CC BY
366
3. Горбатов В.М. Конкурентоспособность и циклы развития интегрированных структур бизнеса [Текст] / В.М. Горбатов. - Х.: ИД "ИНЖЕК", 2006. -592 с.
4. Грейнер Л.Е. Эволюция и революция в процессе роста организаций [Текст] / Л.Е. Грейнер// Вестник С.-Петерб. ун-та. Сер. Менеджмент. - 2002. - Вып. 4. - С. 45-48
5. Кизим Н.А., Горбатов В.М. Концентрация экономики и конкурентоспособность си-ран мира: [Текст]: Монографiя / Н.А. Кизим. -Х.: ИД "Инжек", 2005. - 216 с.
6. Кизим Н.А. Организация крупномасштабных экономико-производственных систем [Текст] / Н.А. Кизим. - Х.: Бизнес-Информ, 2000. - 108 с.
7. Коллис Д. Дж. Корпоративная стратегия. Ресурсный подход [Текст] / Коллис Дэвид Дж., Монтгомери Синтия А. - М.: ЗАО "Олимп-Бизнес", 2007 - 400с.
8. Рассел Д.А. Управление
высокотехнологичными программами и проектами = Managing High Technology Programs and Projects. [Текст] / Д.А. Рассел - М.: Академия АйТи, 2004. -472 с.
9. Широкова Г.В. Управление организационными изменениями [Текст]: Учеб. пособие. / Г.В. Широкова. - СПб.: Издат. дом С.-Петерб. гос. ун-та, 2005. - 432 с.
10. Юданов А. Ю. Конкуренция: теория и практика [Текст] / А.Ю. Юданов.- М.: ГНОМ и Д, 2001.- 304 с.
11. Higuchi T. Life cycle management in supply chains emerging technologies and techniques [Текст] / T. Higuchi, M. Troutt. - New York: IGI Global, 2008. - 363 р.
12. Sadler I. Logistics and Supply Chain Integration [Текст] / I. Sadler- London: SAGE Publications Inc., 2007. - 289 p.
13. Teece D. J. Dynamic capabilities and strategic management [Текст] / D. J. Teece. -New York: Oxford University Press, 2009. - 299 p.
Аннотация. В рамках рассмотрения интегрированной корпоративной структуры через компетенцию ее участников предложен подход к моделированию жизненного цикла. Разработаны рекомендации по соотнесению стадий жизненного цикла обособленных субъектов хозяйствования.
Ключевые слова: моделирование, жизненный цикл, интегрованная корпоративная структура.
Summary. Integrated business structure presented as complementary pool of its participants skills. The methodical approach to integrated business structure life cycle modeling proposed. Recommendations of enterprises life cycles stages correlate are submitted.
Keywords: modeling, life cycle, integrated corporate structure.
Рецензент д^.н., дoцeнm ХНЕУПилитнт A.A. Експерт рeдaкцiйнoï ^легн к^.н., дoцeнm УкрДАЗТЯкuмeнкo Н.В.
УДК 658.5:656.2
КОНЦЕПЦП РОЗВИТКУ КОНТРОЛ1НГУ
Пiдonригoрa 1.В., к.е.н., ст. викладач (УкрДАЗТ)
В cmammi дoслiджeнi oснoвнi ^н^нци po3eumxy кoнmpoлiнгу. Ключoвi cлoвa: кoнmрoлiнг, шн^п^! кoнmрoлiнгу.
Пocmaнoвкa nрoблeми та iï зв'язки з нау^вими та практичними завданнями Система управлшня, яка застосовувалася рашше, в умовах ринковоï економши вичерпала сво1 можливосп, i зараз майбутне за тдприемствами та тдприемцями, яш зможуть знайти (а деяш вже знаходять) шновацшш ршення i моделi ефективного управлшня, отже саме 1м необхвдно вмшня володии таким шструментом управлшня,
як контролшг. З метою aнaлiзу розвитку контролшгу необхвдним е вивчення основних його концепцш.
Aнaлiз ocmaннiх дocлiджeнь i публшацш. Теоретичш та практичш аспекти впровадження контролшгу дослщжують Карминський А.М., Фалько С.Г., Жевага А.А., 1ванова Н.Ю., Фальмут Х.1., Швиданенко Г.О., Лавриненко В.В., Дерев'янко О.Г., Приходько
© Шдопригора 1.В.
BiciiiiK' ckomomími транспорту i промисловост № 35, 2011
Л.М. [1-4]. В сво1х працях вони визначають сутнiсть контролiнгу, його основi iнструменти, напрямки його реалiзацil на пiдприeмствах, а також надають рекомендацп щодо органiзацiйних заходiв впровадження контролiнгу.
ВидЫення невиршених частин загальног проблеми. В роботах зазначених вчених до^джено поняття контролшгу, його шструментарш. На наш погляд, на етат вивчення контролiнгу першочерговим е дослщження основних його концепцiй.
Мета статтi - дослщження основних концепцiй розвитку контролшгу.
Виклад основного матерiалу
до^дження.
Контролшг - нове явище в теорп та практицi сучасного управлшня , яке виникло на перетиш економiчного аналiзу, планування, внутрiшьногосподарського облжу та
менеджменту, теорп прийняття ршень, математичного моделювання, теорп систем та шформацшного i органiзацiйного моделювання. Контролшг переводить управлшня
тдприемством на яшсно новий рiвень, iнтегруючи та направляючи дiяльнiсть рiзноманiтних служб та шдроздшв пiдприемства на досягнення оперативних та стратепчних цiлей.
Походження контролiнгу лежить у обласп державного управлiння та уходить коршням у середнi столггтя. Вже в XV ст. при дворi англiйського короля iснувала посада iз назвою "СоШтоПош", у функцп якого входили документування та контроль грошових та товарних потоков.
У сучасному значенш слово "контролшг" як характеристика обласп задач на шдприемсга стало використовуватись у США з кшця XIX ст.
Бiльшiсть закордонних фахiвцiв сходяться в думцi, що основною причиною появи контролiнгу як нового явища на пiдприемствi послужило, насамперед, бурхливе промислове зростання у США наприкшщ XIX - початку XX столиь. Економiчний розвиток США в цей перюд характеризувалося значним прискоренням темпiв росту. Особливо швидко розвивалися галузi важко! промисловосп.
Винятково швидко розвивалося й автомобiлебудування - основна маса автомобшв у той час вироблялася в США, що стимулювало будiвництво розгалужено! мереж! шосейних дорiг. Автомобiльна промисловшть була одше1 iз самих передових у плат впровадження новiтнiх досягнень науково-техшчного прогресу.
Не вiдставали по темпах розвитку й нафтова, хiмiчна промисловшть, а також сiльське господарство. У вах галузях економiки активно впроваджувалися новiтнi на той час технологи, машини й устаткування. Повсюдно вводилися мехашзащя й рацiоналiзацiя пращ.
Посилення концентрацп капiталу в умовах конкуренцп стимулювало масове впровадження технолопчних нововведень, створюючи тим самим передумови для застосування бiльш як1сних методiв координаци спiльних дiй у процеа виробництва й збуту продукцп.
Збшьшення розмiрiв окремих
пiдприемств, а також шлькосп працiвникiв вели до ускладнення оргашзацшно1 структури пiдприемств. Крiм того, посилення ринково1 конкуренцп, а також ускладнення виробничих процесiв спричинили, у свою чергу, необхвдшсть полiпшення методiв управлiння пiдприемством, вимагали введення адекватних науково обгрунтованих методiв виробничого облiку й бiльш строгого фшансового контролю. Крiм того, посилення державного втручання в життя пiдприемства вимагало розширення областi завдань, пов'язаних з бухгалтерським облiком на пiдприемствi. Ускладнення облшових завдань i зростання вимог, у свою чергу, привели до передачi ряду функцш органiзацiйно вiдособленiй службi контролшгу.
Значний вплив на подальший розвиток контролшгу i його впровадження на тдприемствах виявила свiтова економiчна криза 1929-1933 рошв, яка виявилася найглибшою кризою виробництва за всю шторш капiталiзму. За роки кризи ввдбулося рiзке падiння виробництва, розорилися й збанкротувалися близько 130 тисяч промислових, торговельних i фiнансових тдприемств [4, с. 223]. За роки «велико1 депресп» менеджери бiльшостi тдприемств усввдомили значимiсть
управлiнського облiку й планування для забезпечення виживаемосп тдприемств у складних умовах кризи й депресп. Тому вже iз середини 1930-х рок1в починаеться iнтенсивне впровадження принцитв i iдей контролiнгу на тдприемствах рiзних сфер економiки, поступово приходить розумшня, що впровадження контролшгу е об'ективною необхщшстю.
Спочатку контролери займалися фiнансово-економiчними питаннями i
проведенням ревiзiй. Це пояснювалося особливостями американського корпоративного законодавства, яке знае лише два керiвних оргашв, - загальнi збори акцiонерiв i рада директорiв. Ввдсутшсть специфiчного органу, що управляе, поряд з шшими причинами з'явилася найважлившим приводом для введення посади контролера. Таким чином, ряд специфiчних задач казначея (фшансового директора) та секретаря (асистента правлшня) були передан у ведення оргашзацшно оформлено1 служби контролшгу.
Отже, становлення контролшгу в США вщштовхувалося вщ практичних потреб менеджменту в нових шструментах, що
Вкник економпки транспорту i промисловостi № 35, 2011
дозволяють оцiнити ситуацiю й прийняти правильне рiшення. Надалi для «американсько! моделЬ) контролiнгу все так само буде характерний прагматичний пiдхiд, тобто контролшг у США тiсно пов'язаний з потребами менеджменту, бшьш орieнтований на ринок i запити споживачiв. Таким чином, в основi «американсько! моделЬ) контролiнгу лежить первинна орieнтацiя на рiшення практичних завдань, а теоретичне обгрунтування вiдходить на другий план.
1з середини 1950-х рок1в ше! контролшгу iз США починають активно
проникати в деяк1 европейськ1 кра!ни, i особливо в Нiмеччину. Розвиток контролшгу в Шмеччиш й iнших европейських кра!нах бере свiй початок з американських дочiрнiх пiдприемств. Саме в Шмеччиш затвердився термiн «контролшг», тодi як у США й Великобританп частiше використовувався термiн «управлiнський облш». Однак деяк1 нiмецькi фахiвцi стверджують, що вде! контролiнгу одержали свш розвиток у Нiмеччинi ще до впровадження контролiнгу на американських дочiрнiх пiдприемствах Захвдно! £вропи. Вони вказують, що економiчнi служби нiмецьких тдприемств виконували деяк1 функцп, як1 зараз вшносять до компетенцп контролiнгу ще до того, як вш прийшов зi США. Проте, бiльшiсть фахiвцiв вважають, що контролiнг прийшов у Шмеччину iз США в середин 50-х рок1в [5, с. 13].
Однак у першi роки в Шмеччиш до контролшгу ставилися критично, що в основному було викликано його неправильним розумшням. Дуже часто контролшг ототожнювався з контролем, а в контролерах менеджери бачили наглядачiв за своею дiяльнiстю.
Ще в 40^ роки XX столiття в Шмечинш не спостерiгалося помiтного розвитку концепци контролiнгу, але в перiод з 1950 по 1970 рр. економiчна ситуащя, що склалася в цш кра!ш була досить складною.
I тому саме цей перюд був ознаменований активним розвитком щей контролшгу в Шмеччиш й прагненням тдвести тд нього теоретичну базу. Такий активний розвиток контролшгу зв'язують, насамперед, з характерним для того часу процесом децентралiзацi! управлшня на великих тдприемствах. В результат^ на тдприемствах формувалися центри вщповщальносп, як1 були, по сутi, вшособленими в планi облiку, планування й управлшня, шдроздшами пiдприемства. Необхiднiсть координацп дiяльностi цих вiдособлених центрiв вщповщальносп й обумовлюе потребу у впровадженш контролiнгу на великих пiдприемствах. Виникла також потреба в розробцi шформацшних систем, як1 б забезпечили менеджерiв оперативною iнформацiею про стан i
результати дiяльностi окремих пiдроздiлiв. Крiм того, вiдзначаеться, що на початку 1980-х рошв нiмецькi пiдприемства зггкнулися iз серйозною проблемою неплатоспроможностi, що у свою чергу, також стимулювало процес удосконалення шструменпв планування й управлшня. Саме тодi теорiя контролшгу одержала новий поштовх розвитку в Шмеччиш.
Основна ввдмшшсть нiмецького тдходу до контролiнгу вiд американського полягае в бшьш вираженому теоретичному аспекп, тобто спочатку вибудовуеться теоретично цшсна концепцiя контролiнгу, а потiм ввдбуваеться практичне рiшення конкретних завдань. Крiм того, у нiмецькiй моделi на вiдмiну вiд американсько!, до компетенцп контролiнгу не вiдносять складання фшансових звiтiв для зовнiшнiх споживачiв, планування й оптимiзацiю податк1в, а також страхування й ревiзiю, спрямованi на забезпечення збереження майна.
В цшому у бшьшосп розвинених кра!н з ринковою економшою концепцi! контролiнгу схож1. Особливосп стосуються розумiння двох крайшх ситуацiй: прагматизму i мiри вдосконалення системи вiдповiдно до менталiтету користувачiв.
На вiдмiну вiд розвинених кра!н Свропи i Америки, в Укра!ш iнтерес до контролiнгу почав виявлятися лише наприкiнцi 90-х XXI столггтя, коли в економiцi остаточно закршилися як юридично, так i фактично, ринковi принципи господарювання. Найбiльший штерес до контролiнгу i в теоретичному, i в практичному планi був проявлений з боку банков - сектора ринково! економiки нашо! кра!ни, який динамiчно розвиваеться.
До прiоритетних завдань контролшгу були вщнесеш:
- створення системи управлшського
облiку;
- розробка комплексно! системи стратепчного i оперативного планування.
Слщ зазначити, що до останнього часу в укра!нськш практиш частiше використовувався термiн "управлiнський облш", але наразi вiтчизняна термiнологiя почала дещо стабшзуватися i поступово з'являеться термш "контролiнг".
Аналiз розвитку контролшгу дозволяе сформулювати основш концепцi! контролшгу.
Шд концепцiею контролiнгу слiд розумии сукупнiсть думок про його функцюнальне розмежування, iнституцiйне оформлення i шструментальну озброенiсть в контекстi цiлей тдприемства, релевантних контролiнгу, i цiлей контролшгу, що випливають з цiлей тдприемства.
Першi концепцi! з'явилися в 1930-п рр. Вiдповiдно до цих концепцш контролiнг
Вiсник екч>моч1к,и транспорту i промисловостi № 35, 2011
розглядяеться як сукупнiсть органiзацiйних заходiв щодо вдосконалення документообiгу в межах управлшського облiку. Увага при цьому концентруеться на показниках успiху в грошовому вираженш. Йдеться, перш за все, про забезпечення прибутку всього тдприемства, незважаючи на вiдмiнностi в цшях господарських областей i окремих сшвробинишв. Цей пiдхiд може бути охарактеризований як орiентований на прибуток або обмежено орiентований на шформацш, оск1льки грунтуеться лише на даних бухгалтерського облшу.
Контролiнг, що грунтуеться на облшу, охоплюе релевантнi стану справ даш в грошовому вираженш. Тому контролшг з цього погляду вщноситься перш за все до оперативного рiвня i лише частково - до стратепчного, коли мова заходить про потенщал успiху. Д. Шнейдер взагалi пропонуе обмежити контролшг допомiжними контрольними i координацiйними завданнями на базi даних бухгалтерського облжу. Проте обмеження його суто грошовими показниками представляеться дуже вузьким пiдходом.
Ширшу перспективу вiдкривають концепцп з орiентацiею на iнформацiю. Вони виходять за меж1 пiдходу, орiентованого на бухгалтерський облiк, i охоплюють всю цшьову систему пiдприемства, включаючи не лише грошовi величини. Це розширюе релевантну базу контролiнгу, поряд з бухгалтерською використовуеться суто шльшсна i як1сна iнформацiя, причому и джерелом е безпосередньо господарськ1 областi пiдприемства.
Концепцп з орiентацiею на шформацш отримали популярнiсть у 1970-1980-п рр., що спiвпало з розвитком комп'ютерних технологш i комунiкацiй. Головне завдання контролшгу тут вбачаеться в координаци отримання i тдготовки шформацп з потребами в нiй. Так Т. Рейхманн тдкреслюе важливiсть тдтримки управлiння i вважае, що основним завданням контролiнгу е забезпечення керiвництва компанп iнформацiею для ухвалення ршень [6]. Вiдповiдно до штерпретацп П. Прайсслера, «контролшг» - це управлшський шструмент, що виходить за рамки одше1 функцп, який пiдтримуе
внутрiшньофiрмовий процес управлiння i ухвалення ршень за допомогою цiлеспрямованого пiдбору i обробки шформацп. Проте рацiональне включения настшьки обширних iнформацiйних завдань до господарсько1 структури пiдприемства представляе проблему. Щ завдання не самоцiль, вони е похвдними вищих цiлей, яш пов'язанi iз специфiчними iнформацiйними потребами. Якщо вся область iнформацiйного господарства стае функщею контролiнгу, то и включення в загальнофiрмове поле дп набувае невизначеного,
розмитого характеру, осшльки iнформацiйнi потреби вищестоящих iнстанцiй дуже багатоаспектнi i слабо специфiкованi. В цьому недолш ще1 групи концепцш.
Концепцп з орiентацiею на координацш грунтуються на вiдмiнностi мiж системою управлшня i системою виконання. Первинна координащя виконання управлiнських рiшень е завданням само1 системи управлiння. Вторинна координащя усередиш управлшсько1 системи, що розбиваеться на ряд тдсистем, вщноситься до контролiнгу. Вiдносно об'ему його координацшного завдання розрiзняються двi групи концепцш - з орiентацiею на планування i контроль та орiентацiею на управлiнську систему загалом.
Орiентованi на планування i контроль концепцп нацшеш на координацiю планування, контролю i iнформацiйного забезпечення, але характеризуються ширшим спектром завдань, нiж пiдходи з шформацшною орiентацiею. П. Хорват, основоположник i головний представник цього напряму, розумiе контролiнг як пiдсистему управлшня, яка координуе пiдсистеми планування, контролю i iнформацiйного забезпечення, пiдтримуючи тим самим системоутворюючу системопов'язану
координацш. Щд системоутворюючою координащею вiн мае на увазi створення системних i процес них структур, яш сприяють узгодженню завдань, а тд системопов'язаною координацiею - координацшну дiяльнiсть, яка здiйснюеться в межах задано1 системно1 структури для виршення проблем (а також як реакщя на "перешкоди") i полягае в збереженш i адаптацЦ iнформацiйних зв'язшв м1ж пiдсистемами.
Координацiйна теорiя контролшгу грунтуеться на ввд'емностях мiж системою менеджменту та операцшною системою оргашзацп [7]. Остання е iдеальним типом операцшно1 дiяльностi без втручання ззовш. Система менеджменту складаеться з операцш направлених до операцiйноl системи. Намагаючись прийти до консенсусу вiдносно концепцп контролшгу Н.-У. Кюппер, Ю. Вебер, А. Зунд [8] визначили функцш контролшгу як "координащя системи менеджменту в цшому з метою забезпечення дш, направлених на щльове управлшня". Концептуально система
менеджменту була представлена у вжлвд субсистем: системи планування, шформацшно1 системи, системи управлшня (в розумшш мониторингу), системи управлiння персоналом та, власне, оргашзацп (без будь-яко1 системи). Щ субсистеми звичайно володшть наступними якостями:
- система планування складаеться з планувальнишв, iнструментiв планування (цш,
Вiсмик^ екомомiки транспорту i промисловос^ № 35, 2011
плани) та процесДв формулювання цшей, визначення проблем, пошуку та оцДнки альтернатив, прогнозування та вибору [9];
- в тому ж сена були визначенД елементи шформацшно! системи, персонал та шструменти обробки шформацц, процеси формування збереження, обробки та транспортування шформацц;
- система управлшня або мониторингу складаеться iз спiвробiтникiв, як1 здiйснюють монiторинг виробництва, iнструментiв та процесiв монiторингу;
- система управлшня персоналом (або "система лДдерства") складаеться з лiдерiв та людей, яких вони ведуть за собою, i знову ж таки, iз iнструментiв та процесiв лДдерства;
- оргашзащя, врештД - решт, визначаеться як створення формальних iерархiчних структур та процесiв.
Iншi автори пов'язують координуючу функцiю контролiнгу з фазами або стратегиями процесу менеджменту [10], вiдрiзняючи фази формулювання платв, впровадження планiв, реалiзацi! та управлДння у зворотному зв'язку. Перша фаза включае процес планування вДд визначення цшей та проблем до вибору. Впровадження полягае в доведенн довгострокових платв до середньострокових та оперативних планiв. Це верхнiй рiвень планування. У Ддеальному випадку наприкiнцi те! фази повиннi вийти операцiйнi програми для дiй без додаткових умов. Реалiзацiя включае дд!, як1 здДйснюються без додаткових умов [11]. При управлшт по зворотному зв'язку вихДдн параметри вимДрюються та стввДдносяться Дз стандартом. Це приводить або до перегляду стандарта, або до прийняття заходДв по досягненню необхДдного результату.
Незалежно вДд вДдмДнностей цш координаци Дснуе консенсус в рамках теори контролшгу вДдносно засобДв та результату контролшгу. Результат контролшгу - це координатя менеджменту, незалежно вДд того, чим вДн е - субсистемою системи менеджменту або фазою процесу менеджменту. Координатя визначаеться як "узгодження окремих рДшень у вДдповДдностД Дз загальною метою" [12]. Опис ШмДдтом [10] шструменпв та стратегш координаци, як функци контролДнгу, е типовим:
- в плануваннД задач контролшгу е координатя субпланДв. КоординацДя платв проявляеться у антисипативнДй координаци незалежних рДшень;
- основним Днструментом контролДнгу в стада впровадження е тдтримка бюджетування. При цьому основною задачею у цДй областД е координатя роздшв бюджету з планами;
- в областД мониторингу та управлшня по зворотному зв'язку координуються незалежнД операцД! мониторингу та регулювання.
За точкою зору Д. Шнайдера задачi контролшгу по координаци у сена загально! координаци управлiння повиннi бути обмежет. З одного боку, функщя контролiнгу повинна зводитись до розробки та координацй' окремих план1в тдприемства та зведенню ïx до единого плану, з шшого - до внутршнього виробничого облiку, який служить для контролю за реалiзацiею платв та поставки вихвджй iнформацiï для планування.
З усвшомленням того, що координацшт проблеми можуть виникнути усерединi i мiж всiма пiдсистемами управлiнськоï системи (включаючи органiзацiю i персонал), координацшне завдання контролiнгу було розширене, внаслшок чого з'явилися концепцiï з орiентацiею на загальноуправлiнську систему. На думку Х.-У. Кюппера та Ю. Вебера, функщя контролшгу полягае по суп в координаци всiеï управлiнськоï системи для забезпечення цiлеспрямованого керiвництва шдприемством.
Ю. Вебер ран1ше давав таку дефiнiцiю контролiнгу: "це певна функщя усередиш системи управлiння такого тдприемства, яке координуе систему виконання переважно за допомогою план1в. Виконувана контролшгом функцiя - координацiя. Вона охоплюе структури всix управлiнськиx пiдсистем, ва процеси узгодження м1ж ними, а також координацш усерединi самих тдсистем". Слiд особливо зазначити, що завдання контролшгу, яке розумiеться як координатя системи управлiння, пов'язане з численними труднощами ïï розмежування з вищим поняттям "управлiння пiдприемством", а також з iншими управлiнськими функцiями.
Висновки i перспективи подальших до^джень. Таким чином, вочевидь, що контроле - це доволi складна сукупнiсть функцш та задач i само виникнення такого явища вже е свшоцтвом зрiлостi та розвиненостi ринкових вшносин.
Аналiз концептуальних пiдxодiв до контролшгу дозволяе видшити три ключовi напрямки контролiнгу, як1 характеризують його функцп, а саме (табл.1):
- контролшг, орiентований на систему бухгалтерського обл^;
- контролшг з орiентацiею на шформацш;
- контролiнг, орiентований на систему управлшня: планування i координатя.
Слш зазначити, що вузловими складовими зазначених концепцiй контролiнгу е:
- орiентацiя на ефективну роботу тдприемства у ввдносно довгостроковiй перспективi - фiлософiя дохвдносп;
- формування оргатзацшно1' структури, орiентованоï на досягнення стратепчних i тактичних цiлей;
- створення шформацшно1' системи, адекватног' завданням цшьового управлiння;
BiciiiiK' економiки транспорту i промисловост № 35, 2011
- розбиття зaвдaнь контрол1нгу га цикли, що зaбезпечye iтерaтивнiсть плaнyвaння, контролю зa виконaнням тa прийняття коригуючих рiшень.
Таблиця 1
Основт концепцИ' контролшгу
Орieнтащя koiniciiiiiï Суть i основш завдання контролшгу в рамках дано'1 концепцп
Ha систему облжу nepeopiern^ia системи облжу з минулого в майбутне, створення на 6a3i облжових даних шформацшно1 системи тдтримки управлшських ршень, пов'язаних з плануванням i контролем дiяльнoстi тдприемством.
Ha yпрaвлiнськy iнформaцiйнy систему Створення загально1 системи управлшня (management information system). Розробка концепцп едино1 шформацшно1 системи, ïï впровадження. Координащя функщонування iнфopмацiйнoï системи, oптимiзацiя шформацшних потошв.
Ha систему yпрaвлiния: - з aкцентом га плaнyвaння i контроль - з aкцентом га коордигащю Планування i контроль дiяльнoстi структурних шдроздшв тдприемства. Координащя дiяльнoстi системи управлшня шдприемством (управлшня управлшням).
Дослщження розвитку контролшгу сввдчить, що його основними функщями е аналiз, синтез, iнтеграцiя i координацiя управлшсько! дiяльностi.
Згiдно сучасного пiдходу цiльове завдання контролiнгу полягае у системно - штегрованш шформацшнш, аналiтичнiй, iнструментальнiй та методичнiй шдтримщ керiвництва для забезпечення довготермiнового юнування та розвитку пiдприемства.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Карминский А.М., Фалько С.Г., Жевага А.А., Иванова Н.Ю. Контроллинг [Текст]: учебник / - Москва.: ФиС, 2006.- 336 с.
2. Фальмут Х.И. Инструменты контроллинга от А до Я [Текст] / Под ред. М.Л. Лукашевича и Е.Н. Тихоненковой. - М.: ФиС, 1998. - 288 с.
3. Швиданенко Г.О. Контролшг [Текст]: Навч. поаб. / Швиданенко Г.О., Лавриненко В.В., Дерев'янко О.Г., Приходько Л.М. // - К.:КНЕУ, 2008. - 264 с.
4. Майер Э. Контроллинг как система мышления и управления [Текст] / Пер. с нем. Ю. Г. Жукова; Под ред. С. А. Николаевой - М.: Финансы и статистика, 1993. - 94 с.
4. Пушкар М. С. Тенденцп та закономiрностi розвитку бухгалтерського облжу в
Укра1ш (теоретико-методичш аспекти) [Текст] / Пушкар М. С. - Тернопшь: Економ. думка, 1999. -422 с.
5. Швиданенко Г.О. Контролшг [Текст]: Навч. поаб. / Швиданенко Г.О., Лавриненко В.В., Дерев'янко О.Г., Приходько Л.М. // - К.:КНЕУ, 2008. - 264 с.
6. Reichmann, T. Controlling mit Kennzahlen und Managementberichten / Reichmann, T. //.-Munchen. - 1995.
7. Bleicher, K. Fuhrung in der Unternehmen. Formen und Modelle, Reinbek: Rowohlt / Bleicher, K. & Meyer, E.// Management of the Corporation. Forms and Models. - 1976.
8. Kupper H. - U. Controlling:Konzeption Aufgaben und Instrumente / Kupper H. - U. // Stutgart. - 1995.
9. Kupper, H.-U. Controlling. Konzeption, Aufgaben und Instrumente / Kupper, H.-U. // Conception, Functions, and Instruments. - 1997.
10. Schmidt, A. Das Controlling als Instrument zur Koordination der Unternehmungsfuhrung / Schmidt, A. - Frankfurt. -1986.
11. Weber, J. Einfuhrung in das Controlling / Weber, J. // Stuttgart: Poeschel Introduction to "Controlling". - 1998.
12. Horvath, P. Controlling / Horvath, P. // Munchen: Vahlen "Controlling". - 1996.
Аннотация. В статье исследованы основные концепции контроллинга. Ключевые слова: контроллинг, концепции контроллинга.
Summary. Are examined in the article basic concept of controlling. Keywords: controlling, controlling concept.
Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТ Чебанова Н.В. Експерт редакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Слагт Ю.В.
BiciiiiK' екоиомжи транспорту i промисловост № 35, 2011
229
