CC BY
10
УДК 340.15
В. I. Ряшко
Навчально-науковий шститут права та психологи Национального унiвeрcитeту "Львiвcька полггехтка",
канд. icrep. наук. доц., доц. кафедри icTOpii держави i права
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧНИЙ АНАЛ13 НАЦЮНАЛЬНО-ПАТРЮТИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТСЬКО1МОЛОД1
© Ряшко в. I., 2016
Проанал!зовано актуальну проблему нац!онально-патр!отичного виховання студентсько! молод!. Серед гострих проблем, що постали перед вищими навчальними закладами Украши, вона особливо важлива, оск!льки пов'язана з п!дготовкою спец!ал!ст!в, як! у XXI ст. в!зьмуть на себе всю вщповщальшсть за буд!вництво держави, ft' соц!ально-пол!тичний, економ!чний розвиток, забезпечення стаб!льного правопорядку, обороноздатност!. Формування нац!онально-патр!отичного виховання майбут-н!х спец!ал!ст!в повинно грунтуватися на сучасних нов!тн!х досягненнях науки, важливу роль вщ!грае ф!лософсько теоретико-методолог!чний анал!з усього виховного про-цесу у ВНЗ.
Ключов! слова: виховання, ф!лософ!я, патр!отизм, национальна свщом!сть, д!алек-тика, методолог!я, теор!я, студенти ВНЗ.
В. И. Ряшко
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ НАЦИОНАЛЬНО-ПАТРИОТИЧЕСКОГО ВОСПИТАНИЯ СТУДЕНЧЕСКОЙ МОЛОДЕЖИ
Анализируется актуальная проблема национально-патриотического воспитания студенческой молодежи, которая сегодня остро стоит перед высшими учебными заведениями Украины. Особенно она важна в связи с проблемой подготовки специалистов, которые в XXI в. возьмут на себя всю ответственность за строительство государства, его социально-политическое, экономическое развитие, обеспечение стабильного правопорядка и обороноспособности. Формирование национально-патриотического воспитания будущих специалистов должно базироваться на современных новейших достижениях науки, в которой важную роль играет философский теоретико-методологические анализ всего воспитательного процесса в вузе.
Ключевые слова: воспитание, философия, патриотизм, национальное сознание, диалектика, методология, теория, студенты.
V. I. Ryashko
THEORETICAL AND METHODOLOGICAL ANALYSIS OF THE NATIONALLY PATRIOTIC EDUCATION OF STUDENTS
The article is devoted to the analysis of nationally patriotic education of students. Particularly this issue is concerned to be burning among other problems that are brought before universities and it is related to the problem of specialists training that in 21 century will take upon
themselves the formation of a state, its socially-political and economic development, public order and armed forces. The nationally patriotic education of the future specialists should be based upon contemporary innovative scientific achievements where a major role plays philosophical theoretical and methodological analysis of the whole education process at universities.
Key words: education, philosophy, patriotism, national consciousness, dialectics, methodology, theory, university students.
Постановка проблеми. 3 початком XXI столптя украшське суспшьство вступило в яюсно новий перюд розвитку, який супроводжуеться загостренням суперечностей планетарного маштабу, зумовлених швидкими темпами науково-техтчного прогресу, зростанням потоку шформацй, зокрема негативно!'. Сучана молодь, серед яко! значна частина студентсько!, зггкнулась з низкою проблем духовного, морально-психолопчного характеру, що неадекватно позначаються на формуванш свггогляду й життевих щшсних ор1ентац1й та на поведшщ. Актуальтсть проблеми нащонально-патрютичного виховання молод1 полягае i в тому, що, на жаль, втрачаеться така його важлива складова, як державницька-нацiональна, вшськово-патрютична. До того ж у сучасному свiтi вiдбуваються складнi соцiально-полiтичнi процеси, загострення мiжнародних конфлiктiв, спалахи тероризму, поширюеться транснащональна злочиннiсть. Пiдкреслимо, що хоча Украша мае за основним законом позаблоковий та без'ядерний статус, але загрози i ризики для й суверенiтету та незалежностi все ж юнують. Яскравим свiдченням цього е неоголошена вiйна, яку веде Росм проти Украши.
"Нам здавалося, - зазначае М. Tребiн, що вшна обмине нашу крашу в XXI ст., i нiколи ми не почуемо на вулицях наших мют i сiл свисту куль, вибухiв гранат, бомбардувань, що не плакатимуть рвдт за загиблими у ходi бойових дiй, не ховатимуть батьки сво!х дiтей... Надii не справдилися, збройний конфлiкт постукав нам у двер^ ми до нього виявилися неготовими" [1, с. 113]
У цьому аспект вiдомi вичизняш вченi Ю. Шемшученко i О. Скрипнюк вказують, що серед проблем, як негативно вплинули на могутшсть i обороноздатнiсть Украши, "розвал Збройних сил, брак патрiотизму" [2, с. 118]
Серйозною небезпекою, особливо для молодого поколшня украшщв, е твори, що пропагують культ насильства i жорстокосп, вони вкрай негативно впливають на психшу i руйнують свщомють. У сучасному соцiумi об'ективно юнують двi фiлософii' життя. В основi фiлософii життя з негативним змютом i кримiнальним нахилом - таю ii складники, як фiлософiя лицемiрства й фальшi, фшософ1я збагачення за рахунок злодiйства й обману, фiлософiя безкарностi й безвщ-повiдальностi та багато шшого, несумiсного з такими поняттями, як патрiотизм, добро, совють, вiдповiдальнiсть, повага до людини тощо. Фшософто ж добра, терпимостi, скромност^ совiстi, сором'язливостi, цнотливостi, працелюбства розтоптано й викинуто на узбiччя життя [3, с. 166].
Добре зрозумшо, що фшософм зла небезпечна для молод^ вона, по сутi, аморальна й антигуманна. Зауважимо, що деяю 3MI ведуть вiдкриту антиукраiнську антинащональну пропаганду, спрямовувану на формування у молодого поколшня вдей нiгiлiзму до всього нащонального, песимiзму щодо здатносп Украiни вирiшувати соцiально-правовi, економiчнi проблеми, захищати права i свободи громадян. У цьому аспектi важливу роль ввдкрае нацiонально-патрiотичне виховання, особливо такоi соцiальноi категорii, як студенти. Пвдкреслимо, що у вирiшеннi цiеi актуальноi проблеми суттеву роль вiдiграе наука, активна опора на сучасш новггш досягнення, творче застосування теоретико-методолопчних принципiв фiлософii та методiв дiалектики.
Мета роботи - висвiтлити проблему нащонально-патрютичного виховання студентськоi молодi, роль i мiсце ф^пософсько! дiалектики, ii закотв, принципiв i методiв.
Проблема нащонально-патрютичного виховання привертала увагу видатних вичизняних фiлософiв i педагогiв минулого (Г. Ващенко, Д. Драгоманов, О. Духнович, I. Крип'якевич, I. Опенко, С. Русова, Г. Сковорода, В. Сухомлинський, К. Д. Чижевський, I. Франко, T. Шевченко. Проблемi нацюнальних традицiй i нацiональноi' свiдомостi присвятили сво!' науковi розвiдки В. Борисов,
T. Bечеpoк, H. Boлoшинa, О. К^иченто, B. Kiндpaт, B. Пipеeвa, Г. Рустн, Л. Cликa, О. Шейто тa iн. Деякi acпекти нaцioнaльнo-пaтpioтичнoгo виxoвaння cтaли пpедметoм диcеpтaцiйниx дocлiджень О. Aбpaмчyк, Л. Бoлoвoï, I. Беx, О. Oпpишкo, А. Фpiдpix тa iн. Cеpед cyчacниx aвтopiв, якi poзглядaють пpoблемy пaтpioтичнoгo виxoвaння, - вiдoмi педaгoги Г. Bacянoвич, I. Зязюн, M. Cтельмaxoвич, Б. C^mpm тa iн.
Biддaючи тлежне твopчiй пpaцi вищезгaдaниx aвтopiв, вкaжемo нa те, щo y таш чac бpaкye cпецiaльниx теopетикo-метoдoлoгiчниx дocлiджень з пpoблем нaцioнaльнo-пaтpioтичнoгo виxo-вaння cтyдентcькoï мoлoдi Укpaïни.
Bиклaд ocMobMnx пoлoжeнь. Зaгaльнoпpийнятo, щo теopетикo-метoдoлoгiчнi пoлoження фiлocoфcькoï дiaлектики - це ключ дo poзyмiння пpoцеciв i явищ, щo вiдбyвaютьcя y пpиpoдi, cycпiльcтвi, миcленнi. Boни opieнтyють нa кoнкpетне, бaгaтocтopoннe вивчення пpoцеciв, щo вiдбyвaютьcя пеpедyciм y нaвчaльнo-виxoвнoмy пpoцеci. Дiaлектикa, нa вiдмiнy вiд iншиx тонцепцш poзвиткy, poзглядae пpедмети i явищa не iзoльoвaнo oдин вiд oднoгo, a в ïxньoмy взaeмнoмy зв'язку, a oтже, й y взaeмoдiï тa cyпеpечливocтi [4, c. 235].
B цьoмy acпектi вaжливе зтчення мaють фiлocoфcькo-cвiтoгляднi пiдxoди, якi визнaчaють caмy cтpaтегiю дocлiдження, йoгo зaгaльнy cпpямoвaнicть. Opieнтyють нa знaxoдження, вiдбip, нaкoпичення цiлкoм визнaчениx y coцiaльнo-змicтoвoмy плaнi фaктiв i, нapештi (14o, мoжливo, нaйгoлoвнiше), зyмoвлюють xapaктеp oцiнювaння (iнтеpпpетaцiï) oтpимaниx pезyльтaтiв дocлiд-ження. З цьoгo пpивoдy M. Koзюбpa poзглядae дiaлектикo-мaтеpiaлicтичнy фiлocoфiю як тaкy, щс "ви^нуе ocoбливy cвiтoгляднy i метoдoлoгiчнy фyнкцiю, яку не мoжyть взяти нa cебе oкpемi кoнкpетнi туки" [5, c. 7]. Aнaлoгiчнoï думки дoтpимyeтьcя i вiдoмий yкpaïнcький вчений B. Taцiй. "^are^rara, - пiдкpеcлюe вiн, - i зapaз збеpiгae зaгaльнoметoдoлoгiчне знaчення, вистуте, влacне, як метoд дocлiдження" [б, c. 7].
Cеpед yчениx не iœye eдинoï думки щoдo тpaктyвaння гоняття "метoдoлoгiя". Taк, oднi нayкoвцi тд метoдoлoгieю бyдь-якoï нayки poзyмiють ïï фiлocoфcькo-cвiтoгляднy фyнкцiю, iншi oтoтoжнюють ïï з дiaлектикoю, iз зaгaльнoтеopетичними пpoблемaми бyдь-якoï нayки, тpетi ввaжaють, щo метoдoлoгiя - це caмocтiйнa гaлyзь нayкoвoгo знaння, щo виxoдить зa межi фiлocoфcькoгo aнaлiзy (не збiгaeтьcя з фiлocoфieю), i нapештi, четвеpтi не визнaють зa метoдoлoгieю cтaтyc caмocтiйнoï нayки, a poзглядaють ïï як ^стему пpинципiв i метoдiв лoгiчниx пpийoмiв нayкoвoгo пiзнaння.
Огганшми poкaми y нayкoвoмy cеpедoвищi диcкyтyeтьcя питaння poлi й мicця фiлocoфcькoï дiaлектики, ïï зaкoнiв тa кaтегopiй y зacтocyвaннi ïx як зaгaльнoï метoдoлoгiï, a тaкoж нaдaння ^^тету cинеpгетицi як методу i метoдoлoгiï y нayкoвиx дocлiдженняx. Biдoмий yкpaïнcький фiлocoф B. Шинкapyк зayвaжyвaв: '^rop нaмiтилacь пpoтилежнa кpaйнicть - тенденщя пoвнoгo вiдкидaння i шельмyвaння як мaтеpiaлiзмy, тaк i йoгo дiaлектики "[7, c. 44] i зaкликaв бути poзвaжливим, не пiддaючиcь cro^ci "тoтaльнoгo зaпеpечення" дiaлектики взaгaлi тa ïï клacичниx веpciй. Ocoбливo це cтocyeтьcя cпpoб витicнити дiaлектикy cинеpгетикoю, кoтpiй iнкoли нaмaгaютьcя нaдaти CT^yc "вcезaгaльнoгo методу газ^ння". Taкoï ж думки дoтpимyютьcя не тiльки вичизняш фiлocoфи, a й пpaвoзнaвцi. "Дiaлектикa, ïï зaкoни, кaтегopiï' i ^инципи зaлишaютьcя yнiвеpcaльним в нaш чac метoдoм пiзнaння пpoцеciв i явищ oб'eктивнoï' дiйcнocтi, незaлежнo вiд пoлiтичниx cимпaтiй дo Гегеля i Map^a" [8, c. 9].
BapTO взяти дo yвaги cлyшнy думку M. Kельмaнa пpo те, щo "oбгpyнтyвaння нoвiтньoï метoдoлoгiï cлiд пoчинaти з пoпеpедньoгo пеpеocмиcлення ycпaдкoвaнoгo фiлocoфcькoгo cвiтo-гляду" [1, 9, c. 32].
CyHacrn фiлocoфiя, як пpaвилo, вiдмoвляeтьcя вiд кoнфpoнтaцiï' aгpеcивнocтi, пpетензiй m мoнoпoльне вoлoдiння icтинoю. У тш чac дoмiнye ycтaнoвкa нa дiaлoг тa cпiвicнyвaння з iншими тонцепщями, iншим бaченням i poзyмiнням cвiтy. Фiлocoфiя в cyчacнoмy poзyмiннi здaтнa aктивнo впливaти нa poзвитoк шшта нayк, зoкpемa педaгoгiки.
У тш чac з'являютьcя пpaцi, в якта фopмyлюютьcя нoвi метoдoлoгiчнi пдаоди щодо пpoблеми виxoвaння.
Taк, m думку Г. Щедpoвицькoгo, до ^стеми "туковта ocнoв cyчacнoï метoдoлoгiï вxoдять п'ять ocнoвниx диcциплiн: 1) зaгaльнa онтолопя cиcтемнo-cтpyктypнoгo aнaлiзy; 2) теopiя дiяльнocтi; 3) теopiя миcлення; 4) теopiя нayки; 5) cемioтикa. Paзoм вони зaдaють cиcтемy зacoбiв, для пpoектyвaння бyдь-якoï нayки i cклaдaння зaгaльнoгo плaнy ïï poзpoбки" [10, c. 12].
У цьому acro^i зaзнaчимo: Г. Bacянoвич ввaжae, що, oкpiм ф^тоф^^' дiaлектики, юнують iншi теopiï. Taк, "фiлocoфiя екзиcтенцiaлiзмy cвoepiднo cтвopюe гyмaннy пapaдигмy педaгoгiчнoï метoдoлoгiï, ïï твopче зacтocyвaння у туковта дocлiдженняx може пpинеcти зтчну кopиcть для нayки й ocвiтньoï пpaктики" [10, c. 14].
Для поглибленого aнaлiзy пpoблем ocвiти i виxoвaння може твopчo зacтocoвyвaтиcя тaкoж метoдoлoгiя фiлocoфcькo-педaгoгiчнoï aнтpoпoлoгiï, фенoменoлoгiчний та^ям, a тaкoж ^ama-тизм, iнтyïтивiзм тa кoнcтpyктивiзм.
Отже, poбить виотовок Г. B. Bacянoвич, "педaгoгiчнa методолопя у cвoeмy poзвиткy евoлюцioнyвaлa ввд мoнicтичнoï до плюpaлicтичнoï cиcтеми, що безпocеpедньo пoзнaчaлocя нa opгaнiзaцiï туковта дocлiджень, зaбезпеченнi нaвчaльнo-виxoвнoгo пpoцеcy, виxoвaння ocoбиcтocтi" [10, c. 28]. I xoчa це положення e paцioнaльним, aле в aнaлiзi пpoблеми нaцioнaльнo-пaтpioтичнoгo виxoвaння cлiд зacтocoвyвaти i cпиpaтиcя нacaмпеpед нa ocнoвнi зaкoни, кaтегopiï тa пpинципи дiaлектики, твopчo cпиpaючиcь i нa iншi метoдoлoгiчнi концепци, a тaкoж нa кoнкpетнy методолопю педaгoгiчниx нayк, cиcтемy пpинципiв i зacoбiв, якi icтoтнo poзшиpять i поглиблять зтання пpo cyтнicть, змкт i виxoвaння у нaвчaльнo-виxoвнoмy ^оце^
Taкий пiдxiд cпpямoвye нa об'ективний aнaлiз дocлiджyвaнoгo oб'eктa, aдеквaтне вiдoбpaження coцiaльнoï дiйcнocтi. Зaзнaчимo, що m вcезaгaльнi пpинципи дiaлектики, нi c^uja^m методи кoнкpетниx нayк, зa вше!1 ïx вiднocнoï aвтoнoмiï нiкoли не вистутють у чиcтoмy виглядi, a пеpебyвaють у cклaдниx взaeмoвiднocинax мiж coбoю. Отже, тшьки кoмплекcне ïx зacтocyвaння для aнaлiзy пpoблем cтaнoвить вaжливий пpинцип i джеpелo методологи. Bиxoвaння тicнo пoв'язaнo з пpoцеcaми i явищaми coцiaльнoï дiйcнocтi, ïï iнcтитyтaми тa cтpyктypaми. Ha його еган впливaють coцiaльнo-пoлiтичнi, iдеoлoгiчнi тa iпшi чинники. Bиявити i вивчити вплив ycix фaктopiв, poзглянyти ïx у poзвиткy, у cyттeвиx зв'язкax, - одне з вaжливиx зaвдaнь нayки i coцiaльнoï' пpaктики. Poзглядaючи виxoвaння як coцiaльне явище, aнaлiзyeмo його, cпиpaючиcь нa фiлocoфcькy дiaлектикy тa ïï кaтегopiï', a тaкoж нa пpинципи, методи i кaтегopiï' педaгoгiчниx, coцiaльнo-гyмaнiтapниx нayк, отже, зacтocoвyючи фiлocoфcькo-дiaлектичний метод, який вимaгae poзглядaти явищa в ïx цiлicнocтi тa poзвиткy вcебiчнo й кoнкpетнo-icтopичнo. Bpaxoвyючи ïx мicце в пpocтopi й чaci, opieнтyючиcь нa пpoникпення в cyтнicть джеpелa його caмopoзвиткy i pyxy, пpaгнемo пpocтежити poль i мюце нaцioнaльнo-пaтpioтичнoгo виxoвaння, дiaлектикy його poзвиткy i pеaлiзaцiю ïï m пpaктицi. Bpaxoвyючи aктyaльнicть пpoблеми, cпpoбyeмo, cпиpaючиcь нa кaтегopiï' дiaлектики, poзглянyти cyтнicть, змicт, фopмy i вну^^ню cтpyктypy нaцioнaльнo-пaтpioтичнoгo виxoвaння.
Що являе тобою нaцioнaльнo-пaтpioтичне виxoвaння cтyдентiв Bro? Це opгaнiзoвaний нaвчaльнo-виxoвний пpoцеc, cпpямoвaний нa фopмyвaння у мaйбyтнix cпецiaлicтiв почуття любoвi до Бaтькiвщини, ïï icTOpiï, кyльтypи, piднoï мови, тpaдицiй, oбpядiв i звичaï'в, фopмyвaння пaтpioтичниx пеpекoнaнь тa пoведiнки щодо мopaльнo-пcиxoлoгiчнoï' гoтoвнocтi poзбyдoвyвaти й зaxищaти Бaтькiвщинy, cвoïми дiями cпpияти ïï змщненню й пpoцвiтaнню, зpocтaнню aвтopитетy m мiжнapoднiй apенi.
Hayкoвo-метoдoлoгiчний aнaлiз виxoвaння пеpедyciм пеpедбaчae нове бaчення i фopмyлю-вaння cyчacнoï' пapaдигми. Ha таш погляд, ïï неoбxiднo poзглядaти у двox acпектax: теopетикo-фшотоф^кому i пpaктикo-виxoвнoмy. У фiлocoфcькoмy poзyмiннi виxoвaння виcтyпae як кoнцепцiя, що roc^ae вaжливе мicце у вшй пpaвoвiй, coцiaльнiй, пoлiтичнiй, екoнoмiчнiй, кyльтypнiй cиcтемi cycпiльcтвa. Pеaлiзaцiя мoжливocтей виxoвaння мaйбyтнix пpaвooxopoнцiв зaле-
жить вщ низки oб'eктивниx i cyб'eктивниx чинникiв, ocoбливo вiд дocягнyтoгo piвня екoнoмiчнoгo, дyxoвнoгo poзвиткy, cтaнy co^amTOï cиcтеми cycпiльcтвa, ступеня зpiлocтi cycпiльниx вiднocин, piвня зaгaльнoï кyльтypи й мopaльнo-пcиxoлoгiчнoгo cтaнy cycпiльcтвa, ocвiтньo-деpжaвнoï толггаки тoщo.
Фiлocoфcькo-метoдoлoгiчний пiдxiд дo aнaлiзy пpoблеми пaтpioтичнoгo виxoвaння вимaгae з'яcyвaння низки пpинципoвиx зacaдничиx кoнцепцiй. Пo-пеpше, неoбxiднo визнaчити йoгo мicце cеpед iншиx coцiaльнo-педaгoгiчниx кaтегopiй. Пo-дpyге, o^i^ra y cиcтемi coцiaльниx вiднocин cycпiльcтвa вiдбyвaютьcя змiни, то вaжливим зaвдaнням нa cyчacнoмy етaпi e дocлiдження cпецифiки нaцioнaльнo-пaтpioтичнoгo виxoвaння y ^m^cri циx змiн, меxaнiзм йoгo фopмyвaння в yмoвax тpaнcфopмaцiï yкpaïнcькoгo cycпiльcтвa. Пo-тpетe, oцiнкa cтaнy i pезyльтaтy пaтpioтичнoгo виxoвaння зaлежить як ввд oб'eктивниx, тaк i вiд cyб'eктивниx чинникiв. Пo-четвеpте, oб'eктивнa дiaлектикa вимaгae вивчaти виxoвний пpoцеc з ypaxyвaнням генези йoгo poзвиткy, кoнкpетнo-icтopичниx yмoв icнyвaння, вcебiчнo тa y зв'язку з нaвкoлишнiм cвiтoм. Для нayкoвoгo пiзнaння йoгo cyтнocтi неoбxiднo знaти, як цей coцiaльний шститут виник, якi ocнoвнi етaпи y cвoeмy poзвиткy вiн пpoйшoв, як coцiaльнi фyнкцiï викoнye, якi того icтopичнi пеpcпективи. Taкий пiдxiд дae змoгy видiлити ocнoвнi йoгo xapaктеpиcтики, cyтнicнi ocoбливocтi. Hе cлiд cпpиймaти пpoблеми нaцioнaльнo-пaтpioтичнoгo виxoвaння як щocь cтaле i неpyxoме: вoнo змiнюe cвiй змicт i фopмy, зaлежнo вiд тенденцiï poзвиткy, фyнкцiй i стецифши coцiaльнo-пoлiтичнoгo ycтpoю cycпiльcтвa, того пpaвoвoï cиcтеми тa iдеoлoгiï. Ш-п'яте, дiaлектикo-метoдoлoгiчний aнaлiз cyтнocтi нaцioнaльнo-пaтpioтичнoгo виxoвaння y BHЗ пoтpебye aнaлiзy стецифши пiдгoтoвки кaдpiв мaйбyтнix пpaвooxopoнцiв.
Tеopетикo-метoдoлoгiчний aнaлiз нaцioнaльнo-пaтpioтичнoгo виxoвaння вимaгae детaльнoгo вивчення йoгo cyтнocтi, змicтy i фopми, a тaкoж взaeмoзв'язкy з шшими coцiaльними явищaми. Tpебa вpaxoвyвaти тaкoж cyкyпнicть ycix чинникiв, щo пpoявляютьcя y пocтiйнo-мiнливiй coцiaльнiй дiяльнocтi. Якщo poзглядaти виxoвaння як цыкну cпецифiчнy cиcтемy y взaeмoзв'язкy з шшими cиcтемaми, тoдi, з oб'eктивнoю неoбxiднicтю, cтикaeмocя iз cyпеpечнocтями. Шзтання бyдь-якoгo oб'eктивнoгo пpoтиpiччя, зa cвoeю cyттю, e cyпеpечливим, пo-пеpше, тому, щo caм oб'eкт пiзнaння cyпеpечливий; пo-дpyге, будь-який пpoцеc пiзнaння теж cyпеpечливий; пo-тpетe, caм пpoцеc poзвиткy тa icнyвaння cycпiльcтвa i виxoвaння e cyпеpечливим.
Aнaлiзyючи cyтнicть виxoвaння, пoтpiбнo зaзнaчити, щo йoгo неoбxiднo poзглядaти як eднicть внyтpiшнix doprn i зв'язкiв, щo визнaчaють ocнoвнi pиcи i тенденцiï poзвиткy. Bиxoвaння мoже виявити cебе лише чеpез ди cyб'eктiв, якi фyнкцioнyють y cyпеpечливiй oб'eктивнiй дiйcнocтi. Ha стутнь ïï cтaнy icтoтнo впливaють oб'eктивнi тa cyб'eктивнi чинники, зoвнiшнi й внуфшт cyпеpечнocтi. У cклaднiй cyпеpечливiй coцiaльнiй дiйcнocтi, якa пocтiйнo змiнюeтьcя, кoжне явище, зoкpемa виxoвaння, мae велику кiлькicть piзнoбiчниx якocтей, влacтивocтей, взaeмoзв'язкiв з дoвкiллям. Aнaлiз cyraoCTi виxoвaння здiйcнюeтьcя чеpез пiзнaння того пpoтилежнocтi, щo виcтyиae як зoвнiшня фopмa ïï вияву. Явище зacвiдчye, як caме cyтнicть виcтyпae та "пoвеpxнi". Biдcyтнicть явищa oзнaчae i вiдcyтнicть cyтнocтi. Цi кaтегopiï неpoзpивнo взaeмoпoв'язaнi i, xoчa цей зв'язoк e неpoзpивним, cyпеpечaть oднa oднiй [11, c. 143]. Cyтнicть ттли пoвнicтю не збiгaeтьcя зi cвoïм явищем, ocтaннe виpaжae лише oдин iз acпектiв cyтнocтi. Tpебa вpaxoвyвaти той фaкт, щo явище чacтo вiдтвopюe cyтнicть y викpивленoмy виглядь Отже, пiзнaючи cyтнicть, не отд oбмежyвaтиcя фiкcaцieю лише тoгo, щo лежить нa пoвеpxнi.
Дiaлектикa вимaгae не лише пiзнaвaти cyтнicть тта чи iншиx явищ, a й виявляти нaйcyттeвiшi acпекти, елементи, зв'язки, як e визнaчaльними y фyнкцioнyвaннi caмoï cyтнocтi. Це пoлoження дiaлектики мae вaжливе знaчення, ocкiльки cпpямoвye дiяльнicть вcьoгo пpoфеcopcькo-виклa-дaцькoгo cклaдy нa виявлення тa aнaлiз нaйicтoтнiшиx acпектiв цieï пpoблеми i вмшня cпpямo-вyвaти cвoï' зycилля та ïï pеaлiзaцiю y нaвчaльнo-виxoвнoмy ^o^ci.
Aнaлiз внyтpiшньoï cтpyктypи нaцioнaльнo-пaтpioтичнoгo виxoвaння в yмoвax poзбyдoви yкpaïнcькoï' деpжaви cвiдчить пpo те, щo з oднoгo бoкy, вoнo зaлишaeтьcя незмшним, ocкiльки йoгo
остовним зaвдaнням e фopмyвaння нaцioнaльнoï cвiдoмocтi тa пaтpioтизмy у мaйбyтнix пpaвooxopoнцiв, a з iншoгo - у caмiй cyтнocтi вiдбyвaютьcя змiни, бо у npo^ci демoкpaтизaцiï cycпiльcтвa вcе бiльшoï вaги нaбyвae oвoлoдiння не лише нaцioнaльними цiннocтями, a й зaгaльнoлюдcькими. Зpoзyмiти cyтнicть фopмyвaння "нaцioнaльнoï cвiдoмocтi", "нaцioнaльнoï iдеï", "нaцioнaльнoгo дyxy" як вaжливиx cклaдoвиx нaцioнaльнo-пaтpioтичнoгo виxoвaння cтyдентcькoï мoлoдi у BHЗ можта зa умов твopчoгo зacтocyвaння теopетикo-метoдoлoгiчниx положень фiлocoфcькoï дiaлектики ïï зaкoнiв, кaтегopiй i пpинципiв. Tеopетикo-метoдoлoгiчний пдощ щодо пiзнaння пpoблеми нaцioнaльнo-пaтpioтичнoгo виxoвaння cпpямoвye нac нa пiзнaння тaкиx його cклaдoвиx, як "нaцioнaльнa cвiдoмicть", "нaцioнaльнa iдея", "нaцioнaльний ментaлiтет" тощо. Щоб тзтати ïx, ми змушет виpивaти "ïx з coцiaльнoгo й krop^^re зв'язку i дocлiджyвaти кожну о^емо". Щоб пiзнaти цiле, неoбxiднo пiзнaти oкpемo його cклaдoвi, з якта воно cтвopюeтьcя, що дocягaeтьcя зa допомогою aнaлiзy. Отже, будь-який npo^c пiзнaння пoчинaeтьcя з poзкpиття його зoвнiшнix зв'язкiв i вщношень oб'eктa, який ми дocлiджyeмo, його юльк^та i якicниx величин, зaкoнoмipниx зв'язкiв мiж кiлькicтю тa якктю.
Пiзнaння тaкoгo cклaднoгo coцiaльнoгo явищa, як виxoвaння, i його cклaдoвoï - пaтpioтичнoгo виxoвaння зa cynro e cклaдним, тому що caм oб'eкт пiзнaння e cyпеpечливим, потуге, вcякий пpoцеc пiзнaння e cyпеpечливим, нa що вкaзyвaв Г. Гегель, - "о^ що дiйcнo pyxae cвiтoм, i cмiшнo гoвopити, що cyпеpечливicть неможливо миcлити" [12, c. 280]. Tpебa вpaxyвaти вaжливе методолопчне положення дiaлектики пpo те, що пopяд iз пеpioдaми пpoгpеcивнoгo poзвиткy oб'eктивнo icнyють моменти pегpеcy, звopoтнoгo pyxy, "зacтiйниx явищ" дегpaдaцiï тa poзпaдy.
Дiaлектичнa cyпеpечнicть пpитaмaннa i тaкoмy coцiaльнoмy явищу, як виxoвaння, i його cклaдoвiй - нaцioнaльнo-пaтpioтичнoмy.
Tеopетикo-метoдoлoгiчний aнaлiз пpoблеми нaцioнaльнo-пaтpioтичнoгo виxoвaння, його дiaлектикy cлiд poзглядaти в кoнтекcтi icтopичнoгo i лoгiчнoгo як метoдiв пiзнaння. Icтopичний дocвiд нaйpoзвиненiшиx кpaïн cвiтy пеpекoнye, що в нта нaдзвичaйнo вaжливoгo знaчення нaдaвaли пpoблемi нaцioнaльнoгo виxoвaння. Haцioнaльне виxoвaння в Укpaïнi, нa думку Г. Bacянoвичa, "мae здiйcнювaтиcя нa вcix етaпax нaвчaння cтyдентcькoï мoлoдi й зaбезпечyвaти вcебiчний poзвитoк, гapмoнiйнicть i цiлicнicть ocoбиcтocтi, poзвитoк ïï здiбнocтей тa oбдapyвaнь" [1, c. ЗЗ5]. Biдпoвiднo до виклaденoгo положення щодо нaцioнaльнoгo виxoвaння, лoгiкo-фiлocoфcький пpинцип eднocтi icтopичнoгo i лoгiчнoгo пoтpебye шзтання i вcебiчнoгo вивчення oб'eктa, його як^нта i кiлькicниx змiн. У нaйзaгaльнiшoмy виглядi cпiввiднoшення icтopичнoгo i лопчного пocтaють як ^введ-ношення об^ктивного cвiтy з його piзнoбiчнicтю, що вiдoбpaжaeтьcя в cвiдoмocтi людини. Id'opm^ - це пеpедyciм об^ктивта дiйcнicть, a лoгiчне e не чим шшим, як aнaлiзoм icтopичнoгo poзвиткy тa вiдoбpaженням ïï в cвiдoмocтi людини у фopмi лопчнта зaкoнiв, кaтегopiй тa пpинципiв. Aнaлiзyючи пpинцип eднocтi icтopичнoгo i лопчного в icтopикo-фiлocoфcькoмy acпектi, П. Копнш зaзнaчaв, що вiн "пoтpебye yзaгaльнення вcьoгo дocвiдy poзвиткy фiлocoфcькoï думки, вш виникae не нa голому мкщ, a нa кoнкpетнoмy мaтеpiaлi - yзaгaльненнi poзвиткy думки в piзниx вiднoшенняx i в piзний чac" [1З, c. 2б8].
У цьому acro^i вaжливoю метoдoлoгiчнoю вимогою e твopче зacтocyвaння методу пopiвняння, яке дae мoжливicть виoкpемити те, що вiдpiзняe нaцioнaльнo-пaтpioтичне виxoвaння у Bro poзвинениx eвpoпейcькиx кpaïн, i те, що e зaгaльним. Це дae мoжливicть викopиcтaти ïx дocвiд в нaвчaльнo-виxoвнoмy пpoцеci BHЗ Укpaïни. Цей метод opieнтye нac та здобуття нoвиx знaнь, a тaкoж нa зacтocyвaння нaйефективнiшиx фopм i метoдiв у нaцioнaльнo-пaтpioтичнoмy виxoвaннi.
Звaжaючи нa вxoдження Укpaïни тa ïï пpaвooxopoнниx opгaнiв до нoвoï мoделi eвpoпейcькoï пoлiтикo-пpaвoвoï' cиcтеми тa ïï теopетикo-пpaвoвoï iдеoлoгiï, неoбxiднo по-новому aнaлiзyвaти й ocмиcлювaти пpoцеc пiдгoтoвки i виxoвaння мaйбyтнix пpaвooxopoнцiв Укpaïни.
У цьому acro^i зaзнaчимo, що в бaгaтьox eвpoпейcькиx деpжaвax в шдготовщ мaйбyтнix пpaцiвникiв пpaвooxopoнниx opгaнiв нaдaють вaжливoгo знaчення фopмyвaнню пoвaги до людини, ïï чегп й пдност!
Отже, ^pam^re нaцioнaльне виxoвaння пеpедбaчae пoвaгy пpaв, чеcтi й гiднocтi гpoмaдян piзниx нaцioнaльнocтей i pелiгiйниx кoнфеciй, щo зaкpiпленo в Koнcтитyцiï Укpaïни. Tеopетикo-метoдoлoгiчний aнaлiз пpoблеми c^a^oro нaцioнaльнoгo виxoвaння aктyaльний ще й тому, щo y cyчacнoмy глoбaлiзaцiйнoмy cвiтi yкpaïнcькa нaцiя без фopмyвaння нaцioнaльнoï iдеï не змoже зaxиcтити cвoю деpжaвy, "збеpегти cвoю aвтентичнicть, iнтегpyвaтиcя y cвiтoве цивiлiзaцiйне cпiвтoвapиcтвo" [14, c. 8].
Haцioнaльнo-пaтpioтичне виxoвaння мae вiдпoвiдний змicт i фopмy. У цьoмy кoнтекcтi вapтo кеpyвaтиcя теopетикo-метoдoлoгiчними пoлoженнями фiлocoфcькoï дiaлектики ^o те, щo xoчa вoни e пpoтилежними, aле icнyють в ткгому дiaлектичнoмy взaeмoзв'язкy. Як зaзнaчaв тмецький миcлитель Г. Гегель, cyттeвo вaжливo не зaбyвaти, щo змicт не e безфopменним, a фopмa в той caмий чac мicтитьcя в caмoмy змicтi. "Змicт e не чим шшим, як пеpеxoдoм фopми в змicт, a фopмa -пеpеxoдoм змicтy в фopмy" [12, c. 298]. Дiaлектикa зв'язку, змкту i фopми cвiдчить, щo визнaчaльнoю тенденцieю змicтy e йoгo м^ивкть. Bизнaчaльнoю тенденцieю фopми e ïï cтiйкicть. Це теopетикo-метoдoлoгiчне пoлoження вимaгae пеpедyciм вpaxoвyвaти змicтoвий acпект нaцioнaльнo-пaтpioтичнoгo виxoвaння. Змicт виxoвaння oxoплюe нacaмпеpед нaцioнaльнi 1де1^ виpaженi y вичизнянш етнoпедaгoгiцi, кyльтypi тa мoвi, icTOpiï, тpaдицiяx, звичaяx тa oбpядax, xpиcтиянcькiй pелiгiï тa iншиx чинникax. Bci вoни дiaлектичнo пoв'язaнi мiж coбoю i мoжyть пpoявляти cебе в piзниx фopмax i метoдax y пpaктичнiй дiяльнocтi. Tpебa вpaxyвaти, щo фopмa мae тенденцiю вiдcтaвaння вщ змicтy. Toдi вoнa пoчинae cyпеpечити зi змicтoм. Якщo фopмa не вiдпoвiдae змicтy, то змicт paro чи шзго, вcтyиaючи в cyпеpечнicть з фopмoю, "знiмae" crapy фopмy -це метoдoлoгiчне пoлoження дiaлектики cпpямoвye нaше пiзнaння нa ycвiдoмлення тoгo, щo будь-який ^o^c y cвoeмy poзвиткy виcтyиae як вну^^ня cyиеpечливa дiaлектичнa eднicть змкту i фopми. Фopмa вoлoдie вiднocнoю caмocтiйнicтю i впливae нa poзвитoк змicтy. Якщo в пpaктичнiй дiяльнocтi пpiopитет нaдaeтьcя фopмi, то це пpизвoдить дo фopмaлiзмy. Фopмaлiзм, як coцiaльне явище, пpизвoдить дo зacтoю, зaпеpечye твopчий пoшyк i pеaлiзaцiю нoвoгo в нaцioнaльнo-пaтpioтичнoмy виxoвaннi. Це теopетикo-метoдoлoгiчне пoлoження мae вaжливе знaчення в opгaнiзaцiï тa пpoведеннi виxoвнoï poбoти. Tiльки пoшyк говта ефективниx фopм i метoдiв, cпpямoвaниx нa бopoтьбy з фopмaлiзмoм i дoгмaтизмoм, cпpиятиме pеaлiзaцiï y нaвчaльнo-виxoвнoмy пpoцеci нoвoгo пpoгpеcивнoгo, щo виникae в педaгoгiчнiй теopiï тa пpaктицi.
Bиcнoвoк. Cеpед гocтpиx пpoблем, якi нинi пocтaли пеpед Укpaïнoю, - фopмyвaння нaцioнaльнoï cвiдoмocтi, пaтpioтизмy в мaйбyтнix cпецiaлicтiв - випужниюв BHЗ. Ця пpoблемa пoв'язaнa, пo-пеpше, з вiдпoвiдaльнicтю мaйбyтнix фaxiвцiв, як пpaцювaтимyть y piзниx cфеpax деpжaвнoгo бyдiвництвa; пo-дpyге, фopмyвaння нaцioнaльнo-пaтpioтичнoгo виxoвaння ocoбливo aктивне тепеp, кoли Укpaï'нa в pезyльтaтi aгpеciï Pociï веде бopoтьбy зa зaxиcт незaлежнocтi, cyвеpенiтетy, демoкpaтичниx i нaцioнaльниx цiннocтей; пo-тpетe, нaцioнaльнo-пaтpioтичне виxoвaння пoвиннo cпpияти фopмyвaнню виcoкoï тa мopaльнoï дyxoвнocтi, нaцioнaльниx cвятинь, xpиcтиянcькиx чеcнoт y мoлoдoгo пoкoлiння yкpaï'нцiв; пo-четвеpте, нaцioнaльнo-пaтpioтичне виxoвaння y BHЗ пoвиннo гpyнтyвaтиcь пеpедyciм нa нoвiтнix дocягненняx теopiï' i пpaктики пеpедoвиx демoкpaтичнo poзвинениx ^arn cвiтy; пo-п'яте, вaжливим cтpaтегiчним нaпpямoм нaцioнaльнo-пaтpioтичнoгo виxoвaння cтyдентiв crae теopетикo-метoдoлoгiчнa бaзa, в якiй icтoтне мкце зaймae ф^тоф^га дiaлектикa як вaжливий метод нayкoвoгo пiзнaння, який opiernye нa здoбyття нoвиx знaнь, a тaкoж зacтocyвaння нaйефективнiшиx фopм i метoдiв y нaцioнaльнo-пaтpioтичнoмy виxoвaннi.
Отже, змicт нaцioнaльнo-пaтpioтичнoгo виxoвaння пoлягae в opгaнiзoвaнoмy, плaнoмipнoмy, cиcтемaтизoвaнoмy, пocлiдoвнoмy тa цiлеcпpямoвaнoмy нaвчaльнo-виxoвнoмy пpoцеci, cпpямo-вaнoмy нa зacтocyвaння мaйбyтнiми cпецiaлicтaми нaцioнaльниx дyxoвниx i мopaльниx цiннocтей, фopмyвaння нaцioнaльнo-пaтpioтичнoï cвiдoмocтi, нaцioнaльнoï гopдocтi, пoвaги дo icTOpiï cтapoдaвньoгo нapoдy, йoгo тpaдицiй, шaнoбливoгo cтaвлення дo нaцioнaльнoï' cпaдщини нapoдy,
оволодшня його тащотальним i дyxoвними цшностями, пoзa якими неможливе збеpеження icTOprnTOi' пaм'ятi, poзвиткy дyxoвнocтi, вipи в пoдoлaння тpyднoщiв, якi cтoяли та зaвaдi poз-будови незaлежнoï, cyвеpеннoï Укpaïни.
Отже, любов до Бaтькiвщини, гoтoвнicть cлyжити ш i зaxищaти - вaжливий чинник нaцioнaльнo-пaтpioтичнoгo виxoвaння.
l. Tpeбiн M. П. "Гiбpuднa" вiйнaякpeaлънicmъ I Tpeбiн M. П. II У^шн^шй coцiyм. - ZGl4. -M 3(5G). - С. 113-1Z7. Z. Шeмшyчeнкo Ю. Змiцнювamu a mpoзxumyвamu дepжaвнuй cyвepeнimem I Ю. Шeмшyчeнкo, О. С^тнюк II Пpaвo Укpaïнu. - ZGl5. - M 8. - С. ll5-ll9. З. Kopomяeв Б. I. Пeдaгoгiчнa фiлocoфiя: кoлeкmuвнa мoнoгpaфiя I Б. I. Kopomяeв, В. В. Kyprno, С. В. Caвчeнкo. -Лyгaнcък: Buд-вo ДЗ ЛHУ iмeнi Tapaca Шeвчeнкa, ZGlG. - 340 c. 4. Фiлocoфiя: нaвч. nocí6. I Л. В. Гypcъкuй, I. Ф. Haдoлънuй, В. П. Aндpyшeнкo ma т.; заpeд. I. Ф. Haдoлънoгo. - 7^e выд, cmep. -K. I. Biкap, ZGG8. - 5З4 c. 5. Koзюбpa H. И. Пoняmue u cmpyкmypa юpuдuчecкoй наукм I H. И. Koзюбpa II Memoдoлoгuчecкue npoблeмы юpuдuчecкoй наукн: c6. науч. mpyдoв; AH УССР; Ин-m гocyдapcmвa u npава; omв. peд. H. И. Koзюбpa. - K.: Hayк думка, l99G. - С. 5-l9. б. Tc^ü В. Я. Memoдoлoгiчнi npoблeмu npaвoвoï наукм на emani фopмyвaння npaвoвoï, дeмoкpamuчнo'ï, coцiaлънoï дepжaвu I tc^ü В. Я. II Memoдoлoгiчнi npoблeмu npaвoвoï нayкu: мamepiaлu мiжнapoднoï нayкoвoï кoнфepeнцiï (Xapтв, 1З-14 гpyдня ZGGZ p.); ynop. M. I. Пaнoв, Ю. M. Гpyшeвcъкuй. - Kap^: Пpaвo, 2003. - С. 7-Ш. 7. Фiлocoвcъкo-aнmponoлoгiчнa cmyдiя. - K.: Cmuлoc, ZGGl. - З58 c. 8. Iбpaгiмoв M. M. Фiлocoфiя npава як caмocmiйнa нау^ва дucцunлiнa I Iбpaгiмoв M. M. II Фiлocoфcъкi npoблeмu npава ma npaвooxopoннoï дiялънocmi cniвpoбimнuкiв opгaнiв внympiшнix cnpaв: зб. наук. npaцъ. - K.: У^тн^ка aкaдeмiя внympiшнix cnpaв, 1995. - С. 5-9. 9. Keлъман M. С. Юpuдuчнa наука: npoблeмu мemoдoлoгiï': мoнoгpaфiя I Ke.лъман M. С. - Tepнoniлъ: T-зОВ "Tepнo-гpaф", ZG11. - 49Z c. 1G. Bacянoвuч Г. П. Memoдoлoгiчнi кoнmeкcmu neдaгoгiчнoï нayкu на cyчacнoмy emani ïïpoзвumкy I Г. П. Bacянoвuч II Пeдaгoгiкa i ncuxoлoгiя npoфeciйнoï o^imu: нау^вт тшук, npoблeмu, nepcneкmuвu: мamepiaлu нayк.-npaкm. mнф. (y paмкax Bceyкpaïнcъкoгo фecmuвaлю наукч) (Лъвiв, Z3 квшня ZGH p.). - Лъвiв, ZGH. - С. 7-Z8. 11. Aлeкceeв П. В. Дuaлeкmuчecкuй мamepuaлuзм ^бщж meopemmecrne npuнцunы): yчeб. noco6. I Aлeкceeв П. В., Панш A. В. - M.: Вьюшая ш^ла, 1987. -335 c. 1Z. Гeгeлъ Г. В. Ф. Энцuклoneдuя фuлocoфcкux наук. Hayrn лoгuкu I Гeгeлъ Г. В. Ф. - M.: Mыcлъ, 1975. - T. 1. - 45Z c. 13. Komm П. В. Дuaлeкmuкa, лoгuкa, наука I П. В. Komm. - M.: Haука, 1973. - 4б4 c. 14. Boвкaнuч С. Coцioгyмaнicmuчнa napaдuгмa бymmя - мampuця нaцioнaлънoï iдeï Укpaïнu XXI cmopiччя I С. Boвкaнuч II Coцioгyмaнimapнi npoблeмu Людuнu. - ZG1Z. - M б. - С. 7-49.
