CC BY
13
2. Букша 1.Ф. Стале управлiння лiсами i монiторинг: огляд сучасних тенденцiй / 1.Ф. Букша // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Лгавництво. - К. : Вид-во НАУ, 2000. - Вип. 25. - С. 123-129.
3. Данчук О.Т. Особливосп мониторингу лгав ПЗ "Розточчя" / О.Т. Данчук, М.М. Король, С. А. Гаврилюк // Науковий вiсник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 17.7. - С. 55-61.
4. Делеган 1.В. Спостереження за станом лгав у Сврош / 1.В. Делеган, М.М. Король // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.7. - С. 180-168.
5. Слагш 1.М. Таемнищ неопало! купини / 1.М. Слагш. - Тернотль : Вид-во "Воля", 2005. - 240 с.
6. Лех А.П. Фгтопатолопчний мониторинг як частина загальногодержавного бiологчного монiторингу у Польщi: звгт за 2001 рiк / А.П. Лех, З. Серота, Г.Г. Гриник // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.4. - С. 177-191.
7. Сабан Я. А. Методика комплексных научно-исследовательских работ по лесной таксации / Я .А. Сабан. - Львов : Изд-во ЛЛТИ, 1985. - 30 с.
8. Keller M (Red). 2005. Schweizerisches Landesforstinventar / M (Red) Keller // Anleitung für die Feldaufnahmen der Erhebung 2004-2007. Birmensdorf, Eidg. Forschungsanstalt WSL, 393 s.
9. Streit K. 2008. Stichprobeninventur in schweizerischen Naturwaldreservaten / K. Streit, B. Commarmot, C. Temperli, P. Brang // Anleitung zur Methode. Birmensdorf, Eidg. Forschungsanstalt WSL. - 86 s.
Король М.М., Гуменюк И.Р. Состояние и структура грабовых древостоев природозаповедного фонда Тернопольщины
Описано современное состояние грабовых древостоев заповедного фонда Тер-нопольщины. Использованы современные подходы и новейшие технологии при исследовании насаждений, что позволяет провести адекватную оценку и прогноз. Приведены результаты исследований грабовых древостоев по основным таксационным показателям.
Ключевые слова: мониторинг, возрастная структура, производительность, пространственная и вертикальная структура, грабовый древостой.
Korol М.М., Humenjuk I.R. The status and structure of hornbeam stand natural-reserved fund of Ternopil region
The current state of hornbeam stands in a natural reserved fund of the Ternopil region is described. To analyse the stand modern approaches and new technologies were used, which permits an adequate assessment and prognosis to be conducted. Major stand parameters of the hornbeam stands are presented.
Keywords: monitoring, age structure, productivity, spatial and vertical structure, hornbeam stand.
УДК 630*228 Ст. наук. спшроб. В.О. Манойло, канд. с.-г. наук -
УкрНДШГА м. Г.М. Висоцького, м. Харме
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗМ1ЩЕННЯ ДЕРЕВ У Р1ЗНОВ1КОВИХ ПРИРОДНИХ СОСНЯКАХ П1СЛЯ Л1СОВ1ДНОВНОГО РУБАННЯ ВИБ1РКОВИМ СПОСОБОМ
Пюля першого та другого прийомiв люовщновного рубання вибiрковим способом у природних сосняках 1зюмського пристепового бору тип розмщення дерев трьох вжових поколшь загалом е контагюзним. Дерева молодшого поколшня (серед-шй вж 65 рогав) характеризуются контагюзним типом розмщення, а дерева старших поколшь (середнш вж 75 та 120 рогав) - випадковим.
Ключоег слоеа: природний сосняк, вибiрковий спошб люовщновного рубання, тип розмщення дерев, функщя К (^ Ршлг
Вступ. Горизонтальна структура люу е важливою характеристикою ефективносп використання деревостаном лiсорослинного потенщалу, ступе -ня напруженостi внутрiшньо- i мiжвидовоl конкуренцп та стратеги освоення простору [11]. У цш робот розглянуто один i3 найважливiших елеменпв го-ризонтально1 структури - тип розмщення дерев. Прийнято видiляти три ос-новнi типи розмiщення особин популяцп: контагюзний, випадковий та рiвно-мiрний [8, 9, 20]. Низка дослщниюв вважае, що у рослин, зокрема деревних, переважае контагюзне розмщення [6, 8, 14, 23, 24] i найбiльш характерне во-но для молодняюв [12].
Конкуренцiя за життевий проспр i ресурси середовища е важливим фактором у процеш формування горизонтально1 структури деревостану. Зокрема, вщстат в ростi дерева молодшого вiку зазвичай розмiщуються група-ми, внаслiдок конкурентного тиску з боку дерев, як займають пашвне становище [8, 12].
Важливим елементом горизонтально! структури деревостану е бюгру-па, тобто група дерев, крони яких утворюють спiльний намет та вщокремлеш вiд iнших подiбних груп вiльним простором. У бюгрупах утворюються спе-цифiчнi умови юнування для особин, що входять до !х складу [14, 10] i до певного вiку переважають вщносини кооперацп [7], забезпечуеться сприят-ливий мжрокшмат, а також уповiльнюеться або припиняеться розростання трав'яного покриву. Отже, наявнють у деревостанах бюгруп сприяе тдви-щенню загально! резистентностi, життездатност та стабiльностi природних деревостанiв [7, 15, 23]. Ниш нагромаджений великий фактичний матерiал щодо типiв розмщення дерев у сосняках [4, 13, 16, 23, 24], але особливосп формування горизонтально! структури стиглих сосняюв пiд впливом люовщ-новних рубок вибiрковим способом у степовiй зош на сходi Укра!ни вивчено недостатньо.
Метою дослвджень було визначення типу розмщення дерев у рiзновi-кових стиглих сосняках тсля лiсовiдновного рубання вибiрковим способом.
Об'ектом дослiджень були природш деревостани сосни звичайно! (Pinns sylvestris L.) 1зюмського пристепового бору в ТЛУ А2 (ДП "1зюмське ЛГ", Пiщанське лiсництво, кв. 507).
До рубання деревостан характеризувався такими показниками: повно-та материнського деревостану - 0,65; до I ярусу належали дерева переважно 105^чного в^ з середшм дiаметром 34,1 см i середньою висотою 20,4 м, до II ярусу - 60^чного вiку з середшм дiаметром 15,0 см i середньою висотою 14,2 м. На 1 га нараховувалося 451 шт. дерев. Природне поновлення вжом 550 рокiв i висотою вщ 0,3 до 10 м переважно утворювало куртини. Деревос-тан характеризувався наявшстю значно! кiлькостi прогалин i невисокою зiм-кненiстю намету - 0,67.
У 1992 р. на площi 1,0 га тд керiвництвом канд. с.-г. наук В.М. Ми-халкiва було проведено лiсовiдновне рубання вибiрковим способом дуже сильно! штенсивносп (74 % за кiлькiстю дерев I i II ярусiв). За даними 2002 р., густота деревостану I-II ярушв вжом вiдповiдно 115 i 70 рокiв стано-вила 116 шт./га за його повноти 0,28. Старше поколшня характеризувалося
густотою 77 дер./га, середшм дiаметром - 36,7 см, середньою висотою -22,3 м i запасом - 81 м3/га. Молодше поколiння мало густоту 39 дер./га, се-реднiй дiаметр - 21,3 см, середню висоту - 17,4 м i запас - 13 м3/га. Загалом запас дерев, яю належали до I i II ярусiв, становив 94 м3/га.
Як випливае з даних табл., до проведення другого прийому рубки в 2007 р. густота материнського деревостану становила 197 шт./га, повнота -0,3. Найстаршi дерева у кшькосп 77 шт./га досягнули в^ стиглостi 120 ро-юв. Вони мали середнiй дiаметр 37,6 см i середню висоту - 22,4 м. Це вжове поколшня переважало за запасом i площею поперечних перерiзiв. Частина ль состану, представлена деревами з середнiм вжом 75 рокiв, характеризувалася густотою 39 шт./га, середшм дiаметром - 23,4 см, середньою висотою -17,6 м. Станом на 2007 р. було видшено поколшня дерев з середшм вжом 65 роюв, яке належало до III ярусу i мало ютотно меншi середнiй дiаметр (15,2 см) i середню висоту (12,4 м), порiвняно з 75^чним.
Внаслiдок проведення другого прийому рубки вилучено 37 дер./га, зокрема 120^чного в^ - 26 дер./га, 75^чних - 6 дер./га, 65-рiчних -5 дер./га. Штенсившсть рубки становила за запасом 31 %, а за кшьюстю дерев - 19 %. Динамiку лiсiвничо-таксацiйних показниюв на пробнш площi наведено в табл.
Табл 1. Динамжа лг^вничо-таксацшних показнитв природного соснового лгсостану в дослiдi з лiсовiдновних рубань_
Середнш в1к, роки Ярус шт./га Середт О, м2/га М, м3/га Р
Б, см | Н, м
Деревостан до проведення I прийому рубки (1992 р.)
105 1 208 34,1 20,4 19,0 196 0,65
60 2 243 15,0 14,2 4,3 34
Разом 451 23,3 230
Ьтенсившсть I прийому рубок, % 74
Деревостан тсля проведення I прийому рубки (2002 р.)
115 1 77 36,7 22,3 8,2 81 0,28
70 2 39 21,3 17,4 1,4 13
Разом 116 9,6 94
Деревостан до проведення II прийому рубки (2007 р.)
120 1 77 37,6 22,4 9,0 85 0,25
75 2 39 23,4 17,6 2,0 14 0,06
65 3 81 15,2 12,4 1,0 9 0,03
Разом 197 12,0 108 0,3
Видалеш внаслвдок проведення II прийому рубки дерева (2007 р.)
120 1 26 38,3 22,5 3 30 0,08
75 2 6 24,2 15,5 0,3 2
65 3 5 18,6 12,7 0,1 1
Разом 37 3 33
Ьтенсившсть II прийому рубок, % 19 25 31
Деревостан тсля проведення II прийому рубки (2007 р.)
120 1 51 37,3 22,4 6 55 0,16
75 2 33 23,4 17,8 1 12 0,03
65 3 76 14,7 12,3 1 8 0,03
Разом 160 8 75 0,2
Методика. Щд час дослiдження горизонтально! структури деревоста-ну використано технологiю Field-Map, розроблену в чеському Iнститутi дос-лщжень лiсових екосистем IFER [5]. Визначено точш координати стовбура кожного дерева на висот 1,3 м. Таксацшш показники деревостану визначали за загальноприйнятими у лiсiвництвi методиками [1].
Для статистичного аналiзу типу розмiщення дерев використано фун-кцiю K(t) Pirai, яку широко застосовують науковцi тд час дослiдження горизонтально! структури деревосташв [16, 17, 18, 19, 21, 22] i дае можливють оцiнити тип розмiщення дерев у рiзних просторових масштабах. Детальний опис методики та !! переваг наводить С. Бойко [2, 3]. Розрахунки виконано в програмi R 2.5.1.
Результати. Виявлено статистично ютотну контагюзнють розмщення вшх дерев у рiзновiкових природних сосняках як пiсля першого, так i пiсля другого прийому лiсовiдновно! рубки вибiрковим способом (рис. 1 -2).
Рис. 1. Картограма розмщення дерев пкля першого (а) та другого (б) прийому
рубки
Рис. 2. Естиматор трансформовано'1 функци Pium тсля першого (а) та другого (б) прийому рубки
Тип розмщення дерев ютотно вiдрiзнявся за поколшнями: як пiсля першого, так i пiсля другого прийомiв люовщновно! рубки вибiрковим способом дерева наймолодшого поколiння (середнiй вiк 65 роюв) мали контагюз-ний тип розмщення, а дерева середнього (сер. вж 75 роюв) та старшого поколтня (сер. вiк 120 роюв) - випадковий. Розмщення дерев середнього поколтня пiсля першого прийому рубки вщзначалося незначною, але статис-тично iстотною тенденцieю до рiвномiрностi розмiщення у просторовому масштабi вщ 24 до 33 м (рис. 3-4).
Рис. 3. Естиматор трансформованоТ функци Ртт тсля першого прийому рубки:
а) поколтня 65 роюв; б) поколтня 75 роюв; в) поколтня 120 роюв
Рис. 4. Естиматор трансформованоТ функци Рiплi тсля другого прийому рубки:
а) поколтня 65 роюв; б) поколтня 75 роюв; в) поколтня 120 роюв
Зважаючи на те, що стиглi природш сосняки 1зюмського пристепового бору характеризуються складною формою, наявнютю бюгруп, складною вь ковою структурою, тд час 1х вщтворення доцшьним е застосування вибiрко-вого способу люовщновного рубання. Висновки:
• У природних сосняках 1зюмського бору в умовах А2 тип розмщення вих дерев е контагюзним тсля проведення як першого, так 1 другого прийомш ль совщновного рубання виб1рковим способом.
• Тип розмщення дерев в1др1зняеться за поколшнями. Для молодших дерев притаманний контагюзний, а для середшх за вжом та старших - випадковий тип розмщення.
• Шд час розроблення та проведення лгсогосподарських заход1в у природних сосняках необхщно враховувати наявшсть у них бюлопчних груп дерев, особливо на рантх стад1ях розвитку деревостану.
• Особливоси горизонтально! структури стиглих природних сосняюв 1зюмсь-кого пристепового бору визначають доцшьшсть застосування виб1ркового способу л1сов1дновного рубання тд час !х вщтворення.
Л1тература
1. Анучин Н.П. Таксация и устройство разновозрастных лесов / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1969. - 64 с.
2. Бойко С.В. Сучасш методичш шдходи до вивчення горизонтально! просторово! структури деревостану / С.В. Бойко // Лгавництво i агролiсомелiорацiя. - Харгав, 2010. - № 117. - С. 159-167.
3. Бойко С.В. Горизонтальна просторова структура природних соснових деревосташв рiзного вiку / С.В. Бойко, О.М. Тарнотльська // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2011. - Вип. 21.04. - С. 33-39.
4. Бузыкин А.И. Формирование и смена поколений хвойных / А.И. Бузыкин, Р.Г. Хле-бопрос // Пространственно-временная структура лесных биогеоценозов. - Новосибирск : Изд-во "Наука", 1981. - С. 3-13.
5. Букша И.Ф. Передовые измерительные технологии для лесного хозяйства / И.Ф. Бук-ша // Оборудование и инструмент для профессионалов. - 2004. - № 5 (52). - С. 4-6.
6. Гиляров А.М. Популяционная экология / А.М. Гиляров. - М. : Изд-во МГУ, 1990. - 191 с.
7. Гончар М.Т. Биологические группы подроста в сосновых лесах юга Лесостепи / М.Т. Гончар // Записки Харьковского сельскохозяйственного института. - 1957. - Т. XVI. - С. 117-133.
8. Грейг-Смит П. Количественная экология растений / П. Грейг-Смит. - М. : Изд-во "Мир", 1967. - 359 с.
9. Миркин Б.М. Фитоценология: Принципы и методы / Б.М. Миркин, Г.С. Розенберг. -М. : Изд-во "Наука", 1978. - 211 с.
10. Мякушко В.К. Экология сосновых лесов / В.К. Мякушко. - К. : Вид-во "Урожай", 1989. - 248 с.
11. Плотников В.В. Эволюция структуры растительных сообществ / В.В. Плотников. -М. : Изд-во "Наука", 1979. - С. 21.
12. Работнов Т.А. Фитоценология / Т.А. Работнов. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во Моск. ун-та, 1983. - 161 с.
13. Салтыков А.Н. О динамике процессов естественного возобновления сосны под пологом материнских насаждений в типе леса А2-С / А.Н. Салтыков // Лгавництво i агролюоме-люращя. - Харгав, 2007. - Вип. 111. - С. 90 - 95.
14. Симон Ф.Ф. Опыт исследования естественного возобновления сосны / Ф.Ф. Симон // Известия Казанск. ин-та сельского хозяйства и лесоводства. - 1936. - Вып. 5. - С. 29-34.
15. Харченко Н.А. Эффект группы в повышении биорезистентности насаждений / Н.А. Харченко, Ю.Ф. Арефьев // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. - 1999. - № 6. - С. 18-21.
16. Boiko S. Typy rozmieszczenia drzew w drzewostanach sosnowych roznego wieku z odno-wienia naturalnego / S. Boiko // Praca doktorska. IBL, S^korin Stary, 2010 p. - 149 c.
17. Bolibok L. Dynamika struktury przestrzennej drzewostanow naturalnych w oddziale 319 BPN - czy biogrupy drzew s^. powszechne i trwale w nizinnym lesie naturalnym? / L. Bolibok // Sylwan. - 2003. - No. 1. - S. 12-23.
18. Haase P. Spatial pattern analysis in ecology based on Ripley's K-function: Introduction and methods of edge correction / P. Haase // J. Veg. Sci. - 1995. - Vol. 6. - Pp. 575-582.
19. Moeur M. Characterizing spatial patterns of trees using stem-mapped data / M. Moeur // Forest Science. - 1993. - Vol. 39. - Pp. 756-775.
20. Odum E.P. Podstawy ekologii / E.P. Odum // PWRiL, Warszawa, 1997. - Pp. 1-560.
21. Ripley B.D. Tests of "randomness" for spatial point patterns / B.D. Ripley // Journal of the Royal Statistical Society. - 1979. - Vol. 41. - Pp. 368-374.
22. Szwagrzyk J. Analizy struktury przestrzennej populacji i zbiorowisk oparte na znajomosci rozmieszczenia osobnikow / J. Szwagrzyk, J. Ptak // Wiadomosci Ekologiczne. - 1991. - No. (37) 2. - S. 107-124.
23. Zaj^czkowski J. Biogrupy drzew w drzewostanach - mozliwosc i celowosc ich wykorzysta-nia przy prowadzeniu trzebiezy / J. Zaj^czkowski. - Prace IBL, ser. A, 778, 1994. - Pp. 5-38.
24. Zaj^czkowski J. Grupowa struktura rozmieszczenia drzew w drzewostanach a metody trzebiezy / J. Zaj^czkowski. - Las Polski 5, 1995. - Pp. 4-7.
Манойло В.А. Особенности размещения деревьев в разновозрастных естественных сосняках после проведения лесовозобновительной рубки выборочным способом
После проведения первого и второго приёмов лесовозобновительной рубки выборочным способом в естественных сосняках Изюмского пристепного бора тип размещения всех деревьев является контагиозным. Деревья младшего поколения (средний возраст 65 лет) характеризуются контагиозным типом размещения, а деревья старших поколений (средний возраст 75 и 120 лет) - случайным.
Ключевые слова: естественный сосняк, выборочный способ лесовозобновительной рубки, тип размещения деревьев, функция K(t) Рипли.
Manoylo V.O. Peculiarities of distribution of trees in the uneven ages natural Scots Pine stands after selective regeneration cutting
After the first and second motion of forest selective regeneration cutting in the natural pine forest of Izyum Bir distribution of trees of three age generations is generally cluster. Trees of younger generation (mean age 65 years) are characterized by cluster type of distribution, and trees of older generations (mean age 75 and 120 years) is random.
Keywords: natural Scots Pine stands, selective regeneration cutting, distribution of trees, Ripley's function K(t).
УДК 502.62:630*2 (477.42) Астр. Ф.Ф. Марков1 -Житомирський НАЕУ
ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДН1 ОБ'СКТИ ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛ1ССЯ ТА IX СУЧАСНИЙ СТАН
Дослщжено сучасний стан природно-заповщних об'ект1в Житомирського По-люся, проведено !х анал1з з урахуванням змш за роками. Виявлено основы проблеми охорони старовинних парив та обгрунтовано найбшьш важлив1 напрямки !х досл> джень.
Ключовг слова: природно-заповщний фонд, природы заповедники, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, боташчш сади, старовинш парки.
Постановка проблеми. Природно-заповщний фонд (ПЗФ) становлять дшянки сушi та водного простору, природш комплекси та об'екти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреацшну та шшу цш-шсть i видшеш з метою збереження природного рiзноманiття ландшафпв, генофонду тваринного i рослинного свиу, тдтримання загального еколопчно-го балансу та забезпечення фонового мошторингу навколишнього природного середовища [3]. Природно-заповщш об'екти вдаграють ютотну роль у складi ПЗФ репону як таю, що несуть цшну бюлопчну, юторичну та сощаль-ну iнформацiю. Станом на листопад 2009 р. в Укра!ш налiчуються 7200 тери-торiй та об'екпв ПЗФ: 17 природних i 4 бюсферних заповiдники, 19 нащ-ональних природних паркiв, 45 регiональних ландшафтних парюв, 2729 за-казникiв, 616 боташчних, зоологiчних дендропаркiв та парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва, 793 заповщних урочища. В Украш налiчуються по-над 800 парюв, серед них лише 94 належить до парюв державного значення. Бшьшють з них знаходяться у занедбаному стан та потребують реставрацп, реконструкцп та консервацп [5].
Метою роботи е аналiз природно-заповiдного фонду та дослiдження сучасного стану парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва як найменш
1 Наук. кер1вник: проф. А.1. Гузщ д-р с.-г. наук
