CC BY
10
У л^ературних джерелах збереглися свщчення про використання декоратив-них форм, або як ïx тодi називали ''благородних рiзновидiвм, деревних рослин у старовинних садибних парках, наприклад блакитноï форми ялини колючоï [1]. Виявлено 6 декоративних форм у 5 видiв рослин (табл. 2).
Таким чином, хвойш рослини та ïx декоративнi форми становлять ва-гому частку в структурi насаджень паркiв-пам'яток садово-паркового мистец-тва Волинськоï областi та за тривалий перiод зростання виявили стшюсть до природних умов регiону.
Лггература
1. Коцун Л.О. Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва Волиш / Л.О. Коцун, Б.Б. Коцун // Природа Захщного Полюся та прилеглих територш : зб. наук. праць / вщп. ред. Ф.В. Зузук. - Луцьк : РВВ "Вежа" Волин. держ. ун-ту 1м. Лес Украшки, 2004. - 224 с.
2. Крюссман Г. Хвойные породы / Г. Крюссман. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1986. -
256 с.
3. Бродович Т.М. Деревья и кустарники запада УССР : атлас / Т.М. Бродович, М.М. Бродович. - Льв1в : Вид-во "Вища шк.", 1979. - 251 с.
4. Тахтаджян А.Л. Флористические области Земли / А. Л. Тахтаджян. - Л. : Изд-во "Наука", 1978. - 248 с.
Цихоцкая В.-В.В. Хвойные растения парков-достопримечательностей садово-паркового искусства Волынской области
Проанализирован состав парков-достопримечательностей садово-паркового искусства Волынской области. Рассмотрена возрастная структура старинных усадебных парков. Обнаружены декоративные формы хвойных растений в современных парках-достопримечательностях садово-паркового искусства. Установлено, что хвойные растения и их декоративная форма составляет весомую долю в структуре насаждений парков - достопримечательности садово-паркового искусства Волынской области и за длительный период роста обнаружили стойкость к естественным условиям региона.
Ключевые слова: парки-достопримечательности садово-паркового искусства, хвойные растения, декоративные формы.
Tsikhotska V.-V.V. Conifers in parks-monuments of landscape art in Volyn Region
We made analysis of species growing in Volyn region parks-monuments of landscape art. Age structure of old estate parks was examined. Ornamental forms of conifers in modern parks-monuments of landscape art were found. It is set that coniferous plants and them decorative forms make ponderable stake in the structure of planting of parks-sights of садово-паркового art of the Volhynia area and for protracted period of growth found out firmness to the natural terms of region.
Keywords: parks-monuments of landscape art, conifers, ornamental forms (plants).
УДК 630*228 Ст. наук. ствроб. С.В. Бойко, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. О.М. Тарнопыьська, канд. с.-г. наук; ст наук. ствроб.
В.А. Лук'янець - УкрНД1ЛГА M. Г.М. Висоцького, м. Хартв
ТИП РОЗМ1ЩЕННЯ ДЕРЕВ У ПРИРОДНИХ СОСНЯКАХ
Проаналiзовано горизонтальну структуру соснових деревосташв у рiзних регионах Польщi за методикою найближчого сусщства. Результати дослщжень свщчать про те, що переважаючим типом розмщення Bcix дерев у соснових деревостанах природного походження I i IV клаав вшу е рiвномiрний, а в двохярусних деревоста-
нах II класу вшу - випадковий тип розмщення. Домшуючим типом розмiщення жи-вих дерев i сухостою у деревостанах II класу вшу е випадковий.
Ключовi слова: горизонтальна структура деревостану, тип розмщення, методика найближчого сусщства, природне поновлення
Вступ. Пщ час вивчення горизонтально! структури деревостану найчастше визначають найбшьш характерний !! елемент - тип розмiщення дерев. Зазвичай виокремлюють три основних типи розмщення об,ектiв на площиш: груповий, випадковий (Пуассона) та рiвномiрний [6].
Значний фактичний матерiал щодо тишв розмiщення дерев у сосняках [2, 5, 9, 10] дав змогу виявити певш закономiрностi формування горизонтально! структури деревосташв, проте результати дослщжень рiзних авторiв на-далi залишаються неоднозначними. Це пов'язано, насамперед, з рiзноманiт-тям застосованих методичних пiдходiв i критерив добору дослщних об,ектiв. На думку деяких дослщниюв, як у природних, так i у штучних деревостанах переважае випадковий тип розмщення дерев [8]. Натомють, багато вчених вважае групове розмщення найбшьш характерним для природних деревосташв, особливо на раншх стадiях розвитку [2, 8-10]. Рiвномiрне розмщення притаманне переважно люовим культурам до певного !х вжу [1]. У природних деревостанах регуляршсть розмщення спостер^аеться найчастiше в умовах, близьких до екстремальних [3], або е наслщком здiйснення люогос-подарських заходiв [1, 10].
Об'екти. Об'ектами дослiджень були природнi деревостани сосни зви-чайно! (Pinus sylvestrisL.) на постшних пробних площах вщдшу лiсiвництва польського науково-дослiдного iнституту люового господарства (IBL). Було закладено також кшька нових пробних площ для дослщження пiдросту сосни. Загалом дослiдження проведено на 17 пробних площах загальною пло-щею 7 га у 6 надшсництвах у рiзних регiонах Польщi.
Методика. Одним iз методiв визначення типу розмщення дерев, який досить часто застосовують у дослщженш горизонтально! структури деревосташв, е методика найближчого сусщства [4, 7, 11]. Тип розмщення об'еклв за методикою найближчого сусщства (nearest neighbor method) [6] визначають шляхом порiвняння емшричного розподшу значень функци G(t) зi взiр-цем випадковостi Пуассона (Poisson), визначеним довiрчими iнтервалами, розрахованими за методикою Монте Карло. Проблему ефекту кра!в розв'яза-но шляхом встановлення значення естиматора функци G(() - G(().
де: n - кшьюсть пунктiв на пробнiй плошд, di - вiдстань дослiджуваного об'екта до найближчого iншого об'екту на пробнш площi, a t - вщстань, для яко! шукаемо "найближчих сусiдiвм.
1деально випадкове розмiщення для теоретично! функци G(t) визна-чаемо за формулою
(1)
G(t) = 1 - exp(-nÄt2),
(2)
де Л - кiлькiсть об'еклв на пробi.
Ця методика е розширеним BapiaHTOM тесту, що базуеться на визна-ченш шдексу Кларка та 1ванса [6], вираженому вщношенням фактично!" се-редньо1 "найближчо1 вiдстaнiм мiж об'ектами на пробнш площi до очшувано1" вiдстaнi за випадкового типу розмщення. При цьому методика найближчого сусщства не мае вад, характерних для цього шдексу - нехтування ефекту кра-ïb i вщсутшсть незалежност вiдстaней мiж найближчими сусiдaми на пробнш площi [7]. Тому цю методику школи називають "refined nearest neighbor method". Якщо на гpaфiку, що шюструе pозмiщення функцiï G(t), ïï значення для визнaченоï вiдстaнi знаходиться вище симульованих iнтеpвaлiв значень для випадкового розмщення, це означае, що в емшричному розподш бiльше пар об'екпв, вiддaлених один вiд одного на цю вщстань, нiж у теоретичному випадковому розподш, тобто об'ектам притаманний груповий тип розмщення. Якщо для визнaченоï вщсташ значення функци до найближчого сусща знаходиться нижче довipчого iнтеpвaлу, то кшьюсть об'екпв, вiддaлених на цю вщстань, е меншою, нiж у випадковому розподш Пуассона, тобто тип розмщення е piвномipним. Методику найближчого сусщства краще застосо-вувати для дослщження типу розмщення об'екпв у невеликому просторово-му мaсштaбi.
Результати:
а) тип розмщення вих дерев. У деревостанах I i IV клаив bï^ переважае piвномipний тип розмщення дерев, а в деревостанах II класу bï^ - випадковий;
б) тип розмщення живих дерев i сухостою. У деревостанах II класу bï^ переважае випадковий тип розмщення як живих дерев, так i сухостою;
в) тип розмщення дерев piзних бюсощальних клаив (за класифшащею 1ль-мужинського )
Дерева 1 i 2 бюсощального клаЫв. У деревостанах II класу вшу переважае випадковий тип розмщення дерев, а в деревостанах IV класу вшу -piвномipний.
Дерева 3 i 4 бюсощальних клаав. У деревостанах II класу вшу переважае випадковий тип розмщення дерев.
Кращi дерева. У деревостанах II класу вшу переважае випадковий тип розмщення дерев, а в деревостанах IV класу вшу - piвномipний.
г) тип розмщення дерев piзноï товщини. У деревостанах I i IV клаив bï^ нaйтоншi дерева розмщет переважно випадково, а в деревостанах II класу вшу - переважно групами. Дерева сеpедньоï товщини розмщет переважно випадково. Найговшд дерева в деревостанах I та II клаив bï^ розмщет переважно випадково, а в деревостанах IV класу вжу - pÏBro-мipно;
д) тип розмщення дерев piзноï висоти. Нaйнижчi дерева та дерева се-pедньоï висоти розмщет переважно випадково у деревостанах вих трьох aнaлiзовaних вшових груп. У деревостанах I та II клаив вшу найвищд дерева pозмiщенi переважно випадково, а в деревостанах IV класу вшу - здебшьшого piвномipно.
Висновки. У природних сосняках I i IV клаЫв вшу переважае pÏB^-мipний тип pозмiщення вЫх дерев, а у деревостанах II класу вшу - випадко-
вий. У природних сосняках II класу вжу як живi дерева, так i сухостiй розмь щенi переважно групами. Врахування природних процеЫв формування прос-торово! структури соснових деревостанiв у нових лiсiвничих концепцiях мо-же ютотно пiдвищити стабiльнiсть i стшюсть деревосташв.
Лггература
1. Бондарук М.А. Ощнка рiвномiрностi розташування лiсотвiрних порщ соснових лiсiв в умовах аеротехногенного забруднення / М.А. Бондарук, О.Г. Целщев // Еколопя та ноосфе-ролопя. - 2002. - Т. 12, № 3-4. - С. 80-87.
2. Бузыкин А.И. Данные наблюдений и анализ горизонтальной структуры на пяти пробных площадях в одновозрастных древесных ценозах / О.П. Секретенко, Р.Г. Хлебопрос. - Красноярск, ИЛ СО РАН, 2009. - 80 с. - (Препринт / Ин-т леса им. В.Н. Сукачева СО РАН, 2009).
3. Chapin F.S. Competition causes regular spacing of alder in Alaskan shrub tundra / F.S. Chapin, J.B. Graw, G.R Shaver // Oecologia. - 1989. - № 79. - Р. 412-416.
4. Cox G.W. Nearest-neighbor relationships of overlapping circles and the dispersion pattern of desert shrubs / G.W. Cox // J. Ecol. - 1987. - № 75. - Р. 193-199.
5. Daniels R.F. Spatial patterns and distance distributions in young seeded loblolly pine stands / R.F. Daniels // Forest Sci. - 1978. - № (24) 2. - Р. 260-266.
6. Diggle P.J. The statistical analysis of spatial point patterns / P.J. Diggle. - London : Academic Press, 1983. - 148 p.
7. Dixon Ph. M. Nearest Neghbor Methods. [Electronic resource]. - Mode of access http://www. stat.iastate.edu/preprint/articles/2001 - 19.pdf.
8. Gil W. Wplyw drobnoskalowego zroznicowania podloza glebowego i zag^szczenia drzew w sztucznych drzewostanach sosnowych II klasy wieku na ich struktur^ przestrzenn^.: Praca dok-torska / W. Gil. - Warszawa, 2004. - S. 1-123.
9. Kint V. Structural development in ageing temperate Scots pine stands / V. Kint // Forest Ecology and Management. - 2005. - № 214 - Р. 237-250.
10. Zajqczkowski J. Biogrupy drzew w drzewostanach - mozliwosc i celowosc ich wykorzy-stania przy prowadzeniu trzebiezy / J. Zaj^czkowski. - Warszawa, 1994. - S. 5-38.
Бойко С.В., Тарнопильская О.М., Лукьянец В.А. Тип размещения деревьев в естественных сосняках
Проанализирована горизонтальная структура естественных сосновых древосто-ев в разных регионах Польши по методике ближайшего соседства. Результаты исследований свидетельствуют о том, что преобладающим типом размещения всех деревьев в сосновых древостоях естественного происхождения I и IV классов возраста является равномерный, а в двухъярусных древостоях II класса возраста - случайный тип размещения. Доминирующим типом размещения живых деревьев и сухостоя в древостоях II класса возраста является случайный.
Ключевые слова: горизонтальная структура древостоя, тип размещения, методика ближайшего соседства, естественное возобновление.
Boiko S.V., Tarnopilska O.M., Lukyanets V.A. Spatial pattern of the natural Scots Pine stands
Spatial pattern has been investigated by nearest neighbor method of in the natural Scots Pine stands of different age in the different regions of Poland. The dominating pattern of all trees in pine stands of age classes I and IV is regular distribution, while in two-generation stands of age class II - random distribution. The dominating pattern of living and dead trees in the stands of age class II is random distribution.
Keywords: spatial pattern, types of distribution, nearest neighbour method, natural regeneration.
