CC BY
12
УДК 330.3:338.24:303.22:631.1:51-77 JEL: C52; D61; M21
ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДН1 АСПЕКТИ УПРАВЛ1ННЯ ЕФЕКТИВН1СТЮ 1НВЕСТИЦ1Й ПРОМИСЛОВИХ П1ДПРИСМСТВ З ПОЗИЦ1Й СТЕЙКХОЛДЕРСЬКО! ТЕОР11:
СУТН1СТЬ, ПОКАЗНИКИ
®2020 БУРеНН1КОВА Н. В., ЯРМОЛЕНКО В. О., КАВЕЦЬКИЙ В. В.
УДК 330.3:338.24:303.22:631.1:51-77 JEL: C52; D61; M21
Бурсншкова Н. В., Ярмоленко В. О., Кавецький В. В. Теоретико-прикладш аспекти управлшня ефективнiстю iнвестицiй промислових тдприемств з позицiй стейкхолдерськоУ теорп: сутшсть, показники
У статт'1 уточнено та доповнено класифкацю сучасних зацкавлених стор:н (стейкхолдер'в) з виокремленням групи основних внутршшх стейк-холдер'в та окреслено визначення поняття «узгоджена (стратегчна) мета» з вид'шенням локусних (тактичних) ц/лей окремих груп стейкхол-дер'в. П'дкреслено, що функцюнування групи основних внутрШн/х стейкхолдер'в (прац:вник:в промислових тдприемств) мае здшснюватися з урахуванням принципу «золотого перетину» та на конкретному прикладi про'шюстровано практичну реал/зацю цього принципу. В'дзначено, що на пiдприемствi без ефективного процесу утворення ним валового доходу (новоствореноi вартостi) швестици апр^i унеможливлюються. Акцентовано увагу на тому, що ефектившсть взаемоди стейкхолдер'в (зокрема, стосовно нвестицш) можна вимiряти й оцтити за допомо-гою системи показнит складовихрезультативностi на тд(рунт'> моделей Буренн'шовоi (Полщук) - Ярмоленка (для верифiкацi¡моделей за приклад щодо об'екта дослдження обрано процес формування валового доходу реальних промислових тдприемств Вшицько1' областi). Доведено, що таке вимрювання за принципами тр'шлектики сприятиме тдвищенню об(рунтованост'> управлнських ршень, у даному випадку ршень, пов'язаних iз нвести^ями промислових тдприемств як систем на м'жрор'внi з виокремленням приморд'шльних компонент'в такоi системи. На основi використання системного та процесного пiдходiв здшснено рейтингування тдприемств iз визначенням тдприемств-л'дер'в з точки зору ефективностi нвестицй та ККД (коеф^ента корисноiдП) нвестицй улюдський каттал з виокремленням в'дпов'дних компонент'^. Ключов'! слова: тести^я, управлшня, стейкхолдери, компоненти системи, людський каттал, модел> ефективностi Буренниковоi (Полщук) -Ярмоленка.
Табл.: 4. Б'бл.: 26.
Буреннтова Наталiя BiKmopiBHa - доктор економiчних наук, професор, професор кафедри економки тдприемства та виробничого менеджменту Вiнницького нацонального техшчного унверситету (Хмельницьке шосе, 95, Внниця, 21021, Украна) E-mail: [email protected] ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2529-1372 Researcher ID: http://www.researcherid.com/i-8441-2018
Ярмоленко BiKmop Олексйович - доктор ф'вико-математичних наук, доцент (Внниця, Украна)
E-mail: [email protected]
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8550-3998
Researcher ID: http://www.researcherid.com/G-6998-2019
Кавецький Вячеслав Валерйович - старший викладач кафедри економки тдприемства та виробничого менеджменту Вiнницького нацонально-го техшчного ушверситету (Хмельницьке шосе, 95, Внниця, 21021, Украна) E-mail: [email protected]
Researcher ID: http://www.researcherid.com/I-8441-2018
УДК 330.3:338.24:303.22:631.1:51-77 JEL: C52; D61; M21
Буренникова Н. В., Ярмоленко В. А., Кавецкий В. В. Теоретико-прикладные аспекты управления эффективностью инвестиций промышленных
предприятий с позиций стейкхолдерской теории: сущность, показатели
В статье уточнена и дополнена классификация современных заинтересованных сторон (стейкхолдеров) с выделением группы основных внутренних стейкхолдеров и обозначено определение понятия «согласованная (стратегическая) цель» с выделением локусных (тактических) целей отдельных групп стейкхолдеров. Подчеркнуто, что функционирование группы основных внутренних стейкхолдеров (работников промышленных предприятий) должно осуществляться с учетом принципа «золотого сечения» и на конкретном примере проиллюстрирована практическая реализация этого принципа. Отмечено, что на предприятии без эффективного процесса образования им валового дохода (вновь созданной стоимости) инвестиции априори невозможны. Акцентировано внимание на том, что эффективность взаимодействия стейкхолдеров (в частности, относительно инвестиций) можно измерить и оценить с помощью системы показателей составляющих результативности на основе моделей Буренниковой (Полищук) - Ярмоленко (для верификации моделей примером объекта исследования выбран процесс формирования валового дохода реальных промышленных предприятий Винницкой области). Доказано, что такое измерение по принципам триалектики будет способствовать повышению обоснованности управленческих решений, в данном случае решений, связанных с инвестициями промышленных предприятий как систем на микроуровне с выделением примордиальных компонентов такой системы. На основе использования системного и процессного подходов осуществлено рейтингование предприятий с определением предприятий-лидеров с точки зрения эффективности инвестиций и КПД (коэффициента полезного действия) инвестиций в человеческий капитал с выделением соответствующих компонентов.
Ключевые слова: инвестиция, управление, стейкхолдеры, компоненты системы, человеческий капитал, модели эффективности Буренниковой (Полищук) - Ярмоленко. Табл.: 4. Библ.: 26.
Буренникова Наталия Викторовна - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры экономики предприятия и производственного менеджмента Винницкого национального технического университета (Хмельницкое шоссе, 95, Винница, 21021, Украина) E-mail: [email protected]
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2529-1372 Researcher ID: http://www.researcherid.com/i-8441-2018
Ярмоленко Виктор Алексеевич - доктор физико-математических наук, доцент (Винница, Украина)
E-mail: [email protected]
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8550-3998
Researcher ID: http://www.researcherid.com/G-6998-2019
Кавецкий Вячеслав Валерьевич - старший преподаватель кафедры экономики предприятия и производственного менеджмента Винницкого национального технического университета (Хмельницкое шоссе, 95, Винница, 21021, Украина) E-mail: [email protected]
Researcher ID: http://www.researcherid.com/I-8441-2018
UDC 330.3:338.24:303.22:631.1:51-77 JEL: C52; D61; M21
Burennikova N. V., Yarmolenko V. О., Kavetskiy V. V. The Theoretical and Applied Aspects of the Management of Efficiency of the Industrial Enterprises' Investments from the Standpoint of the Stakeholder Theory: Essence, Indicators
The article improves and complements the classification of modern stakeholders with the selection of a group of main internal stakeholders and specifies the definition of the concept of «agreed (strategic) goal» with the selection of locus (tactical) goals of individual groups of stakeholders. It is underlined that the functional activity of the group of main internal stakeholders (workers of industrial enterprises) should be carried out in accordance with the principle of the «golden section», using a concrete example the practical implementation to have this principle illustrated. It is noted that in the enterprise without an effective process of creation of its gross income (newly created value) investments are impossible a priori. It is emphasized that the efficiency of interaction of stakeholders (in particular, with regard to investments) can be measured and evaluated by a system of indicators of the performance constituents based on the Burennikova (Polishchuk) - Yarmolenko models (the process of generating gross income for real industrial enterprises in the Vinnytsya region has been chosen as an example of the research object for verification of the models). It is proved that such a measurement on the principles of trialectics will help to increase the validity of managerial decisions, in this case, decisions related to the industrial enterprises' investments as systems at micro-level with the allocation of primordial components of such a system. Based on the use of systemic and process approaches, enterprises have been rated, with the identification of enterprises-leaders in terms of investment efficiency and efficiency coefficient of investments in human capital with allocating the appropriate components. Keywords: investment, management, stakeholders, system components, human capital, efficiency models of Burennikova (Polishchuk) - Yarmolenko. Tabl.: 4. Bibl.: 26.
Burennikova Natalia V. - D. Sc. (Economics), Professor, Professor of the Department of Enterprise Economics and Production Management, Vinnytsia National
Technical University (95 Khmelnytske Shose, Vinnytsia, 21021, Ukraine)
E-mail: [email protected]
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2529-1372
Researcher ID: http://www.researcherid.com/i-8441-2018
Yarmolenko Viktor О. - D. Sc. (Physics and Mathematics), Associate Professor (Vinnytsia, Ukraine)
E-mail: [email protected]
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8550-3998
Researcher ID: http://www.researcherid.com/G-6998-2019
Kavetskiy Vyacheslav V. - Senior Lecturer of the Department of Enterprise Economics and Production Management, Vinnytsia National Technical University (95 Khmelnytske Shose, Vinnytsia, 21021, Ukraine) E-mail: [email protected]
Researcher ID: http://www.researcherid.com/I-8441-2018
Удосконалювання управлшня ефектившстю або, навпаки, здатна в^чувати на co6i вплив в^д дiяль-швестицш, як визначають напрям розвитку носп оргашзаци, П продукци або послуг i пов'язаних з
шдприемства, е нагальною проблемою сьо- цим дш» [2; 3].
годення. Саме ефективш швестици (в^д латинського Актуальшсть досл^дження полягае не сткьки в
«invest», що означае «вкладати») сприяють конку- уточненш термша «стейкхолдер» чи в певному вдо-
рентоспроможносп виробництва, його модершзаци, сконаленш класифшацш груп стейкхолдерiв, сккьки
економiчному зростанню, шдвищенню показнишв в обгрунтуванш думки про те, що взаемов^дносини
дiяльностi промислових шдприемств, на яких ви- (як е в^дпов^дними процесами) мiж цими групами
робляють продукцш з високою доданою варпстю. можна описати ккьшсно i про те, що система показ-
Деяк науковщ вважають швестици ресурсом тд- нийв для обчислення ефективносп швестицш кнуе.
приемства, виокремлюючи при цьому групи ресурав Щею системою показниюв е комплекс моделей скла-
залежно в^д видiв дiяльностi шдприемства (ресурси, дових результативност будь-якого процесу авторiв
що обслуговують операцшну, фшансову, швестицш- Буреншково! (Полщук) - Ярмоленка. Викликають
ну дiяльнiсть [1, с. 15]. защкавлешсть i потребують спещального вивчення
У процеа дiяльностi та управлшня нею шдпри- прикладш аспекти застосування згаданих моделей
емства взаемодготь з багатьма защкавленими сторо- при прийнятт управлшських ршень стосовно ефек-
нами - стейкхолдерами, котрими вважають за Стан- тивносп швестицш промислових (зокрема, маши-
дартом ISO 26000 «оаб або групи оаб, защкавлених нобудiвних) шдприемств. Необх^дшсть управлшня
у будь-яких ршеннях або дiяльностi оргашзаци» чи згаданою ефектившстю випливае iз сутносп дiяль-
шд котрими за Стандартом AA1000SES мають на ува- носп (бажано, щоб ш була притаманна певна едшсть
зi «групу, що може впливати на дiяльнiсть оргашзаци та шдпорядковашсть загальнш меп, щоб вона була
стльною, спрямованою на узгоджену мiж групами стейкхолдерiв мету) велико! ккькосп защкавлених CTopiH; таке управлiння мае передбачати розробку та реалiзацiю на практищ цiлiсноi, узгоджено1 (впоряд-ковано1) системи впливу на компоненти системи з метою виконання нею (системою) належних функцш.
Bекономiчнш наущ через наявшсть велико! кiлькостi наукових шкiл i досi iснуе онтолопч-на невизначенють. Як вiдомо, саме онтологiчнi наративи економiчноi науки окреслюють ii предмет-не поле, визначають понятiйно-категорiальнi аспек-ти тощо. У цьому контекст в структурi цiлей рiзних груп стейкхолдерiв, наприклад у сферичнiй онтологй, можна виокремити ядро та периферш та/або серед-овище; в осьовш онтологй - вiсь i вкгалуження; у ша-ровiй онтологй - глибинний шар i поверхневi шари; у мережевiй онтологй' - вузол i локус (лат. locus -мюце). Зокрема, у мережевiй економiчнiй онтологй' можна вести мову про деккька вузлових початкiв (компонент) системи, навколо яких групуються ло-кусш (тактичнi) цiлi, принципи, функци тощо. Бажано виокремити узгоджену (загальну, стратегiчну) мiж рiзними зацiкавленими сторонами мету. Узгодженою метою (котра за законом в^повкност виробничих систем цкям, як перед ними поставленi, стае базис-ною стратегiчною ц1ллю ус1х груп стейкхолдерiв; за цим законом функцюнування системи, пiдсистем i компонент системи ощнюеться ступiнь досягнення стратегiчноi мети) вважатимемо так званий аку-мулятор уах прогресивних тактичних (локусних) щлей защкавлених сторш (стейкхолдерiв), рушш економжи, котрий спрямовуеться в перспективне майбутне (визначае футуролопчний вектор розви-тку економки). Вона становить тдгрунтя управлш-ня економжою як системи, визначае його теоретичш засади. У цьому контекста важливим стае виокрем-лення в^повкних компоненпв системи.
Категор1я управлшня, ii елементи формувалися протягом тривалого часу в процеа еволюци фкософ-сько'1 та економiчноi думки, зазнавали багато змш у пiдходах i розумiнь у трактуваннях, щоразу управлш-ню як категори надавалося все бкьше функцiй та чи-кост! Потреба в управлiннi, тобто в необх^дносп при-йняття того чи шшого рiшення, виникае, як вважае, наприклад, В. О. Василенко, ткьки при виникненш проблеми [4]. Проблема в загальному випадку визна-чаеться двома станами - бажаним i фактичним. Неу-згодженiсть мiж цими станами визначае необх^нють вироблення управлшського рiшення чи керуючого впливу з метою приведення фактичного стану сис-теми до бажаного. Управлшням вважають цкеспря-мований вплив на об'ект iз метою змши його стану чи поведшки у зв'язку зi змiнами обставин [5, с. 10]. У нашому випадку управлшням будемо вважати та-кий особливий вид д1яльносп, котрий сприяе досяг-ненню узгоджених (стратепчних) цiлей защкавлених
сторш стосовно швестицш, пiдтримуючи цiлiснiсть 1хн1х взаeмодiй як системи, гхне рацiональне функцю-нування та розвиток цих взаемодш i взаeмовiдносин. Також вважатимемо управлiння певним мехашзмом для досягнення стратегiчноi (узгоджено1') та тактичних (локусних) цкей (у даному випадку досягнення певного рiвня ефективност1 швестицш).
Бажано, щоб процес узгодженост протiкав зпд-но iз законом «золото'1 пропорци» чи «золотого перетину». В^домим е той факт, що система, яка розвива-еться за згаданим законом, матиме стшк функцюну-вання та розвиток. Управлшня в такому контекст мае сприяти формуванню правильних пропорцш та оптимальному стввкношенню компоненпв системи, яка розглядаеться. Знання та застосування цього й шших закошв розвитку компонентiв системи та системи в цкому забезпечуватимуть ефективне функцюнування тдприемства як виробничо1 системи.
Доповнити та конкретизувати дго закону «золотого перетину» й шших закошв функцюнування промислового шдприемства як виробничоi системи мають корелятивш закономiрностi, серед яких: в^д-повiднiсть оргашзаци виробництва 11 ц1лям; вкповк-шсть форм i методiв органiзацГi виробництва рiвню розвитку його матерiально-технiчноi бази шдприемства; вкпов!дшсть органiзацГi виробництва конкрет-ним виробничо-технiчним умовам; вкповкнють мiж рiвнем органiзацГi виробництва та системою управлшня; еволющя форм i методiв органiзацГi виробництва адекватно до основних тенденцш економiчного розвитку [6].
Управлiння ефективнiстю швестицш промисло-вих пiдприемств мае розглядатися з позицш як системного тдходу (коли дослiджуеться функ-цiонування якоьнебудь системи в ц1лому без концен-траци уваги на 11 окремих частинах), так i з позицш окремих вкпов^них складових (компонентiв, еле-ментiв, частин) тако'1 системи. При цьому виникае не-обхiднiсть розроблювання й удосконалювання методики вимiрювання та оцiнювання ефективностi швестицш, без яких функцiонування пiдприемства (котре е системою на мiкрорiвнi, що складаеться iз певних компонентiв, серед яких е примордiальнi, первиннi) та його розвиток певною мiрою унеможливлюються. Така методика, на нашу думку, може грунтуватися на моделях складових ефективност та результативносп Буреннiковоi (Полщук) - Ярмоленка.
Уже понад 80 роив (починаючи з 30-х роив ХХ ст.) як окремий науковий напрям досл^жень стратепчного менеджменту кнуе стейкхолдерська теорiя, а прикладнi аспекти стосовно взаемовкно-син у процеа функцюнування стейкхолдерiв е мало-дослкженими. Сучаснi науковцi та практики продо-вжують дотримуватися думки про те, що як власне вкносини мiж окремими групами стейкхолдерiв, так i ефективнiсть взаемних вiдносин мiж ними ккь-
кгсному вимiрюванню не пiдлягають, продовжуючи використовувати на практищ т1льки eKcnepTHi ме-тоди та/або нечГтку логiку. Хоча i Ti, й iншi (теоретики i практики) наголошують як на теоретичнш, так i на прикладнш значyщостi стейкхолдерсько! теорГ! в економщ пiдприeмств i стратегiчномy менеджмент при прийнятт yправлiнських рiшень. Зокрема, автор Л. В. Гаценко зазначае, що «...поняття «стейкхолдери» е основним у теорГ! зацiкавлених сторiн». Уперше тер-мiн «стейкхолдери» (stakeholders) був використаний у працях наyковцiв Стенфордського науково-достд-ного iнститyтy в 1963 р., але широкого застосування набув лише в 1990-ri рр. Саме тодГ в 1984 р. з'явилася праця Р. Е. Фрiмена «Стратепчний менеджмент: стейк-холдерський пiдхiд» як повномасштабна та розгорну-та стейкхолдерська теорiя. Науковець запропонував визначення стейкхолдерiв, яке е актуальним i ниш в економiчномy свiтi, вiдповiдно до якого це «будь-яка група або шдивГдуум, якi можуть впливати або на яких може впливати досягнення оргашзащею свое! мети...» [7, с. 157]. ТеорЦ стейкхолдерiв присвятили сво! науко-вi працi К. Белоусов [8], П. Данселмi [9], Т. Дональдсон i Л. Престон [10], Н. Краснокутська та Я. Ришкова[11], Л. Дональдсон i Дж. Девк [12], Р. Фрiмен [13] та ш.
Дослiдження взаемовiдносин мiж окремими групами стейкходдерiв вказало на те, що узгодження таких вГдносин потребуе вГдповГдних iнвестицiй. Тут доц1льно згадати таких авторiв, як Н. Брюховецька [14], А. Землянкш [15], О. Ляшенко [16] та iн. Однак питання управлшня ефективнiстю iнвестицiй у кон-текстi стейкхолдерсько! теорГ! залишаються поза ува-гою вГтчизняних i зарyбiжних наyковцiв i практикiв.
Метою статп е розкриття та реалiзацiя на прак-тицГ методики управлшня ефектившстю iнвестицiй промислового пiдприемства як системи на мшро-рГвнГ з позицш стейкхолдерсько! теорГ! на основГ по-казникiв складових частин результативносп кожно! компоненти зазначено! системи.
Hеоднозначнiсть у трактyваннi сутносп по-няття може призвести до неточних або хиб-них висновшв як у теоретичних, так i прак-тичних дослiдженнях. У цьому контекст, погоджу-ючись Гз думкою Л. Гаценко (яка посилаеться на вГд-повгдш класифкаци Р. Е. ФрГмена, Дж. Ньюбоулда та Дж. Луффмана), конкретизуемо, що стейкхолдерами (защкавленими сторонами) вважають акцГонерГв шд-приемства; покупщв продукцГ! цього пГдприемства; постачальнишв ресурсГв; службовщв та працГвникГв, як безпосередньо працюють на пГдприемствГ (зокрема, ту частину, яка защкавлена в досягненш його щ-лей); мГсцеве спГвтовариство; рГзнГ широкГ суспгльш групи; державу. бдиного перелГку стейкхолдерГв не Гснуе, вони рГзняться залежно вГд галузГ, мГсця роз-ташування та сфери дГяльностГ пГдприемства тощо. Серед рГзноманГтних груп зацГкавлених сторш ви-окремимо основних (тих, хто безпосередньо бере
участь у bmpo6hm^bí продукци) внутрштх (тих, хто здшснюе та вiдповiдним чином пов'язуе свою дь яльнiсть Í3 пiдприeмством: пращвниюв, акцiонерiв) стейкхолдерiв. Дiяльнiсть цiei та шших груп стейк-холдерiв потребуе в^пов^них iнвестицiй у ресурси (матерiальнi, трудовi та íh.), у процеси виробництва та управлшня з метою одержання новоствореноi вартост тощо. 1нвестици мають бути ефективни-ми, приводити до узгоджено! (стратегiчноi) в^по-в^ним чином мiж певними групами стейкхолдерiв мети. Як вiдомо, з плином часу умови (внутршш та зовншш обставини) функцiонування стейкхолдерiв змiнюються. Вплив зовншнього середовища форму-ють полiтика, екологiя тощо. Внутрштми умовами (факторами, резервами) е оргашзацшш, матерiаль-hí та íh. Спроможнiсть промислових шдприемств функцiонувати та розвиватися, тобто змшюватися з плином часу, пiдпорядковуеться так званому закону еластичност (оперативноi та стратегiчноi; перша з них забезпечуеться внутршшми умовами, резервами шдприемства як виробничо'1' системи, а друга - замь ною обладнання, переподготовкою кадрiв тощо).
Стосовно ефективност iнвестицiй основних внутрiшнiх груп стейкхолдерiв вiдзначимо таке. На думку А. Череп [17, с. 601], певш ре-комендаци щодо використання показнишв для ощн-ки ефективностi дiяльностi пiдприемства взагалi можна знайти в американському стандарт управлш-ського облшу «Вимiрювання ефективностi тдприем-ства» (Statement on Management Accounting «Measuring entity performance»; SMA 4D), котрий грунтуеться на розрахунку фшансових показникiв (чистого при-бутку, грошових потокiв, рентабельностi iнвестицiй та íh.). Широкого розповсюдження, як зазначае далi А. Череп, набула розроблена професорами Гарвард-сько'1 школи економiки Р. Капланом i Д. Нортоном методика ощнки ефективност пiдприемства на основi збалансовано! системи показникiв (BSC), яка перед-бачае чотири напрямки ощнки ефективност: ринок i ^енти, фшанси, бiзнес-процеси, навчання та роз-виток. Автор вбачае доц1льним включати до ощню-вання ефективностi вимоги вах зацiкавлених сторiн, хоча шдкреслюе, що вiдношення мiж ними неможли-во описати кiлькiсно [17, с. 602]. Цшавими е шдходи деяких авторiв, зокрема Г. Партин [18], до ккьшсного оцiнювання iнтересiв стейкхолдерiв щодо дiяльностi пiдприемства та ix внескiв у цю дiяльнiсть (хоча до-сить штучним i необгрунтованим вбачаеться застосування для ощнювання iнтересiв i внескiв шдпри-емства та стейкxолдерiв за трьома найважлившими показниками, якi авторами вважаються найважливь шими без пояснення, якими саме). Ц автори як íh-струментарш у дослiдженняx знову ж таки викорис-товували нечiтку логiку та експертш методи.
Критерiем ефективностi функщонування шд-приемства як економiчноi системи, наприклад, Л. Глу-
бш вважае реалiзацiю економiчних iнтересiв через ринковi вiдносини стейкхолдерiв задля досягнення конкретно сформульованих ними цкей [19]. Автор вказуе на три мети стейкхолдерiв: «...для вироб-ника - шдвищення економiчноi ефективностi; для споживача - шдвищення сощальних стандартiв, для держави - досягнення спкьно! ди вс1х структурних елементiв як едино! системи, що матиме позитивний вплив на показники ii функцiонування» [19, с. 172]. Погоджуючись iз авторами [19; 20], шдкреслимо, що тут простежуються принципи трiалектики, яка, ^м двох елементiв (протилежностей), передбачае наяв-нiсть третього сполучного елементу i в такий спосiб усезагальнiсть закону едност протирiч розгляда-еться як певна трiада. «Трiалектика е фкософським методом i теорiею пiзнання гармоншного розвитку, тобто на змiну дiалектицi протирiч приходить трiа-лектика однорiч, бо трактуе розвиток як виршення протилежностей шляхом створення «нового», що е гармонiйним синтезом протилежностей, якi мають бути виршеними» [19, с. 172].
На нашу думку, ефектившсть взаемоди стейк-холдерiв можна вимiряти й ощнити за допо-могою системи показнишв складових резуль-тативностi на шдгрунп моделей Буреннiковоí (По-лщук) - Ярмоленка. Таке вимiрювання сприятиме шдвищенню обгрунтованостi управлiнських рiшень, у даному випадку ршень, пов'язаних iз iнвестицiями промислових пiдприемств як систем на мiкрорiвнi з виокремленням компоненпв тако! системи. При цьо-му «.компонентом системи, шдсистемою (subsystem) називатимемо будь-який елемент, який входить у склад системи як множини найпростших частин довкьно! природи, неподкьних з огляду виршення конкретно! задачi та закономiрно пов'язаних мiж собою. Складну систему можна розбити на елементи (компоненти) рiзними способами залежно вiд мети до^дження. Компоненти системи володiють влас-тивостями системи, забезпечують функцiонування системи та шнування !i головних властивостей...» [21]. Важливим е виокремлення серед них примор-дiальних (первинних) компонент (лат. primordialis; primordium - початок, походження).
У наших дослкженнях, як завжди [22], насмд-ком процесу вважатимемо продукти цього процесу: продукт як користь - чистий наслдок процесу, продукт як втрати (втрачений наслдок процесу), загаль-ний продукт (сукупний наслкок процесу як з позицш користi, так i з позицш втрат); масштабний продукт у виглядi продукту як користi та пе! частини продукту як втрат, котра пропорцшна частцi продукту як ко-ристi в загальному продуктi (цей продукт характери-зуе масштаб процесу - зв^дси i походить його назва).
Показники як шдикатори дiевостi процесу мають такий вигляд: V - показник загального продукту процесу; Z - показник його продукту як затрат;
G = (V - 2) е показником продукту як вигоди (корис-й) процесу; Е = V / 2 - показник ефективносп процесу як в^ношення показнишв загального продукту V i продукту як затрат 2 (яйсна складова результатив-ност процесу); К = (О + 2 • С / V) - показник масштабного продукту процесу (ккьшсна складова показника результативносп процесу); Я = К• Е = К• V/ 2 = О • V (1 + V / 2) е показником результативносп процесу як добутку показника К масштабного продукту процесу на показник Е його ефективность Це знайшло в^до-браження в наших публшащях [21-24 тощо].
Застосування на практищ складових результа-тивностi певного процесу на основi моделюван-ня залежить вк особливостей цього процесу i потребуе спецiального розгляду, котрий пов'язуеться з1 своерiдностями вимiрювання продуктiв процесу. За допомогою показникiв вкпов^них продуктiв можна виразити показники складових результативносп процесу, кожний iз яких мiстить як кiлькiсну, так i якiсну складовi. Сукупнiсть взаемопов'язаних показнишв складових результативностi процесу в моделях Бу-реннiковоi (Полiщук) - Ярмоленка, запропоновану в роботах [21-24 та шших], е складовою частиною концептуального мехашзму SEE-управлiння процесами (у тому числ^ пов'язаними iз взаемовiдносинами мiж окремими групами стейкхолдерiв) функцiонування складних систем (котрими е промисловi пiдприем-ства, зокрема шдприемства машинобудування).
Для верифiкацii моделей за приклад щодо об'екта дослiдження обираемо процеси формування та розпоЫлу валового доходу такого, за нашою кла-сифкащею, основного стейкхолдера (з його пращв-никами, акцiонерами тощо та взаемовкносинами м1ж ними), як промислове (машинобудiвне) пiдприемство; пiдпроцес його виробничо'! дiяльностi е основним, внутрiшнiм, таким, котрий формуе новостворену вар-псть. Процес формування валового доходу шдприемства е базовим для утворення валового регюнального продукту та ВВП краши. Своею чергою, базовим, при-мордiальним для зазначеного вище процесу е процес пращ (процес задшння у виробництво людського та ш. капiталiв). Вiдзначимо, що пiд термшом «людський капiтал» вважатимемо такий, котрий вiдрiзняеть-ся за змiстовим наповненням вiд термiнiв «робоча сила», «людський фактор», «трудовi ресурси», «тру-довий потенщал» тощо. Погоджуючись iз думкою Д. П. Мельничук [25, с. 238], тд людським кашталом розумiтимемо «.економiчний актив, що формуеть-ся в результат швестицш шляхом набуття знань та доц1льно! видозмiни продуктивних спроможностей шдивка (трудового колективу, суспкьства в ц1лому) та е формою представлення останнк у ходi трудово! дiяльностi, яка забезпечуе певний дохк учасникам iнвестицiйно-виробничого процесу». Як далi зазначае цей самий автор [25, с. 213], шнуе суттева рiзниця мiж поняттями «людський каттал пiдприемства» та
«людськии каштал кра1ни»; «...якщо у першому ви-падку суб'ектами соцiально-трудових в^носин висту-пають усi учасники розподку отриманого доходу, то у другому - на конкретний момент часу - лише части-на з рецишенпв останнього, а тому отриманий дохк розпод1лятиметься принципово iншим чином, у тому числ^ через систему сощального захисту населення». Цiкавою i доречною е думка цього ж автора про те, що «...як помилково стверджувати, що дохiд на люд-ський капiтал повинен визначатися не ринковою вар-тiстю (як вкображенням цiнностi) його складових, а обсягами витрачених на 1х формування ресурав, так неправомiрно й вважати, що обсяги людського каш-талу можна оцiнити, виходячи з визначення вкповк-них обсягiв iнвестування. Для ощнювання людського капiталу необхiдно скористатися принципово шшим iнструментарiем» [25, с. 62]. Таким iнструментарiем може служити комплекс авторських моделей складо-вих результативносп [22; 23].
Вважаемо, що розподк новостворено1 вартостi (валового доходу тощо) мiж власником засобiв виробництва та власником людського кашталу мае вкбуватися на принципах взаемоди не ткьки, як зазначае Д. П. Мельничук, «двох в1льних агентiв ринково1 економши», а й iз урахуванням тактичних щлей ус1х стеИкхолдерiв, задiяних у процес функщ-онування пiдприемства як виробничо! системи. Шд-креслимо, що ткьки тодi «...виникатимуть пiдстави для розподщ новостворено'1 вартостi у вкповкносп до персонального внеску кожно! iз сторiн у загальний результат» [25, с. 62]. На нашу думку, доцкьним тут е застосування категори та вкповкних моделей складових результативност й ефективностi (як яшсно! складово! результативностi) процесiв формування та розподку валового доходу промислового шдприем-ства як системи на мiкрорiвнi iз iдентифiкацiею пев-них компонент ще! системи.
Маемо погодитись iз В. П. Антонюк [26, с. 64], що до джерел формування швестицш у розвиток людського капталу слк взнести: кошти населення, як спрямовуються у сферу освiти, здоров'я та культурного розвитку; кошти шдприемств, як спрямовуються на подготовку та перепiдготовку кадрiв, сощ-альний розвиток персоналу; бюджетнi кошти - витра-ти держави на фшансування освiти, охорони здоров'я, культурного розвитку, шформацшного забезпечення.
Формуванню правильних пропорцш i оптимальному сшввкношенню мiж компонентами системи, що забезпечить побудову «Одеально!» моделi функщонування та розвитку пiдприемства як виробничо! системи, сприяе «закон золотого перетину». Сшвв^дношення золотого перетину (0,618 + 0,382 = 1) доцкьно приймати критерiем ефективност стiИкого розвитку та функщонування шдприемства. Це озна-чае, що у стiИкiИ економiчнiй системi пiдприемства частка органiзованостi та впорядкованост повинна
складати не менше 0,618 (61,8%), а частка кризових явищ не мае перевищувати 0,382 (38,2%). При такому сшввОдношенш економiчна система пiдприемства зберiгае достатш керованiсть i стiИкiсть. Зазначене стосуеться И ефективносп iнвестицiИ на шдприем-ствi як системi на мiкрорiвнi.
На пiдприемствi без ефективного процесу утворення ним валового доходу (новоство-рено! вартостi) швестици апрiорi унемож-ливлюються. Як зазначалося вище, для верифшаци моделей за приклад щодо об'екта дослiдження ви-бираемо процес формування валового доходу як шд-процес його виробничо! дiяльностi, котрий, як ведомо, е процесом пращ та формуе частину створення валово! додано! вартостi (ВДВ) регюну, кра!ни. Вiн характеризуеться матерiальними И амортизащйними затратами. Визначивши зазначений процес як об'ект дослкження, розглядатимемо процес формування валового доходу п'ятьох провкних шдприемств ма-шинобудування А, В, Д, Е, Ж. У силу конфкенцш-ност iнформацГ! за статтею 21 Закону Укра!ни «Про державну статистику» конкретизащю певних статис-тичних даних кожного з цих шдприемств ми не нада-емо. Тим не менш, зазначимо, що такими шдприем-ствами е: ПрАТ «Вшницький дослiдниИ завод», ПрАТ «КалинiвськиИ машинобудiвний завод»; ПрАТ «Бар-ський машинобудiвний завод», ПрАТ «ВiнницькиИ завод «МАЯК», ТОВ «Брацлав». КонфiденцiИнiсть забезпечено за допомогою жеребкування щодо цих пiдприемств. У табл. 1 наведено щорiчнi значення показникiв виробничо! дiяльностi вказаних шдприемств за 2014-2018 рр., розраховаш авторами як се-реднi арифметичш У табл. 2 подано значення певних показнишв цих шдприемств та загальносередш значення показникiв цих шдприемств (ЗСЗ) за перюд 2014-2018 рр., як також обчислено авторами за да-ними табл. 1 як середш арифметичнi. Для досягнення мети нашого дослiдження при аналiзi ефективностi процесу утворення валового доходу та ЗСЗ об'екпв А, В, Д, Е, Ж застосуемо спочатку авторську методику виокремлення шдприемств групи лiдерiв вк ус1х шших пiдприемств.
Порiвнюючи данi табл. 2, знаходимо, що за по-казниками ефективносп отримання валового доходу шдприемства утворюють такий ряд: В, Ж, Е, А, Д (вк бкьшого значення до меншого), причому першi два пiдприемства мають показники ефективносп, якi е б1льшими за середш значення.
Табл. 3 характеризуе середньорiчнi значення показнишв ефективностi виробничо! дiяльностi шд-приемств А, В, Д, Е, Ж i загальносереднi значення за-значених показникiв цих шдприемств (ЗСЗ) за перь од 2014-2018 рр. У табл. 4 воображено показники ефективносп функцiонування компонент учасниюв виробництва щодо людського капiталу (при цьому враховано, що матерiально-грошовi компоненти у виглядi витрат пiдприемств е вигодою (доходом)
Показники виробничоУ дiяльностi шдприсмств за 2014-2018 рр.
Показник Р1к Середш
2014 2015 2016 2017 2018
П'дприемство А
1. Чистий дохщ вщ реалвацп продукцп, тис. грн 1б579 17407 2509б 440б9 44505 29531,2
2. Матершьш затрати та амортизацт, тис. грн 118б1 11б53 22424 24842 33422 20840,4
3. Витрати на оплату прац1 та вщрахування на соц1-альн1 заходи, тис. грн 3120 3279 3380 5548 7750 4б15,4
4. Середньормна чисельшсть прац1вник1в, оаб 90 80 83 77 78 81,б
5. Валовий дохщ 4718 5754 2б72 19227 11083 8б90,8
б. Середня частка витрат на оплату прац1 та вщрахування на соцшьш заходи у валовому доход! 0,5310б7
П'дприемство В
1. Чистий дохщ вщ реалвацп продукцп, тис. грн 4958б 9б78б 74478 1б47б7 18б037 114330,8
2. Матершьш затрати та амортизацт, тис. грн 28259 515б3 53385 90бб4 149373 74б48,8
3. Витрати на оплату прац1 та вщрахування на соцн альш заходи, тис. грн 12б4б 15509 187бб 31121 42087 24025,8
4 . Середньормна чисельшсть працвниш, ос1б 385 344 3б8 383 39б 375,2
5. Валовий дохщ 21327 45223 21093 74103 3ббб4 39б82
б. Середня частка витрат на оплату прац1 та вщрахування на соцшьш заходи у валовому доход! 0,б054б
П'дприемство Д
1. Чистий дохщ вщ реалвацп продукцп, тис. грн 9б084 120475 128701 141782 157979 129004,2
2. Матершьш затрати та амортизацт, тис. грн б34б1 87082 884б0 108417 122811 9404б,2
3. Витрати на оплату прац1 та вщрахування на соцн альш заходи, тис. грн 18058 21744 22705 28720 34801 25205,б
4. Середньормна чисельшсть працгёниш, ос1б 427 420 389 354 320 382
5. Валовий дохщ 32б23 33393 40241 333б5 351б8 34958
б. Середня частка витрат на оплату прац1 та вщрахування на соцшьш заходи у валовому доход! 0,721025
П'дприемство Е
1. Чистий дохщ вщ реалвацп продукцп, тис. грн 18б400 244270 29б312 311874 382858 284342,8
2. Матершьш затрати та амортизацт, тис. грн 102944 172202 200542 243811 279980 199895,8
3. Витрати на оплату прац1 та вщрахування на соцн альш заходи, тис. грн 42971 50548 59809 б8930 80013 б0454,2
4. Середньормна чисельшсть прац1вник1в, оаб 781 790 794 705 582 730,4
5. Валовий дохщ 8345б 720б8 95770 б80б3 102878 84447
б. Середня частка витрат на оплату прац1 та вщрахування на соцшьш заходи у валовому доход! 0,715883
П'дприемство Ж
1. Чистий дохщ вщ реалвацп продукцп 20099 29199 47111 4353б 43903 3б7б9,б
2. Матершьш затрати та амортизацт, тис. грн 14025 19533 30829 27321 30б31 244б7,8
3. Витрати на оплату прац та вщрахування на соцн альн1 заходи, тис. грн 5488 б474 бб19 80б2 12379 7804,4
4. Середньормна чисельшсть працгёниш, ос1б 1б5 157 1б2 130 131 149
5. Валовий дохщ б074 9ббб 1б282 1б215 13272 12302,8
б. Середня частка витрат на оплату прац1 та вщрахування на соцшьш заходи у валовому доход! 0,б34370
<
т I—
о
со
о_ 1=
<
о
<
2 ш
Джерело: розраховано авторами за даними глдприемств.
Середньорiчнi значення показнимв виробничоУ дiяльностi тдприсмств А, В, Д, Е, Ж i загальносереднi значення показнимв цих пiдприcмств (ЗСЗ) за перiод 2014-2018 рр.
Показник Пiдприcмство ЗСЗ
А В Д Е Ж
1. Чистий дохгд вгд реалГзацГГ продукцГГ (V) 29531,2 114330,8 129004,2 284342,8 36769,6 118795,72
2. Матергальнг затрати та амортизацгя, тис. грн (I) 20840,4 74648,8 94046,2 199895,8 24467,8 82779,8
3. Витрати на оплату працг та вгдрахування на соцг-альнг заходи, тис. грн 4615,4 24025,8 25205,6 60454,2 7804,4 24421,08
4. Середньоргчна чисель-нгсть працгвникгв, осгб 81,6 375,2 382 730,4 149 343,64
5. Валовий дохгд (в) 8690,8 39682 34958 84447 12302,6 36016,08
6. Частка витрат на оплату працг та вгдрахування на соцгальнг заходи у валовому доходг 0,531067 (5) 0,60546 (4) 0,721025 (1) 0,715883 (2) 0,634360 (3) 0,67806035
Прим1тки: V - показники чистого доходу вщ реалiзацií продукцГГ; I - показники матерiальних затрат i амортизацГГ; О, = (V - I) - показ-ники валового доходу. У дужках зазначено ранги показниш пГдприемств. Джерело: розраховано авторами за даними табл. 1 на основГ [21].
Таблиця 3
Середньорiчнi значення показнимв ефективностi формування валового доходу тдприсмств А, В, Д, Е, Ж та Тхш загальносереднi значення (ЗСЗ) за перюд 2014-2018 рр.
Показник Пщприсмство ЗСЗ
А В Д Е Ж
1. г = z¡ / V 0,705708 (2) 0,652919 (4) 0,729017 (1) 0,703010 (3) 0,665436 (5) 0,691218
2. g¡ = О, /V =п 0,294292 (4) 0,347081 (1) 0,270983 (5) 0,296990 (3) 0,334564 (2) 0,308782
3. Е = V /1, = 1/г, 1,417017 (4) 1,531583 (1) 1,371711 (5) 1,422455 (3) 1,502775 (2) 1,4491082
4. Еь =,/О,/1, =Л/gi /г, 0,645768 (4) 0,729097 (1) 0,609681 (5) 0,649965 (3) 0,709089 (2) 0,66872
Примаки: V - показники чистого доходу вщ реалГзацГГ продукцГГ; I - показники матерГальних затрат Г амортизацГГ; & = (V - I) -показники валового доходу; ^ = I / V, g¡ = О, / V - частки продуктГв як витрат Г вигоди у вщповщному чистому доходГ вГд реалГзацГГ продукцГГ' тдприемства вГдповГдно; & / V = г\, - коефщенти корисноГ дГГ (ККД) процесу формування валового доходу; Е = V / I = 1 / г,, Ец =^О¡/1 = л/g¡7z~' - показники ефективностГ процесу формування валового доходу пГдприемств з точки зору витрат Г вигоди та витрат. У дужках зазначено ранги показниш пГдприемств. Джерело: розраховано авторами за даними табл. 2 на основГ [21].
внутршшх, основних стейкхолдерш - пращвникш цих шдприемств). Показники ефективносп функщ-онування компонент учасникiв виробництва щодо людського кашталу утворюють за шдприемствами такий ряд: В, Ж, Е, А, Д (в1д бкьшого значення до меншого), причому першi два пiдприемства мають ефективнiсть, яка е вищою за середне значення (шд-приемства-л^дери). При оцiнюваннi вигоди останшх чотирьох компонент слiд мати на уваз^ що вони мають бути не меншими за в^дпов^ш значення матерь ально-грошових компонент.
Як ведомо, у компонентах (частинах) проявля-еться будова щлого. Визначення оптимальних ккьшсних спiввiдношень в економiчних про-цесах е одшею з наИцiкавiших проблем у галузi ма-тематичних методiв аналiзу економiки. З табл. 4 ба-чимо, що значення п та за всiма шдприемствами, о^м пiдприемства А, утворюють майже «золотий перетин» (коли спiввiдношення суми величин i бкь-шо! величини дорiвнюе спiввiдношенню бiльшо! та меншо!). Принцип «золотого перетину» е принципом математично! гармони, вищим проявом структурно!
Показники ефективност функцiонування компонент учасникiв виробництва щодо людського капiталу
Показник
Компоненти учаснимв виробництва в розподiлi валового доходу
Матерiально-грошовий
Колективно!' взасмодГУ
1нформацш-но!' вщкри-тостi
Мораль зацГ!
Мобть-ностi
П1дприемство А
2, = I, / V
0,47
0,47
0,47
0,47
0,47
1г = / У1 = П,
0,53
0,53
0,53
0,53
0,53
Е1 = V /1 = 1/г,
2,13
2,13
2,13
2,13
2,13
Е1 г = >/°г/2 , = >/8, / 2
1,0б
1,0б
1,0б
1,0б
1,0б
П1дприемство В
2, = I / V
0,39
0,39
0,39
0,39
0,39
?,= О / V = п,
0,б1
0,б1
0,б1
0,б1
0,б1
Е = V /1 = 1/2
2,5б
2,5б
2,5б
2,5б
2,5б
Е1 , =7 1
1,25
1,25
1,25
1,25
1,25
П1дприемство Д
2, = I / V
0,279
0,279
0,279
0,279
0,279
7, = о, / V, = п,
0,721
0,721
0,721
0,721
0,721
Е = V / г, = 1/2,
3,584
3,584
3,584
3,584
3,584
Е1, = >/ 8, / 2г
1,б08
1,б08
1,б08
1,б08
1,б08
П1дприемство Е
2, = I / V
0,284
0,284
0,284
0,284
0,284
7, = ° / V = П,
0,71б
0,71б
0,71б
0,71б
0,71б
Е = V / г, = 1/2,
3,521
3,521
3,521
3,521
3,521
Е1 , =л/О,/=л18, / 2 1
1,588
1,588
1,588
1,588
1,588
Мдприемство Ж
2, = I / V
0,37
0,37
0,37
0,37
0,37
?,= О / V =п,
0,б3
0,б3
0,б3
0,б3
0,б3
Е = V /1 = 1/2
3,70
3,70
3,70
3,70
3,70
Е1, =л/°Ж = л/8, / 2г
1,30
1,30
1,30
1,30
1,30
Прим1тка: у дужках зазначено ранги компонент системи (система с компонентом само! себе). Матерiально-грошовi компоненти отрима-но як частки витрат на оплату прац та вщрахування на со^альш заходи: (витрати пщприсмства с вигодою для учаснигав виробництва). Джерело: розраховано авторами за даними табл. 2 на основi [21].
та функщонально! досконалост цiлого та його ком-понентiв (частин). За цим принципом числа, як на-ближаються до «золотого перетину», можна вважати математичним описом формотворних процеав. Зо-крема, коли пiдприeмство мае значення ККД ~ 0,62, воно розвиваеться вкпов^но до закону гармони.
Стосовно змктовного наповнення компонент, якi воображено в табл. 4, вiдзначимо таке:
+ матерiально-грошовий компонент проявля-еться на пiдприемствi у витратах на оплату пращ та вкрахуваннях на сощальш заходи; + компонент груповог (колективног) взаемоди являе собою частину системи сощально-тру-дових в^носин, як можуть бути представ-ленi рiзноманiтними соцiальними зв'язками мiж робочими групами та шдроздками шд-приемства, а також мiж окремими пращвни-ками всередиш цих груп, якi безпосередньо стосуються трудово! дiяльностi та сприяють формуванню вiдповiдноi психологiчноi ат-мосфери для забезпечення конструктивно! взаемоди сшвробйнишв та пращвнишв ро-бочих груп у процеа виконання сво!х функ-цiй. ¡нвестици пiдприемства в колективний людський каштал насамперед забезпечують розвиток яшсно! системи соцiально-трудових вiдносин, а самi витрати при цьому можуть бути неявними та часто незначними; + моралiзацiя являе собою формування сукуп-ностi норм, цiнностей, погляддв, традицiй пiдприемства, якi часто не шдлягають фор-мулюванню та бездоказово приймаються i по-д1ляються вама членами колективу. ¡нвестици у формування фкософи iснування шдприем-ства та його ставлення до сшвробйнишв i кль ентiв; у домiнуючi цшносй, на яких грунтуеть-ся шдприемство i якi стосуються мети його шнування та засобiв досягнення ще! мети; у розробку правил, за якими ведеться «гра» на шдприемств^ у психологiчний клiмат на шд-приемствi, який виявляеться у характерi сто-сункiв мiж працiвниками та при контактах iз зовнiшнiм середовищем дозволить спростити узгодження ц1лей защкавлених сторiн i шдви-щити ефектившсть дiяльностi, а також шдтри-мувати сощальну справедливiсть в колективi, врегульовувати взаемш зобов'язання, шдтри-мувати особисту Шщативу працiвника, ство-рити вкпов^ну культуру управлiння та забез-печити оптимальш вiдносини мiж керiвником i пiдлеглим, що, безперечно, вплине на вкда-нiсть працiвника пiдприемству та в результат шдвищить людський каттал пiдприемства; ^ мобйьтсть характеризуеться здатшстю iн-дивiда якiсно вдосконалюватися та швидко адаптуватися до нових умов життедiяльностi, спроможнiстю до ц1леспрямовано! змши сво-
го соцiального статусу, професшно! належ-ностi, сфери зайнятостi, виду трудово! дiяль-ностi, робочого мшця, територГ! проживання на iншi. Найбкьшу цiннiсть мають iнвестицi! в розвиток мобкьносп працiвника як його шдивкуально! здатностi до цiлеспрямованих якiсних змш у життi, враховуючи його дiяль-нiсть на користь пiдприемства. У цьому ви-падку iнвестицi! в мобкьшсть можуть бути представленi як вкладення у формування ефективно! системи ротаци кадрiв на пiдпри-емствi та пiдтримки пiдготовки i самошдго-товки працiвника;
^ шформацшна вiдкритiсть шдприемства являе собою можливiсть надання довкьно-го обсягу iнформацi! рiзним категорiям пра-цiвникiв (без обмеження) для формування атмосфери взаеморозумшня та партнерства на шдприемствь Пiдприемство, яке схиль-не приховувати iнформацiю економiчного, органiзацiйного тощо змiсту та порушуе ви-моги оперативностi, релевантностi, точносп, достовiрностi й iн., втрачае не ткьки довiру спiвробiтникiв, але й можливосп свого по-дальшого ефективного функцюнування.
ВИСНОВКИ
В управлiннi ефектившстю iнвестицiй у контек-стi стейкхолдерсько! теорГ! нагальними проблемами сьогодення е як уточнення класифкацш окремих груп стейкхолдерiв, так i ккьшсний опис (за допо-могою вкповкно! системи показникiв) ефективностi iнвестицiй основних внутршнк стейкхолдерiв при досягненнi ними узгоджено! з iншими зацiкавлени-ми сторонами мети. Визначальним при ощнюванш ефективностi iнвестицiй е вибiр низки показнишв, якi характеризують процеси, пов'язаш з новоствореною вартiстю. За таю показники для практично! реалiзацíi взято вкповкш складовi результативностi, котра за-снована на моделях Буреннiково'! (Полщук) - Ярмо-ленка. Методика управлшня ефектившстю швестицш промислового пiдприемства як системи на мiкрорiвнi з позицш стейкхолдерсько! теорГ! на основi показни-кiв складових частин результативностi кожно! компо-ненти зазначено! системи може бути шноватованою за законом математично! гармони. На таких засадах сучасне промислове шдприемство може забезпечити певний баланс цкей основних внутршнк стейкхол-дерiв i вiдповiдним чином оптимiзувати свое функцi-онування та розвиток. Подальшi дослiдження авторiв спрямованi на вдосконалення дiевих форм управлiння ефектившстю швестицш промислових шдприемств. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Власова Н. О., Андросов В. Ю. Особливостi та кла-сифiкацiя ресурсiв пiдприeмств роздрiбно! торпвлК
<
m i—
о
S
CO
Q_ 1=
<
О
<
S
Ш
Торг1вля, комерц1я, п'дприсмництво. 2013. Вип. 15. С. 12-16.
2. Стандарт взаимодействия с заинтересованными сторонами AA1000SES. URL: http://www.urbaneconomics. ru/sites/default/files/2526_import.pdf
3. Керiвництво Í3 софально''' вщповщальност ISO/DIS 26000 / Мiжнародна оргашза^я стандартизацп : Guidance on social responsibility. URL: isotc.iso.org
4. Василенко В. О. Антикризове управлшня пщприем-ством : навч. поаб. Ки'в : ЦУЛ, 2003. 504 с.
5. Шатун В. Т. Основи менеджменту : навч. поаб. Ми-кола'в : Вид-во МДГУ iм. Петра Могили, 2006. 376 с.
6. Петрович Й. М., Захарчин Г. М. Оргашза^я виробни-цтва : пщруч. 2-ге вид., стереотип. Львiв : Магнолiя, 2006. 400 с.
7. Гаценко Л. В. Теорiя зацiкавлених сторш (стейкхол-дерiв): iсторiя розвитку та проблемы питання для подальших дослщжень. Водний транспорт. 2016. Вип. 1. С. 156-160.
8. Белоусов К. Ю. Эволюция взглядов на роль управр ления заинтересованными сторонами в системе устойчивого развития компании: проблема идентификации стейкхолдеров. Проблемы современной экономики. 2013. № 4. С. 418-422.
9. D'Anselmi P. Values and Stakeholders in an Era of Social Responsibility: Cut-Throat Competition? New York: Palgrave Macmillan; 2011. 272 p.
10. Donaldson T., Preston L. The Stakeholder Theory of the Corporation: Concepts, Evidence, and Implications. The Academy of Management Review. 1995. Vol. 20. No. 1. P. 65-91.
11. Краснокутська Н. С., Ришкова Я. С. Теорiя зац^авле-них сторш: основы положення та сфери дослщжен-ня. Економчна стратег\я i перспективи розвитку сфериторгiвлiта послуг. 2014. Вип. 1. С. 96-104.
12. Donaldson L., Davis J. H. Boards and Company Performance - Research Challenges the Conventional Wisdom. Corporate Governance: An International Review. 1994. Vol. 2. Issue 3. P. 151-160.
13. Freeman R. E. Strategic Management: А Stakeholder Approach. Cambridge University Press, 2010. 292 p.
14. Брюховецька Н. Ю., Хасанова О. В. Моделювання швестицмно' привабливост публiчного акцюнер-ного товариства як основа прийняття управлш-ських ршень. Бiзнес 1нформ. 2014. № 1. C. 307-313. URL: https://www.business-inform.net/export_pdf/ business-inform-2014-1_0-pages-307_313.pdf
15. Землянкин А. И., Моисеев Г. В. Вопросы стратегического развития инвестиционной деятельности на промышленных предприятиях. Економiка про-мисловост'!. 2008. № 3. С. 88-95.
16. Ляшенко О. Економiчнi штереси стейкхолдерiв пщ-приемства: дiалектична взаeмодiя, систематиза^я, вибiр способiв. Всник Тернопшьського нацонально-го економiчного унiверсиmеmу. 2013. Вип. 2. С. 54-61.
17. Череп А. В., Северина С. В. Врахування штереав стейкхолдерiв при управлшш ефектившстю дiяль-ност пщприемства. Мiжнародна економiчна пол!-тика. 2012. Спец. вип. : у 2 ч. Ч. 1. С. 596-602. URL: https://ir.kneu.edu.ua/bitstream/handle/2010/2474/ Cherep.pdf?sequence=1&isAllowed=y
18. Партин Г. О., Загородшй А. Г. Контролшг вщносин пщприемства з основними стейкхолдерами. Акту-альнi проблеми економiки. 2016. № 12. С. 167-179.
19. Глубш Л. Я. Система цшностей як базис формуван-ня економiчних штереав стейкхолдерiв як вектор економiчних ефек^в вщ !х реaлiзaцN. Економка i суспльство. 2017. Вип. 9. С. 171-175. URL: http:// economyandsociety.in.ua/journal/9_ukr/29.pdf
20. Островская Е. П. Триалектика как метод мышления. Вопросы культурологии. 2009. № 2. С. 85-86.
21. Ярмоленко В. О., Буреншкова Н. В. Вимiрювання ефективност процеав функцюнування компонент системи на основi моделей складових результативности енергетичний аспект. Бiзнес 1нформ. 2019. № 12. С. 102-110. URL: https://www.business-inform.net/export_pdf/business-inform-2019-12_0-pages-102_110.pdf
22. Ярмоленко В. О., Полщук Н. В. Складовi результативной функцюнування складних систем як об'екти моделювання. Всник Черкаського ушверси-тету. Серiя«Економiчнiнауки». 2012. № 33. С. 86-93.
23. Полщук Н. В., Ярмоленко В. O. Генезис авторських пiдходiв до розв'язання проблеми оцшювання дн евост функцюнування складних систем за допомо-гою складових результативной // У кн. : Економк ХХ1 стс^ччя: проблеми та шляхи !'х виршення : мо-нографiя / за заг. ред. Г. О. Дорошенко, М. С. Пашкевич. Днтропетровськ : НГУ, 2014. 394 с.
24. Полщук Н. В. Функцюнування економiчних систем: моделi складових результативной : монографiя. Вiнниця : ВНАУ, 2010. 396 с.
25. Мельничук Д. П. Людський каттал: прюритети мо-дершзацп суспiльства у контекстi полiпшення якос-тi життя населення : монографiя. Житомир : Полiсся, 2015. 564 с.
26. Антонюк В. П. Обсяги та динамка швестицм у людський каттал Укра'ни // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие : сб. науч. тр. : в 3 т. Донецк, 2006. Т. 1. С. 62-69.
REFERENCES
Antoniuk, V. P. "Obsiahy ta dynamika investytsii u liudskyi kapital Ukrainy" [Volume and Dynamics of Investment in Human Capital of Ukraine]. In Sotsyalno-ekono-mycheskye aspekty promyshlennoi polytyky. Upravlenye chelovecheskymy resursamy: hosudarstvo, rehyon, pred-pryiatye, vol. 1, 62-69. Donetsk, 2006.
Belousov, K. Yu. "Evolyutsiya vzglyadov na rol upravleniya zainteresovannymi storonami v sisteme ustoychivogo razvitiya kompanii: problema identifikatsii steykkhold-erov" [Evolution of Views on the Role of Stakeholder Management in the System of Sustainable Development of a Company: the Problem of Identification of Stakeholders]. Problemy sovremennoy ekonomiki, no. 4 (2013): 418-422.
Briukhovetska, N. Yu., and Khasanova, O. V. "Modeliuvannia investytsiinoi pryvablyvosti publichnoho aktsioner-noho tovarystva yak osnova pryiniattia upravlinskykh rishen" [Modelling Investment Attractiveness of a Public Joint Stock Company as the Basis of Managerial Decision Making]. Biznes Inform. 2014. https://www. business-inform.net/export_pdf/business-inform-2014-1_0-pages-307_313.pdf
Cherep, A. V., and Severyna, S. V. "Vrakhuvannia interesiv steikkholderiv pry upravlinni efektyvnistiu diialnosti pidpryiemstva" [Consideration of Stakeholder Interests in Managing the Performance of the Enterprise]. Mizhnarodna ekonomichna polityka. 2012. https:// ir.kneu.edu.ua/bitstream/handle/2010/2474/Cherep. pdf?sequence=1&isAllowed=y
D'Anselmi, P. Values and Stakeholders in an Era of Social Responsibility: Cut-Throat Competition? New York: Palgrave Macmillan, 2011.
Donaldson, L., and Davis, J. H. "Boards and Company Performance - Research Challenges the Conventional Wisdom". Corporate Governance: An International Review, vol. 2, no. 3 (1994): 151-160.
Donaldson, T., and Preston, L. "The Stakeholder Theory of the Corporation: Concepts, Evidence, and Implications". The Academy of Management Review, vol. 20, no. 1 (1995): 65-91.
Freeman, R. E. Strategic Management: A Stakeholder Approach. Cambridge University Press, 2010.
Hatsenko, L. V. "Teoriia zatsikavlenykh storin (steikkholderiv): istoriia rozvytku ta problemni pytannia dlia po-dalshykh doslidzhen" [Stakeholder Theory: History of Development and Problem Questions for Further Researches]. Vodnyi transport, no. 1 (2016): 156-160.
Hlubish, L. Ya. "Systema tsinnostei yak bazys formuvannia ekonomichnykh interesiv steikkholderiv yak vektor ekonomichnykh efektiv vid yikh realizatsii" [The Value System as the Basis of Formation of the Stakeholders' Economic Interests as a Vector of Economic Effects from their Implementation]. Ekonomika i suspilstvo. 2017. http://economyandsociety.in.ua/journal/9_ ukr/29.pdf
"Kerivnytstvo iz sotsialnoi vidpovidalnosti ISO/DIS 26000" [ISO/DIS 26000 Social Responsibility Guide]. Mizhnarodna orhanizatsiia standartyzatsii : Guidance on social responsibility. isotc.iso.org
Krasnokutska, N. S., and Ryshkova, Ya. S. "Teoriia zatsikavlenykh storin: osnovni polozhennia ta sfery doslidzhen-nia" [Stakeholder Theory: Basic Provisions and Field Studies]. Ekonomichna stratehiia i perspektyvy rozvytku sfery torhivli ta posluh, no. 1 (2014): 96-104.
Liashenko, O. "Ekonomichni interesy steikkholderiv pidpryiemstva: dialektychna vzaiemodiia, systematyzatsi-ia, vybir sposobiv" [Economic Interests of Stakeholders' Enterprise: Dialectical Interaction, Classification, Matching Method Choice]. Visnyk Ternopilskoho natsionalnoho ekonomichnoho universytetu, no. 2 (2013): 54-61.
Melnychuk, D. P. Liudskyi kapital: priorytety modernizatsii suspilstva u konteksti polipshennia yakosti zhyttia nasel-ennia [Human Capital: Priorities for the Modernization of Society in the Context of Improving the Quality of Life of the Population]. Zhytomyr: Polissia, 2015.
Ostrovskaya, Ye. P. "Trialektika kak metod myshleniya" [Tri-alelectics as a Method of Thinking]. Voprosy kulturolo-gii, no. 2 (2009): 85-86.
Partyn, H. O., and Zahorodnii, A. H. "Kontrolinh vidnosyn pidpryiemstva z osnovnymy steikkholderamy" [Controlling of Enterprise's Relationships with Key Stakeholders]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 12 (2016): 167-179.
Petrovych, I. M., and Zakharchyn, H. M. Orhanizatsiia vyrob-nytstva [Organization of Production]. Lviv: Mahnoliia plius, 2006.
Polishchuk, N. V. Funktsionuvannia ekonomichnykh system: modeli skladovykh rezultatyvnosti [Functioning of Economic Systems: Models of Components of Performance]. Vinnytsia: VNAU, 2010.
Polishchuk, N. V., and Yarmolenko, V. O. "Henezys avtor-skykh pidkhodiv do rozviazannia problemy otsini-uvannia diievosti funktsionuvannia skladnykh system za dopomohoiu skladovykh rezultatyvnosti" [The Genesis of the Author's Approaches to Solving the Problem of Evaluating the Functioning of Complex Systems with the Help of Performance Components]. In Ekonomika XXI storichchia: problemy ta shliakhy yikh vyrishennia. Dnipropetrovsk: NHU, 2014.
"Standart vzaimodeystviya s zainteresovannymi storona-mi AA1000SES" [Stakeholder Engagement Standard AA1000SES]. http://www.urbaneconomics.ru/sites/ default/files/2526_import.pdf
Shatun, V. T. Osnovy menedzhmentu [Fundamentals of Management]. Mykolaiv: Vyd-vo MDHU im. Petra Mo-hyly, 2006.
Vasylenko, V. O. Antykryzove upravlinnia pidpryiemstvom [Enterprise Crisis Management]. Kyiv: TsUL, 2003.
Vlasova, N. O., and Androsov, V. Yu. "Osoblyvosti ta klasyfi-katsiia resursiv pidpryiemstv rozdribnoi torhivli" [The Features and Classification of Retailers' Resources]. Torhivlia, komertsiia, pidpryiemnytstvo, no. 15 (2013): 12-16.
Yarmolenko, V. O., and Buriennikova, N. V. "Vymiriuvannia efektyvnosti protsesiv funktsionuvannia komponent systemy na osnovi modelei skladovykh rezultatyvnosti: enerhetychnyi aspekt" [Measuring the Efficiency of the Processes of Functioning of a Component System Based on the Models of the Efficiency Constituents: The Energy Aspect]. Biznes Inform. 2019. https://www. business-inform.net/export_pdf/business-inform-2019-12_0-pages-102_110.pdf
Yarmolenko, V. O., and Polishchuk, N. V. "Skladovi rezul-tatyvnosti funktsionuvannia skladnykh system yak obiekty modeliuvannia" [Performance Components of Complex Systems as Modeling Objects]. Visnyk Cher-kaskoho universytetu. Seriia «Ekonomichni nauky», no. 33 (2012): 86-93.
Zemlyankin, A. I., and Moiseyev, H. V. "Voprosy strate-gicheskogo razvitiya investitsionnoy deyatelnosti na promyshlennykh predpriyatiyakh" [Issues of Strategic Development of Investment Activity in Industrial Enterprises]. Ekonomikapromyslovosti, no. 3 (2008): 88-95.
<C
QQ I— O
S
CO
CL 1=
<C
o
<
o
u
