CC BY
15
УДК: 639.3:619:615.9
Кравщв Р.Й., акад. УААН, д. б. н., професор Салата В.З., канд. вет. наук., доцент 1ванюк Н.Т., астрант © Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
ПОР1ВНЯЛЬНИЙ ВМ1СТ М1КРОЕЛЕМЕНТ1В I ВАЖКИХ МЕТАЛ1В В ОРГАНАХ I ТКАНИНАХ КОРОПА, ЯКИЙ ВИРОЩУСТЬСЯ У Р1ЗНИХ ЗОНАХ РАД1ОЕКОЛОГ1ЧНОГО ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО
СЕРЕДОВИЩА
Досл1джуеали ем1ст м1кроелемент1е I еажких метал1е е органах та тканинах коропа, утримуеаних е екологгчно чистт зот Яеор1еського району Льегеськог област1 I е рибгост Манееицького району Волинськог област1, яке егдноситься до третьог зонирадюактиеного забруднення.
Ключовi слова: мжроелементи, еажк\ метали, нирки, печшка, м'язи, кгстки, луска, зябра, короп.
Вступ. Нестача мжроелеменив в органiзмi риб супроводжуеться ;затримкою !х росту, високою смертшстю, неправильним формуванням юстяка, а також зниженням рiвня бiосинтетичних процесiв, зв'язаних з утворенням лiпiдiв, бiлкiв та шших органiчних з'еднань. Риби е важливою ланкою в неперервному кругообiгу мжро - та макроелементiв - мет^в водойми, якi вiдносяться до групи незамшних для нормально! життедiяльностi живих органiзмiв. Цi елементи(мiдь, цинк, з^зо, магнiй, марганець, кобальт та шш^ вiдiграють важливу роль у протжанш цiлого ряду фiзiологiчних та бiохiмiчних процесiв [1,3,4,].
Вiдомо, що рiвнi нагромадження мiкроелементiв в органах та тканинах риб залежать вiд геохiмiчного складу середовища, типу водойми, функщонального стану органiзму та характеру харчових взаемовщносин. Концентруючи мiкроелементи, воднi оргашзми синтезують життево необхiднi речовини у виглядi метало - та металощооргашчних сполук, таких як ферменти, в^амши, гормони та iн. Синтез бюлопчно активних сполук можливий тiльки в певних межах концентраци мiкроелементiв в органiзмi та середовищi [5,6,7].
Завдяки свош великiй бiологiчнiй активностi мшроелементи суттево впливають на якiсть водного середовища та бюти, оскiльки порушення балансу хiмiчних елементiв в тканинах може в певнш мiрi служити одним iз факторiв, що стимулюють чи сповiльнюють рiст та розвиток риби. Значне тдвищення концентраци мжроелеменив в навколишньому середовищi i, як наслщок, в тканинах водних тварин i рослин, може досить негативно впливати на стабiльнiсть екосистеми водойми, так як багато мшроелеменив при певних концентращях дiють як токсичш речовини. При концентрацiях, що
© Кравщв Р.Й., Салата В.З., 1ванюк Н.Т., 2008
71
перевищують нормальний вмют металiв в органах та тканинах, зникае межа мiж !х „^зюлопчною" та „нефiзюлоriчною" дieю. По мiрi зростання концентрацiй у водному середовищi та вiдповiдно в живих оргашзмах кожен елемент починае дiяти, як токсична речовина[ 2,8,9,10,11].
Мета роботи. Дослщити вмiст мiкроелементiв (Бе, Мп, Со, Си, 2п, N1) та важких металiв (РЬ, Сё) в органах i тканинах риб.
Матер1али 1 методи. Дослiдження проведено в двох рибних господарствах: Львiвсько! област ВАТ "Яшв" (Яворiвський район), яке розташоване у радiоекологiчно чистiй зош, та Волинсько! областi ДП "МаневичГ" (Маневицький район), яке знаходиться у третш зонi радiоактивного забруднення.
Мшроелементний склад, вмют важких металiв в органах i тканинах визначали методом кшькюного атомно-абсорбцiйного спектрохiмiчного аналiзу на атомно-абсорбцшному спектрофотометрi типу АА8-30.
Результати дослщжень.
З представленого нами матерiалу (табл. 1) можна зробити висновок, що мшроелементи i важкi метали в рiзних за функцiею i морфолопчною структурою тканинах розподiляються нерiвномiрно. Очевидно, таке нерiвномiрне розподiлення мiкроелементiв i важких металiв в органах i тканинах обумовлене диференцiацiею клiтин, в яких процес обмiну речовин протшае нерiвномiрно, внаслiдок чого клiтини володшть рiзною поглинаючою здатнiстю.
Дослiдженнями встановлено, що в рибному господарствi "МаневичГ' органи i тканини риб бiднiшi на мiкроелементи, порiвняно з рибним господарством "Яшв". Одночасно встановили, що вмшт кадмiю i свинцю дещо вищий у господарствi "Маневичi", шж у господарствi "Янiв".
В таблищ 1 представлено данi мiкроелементного розпод^ в органiзмi риб. Найбiльша концентращя марганцю знаходиться в лусцi контрольно! групи 1,820 мг/кг, що на 76% бшьше, нiж у риб дослщно! групи. У риб контрольно! групи найвищу концентрацiю залiза виявлено в лусщ -86 мг/кг, печшщ - 80,56 мг/кг, нирках - 55,46 мг/кг, що вщповщно на 83, 96 i 78% бшьше, шж у риб дослiдно! групи. На 63% бшьше кобальту мютилось в нирках риб i його концентращя становила 0,063 мг/кг. Найвищу концентращю мiдi виявлено в печшщ - 9,4 мг/кг, що на 56% бшьше, шж у риб дослщно! групи. В зябрах, нирках i печшщ контрольно! групи виявлено 29,4, 23,34 та 16,33 мг/кг цинку, що на 58, 61 та 58% бшьше, шж його вмют у дослщнш груш. Концентращя шкелю в печшщ i нирках контрольно! групи становила 0,57 i 0.6 мг/кг , що вщповщно на 3 i 31% бшьше, шж у дослщних риб. Вмют свинцю в зябрах та лусщ становить 0,75 i 0,85 мг/кг дослщно! групи , це на 36 та 65% бшьше, шж у риб контрольно! групи.
72
Таблиця 1
Вмпст окремих мпкроелементчв та важких метал1в у органах i тканинах риб __ (М±т, п=5) ___
П-ки Г-во Мп Fe Со Си Zn N1 РЬ са
« к 1 0,61 ±0,13 43,44 ±0,12 0,04 ±0,01 0,95 ±0.14 14,41 ±0,61 0,19 ±0,15 1,04 ±0,11 0,023 ±0,10
« к 2 1,16 ±0,14 55,46 ±0,35 0,063 ±0,002 1,16 ±0,14 23,34 ±0,39 0,6 ±0,11 0,04 ±0,01 0,006 ±0,01
и 3 'Р «в е С 1 0,40 ±0,24 77,44 ±0,22 0,076 ±0,002 5,3 ±0,41 9,49 ±0,62 0,02 ±0,01 0,92 ±0,12 0,022 ±0,01
2 1,35 ±0,13 80,56 ±0,42 - 9,4 ±0,21 16,33 ±0,50 0,57 ±0,13 0,76 ±0,12 0,004 ±0,01
« со 1 0,49 ±0,16 34,27 ±0,66 0,008 ±0,002 0,91 ±0,25 2,94 ±0,15 0,39 ±0,01 1,70 ±0,15 0,008 ±0,002
2 1,04 ±0,11 43,44 ±0,12 0,036 ±0,01 1,46 ±0,16 3,60 ±0,25 0,50 ±0,11 0,52 ±0,17 0,0004 ±0,001
« к н 1 0,38 ±0,11 27,44 ±0,59 0,015 ±0,01 2,29 ±0,11 6,44 ±0,35 0,015 ±0,01 0,73 ±0,10 0,015 ±0,01
о 2 2 0,55 ±0,34 32,9 ±0,8 0,022 ±0,01 3,45 ±0,17 12,28 ±0,34 0,017 ±0,02 0,03 ±0,01 0,002 ±0,001
к 1 1,39 ±0,11 71,6 ±0,62 - 1,7 ±014 2,51 ±0,18 0,20 ±0,14 0,85 ±0,54 0,037 ±0,01
£ 2 1,82 ±0,19 86,01 ±0,73 - 2,0 ±0,14 4,15 ±0,26 029 ±0,11 0,56 ±0,12 0,003 ±0,002
Зябра 1 1,24 ±0,13 58,8 ±0,94 0,007 ±0,02 0,79 ±0,12 17,3 ±0,4 0,24 ±0,11 0,75 ±0,66 0,015 ±0,01
2 1,56 ±0,15 60,8 ±0,44 - 1,04 ±0,11 29,4 ±0,5 0,409 ±0,13 0,27 ±0,04 0,004 ±0,001
Примтка: 1. ДП "МаневичГ - дослвдне господарство; 2. ВАТ "Ятв" - контрольне
господарство.
Висновок. У дослщно! риби, яка вирощуеться в третш зош радюактивного забруднення, вм1ст м1кроелемент1в нижчий пор1вняно з контрольною групою, проте вм1ст кадмш та свинцю дещо вищий. Отже, варто вщм1тити, що вм1ст свинцю I кадм1ю у м'язовш тканиш риб обох груп не перевищував гранично допустимо! концентраци для продовольчо! сировини рибництва.
Лiтература
1. Воробьев В.И. Микроэлементы и их применение в рыбоводстве. - М.: Пищ. пром-сть, 1979. - 182 с.
2. Евтушенко Н.Ю., Данилко О.В. Особенности накопления тяжелых металлов в тканях рыб Кременчугского водохранилища // Гидробиол. журн. - 1996 . -№4. - С.58-66.
3. Евтушенко Н.Ю. Роль макро- и микроэлементов в метаболизме пресноводных рыб: Автореф. дис. докт. биол. наук: - М., 1985. - 41с.
73
4. Иванов А.П. Рыбоводство в естественных водоемах. - М.: Агропромиздат,
1991. - 369с.
5. Кох В., Банк О., Йенс Г. Рыбоводство. / Перевод с нем. - М.: Пищевая промышленность, 1980. - 218с.
6. Кравщв Р.Й., Кравщв Я. С., Маслянко Р.П. Бюлопчна роль з^за в органiзмi тварин. //Наук. вкн. ЛДАВМ iм. С.З. Гжицького. - 2002. - Т. 4(2), 4.5. - С. 178 -183.
7. Нахшина Е.П. Микроэлементы в водохранилищах Днепра. - Киев: Наук. думка, 1983. - 160с.
8. Никольский Г.В. Экология рыб. - М.: Наука, 1974. - 367с.
9. Привезенцев Ю.А. Интенсивное прудовое рыбоводство. - М.: Агропромиздат, 1991. - 160с.
10. Хоменчук В.О. Бiохiмiчнi особливост проникнення i розподшу деяких важких мет^в в органiзмi коропа лускатого: Автореф. дис. канд. бюл. наук: -К., 2003. - 18с.
11. Шерман 1.М., Краснощок Г.П., Пилипенко Ю.В. Рибництво. - К.: Урожай,
1992. - 192с.
Summary
Kravtsiv R. I., Ivanjyk N.T., Salata V.Z. Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after
S.Z. Gzhytsky
THE CAUPARATIVE CONTENT OF TRACE ELEMENTS AND HEAVY METALS IN TISSUES CARPS WICH IS RAISED IN DIFFERENT ZONES OF RADIOECOLOGICAL ENVIRONMENT CONTAMINATION
Maintenance of trace elements and heavy metals was explored in organs and fabrics of fish, which were contained in the environmentally clean area of the Yavorivsk district of the Lviv region in fish farm of the Manevichi district of the Volyn region, witch behave to the third area of radioactive contamination.
Стаття надшшла до редакцИ' 14.04.2008
74
