CC BY
55
УДК 504.03
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ ДИВЕРСИФ1КАЦ11 ПОСЛУГ В СФЕР1 ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
О.Р. Губанова, д.е.н., доцент
Одеський державний екологгчний утверситет, Одеса, Украна
Губанова О.Р. Теоретико-методичю засади диверсифжацй послуг в сферi природокористування.
У статт ввдображено результати узагальнення юнуючих трактувань поняття «еколопчна послуга». З урахуванням особливостей «сервгазаци» природокористування визначеш певнi тенденцй розвитку сфери еколопчних послуг. Обгрунтована доцшьшсть диверси-фшацц екологiчних послуг на засадах зручносл та добровiльного залучення iнтелектуальних i фiнансових ресурсiв щодо одержання еколого-економiчного ефекту вiд використання еко-сервiсного продукту.
Ключовi слова: диверсифжащя, екологiчнi послуги, «зелений» вендинг, еко-краудсорсинг, еко-крауд-фандинг
Губанова Е.Р. Теоретико-методологические основы диверсификации услуг в сфере природопользования.
В статье отражены результаты обобщения существующих трактовок понятия «экологическая услуга». С учетом особенностей «сервисизации» природопользования определены тенденции развития сферы экологических услуг. Обоснована целесообразность диверсификации экологических услуг на принципах удобства и добровольного привлечения интеллектуальных и финансовых ресурсов для получения эколого-экономического эффекта от использования эко-сервисного продукта.
Ключевые слова: диверсификация, экологические услуги, «зеленый» вендинг, эко-краудсорсинг, эко-краудфандинг
Gubanova E.R. The theoretical and methodological foundations of diversification of services in the sphere of nature management.
The article reflects the results of the generalization of the existing interpretations of the concept of "environmental service". Taking into account features of "servicization" of nature management is defined trends of development of the sphere of environmental services. The expediency of diversification of environmental services on the principles of convenience and voluntary involvement of intellectual and financial resources to achieve ecological and economic benefits of using eco-service product.
Keywords: diversification, environmental services, "green" vending, eco-crowdsourcing, eco-crowdfunding
Протягом останшх десятирiч одшею з головних закономiрностей сустльного розвитку е випереджувальне зростання сфери послуг у порiвняннi з матерiальним виробництвом та розширення li господарських позицш. Сьогодш структуру ВВП вах розвинених кра1н свиу характеризуе висока частка третинного сектору (65-70% i вище) [1]. Наприклад, за даними МВФ [2], у 2012 рощ в США у сферi послуг було створено 76,8% ВВП, в промисловосп - 22,1%, сшьському господарстга - 1,1 %. В Укршш станом на 2012 рш структура ВВП мала наступний вигляд: сiльське господарство - 9,5%, проми-словiсть - 31,4% та сфера послуг - 59,1% [3]. Як сввдчать статистичш даш, частка сфери послуг у валовш доданiй вартостi США в 2012 рощ складала 59%, а Украши - 33,1%, що в грошовому вимiрi становило 9581 та 52 млрд. дол. США вщповщно [4].
Науковцями доведено, що важливим показ-ником економiчного розвитку краши, який вказуе на постiндустрiальний характер системи господа-рювання, стае рiвень «сервгазацп» нащонально! економiки. А з огляду на те, що визначальною рисою поспндуст^ально! економiки е висока яшсть життя, яка напряму залежить ввд стану довк1лля, останнiм часом спостертаеться тенденцiя щодо еколопзацп третинного сектору економiки. 1ншими словами, через те, що еколопчш проблеми стали невщ'емною скла-довою суспiльного iснування, ст^мкого розвитку набувае процес трансформацп сфери послуг, спрямований на пiдвищення ефективносп використання природного капiталу та збереження суспiльно-економiчних функцiй природи. На даний час спектр таких послуг достатньо широкий, проте потреби суспiльства в забезпеченш еколопчно! безпеки та досягненш стандартiв якостi навколишнього середовища постшно зростають, що, в свою чергу, обумовлюе необхiднiсть диверсифжацп послуг в сферi природокористування. Анaлiз останшх дослвджень та публiкацiй
Обгрунтуванням особливостей та законо-мiрностей розвитку третинного сектору економiки свого часу займались Дж. Гелбрейт, Д. Белл, З. Бжезшський, А. Тоффлер, К. Кларк, С. Кузнец,
М. Седлак, А. Фишер, Дж. Фурастье та шшг Значний внесок у дослщження проблеми становлення ринкових вщносин у сфер1 послуг в умовах трансформацшно! економ1ки належить таким росшським та укра!нським вченим як £. Агабаб'ян, З. Адамович, А. Бабич, В. Базиле-вич, Г. Башнянина, Т. Блшов, Б. Бреев, З. Варна-лш, Л. Верховодова, М. Войнаренко, О. Гаврилюк, В. Геець, В. Герасимчук, Ю. Головш, Н. Дани-ленко, М. Дотшнш, А. Дергаль, В. Жамш, £. Жильцова, Г. Журавльов, Л. Кликич, В. Козак, Т. Коряпна, О. Кочерга, В. Куценко, Б. Данили-шин, В. Левичева, Е. Л1банова, М. Манил1ч,
A. Мельник, С. Мочерний, I. Михасюк, Л. Панко-ва, £. Песоцька, I. Пойта, В. Проскуряков, В. Рубе,
B. Рутгайзер, В. Новжов, А. Новосьолов, В. Тихомирова, А. Челенков, Г. Шутак, В. Юхименко, В. Яковлева. В свою чергу, сучасш тенденцп формування еколопчно! шфраструктури природо-користування, питания розвитку вичизняного ринку еколопчних послуг розглянуп в працях Т. Галушшно!, Л. Кутнець, О. Лшаново!, В. Петренко, Л. Селезньово!, С. Хар1чкова [5-9]. Видiлення мевир1шеми\ рашше частин загальмоТ проблеми
Незважаючи на значш здобутки науковщв, пов'язаш з вивченням теоретичних, методолог-пчних та практичних аспекпв розбудови еколопчного серв1су в Укра!ш, питання наукового обгрунтування i створення адаптовано! до вичизняних умов господарювання системи «сервгазаци» природокористування потребують детальнiшого дослiдження.
Мета cmammi полягае у визначеннi особливостей розвитку сфери еколопчних послуг в Укра!ш та обгрунтуванш доцiльностi дивер-сифжацп пропозицiй iз сервiсного обслуговування природокористування як одного з чиннишв забезпечення сталостi нацюнально! економiки. Виклад основного матерiалу дослiджеммя
Перш нiж розглядати питання диверсифжацп послуг в сферi природокористування, необхiдно визначитися iз тлумаченням сутностi еколопчно! послуги як економiчноl категорп.
Поняття «еколопчна послуга» е лопчним розвиненням дефшщп «послуга», на економiчний змiст яко! iснують рiзнi точки зору, наприклад, так1, що наведенi в таблицi.
Рiзноманiття визначень характеризуе послугу як будь-який захщ вигоду, користь, благо, результат, дш, дiяльнiсть або засiб задоволення потреб. Проте узагальнення наявних визначень дозволяе видшити три аспекти розумiння сутносп послуги, тобто послугою можна вважати дiяльнiсть, що спрямована на задоволення тих чи шших потреб, результат дiяльностi з метою задоволення потреб або процес взаемодi! мiж виробником та споживачем товару, який не мае речово^' форми, але е корисним для того, хто його використовуе [24]. Таким чином, за своею економiчною природою послуги е формою суспшьних вщносин, яш виникають на основi
корисно! дi! працi, що споживаеться не в якостi дiяльностi, а в якосп корисного ефекту, шляхом присвоения його результапв певним iндивiдом, групою, колективом. Корисний ефект вщ послуги не iснуе окремо вщ процесу !! виробництва у виглядi яко!сь речi. З цiе! причини послуга на вiдмiну вiд речового продукту пращ не може бути накопичена, а процеси ll виробництва i споживання в чай зб^аються. Тим не менш, наслiдки споживання послуги можуть мати матерiальний i довготривалий характер. Отже, послуга являе собою специфiчний продукт працi, який не набувае речово! форми, i споживна вартiсть якого на вiдмiну вщ речового продукту працi полягае в корисному ефекп живо! працi, а також мае певш властивостi, зокрема, неввдчутшсть, невiддiльнiсть вiд споживача, неможливють зберiгания i транспортування, нерозривнiсть процесу виробництва i споживання, нестабiльнiсть якосп, тимчасовий характер тощо [25]. З широкого спектру послуг, що спрямоваш на задоволення великого рiзноманiття потреб сучасно! людини, на особливо! уваги заслуговують послуги в сферi природокористування, зокрема, еколопчш послуги, термшолопчно! едностi у визначеннi яких до останнього часу також немае в економiчнi лггератург
У загальному розумшш екологiчнi послуги розглядають як комплекс послуг, основним змiстом яких е попередження, усунення, мiнiмiзацiя шкодливого впливу на людину та полiпшения стану навколишнього середови-ща [26]. Л.В. Селезньова визначае !х «як спецiалiзованi види послуг, що надаються суб'ектам господарсько! дiяльностi i населенню, яш спрямованi на запобiгания негативного впливу на навколишне середовище i сприяють вщтворенню природних ресурсiв» [9]. Проте у запропоноване автором тлумачення дослщжу-ваного поняття включено перелiк конкретних i загальних видiв послуг, що обмежуе сферу застосування категорiально! одинищ та не враховуе можливостi шновацшного розвитку i вдосконалення природоохоронних заходiв i технологiй. На думку У.З. Костюк , еколопчш послуги - «це послуги, що надаються рiзними оргашзащями (установами) на комерцiйнiй, договiрнiй або безоплатнiй основi, виробництво i споживання яких сприяе зниженню штегрального екодеструктивного впливу в розрахунку на одиницю сукупного суспiльного продукту» [27].
О.Л. Кашенко визначае екологiчнi послуги як «заходи щодо вiдтворения еколопчних благ, яш визнанi суспiльством необхщними i здiйснюються господарськими суб' ектами-природокористувача-ми», та пропонуе застосовувати !х у формi негрошових засобiв обмiну на ринку природних багатств [28]. За документами Конференцп ООН з торгiвлi i розвитку (ЮНКТАД) екологiчними послугами вважаються «послуги, джерелами яких е дiяльнiсть людини, спрямована на виршення
KOHKpeTHHx eKonoriHHux npo6^eM (HanpHK^ag, onu^eHHa Ta BuganeHHa criHHHx Bog)» [29].
BpaxoBywHH oco6nHBocri noc^yra aK 3aco6y 3agoBoneHHa noTpe6 Ta CTe^^iKy ny6^inHoro ceKTopy eKOHOMiKH H.B. KoTeHKO nponoHye po3rnagaTH eKonoriHHy rocnyry aK «oco6ihbhh Bug gianbHocTi, cnpaMOBaHHH Ha 3agoBoneHHa noTpe6 cycmnbcTBa, rpoMagu hh nwguHH b aKicHOMy ^mri, noKpa^eHHa HaBKonumHboro npupogHoro cepego-BH^a, ^o 3a6e3nenyeTbca Ha yMoBax 6wgxeTHoro a6o KoMnneMeHTapHoro ^rnaHcyBaHHa» [30]. B..3. ffleBnyK i3 cniBaBTopaMH BigHocaTb go eKonoriHHux nocnyr nocnyru 3 eKonoriHHoro MeHeg^Memy, KoHcanTHHry, MapKeTHHry, iHxu-
TaKHM hhhom, cyTHicTb eKonoriHHux nocnyr aK nocnyr B3arani, npoaBnaeTbca b 3agoBoneHHi CTe^^inHux noTpe6 Ta 6e3nocepegHbo noB'a3aHa 3 noKpa^eHHHM cTaHy goBKinna i BHKopucTaHHaM eKonoriHHoro пoтeнцiany b imepecax co^anbHo-eKoHoMiHHoro po3BHTKy. 3 ornagy Ha цe, eKonoriHHoro mocnyroro gopeHHo BBaxura $opMy eKoHoMiKo-eKonoriHHux BigHocuH, kophchhh e$eKT Big aKHx 3a6e3nenye mgrpuMaHHa piBHoBaru b cucreMi «npupoga - cycmnbcTBo» Ta y3rog®emcrb iHTepeciB ^ogo paцioнanbнoгo BHKopHcraHHa cycninbHux 6nar i npupogHux pecypciB cyMicHoro 3acTocyBaHHa.
HipuHry, cTpaxyBaHHa, MapKyBaHHa i cepTH^iKa^i, eKonoriHHoi ocBiTH, rn^opMa^i' Ta iHmi Bugu nocnyr b eкonoro-пigпpнeмннцbкiн gianbHocTi Ha puHKy eKonoriHHux пocnyг [31]. O.I. Open Haronomye Ha ToMy, ^o eKonoriHHi пocnyгн - цe «Bug gianbHocTi, ochobhhm 3MicToM aKoro e пoniпmeннa cTaHy HaBKonumHboro пpнpogнoгo cepegoBH^a Hepe3 зaпo6iгaннa a6o ycyHeHHa mKignuBoro впnнвy кoмпoнeнтiв Bupo6HHHoro пpoцecy (cBigoMoi gianbHocTi nwguHH, gii пpegмeтiв Ta 3aco6iB пpaцi)», Ta BigHocuTb ix go opram3a^HHo-eKoHoMiHHoro iHcrpyMeHrapiro eKonoriHHoi' пoniтнкн [32].
Po3bhtok cycпinbнoгo BHpo6HH^rea h пoginy пpaцi o6yMoBHB icHyBaHHa pi3Hux eKonoriHHux пocnyг, aKi HaHHacrime Knacu^iKywTbca 3a: c^eporo 3acTocyBaHHa, thtom yTBopeHHa, o6'eKToM gocnig-xeHHa, yMoBaMH Ta $opMoro HagaHHa, xapaKTepoM CTo^HBaHHa, BigHomeHHaM go cycпinbннх ^oHgiB CTo^HBaHHa, co^anbHoro 3HaHHMicTW i rapaHro-Barnc™ gepxaBow, BigHomeHHaM go gianbHocTi rag^^Mc^a, Giy^HeM MaTepiani3a^i пocnyгн, ^yH^ioHanbHHM ^^Ha^H^M, rany3eBow cre^a-ni3a^ero [5, 27, 32]. KpiM Toro, Ha gyMKy B.B. neTpeHKo, gu^epeH^roBara eKonoriHHi mocny-ru MoxHa 3a ochobhhmh KoM^^^'aMu BigTBo-
Ta6nuua 1. TpaKTyBaHHa ^Harra «Mc^ra»
BH3HaHeHHa flxepeno
Oco6nHBa oioMBHa BapTicTb npoцecy HpaE}, BHpaxeHa b KopucHoMy e^eKTi, ^o 3agoBonbHae пoтpe6н nroguHH, KoneKTHBy h cycmnbcTBa. Oco6nHBicrro nocnyгн aK ToBapy (mipiBHaHo 3i 3BHHanHHM ToBapoM (BTineHHM y peni), 3 MarepianbHHMH 6naraMH) e Te, ^o BoHa KopucHa He aK piH, a aK gianbHicTb. [10]
Bugu gianbHocTi, po6iT, b npoцeci BHKoHaHHa aKHx He cTBoproeTbca hobhh, paHim He icHywHHH MaTepianbHo-peHoBHH ^og^r ane 3MrnroeTbca aKicTb B^e HaaBHoro, cTBopeHoro npogyктy. Цe 6nara, aKi HagaroTbca He y Burnagi penen, a y $opMi gianbHocTi. [11]
flia, ^o зa6eзneнye ii BnacHHKoBi goxig Hepe3 npoцec ii HagaHHa. [12]
Bug gianbHocTi, aKHH craoproe kophchhh pe3ynbTaT, ^o He Mae penoBoi $opMH, ane 3agoBonbHae neвнy noтpe6y nroguHH. [13]
.flo^inbm Bugu gianbHocTi, cnpaмoвaнi Ha 3agoBoneHHa noтpe6 nrogHHH Ta cycninbcтвa b uinoMy, y npoцeci HagaHHa aKHx He cTBoproeTbca MaTepianbHo-penoBun npogyкт. [14]
Enara, aKi HagaroTbca He y Burnagi penen, a y ^opMi gianbHocTi. [15]
HeMaTepianbHe 6naro, ^o Mae TOBHy цiннicтb. nocnyru HocaTb ToBapHHH xapaKTep, opoBogaTbca niKapaMH, ropucTaMH, 6aHKaMH, ^iHaHcoBHMH кoмnaнiaмн Ta iH. [16]
Pe3ynbTaT HeBHpo6HHHoi gianbHocTi nigпpнeмcтвa a6o oKpeMoi oco6u, aKHH cny^HTb gna 3agoBoneHHa tobhhx noтpe6 nrogHHH i BucTyuae b aKocTi ToBapy. [17]
BigHomeHHa Mix nrogbMH, HeMaTepianbHHH kophchhh e^eKT 6eзnocepegнix B3aeMogin eKoHoMiHHux cy6'eKTiB, to6to pe3ynbTaT MarepiajibHoi gianbHocTi He3anexHo Big Ha6yTTa uhm pe3ynbTaToM (e^eKToM) MaTepianbHo-peHoBoi ^opMH. [18]
Pe3ynbTaT ^oHanMeHme ogHoro Bugy gii, o6ob'33kobo 3gincHeHoro y B3aeMogii nocтaнaIbннкa i oioMBaHa, Ta, aK opaBuno, HeMaTepianbHHH [19]
Eygb-aKi 3axogu, Burogu a6o gii, aKi зa6eзпeнyroтb 3agoBoneHHa KoHKpeTHHx m>Tpe6, b ocHoBHoMy HeBignyTHi Ta He miB^am 3 BnacHicTro. [20]
Eygb-aKHH 3axig a6o Buroga, aKi ogHa cropoHa Moxe зanponoнyвaтн iHmin i aKi b ocHoBHoMy HeBignyTHi i He ^^ogam go 3aBonogiHHa HHM-He6ygb. Bupo6HH^Bo nocnyг Moxe 6yTH i He 6yru noв'aзaнe 3 ToBapoM b noro MaTepianbHoMy Burnagi. [21]
HeMaTepianbHi aKTHBH, ^o Bupo6naroTbca 3 MeToro 36yry. HeMaTepianbHi aKTHBH (a6o HeBigHyTHa ^HHicTb) - цe цiннicтb, aKa He e $i3HHHHM o6'eKToM, ane Mae BapTicTb - rpomoBy oцiнкy. [22]
Bug eKoHoMiHHoi gianbHocTi, aKa cTBoproe ^HHicTb i зa6eзneнye BH3HaHeHHa nepeвaг gna oioMBaHa b KoHKpeTHHH Hac i b KoHKpeTHoMy мicцi b pe3ynbraTi BigHyTHHx a6o HeBigHyTHHx gin, нanpaвneннx Ha oTpHMaHHa nocnyгн hh ToBapy. [23]
рювального мехашзму еколопзацп народногоспо-дарського комплексу та за ресурсоутворюючими системами (водними, люовими i т.д.) [33].
Вщповщно до Генерально! угоди з торгiвлi послугами (General Agreement on Trade in Services) та Класифжатора основних продукпв (Core Product Classification) еколопчш послуги включають:
— послуги з видалення та очищення стiчних вод;
— послуги з видалення вiдходiв;
— послуги з сашгарного очищення територш та аналогiчнi послуги;
— iншi послуги (очищення вихлопних газiв, боротьба з шумом, охорона природи та захист ландшафтiв, а також iншi еколопчш послуги, не включеш до попередшх категорiй).
Ця класифiкацiя вiдображаe досить традицшне уявлення про екологiчнi послуги як, головним чином, послуги державних тдприемств, пов'яза-них з шфраструктурою, та послуги, якi надаються широким шарам суспшьства. Дана класифiкацiя охоплюе сектор послуг з обробки та видаленню вiдходiв, боротьбi iз забрудненнями, проте не включае в себе бшьштсть нетрадицiйних екологiчних послуг. Тому деяк фахiвцi наголошують на те, що вона е обмеженою за низкою причин:
— сформована без чпжо! ув'язки з послугами, що вiдносяться до конкретних екологiчних середо-вищ, зокрема, водного, повiтряного тощо;
— сфокусована, здебiльш, на традицшних заходах «очищення в кiнцi виробничого циклу» без будь-якого практичного застосування послуг в сферi попередження забруднення та сталого управлiння ресурсами;
— охоплюе послуги, що надаються в ходi експлуатацп деяких об'ектiв, установок i обладнання, але не стосуеться при цьому послуг в областi проектування, iнжинiрингу, НДДКР та консалтингово! д!яльносп, якi необхiднi для будiвництва i модершзацп виробничих потужностей;
— зосереджена на послугах, що здiйснюються в суспiльнiй сфер!, i не включае послуги, яш надаються безпосередньо промисловим пiд-приемствам.
Враховуючи те, що еволюцiя екологiчних потреб, за ствердженням Л.Г. Мельника [34], пройшла iсторiю вiд засобiв природозахисного характеру, товарiв екологiчного вдосконалення технолопчних систем та таких, що тдвищують ефективнiсть життевого циклу виробiв i послуг, до товарiв еколопзацп стилю життя, бiльш-менш вдалою можна вважати класифжащю, наведену в [35]. Зпдно не! стае можливим видiлити так! основш категорi! екологiчних послуг:
— послуги, пов'язаш з екологiчною шфраструк-турою;
— послуги по боротьб! з забрудненням повиря;
— послуги по вщновленню якосп навколишнього середовища;
— послуги з надання тдтримки суб'ектам господарювання щодо пiдвищення ресурсоефе-ктивносп.
До першого сегменту, головним чином, належать послуги, що стосуються водного господарства, обробки та видалення вщход!в, наприклад, iнженерне проектування обладнання для обробки та постачання питно! води; проектування устаткування для утилiзацi!, зберiгання та транспортування твердих, рщких та небезпечних вщход!в; проектування, експлуатацiя та органiзацiя роботи установок з очищення спчних вод; оргашзащя роботи та технiчне обслуговування систем постачання питно! води; зб!р, обробка та видалення, а також рекуперащя i рециклiнг вщход!в.
Еколопчш послуги, яш вiднесенi до другого сегменту, включають послуги з iнженерного проектування, установки та експлуатацп обладнання та систем по боротьб! з забрудненням повиря стацюнарними та пересувними джерелами викид!в.
Третя категория екологiчних послуг охоплюе рiзноманiтнi послуги по вщтворенню якосп компонентiв довшлля. Це заходи з рекультивацii земельних д!лянок; м!ри надзвичайного реагу-вання на конкретнi небезпечнi ситуацii, що обумовлеш забрудненням або деградацiею навколишнього середовища; ощнка та планування дш щодо вiдтворення якосп природних благ.
Остання категория еколопчних послуг поеднуе р!зномаштш послуги, пов'язаш з проведенням лабораторних, аналггачних та мошторингових дослщжень, юридичш, консалтингов!, аудиторськ послуги, розробки стратепчного управлшня природокористуванням тощо. Головна мета послуг з надання тдтримки ресурсоефективно! д!яльносп полягае в тому, щоб допомогти суб'ектам господарювання забезпечити дотриман-ня природоохоронного законодавства.
Шдвищення ступеня еколопчно! свщомосп споживач!в та р!вня еколопчно! вщповщальносп бшьшосп суб'екпв природокористування, обумо-вило розвиток певних тенденцш в сфер! еколопчних послуг, найбшьш суттевими з яких е:
— зростання наукоемносп наданих послуг;
— збшьшення обсяпв надання послуг;
— формування попиту за рахунок пропозицп послуг багатоцшьового застосування;
— припинення надання деяких застарших вид!в послуг;
— диверсифжащя послуг.
Остання тенденция проявляеться в тому, що розширення перелжу послуг в сфер! природокористування здшснюеться за рахунок послуг, яш надаються на добровшьнш основ!, тобто споживача не примушують задовольняти п чи шш! потреби еколопчного характеру, навпаки, вш самостшно, зпдно свого розумшня, погоджуеться користуватися вщповщними послугами. До тако! категорп еколопчних послуг, поряд з еколопчним аудитом, л!зингом, кредитуванням, страхуванням,
сертифжашею, можна вщнести низку послуг в сфер! природокористування, як1 останшм часом стають все бшьш затребуваними. Зокрема, це послуги, що стосуються управлшня вико рис-танням агроландшафпв, передбачають проведен-ня !х озеленення, флористику, створення ландшафтного дизайну, розвиток зеленого туризму; тобто так1, як! виконують сощальт функцп щодо вщпочинку i естетичного задоволення населения. Кр!м того, право споживач!в на задоволення еколопчних потреб може бути реал!зовано також за допомогою послуг, яш характеризуються зручшстю одержан-ня корисного еколого-економ!чного ефекту. Сьогодш диверсифжашя послуг в сфер! природокористування вщбуваеться, у тому числ!, з урахуванням ше! вимоги; й прикладом тому е «зелений» вендинг - р!зновид вендингу (способу др!бнороздр!бно! торпвл! товарами або/та послугами через автоматизоваш системи), який сфокусований на виршення природоохоронних завдань.
Взагал! вендинг (vending) використовуеться для продажiв кави, снекiв, розливу та торпвл! напоями, газетами, журналами, засобами гшени, лжами, гумовими жуйками, цукерками, зал!знич-ними та автобусними квитами, проведения р!зноманпних платежiв, видач! гопвки, надання послуг з тдкачки автомобшьних шин, тдзарядки акумулятор!в мобшьних телефошв тощо. Зростання ринку вендингу в р!зних кра!нах складае в!д 10 до 40%. Основними перевагами здшснення торпвельних операцш через вендин-гов! автомати (вендори) вважаеться [36]:
— можливють задовольняти потреби в товарах i/або послугах без змши споживачем маршруту свого руху;
— цшодобове користування автоматом та вщсут-шсть потреби в торпвельному персонал!;
— невеликий розм!р стартового катталу, потр!б-ного для початку б!знесу, та швидке повернен-ня первинних витрат (особливо при кутвл! обладнання на умовах л!зингу);
— техшчна простота установки автомату (мала площа, яку займае обладнання; звичайне електроживлення, мапстральне (автономне) водопостачання);
— незначш ремонтно-експлуатацшш витрати (особливо в перш! роки експлуатацп);
— тривалий термш використання;
— невеликi витрати на поточне обслуговування (прашвник може однооабно здшснювати завантаження автомата товарами, шкасащю та техшчне обслуговування);
— використання спрощено! системи оподатку-вання, обл!ку i звиносп;
— стабшьшсть б!знесу;
— зниження до мшмуму втрат в!д крадiжок;
— вщсутшсть потреби в активнш реклам!, осшльки сам автомат часпше використовуеться як рекламний носш ;
— можливють постшного мониторингу;
— мобшьшсть (якщо р!вень продажiв не
виправдав очжувань в одному мюш, то не
складно перевезти торговельний автомат в
шше).
Останшм часом в Японп, США, кра!нах £С поряд з автоматами по продажу напо!в розмь щують вендори, якi приймають в!д споживач!в порожш пляшки та банки й повертають !м залогову вартють тари. Наприклад, у Фшляндд ця складова цши придбаних напо!в складае в!д 10 до 40 евроценпв для пластикових i скляних пляшок, 15 евроценпв для жерстяних банок [37].
Ще одним прикладом «зелено!» спешал!зацп вендингу е здшснення автоматизованого збору деяких вид!в в!дход!в електричного та електрон-ного обладнання. Так, вщпрацьоваш батарейки, акумулятори та енергозбер!гаюч! лампочки заборонено викидати разом !з побутовим смитям, проте вщвозити !х на утил!зацш часто бувае незручно та займае певний час. У Велик!й Британп, Шмеччиш, Дан!! компашею reVend Recycling Ltd. розгорнута мережа автомапв, як! не тшьки приймають цю категор!ю електронних в!дход!в, а також пропонують за них негайну винагороду. Перший «п!лотний» вендинговий автомат - «приймач», який здатний самостшно визначати тип в!дход!в та сортувати електронне см!ття для наступно! утил!зац!!, був встановлений у меблевому магазин! IKEA в Лондон!. В залежносп в!д к!лькост! зданих в!дход!в кл!енту пропонувалось придбати у кредит будь-який товар в мереж! IKEA або пожертвувати виручеш в!д здач! смитя кошти одн!е! з благод!йних оргашзацш - «World Wildlife Fund», «Woodland Trust», UNICEF чи «Save the Children» [38].
Р!зномашття сучасних автомапв дозволяе все б!льше використовувати !х для надання послуг, обумовлених еколопчними потребами людини. Так, обладнав вендори холодильними установками, компан!я HealthyFood створила першу мережу вендингових автомапв з реал!заци здорово! !ж!. Саме така орган!зац!я надання послуг дозволила перенести натуральш продукти з фермерських ринк!в до оф!с!в компан!й та створити умови для втшення на практиш здорового образу життя [39].
Диверсифжашя послуг в сфер! природокористування е не тшьки наслшком покращення добробуту населення та бажання споживач!в задовольняти сво! потреби у безпечному юнуванш б!льш зручн!шими засобами, а й зростання ступеня шформованосп сусп!льства щодо еколог!чних загроз та можливостей !х подолання. Отже, в зазначеному аспект!, до еколопчних послуг можна вшнести так!, що спрямоваш на тдвищення якост! еколого-економ!чно! свшомосп та р!вня еколог!чно! культури суспшьства, наприклад, р!зноман!тн! осв!тньо-!нформац!йн! кампан!! (просвггаицьк! заходи в засобах масово! шформацп, програми з п!двищення пошфор-мованосп населення, осв!тн! проекти тощо). З огляду на це, в робот! [40] обгрунтовуеться
go^nbHicrb peani3a^i' вigпoвigннx ^M^mM b c$epi MBogxeHHa 3 пo6yтoвнмн BigxogaMH y Tpbox нaпpaмax: 3aranbHoocBiTHboMy, eKoHoMiHHo-co^anbHoMy Ta KynbTypHo-BHxoBHoMy.
3aranbHoocBiTHin BeKTop Mae 6yru c^aMoBaHuft Ha BuxoBaHHa eKonoriHHoro MucneHHa Monogi Ta ^opMyBaTuca mnaxoM впpoвa,цxeннa b ocBiTHift пpoцec HaBHanbHux 3aKnagiB o6ob'33kobhx ^or-paM, KypciB Ta ceMiHapiB 3 eKonoriHHoi TeMaTHKu. npuKnagoM eKonoriHHoi' пocnyrн ocBiTHboro xapaK-Tepy e poзпoнaтнн 3 KBiTHa 2013 poKy b KueBi ^oe^r «3eneHa mKona», aKHH, 3oKpeMa, repeg6aHae впpoвa,цxeннa Ta aKTHBHy пoпyIapнзaцiw po3ginb-Horo 36opy пo6yтoвoro cMirra b cepegHboocBiTHix 3aKnagax KpaiHH.
npu3HaHeHHaM eKoHoMiKo-co^anbHoi cKnagoBoi BmuBy Ha eKonoro-eKoHoMiHHy cBigoMicrb rpoMa-gaH пoвнннa 6yTH opram3a^HHo-$iHaHcoBa mg-TpuMKa eKonoriHHux пpoeктiв, aKa Moxe 3giftcHTOBaTHca, b ToMy Hucni, 3a paxyHoK cTHMynwBaHHa po3BHTKy eKonoriHHoro Kpayg-copcuHry Ta Kpayg^aHguHry. neBHow Mipow, o6ugBi $opMH peaniзaцil rpoMagcbKoi aKTHBHocTi noriHHo BigHecTH go rocnyr eKonoriHHoro c^aMyBaHHa, ocKinbKH pe3ynbTaToM ixHboro 3giftcHeHHa e 3agoBoneHHa cycпinbннx пoтpe6 y cKopoHeHHi aнтpoпoreннoro HaBamaxeHHa Ha HaBKonumHe cepegoBH^e. O6rpyHToBaHicTb bkiw-HeHHa цнx iннoвaцiнннx coцianbннx TexHonoriM go repen^y eKonoriHHux пocnyr 6a3yeTbca Ha po3yMiHHi cyTHocTi вigпoвigннx iHcTpyMeHTiB, aKa gna пepmoro ro^arae y 3anyHeHHi Ha go6poBinbHift ocHoBi зaцiкaвneннx oci6 Ta generyBaHHi i'm BH3HaHeHoro repen^y ^ym^M gna BupimeHHa cycпinbнo 3HaHy^ux 3aBgaHb b c$epi ^upogo-KopucryBaHHa, gna gpyroro - b opram3a^i KoneKTHBHoro ^rnaHcyBaHHa пpнpogooxopoнннx пpoeктiв, aKe 3giMcHweTbca 3a paxyHoK go6poBinb-hhx BHecKiB, roxepTByBaHb Ta gapyBaHb.
Pe3ynbTaTOM BHKopucTaHHa eKo-KpaygcopcuHry Moxyrb cnyxuTH pi3HoMaHiTHi KapTH, y cKnagaHHi aKux 6epyTb yHacTb Bci зaцiкaвneнi rpoMagaHH, Big3HaHawHH Ha мaпax Micua eKonoriHHux ropymeHb (нecaнкцioнoвaнi cMirre3BanH^a, Micna cKugaHHa HeoHH^eHHx ctmhhx Bog, Micna romKogxeHHa a6o 3HH^eHHa niciB to^o), пpнpogнi o6'eKTH, ^o oxopoHawTbca, Micna пpoxнвaннa pigKicHHx BugiB $nopu i $ayHH 3 po3Mi^eHHaM iн$opмaцil пpo cTaH Toro hh iHmoro o6'eKTa HaBKonumHboro cepegoBH^a. TaKox eKonoriHHHH KpaygcopcuHr Moxe 6yTH 3acTocoBaHo пpн Bupi-meHHi 6ygb-aKoi noKanbHoi eKonoriHHoi пpo6neмн, пpннoмy KoxeH 3 HneHiB cпiвтoвapнcтвa y ^oMy внпagкy внcтyпaтнмe aK «3aMoBHHKoM», TaK i eкcпepтoм. ^cKpaBHM ^H^na^oM 3acrocyBaHHa eKonoriHHoro KpaygcopcuHry Ha мicцeвoмy piBHi Moxe 6yTH iHTepaKTHBHa KapTa ^h^b пpннoмy
btophhhoi' cupoBHHH «BTopaa xu3Hb Bereft» [41]. MeTow eKo-Kpayg$aHgHHry e 36upaHHa KomTiB gna пoganbmoro ix iHBecryBaHHa b tobhuh пpнpogooxopoнннн ^oeKT. TaK, Ha Kpayg^aH-gHHroBift maT^opMi «BenHKa Igea» cborogHi po3BHBaeTbca ^oeKT «CmnbHoKomT» - HaM6inbmHH b yKpaiHi oH-naHH MexaHi3M KoneKTHBHoro ^iHaHcyBaHHa a^Ba^M b c$epi IT-TexHonoriM, BigHoBnwBaHoi eHepreTHKH, вigпoвiganbнoro
пigпpнeмннцтвa. 3a goпoмorow ^oro iH^opMa-^H^ro pecypcy TaKox 36upawTbca KomTH gna peaniзaцil hh3kh rpoMagcbKux iнiцiaтнв, 3oKpeMa, eKonoriHHoro пpoeктy «3po6uMo yKpaiHy hhctow!», Ha paxyHoK aKoro пpoтaroм ocTaHHboro Hacy Bxe HagiMmno 6inbme 50 thc. rpH. [42].
TaKHM hhhom, xapaKTepHow pucow guBepcu-^iKa^! пocnyr b c$epi пpнpogoкopнcтyвaннa cTae po3mupeHHa ix пepeniкy h 3a paxyHoK TaKux, aKi o6yMoBneHi 3pocTaHHaM rpoMagcbKoi aKTHBHocTi HaceneHHa BHacnigoK mgBH^eHHa Moro пoiн$opмo-BaHocri ^ogo rno6anbHHx Ta noKanbHHx eKonoriHHux пpo6neм, mnaxiB Ta 3aco6iB ix BupimeHHa.
BnCMOBK'M
^k goBegeHo HucneHHHMH gocnigxeHHaMH, Hepe3 Te, ^o пoтpe6н cycпinbcтвa b MaTepianbHHx 6narax MawTb пeвнy Mexy, a пoтpe6н y 6araTbox пocnyrax 6e3MexHi, gna c$epu пocnyr xapaKTepHa тeнgeнцia ^ogo cTanoro i goBroTpuBanoro 3pocTaHHa.
CborogHi 6axaHHa nwgHHH 3agoBonbHHTH cboi пoтpe6н b aKicHoMy xuTTi, 3HaHHow Mipow, cTHKaeTbca 3 Heo6xigHicTw BHpimeHHa icHywHHx eKonoriHHux пpo6neм, aKi cyrreBo BrnHBaroTb Ha пoganbmнн po3bhtok cycпinbcтвa. 3 ornagy Ha цe, cTpiMKHMH тeмпaмн Big6yBaeTbca тpaнc$opмaцia c^epu пocnyr b Ha^aMi ii eкonoriзaцii, to6to HagaHHi Bce 6inbmoro cпeктpy пocnyr, aKi MeHm mKignHBi gna goBKinna Ta/a6o opieHToBaHi Ha BigTBopeHHa piBHoBarH B HaBKonHmHboMy cepegoBH^i. 3pocTawHa eKonoriHHa зaцiкaвneнicтb cпoxнвaнiв, пoв'aзaнa 3 mgBH^eHHaM piBHa ixHboi пoiн$opмoвaнocтi ^ogo icHywHux пpo6neм b c$epi пpнpogoкopнcтyвaннa, c^uae пoaвi Ha puHKy hobhx eKonoriHHux Mcnyr, aKi Bigpi3HawTbca 3pyHHicTw, HayKoeMHicTw Ta pe3ynbTaTHBHicTw 3MeHmeHHa aнтpoпoreннoro TucKy Ha кoмпoнeнтн goBKinna.
TaKHM hhhom, BpaxoBywHH пoтpe6н coцiyмy b 36epexeHHi, BigTBopeHHi Ta o^agnHBoMy BHKopu-craHHi пpнpogннx 6nar, gнвepcн$iкaцia eKonoriHHux rocnyr Mae cTaTH ogHiew 3 goMiHaHT cTanoro po3BHTKy KpaiHH, iHcTpyMeHToM po36ygoBH BiTHH3HaHoro eKonoriHHo opieHToBaHoro cepBicy. ToMy aKTyanbHocTi Ha6yBawTb пoganbmi HayKoBi gocnigxeHHa ^ogo o^hkh e^eKTHBHocTi зaпpoпo-HoBaHoi cTpaTerii.
Список л^ератури:
1. Савчишина К. Е. Сфера услуг в современном воспроизводственном процессе российской экономики [Электронный ресурс] / К. Е. Савчишина, В. С. Сутягин. - Режим доступа: http://institutiones.com/general/1487-sfera-uslug-rosijskoj-ekonomiki.html.
2. Экономика США [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://en.wikipedia.org/ wiki/List_of_countries_by_GDP_sector_composition.
3. Адамович З. М. Вплив основних соц!ально-економ!чних показник!в на розвиток сфери послуг: !сторичний огляд [Електронний ресурс] / З. М. Адамович. - Режим доступу: http://geopolitika.crimea.edu/arhiv/2014/tom10-v-2/014adam.pdf.
4. Додана варпсть сектору послуг Укра!ни, 1990-2012 рр. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nauka.kushnir.mk.ua/makroekonomika/service/service_ukraine.html#t1.
5. Формування ринку еколопчних послуг в формат! розвитку «зелено!» економ!ки / За науковою редакщею д.е.н., проф., Заслуженого економ!ста Укра!ни Т. П. Галушк!но!. -Одеса - 1ПРЕЕД НАН Укра!ни. - Саки: ПП «Шдприемство Фен!кс», 2012. - 264 с.
6. Сучасш тенденц!! формування еколопчно! !нфраструктури природокористування : монограф!я / Хар!чков С. К., Бережна I. В., Кутнець Л. £. [за ред. Хар!чкова С. К.]; НАН Укра!ни, 1н-т проблем ринку та екон.-екол. дослщж. - Одеса, 2012. - 356 с.
7. Лшанова О. А. Споживча пол!тика: нацюнальш та рег!ональн! пр!оритети [Електронний ресурс] / О. А Лшанова // Економжа: реал!! часу. Науковий журнал. - 2012. - № 3-4 (4-5). -С. 172-176.
8. Петренко В. В. Теоретичш аспекти формування мехашзму управлшня сферою еколопчних послуг / В. В. Петренко // Мехашзм регулювання економ!ки. - 2006. - № 3. - С. 48 - 59.
9. Селезньова Л. В. Формування ринку еколопчних послуг в економщ Укра!ни : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.01.01 / Людмила Васил!вна Селезньова ; Ки!в. Нац. ун-т !м. Т. Шевченка. - К., 2001. - 21 с.
10. Економ!чна енциклопед!я: У 3 т. / Б. Д. Гаврилишин (гол. ред.). - Т. 3. - К.: Видавничий центр «Академ!я», 2002. - 952 с.
11. Современный экономический словарь / Б. А. Райзберг, Л. Ш. Лозовский, Е. Б. Стародубцева. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 2002. - 480 с.
12. Фишер С. Экономика / С. Фишер, Р. Дорнбуш, Р. Шмалензи. - М.: Дело, 2002. - 864 с.
13. Данько Т. П. Управление маркетингом : учебник / Т. П. Данько. - М.: ИНФРА-М, 2009. -363 с.
14. Финансово-кредитный энциклопедический словарь / [под общ. ред. А. Г. Грязновой]. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 1168с.
15. Лозовский Л. Ш. Универсальный бизнес-словарь / Л. Ш. Лозовский, Б. А. Райзберг, А. А. Ратковский. - М.: ИНФРА-М, 1997. - 260 с.
16. Экономическая теория / [Под ред. А. И. Добрынина, Л. С. Тарасевича]. - СПб.: Изд. СПбГУЭФ, Изд. «Питер», 2003. - 544 с.
17. ГОСТ Р 50646-94 «Услуги населению. Термины и определения» [Электронный ресурс]. -Режим доступу: http://potrebitel59.ru/zakonodatelstvo/dopolnitelnaja-normativnaja-baza.
18. Софина Т. Н. Сфера услуг: трансформации в рыночной экономике: монография / Т. Н. Софина. - СПб.: Изд-во С.-Петерб. гос. ун-та экономики и финансов, 1999. - 129 с.
19. Международный стандарт ISO 9000: 2005. Системы менеджмента качества. Основные положения и словарь [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://www.pqm-online.com/assets/files/standards/iso_9000-2005(r).pdf.
20. Акулич И. Л. Маркетинг: учеб. пособие / И. Л. Акулич, И. З. Герчиков; под общ. ред. И. Л. Акулича. - Минск: Интерпрессервис, 2003. - 397 с.
21. Котлер Ф. Основы маркетинга / Ф. Котлер. - М.: Банки и Биржи, 1994. - 207 с.
22. Ворачек X. О состоянии «теории маркетинга услуг» / X. Ворачек // Проблемы теории и практики управления. - 2002. - №1. - С. 99 - 103.
23. Лавлок К. Маркетинг послуг: персонал, технологи, стратеги / К. Лавлок. - М.: Вильямс, 2005. - 997с.
24. Шавандина И. В. Генезис социально-экономической сущности услуг / И. В. Шавандина, Т. Н. Кутаева, Е. А. Кутаева // Вестник НГИЭИ - 2013. - № 3. - С. 186 - 198.
25. Шавандина И. В. Социально-экономическая эффективность услуг в сфере заготовок сельскохозяйственной продукции организациями потребительской кооперации: монография / И. В. Шавандина. - Княгинино: Нижегородский государственный инженерно-экономический институт, 2008. - 141 с.
26. Еколопчна енциклопед!я: У 3 т. / [Редколег!я: А. В. Толстоухов (головний редактор) та ш.] - К.: ТОВ «Центр еколопчно! освгш та шформацп», 2008. - Т.3: О-Я. - 472 с.
27. Костюк У. З. Вдосконалення мехашзму розвитку ринку екологiчних послуг в Укра1ш: автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.06 / Уляна Зшовпвна Костюк; НАН Укра1'ни, Рада по вивч. продукт. сил Украши. - К., 2010. - 20 с.
28. Кашенко О. Л. Фшанси природокористування : навч. пойбник / О. Л. Кашенко. - Суми: Видавництво «Ушверситетська книга», 2000. - 421 с.
29. Котенко Н. В. Управлшня фшансуванням публiчних екологiчних послуг у системi територiального природокористування : дисертацiя на здобуття наукового ступеня канд. економiчних наук: 08.00.06 / Н. В. Котенко; Наук. керiвн. I. Д. Скляр. - Суми: СумДУ, 2011.
- 267 с.
30. Котенко Н. В. Фшансування публiчних еколопчних послуг як основа забезпечення якосп життя населення Укра1'ни / Н. В. Котенко // Вюник Сумського державного ушверситету. Серiя Економiка. - 2009. - № 1. - С. 60 - 70.
31. Еколопчне управлшня : тдручник / [В. Я. Шевчук, Ю. М. Саталкш, Г. О. Бшявський та ш]
- К.: Либiдь, 2004. - 432 с.
32. Орел О. I. Еколопчт послуги як шструмент нацюнально! еколопчно! полiтики / О. I. Орел // Збалансоване природокористування. - 2014. - № 1. - С. 101 - 108.
33. Петренко В. В. Визначення ролi i мюця екологiчних послуг у 1'х загальнiй системi / В. В. Петренко // Мехатзм регулювання економiки. - 2005. - № 1. - С. 45 - 56.
34. Мельник Л. Г. Еколопчна економша : тдручник / Л. Г. Мельник. - Суми: ВТД «Ушверситетська книга», 2006. - 367 с.
35. Энергоуслуги и экологические услуги: цели переговоров и приоритеты в области развития / Под редакцией Симонетты Царрилли [Электронный ресурс] / Материалы Конференции ООН по торговле и развитию UNCTAD/DITC/TNCD/2003/3. - Режим доступу: http://unctad.org>ru/docs/ditctncd20033_ru.pdf.
36. Голошубова Н. О. Оргашзащя торпвлг тдручник / Н. О. Голошубова. - К.: Кт'в. нац. торг. коном. ун-т, 2012. - 680 с.
37. Сдаем бутылки и банки в Финляндии, утилизация вторичного сырья [Электронный ресурс].
- Режим доступу: http://www.mumiland.ru/finlyandiya/sdaem-butylki-i-banki-v-finlyandii-utiliz.
38. Вендинговая утилизация [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.kioskservice.ru/news/?id=17.
39. Колосова М. Вендинг здоровой еды [Электронный ресурс] / М. Колосова, Д. Пронин. -Режим доступа: http://gazetagreencity.ru/eco-kitchen/567-vending-zdorovoj-edy.
40. Довга Т. М. Економшо-еколопчна ефектившсть рециклшгу твердих побутових вiдходiв: дис. кандидата екон. наук: 08.00.04 / Довга Тетяна Микола1'вна. - К., 2014. - 255с.
41. Вторая жизнь вещей»: карта пунктов приёма вторсырья [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.greenpeace.org/russia/ru/campaigns/ecodom/trash/recyclemap.
42. Зробимо Украшу чистою! [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://biggggidea.com/project/540.
HaAaTO дo peдaкцiï 25.01.2014
Гyбaнoвa Олeнa Pocтиcлaвiвнa I Elena R. Gubanova
e-mail: askoldov@ukr.net
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Теоретико-методичш засади диверсифтаци послуг в сферi природокористування [Електронний ресурс] / О.Р. Губанова //Економiка: реалп часу. Науковий журнал. — 2015. — № 2 (18). — С. 147-154. — Режим доступу до журн. : http://economics. opu. ua/files/archive/2015/n2. html
