CC BY
4ПРИНЦИП ТРИСДНОСТ1 У ДОСЛ1ДЖЕНН1 ТА МОДЕЛЮВАНН1 СОЦ1АЛЬНО-КОМУН1КАЦ1ЙНОГО ПРОЦЕСУ
Телеп О.А.
Викладач, кафедра соцiокульmурноï ôiMMbHocmi Комунальний вищий навчальний заклад «Ужгородський коледж культури i мистецтв» Закарпатсько'1' обласно'1'ради Ужгород
THE PRINCIPLE OF TRIUNITY IN THE STUDY AND MODELING OF SOCIO-COMMUNICATIONAL PROCESS
Telep O.
Lecturer, Department of socio-cultural activity Uzhgorod College of Culture and Arts
Uzhgorod
АНОТАЦ1Я
В статп розглядаеться триедина природа сощально1 комушкацп. Доводиться, що бюлопчна фiзична CKiaAOBÍ комунiкацiйного процесу в суспiльствi трансформуються в neBHi форми здiйснення сощально-комунiкацiйного процесу через розвиток техшки i технологiй роботи з шформащею, а також розвиток систем символьно-знаково1 фшсацц i вiдображення свгту, через систему формування рiзних комушкацшних середовищ суспiльства. Робиться висновок, що «сощальшсть» комунiкацiï i е штегрованим уявленням про те, як здшснюються взаемоввдносини мiж людьми або сощальним суб'ектами в умовах комунiкацiйного рiвня функцiонування суспiльства.
ABSTRACT
The article deals with the triune nature of social communication. It is defined that the biological physical components of the communication process in society are transformed into certain forms of implementation of the social and communication process through the development of technique and technologies of work with information, as well as the development of systems of sign symbol fixation and display of the world, through the system of formation of various communication It is concluded that the "sociality" of communication is an integrated representation of how the relationship between people or social actors in the conditions of the communication level of society is implemented.
Ключовi слова: комушкащя, природа сощально1 комушкацп, сощально-комушкацшний процес, модель, принцип триедносп.
Keywords: communication, nature of social communication, social communication process, model, principle of Trinity.
В юторичнш ретроспекцп виникнення i розвиток сфер використання поняття «сощально! комушкацп» зумовлено змшами у засобах сшлкування i комушкування. Вiртуалiзацiя, глобалiзацiя, фрагмен-тацiя комунiкацiйного середовища iнформацiйного суспiльства. Перенесення особливостей сощально! взаeмодii та здiйснення соцiальних практик iз шфор-мацiйно-комунiкацiйного середовища до реального сощокультурного простору, за сввдченням дослвдни-кiв, приводить до того, що шститути втрачають стш-юсть у зв'язку з iнтенсивною змшою статусно-рольо-во! структури, а також об'екпв, норм та правил шсти-туцiональноi дiяльностi [1]. Перенесення поняття комушкащя у проспр вивчення сощуму, особливо такого його стану, що був зумовлений шформати-зацieю. Значна шльшсть дослiдникiв пов'язуе ста-новлення iнформацiйного суспiльства не стiльки з технолопчним розвитком i кiлькiстю сусшльно! ш-формацii, скiльки з Г! змютовними якiсними характеристиками. Саме цю думку пiдтримують захiднi науковщ М. Кастельс, Ж. Бодрийяр, Т. Шиллер, Ю. Хабермас, Е. Гвдденс, Ф. Уебстер та iн. Але все ще не визначеним залишаеться факт вiдсутностi
узагальнюючих праць, де встановлюються певнi за-гальнi риси, константи, що е ввдзнакою комушкацп в !! унiверсальному значеннi, i перемiннi, якими мо-жна поступитися при розглядi загальних рис комушкацп в середовищi взаемин мiж людьми. По-штовхом до використання принципу триедносп в площинi виршення проблем структуризацii соща-льно-комунiкацiйного процесу була вщсутшсть системного зв'язку мiж конструктивними елемен-тами, що використовуються для вiдображення юну-ючих комунiкацiйних зв'язкiв мiж комунiкаторами в рiзних соцiальних пiдсистемах i в суспшьста в щ-лому. При кожному зверненш до моделювання ко-мунiкацiйного процесу, постiйно виникае необхвд-нiсть починати з огляду класичних моделей кому-нiкацii, що були розробленi в добу iнформатизацii i складання iнформацiйно-комунiкацiйних систем суспiльства.
Багатоаспектшсть представлення комунiкацii, множина процесiв, що були щентифжоваш в сферi сощально! взаемодii, комунiкацiя виявляеться од-шею iз найважливiших форм, що включеш до сощ-алiзацii людини, становлення i розвитку суспiльс-
тва. Соцюцентричне значення комушкаци закла-дено ще у роботах Г Спенсера, де вш не ототожню-вав Bci процеси оргашзаци життя тваринного i люд-ського, але щдкреслював, що саме вщ розвитку систем i середовищ спiлкування i вiдносин мгж людьми залежить рiвень суспiльного прогресу [2]. ^iM того, досл1дники змушенi постшно звертатися до визначення термiну «сощальна комушкащя», на-магаючись осягнути весь спектр функцюнальних значень складових комушкацшного процесу. Тому, виникла вдея розглянути соцiально-комунiкацiйний процес iз головних ознак И природи та проявiв в рь зних середовищах здiйснення.
Мета статт - встановити вплив триeдностi природи сощально1 комушкаци на структуризащю компонентного складу моделювання сощально-ко-мушкацшного процесу.
В методологiчному планi вважаемо доречним звернення до соцiологiчних тдвалин вивчення комушкаци в сощальному середовищi, оск1льки сощ-ологи з самого початку ставилися до не! як до сощ-ального феномену. Вивчення та анатз особливос-тей комушкацшного процесу як складового сощатзаци та функцiонування суспiльства вимага-ють розгляду основних пiдходiв до розумшня феномену комушкаци. До анал1зу поняття i пiдходiв до визначення терм^ звертаеться украшський до-слвдник сощально1 комушкаци О. Холод [3]. Автор вiдмiчае труднощi визначення поняття i станов-лення визнаного у теори термiну [3, с. 22-35]. Оста-точним пiдсумком анал1зу трактувань комушкаци ми вважаемо розумiння сощально1 комушкаци як тако1, що формуеться соцiальними процесами й вза-емодiями.
З погляду фшософи до визначення комушкаци вводяться поняття штенци i розширення засобiв комушкаци за рахунок голосу, жесту, мiмiки тощо. Для завдань нашого дослвдження ми обираемо саме таке ставлення до визначення комушкаци як фiзич-ного процесу i сощально1 комушкаци як передачi певних поввдомлень, що мають iнформацiйний, си-гнально-знаковий, iнтенцiональний характер. Пд-гаецький В. посилаючись на Мiчi Д та Джонсона Р. погоджуеться з !х представлениям шформацп у трьох формах: бiологiчнiй (бютоки органiзмiв), ма-шиннiй (сигнали в електронних ланцюгах) i соща-льнш (рух людських знань). Iнформацiя, як ввдо-браження свiту, в сощально-комушкацшних проце-сах набувае певну форму для передач^ зберiгання повiдомлень, технолопю ll перетворення та висту-пае як предмет сощально-комушкацшного процесу [Див. також 4, с. 121]. Таке ставлення до шформацп в процеа комушкаци наближуе до аспекту сощаль-но! комушкаци як процесу передачi та обмiну шформацп в сощальному середовищт На цьому збудо-вано iнформацiйно-комунiкацiйну систему сусшлъ-ства i розроблено ряд комунiкацiйних моделей. Як сфера прояву фiзичних властивостей комушкаци для прикладу В. Рiзун пропонуе вживати слово «комушкащя» в однинi тодi, «коли мова йде про обмiн iнформацiею, про мюьку комунiкацiю, наприклад, щд землею», а у множиш лише тод^ коли обгово-рюються соцiальнi зв'язки [5]. Зввдси, варто, як
пропонуе дослвдник, диференщювати поняття «ма-тер1альна комушкащя» (техшчне з'еднання, наприклад, м1ж будинками) й поняття «сощальш комушкаци» (д1я, взаемод1я 1 вщносини м1ж елементами сусшльства, сощальними елементами) [5]. У такому контекст завжди превалюють техшко-техно-лопчш, 1нжишрингов1 подходи до моделювання со-щально! комушкаци.
Кр1м того, вже доведено, що сощальна комушкащя мае в сво!й основ1 психолопчш характеристики людини або сощального суб'екту, тому психо-лопчна функщя закладаеться у процеа сощал1заци 1 формуеться оточенням. Психологи, допускаючи р1зш погляди на комушкацш представниками ш-ших наук, визначають поняття «комушкащя» як процес обм1ну продуктами псих1чно! д1яльносп (специф1чний процес спшкування та взаемоди людей за допомогою мови або шших знакових систем).
Бшьш того, важливо скористатися роздумами Н Лумана ввдносно того, що необхвдшсть розр1з-нення психолопчно! та сощально! складових сусш-льних систем [6]. На нашу думку, це повшстю ввд-носиться 1 до системи сощально! комушкаци. Н. Луман вщзначае, що психолопчний б1к сощуму фу-нкцюнуе на основ1 св1домост1, друга вщбуваеться на баз1 комушкаци. Тобто Н.Луман вважае, що «су-спшьна система не може думати, а псих1чна система не може комушкувати» [6]. При цьому вш за-значае, що м1ж системами юнуе постшний зв'язок, а !х закрипсть не означае ввдсутносп впливу систем одше! на другу, що може бути встановлено зовшш-шм спостертачем [6]. А також вщзначае, що комушкащя пов'язуе в одне емерджентне цше три р1зш частини, а саме: «шформащю», «поввдомлення» та «розумшня», 1 може бути включена у подальш1 комушкаци [6].
Таким чином, ф1зична складова сощально! комушкаци доповнюеться бюлопчною, утворююч певну спшьшсть. Бюлопчною основою комушкаци як в1домо е властивють ввдображення, що присутн1 в системах будь-яко! природи [7]. На це прямо вка-зуе В. Пвдгаецький, в1дзначаючи, що «моделювання мае бюсощальну природу 1 саме ця подв1йна його природа» 1 е «бюлопчною основою моделювання як властивосл ввдображення, що притаманн1 жив1й та шшш природ1» [4, с. 182]. Бюлопчш кор1ння со-ц1ально! комушкаци розглядае в сво!й робот1 В. Го-ровий [8]. Виникнення комушкаци бюлопчного виду - людини вш вважае проявом загального б1о-лопчного механ1зму трансформацИ людини розум-но!. Досл1дник розглядае р1зн1 аспекти становлення засоб1в функц1о^вання двох комун1кац1йних систем - бюлопчно! та сощально-бюлопчно!, завдяки яким протягом вс1е! ютори сусп1льства формуеться система соц1альних шформацшних комун1кац1й. В1н дотримуеться думки, що сощальна структура людського сусп1льства 1 система сощальних кому-н1кац1й одночасно та пропорцшно еволюц1онують та ускладнюеться. Досл1дник вважае, що людина е бюлопчною ютотою, яка «послуговуеться бюлоп-чними комун1кац1ями». П1дтвердження цього зна-ходиться в матер1алах досл1джень антрополопв та
етолопв з приводу визначень бюлопчних i сощаль-них аспекпв комушкаци в соцiумi. Зокрема, подсумки пошук1в багатьох наукових шкш щодо бюлоп-чних основ сощально! комунiкацii зробив У.Р. Ма-турана, довiвши Гх еднiсть, як в живих, так i в неживих системах, в тому числi у людському сусш-льствi [9]. Схожi думки ми знаходимо також у Н. Лумана, якш ввдзначае, що на абстрактному рiвнi поняття «автопоезю» як взаемо-зворотнiй процес зняття розрiзнень у едностi життя, свiдомостi i ко-мунiкацii [6]. Соцiальна система, за положениям науковця, встановлюеться завжди, коли здшсню-ються автопоетичнi вщносини комунiкацii, що ввд-межовуються ввд зовнiшнього середовища, через вiдповiднi комушкаци [6]. Визначення комунiкацii Н Луманом ми вважаемо вiдповiдним до принципу триедносп, що створюе умови вважати сощально -комунiкацiйний процес iнтегрованою цшсшстю. А шдтвердження цього в модельному ланцюзi сощально! комунiкацii у виглядi циркуляторно! моделi Осгуда-Шрама i спiралевидноi моделi Денса.
Соцiальний проспр життя сучасного сусшльс-тва поеднуе рiзнi середовища, розрiзнення яких стае тдходом до винаходження найбiльш ресурсо-забезпечуючих техиологiй його функцiонуваиия й розвитку. Це ввдноситься i до сфери сощальних ко-мунiкацiй, що включеш до структури соцiальноi да-яльностi. У соцiологiчному розумiннi комушкацш визначено як соцiально обумовлений процес пере-дачi i сприйняття шформацп в умовах мiжособистi-сного i масового спiлкувания [10, с. 14]. У пращ «Сощокомушкацп i сощосистеми» Г. Почепцов на-зивае сощальт комунiкацii «соцiокомунiкацiями» й пропонуе визначення сощальних комушкацш у такому формулюванщ «соцюкоммушкаци, або со-цiальнi комушкаци, е об'еднуючим поияттям для вах комунiкацiй соцiосистеми - приватних i публь чних. Будь-яка комунiкацiя сприяе соцiалiзацii, оск1льки збiльшуе область загальних знаиь i дiй людей». Дослщник визначае завдаиия, як1 зазваш ви-конувати соцiокомунiкацii, i перелiчуе Гх: «утриму-вати iснуючий стаи сощосистеми, переводити сощ-осистеми в новий стан, активувати або блокувати певнi параметри соцiосистеми» [11]. В соцiальностi комушкаци, таким чином, виявляеться Г! власти-вiсть до управлiння i самооргашзацп соцiуму, на що також звертають увагу i згаданi вище дослвдники. Крiм того, в цьому дослвдники соцiальноi комушка-цii вбачають можливють трактувати соцiальну ко-мунiкацiю як сощально ^нжишрингову технологш. Зокрема О. Холод сощальну комунiкацiю розглядае як шструментарш сощально! шженерп, який за до-помогою комунiкацiйних технологiй створення ш-формацii, Гг пошуку, впорядкування, трансляци, об-мiну, збереження й вимiрювання впливу на рециш-ента спрямований на регулювання соцiальних дiй, взаемодш i соцiальних вiдносин у сусшльства. До складу триединого комплексу процеав дослiдник включае: - iдентифiкацiю юнуючих моделей соцiа-льно! активностi; - за результатами щентифжаци створення ново! (б№ш як1сно!) моделi соцiальноi
активносп сусшльства; - прагматизацт у майбут-ньому дieвостi й ефективносп створених моделей соцiальноl активносп суспiльства [12, с. 165].
Завершальною рисою прояву принципу триед-носп розумiння соцiальноl комунiкацil як штегро-ваного рiвня соцiально-комунiкацiйного процесу, можна назвати, триеднiсть теоретично! дискурсив-носп вивчення соцiально! комунiкацi! у тракту-ваннi В. 1льганаево!, яка визначае три основш на-прямки перспективних дослщжень в галузi: 1 - становления комунiкацiйних середовищ на основi узагальнення органiзацiйних, методологiчних, тех-нологiчних, функцiональних, змiстовних, управлiн-ських аспектiв соцiальних комунiкацiй; 2 - станов-лення комунiкацiйного простору, що охоплюе ко-мунiкацiйнi процеси й рух, циркулящю iнформацiйно-когнiтивних потоков, !х вплив на життя суспiльства, масштаб особливосп трансля-цi!, вживання, використання й управлiния ними; 3 -смислонасиченшсть й культуро-спрямованнiсть iн-формацшно! взаемодi!, концентрацi! культурних естафет, еко- i гумаио-центричностi концепту -структуровано! соцiально! взаемодi! [13, с. 27].
Висновки. Комунiкацiйний процес, з огляду на велику к1льк1сть процесiв, що науковщ, предста-вники рiзних теоретичних пiдходiв пов'язують з об-мшом iнформацiею, процесами кодування, переко-дування, складання повiдомлень, вибiр засобу та формату транзиту поввдомлення, вiдповiднiстю те-заурусiв учасник1в комунiкацi!, сприйняттям та ро-зумiниям, тощо. Всi процеси, якщо розглядати !х з точки зору системного опису комушкаци в !! фiзи-чнiй, бiологiчнiй та сощальнш складових, можуть в1дбуватися i не в1дбуватися в повному обсяз^ оск1-льки протiкаиия таких процеав при здiйснения со-цiально! комушкаци не фжсуеться, а контакти мiж суб'ектами налагоджуються вже на рiвнi результа-тiв попереднiх суспiльних контакпв i iнформацi! та вражень, що були отриманi суб'ектами в певних со-цiально-комунiкативних ситуацiях та сощальних середовищах (соцiалiзацi!, навчания, практичного досвщу, нацiонально-культурних осередк1в та iн-ших факторiв). Звiдси соцiальна комунiкацiя фак-тично приймае циклiчну спiралевидну форму, тому ми можемо сподiватися на те, що юнують певнi ш-тегрованi рiвнi здiйснення комунiкацiйного процесу в сощальному середовищi при складанш в1д-пов1дних для цього комушкацшних ситуацiй. Таку нову сощально-комушкацшну ситуацiю ми пов'язуемо iз формуванням сучасного медiа простору.
Ми пропонуемо розрiзняти рiвнi опису i ана-лiзу соцiально-комунiкацiйного процесу, а також шдходи до моделювання соцiально-комунiкацiй-ного процесу. Це дасть змогу на фiзичному (машинному, технологiчному рiвнi), на бiологiчному (зна-ково-символьному, шформацшному) i соцiальному (свiдомому розумiннi, змш станiв та поведiнки) пi-дшти до iнтегрального моделювання соцiально-ко-мушкацшного процесу. Триеднiсть проявляеться в системнш органiзацi! соцiально! комунiкацi! як зв'язок система, структура, функцп. Це положения також знаходить свое шдтвердження в юнуванш
множини дискурсивних практик моделювання ко-мушкацшного процесу в рiзних сферах сусшльно! дiяльностi, в межах яких залучаються рiзнi набори елеменп та !х характеристик, змiстовне значення яких змiнюеться у вiдповiдностi до сфери здшс-нення соцiально-комунiкацiйного процесу.
Ми робимо висновок про те, що «сощальшсть» комушкаци i е штегрованим уявленням про те, як здшснюються взаемоввдносини мiж людьми або со-цiальним суб'ектами в умовах комушкацшного рь вня функцiонування сустльства. Соцiальна кому-нiкацiя - це явище суспiльного життя бюсощально1 ютоти - людини, на вiдмiну вщ «комушкаци» в и унiверсальному значенщ У запропонованому шд-ходi ми бачимо основи майбутньо! описово! модел1 соцiально-комунiкацiйного процесу, що вiдбивае стан загально! комушкацшно1 ситуаци i змши всiх його складових в умовах медiапростору сучасностi.
Лiтература
1. Зотов, В. В. Становление информационно -коммуникативной среды современного общества : социологический анализ институциональных трансформаций : монография / В. В. Зотов. - Курск : Изд-во КурскГТУ, 2007. - 232 с.
2. Спенсер Г. Социология как предмет изучения // [Електронний ресурс] Тексты по истории социологии XIX-XX вв. Хрестоматия / Сост. и отв. ред. Т 30 д.ф.н. В.И. Добреньков, к.ф.н. Л.П. Белен-кова. М.: Наука, 1994. - Режим доступу: http://socioline.ru/pages/teksty-po-istorii-sotsiologii-xix-xx-vv-hrestomatiya
3. Холод О.М. Сощальш комушкаци: соцю-i психолшгвютичний анатз: навч. поаб. - 2-ге вид., доп. i перероб. - Львiв : ПА1С, 2011. - 288 с.
4. Шдгаецький В.В. Основи теори та методологи державознавства i ютори Украши ХХ стол1тгя. Навч. поаб. - Д.: Вид-во Дншропетр. ун-ту, 2000. -392 с.
5. Pisym В.В. Начерки до методологи досль джень соцiальних комушкацш [Електронний ресурс] // [Наукова сторшка професора Володимира
Pi3yHa] / 1нститут журналiстики: [сайт]/ — Кшв, 2011. — Режим доступу:
http://journlib.univ.kiev.ua/Nacherky_do_metodologi yi.pdf
6. Луман Н. Что такое коммуникация? //[Електронний ресурс] Социологический журнал, 1995. Том. 0. № 3. C. С. 114-124. Режим доступу: http://jour.isras.ru/index.php/socjour/article/view/190
7. Ильганаева В.А. Социальное сознание в контексте эволюции отражательной системы общества // Наука 21 века: консолидация науки в условиях системных социально-культурных трансформаций : монография / [под науч. ред. С. А. Заветного, В. А. Ильганаевой] ; Харьковский нац. тех. ун-т сельского хозяйства им. П. Василенко. - Харьков : Мюькдрук, 2017. - C.144-224
8. Горовий В.М. Сощальш шформащйш комушкаци, гх наповнення i ресурс / В. М. Горовий. -К. : НАН Украши, Нац. б-ка Украши iм. В.1. Вер-надського, 2010. - 230 с.
9. Матурана У.Р., Варела Ф.Х. Древо познания: биологические корни человеческого понимания. - М.: Прогресс-Традиция, 2001. - 224 с.
10. Борiснев С. В. Соцюлопя комушкаци: навч. поабник для вyзiв. М. ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 128 с.
11. Почепцов Г. Г. Коммуникативный инжиниринг: теория и практика / Почепцов Г. Соци-окоммуникации и социосистемы [Електронний ресурс] / Г. Почепцов. - Режим доступу: http ://psyfactor.org/lib/socio8. htm
12. Холод О.М. Медiа й теори сощальних комушкацш : монография / О. Холод. - К.: Видавни-чий центр ВНЗ «1нститут реклами», 2017. - 409 с.
13. 1льганаева В.О. Теорiя сощальних комушкацш на шляху фyндаменталiзацп медiа-знання / В. 1льганаева // Сощальш комушкаци: результата до-слщжень-2013: кол. монографiя [за ред. О. М. Холода]. — К. : КиМУ, 2014. — С. 5-43.
