CC BY
10
УДК 2:001.8
О. Г. Бортнгкова, кандидат фшософських наук, доцент
ТИПОЛОГ1ЧН1 МОДЕЛ1 ОРГАШЗАЦП ВЗАСМОДП РЕЛ1Г11 Й ПОЛ1ТИКИ В ЕТНОНАЦ1ОНАЛЬНОМУ
ПРОЦЕС1
У статт1 анал1зуеться феномен рел1гтно-полтичних взаемодт в етнонащо-нальному процес та його значим1сть у формуванм политично! нацп в Украгм. Ар-гументуються положення про тип взаемодп як критер1ю, що визначае характер рел1гтно-пол1тичног взаемодИ (результат впливу одмег оргамзацИ на гншу). У ре-зультат1 застосування структурно-типолог1чного тдходу надано типолог1чну характеристику оргамзацИ рел^гтно-пол^тичних взаемод1й в етнонац1ональному процеа.
Ключовi слова:рел1г1я, пол1тика, релтйно-полтична взаемод1я, етнонащональ-ний процес.
Актуальтсть до^дження. У сучасних наукових дискурсах з питань релшйно-пол^ичних взаемодш в етнонацюнальному процеа в суспшьста, не дивлячись на юнування розбiжностi думок i бачень проблеми, зроблено висновок, що подальший розвиток украшсько'1 нацп вимагае не тшьки етшч-но'1, пол^ично!' чи культурно!, а й релтйно-церковно'1 консолщацп. Вщтак актуалiзуеться вплив релЫйних i пол^ичних суб'екпв на формування поль тично! нацп. По-перше, етнонацiональний фактор був i залишаеться одним iз ключових в юнуванш держав, соцiальних спiльнот та шдиввдв. По-друге, етнiчнi процеси взаемод^ть з iншими процесами життя сучасного сощуму. По-трете, виникае необхiднiсть перегляду колишшх позицiй стосовно проблеми основ моделi релiгiйно-полiтичного простору держави та вияв особли-востей !х оргашзацшно'1 структури. По-четверте, особливо! актуальносп на-бувають дослiдження причин виникнення етносощальних конфлiктiв, а також стратегш !х вирiшення вiдповiдно до тих ситуацш, якi склалися в Укршш. По-п'яте, при розробцi методологи запоб^ання мiжетнiчноi i пол^ично!' на-пруженосп i розв'язання проблеми формування пол^ично! наци слiд зверта-тися до аналiзу основних форм та специфши взаемодп релiгiйних i полiтичних суб'екпв як бази до реальних сощальних практик.
Постановка науковог проблеми та и значення. Замiсть показникiв реально!' взаемодп релiгiйних i пол^ичних суб'ектiв, якi мали приблизно-опи-совий характер, типолопчний пiдхiд дозволить виробити набагато розвине-
© Бортшкова О. Г., 2017
111
шшу та точшшу систему таких показниюв, тобто велику кшьюсть можливих сценарпв взаемодп мiж носiями iдеалiв, що конкурують. Застосування цих метсдав у фшософп ре.тгп дозволить суттево удосконалити процес дослщжен-ня тенденцiй змiн у релшйнш i полiтичнiй iдентичностi населення до фор-мування пол^ично'1 нацп Украши, в перспективi скласти точну «матрицю» релiгiйно-полiтичного простору краши.
Аналiз остантх до^джень i публЫацш. Вагомим внеском у дослщжен-ня зазначено'1 проблеми е пращ концептуального характеру, в яких аналiз конкретних проблем змши сощального статусу релш'1 в сучаснш Укра'ш здiйснено на тлi розв'язання фундаментальних питань сощально-фшософ-сько'1, пол^олопчно'1 та релшезнавчо'1 теорiй. До таких праць слщ вiднести, насамперед, пращ В. Андрущенка, Л. Губерського, М. Михальченка, А. Колодного, П. Яроцького, Л. Рязаново'1, В. Смолянюка. Окрему проблематику формують працi, присвячеш таким аспектам соцiального функцiонування релш'1 в Укрш'ш, як мiжконфесiйнi вщносини, ситуацiя розколу серед право-славних конфесiй Украши, проблеми Сдино'1 Помюно'1 Християнсько'1 Церкви в Укрш'ш. До цього сюжету зверталися таю дослщники, як В. Бондаренко, В. Сленський, В. Журавський, О. Кубелiус, А. Колодний, Г. Филипович, Л. Фи-липович, О. Шуба та ш.
Аналiз напрямiв, що вiдображають питання взаемодп релш'1 й полiтики в етнонащональному процесi [3; 6; 7; 8; 10-12], свщчить, що ця проблема перебувае на певних етапах свое'1 концептуально!' розробки i вивчена недо-статньо. Особливостi цього процесу ще не знайшли належного вщображення в сучаснiй науковiй лiтературi.
Мета: проаналiзувати основнi теоретичнi пiдходи дослщження релшйно-пол^ично'1 взаемодп у процес формування пол^ично'1 нацп.
Виклад основного матерiалу. Методолопя дослiдження релшйно-поль тично'1 взаемодп щодо формування пол^ично'1 нацп, яку ми пропонуемо в цш роботу е унiверсальною, оскiльки вона мае бути застосовною до аналь зу рiзних ступенiв екстенсивностi ще'1 взаемодп (вiд вузького до широкого предметно-об'ектного комплексу) й до рiзних соцiальних суб'ектiв - носпв рiзних релiгiйних i полiтичних органiзацiй (культур), що взаемодшть. Йдеть-ся про взаемодш на соцiетальному рiвнi, який передбачае, яю суб'екти церкви i полiтики охоплюють весь «життевий свiт» останнiх.
Що ж до надання характеристик оргашзацп релiгiйно-полiтичних взаемо-дiй в етнонацiональному процесi, то на перший погляд здаеться, що досить i одного пiдходу - як основного критер^, що визначае характер релшйно-пол^ично!' взаемодп (тут виступае результат впливу одше'1 оргашзацп на
шшу). Проте в практичному вщношенш цей тип взаемодй постае як досить суперечливий i неоднозначний. У цьому аспекту зокрема, виникае багато пропозицш, якi т1ею чи шшою мiрою спираються на науковi розробки й тд-даються експертизi. Вщповщно до цих показникiв релiгiйно-полiтична взаемо-дiя здiйснюеться по одному зi сценарпв, що наведенi в табл. 1.
Таблиця 1
Типолопчна характеристика оргашзацн релiгiйно-полiтичних взаeмодiй
в етнонащональному процесi
Тип взаемодй Основш характеристики
Пряме цтепокладання (концептуатзащя нацю-нальних штерес1в в ет-нонацюнальнш сферО [9, с. 132] Вiдnовiдно до цього показника взаемодгя мiж двома суб'ектами здшснюетъся по одному з чотирьох сценарив: 1) «плюс на плюс» - взаемне сприяння розвитку; 2) «плюс на мшус» - асим1лящя (поглинання) одше! оргашзацп шшою; 3) «мшус на плюс» - модель взаемодй аналопчна шшим вар1ан-там, тшьки контрагенти мшяються мюцями; 4) «м1нус на мшус» - обидва суб'екти, що взаемодшть (культу-ри), пригшчують один одного
Цтевизначення (теор1я сощального ще-алу) [2, с. 161] Основт принципи взаемодй мiж носгями iдеалiв, що конкуру-ють: 1) принцип фундаментал1зму (непримиренносп); 2) принцип компромюу; 3) принцип арбпражу (нейтрал1зацп); 4) принцип конвергенцй (синтезу)
Цiлереалiзацiя (акцент на сощальний змют взаемодй) [13] Основт моделi оптим1заци взаемодй, що вiдповiдаютъ рiзним способам подолання культурного шоку: 1) геттшзащя (вщгородження ввд будь-яко! культури шляхом створення та тдтримки власного замкнутого середовища; спш-кування в церкв1 як основному релтйному шституп, яке ввдр1з-няеться високим ступенем клшованосл, ритуал1зованост1); 2) асимшящя (вщмова ввд свое1 культури 1 прагнення цшком за-свогти необх1дний для життя культурний багаж чужо1 культури щодо сшвввдношення нацюнального 1 вселенського); 3) культурний обмш та взаемодш (пром1жний спос1б, що перед-бачае доброзичливють 1 вщкрипсть обох сторш щодо збережен-ня 1 розвитку нацюнальних духовних традицш, без яких немож-ливе «влаштування народного вжиття»); 4) часткова асим1лящя (поступка на користь шшого культурного середовища з огляду на збереження в1рносл свош традицшнш культура Рел1пя 1 политика водночас мають в юторй «нацюналь-ну форму вираження». Рел1пя знаходить свш вияв у «лпургшнш та шшш церковнш творчосп, особливо у життестворенш»); 5) колошзащя (активне нав'язування чуж1й культур1 власних цш-ностей, норм 1 моделей поведшки)
Продовження табл. 1
Тип взаемоди Основш характеристики
Оргашзацшно-управ-лшська (теор1я сощально-пси-холопчного зм1сту взаемодп) [5, с. 26-34] Моделi дворiвневоl стутнчастост1 диференщаци установок взаемного сприйняття: 1) кнорування ввдмшностей м1ж суб'ектами релшйно! та поль тично1 взаемоди; 2) захист власно1 переваги; 3) штшзащя ввдмшностей; 4) ухвалення юнування ввдмшностей; 5) адаптащя до юнування ввдмшностей; 6) штегращя 1 в рщну, 1 в шшу культури
Синергетичний niдхiд (теор1я нелшшно! ди-нам1ки. Релшя 1 поль тика розглядаються як ввдкрита нелшшна ди-сипативна система, що самооргашзуеться) [1, с. 68-72; 4, с. 6-19] Релтйно-полтичний простiр держави розглядаеться як вiд-крита нелшшна дисипативна самооргашзована система. Можна видтити так «адеальт типи» взаемоди релiгiйних i полтичних суб'ект1в щодо формування полтичног наци: 1) активний обмш (д1алог). Передбачае широкий обмш м1ж рель гшними й полиичними суб'ектами щодо питань 1з формування «политично! наци»; активно вивчаеться «думка» контрагента, по-шук 1 вироблення власних паралелей та аналогш; обмш вде на р1вн1 перифершних штерпретацш, який не зачшають системо-утворювальш елементи, структури контрагенпв, що зберпають свою самобутшсть. У сошальному план така взаемод1я передбачае наявшсть широких «пром1жних» громадських оргашзацш, верств 1 груп, що шдтримують (в1ра-дов1ра) як релшйних, так 1 полггачних суб'екпв; 2) штеграшя (синтез). Передбачае три основш вар1анти: а) конвергеншя - поступове злиття систем в яшсно нове цше. У когштивному план означае д1алог на р1вш ядерних когш-тивних структур та !х упод1бнення один одному аж до повного ототожнення; у сошальному план передбачае фактичне злиття суб'екпв цих культур; б) шкорпорашя - включения одше! культурно1 системи в шшу як «субкультури». У когштивному плаш означае лептишзацго ввдповщно! верси сошального знання на правах «особливого ви-падку»; у сошальному - передбачае вщносну автономш суб'екта останньо1 в рамках суб'екта «материнсько1» культури; в) асимшяц1я - поглинання одшею когниивною системою шшо!. У когнитивному план означае засвоення «матер1алу» культу-ри-контрагента шсля розпаду структури останньо1 як суми ди-соцшованих фрагменпв; у сошальному план передбачае злиття суб'екпв; 3) взаемо1золяшя. М1ж реллшними 1 полиичними суб'ектами з питань формування «политично! наци» ввдсутнш вплив церкви на полггачну систему, правову сферу 1 навпаки. Цей принцип взаемоди означае гласне чи негласне розмежуванщя, ввдсутшсть яко! б то не було офщшно! вдеологи, теорш, знань та догматики, що припускае р1зн1 бар'ери 1 табу у сферах можливого д1алогу
Заюнчення табл. 1
Тип взаемодп Основн1 характеристики
1 веде до наростання взаемного конфл1кту. У сощальному плаш пе-редбачае чгткий подш суб'ектiв за ознакою культурно1 належностi; 4) перманентний конфлжт. Означае «вшну легiтимацiй» за пе-риферiйний проспр; штерпретаци етнонацюнально1 реальности що характернi для одного з суб'еклв, прагнуть повшс-тю випснити штерпретаци шшого як несумюносп з ютиною, справжнiми цшностями тощо; у сощальному планi передбачае чгткий подш суб'ектiв 1з вираженою взаемною сегрегащею; 5) взаемодоповнення. Соцiально-когнiтивна система кожного 1з взаемодiючих релшйних i полгтичних суб'ектiв за-ймае у загальнш соцiальнiй системi свою «шшу», строго ш-терпретуючи певш аспекти формування «поттично1 наци»; !х структури зберiгають самобутнiсть i автономш, утворю-ють свого роду «симбюз». У соцiальному планi передбачае комбшацш злиття суб'ектiв з видiленням «крайшх» груп, як1 ухиляються в ту або шшу культуру, що пов'язано з1 сти-льовою i, зокрема, професшною спецiалiзацiею цих груп; 6) паралел!зм у розвитку. Передбачае вщсутшсть будь-яких точок перетину «життевих свтв» м1ж р1зними релтйни-ми ! полгтичними суб'ектами, через що вони розвиваються кожний сам по соб! У соцiальному планi також передбача-еться початкова роздшьшсть суб'ектiв у час й у простор! Цей вар!ант у строгому сена слова не е взаемод!ею як такою
Найповшша реалiзацiя власних цшей приводить до необхщносп викорис-тання переваг як пол^ичних, так i релiгiйних органiзацiй, що надае об'еднання 1х дiй оргашзаци розбудови «нацiональноi держави» та формування «пол1тич-но! наци». Спонукальнi мотиви, породжеш спiльними iнтересами, супрово-джуються вольовими актами релiгiйних i пол^ичних суб'ектiв - практичними кроками щодо вдосконалення дiяльностi релiгiйних та пол^ичних органiзацiй. Тому цi оргашзаци варто розглядати як оргашзацшш утворення, в яких мае досягатися гармошзащя шдивщуальних, колективних та суспiльних iнтересiв. З^кнувшись iз численними проблемами щодо оргашзаци розбудови «нацю-нальнох держави» та формування «полгтично! наци», етнонацiональна проблематика активно входить у сферу як пол^ики, так i релши. Потреба у ство-реннi теори оптимiзацii етнонацiональних вiдносин зумовила етнонацюналь зацiю полiтики й етнонацiоналiзацiю релт'].'. Не викликае сумнiву розгляд пол^ики в псному зв'язку iз оргашзацшними змiнами. Проте ця зумовленiсть щодо релiгii мае специфiку, не позбавлену самостшного характеру, без чого просто не було б необхщносп окремо повертатися до ща проблематики.
Висновки. Аналiз оргашзацп релшйно-пол^ичних взаемодш в етнонацю-нальному процес та цiлей релiгiйних i полiтичних суб'ектiв дае змогу дшти таких висновкiв.
По-перше, вiдображено й установлено певне мюце релiгiйних i полiтичних суб'ектiв у струкгурi релшшно-пол^ичного простору в оргашзацп розбудови нацюнально! держави та формування пол^ично! нацп. Принцип суб'ектностi вимагае розглядати перетворення одновимiрних релiгiйних i полiтичних ор-ганiзацiй в етнонацiональнi суб'екти, що вiдрiзняються сво!м становищем, цiлями та функщями в суспiльствi. Класифiкацiя релшйних i полiтичних суб'ектiв, що д^ть в етнонацiональному процесi конкретного суспшьства, i е одним iз перших проявiв моделi релiгiйно-полiтичного простору держави, побудовано! на органiзацiйних засадах.
По-друге, вщображення у зазначенiй моделi залежносп в оргашзацп розбудови «нацюнально! держави» та формування «пол^ично! нацп» передбачае встановлення вае! сукупностi зв'язюв мiж усiма релiгiйними i полгтичними суб'ектами в етнонацiональному процесi. Актуальним е виявлення характеру зв'язкiв (!х еквiвалентностi, нерiвноправностi, спiвробiтництва тощо), форми зв'язюв (iерархiчних, мережних), !х детермшованосп, стохастичностi або хаотичностi та ш.
По-трете, власнi цiлi релiгiйних i полiтичних суб'ектiв формуються не лише на основi переваг, що вони вважають певним благом вiдповiдно до на-гальностi сво!х потреб, а й iз рахуванням з шшими релiгiйними i полiтичними суб'ектами. Тому важливим стае визначення наявност (або вщсутносп) спiльних цiлей щодо оргашзацп розбудови нацюнально! держави та формування пол^ично! наци i встановлення особливих цiлей релiгiйних i пол^ичних органiзацiй. Статус релiгiйних i пол^ичних суб'ектiв вони набувають лише тод^ коли долаеться абсолютизацiя !х власних цшей, а дiяльнiсть обумовлю-еться досягненням взаемоузгоджених цiлей в оргашзацп розбудови нацюнально! держави та формування пол^ично! нацп.
По-четверте, принципи суб'ектност означають, що дiяльнiсть релшйних i полiтичних суб'ектiв вiдбуваеться не як автономний прояв активностi заради власних випд, а у формi взаемоди релш! i полiтики, на основi вае! сукупностi суспiльних зв'язюв, на досягнення цiлей держави, наци та всього суспшьства.
По-п'яте, i це, на нашу думку, е найважлившим, принцип суб'ектностi реалiзуе практичну орiентованiсть релiгiезнавства та теологи, е кроком щодо подолання вщокремленосп теорп вiд практики. Принцип суб'ектностi вико-ристовуеться пiд час розгляду реально функцюнуючих (а не абстрактних) етнонацюнальних процесiв. Вiн дае можливiсть розкрити свщому органiзацiю взаемоди мiж релшйними й полiтичними органiзацiями, спрямованими на
досягнення спшьних та шдивщуальних цшей. Принцип суб'ектносп входить до категор!ального ряду, що вщображае оргашзацшний аспект релшйно-по-л1тичного простору (як системи), динам!зм його функцюнування та розвитку.
По-шосте, принцип суб'ектностi ! побудована на його основ! модель рель гшно-пол^ичного простору держави дають змогу iдентифiкувати релiгiйнi й пол1тичш суб'екти в конкретному етнонацiональному процеа, виявити особ-ливост1 !х органiзацiйноi структури, основш !х форми та специф^ !х взаемоди.
Представленi типолопчш моделi оргашзаци релiгiйно-полiтичних взаемо-дш в етнонацюнальному процес дають змогу розглянути можлив1 схеми визначення доцшьного р1вня впливу релiгiйних i пол1тичних суб'екпв щодо формування пол1тично! наци в Украш як основш з можливих сценарив. На-самперед необхiдно визначити основш параметри, як1 мають впливати на цю взаемод^.
Л1ТЕРАТУРА
1. Анисимов Н. С. Нелинейное развитие социума: постнеклассический анализ /
H. С. Анисимов, В. В. Афанасьева // Власть. - 2013. - № 1. - С. 68-72.
2. Бранский В. П. Теоретические основания социальной синергетики / В. П. Бран-ский // Вопросы философии. - 2000. - № 4. - С. 112-129.
3. Дзюба I. Украша в пошуках ново! щентичносп: статп, виступи, штерв'ю, пам-флети / I. Дзюба. - К. : Вид-во «Украша», 2006. - 848 с.
4. Добронравова I. С. Багатоварiантнiсть майбутнього та людська свобода: синер-гетичний погляд / I. С. Добронравова // Вюн. Центра театрознавства 1м. Леся Курбаса «Курбаавсью читання. Фестиваль науки». - 2015. - С. 6-19.
5. Иконникова Н. К. Механизмы межкультурного восприятия / Н. К. Иконникова // Социол. исследования. - 1995. - № 11. - С. 26-34.
6. Карлова В. В. Державотворчий потенщал нацiональноi самосвщомосп : моно-^ф1я / В. В. Карлова. - К. : НАДУ, 2012. - 396 с.
7. Касьянов Г. В. Теорп наци та нацiоналiзму : монографiя / Г. В. Касьянов. - К. : Либщь, 1999. - 352 с.
8. Козловець М. А. Феномен нацiональноi щентичносп: виклики глобалiзацii : монографiя / М. А. Козловець. - Житомир : Вид-во ЖДУ 1м. I. Франка, 2009. -558 с.
9. Колесин И. Д. Подходы к изучению социокультурных процессов / И. Д. Колесин // Социол. исследования. - 1999. - № 1. - С. 130-136.
10. Крейчi Я. Етшчш та пол1тичш наци в Сврот / Я. Крейч^ В. Велiмський // На-цiоналiзм : антолопя / упоряд. О. Проценко, В. Люовий. - 2-ге вид. - К. : Смо-лоскип, 2006.- С. 308-311.
11. М'язова I. Ю. Особливост тлумачення поняття «мiжкультурна комушкащя» /
I. Ю. М'язова // Фшос. проблеми гумашт. наук. - 2006. - № 8. - С. 108-113.
12. Смгг Е. Нацюнальна щентичшсть / Е. Смгг ; пер. з англ. Петро Таращук. - К. : Основи, 1994. - 224 с.
13. Culture Shock. A reader in modern cultural anthropology / ed. by Ph. K. Bock. - New York, 1970.
ТИПОЛОГИЧЕСКИЕ МОДЕЛИ ОРГАНИЗАЦИИ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ РЕЛИГИИ И ПОЛИТИКИ В ЭТНОНАЦИОНАЛЬНОМ ПРОЦЕССЕ
Бортникова Е. Г.
В статье анализируется феномен религиозно-политических взаимодействий в этнонациональном процессе и его значимость в формировании политической нации в Украине. Аргументируются положения о типе взаимодействия как критерия, определяющего природу религиозно-политического взаимодействия (результат воздействия одной организации на другую). В результате применения структурно-типологического подхода предоставлен типологическую характеристику организации религиозно-политических взаимодействий в этнонациональном процессе.
Ключевые слова: религия, политика, религиозно-политическое взаимодействие, этнонациональный процесс.
TYPOLOGICAL MODELS OF ORGANIZATION OF INTERACTIONS IN RELIGION AND POLICY IN THE ETHNO-NATIONAL PROCESS
Bortnikovü О. G.
The article analyzes the phenomenon of interactions in religion and policy in the ethno-national process in the ethno-national process and its importance in a formation ofpolitical nation in Ukraine. It is argued the position of the type of interaction as a criterion for defining the nature of interactions in religion and policy interaction (result of influence of one organization to another). As a result of structural-typological approach it's given the typological characteristic of the organization of the religious and political interactions in the of ethno-national process.
This article provides a structured overview of the main characteristics of the organization of religious and political interactions in the ethno-national process, depending on the type of relationship. These characteristics are disclosed in the five main types of interaction of religion and policy concerning in relation to: the direct goal-setting, according to which there are four main scenarios for such interaction; targeting based on the choice of the basic principles of interaction between carriers competing ideals; realization ofpurposes as the creation of the basic models of optimization of interaction; organizational and management model of differentiation of systems of mutual perception and the use of a synergistic approach.
Presented typological model of organization of religious-political interactions allows us to consider possible schemes of determining the level of the influence of religious and political subjects on the formation of the Ukrainian political nation.
It established a certain place of religious-political subjects in the structure of the religious and political space in the organization of the national state and the formation of a political nation. Classification of religious and political subjects that actor in the ethno-national process of a particular society, and is one of the first manifestations of the model of religious-political space of the state that is built on the principles of organization.
Reflection in this model the depending in the organization of development of «nation of state» and the formation of «political nation» supposes the establishment of the whole complex of relationships between all religious and political subjects ethno-national in the process. It is urgent the identification of the character of relations (their equivalence, inequality, cooperation, etc.), the forms of relationships (hierarchical, network), their determinism, stochastic or randomness, and others.
The own goals of religious and political subjects are formed not only on the basis of their preferences about the good in accordance with their needs, but also taking into account the preferences of other religious and political subjects. So it is important the determination of the presence (or absence) of common goals for the organization of the national state and the formation of a political nation and the establishment of the specific goals of religious and political organizations. The status of religious and political subjects, they acquire only when is it overcome the absolutisation of their own goals, and activities are aimed to achieving of mutually agreed objectives in the organization of the national state and the formation of a political nation.
The principle ofsubjectivity means that the activities of religious and political subjects comes hot as a stand-alone display of the activity for their own benefit, but in the form of the interaction of religion and politics, on the basis of the whole totality ofsocial relations, to achieve the goals of the state, nation and society. This principle implements the practical orientation of religious and theology orientation, it is a step to overcome the isolation of theory from practice.
The subjectivity principle is used when considering the actual functioning (not abstract) ethno-national processes. It gives the opportunity to discover a conscious organization of interaction between religious and political organizations, aimed at achieving the common and individual goals. The principle of subjectivity enters in the categorical series that reflects the organizational aspect of the religious-political space (as a system), the dynamism of its functioning and development. The model that built on its basis of religious and political space of the state allows to identify the religious and political subjects in a particular ethno-national process to expose the characteristics of their organizational structure, the basic their shapes and the specificity of their interaction.
Key words: religion, policy, interaction of religion and policy, ethno-national process.
