CC BY
162
УДК: 81'367.625.42:61:001.4:611=174
Карбовшк I. В., старший викладач Льв\вський нацюнальнийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологш iмет С.З. Тжицького, Львгв, Украгна ТЕРМ1Н-МЕТАФОРА У СУБМОВ1МЕДИЦИНИ (НА МАТЕР1АЛ1ЛАТИНСЬКИХ АНАТОМ1ЧНИХ ТА КЛ1Н1ЧНИХ
TEPMIHIB)
У cmammi дослгджуеться метафоричный компонент i вихгднг сферы метафоризацИ у клтгчнт та анатом1чшй терм1нологИ. Типи метафор видыяютъся на основi зовтшньо! схожост1 з об'ектами живог i нежывог природы, флорою i фауною. Метафора, завдяки образностг, робитъ абстрактт значения быъш зрозумыими i виявляе зв'язки м1ж реальными об'ектами. Метафорична ном1нац1я забезпечуе фтсащю нових понять, реал1и, процеые, ратше не вгдомих в медицинi, а також переосмислення традицшних термШв.
Ключое1 слова: метафора, клтгчна та анатом1чна терм1нолог1я, види метафор, зовшшня схож1стъ.
УДК: 81'367.625.42:61:001.4:611=174
Карбовник И.В., старший преподаватель Львовский националъныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, Львов, Украина ТЕРМИН-МЕТАФОРА У СУБЯЗЫКЕ МЕДИЦИНЫ (НА МАТЕРИАЛЕ ЛАТИНСКИХ АНАТОМИЧЕСКИХ И КЛИНИЧЕСКИХ ТЕРМИНОВ)
В статье исследуется метафорический компонент, исходные сферы метафоризации в клинической и анатомической терминологии. Типы метафор выделяются на основе внешнего сходства с объектами живой и неживой природы, флорой и фауной. Метафора, благодаря образности, делает абстрактные значения более понятными и выявляет связи между реальными объектами. Метафорическая номинация обеспечивает фиксацию новых понятий, реалий, процессов, раньше не известных в медицине, а также переосмысления традиционных терминов.
Ключевые слова: метафора, анатомическая и клиническая терминология, виды метафор, внешнее сходство.
UDC: 81'367.625.42:61:001.4:611=174
Karbovnik I. V., teacher Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S. Z. Gzhytskiy, Lviv, Ukraine METAPHOR TERM IN MEDICINE SUBLANGUAGE (THE MATERIAL OF LATIN ANATOMICAL AND CLINICAL TERMS)
In the article a metaphorical component is studied on the background of basic spheres of metaphor usage in clinical and anatomical terminology. Types of metaphors are established on the basis of their outer resemblance with the objects of alive and dead nature, flora and fauna. The metaphor, due to its expressiveness, makes abstract meanings more clear and reveals relations among real objects.
©КарбовшкI. В., 2014
258
Metaphorical nomination provides fixation of new concepts, realities and processes not known previously in medicine as well as a rethinking of the traditional terms.
Key words: metaphor, anatomical and clinical terminology, types of metaphors, similarity in appearance.
1нтенсивний розвиток науки i техшки обумовлюе процес розширення словникового складу мови. Так, сучасна наукова термшолопя р1зних галузей знань е одним i3 тих пласпв мови, що найбшьш активно поповнюеться. Особливе мюце в цьому напрямку займае сучасна медична термшолопя, яка формувалася протягом стол1ть i сьогодш продовжуе динам1чно розвиватися, поповнюючись новими термшами. 1нтернацюнальний характер, р1зномашття наукових понять забезпечують постшний дослщницький штерес до ще! термшолопчно! галуз1, визначають напрями дослщжень i pi3Hi теоретичш аспекти вивчення в наукових працях [1;4;5;10].
Актуальшсть роботи полягае в тому, що у нш дослщжуеться метафора як ефективний 3aci6 номшацп у сучаснш медичнш термшологп. Дослщження анатом1чних i клмчних термш1в-метафор дозволяе зробити висновки про загальш тенденци формування науково! термшологи, зокрема у медичнш сфер!. На сьогодшшнш день недостатньо дослщжений структурно-семантичний аспект метафорично! номшаци в анатом!чнш та клмчнш термшологи.
Мета роботи - структурно-семантичний анал1з метафоричних номшацш в анатом1чнш та клмчнш термшологи, виявлення основних вихщних сфер i моделей метафоризаци.
Об'ектом нашого дослщження е метафоричний компонент у анатомо-клмчнш термшологи.
Матер1алом дослщження е анатом1чш та клмчш термши латинського та грецького походження.
Вщомо, що в медицин! з найдавшших чаав i до тепершнього часу використовуються не лише термши з "прямою" номшащею (квал!ф!кативш), але також образш асощативш термши, створеш на основ! метафор. Найчастше вони називають якусь зовшшню рису, наприклад, под!бшсть оргашв людини або патолопчних прояв1в хвороби до представниюв тваринного або рослинного свпу, пор1вняйте: "очне яблуко", "вовча паща", "заяча губа" та ш. 3 точки зору когштивно! лшгвютики таю термши збер1гають закодовану шформацш, яка cboim коршням сягае глибокого минул ого. Одшею з причин виникнення метафорично! номшацп е заборона вивчення будови оргашзму людини, р1зних патолопчних прояв1в, згщно з давшми середньов1чними рел^шними в1руваннями. 3 сучасно! науково! точки зору деяю анатом!чн! та клмчш терм!ни асоц!ативного характеру е фрагментами на!вно! картини св!ту, тобто свщчать про особливост! св!тогляду стародавн!х народ!в. Метафоризац!я -"ментальний процес, що полягае у встановленш в!дношення под!бност! м!ж р!зними реал!ями та проектуванш структур знания з одн!е! сфери в шшу i завершуеться фксащею в мов!..." [6, с. 45].
Основним методом досл!дження анатом!чних i кл!н!чних терммв-метафор залишаеться семантичний анал!з. Такий п!дх!д дозволяе виявити pi3Hi метафоричш модел! термш!в. Компонентами модел! е: 1) вихщна поняттева сфера; 2) нова поняттева сфера; 3) семантико-когштивний формант, який штегруе ц! сфери. Так, серед проанал!зованих нами медичних терм!н!в-метафор вихщною поняттевою сферою найчаст!ше е явища та об'екти неживо! / живо!
259
природи.
До об'ект1в неживо! природи, що пщдаються метафоризаци у медичнш термшологи, належать найменування небесних тш: facies lunaformis -мкяцепод1бне обличчя, атмосферш явища: synchysis scintillans - золотий дощ, елементи ландшафту: lacus lacrimalis - сльозове озерце.
Об'екти живо! природи, яю зазнають метафоризаци, можна розподшити на дв1 групи: представники рослинного свпу та представники тваринного свпу. На основ! першо! групи створюються медичш термши - фпоморфш метафори, представлен! як назвами рослин: hordeolum - ячмшь (на повщ!), зменшувальне вщ лат. hordeum, так i широко поширеними метафоричними номшащями основних частин рослини: radix dentis - кор1нь зуба, rami nervi - гшки нерва, cortex lentis - кора кришталика, stadium alabastri - стад1я бутона, sesamoideus -сезамопод1бний, piriformis - грушепод1бний. Друга група об'ект!в метафоризаци е поняттевою сферою для зооморфних метафор, де наявш окрем! назви тварин: chameleon haematologicum - гематолопчний хамелеон, elephantiasis -елефант1аз, або "слонова хвороба". Найбшьш численними е номшаци частин тша тварин, птах1в, комах, наприклад: auris felis - котяче вухо, crista galli -швнячий гребшець, os leporinum - заячий рот, cornu majus - великий pir, cauda equina - юнський хв!ст, ala nasi - крило носа. Вихщною поняттевою сферою для метафоризаци у галуз! клмчно! термшологи часто виступае антична м1фолопя. 1мена 6oriB (теон1ми) асоц1юються з в1домими м1фолог1чними персонажами, наприклад: caput Medusae - голова медузи, cyclopia - циклошя, facies Sphingis -обличчя сфшкса. Як правило, метафоризащя в1дбуваеться за под1бн1стю зовн1шньо! риси божества та ознаками захворювання людини. Наприклад, голова медузи - це розширення п1дшк1рних вен передньо! черевно! ст1нки, що виконують роль обхщних шлях1в при ускладненн1 в1дтоку кров1 з вор1тно! вени (зм1епод1бне розгалуження вен навколо пупка нагадуе голову м1ф1чного чудовиська Медузи Горгони 3i зм1ями, що звиваються, зам1сть волосся); циклоп1я - це вроджена вада розвитку, яка полягае у наявност1 одного ока, розташованого по середнш л1н11 обличчя (м1ф1чний велетень одноокий Циклоп); обличчя сф1нкса, або симптом маскопод1бного обличчя, вказуе на незворушшсть, характерну для цього м1фолог1чного персонажа.
Фундаментальною ознакою анатом1чно! терм1нолог11, на вщмшу в1д терм1н1в ¿нших медичних галузей, е статичне в1дображення дослщжуваних об'ект1в. Як в1домо, анатом1я розпочиналася з вивчення т1ла мертво! людини (труп, внутр1шн1 органи, окрем1 частини т1ла), отже динам1ка, властива живому оргашзму, залишалася на "перифер1!" тзнання. Метафорична ном1нац1я в анатом1чн1й термшологи спрямована на вид1лення переважно статичних ознак, пов'язаних з будовою людського т1ла: розм1ром, формою, кольором, пропорщями анатом1чних утворень та окремих складових частин.
Наше досл1дження виявило, що до основних вихщних сфер метафоризаци в анатом1чнш терм1нолог1! належать:
• неоргашчний св1т, або елементи ландшафту (об'екти неживо! природи), наприклад: tuberculum inferius - нижн!й горбок, canalis nutricius - поживний канал, nodi promontorii - вузли мису. Под!бн! приклади св!дчать про концептуал!защю людського т!ла/орган!зму як природного об'екта, на функц!онування якого сама людина не може впливати;
• рослинний св!т i окрем! його представники (ф!томорфш метафори), особливо поширен! номшацп основних частин рослини, а також так!, що в!дображають певн! стадп розвитку, наприклад: radix - коршь, bulbus -цибулина, processus - вщросток, cortex - кора, ramus - гшка, folium - лист,
260
fructus - плщ. Под1бне перенесения дозволяе говорити про под1бшсть окремих частин людського оргашзму рослинам, про людину як оргашчну складову едино! б!осистеми;
• тваринний св!т (зооморфн! метафори), представлений переважно ном!нац!ями частин т!ла р!зних вид!в тварин, наприклад: cornu sacralis -крижовий pir, ala vomeris - крило лем!ша, lobus caudatus - хвостова частка, squama frontalis - лобова луска. Серед частин т!ла дом!нують специф!чн! виступи, як! переважно змшюють силует об'екта, отже впливають на загальну зовн!шню будову людського тша, наближають !! до тваринно! под оби: cornu -pir, crista - гребшь, cauda - хв!ст, ala - крило.
Таким чином, вихщними сферами для метафорично! ном!нац!! в анатом!чнш i кл!н!чн!й терм!нолог!! найчастше виступають об'екти живо! та неживо! природи, що позиц!онуе людину, !! т!ло як важливу складову едино! бюсистеми. Сучасний медичний прац!вник мае волод!ти концептуальним апаратом досл!джувано! сфери знань, що забезпечуе профес!йну усшшшсть i досягнення високого р!вня термшолопчно! компетентности
Л1тература
1. Алексеева Л. М. Термин и метафора. - Пермь: Изд-во Пермского университета, 1998. - 250 с.
2. Арутюнова Н. Д. Дискурс. Лингвистический энциклопедический словарь. - М., 1998. - 461 с.
3. Бессонова О. В. Методологический анализ современных теорий метафоры // Интерпретация как историко-научная и методологическая проблема. - Новосибирск : Наука, 1986. - С. 56-64.
4. Дудецкая С. Г. Метафоризация как способ терминообразования (на материале английской терминологии черепно-челюстно-лицевой хирургии и стоматологии): автореф. дисс. ... канд. фил. наук.- Самара, 2007. - 24 с.
5. Загрекова Е. Н. Истоки и развитие российской медицинской терминологии: автореф. дисс. ... канд. филол. наук. - Саратов, 2008. - 23 с.
6. Кравцова Ю. В. Семантико-когштивне моделювання метафоризацп. Мовознавство. - 2011. - №1 - С. 43-54.
7. Лакофф Д., Джонсон М. Метафоры, которыми мы живём. - М. : Эдиториал УРСС, 2004. - 256 с.
8. Лейчик В. М. Терминоведение: предмет, методы, структура. - М.: КомКнига, 2006. - 256 с.
9. Москвин В. П. Русская метафора: очерк семиотической теории. - 3-е изд. - М., 2007. - 182 с.
10. НоводрановаВ. Ф. Именное словообразование в латинском языке и его отражение в терминологии. - М.: Языки славянских культур, 2008. - 323 с.
11. Панасенко Н. И, Топоров Г. Н. Словарь терминов по клинической анатомии. - М.: Медицина, 2008. - 164 с.
12. Покровский В. Энциклопедический словарь медицинских терминов. -М.: Медицина, 2005. - 960 с.
13. Суперанская А. В., Подольская Н. В., Васильева Н. В. Общая терминология: вопросы теории: монография. - М.: УРСС Эдиториал, 2005. -256 с.
14. Черкасов В. Г., Бобрик I. I., Гумшський Ю. И., Ковальчук О. I. М!жнародна анатом!чна термшолопя. - Вшниця: Нова книга, 2010. - 391 с.
Рецензент - к.ф.н., доцент Падура М.Ф.
261
