CC BY
14communal services. Such issues as the creation of teams, with the aim of crime prevention, educational work with children and young people, participation in the work to assist health authorities, culture, in the modern powers of bodies TOS are not presented, indicating a significant regression in the sphere of authorities of TOS in comparison with the Soviet period.
The decision of questions of organization of activity of bodies of CBT in the ultimately legislative powers and their practical implementation. From the breadth of the statutory powers of the TOS depends on the effectiveness and viability of this social institution.
References:
1. Grebennikov A.A. Zyuzin, S. Y. technologies of state and municipal management. Saratov: LLC "Publishing center "Nauka", 2016.
2. Podsumowa M.A. territorial public self-government as a social institution: the history of formation and modern condition // the State power and local self-government in Russia: history and modernity: Materials of VI International scientific forum. Vol. 2. KN. 2 / under the General editorship of A. S. Gorshkova. SPb: Izd-vo NWAPA, 2008.
3. Naumov S.Yu., Podzolkova A.A. Fundamentals of municipal management organization. M., 2010.
THEORETICAL BASIS OF CLASSIFICATION OF DANGERS OF POLITICAL SAFETY AT PREPARATION OF THE STATEADMINISTRATIVE DECISIONS
Orel M.G.
National Academy for Public Administration under the President of Ukraine, PhD (Public administration), doctoral candidate of the Department of globalistics, European integration and the national security,
Kyiv, Ukraine
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ КЛАСИФ1КАЦП НЕБЕЗПЕК ПОЛ1ТИЧН1Й БЕЗПЕЦ1 ПРИ П1ДГОТОВЦ1 ДЕРЖАВНО-УПРАВЛ1НСЬКИХ
Р1ШЕНЬ
Орел М.Г.
Нацгональна академ1я державного управлтня при Президентовi Укра'ти, кандидат наук з державного управлiння, докторант кафедри глобалктики, евроттеграци та управлтня нацюнальною безпекою,
Кигв, Украта
ABSTRACT
In the article offered approaches and criteria of classification of dangers of political safety. They allow improving quality rationale of state-administrative decisions which concern reacting on dangers. The expediency of separation of dangers to groups and subgroups taking into account factors which are the reasons of their emergence and the ability of the state to react to them is proved. This ability is mainly determined in the legal plane and resource potential. It is shown that factors (there are reasons) that underlie the emergence of the dangers of political security form a lot of objective opportunities and conditions for ensuring political safety. Their interrelation -hierarchical structures of these dangers that on extent of increase in the negative impact on political safety it is expedient to distinguish: a challenge to political safety, potential and real threat. Concerning the term of actions, it is expedient to distinguish short-term (up to one year), medium-term - 1-3 years and long-term - over 3 years. For determination of quantitative assessment of harm of political safety the expediency of using the concept of "risk" is justified, which is viewed as a function of the arguments of which is the probability of an undesirable event (situation) and size of maximally possible loss through their offensive. Considered the situation that, has in the conditions of evolutional, modernization and transformation types of destabilization of the political system, growing of dangers to political safety has, accordingly, a low, middle and high degree of intensity.
АНОТАЦ1Я
У статп запропоноваш щдходи та критерп щодо класифжацп небезпек полггачнш безпещ Вони до-зволяють тдвищити яшсть обгрунтування державно -управлшських ршень щодо реагування на небезпеки. Обгрунтована доцшьшсть розпод^ небезпек на групи i тдгрупи з урахуванням факторiв, яш е причинами !х виникнення, i спроможносп держави щодо реагування на них. Ця спроможшсть переважно визначаеться у правовш площиш та ресурсними можливостями. Показано, що фактори, яК е причиною виникнення небезпек полггачнш безпещ, утворюють множину об'ективних можливостей i умов забезпечення политично! безпеки. 1х взаемозв'язок - iерархiчнi структури цих небезпек, серед яких за ступенем зростання негативного впливу на полгтичну безпеку дощльно вирiзняти: виклик полггачнш безпещ, потенцшну та реа-льну загрози. Щодо терм^ дш яких дощльно розрiзняти короткостроковий (до року), середньостроковий - 1-3 роки та довгостроковий - понад 3 роки. Для визначення шлькюно! ощнки шкоди полгтичнш безпещ
92_SCIENCES OF EUROPE # 17 (17), 2017 | POLITICAL SCIENCES
обгрунтована дощльнють використання поняття "ризик", який розглядаеться як функщя аргументами яко1 е ймовiрнiсть небажано1 подiï (ситуацiï) та розмiр максимально можливого збитку через ïx настання. Також положення, що в умовах еволюцшного, модернiзацiйного й трансформацiйного тишв дестабiлiзацiï поль тичноï системи, зростання небезпек полiтичнiй безпецi мае, вщповщно, низьку, середню i високу стушнь iнтенсивностi зростання.
Keywords: political safety, dangers to political safety, political interests, destabilization of the political system, state administration in the field of political safety.
Ключовi слова: полггична безпека, небезпеки полиичнш безпещ, полтгичш iнтереси, дестабшзащя полiтичноï системи, державне управлiння у сферi полiтичноï безпеки.
Постановка проблеми. Вщсутшсть адекватного реагування на небезпеки полпичним штере-сам держави та дестабшзацп и полiтичноi системи може призвести до суттевого порушення умов жит-тeдiяльностi соцiуму, притаманною рисою якого е певна ймовiрнiсть втрат (людських, територiальних та ш.). Мiнiмiзацiя цих втрат е прюритетним зав-данням суб'ектiв системи державного управлшня у сферi полiтичноi безпеки, його виконання суттево залежить не пльки вiд оперативного виявлення, а й вщ належноi класифiкацii цих небезпек, яш е наслiдками впливу множини факторiв, що форму-ють внутршне та зовнiшне середовище життедiяль-ностi суспiльства та держави. При цьому синерге-тичний ефект 1х взаемодii може бути посилений геополличними, геоекономiчними i геокультур-ними процесами сучасностi. Проте науковi, норма-тивш та довiдковi джерела не пропонують пiдходiв i критерiiв класифiкацii небезпек полиичнш без-пецi, як передумови недопущения переорiентацii ресурсiв держави на розв'язання другорядних цiлей щодо забезпечення полiтичноi безпеки.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Проблемнi питання класифшацп небезпек нащо-нальнiй безпецi розглядали у сво1х роботах вченi, серед яких, зокрема: В. Богданович, А.Семенченко
[2], Д.Кучма [2], А.Дацюк [2], А.Качинський [1; 7], Г.Ситник [3; 4; 5; 6], В.Абрамов [3; 4], В.Смолянюк
[3], В.Мандрагеля [4], М.Шевченко[4], Л.Шепiлова
[4], Н.Нижник [6], П.Мельник [6], В.Горбулш [7], О.Запорожець [8], Б.Халмурадов [8], В.Применко [8], О.Прохожаев [9], Н.Кривельска [9], 1.Мака-ренко [9], О.Возжешков [9; 10], А.Булан [11], В.Манiлов [12], M.Schmitt [13], Б.Парахонський
[14], Г.Яворська [14], О.Резшкова [14], В.Маньков
[15], О.Владимиров [16]. Заслуговуе уваги й до-слiджения фахiвцiв Нацiонального iнституту стра-тегiчних дослiджень, якi запропонували використо-вувати методи багатомiрного порiвияльного аналiзу, кластерного аиалiзу складних систем та експертш методи для визначення актуальних загроз прiоритетним нацiональним iнтересам [17] та О.Бодрука, який розглядав рiзнi аспекти нащональ-но1 безпеки у контексп дослiджения структури военно1' безпеки [18]. Варто також зазначити, що ба-гато дослщнишв передусiм акцентують увагу на важливостi класифiкацii небезпек нащональним ш-тересам в економiчнiй та iнформацiйнiй сферах, серед них, зокрема: О.Молодецька[19], 1.Манцуров [20], О.Нусшова [20], З.Варналiй [21], В.Петру-шевська [22], Л.Позднякова, Г.Мамонова [23], Н.Щкановська [24], Ю.Васильев [25].
Вказаш автори досить грунтовно дослiджують чинники, якi зумовлюють небезпеки нацiональнiй безпещ, обгрунтовують 1х класифiкацiю та, певною мiрою, побудову 1'х iерархii. Проте, як на нашу думку, у 1х роботах недостатньо придметься уваги обгрунтуванню теоретичних основ класифжацп саме небезпек полиичнш безпецi. З огляду на важ-ливiсть адекватного реагування на можливi кризовi ситуацii у полиичнш сферi, визначення вщповвд-ного порядку денного суб'екпв державного управлшня та оргашзацп 1х взаемоди, актуальнiсть вирiшения цього завдання не викликае сумнiву.
Мета статтi. Головною метою статп е обгрун-тування теоретичних основ класифiкацii небезпек полп'ичнш безпещ, як передумови формування адекватного плану дай суб'ектiв державного управлшня щодо реагування на них i недопущення пере-орiентацii наявних ресурав на вирiшення другорядних завдань щодо забезпечення полиичнох' безпеки.
Виклад основного матерiалу. Багато до-слiдникiв, зокрема О.Бодрук [18], А.Качинський [1], В.Машлов [12], Г.Ситник [3], акцентують увагу, що при ощнюванш небезпек нащональнш безпецi, важливою е об'ектившсть И сприйняття аналiтиками та поливками, оскiльки вiд цього залежить адекватшсть у дiях суб'екпв державного управлiния при виборi засобiв i способiв щодо реагування на них. Очевидно, ймовiрнiсть об'ектив-ностi оцiнок небезпек зростае за наявносл у 1х розпорядженнi пiдходiв i критерпв, якi враховують природу небезпек (джерела, суб'екпв, спрямо-вашсть), взаемозв'язки мiж ними, спроможнiсть держави реагувати на них, термiн ди небезпек, ступiнь зростання 1х негативного впливу на безпеку та штенсивносп (динамiки) 1х зростання, передба-чають кiлькiсну оцiнку можливог' шкоди безпещ. Звичайно, у даному випадку визначальну роль вiдiграе якiсть i повнота шформацп про фактори (поди, процеси, тощо), якi породжують небезпеки нащональнш безпещ. Разом з тим, як зазначають О.Бодрук [18] та Г.Ситник [3], що можливi ситуаци, коли аналпиками i полiтиками деякi небезпеки ш-терпретуються, як широкомасштабнi загрози дер-жавi, провокуючи цим зростання напруженосп у суспiльствi чи у мiждержавних стосунках, або ж навпаки, iгноруються факти, якi сввдчать про ре-альнi загрози нацiональнiй безпещ. Тому варто по-годитися з ними, що передумовою об'ективностi ощнювання небезпек нацiональнiй безпецi е використання категори "фактор", який: з одного боку, е причиною, рушшною силою будь-якого реального
npo^cy hh aBH^a, a 3 iHmoro - Bigo6pa^ae peagi3o-BaHi npuHHHH, ^o B^e icHyMTb y hhx 3 HaaBHicTM Bcix Heo6xigHHx gga ^oro yMOB, HacrHHoM Ta $op-mom npoaBy aKHx BiH e caM. KpiM Toro, ^arcrop 3aB®gu noTpe6ye aKicHoi i KigbKicHoi iHrepnpeTa^i Ta BH3HanaeTbca 3 ypaxyBaHHaM TepMiHy Horo icHyBaHHa [3; 18]. 3 orgagy Ha цe $aKTopu 3aB^gu Bigo6pa®aroTb geaKy MHo^HHy o6' eKTHBHHx Mo^gu-BocreH i yMoB npu 3a6e3neHeHHi 6e3neKH, ToMy caMe ix cucTeMHHH aHagi3 Mae 6yTH ochobom Kgacu^iKa^i He6e3neK nogiTHHHHM imepecaM Ta gecra6igi3a^i nogiTHHHoi cucTeMH y KomeKcri napaMeTpiB, no3a Me^aMH aKHx cucTeMa BTpaHae 3gaTHicTb go caMope-ryga^i i cragoro po3BHTKy. TaKHM hhhom, Big-cyTHicTb TeopeTHHHux ochob Kgacu^iKaqii He6e3neK nogrraHHin 6eзпeцi npu3BogaTb go cy6'eKTHBHoi iH-TepnpeTaqii aHagiTHKaMH Ta nogiTHKaMH thx hh iH-mux Mo^guBocTeft i yMoB ^ogo ii 3a6e3neHeHHa y KoHTeKcTi cboix igeogoriHHHx hh nogiTHHHHx ynogo-6aHb, ^axoBoi nigroTOBKH hh iHTepeciB. ^ npu3Bo-guTb go 3pocTaHHa HMoBipHocri Hee^eKTHBHoro pe-aryBaHHa Ha KprooBi cmya^i y nogiTUHHiH c$epi gga aKux xapaKTepHHM e nopymeHHa 3bhhhhx yMoB ®ht-TegiagbHocTi cycnigbcTBa Ta gep^aBH Ha neBHin Tepu-Topii hh y KpalHi b ^goMy.
y cyHacHux yMoBax KprooBi cmya^i y nogiTHH-HiH c$epi, e HacgigKoM KoMngeKcHoi gii pi3HHx $aK-TopiB, cepeg aKHx, 3oKpeMa, 36poHHi KoH^giKTH, coцiagbнi 3aBopymeHHa, 6opoTb6a 3a nogiTHHHy Bgagy, 3oBHimHe BTpyHaHHa to^o. BapTo noroguraca 3 HayKoBuaMH, 3oKpeMa 3 r. Chthhkom [5], M.fflMiTTOM[13], aKi BBa^aroTb, ^o oco6gHBoi yBaru 3acgyroByMTb Ti cuTyaqii, aKi npu3BogaTb go 3poc-TaHHa HMoBipHocri HacugbcTBa, HeBH3HaHeHocri y ne-pe6iry nogiH, HacoBHx o6Me®eHb ^ogo npHHHarra ynpaBgiHcbKHx pimeHb, mo^hbhx gMgcbKHx Ta Ma-TepiagbHux BTpaT. npu цbOмy Hacro 3HaHHHx 3ycugb Ta pecypciB noTpe6ye BperygMBaHHa caMe thx cury-aqiH, BHHHKHeHHa aKHx BBa^agoca HanMeHm iMoBip-HHM.
-3k BigoMo, y npaKTH^ gep^aBHoro ynpaBgiHHa y c$epi Ha^oHagbHoi 6e3neKH ^aKTopu (hhhhhkh), aKi 3yMoBgMMTb BHHHKHeHHa thx hh rnmux kph3obhx aBH^ Ta cHTyaqift iHrepnpeTyMTb aK He6e3neKH Ha^-oHagbHHM iHTepecaM [29]. Age, aK 3a3HaHagoca BH^e, craH cnpaB ^ogo 3a6e3neHeHHa nogiTHHHoi 6e3neKH 3HaHHoM MipoM 3age®HTb Big gocuTb cy6'eKTHBHHx oцiнoк цнx He6e3neK aHagiTHKaMH, nogiTHKaMH H ynpaBgrnuaMH. Pa3oM 3 thm, npaKTHHHi 3aBgaHHa ^ogo peagi3aqii nogiTHHHHx iHTepeciB nepeg6aHaMTb o^HMBaHHa mho^hhh B3aeMo3B'a3aHHx ^arcropiB, to6to Mo^guBocTen i yMoB, aKi 3giHcHMMTb BnguB Ha po3bhtok cycnigbcTBa Ta gep^aBH Ta aKi Mo^yTb cTaTH He6e3neKaMH nogiTUHHiH 6eзпeцi. 3 orgagy Ha npupogy BHHHKHeHHa ^aKropiB, aKi e npuHHHoM BHHHKHeHHa He6e3neK nogiraHHm 6e3ne^, Ta Mo^guBy cTyniHb (Mipy) cnpoMo^HocTi gep^aBH aK cyBepeHa (cBo6ogu gin opraHiB gep^aBHoi Bgagu) ^ogo peary-BaHHa Ha цi $aKTopu, npu кgacн$iкaцii BKa3aHux He-6e3neK ix Mo^Ha po3nogiguTH Ha gBi rpynu.
Ao nepmoi rpynu MaMTb 6yTH BigHeceHi He6e3-neKH nogiTHHHin 6e3ne^, npuHHHH BHHHKHeHHa aKHx
o6yMoBgeHi BHyTpimHiMH ^aKTopaMH, to6to нaцioнa-gbHHMH oco6guBocTaMH cycnigbHo-nogiTHHHoro Ta coцiagbнo-eкoнoмiннoro po3BHTKy i ^ogo peary-BaHHa Ha aKi noBHoM MipoM po3noBcwg®yeTbca ropucgHK^a gep^aBH, to6to nuTaHHa ^ogo peary-BaHHa Ha BKa3aHi ^aKTopu, BigHocaTbca go BHKgMHHoi кoмпeтeнцii opraHiB gep^aBHoi Bgagu. npu цbOмy BapTo 3a3HaHHTu:
no-nepme, 3pocTaHHa cTyneHa 3agyHeHHa 6ygb-aKoi KpaiHH go thx hh rnmux iнтerpaцiнннx пpoцeciв i, BignoBigHo, B3arra HeM Ha ce6e neBHux 3o-6oB'a3aHb, o6yMoBgeHHx Mi^HapogHHMH goroBopaMH (yrogaMu), npu3BoguTb go Toro, ^o cyBepeHHe npaBo gep^aBH ^ogo pearyBaHHa Ha He6e3neKH ii nogiTHHHin 6e3ne^ (npHHHHoM BHHHKHeHHa aKHx e ^aKropu, aKi 3yMoBgeHi oco6gHBocTaMH ii po3BHTKy), Mo^e o6-Me^yBaTuca, Ha ^o BiTHH3HaHi gocgigHHKH npaKTH-hho He 3BepTaMTb yBaru;
no-gpyre, 3a neBHux o6cTaBHH pecypcHi Mo^gu-Bocri gep^aBH (BincbKoBi, ^iHaHcoBi Ta iH.), a BigTaK i cBo6oga ii gin ^ogo pearyBaHHa Ha geaKi ^aKTopu 3 цiei rpynu Mo^yTb 6yTH HegocTaTHiMH, ^o 3yMoBgMe Heo6xigHicTb npuHHarra b Me^ax HHHHoro 3aKoHo-gaBcTBa ynpaBgiHcbKHx pimeHb gga Hapo^yBaHHa цнx Mo^guBocTeH, 3oKpeMa, ^ogo 3agyHeHHa gono-Moru 3 6oKy MmHapogHoi cnigbHoTH.
3 orgagy Ha ^ He6e3neKH nogiTHHHin 6eзпeцi, npuHHHH BHHHKHeHHa aKHx o6yMoBgeHi нaцioнagb-hhmh oco6gHBocTaMH po3BHTKy yTBopMMTb Tpu nig-rpynu, b Me^ax aKHx i Heo6xigHo 3gincHMBaTH nomyK BignoBigHHx gep^aBHo-ynpaBgiHcbKHx pimeHb ^ogo pearyBaHHa Ha цi He6e3neKH, a caMe: nepma nigrpyna - He6e3neKH, ctocobho aKHx cTyniHb cnpoMo^Hocri gep^aBH ^ogo pearyBaHHa Ha hhx He o6Me®eHa Hi b npaBoBiH ngo^HHi, Hi 3 orgagy Ha ii pecypcHi Mo^gu-BocTi; gpyra nigrpyna - He6e3neKH, ctocobho aKHx BKa3aHa cnpoMo^HicTb o6Me®eHa b npaBoBiH ngo-^HHi b cugy B3aTHx 3o6oB'a3aHb, nepeg6aHeHHx yK-gageHHMH Mi^HapogHHMH goroBopaMH (yrogaMu); TpeTa nigrpyna - He6e3neKH, ctocobho aKHx cTyniHb cnpoMo^Hocri gep^aBH cyrreBo o6Me®eHa ii pecypc-hhmh Mo^gHBocTaMH. 3ayBa®HMo, y gaHoMy BunagKy o6Me®eHicTb cBo6ogu gin gep^aBH (opraHiB gep^aB-Hoi Bgagu) ^ogo pearyBaHHa Ha Ti hh iHmi He6e3neKH nogiTHHHin 6eзпeцi b npaBoBiH ngo^HHi hh 3 orgagy Ha ii pecypcHi Mo^guBocTi o3HaHae HeMo^guBicTb ix кoмпeнcaцii 3a paxyHoK ygocKoHageHHa HHHHoro 3a-KoHogaBcTBa hh nepepo3nogigy HaaBHux pecypciB.
Apyry rpyny yTBopMMTb He6e3neKH nogiTHHHin 6eзпeцi, npuHHHH BHHHKHeHHa aKHx o6yMoBgeHi 3ob-HimHiMH ^aKTopaMH, to6to oco6gHBocTaMH po3BHTKy cBiToBoi цнвigiзaцii, a BigTaK ix HeraTHBHHH BnguB TieM hh iHmoM MipoM 3aHinae iHrepecu Bcix KpaiHH cBiTy. Cepeg hhx, 3oKpeMa Ti, aKi o6yMoBgeHi cyHac-hhmh пpoцecaмн rgo6agiзaцii, MmHapogHHM Tepopu-3mom, po3noBcMg®eHHaM 36poi MacoBoro ypa^eHHa Ta paKeTHHx TexHogoriH, 3arocTpeHHaM cyпepннцтвa 3a gocTyn go npupogHux pecypciB Ta puHKiB 36yTy to-BapiB. BuaBgeHHa Ta oцiнмвaннa цнx He6e3neK, nomyK ageKBaTHHx 3aco6iB i cnoco6iB ^ogo pearyBaHHa Ha hhx, aK npaBHgo, Mo^gHBHH Ha mgaxy TicHoi koo-nepaqii 3ycugb gep^aBH Ta ii cTpaTeriHHHx napTHepiB
(com3hhk1b) i3 3agyHeHHHM Bcboro HaaBHoro y Hei iH-crpyMeHTapiro y c$epi Mi®HapogHoro cniBpo6iTHHu-TBa. npu uboMy, oHeBHgHo, ^o coM3HHKaMH gep®aBH Mo®yTb 6yTH Ti RpaiHH, nogiraHHi cTpaTeriHHi ime-pecH hkhx 3HaHHoro Miporo cniBnagaroTb 3 ii HauioHa-^bHHMH iHTepecaMH. npoTe, HaBiTb noBepxoBHH aHa-gi3 go3Bogae giHTH BHCHoBKy, ^o Bu6ip yKpaiHoro crpaTeriHHHx com3hhk1b iHKogu o6yMoBgMBaBca ko-
poTKoTepMiHoBHMH nogiTHHHHMH, eKoHoMiHHHMH Ta iHmHMH BurogaMH, a He BH3HaHaBca 3 orgagy Ha y3ro-g®eHHH ii nogiTHHHHx iHTepeciB 3 goBrocrpoKoBHMH iHTepecaMH rnmux KpaiH. .3k HacgigoK, b pi3Hi Hacu кepiвннцтвo yKpaiHH BH3HaHago hk coM3HHKiB Kpa-ihh, cTpaTeriHHi iHTepecu hkhx 6ygu giaMeTpagbHo npoTHge®Hi, y ToMy Hucgi ctocobho ii Micua y cyHac-HoMy cBiTi, HanpuKgag: PociHcbKy ®egepauiro, CfflA, KHTan, nogb^y, HiMeHHHHy.
Cepeg He6e3neK nogiTHHHiH 6e3neui gpyroi rpynu, Mo®Ha BuoKpeMHTH gBi nigrpynu: nepmy nig-rpyny yTBopMMTb Ti, ctocobho hkhx cTyniHb cnpoMo-®Hocri gep®aBH ^ogo pearyBaHHa Ha hhx b uigoMy gocTaTHa hk y npaBoBiH ngo^HHi, TaK i 3 orgagy Ha ii pecypcHi Mo®gHBocri; gpyry - He6e3neKH, ctocobho hkhx BKa3aHa cnpoMo®HicTb gep®aBH Mae 6ym nig-cugeHa y npaBoBiH ngo^HHi, pecypcaMH a6o thm i iH-muM ogHonacHo, 3a paxyHoK 3agyHeHHa ii coM3HHKiB.
TaKHM hhhom, nepmHM kpokom npu o6rpymy-BaHHi gep^aBHo-ynpaBgrncbKHx pimeHb ^ogo pearyBaHHa Ha He6e3neKH nogiTHHHiH 6e3neui Mae 6ym ix po3nogig Ha nigrpynu y Me®ax gBox rpyn, nepma 3 hkhx o6yMoBgeHa BHyrpimrnMH ^aKTopaMH, HKi Bigo-6pa®aMTb oco6guBocTi HauioHagbHoro po3BHTKy, a gpyry yTBopMMTb He6e3neKH, npuHHHH BHHHKHeHHH hkhx o6yMoBgeHi 3oBHimHiMH (^aKTopaMH, to6to o6y-MoBgeHi oco6guBocTHMH po3BHTKy cBiToBoi uuBigi3a-uii. npu uboMy KpuTepieM po3nogigy He6e3neK no ni-grpynax y Me®ax uux rpyn e cTyniHb (Mipa) cnpoMo-®Hocri gep®aBH ^ogo pearyBaHHa Ha hhx hk y npaBoBin ngo^HHi, TaK i 3 orgagy Ha ii pecypcHi mo®-gHBocri (nogiTHHHi, BincbKoBi, ^rnaHcoBi Ta iH.). Bh-KgageHe BH^e TaKo® go3Bogae giHTH BucHoBKy, ^o y KiHueBoMy nigcyMKy ochobhom goMrnaHToro nomyKy onTHMagbHux pimeHb ^ogo pearyBaHHa Ha He6e3neKH nogiTHHHiH 6e3neui e 3a6e3neHeHHa 3axucTy gep®aB-Horo cyBepeHiTeTy y KoHTeKcTi nomyKy BignoBigen hk Ha nuTaHHH ^ogo mgaxiB, cnoco6iB i 3aco6iB Hauio-HagbHoro Bigpog®eHHa, TaK i cTBepg®eHHa pogi gep-®aBH b cucTeMi Mi®HapogHux BigHocuH, rigHoi ii Ha-yKoBo-TexHinHoMy i pecypcHoMy noTeHuiagy Ta Mi-curo Ha nogiTHHHiH KapTi cBiry.
®aKTopu, HKi e npHHHHoro BHHHKHeHHH He6e3neK nogiTHHHiH 6e3neui nepmoi Ta gpyroi rpyn, yTBopw-MTb b KoHKpeTHux icTopuHHux yMoBax po3BHTKy gep-®aBH MHo®HHy o6'eKTHBHux BHyTpimHix i 3oBHimHix Mo®guBocTeft Ta yMoB 3a6e3neneHHa nogiTHHHoi 6e3-neKH, a ix B3aeMo3B'a3oK o6yMoBgwe Ti hh iHmi iepa-pxiHHi cTpyKTypu uux He6e3neK. TaK, cepeg ^aKTopiB, ^o yTBopwwTb iepapxiHHy cTpyKTypy He6e3neK nogi-THHHift 6e3neui y KoHTeKcTi 3a6e3neneHHa gep®aBHoi 6e3neKH: TepHTopiagbHi npeTeH3ii 3 6oKy iHmHx gep-®aB; npoaBH cenapaTH3My; nigpuBHa giagbHicTb iHo-3eMHux cneucgy®6; BTpynaHHa y BHyTpimHi cnpaBu;
cTBopeHHa He3aKoHHux BoeHi3oBaHux ^opMyBaHb; no-pymeHHa Mi®HapogHux goroBopiB Ta iHmi, a cepeg ^aKTopiB, ^o yTBopMMTb iepapxiHHy cTpyKTypy uux He6e3neK y KoHTeKcTi 3a6e3neneHHa cycnigbHo-nogi-THHHift cTa6igbHocTi: npoaBH eKcTpeMi3My; nogiTHHHa Kopynuia; MaHinygMBaHHa cycnigbHoM cBigoMicTM; BHHHKHeHHH nepegyMoB ^ogo Mi®KoH$eciftHHx koh-^giKTiB Ta iHmi, a TaKo® Ti, HKi e npuHHHora BHHHKHeHHH He6e3neK npaBaM i cBo6ogaM gragHHH. OneBH-gHo, $aKTopu, HKi e npuHHHora BHHHKHeHHH He6e3neK nogiTHHHHM iHTepecaM Ta gecTa6igi3auii nogiTHHHoi cucTeMH Tiew hh iHmoM MipoM KopegMMTb 3 iHmHMH ^aKTopaMH, HKi xapaKTepH3ywTb Mo®gHBocri Ta yMoBH 3a6e3neneHHH HauioHagbHoi 6e3neKH. Cepeg hhx, ^aKTopu couiagbHo-eKoHoMiHHoro po3BHTKy (3HH®eHHa HayKoBo-TexHiHHoro noTeHuiagy, kphthh-hhh cTaH ochobhhx bhpo6hhhhx ^oHgiB, 6oproBa 3a-ge®HicTb HauioHagbHoi eKoHoMiKH Ta iHmi), ^aKTopu, HKi BH3HanawTb crpaTeriHHy cTa6igbHicTb Ta perioHa-gbHy 6e3neKy (po3noBcwg®eHHH 36poi MacoBoro ypa-®eHHa Ta paKeTHHx TexHogorift, Mi®HapogHHH Tepo-pu3M, HegeragbHa Mirpauia, BiftcbKoBi KoH^giKTH Ta HaKonuHeHHH BiftcbK i o36poeHb b no6gu3y go Kopgo-HiB Ta iH.), a TaKo® $aKTopu, HKi e npHHHHoro BHHHKHeHHH He6e3neK gyxoBHHM i KygbTypHHM umhocthm. ToMy iepapxiHHicTb cTpyKTypu He6e3neK nogiTHHHrn 6e3neui ycKgagHweTbca ix B3aeMo3B'a3KoM i3 $aKTo-paMH, HKi e npuHHHoro BHHHKHeHHH He6e3neK b iHmux c^epax ®HTTegiagbHocTi cycnigbcTBa Ta gep®aBH, He-pe3 ^o BoHa cTae gocuTb po3ragy®eHow, ^o nopo-g®ye cyTTeBi TpygHo^i npu o6rpyHTyBaHHi pimeHb ^ogo pearyBaHHa Ha hhx, ocKigbKH Mo®gHBi cuTyauii, Kogu ui pimeHHa Mo®yTb h He cnpuaTH nigBH^eHHro 3aragbHoro piBHa HauioHagbHoi 6e3neKH. TaKHM hh-hom, ^aKTopu, HKi e npuHHHoro BHHHKHeHHH iepapxiH-hhx cTpyKTyp He6e3neK nogiTHHHin 6e3neui Ta ix B3a-eMo3B'a3oK, noTpe6ywTb pi3HHx nigxogiB, 3aco6iB, cnoco6iB, MexaHi3MiB Ta onepaTHBHocTi ^ogo pearyBaHHa Ha hhx. HanpuKgag, cepeg ^aKTopiB, HKi mo-®yTb npu3BecTH go BTpaTH TepuTopiagbHoi uigicHo-cTi, Mo®e 6yTH cenapaTH3M, 36pohhhh Hanag 3 6oKy iHmoi KpaiHH, arpecuBHa 3oBHimHa nogiTHKa gep-®aBH, Ti hh iHmi goMoBgeHocTi Mi® iHmHMH Kpai-HaMH.
Pogb ^aKTopiB y ^opMyBaHHi iepapxii He6e3neK, HKa ^aKTHHHo BH3HaHae npiopuTeTH cy6'eKTiB gep®a-BHoro ynpaBgiHHa ^ogo pearyBaHHa Ha hhx, 3HaHHow Mipow 3age®HTb Big TepMiHy gii Ta pe3ygbTaTiB oui-HWBaHHH Mo®gHBocTeH i yMoB, HKi BH3HaHaMTb npu-pogy 6ygb-HKHx ^aKTopiB. ToMy HacTynHHM kpokom npu Kgacu^iKauii He6e3neK nogiTHHHiH 6e3neui b Me-®ax ko®ho1 i3 BH^e 3a3HaHeHHx nigrpyn, Mae 6yTH ouiHTOBaHHH TepMiHy gii ^aKTopiB, HKi 3gincHroroTb BngHB Ha ^opMyBaHHH cTpyKTypu uux He6e3neK, a TaKo® Mo®guBocTen Ta yMoB, HKi BH3HaHaMTb cyTHicTb uux ^aKTopiB. ^,ocgig®yroHH gHHaMiKy 3MiH Mo®gu-BocTeH i yMoB ^ogo 3a6e3neHeHHH HauioHagbHoi 6e3-neKH r.CuTHHK giHmoB BucHoBKy, ^o ^aKTopaMH ko-potkoctpokoboI gii e Ti, HKi 3agHmaMTbca BigHocHo He3MiHHHMH go poKy, cepegHbocTpoKoBHMH - go Tpbox poKiB, a goBrocTpoKoBHMH - noHag Tpu poKH [30]. ^o ® go ouiHWBaHHH Mo®gHBocTeH i yMoB, HKi BH3HaHaMTb npupogy 6ygb-HKux ^aKTopiB,
то виконаний нами аналiз наукових та нормативних джерел дозволяе дiйти висновку, що досл1дники i пол1тики характеризуючи фактори, як1, на !х думку, е причиною виникнення кризових явищ i ситуацiй у сферi нацюнально!' безпеки, часто ототожнюють так1 поняття як "загроза" "виклик" i "ризик". У зв'язку з вiдсутнiстю критерш, за допомогою якого можна було б ГдентифГкувати фактори, як1 е причиною виникнення небезпек полттичнш безпещ, як пол1тичну загрозу, полттичний виклик чи полггич-ний ризик. Аналопчна ситуацiя мае мiсце при об-грунтуваннi управл1нських рiшень щодо реагу-вання на цi небезпеки. З практично! точки зору це е недопустимим, оск1льки максимально можливий рiвень об'ективностi при оцiнюваннi цих факторiв, е визначальною передумовою адекватносп управ-л1нських рiшень щодо реагування на них.
Викладене вище дозволяе стверджувати, що небезпека полiтичнiй безпещ виступае штеграль-ним поняттям стосовно факторiв (процесiв, подiй тощо), як розглядаються як причини виникнення цих небезпек. Тобто можна говорити про те, що п чи iншi фактори на деякому iнтервалi формують пе-вну сукупнiсть (перел1к, спектр) можливостей та умов щодо забезпечення полiтично! безпеки, вiд ба-жано! (коли ця сукупнiсть не здшснюе негативного впливу на реалiзацiю полттичних iнтересiв i деста-бiлiзацiю полгтично!' системи, !х впливом можна знехтувати), до неприйнятно! (вплив е максимально негативним). Тому можна вважати, що виклики i за-грози полттичнш безпецi насправдi е констатацiею аналттиками та полiтиками факту про юнування тiе! чи шшо! сукупносп можливостей i умов забезпечення полгтично! безпеки, яка належить до !х зага-льного перелiку. Ц виклики i загрози також е небе-зпеками, а ввдмшносп м1ж ними визначаються сту-пенем впливу на полттичну безпеку.
Серед дослщнишв, аналттишв i полггишв зу-стрГчаеться рГзне трактування явища, яке штерпре-тують як виклик. Так, у сферГ забезпечення нацю-нально! безпеки В.Маншов [12], запропонував ро-зумтти тд викликом початкову стадш зародження ескалаци напруженосп мГж суб'ектами мГжнарод-них вщносин, О.Бодрук [18] - проблему, яка загос-трено сприймаеться полгтично!' елттою та мае на !! думку прюритетне значения для нацюнально! безпеки, а Г.Ситник [3; 30] ситуащю, за яко! розпочи-наеться та завершуеться формуванням передумов i потенщалу протиди реалГзащ!' нацюнальним ште-ресам i доходить висновку, що !х завершення е пе-вною межею, за якою виклики можуть трансформу-ватися у п чи шшГ загрози реал1зацп цим штересам. Щодо змюту поняття "загроза нацюнальним штере-сам" (нацюнальнш безпецГ) також е рГзш погляди [1-4; 6; 9; 11; 16; 30; 31], разом з тим бГльшють ак-центуе увагу на тому, що це поняття вГдображае мо-жливють виникнення умов, за яких можуть виник-нути несприятливГ для безпеки поди, тому пропо-нуе розглядати !х у контекст ситуацш, яш можуть мати мюце при реалГзащ!' нащональних штереав, серед яких, зокрема пропонують видшяти так1 си-туацп, як "потенцшна загроза", "реальна загроза",
"реальна небезпека" [1; 3; 29; 30]. З огляду на ви-кладене, за ступенем зростання можливого негативного впливу факторiв, як1 розглядаються як причини виникнення небезпек реaлiзaщi полiтичних штереав та дестабiлiзацii полiтичноi системи, про-понуеться розрiзняти так1 види вказаних небезпек:
виклик полггачнш безпецi - ситуащя, коли ре-зультати аналiзу тих чи iнших факторiв сввдчать про очевидне формування передумов i потенцiалу (полiтичного, вiйськового тощо) протиди' реалiзацii полiтичних iнтересiв та дестабшзацп полiтичноi системи, але факти, яш б шдтверджували практичнi кроки щодо !х практичноi реалiзацii, вiдсутнi, зокрема офщшш заяви керiвництва держав, полггачш рiшення, аналiтичнi матерiали спецслужб;
потенцшна загроза полiтичнiй безпецi - ситуащя, коли результати аналiзу тих чи шших факторiв, у тому числ офiцiйних заяв керiвництва держав, !х полiтичних рiшень, аналггачних матерiалiв спецслужб сввдчать про протидш реалiзацii полiтичних iнтересiв та спроби дестабiлiзацi!' полiтичноi системи, але: по-перше, i!' наслiдки для цих штереав i функцiонaльноi спроможносп полiтичноi системи, i!' цiлiсностi мають локальний характер; по-друге, не залучаються сили i засоби збройних сил та шших вшськових формувань, тобто вказана протидiя е ви-бiрковою, без застосування збройно! сили, а и мож-ливi наслвдки (масштаби) мають локальне значения;
реальна загроза полггачнш безпецi - ситуащя, за яко! результати aиaлiзу тих чи шших фaкторiв, сввдчать, що протидiя реaлiзaцii полiтичних штереав та спроби дестaбiлiзaцii политично!' системи, у тому чи^ з локальним або широкомасштабним за-лученням сил i зaсобiв збройних сил та шших вшськових формувань, е комплексною. Наслвдками неадекватно!' протиди, наприклад, можуть бути втрата територiaльноi цшсносп, критичне зни-ження функцюнально!' спроможносп полпично!' системи, порушення Г! цшсносп, тобто вказана протидiя мае бути комплексною та адекватною, а !'!' можливi нaслiдки мають загальнодержавне зна-чення i передбачають застосування збройно!' сили, через що може стати реальним виникнення зброй-ного конфлiкту (внутрiшнього або зовшшнього).
Запропонована грaдaцiя небезпек полггачнш безпецi за ступенем зростання !х впливу на реaлiзa-цiю полпичних iнтересiв i дестaбiлiзaцiю полггач-но! системи дозволяе здiйснити !х подальшу класи-фiкaцiю (розподiл) в тдгрупах небезпек, як тих, як1 утворюють групу, обумовлену внутрiшнiми факторами, так i тих, як1 утворюють групу небезпек, причини виникнення яких обумовлеш зовшшшми факторами (див. вище). Крiм того, осшльки в середо-вищi життедiяльностi суспшьства i держави завжди е фактори, яш можуть стати причинами небезпек полп'ичнш безпецi, логiчним е твердження щодо ю-нування деякого штервалу ймовiрностей виникнення таких обставин. З огляду на це, градащя (роз-подiл) небезпек полiтичнiй безпещ (виклик, потенцшна чи реальна загроза полпичнш безпещ) мае супроводжуватися оцшкою ймовiрностi виникнення обставин (умов), за яких та чи шша небезпека
буде реалiзована, тобто буде нанесено шкоду (зби-ток) нацiональнiй безпещ. Очевидно, при обгрунту-ванш державно-управлшських рiшень щодо реагу-вання на цi небезпеки принципово важливою е вад-повiдь на питання щодо шлькюно! оцiнки вказано! шкоди (збитку).
Нaуковцi, зокрема А.Альгiн, А.Качинський, В.Горбулiн, Г.Ситник з цiею метою пропонують ви-користовувати поняття "ризик", який вони розгля-дають як розрахункову к1льк1сну оцiнку ймовiр-ного розмiру шкоди (збитку) нaцiонaльнiй безпещ у рaзi настання небажано! поди (виникнення небажано! ситуаци), а також акцентують увагу, що його ощнювання та пiдготовкa вiдповiдних пропозицш можлива у статистичному i динашчному розумiннi [1; 3; 7; 30; 32; 33]. У першому випадку йдеться про диференцiaцiю ризику залежно вiд сфери визна-чення, в другому про диференщащю оцшки розпо-дiлу ризику щодо масштабу оч^ваних втрат (шкоди, збитку) вiд настання небажано! поди, тому розрiзняють малий, середнiй, неприйнятний та iншi ризики. У динaмiчному розумiннi ризику, вони ж пропонують розглядати його як функщю, аргументами яко! е ймовiрнiсть небажано! поди (ситуаци) -P i розмiр максимально можливого збитку, який може бути насладком !х настання - W та врахову-вати, що через неповноту шформацп цi аргументи мiстять деяку невизнaченiсть (вiдповiдно, p i w), тобто функцiя для визначення ризику мае вигляд: R (ризик) = f (P,W,p,w)
Перевагою такого тдходу визначення ризику нaцiонaльнiй безпецi е те, що вш дозволяе поеднати в покaзниковi R рiзну шформацш про стан безпеки, як функщю насладив впливу на не! фaкторiв, яш розглядаються як причини виникнення небезпек, так i можливих управлшських ршень щодо реагу-вання на них, осшльки при обгрунтувaннi цих ршень можуть бути проaнaлiзовaнi так елементи ризику як: можливiсть вадхилення вад поставлено! мети чи виникнення небажаних насладив тих чи ш-ших дiй, вiдсутнiсть полпично! волi в досягненнi мети чи обсягу ресурав, необхадних для и досяг-нення та iншi. Тому, як на наш погляд, його до-цадьно застосовувати i для шльшсно! оцiнки ймовiрного розмiру шкоди (збитку) полпичнш без-пецi при настанш небажаних подiй (ситуaцiй), а з огляду на ситуаци, як1 вище iдентифiковaно як виклик полiтичнiй безпещ, вважати, що !х нaслiдки можна розглядати як малий ризик, насладки ж, ха-рaктернi для потенцшно! загрози, як середнiй ри-зик, а для реально! загрози, як великий ризик полтгичнш безпецi. При цьому нaслiдки ситуацш, як1 оцiнюються як великий ризик полпичнш без-пецi свадчить про наближення до меж1, за якою, зокрема, настае втрата цшсносп держави та Г! полiтично! системи, тому визначений у даному випадку ймовiрний розмiр шкоди (збитку) полиич-нiй безпецi необх1дно вважати недопустимим.
I, насамк1нець, мае мiсце взаемозв'язок небез-пек полiтичним iнтересaм держави i дестaбiлiзaцi! !! полiтично! системи [3-5; 10; 15; 34-36], що й зумо-влюе необхiднiсть !х розгляду, як складових полiтично! небезпеки, а виконаний нами aнaлiз
чиннишв i намiрiв iнiцiаторiв дестабiлiзацii' полпично! системи, и можливих наслiдкiв, дозволив виокремити и еволюцiйний, модершзацшний, трансформацiйний та комбiнований типи [26]. Очевидно, штенсившсть (динамiка зростання) небезпек полiтичнiй безпецi найбiльша при трансфор-мацiйному типi дестабiлiзацii' полтшчно!' системи i найменша при еволюцшному. Тому важливим кри-терiем класифжацп небезпек полiтичнiй безпецi мае бути i ступiнь 1х iнтенсивностi (динашки 1х зростання). У контексп сказаного можна вважати що: небезпеки, характерш для еволюцiйного, мо-дершзацшного i траисформацiйного типiв де-стабшзацп полiтичноi' системи мають, вiдповiдно, низьку, середню та високу ступiнь штенсивносп (динамiки 1х зростання). Оцiнку ж ступеня iнтен-сивностi для комбшованованого типу дестабiлiзацii полiтичноi системи пропонуеться визначати з огляду на результата аналiзу у ньому когнiтивних ознак еволюцiйного, модернiзацiйного i трансфор-мацшного типiв. Наприклад, при переважаннi ознак модершзацшного типу, при комбiнованова-ному типi дестабiлiзацii полiтичноi' системи небез-пекам полiтичнiй безпецi мае бути надана середня ступiнь iнтенсивностi. Таким чином, останшм ета-пом класифшацп небезпек полiтичнiй безпецi мае бути !х градацiя за ступенем штенсивносп, який може бути одним iз аргументiв визначення прiори-тетiв у контексп оперативностi реагуваннi на щ не-безпеки.
Висновки i мромозиц1У. Вадсутшсть теоретич-них основ класифiкацi! небезпек полп'ичнш безпецi призводить до дов№но! iнтерпретацii тих чи iнших факторiв, якi е причинами виникнення цих небезпек, у контексп уподобань та штереав аналiтикiв i полгтишв i зростання ймовiрностi неефективного реагування на кризовi ситуацii.
Першим кроком класифшаци небезпек полiти-чнiй безпещ мае бути виокремлення двох груп, а саме: обумовлених внутршшми факторами (вадо-бражають особливостi нацiонального розвитку) та обумовлених зовнiшнiми факторами (вадобража-ють особливостi розвитку свiтовоi цившзаци). В межах цих груп небезпеки мають бути розподадеш на падгрупи з огляду на ступiнь ^ру) спроможно-стi держави щодо реагування на них у правовш пло-щинi з урахуванням мiжнародних зобов'язань та ступiнь (мiру) И спроможносп, яка визначаеться ре-сурсними можливостями держави.
Фактори, яш е причиною виникнення небезпек полп'ичнш безпещ, утворюють множину об'ектив-них можливостей i умов забезпечення полиично! безпеки, а !х взаемозв'язок - iерархiчнi структури цих небезпек. Взаемозв'язок цих факторiв е також причиною кореляци небезпек полiтичнiй безпецi з небезпеками в шших сферах (економiчнiй, соцiаль-нiй та iн.) зважаючи на це ця структура стае досить розгалуженою, що ускладнюе пошук адекватних державно-управлшських рiшень щодо реагування на щ небезпеки.
З огляду на динашку змiн можливостей та умов щодо забезпечення нацiональноi безпеки серед факторiв, якi е причиною небезпек полиичнш
безпещ доцшьно розрiзняти короткостроковi - до року, середньостроковi - до трьох рокiв та довго-строковi - понад 3 роки, а за ступенем зростання негативного впливу на полгтичну безпеку вирГз-няти: виклик полiтичнiй безпецi, коли вiдбуваеться формування передумов i потенцiалу протиди реалг-зацii полiтичним iнтересам та дестабшзаци полг-тично! системи, потенцiйну загрозу, за яко! нас-лiдки вказано! протидii мають локальний характер i не залучаються сили i засоби вшськових форму-вань та реальну загрозу, за яко! ця протидiя е комплексною, а !! наслiдки можуть мати загальнодер-жавне значення, зокрема, втрата територiальноi щ-лiсностi та критичне зниження функционально! спроможиостi полiтично!' системи. За реально! за-грози високою е ймовiрнiсть виникнення збройного конфлiкту (внутрiшнього або зовшшнього), оскг-льки можливим е застосування збройно! сили. Ця градащя небезпек мае бути доповнена ймовГрнос-тями виникнення умов, за яких вони настають.
Для визначення шльшсно!' оцiнки шкоди (зби-тку) полггачнш безпецi доцiльно використовувати поняття "ризик", який розглядаеться як функцiя аргументами яко! е ймовiрнiсть небажано! подii (си-туаци) та розмiр максимально можливого збитку через !х настання, а з огляду на ситуаци, характернi для виклику, потенцшно!' та реально! загрози поль тичнш безпецi, вважати, що !х наслщки е, вгдпо-вiдно, малим, середшм та великим ризиком. Остан-нш може розглядатися як недопустимий розмiр шкоди (збитку) полiтичнiй безпецi.
Стутнь iнтенсивностi (динамiки зростання) небезпек полггачнш безпецi також мае бути одним iз критерив !х класифiкацii. АналГз наслiдкiв рГзних титв дестабiлiзацii полгшчно! системи, дозволяе вважати що небезпеки, характерш для еволю-цшного, модершзацшного Г траисформацiйного титв !! дестабшзаци, можуть вважатися такими, що мають, вадповадно, низьку, середню Г високу стутнь штенсивносп, а стутнь штенсивносп для комбшованованого типу дестабшзаци буде зале-жати вгд результата аналГзу сшвввдношення наяв-носп у ньому когнггавних ознак вказаних титв дестабшзаци.
Таким чином запропоноваш пгдходи та крите-ри щодо класифшаци небезпек полггачнш безпещ дозволяють шдвищити якгсть обгрунтування дер-жавно-управлшських ршень щодо реагування на них, оскгльки враховують природу небезпек, взае-мозв'язки мГж ними, спроможшсть держави щодо реагування на них, термш ди небезпек, стутнь !х негативного впливу на полгтичну безпеку та штен-сивносп !х зростання, передбачають кглькгсну ощ-нку можливо! шкоди полггачнш безпецг
Перспективи подальших дослгджень поляга-ють у визначенш порядку денного суб'екпв системи державного управлшня у кризових ситуащях обумовлених небезпеками полггачнш безпещ.
Список використаноТ лггератури
1. Качинський А.Б. Безпека, загрози та ризик / А.Б. Качинський. - К.: 1ПНБ РНБО; НА СБ Укра-!ни, 2004. - 472 с.
2. Методика реагування на виклики, небезпеки та загрози нащональнш безпецi держави: навч. поаб. / [авт. кол. : В. Ю. Богданович, А. I. Се-менченко, Д. Я. Кучма, А. В. Дацюк]. - К.: НАДУ, 2009. - 40 с.
3. Глобальна та нащональна безпека [текст]: шдручник / [В.1.Абрамов, Г.П.Ситник, В.Ф.Смоля-нюк]; за заг. ред. Г.П.Ситника. - К.: НАДУ, 2016. -784 с.
4. Методика ощнювання ефективносп державного мехашзму реагування на загрози нащона-льним штересам Укра!ни в умовах eвроiнтеграцii: Монографiя / Г.П. Ситник B.I., Абрамов, В.А. Ман-драгеля, Д.Я. Кучма, Р.Р. Марутян, М.М. Шевченко, Л.М. Шишлова; за заг. ред. Г.П. Ситника та Л.М. Шитлово! - К.: НАДУ, 2016 р. - 186 с.
5. Ситник Г.П. Основи мехашзму антикризо-вого стратепчного управлшня у сферi нащонально! безпеки // Науково-шформацшний вюник Академй' нацiональноi безпеки. - 2016. - № 1-2 (9 - 10).
6. Нижник Н. Р. Нащональна безпека Укра!ни (методолопчш аспекти, стан i тенденци розвитку): навч. посiбн. / Н. Р. Нижник, Г. П. Ситник, В. Т. Бь лоус [За заг. ред. П. В. Мельника, Н. Р. Нижник]. — 1ртнь, 2000. — 304 с.
7. Горбулш В.П. Стратепчне планування: ви-ршення проблем нацiональноi' безпеки [текст]: мо-нографiя / В.П.Горбулiн, А.Б.Качинський. -К.: Н1СД, 2010. -288 с.
8. Безпека життeдiяльностi [текст]: шдручник [ О.1.Запорожець, Б.Д.Халмурадов, В.1.Применко та ш. ] - К.: "Центр учбово! лиератури", 2013. - 448 с.
9. Возжеников А.В., Кривельская Н.В., Макаренко И.К. и др. Общая теория национальной безопасности: Учебн. / Под общ. ред. А.А.Прохожаева.
- М.: Изд-во РАГС, 2002. - 320 с.
10. Глобальные вызовы, угрозы и опасности современности. Приоритеты политики обеспечения национальной безопасности России / под общ.ред.
A.В.Возженикова. - М.: Изд-во РАГС, 2008. - 224 с.
11. Булан А.П., Мониторинг загроз нащональнш безпещ, як складова забезпечення стабшносп в суспiльствi // Збiрник наукових праць КНУ,випуск 31 "Полiтичнi науки". Том 44. - 2005.
- С.140-146.
12. Манилов В. Угрозы национальной безопасности России // Военная мысль. - 1996. - № 1. - С. 7-17.
13. Schmitt M. Identifying National Objectives and Developing Strategy: A Process Oriented Approach. // Strategic Review. - Winter 1997. - Vol. XXV, No. 1. - Р. 24-37.
14. Мiжнародне безпекове середовище: виклики i загрози нащональнш безпещ Укра!ни / Б. О. Парахонський, Г. М. Яворська, О. О. Резшкова; за ред. К. А. Кононенка. - К.: Н1СД, 2013. - 56 с.
15. Маньков В. Д. Безопасность общества и человека в современном мире [текст]: монографiя /
B.Д. Маньков. - СПб.: Политехника, 2005. - 551 с.
16. Владимиров А. "Вызовы", "риски", "опасности", "угрозы", "кризисы", "катастрофы" и "крах" как важные категории политологии и теории
войны. [Електронний ресурс]. — Режим доступа : http://www.kadet.ru/ lichno/vlad_v/
Ocenka_riskov. htm
17. Нацюнальна безпека Украши 1994-1996 рр.: Наук. доп. Н1СД. - К.: Вид-во Н1СД, 1997. - 197 с.
18. Бодрук О.С. Структура военно! безпеки: нацюнальний та м1жнародний аспекти: моногора-фiя / О.С. Бодрук. - К.: Н1ПМБ, 2001. - 300 с.
19. Молодецька О.М. Сучасш тдходи до кла-сифiкацiï загроз економiчнiй безпецi пiдприемства [Електроний ресурс] /О.М. Молодецька. — Режим доступу:
http://www.rusnauka.com/27 NNM 2009/Economics /52045.doc.htm
20. Манцуров 1.Г., Нусiнова О.В. Побудова ie-рархiчноï структури складових економiчноï безпеки тдприемства [Електронний ресурс] / 1.Г.Манцуров, О.В.Нусшова // Ефективна економжа. -2011. - №9. - Режим доступу до журналу: http://www.economv.navka.com.ua/?op=1&z=680
21. Варналш З.С. Економiчна безпека Украши: проблеми та прюритети змiцнення: монографiя / З.С.Варналiй, Д.Д.буркальцева, О.С.Саенко. - 2011. - 299 с.
22. Петрушевська В. Економiчна безпека дер-жави: змiст i класифжащя загроз.Зб.наук.праць "Ефектившсть державного управлшня". - 2012. -Вип. 32. - С. 441-448.
23. Позднякова Л., Мамонова Г. Моделювання ieрархiï загроз ефективному розвитку системи ко-мерцiйного страхування // Свiт фшанав. - 2016. -№ 3 (48). - С. 136-148.
24. Щкановська Н.А. 1нтерпретащя понять "виклик", "небезпека", "загроза" та "ризик у теорп фшансово1' безпеки"// Фiнансовий проспр - 2013. -№3 (11). - С. 110-114.
25. Васильев Ю. Класифкащя та аналiз загроз шформацшнш безпецi в ключових системах шфор-мацiйноï iнфраструктури // Правове, нормативне та метролопчне забезпечення системи захисту шфор-мацй' в УкраЫ - 2015. Вип. - 1 (29). - С. 56-61.
26. Орел М.Г. Iдентифiкацiя типу дестабшза-ци полiтичноï системи, як передумова подготовки
стратегiчних рiшень у сферi полгтично! безпеки [Електронний ресурс] / М.Г.Орел // Державне управлшня: удосконалення та розвиток. - 2017. - № 4.
- Режим доступу до журналу: http // www. du. nayka. com.ua
27. Картер Э., Перри У. Превентивная оборона: новая стратегия безопасности США: Монография / Э. Картер, У. Перри. - М.: Наука, 2003. -230 с.
28. Могилевский В.Д. Введение в теорию управления безопасностью систем // Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях. - 2001. -№ 4. - С. 215-236.
29. Про основи нацюнально! безпеки Украши: Закон Украши вад 19.06.2003 № 964-IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/964-15/print1479732461433828
30. Ситник Г.П. Державне управлшня нацюналь-ною безпекою Украши (теорiя i практика): Монографiя / Г.П. Ситник. - К: НАДУ, 2004. - 408 с.
31. Качинський А.Б. Еколопчна безпека Украши: системний аналiз перспектив покращення: Мо-нографiя / А.Б.Качинський. - К.: Н1СД, 2001. - 312 с.
32. Альгин А. Риск и его роль в общественной жизни. - М.: Мысль, 1981. - 187 с.
33. Качинський А.Б. 1ндикатори нацюнально! безпеки: визначення та застосування !х граничних значень: монографiя / А.Б. Качинський. - К.: Н1СД, 2013. - 104 с.
34. Глазунов О.Н. Государственный переворот. Стратегии и технологии. - М.: ОЛМА-ПРЕСС Образование, 2006. - 448 с.
35. Люттвак Эдвар Н. Государственный переворот: Практическо пособие. Перевод с англ.: Edward N. Luttvak. Coup. D'Etat: A Practical Handbook / Русский Фонд Содействия Образованию и Науке.
- М: Униврситет Дмитрия Пожарского, 2012. - 326 с.
36. Факторы и акторы дестабилизации: опыт прошлого и современность. Авторский коллектив: А.И. Байгушкин, Н.В. Загладин. Отв. ред. В.И. Катагарова. - М.: ИМЭМО РАН, 2011. - 121 с.
