CC BY
9
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полгтехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 3 (27), 2020
УДК 342.567.844 (477) Лесько Наталiя
Нащональний унiверситет "Львiвська полгтехшка", 1нститут права, психологи та шновацшно! освiти,
доктор юридичних наук, доцент кафедри адмшстративного та iнформацiйного права
leskonataly@gmail. сот ОЯСГО ГО 0000-0002-1790-8432
ТИПОЛОГ1Я КОРУПЦ1ЙНИХ ПРОЯВ1В У ПОЛ1Ц11
http://doi.org/10.23939/law2020.27.146
© Лесько Н., 2020
У статт розглянуто теоретичш аспекти типологн корупцiйних прояв1в в полщн. Наголошуеться на iснуваннi корупцшних ризикчв, що впливають на ефектившсть дiяльностi органiв полщн. Доведено, що запоб^ання корупцiйним ризикам це складний процес, оскiльки не всi ризики можна щентифжувати й оцiнити, багато з них мають вiрогiдний характер. Розглянуто засади кримшальноТ, адмшiстративноТ та дисципл^ нарно'! вiдповiдальностi полiцейських за вчинення корупцшних правопорушень. Виокремлено та дослщжено основнi корупцiйнi ризики пщ час проходження служби в органах НацюнальноТ полщн. Запропоновано шляхи щодо мшiмiзацн потенцiйних корупцiйних ризикчв пщ час проходження служби в органах НацiональноТ полщн.
Пiдкреслено, що кнують два основнi пiдходи до визначення корупцшних делж^в в державнш служба формування та нормативно-правове визначення перелжу на основi суб'ективних уявлень про корупщю; формулювання сутнiсних ознак корупцн. В антикорупцiйному законодавствi реалiзуеться змншаний пiдхiд, що включае наявнiсть легальних дефшщш i затверджених перелiкiв корупцшних злочишв. Проте, легальна дефiнiцiя корупцн, дана в ст. 1 Закону УкраУни "Про запобкання корупцн"', не мае практичного застосування. Дощльно вщмовитися вiд спроби визначити корупцiю в законодавствц оскiльки точне та вичерпне визначення цього явища неможливо.
Запропоновано розрiзняти корупцiйнi правопорушення та правопорушення корупцшного характеру. Корупцiйне правопорушення - це невиконання державним службовцем або шшою особою вимог, встановлених законодавством Укра"ши про запоб^ гання корупцн.. На вщмшу вiд корупцiйного правопорушення протиправне дiяння, вчинене державним службовцям з метою отримання матерiальноТ вигоди для себе осо-бисто або для тре^х осiб, отримання або вимагання винагороди за виконання посадових обов'яз^в, е правопорушенням корупцiйного характеру. Таке правопорушення може бути квалiфiковано як злочин або як дисциплшарний проступок.
Ключовi слова: НацiональноТ полщн, корупщя, корупцiйнi ризики, адмшкт-ративна вщповщальшсть, дисципл1нарна в1дпов1дальн1сть.
Постановка проблеми. Протидiя корупци в системi державно! служби залишасться одним з першочергових завдань всiх органiв державно! влади, зокрема органи Нащонально! полiцi!. Саме з щею метою були прийнят закони, що встановлюють комплекс заходiв з протидi! корупцi!. Частина цих заходiв включена в законодавчi акти, що регулюють вiдносини, якi виникають у зв'язку з проходженням служби в полщи. Матерiально-правовi засади протиди корупцi! в системi державно!
служби взагалi i в полщи зокрема сформоваш. Для того, щоб противдя корупци в полщи була устшною, необхiдно всебiчно охарактеризувати це явище, визначити об'eктивнi i суб'eктивнi ознаки, виявити специфшу корупци в полщп, встановити коло суб'екпв протиди корупци, !х компетенцiю. Завдання розкриття об'ективних ознак корупци може бути виршено за допомогою вивчення зовнiшнiх проявiв, !х систематизаци та класифшаци.
Аналiз дослiдження проблеми. На питання протиди корупци в дiяльностi правоохоронних оргашв звертали увагу у сво1х працях О. М. Бандурка, Ю. П. Битяк, Н. П. Бортник, О. В. Джа-фарова, С. Д. Дубенко, В. В. Конопльов, М. В. Ковалiв, Т. О. Коломоець, А. Т. Комзюк, Ю. В. Кор-неев, О. В. Кузьменко, О. I. Миколенко, О. I. Остапенко, В. Л. Ортинський, О. П. Рябченко, М. М. Тищенко тощо. Водночас, зазначеш питання залишаються актуальними i вимагають науко-вого аналiзу.
Мета статтi - дослщження типологи корупцiйних проявiв в полщп.
Виклад основного матерiалу. Вивчення шформаци, що мiститься в статистичних мате-рiалах, якi формуються в Нащональнш полщп, в звiтах, доповiдях, шших документах МВС Украши, у судовш практицi, наукових дослiджень, зокрема сощолопчного характеру, повiдомлень в засобах масово! шформаци вказуе, насамперед, на прояви корупци, з огляду на суспшьний резонанс кримшальних справ стосовно полщейських.
Акцентування уваги на корупцiю в полщп, що спостерiгаеться в засобах масово1 шформаци, з одного боку, змушуе керiвництво Укра1ни та МВС Украши оперативно реагувати та приймати вщповщш органiзацiйно-правовi заходи. З шшого боку, як зазначае С. О. Шатрава, необхiднiсть вжитих заходiв обумовлюе висока значимiсть правоохоронно1 служби для громадян [1, с. 44].
З ушх делшив, вчинених полiцейськими, найбшьш небезпечними е корупцiйнi. 1х небезпека обумовлена, з одного боку, тим, що вони негативно впливають на авторитет правоохоронно1 служби в цшому, роз'еднують полiцiю i суспiльство, позбавляють полiцiю необхщно1 суспшьно1 пiдтримки. З шшого боку, корупщя роз'1дае систему полщи зсередини, спотворюе систему координат, якими керуються полiцейськi при виборi варiанту поведiнки в конкретних ситуащях.
Корупцiя залишаеться поширеним явищем мiжнародного масштабу. Але не можна стверд-жувати, що це явище повнютю вивчено на рiвнi формування термшолопчного апарату. У наукових дослiдженнях, присвяченихпроблемам корупци, вщзначаеться, що якщо говорити про юридичну квалiфiкацiю корупцil, то необхщно визнати наявнiсть багатьох визначень цього феномена.
У Кодекс поведшки посадових осiб з пiдтримання правопорядку корупщя визначаеться як виконання посадовою особою дш або бездiяльнiсть в сферi посадових повноважень за винагороду в будь-якш формi в штересах особи, яка дае таку винагороду як з порушенням посадових шструкцш, так i без !х порушення [2].
Зазначений Кодекс передбачае, що держави формулюють точне визначення корупци в нащональному законодавсга. Вщповщно до цього визначення корупцiйному дiянню притаманнi ознаки: мае мiсце в сферi посадових повноважень; вiдбуваеться за винагороду в будь-якш формц вщбуваеться в iнтересах особи, що дае винагороду; не обов'язково пов'язане з правопорушенням. Кодекс передбачае таю форми прояву корупци, як виконання службовою особою обов'язюв за умови отримання винагороди.
Довщковий документ ООН про мiжнародну боротьбу з корупщею i Звiт Свiтового банку про роль держави в сучасному свт визначають корупцiю як зловживання державною владою заради особисто1 вигоди [3]. У цих документах корупщя мютить ознаки винагороди та наявнють державних владних повноважень. Однак в цьому визначенш корупцшне дiяння характеризуеться як зловживання державною владою, що потребуе тлумачення.
У ст. 2 Цившьно! конвенци про боротьбу з корупщею корупщя визначаеться як прохання, пропозищя, дача або одержання прямо чи опосередковано хабара або будь-якого шшого нена-лежного переваги чи общянки такого, якi порушують належне виконання будь-якого обов'язку або поведшку, необхщну вiд одержувача хабара, неналежного переваги чи общянки такого [4].
У нечинному закош Украши вщ 05.10.1995 р. № 356/95-ВР "Про боротьбу з корупщею", корупщя визначалася як використання особами, уповноваженими на виконання державних функ-цш, свого статусу та пов'язаних з ним можливостей для протиправного отримання матерiальних, шших благ i переваг, протиправне надання благ i переваг фiзичними та юридичними особами.
У цьому визначенш видiляються ознака одержуваних благ i ознака протиправносп отримання. У ст. 1 Закону Украши "Про запобтання корупци" це явище визначаеться як використання особою, зазначеною у частиш першiй статтi 3 Закону, наданих ш службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомiрноï вигоди або прийняття тако1 вигоди чи прийняття общянки/пропозици такоï вигоди для себе чи шших ошб або, вщповщно, обiцянка/пропозицiя чи надання неправомiрноï вигоди особi, зазначенiй у частиш першш статтi 3 Закону, або на ïï вимогу iншим фiзичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих ш службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей [5].
На нашу думку, корупщя в чинному закош визначаеться, з одного боку, надмiрно широко, включае не тшьки продажш, а й iншi дiяння, а з шшого боку, вузько, враховуе тшьки корисливi мотивоваш дiï.
При дослiдженнi корупцшних делшив, вчинених полiцейськими, необхiдно виходити з того, що, вщповщно до кримшолопчно1' теорiï, вони вiдносяться до особливого виду - професшно1' делштносп. Найбiльш поширеними делiктами в полщи е перевищення посадових повноважень, зловживання посадовими повноваженнями, отримання неправомiрноï вигоди.
А. Ю. Ангеленюк в М. I. Копин визначае корупщю в полщи як один iз проявiв корупци в ^CT^i правоохоронно1' оргашв, з чим важко сперечатися [6, с. 11]. На думку вчених, цей вид корупци володiе загальними та специфiчними ознаками, як обумовлеш правоохоронною дiяльнiстю. Специфiку корупци в полщи додае те, що це зумовлюе зростання правопорушень у сферi гро-мадського порядку та зниження рiвня публiчноï безпеки, створюе умови для ухилення вiд вщпо-вiдальностi для дiйсних правопорушникiв, що знижуе ефективнiсть правоохоронно1' дiяльностi.
З погляду на дослщження Г. В. Шевчука "Правовий статус управлiння з питань запобтання корупцiï та проведення люстраци в структурi МВС Украши", корупщю в полщи дощльно розумгги як використання полщейськими службових повноважень шд час здiйснення правоохоронно1' дiяльностi, дiяльностi управлiнського характеру в штересах третiх осiб або груп за матерiальну або iншу винагороду [7].
На нашу думку, для полщи характерш таю прояви корупци, як зловживання службовим становищем, вимагання та шш^ зокрема, участь в рiзних формах в оргашзованш злочинносп, не передбачена компетенщею спiвпраця з комерцшними органiзацiями, лобiювання iнтересiв (особливо для полщейсько1' системи матерiально-технiчного забезпечення), побори та вимагання в контрольно-наглядовш та дозвшьнш дiяльностi. У наукових дослщженнях щодо корупцiï в полщи зус^чаеться термiн "iнтереси служби". Термш "iнтереси служби" зустрiчаеться в ст. 364 "Зловживання владою або службовим становищем" Кримшального кодексу Украши як ознака об'ективно1' сторони злочину, що виражаеться у зловживанш службовим становищем.
Цей термш використовуеться як тдстава для перемщення по службi, пов'язаного з вщшкодуванням витрат на пере1'зд, збереженням пiльг або здiйснюваного всупереч бажанню полщейського (за станом здоров'я, вшом, у зв'язку з оргашзацшно-штатними заходами), iнодi -встановлення черговосп надання чергових вiдпусток або навггь звiльнення.
Термiн "iнтереси служби" у роздш "термiни" законодавства Укра1'ни визначено як штереси держави взагалi, штереси певного органу, шдприемства, установи або оргашзаци, що не супе-речать, не протиставляються штересам держави [8]. Пщ iнтересами служби можуть приховуватися
злочини, що здшснюють полщейсью щодо якихвживатимуться заходи з недопущення вщшко-дування громадянам i оргашзащям шкоди, завдано! незаконними дiями (бездiяльнiстю) посадових ошб, вiдбуватися службове пiдроблення.
Не випадково, Закон Украши "Про Нащональну полщи" забороняе полщейським в виправ-дання сво1х дiй (бездiяльностi) при виконанш службових обов'язкiв посилатися на штереси служби, що говорить про вториннють цих iнтересiв щодо вимог законодавства [9].
Автори навчального пошбника "Правове регулювання правоохоронно1 дiяльностi", розгля-даючи соцiальну ефективнiсть державно1 служби в правоохороннш сферi, зазначають, що як якосп основний критерiй ефективносп державно1 служби в правоохороннiй сферi варторозглядати оцiнку якостi дiяльностi правоохоронно1 системи з позицiй iнтересiв всього суспшьства як системи бiльш високого рiвня, насамперед, з позицiй ощнки рiвня забезпечення безпеки особи, суспшьства та держави, боротьби з корупщею [10, с. 320].
Поширеною формою корупцшних проявiв в полщи е посадовi злочини корупцшно1 спрямо-ваносп, зумовленi специфiкою дiяльностi. Корупцiйнi прояви не можуть обмежуватися тшьки злочинними дiяннями, передбаченими кримiнальним законом. Закономiрним мае бути припущення про наявнють корупцiйних адмiнiстративних правопорушень.
Водночас сам термш "корупцiя" в Особливо1 частини КУпАП зустрiчаеться тiльки один раз в ст. 172-9, що встановлюе вщповщальнють посадово1 чи службово1 особи за невжиття передбачених законом заходiв щодо попередження корупци. Але закони встановлюють i iншi заборони, спрямоваш на запобiгання корупци. 1х порушення, як ди самого державного службовця не тягнуть за собою адмшютративну вщповщальнють. Передбачаеться, що державш службовщ пiдлягають дисциплiнарнiй вiдповiдальностi за порушення антикорупцшних норм законодавства про державну службу.
О. О. Гейц у дисертацшному дослщженш "Публiчно-правовий механiзм протиди корупци в Укрш'ш" (2019 рiк) зазначае, що про^норовано висвiтлення статистики притягнення до дисципль нарно1 вiдповiдальностi за Сдиним державним реестром осiб, яю вчинили корупцiйнi або пов'язанi з корупщею правопорушення [11, с. 50-51].
Необхщно враховувати, що вщповщно до ч. 1 ст. 15 КУпАП полщейсью несуть адмшютративну вщповщальнють тшьки за правопорушення, перелш яких визначений у КУпАП. За вчинення шших адмшютративних правопорушень полщейсью притягаються до дисциплшарно1 вщпо-вiдальностi.
Можна стверджувати, що потенщал адмiнiстративноl вщповщальносп в сферi протидil корупцil практично не задiяний. Службових чи посадових адмшютративних правопорушень оди-ницi. Деяю вченi пропонують видiлити та вщокремити адмiнiстративнi правопорушення, вчиненi державними службовцями, об'ективну сторону яких утворюе зловживання повноваженнями, а мотивом виступае майнова або особиста защкавленють.
Проте, ми не пщтримуемо таку позищю з наступних причин. По-перше, в провадженш у справах про адмшютративш правопорушення неможливо встановити мотиви та цш адмшютративних проступюв. Вина особи у вчиненш адмшютративного правопорушення встановлюеться формально як прямий умисел. По-друге, встановлення адмшютративно1 вщповщальносп в вщно-шеннi державних службовцiв завжди призводить до конкуренци двох видiв вщповщальносп -адмiнiстративноl та дисциплiнарноl.
Дисциплшарна вiдповiдальнiсть може бути бiльш суворою. На нашу думку, звшьнення з державно1 служби тягне бiльш серйозш правовi наслiдки, нiж накладення адмшютративного штрафу. По-трете, звшьнення зi служби в полщи в якосп дисциплшарного стягнення практично назавжди закривае можливють повернення на службу. В шших випадках, прояви корупци в полщи не квалiфiкуються як злочини, за !х скоення звшьняють з полщп, тобто застосовують дисциплшарш стягнення.
Варто зауважити, що полщейсью як державш службовщ несуть дисциплшарну вщповь дальнiсть за вчинення проступюв, що характеризуються невиконанням обов'язкiв, встановлених антикорупцшним законодавством та вiдповiдними положеннями законодавства про службу в полщи, наприклад, обов'язюв i заборон: заборони розголошувати вiдомостi, забороненi законом; берегти майно, надане для виконання службових обов'язюв; представляти в установлений термш передбачеш законодавством вiдомостi; повiдомляти керiвника, iншi уповноваженi органи про факти схиляння до корупцшних правопорушень. Правовий конфлшт, що виявлясться у формi дисциплiнарного проступку, вчиненого особою, яка проходить службу в Нацюнальнш полщп, е юридичним фактом, в результат якого може виникнути дисциплiнарний стр щодо вирiшення конфлiкту [12, с. 130].
Порушення службово1 дисциплiни, що виражаються в порушеннях антикорупцiйних заборон, обмежень, невиконанш вимог, самi по собi не можуть бути визнаш корупцiйними проявами, оскiльки в 1х об'ективних i суб'ективних ознаках вщсутш ознаки корупцiï. Це порушення вимог антикорупцшного законодавства, якi доцiльно називати корупцшними правопорушеннями, на вiдмiну вщ правопорушень корупцiйного характеру, якi переважно мають кримiнально-правову природу. Легальна дефшщш корупцiï не дозволяе точно окреслити коло корупцшних проявiв.
На нашу думку, невизначешсть поняття "корупцшне правопорушення" створюе складностi при виборi заходiв впливу та протидiï корупцiï в полщи.
З метою усунення цього протирiччя дощльно розмежувати корупцiйнi правопорушення вщ правопорушень корупцiйного характеру за ознакою джерела порушуваних правових положень: корупцшш правопорушення - порушення вимог законодавства про запобтання корупцiï; правопорушення корупцшного характеру - адмшстративш правопорушення та злочини, вчиненi держав-ними службовцями з метою отримання матерiальноï вигоди, отримання або вимагання за виконання посадових обов'язюв.
Цшавим е характеристика невиконання обов'язкiв за поданням вщомостей, повiдомлення керiвникiв про факти схиляння до вчинення корупцшних правопорушень, про виникнення особисто1' защкавленосп. З погляду на Методичш рекомендаци щодо органiзацiï роботи iз запо-бiгання корупцiï юридичних осiб, що належать до сфери управлшня МВС таю проступки мотивоваш та спрямоваш на приховування iнших корупцiйних правопорушень [13, с. 9].
З таким твердженням важко погодитись. З одного боку, уявлення перекручених або неповних даних у вщомостях про майно, про доходи та про зобов'язання майнового характеру може бути обумовлено прагненням приховати доходи або майно, придбаш корупцшними дiями. З шшого боку, при залученш до дисциплшарно1' вщповщальносп за щ правопорушення формально не потрiбно встановлювати мотиви або цш полщейського, який допустив такого роду дисциплшарний проступок. Наявнiсть або вщсутшсть мотиву не впливае на кватфшащю та не призначаеться дисциплшарне стягнення. Спотворення вiдомостей може бути викликано забудькуватютю.
Висновки. Отже, юнують два основнi пiдходи до визначення корупцшних делшив в державнiй служба формування та нормативно-правове визначення перелшу на основi суб'ективних уявлень про корупщю; формулювання сутнiсних ознак корупци. В антикорупцшному законодавствi реалiзуеться змшаний пiдхiд, що включае наявнiсть легальних дефiнiцiй i затверджених перелiкiв корупцшних злочишв.
Легальна дефiнiцiя корупцiï, дана в ст. 1 Закош Украши "Про запобтання корупцiï", не мае практичного застосування. Доцшьно вiдмовитися вщ спроби визначити корупцiю в законодавсга, оскiльки точне та вичерпне визначення цього явища неможливо.
Запропоновано розрiзняти корупцiйнi правопорушення та правопорушення корупцшного характеру. Корупцшне правопорушення - це невиконання державним службовцем або шшою особою вимог, встановлених законодавством Украши про запобтання корупци. Корупцшне правопорушення - це порушення службово1' дисциплши, що посягае на службовi вщносини в сферi протидiï корупцiï.
На вщмшу вщ корупцшного правопорушення протиправне дiяння, вчинене державним службовцям з метою отримання матерiальноï вигоди для себе особисто або для тре^х ошб, отримання або вимагання, вимога винагороди за виконання посадових обов'язюв, е правопорушенням корупцшного характеру. Таке правопорушення може бути квалiфiковано як злочин або як дисциплшарний проступок.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Шатрава С. О. (2018). Мш1м1зац1я корупцшних ризишв пщ час проходження служби в органах Нацюнально1 полщи. Верховенство права. № 1. С. 42-49. 2. Кодекс поведшки посадових оаб з пщтримання правопорядку(1979). Резолющя 34/169 Генерально1 Асамбле1 ООН. https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/995_282. 3. М1жнародний досвщ боротьби з корупщею в сектор1 безпеки: висновки для Украши. Аналогична записка. Нацюнальний шститут стратепчних дослщжень. https://niss.gov.ua/en/node/1702. 4. Про ратифжацш Цившьно1 конвенци про боротьбу з корупщею (2005). Закон Украши вщ 16.03.2005 р. № 2476-IV. Вiдомосmi Верховноï Ради Украши. № 16. Ст. 266. 5. Про запобтання корупци (2014). Закон Украши вщ 14.10.2014 р. № 1700-VII. Вiдомосmi Верховно!' Ради Украши. № 49. Ст. 2056. 6. Ангеленюк А.-М. Ю., Ко-пин М. I. (2017). Корупщя серед пращвнишв правоохоронних оргашв. Проблеми вдосконалення дiяльносmi правоохоронних оргатв щодо виявлення, попередження та припинення корупцшних проявiв: матер1али постшно дшчого науково-практичного семшару (м. Льв1в, 7 квггня 2017 р.). Льв1в: Льв1вський державний ушверситет внутршшх справ. С. 11-14. 7. Шевчук Г. (2019). Правовий статус управлшня з питань запобтання корупци та проведения люстраци в структур! МВС Украши. Шдприемництво, господарство i право. № 8. С. 119-123. 8. Штереси служби. Законодавство Украши. https://zakon.rada.gov.ua/rada/ term/en/11418/sp?sp=:java-:max100. 9. Про Нацюнальну полщш (2015). Закон Украши вщ 02.07.2015 р. № 580-VIII. Вiдомосmi Верховноï Ради Украши. № 40-41. Ст. 379. 10. Ковал1в М. В., Самов С. С., Лозинський Ю. Р. (2018) Правове регулювання правоохоронно! д1яльност1: навчальний поабник. Льв1в: ЛьвДУВС. 11. Гейц О. О. (2019) Публ1чно-правовий мехашзм протиди корупци в Украшт дис. ... канд.. юрид. наук: спец.: 12.00.07. Дншро. 12. Середа В. В., Ковал1в М. В., Самов С. С. (2017). Дисциплшарне провадження в органах Нацюнально1 полщи як вид адмш1стративно-юрисдикцшно1 д1яльност1. Швденноукрашський правничий часопис. № 3. С. 129-133. 13. Методичш рекомендаци щодо оргашзаци роботи 1з запобтання корупци юридичних оаб, що належать до сфери управлшня МВС (2019). Кшв: МВС Украши.
REFERENCE
1. Shatrava S. O. Minimizatsiya koruptsiynykh ryzykiv pid chas prokhodzhennya sluzhby v orhanakh Natsionalnoyi politsiyi. [Minimizing corruption risks while serving in the National Police]. Verkhovenstvo prava. 2018. No. 1. P. 42-49. 2. Kodekspovedinky posadovykh osib zpidtrymannya pravoporyadku [Code of Conduct for Law Enforcement Officials]. Rezolyutsiya 34/169 Heneral'noyi Asambleyi OON. 1979. Retrieved from: http: // https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_282. (accessed 23.04.2020). 3. Mizhnarodnyy dosvid borot'by z koruptsiyeyu v sektori bezpeky: vysnovky dlya Ukrayiny. [International experience in the fight against corruption in the security sector: conclusions for Ukraine] : Analitychna zapyska. Natsional'nyy instytut stratehichnykh doslidzhen'. Retrieved from: https://niss.gov.ua/en/node/1702. [in Ukrainian]. 4. Pro ratyfikatsiyu Tsyvilnoyi konventsiyi pro borotbu z koruptsiyeyu [On ratification of the Civil Convention for the Suppression of Corruption] : Zakon Ukrayiny vid 16.03.2005 r. No. 2476-IV. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. 2005. No. 16. P. 266. 5. Pro zapobihannya koruptsiyi [On the prevention of corruption] : Zakon Ukrayiny vid 14.10.2014 r. No. 1700-VII. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. 2014. No. 49. P. 2056. 6. Anhelenyuk, A. M., YU., Kopyn, M. I. Koruptsiya sered pratsivnykiv pravookhoronnykh orhaniv [Corruption among law enforcement officials]. Problemy vdoskonalennya diyal'nosti pravookhoronnykh orhaniv shchodo vyyavlennya, poperedzhennya ta prypynennya koruptsiynykh proyaviv: materialy postiyno diyuchoho naukovo-praktychnoho seminaru (L'viv, 7 kvitnya 2017 r.). L'viv : L'vivs'kyy derzhavnyy universytet vnutrishnikh sprav, 2017. P. 11-14. 7. Shevchuk H. Pravovyy status upravlinnya z pytan' zapobihannya koruptsiyi ta provedennya lyustratsiyi v strukturi MVS Ukrayiny. [Legal status of the Corruption Prevention and Lustration Unit within the Ministry of Internal Affairs of Ukraine]. Pidpryyemnytstvo, hospodarstvo i pravo. 2019. No. 8. P. 119-123. 8. Interesy sluzhby. Zakonodavstvo Ukrayiny. [Service interests. The legislation of Ukraine]. Retrieved from: http: // https://zakon.rada.gov.ua/rada/ term/en/11418/sp?sp=:java-:max100. [in Ukrainian]. 9. Pro Natsional nu politsiyu. [About the National Police] : Zakon Ukrayiny vid 02.07.2015 r. No. 580-VIII. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. 2015. No. 40-41. P. 379.
10. Kovaliv M. V., Yesimov S. S., Lozyns'kyy YU. R. Pravove rehulyuvannyapravookhoronnoyi diyaVnosti [Legal regulation of law enforcement activities] : navchal'nyy posibnyk.. L'viv: L'vDUVS, 2018. 11. Heyts, O. O. Publichno-pravovyy mekhanizm protydiyi koruptsiyi v Ukrayini. [Public Legal Mechanism for Combating Corruption in Ukraine]. dys. ... kand.. yuryd. nauk: spets.: 12.00.07. Dnipro, 2019. 12. Sereda V. V., Kovaliv M. V., Yesimov S. S. Dystsyplinarne provadzhennya v orhanakh NatsionaVnoyi politsiyi yak vyd administratyvno-yurysdyktsiynoyi diyaVnosti. [Disciplinary proceedings in the bodies of the National Police as a type of administrative and jurisdictional activity]. Pivdennoukrayins'kyy pravnychyy chasopys. 2017. No. 3. P. 129-133. 13. Me-todychni rekomendatsiyi shchodo orhanizatsiyi roboty iz zapobihannya koruptsiyi yurydychnykh osib, shcho nalezhat do sfery upravlinnya MVS. [Guidelines for the organization of work to prevent corruption of legal entities belonging to the Ministry of Internal Affairs] Kyyiv: MVS Ukrayiny, 2019.
Дата надходження cmammi: 23.07.2020р.
Lesko Natalia
Lviv Polytechnic National University, Institute of Law, Psychology and Innovative Education, Associate Professor of the Department of Administrative and Information Law, Doctor of Law
TYPOLOGY OF CORRUPTION EVENTS IN POLICE
The article deals with theoretical aspects of typology of corruption manifestations in the police. Emphasis is placed on the existence of corruption risks affecting the effectiveness of police activities. It has been proven that preventing corruption risks is a complex process, as not all risks can be identified and assessed, many of them likely and probable. The principles of criminal, administrative and disciplinary liability of police officers for committing corruption offenses are considered. The main corruption risks during the service in the National Police have been identified and investigated. Proposed ways to minimize potential corruption risks during the service in the National Police.
It is emphasized that there are two main approaches to the definition of corruption offenses in the civil service: formation and normative-legal definition of the list based on subjective perceptions of corruption; formulation of essential signs of corruption. Anti-corruption legislation implements a mixed approach that includes the presence of legal definitions and approved lists of corruption crimes. However, the legal definition of corruption given in Art. 1 of the Law of Ukraine "On Prevention of Corruption" has no practical application. It is advisable to abandon the attempt to identify corruption in the law, since it is impossible to accurately and comprehensively identify this phenomenon.
It is proposed to distinguish between corruption offenses and corruption offenses. A corruption offense is a failure to comply with a civil servant or other person's requirements established by the legislation of Ukraine on the prevention of corruption. Corruption is a breach of official discipline that impinges on official relations in the area of combating corruption. Unlike a corruption offense, an unlawful act committed by public servants for the purpose of obtaining material gain for themselves or for third parties, obtaining or soliciting it, requiring compensation for the performance of official duties is a corruption offense. Such an offense may be qualified as a crime or a disciplinary offense.
Key words: National police, corruption, corruption risks, administrative responsibility, disciplinary responsibility.
