiвняльноi екологи люу, на якш, власне, i базуеться лiсiвничо-екологiчна типологiя. П.С. Погребняк шдкреслював, що метод порiвняльного вивчення притаманний вЫм галузям науки, а в лшв-ництвi вiн завжди був головним i найбiльш плщним [4].
Використовуючи метод порiвняльноi екологи, ми намагалися розроби-ти типологш териконiв вугiльних шахт Донбасу за люорослинними умовами. Слiд зазначити, що подiбнi спроби робилися ранiше [1, 3, 5] i хоча автори впритул наближалися до формування еколопчних рядiв, що характернi для люорослинних умов на териконах, однак пропоноваш класифiкацii не набули завершеностi i необхiдноi формалiзацii.
Класифiкацiя териконiв за типами спрямована на оцшку можливост вирощування лiсових насаджень. Як i кожна класифiкацiя, вона повинна ба-зуватись на врахуваннi основних i найбiльш стабiльних екологiчних факторiв [2]. Чим бшьше буде ix враховано, тим змiстовнiшою i суворiшою виявиться класифiкацiя, але одночасно це призведе до ii ускладнення. Тому важливо вибрати мiнiмум провiдниx еколопчних факторiв, якi б дали терикону однозначно характеристику, яка не допускае подвшного тлумачення з точки зору можливостей вирощування зелених насаджень.
1. Лкова типолопя, еколопя та бюлопя лiсу
123
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
Екологiчнi фактори, як зумовлюють можливiсть залiсення терикошв, багаточисельнi. 1з багатьох факторiв частина однакова у кшьюсному виразi для вЫх териконiв, а тому вони винесеш за рамки класифжаци. Наприклад, клiматичнi фактори по всiй територи Донбасу майже однаковi i вщзнача-ються континентальнiстю i сухiстю, що ще бiльш ускладнюе умови росту рослин на териконах. Частина факторiв е похiдними вiд основних. Наприклад, фiзико-хiмiчнi показники вщвально! породи змшюються залежно вiд тривалостi вив^ювання, тобто вiд вiку терикону шсля закiнчення його експлуатаци.
Основною перепоною заростання терикошв рослиншстю вважають окислення породи i пов'язана з нею фгготоксичшсть. Однак у процесi вивгг-рювання кислотнiсть породи зменшуеться. Отже, кислотшсть породи можна розглядати як функщю термiну вивiтрювання. У свою чергу, швидюсть вивь трювання залежить вiд об'ему породи, який вщображаеться висотою терикону. Таким чином, кислотшсть породи можна розглядати ще та як функцш вщ висоти терикону.
Виходячи з цих теоретичних передумов та на основi 30^чного досвь ду роботи з озеленення терикошв i порiвняльного аналiзу екологiчних факто-рiв ми вважаемо можливим запропонувати багатофакторну класифжащю, засновану на трьох основних та двох допомiжних факторах. До основних факторiв належать: показник кислотност породи - рНн2о, тривалiсть вивгг-рювання породи або вiк терикону шсля закшчення експлуатаци, висота терикону. До допомiжних факторiв належать шрогенний стан та ступiнь метамор-фiзму вщвально! породи.
В основу класифшаци териконiв вугiльних шахт Донбасу за ступенем "стиглостГ до залюення покладена трьохмiрна сiтка, яка побудована за координатами:
• висоти терикошв;
• часу тсля закшчення ввдсипки прсько! породи у терикон;
• ступенем окислення прсько! породи у терикот.
Висота терикону певною мiрою вiдображае масу прсько! породи, до-буто! з рiзних глибин земно! кори i складено! у терикон. ВЫ терикони можуть бути розташоваш у порядку збшьшення !х висоти з градацiею у 10 м, i таким чином утворять еколопчний ряд, а саме - альтогенний ряд (вiд латинського акш - високий). Окрема ланка альтогенного ряду, яка вiдрiзняеться вiд сусщ-нiх на 10 м, дютае назву альтатоп i показуе еколопчну ступiнь висоти терикону. Оскшьки висота терикону рiдко перевищуе 100 м, пропонуеться 10 альто-тошв з градацiею у 10 м, яю позначаються арабськими цифрами -1,2,3,...,9,10. У той чи шший альтотоп об'еднуеться всi терикони, висота яких належить до одного i того самого десятка метрiв.
Час тсля закшчення вщсипки прсько! породи у терикон означае перюд або тривалють фiзичного, хiмiчного, а також термiчного вивiтрювання прсько! породи, складено! у терикон. Всi терикони можна згрупувати i розташувати у порядку збшьшення термшу вивiтрювання прсько! породи з градащею у 10 роюв, i тодi сформуеться екологiчний ряд, а саме - хроногенний ряд (вщ
124
Лшвницьш дослiдження в УкраТш
грецького chronos - час). Окрема ланка хроногенного ряду, яка вiдрiзняться вгд сусiднiх на 10 рокiв, дютае назву хронотоп i показуе еколопчну ступiнь тривалостi вивiтрювання гiрськоï породи. Оскшьки переважаюча бiльшiсть терикошв закiнченi вiдсипкою у повоенш роки, пропонуеться п'ять хронотопiв з градащею у 10 роюв i яю позначаються римськими цифрами I, II, III, IV, V i бшьше роюв. У той чи шший хронотоп об'еднуються вс терикони, перюд ви-вiтрювання яких належить до одного i того самого десятка роюв.
Стушнь окислення прсько1" породи е провщним показником стиглостi терикону до залГсення. Окислення гiрськоï породи визначаеться концентра-цiею iонiв водню у воднiй витяжцi з прсько1" породи i позначаеться рНн2о. За ступенем окислення прсько1" породи, а отже за ступенем "стиглостГ" терикону до залюення пропонуються такi градаци: рНн2о 3,5 - 4 - дуже кисла порода або малостиглий терикон; рНн2о 4,1 - 5 - кисла або середньостиглий; рНн2о 5,1 - 6 - слабокисла або стиглий; рНн2о 6,1 - 7 - нейтральна або цшком стиг-лий. Назваш градацiï позначаються вщповщно латинськими лiтерами а, в, с, d. Терикони, що згруповаш в окремi градацiï i розташоваш у порядку збiльшення рНн2о (зменшення кислотностi), утворюють екологiчний ряд, який дютае назву ацидогенного ряду (вщ латинського acidum - кислий). Окрема ланка ацидогенного ряду мае назву ацидотоп i показуе еколопчну стушнь кислотност породи або еколопчну стушнь стиглост терикону до заль сення. В одному ацидотош об'еднуються терикони однаковоï градаци кислот-ност гiрськоï породи або однакового ступеня стиглосл до залiсення.
Запропоноваш класифiкацiйнi одиницi - альтотоп, хронотоп i ацидотоп - взаемопов'язаш мiж собою, характеризують з трьох сторш один i той самий об'ект залюення - терикон, а означае, що разом вони утворюють едшсть - териконотоп. За альтотопом можна судити про об'ем терикону, тоб-то про масу прсько1" породи, яка шдлягае вивiтрюванню. Чим бшьша маса гiрськоï породи, тим тривалший термiн вивiтрювання потрiбний для дости-гання терикону до залюення. За хронотопом можна судити про стушнь стиг-лостi терикону до залюення: чим бiльший хронотоп, тим бшьша вiрогiднiсть зменшення кислотностi прсько1" породи i вища стиглiсть терикону до залюен-ня. За ацидотопом можна судити про об'ем та тривалють вивггрювання терикону. Менш кислим териконам притаманна менша висота та бшьш тривалий термiн вивггрювання i навпаки.
Трьохмiрна сiтка класифжаци териконiв за стиглютю ix до залюнення будуеться за координатами альтогенного, хроногенного та ацидогенного ря-дГв. Альтогенний ряд з 10 альтотошв вiдкладаеться на вертикальнш ос Z з градацiею у 10 м вщ 0 до 10. Праворуч вщ ос Z шд кутом 30 ° вводить вюь X, на якш вщкладаеться хроногенний ряд зГ 5 хронотошв Гз градацiею у 10 роюв вщ 0 до V. ЛГворуч вгд ос Z шд кутом 60 ° вщходить вюь У, на яюй вщкладаеться ацидогенний ряд Гз 4-х ацидотошв. Нульовш точщ альтогенно-го i хроногенного рядГв вщповщае значення рНн2о 3,5 ацидогенного ряду, тому що при нижчому значенш рН виживання деревних рослин стае неможли-вим. Таким чином, розмГршсть ацидотопу "а" вдвГчГ менша тж наступних ацидотошв "в", "с" i "d".
1. Лкова типолопя, екологiя та бiологiя лку
125
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
Кожен терикон можна вщобразити на сiтцi за трьома координатами у виглядi паралелешпеда (стовпчика), який являе собою териконотоп, що може включати кiлька терикошв з однаковими класифiкацiйними ознаками (рис.).
На рис. терикони шахт: 1 - Октябрська №2; 2 - 1м. Ф. Кона; 3 - Красная звезда №12; 4 - Трудовсью №7 терикон №5; 5 - №1-2; 6 - Юза -1.
З метою бтьш повно1 характеристики терикону до керiвних класифша-цшних ознак можна додати допомiжнi ознаки. Вони вказують, яке вугшля добу-вае шахта - кам'яне чи антрацит. Кам,яновугiльним шахтам (К) притаманш менш метаморфованi гiрськi породи, порiвняно з антрацитовими (А). Також можна вь добразити пiрогенний стан терикону: Х - холодний, не горiв, З - згас, Г - горить.
Використовуючи керiвнi та допомiжнi класифiкацiйнi ознаки можна подати повну характеристику терикону за лггерно-цифровою формулою. Наприк-лад: К7Ш 3d - терикон кам,яновугiльноï шахти, висотою до 70 м, експлуатащя якого заюнчилась бiльш 20 роюв тому, згас, цiлком стиглий до залюення.
Запропонована класифiкацiя териконiв за ступенем стиглост до заль сення значно спростить та полегшить планування, проектування та вирощу-вання захисно-декоративних лiсостанiв на териконах вугiльних шахт Донбасу.
Лггература
1. Бакланов В.И. Классификация терриконов шахт и обогатительных фабрик Донбасса в целях озеленения// Зелёное строительство в степной зоне УССР. - К.: Наук. думка. 1970. - С. 75-83.
2. Белов С.В. Лесоводство. - М.: Лесн. пром-сть. 1983. - С. 159-178.
126
Лiсiвницькi дослвдження в УкраТш
3. Логгинов Б.И., Киричок Л.С. Методологические рекомендации по защитно-декоративному облеснению терриконов угольных шахт Донбасса. - Боярка: 1978. - 34 с.
4. Погребняк П.С. Основы лесной типологии. - К.: Изд-во АН УССР. 1995. -С. 150-232.
5. Рекомендации по формированию мелиоративного растительного покрова на отвалах угольных шахт Донбасса. - Донецк: 2002. - 36 с.
УДК 633.88:539.16:546.36(477.4) А.1. Гетьманчук, пошукач - УкрНДШГА;
В.П. Краснов, д-р. с.-г. Наук; О.О. Орлов, канд. бюл. наук -
Полкький фiлiал УкрНДШГА
НАКОПИЧЕННЯ 137Cs У КОР1 КРУШИНИ ^MKOÏ У ПОЛ1СС1
УКРАШИ
• • • 137 • • •
Проаналiзована динамiка вмiсту Cs у корi крушини ламко'1 при рiзнiй щiльностi радiоактивного забруднення грунту в рiзнi перiоди спостережень.
A.I. Getmanchuk - UkrSRIFA; V.P. Krasnov, O. O. Orlov - Poliskiy Branch of UkrSRIFA
1
Cs accumulation in the bark of Frangula alnus Mill. in Polissya of Ukraine
Dynamics of 137Cs content in the bark of Frangula alnus has been analyzed under different density of radioactive ground deposition and during various observation periods.
Крушина ламка (Frangula alnus Mill.) - невеликий розгалужений кущ або деревце, досить поширений вид шдщску у багатьох типах умов мюцез-ростання Полюся Украши. У той же час, вона широко використовуеться в на-роднш [1] та науковш [2] медицит. Шсля авари на Чорнобильсьюй АЕС ви-никли проблеми з використанням кори крушини ламко^ оскшьки на значних територiях вщбулося спочатку поверхневе, а в наступт роки внутршне ра-дiоактивне ïï забруднення. Актуальним стало питання встановлення законо-мiрностей мiграцiï радiонуклiдiв у лжарсью рослини i встановлення факто-рiв, якi впливають на цей процес.
137
Ллературних джерел, присвячених вивченню вмюту Cs у крушит ламюй, досить мало. Фрагментарнi дослщження з цього приводу були проведет в Бшорус та Укрш'ш. Бiлоруськi вченi вивчали iнтенсивнiсть накопичен-ня 137Cs та 90 r крушиною ламкою i розглядали дану рослину як компонент ль сового бюгеоценозу [3]. Дослiдження були поставлен не з метою визначення вмюту радiонуклiдiв у лiкарськiй сировинi (кор^ i факторiв, якi визначають цей процес, а з метою вивчення даного виду як фггомелюранта для отриман-ня "чистоГ у радiацiйному планi деревини сосни звичайноï. Дослщники вста-новили, що крушина штенсивно накопичуе радiоактивнi елементи з грунту i що деревина сосни, при вех шших рiвних умовах, мютить менше радюнукль дiв на площах, де зростае крушина, нiж на дшянках без цiеï рослини [4].
Украшсью дослiдники пiд час вивчення штенсивност радiоактивного забруднення рiзних видiв лiкарських рослин на початку 90-х роюв минулого
137
столггтя вщнесли крушину ламку до помiрних накопичувачiв Cs [5]. Було
1. Лкова типологiя, екологiя та бюлопя лiсу
127
