CC BY
17
Сучасш проблеми репонального розвитку
Modern problems of regional development
УДК 504+332.12
СПОЖИВЧА ПОЛ1ТИКА: НАЦ1ОНАЛЬН1 ТА РЕГ1ОНАЛЬН1 ПР1ОР1ТЕТИ
О.А. Лшанова
1нститут проблем ринку та економ1ко-еколог1чних досл1джень НАН Украти, Одеса, Украша
Лтанова О.А. Споживча полтика: нацюналът та регiоналънi npiopumemu.
У данш стати висвилено нацюнальш та репональш прiоритети споживчо! полiтики Укра!ни i розглянуто мехашзми !! реалiзацi!. Також видiленi шструменти еколопзацп споживчо! полiтики.
Ключовi слова: еколопзацп споживчого ринку, споживча политика, нацiональнi прiоритети, регiональнi прiоритети
Липанова О.А. Потребительская политика: национальные и региональные приоритеты.
В данной статье рассматриваются национальные и региональные приоритеты потребительской политики Украины и рассмотрены механизмы ее реализации. Также выделены инструменты экологизации потребительской политики.
Ключевые слова: экологизации потребительского рынка, потребительская политика, национальные приоритеты, региональные приоритеты
Lipanovа O.A. Consumer policy: national and regional priorities.
This paper focuses on national and regional priorities for consumer policy in Ukraine and discussed the mechanisms of its implementation. Also highlighted tools greening consumer policy.
Keywords: ecological consumer market, consumer policy, national priorities, regional priorities
Еколопзащя споживчого ринку у ринко-вш економщ виступае найважлившим фактором соцiального-економiчного розвитку репону та еколопчно безпеч-ного довшлля. Дослщження в цш галузi набува-ють все бшьшш актуальностi. Отже, споживча политика спрямована в першу чергу на тдтримку iнтересiв споживачiв та розширення сфери !х захисту.
Анaлiз останшх дослiджень i публiкацiй
Питания розвитку торгiвлi з урахуванням еко-логiчного фактору започатковано ще напришнщ ХХ ст., що знайшло свое вщображення в рядi мiжиародних наукових дiячiв таких як Р. Вернон, П. Крюгман, К. Ланкастер, М. Портер, Р. Петпа, М. МакГваера, Дж.Д. Мерiфiда, Л. Соета та Т. Ць земера. Питання еколопчно! политики у розрiзi споживчого ринку висвилено у роботах К. Андерсена та К. Крутшли, вплив еколопчного регулю-вання на обсяг виробництва i торгiвлi - А. Фшп-сона, Дж. Рiчардсона, Дж. Муттi та iн.
Серед вичизняних вчених питання споживчо! полiтики за умов еколопзацп економiки висви-леш в працях О. Веклич, О. Васюти, А. Качинсь-кого, Л. Мельника, А. Садекова, I. Синякевича, Ю. Туницi, В. Шевчука, В. Барановського, I. Гра-бинського, Л. Кутнець, С. Харичкова, М. Хвесика та in
Постановка завдання
Проаналiзувати iснуючу ситуацiю щодо впро-вадження елементiв екологiзацi! у розвиток споживчого ринку в репональному вимiрi.
Виклад основного мaтерiaлу дослiдження
Стратегiчною метою розвитку споживчого ринку в економщ Укра!ни, яка все ще перебувае на етат трансформаций е покращання рiвия життя населення, пiднесения на новий яшсний рiвень усього комплексу соцiально-економiчних чинни-кiв, якi забезпечують процес життедiяльностi сус-пiльства. 1з огляду на це, виникае об'ективна необхщшсть аналiзу сучасних тенденцiй, яш мають мiсце в розвитку вичизняного споживчого ринку. Споживчий ринок е одним iз найвагомiших сегментiв нацюнального ринку, вiн характеризуе вiдносини, яш складаються у процесi виробництва, обмiну й споживання кiнцевих товарiв i послуг. Зважаючи на його сощальну роль i важ-ливе мюце в життезабезпеченнi населення (а саме - задоволення найнеобхiднiших потреб людини),
споживчий ринок можна вважати пiдсистемою соцiально-економiчноí системи краши з притаман-ними 1й особливостями та завданнями функцюну-вання.
Споживчий ринок сьогодш е однieю з найперс-пективнiших галузей економiки, що швидко роз-виваеться. Вона мае значну вагу у суспiльному виробнищга. Досить зазначити, що в розвинутих крашах частка сфери послуг у валовому внутрш-ньому продуктi становить 60-70%. Нажаль, в Украш цей показник дещо менший i становить близько 40%. Майже всi суб'екти господарювання тiею чи iншою мiрою надають послуги. Функцю-нування споживчого ринку екологiчних послуг е досить перспективним. Нова економiчна револю-шя привела до його успiшного розвитку, роз-ширення i модифiкування. Вщбулися значнi змiни в структурi споживчого ринку.
Ц характеристики не вщображають тенденцп розвитку свiтового ринку в еколопчнш сферi, продукцiя якого досягае вщ 1 до 4% обсягу зовшшньо! торгiвлi розвинених краш, причому темпи зростання продаж1в природоохоронних технологш i обладнання становлять 10 i бiльше вiдсоткiв у рiк.
Експерти ощнюють свiтовий ринок еколопч-них товарiв i послуг, як мшмум, в розмiрi 500 млрд. дол. США. Його щорiчний прирiст переви-щуе 5%, а в окремих крашах ще бiльше. Так, наприклад, в крашах Балтп - до 8%, Канада - на рiвнi 10% у рш. Ринок екологiчних товарiв i послуг у Схiднiй Gвропi, включаючи СНД, ощню-еться приблизно в 20 млрд. дол. США, а його середньорiчний прирют - перевищуе 1% [1].
У свiтовiй практищ екологiчний ринок е досить перспективним. У США вш оцiнюеться в 165 млрд. дол. i мае тенденщею зростання 4% у рш, Латинськ1й; Америцi - 6,6 млрд. дол. (прогноз - 10 млрд. дол.), 1ндп - 1 млрд. дол. iз щорiчним приростом - 18%, ПШвденнш Коре! - 3,4 млрд. дол., а ринок Схщно! Свропи - порядку 6 млрд. дол. 1з зростанням - 6% .
£мшсть украшського ринку екологiчних послуг значною мiрою визначаеться спрацюванням устаткування й технологiчною застарiлiстю про-мислових пiдприемств. Так, в Укршт близько 1700 пiдприемств екологiчно небезпечш, у тому числi хiмiчнi i шкiдливi для здоров'я [2]. Змшити ситуацiю може вiдновлення виробничих фондiв, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища (наприклад, очисних споруд), про-ведення капiтального ремонту наявних фондiв, що вимагае значних каттальних вкладень.
В Украш iснують певш перекоси i диспро-порцп в розвитку сфери послуг, яш ми отримали в спадщину. Однiею з теоретичних засад политично! економп соцiалiзму була концепцiя непродуктивного характеру пращ в сферi послуг, що, в свою чергу, призвело до недооцшки ролi сфери послуг у створенш валового внутрiшнього продукту.
Попит на послуги в Укрш'ш зростае. Необхщ-нiсть споживання розвитку ринку еколопчних послуг пов'язана iз зростанням добробуту, збшь-
шенням вiльного часу, з ускладненням товарiв, що потребують обслуговування. Галузi сфери послуг дуже рiзноманiтнi, що надае 1'м можливосп зайня-ти в економiцi краши особливе мюце.
В сучасних еколого-економiчних умовах особливо необхiдним е розвиток споживчо1 полiтики. Екологiчнi фактори все бшьше впливають на цш п^^темни^^ дiяльностi, тому охорона довшл-ля е важливим економiчним завданням. З огляду на це можна зазначити, що еколопчш послуги на ринку споживання повинш бути одним iз най-поширенiших видiв спецiалiзованих послуг. Вони надаються у галузi охорони навколишнього природного середовища, природокористування, екологiчноl безпеки тощо.
Однак у вiтчизнянiй науцi недостатньо висвгг-лено саме поняття еколопчно1 послуги як еконо-мiчноl категорп. Це пов'язано з тим, що еколопчш послуги на певному сегменп ринку перебувають як об'ект шдприемницько1 дiяльностi i водночас вони е суб'ектом становлення розвитку iнших суб'екпв пiдприемницькоl дiяльностi. Постае питання бшьш детального висвiтлення як самого поняття «еколопчна послуга», так i систематизацп та класифiкацil послуг дано1 категорп.
Виршення ц!е1 проблеми дозволить розробити систему заходiв цiлеспрямованого стимулювання процеав екологiзацil споживчо1 полiтики Укра1ни.
Питання впровадження механiзмiв споживчо1 полiтики в систему державного управлшня в Укра1ш стоять сьогоднi надзвичайно гостро.
З одного боку, ст. 42 Конституцп Украши за-декларовано, що «держава захищае права спожи-вачiв, здiйснюе контроль за яшстю i безпечнiстю продукцп та усiх видiв послуг i робiт, сприяе дiяльностi громадських оргашзацш споживачiв».
З другого боку, ниш в кра1ш немае цiлiсноl системи захисту прав споживачiв, яка вщповщала б европейським i свiтовим стандартам. Особливо важливою тут е необхщшсть комплексного вирi-шення проблеми взаемодп органiв державного управлiння та громадських оргашзацш у сферi захисту прав споживачiв у контекстi розвитку громадянського суспiльства.
Вдосконалення системи державного контролю безпеки товарiв i продукпв, покращення стану споживчого ринку краши можливо здiйснити шляхом прийняття низки нормативно-правових актiв.
Серйозною проблемою е також захист прав споживачiв у сшьськш мiсцевостi, де вiн практично вщсутнш. Цi питання слщ вирiшувати на мiсцевому рiвнi, ^м дiяльностi органiв влади, активно залучаючи органи мiсцевого самовряду-вання та члешв громад.
З метою полшшення доступу громадян до системи захисту прав споживачiв у селах та невеликих мютах, органи мiсцевого самовряду-вання по всiй Украíнi створили понад сто незалеж-них оргашв захисту прав споживачiв; у деяких сiльських та селищних радах було створено посаду спешалюта iз захисту прав споживачiв. Однак це лише невелика частина споживчо!
CyHacHi npo6neMH perioHanbHoro po3BHTKy
Modern problems of regional development
noniTHKH gep®aBH, aKy Heo6xigHo nigTpHMyBaTH Ta po3BHBaTH b KpaiHi.
«KepiBHHH goKyMeHT i3 nrnaHb 3axncTy npaB cno®HBaniB», 3aTBepg®eHHH y 1985 poцi Ta nepe-raaHyTHH y 1999-My:
— npaBo Ha 6e3neKy.
— npaBo Ha oTpuMaHHa iH^opMami.
— npaBo Ha cno®HBHy ocBiTy .
— npaBo Ha KoMneHcamro.
— npaBo 6yTH BucnyxaHHM.
— npaBo Ha Bu6ip.
— npaBo Ha 3agoBoneHHa ochobhhx noTpe6.
— npaBo Ha 3gopoBe HaBKonumHe cepegoBume. CaMe ToMy no npHKnagy 3axucTy npaB cno®u-
BaniB y £C Heo6xigHo npHHHara HamoHanbHi 3aKoHH Ha 3a6e3neneHHH Bcix BocbMH npaB cno®HBaniB, a6o geaKux i3 hhx. ronoBHoro MeToro HamoHanbHHx 3axogiB, aK i y 3gincHroBaHHx y £C, noBHHHo 6yTH 3a6e3neneHHH y3rog®eHocTi Mi® KpaiHaMH, ronoB-hhm hhhom, mnaxoM BcraHoBneHHa MiHiManbHHx BHMor mogo KoHKpeTHHx acneKTiB 3axucTy npaB cno®HBaniB.
OcHoBHoro MeToro BHginaeTbca craopeHHa egHHo-ro cninbHoro pHHKy, Ha aKoMy KoMepmHHi nignpu-eMcTBa Mo®yTb BecTH TopriBnro cKpi3b, ge im noTpi6-ho, i Ha aKoMy cno®HBani Mo®yTb KynyBaTH ToBapu cKpi3b, ge im noTpi6Ho, He 3a3HaroHH TpygHomiB i ycK^agHeHb, craoproBaHHx pi3HHMH HamoHanbHHMH 3aKoHaMH Ta phhkobhmh KynbTypaMH. MeToro egu-Horo puHKy cTae cnpuaHHa KoHKypeHmi, a BigTaK -e^eKTHBHocri 6i3Hecy Ta eKoHoMiHHoro 3pocraHHa.
3a gaHHMH 3BiTy «Deloitte Touche Tohmatsu Limited» «CBiTOBHH ceKTop cno®HBHHx ToBapiB» icHye TeHgeHma 3pocTaHHa 250 Han6inbmux KoMna-Hin y ceKTopi Bupo6HHnrBa cno®HBHHx ToBapiB aKe cKnano 8,4%, mo Man®e Ha 10 BigcoTKoBux nyHKTiB BHme aHanoriHHoro noKa3HHKa MHHynoro poKy, Konu b gaHoMy ceKTopi BHpo6HHnraa 6yB Big3HaneHHH cnag Ha piBHi 1,2% [1].
3ara^bHHH o6car npoga®iB 250 Han6inbmux KoMnaHin cBiTy Bupic 3 2,57 TpnH. gonapiB CfflA b 2009 poцi go 2,82 TpnH. gonapiB CfflA b 2010 poцi, 3a gaHHMH Toro ® 3BiTy. PerioHoM 3 Han6inbm bhcokhmh TeMnaMH 3pocraHHa npoga®iB ceKTopa cno®HBHHx ToBapiB crana HaTHHcbKa AMepuKa, ge ^h noKa3HHK cKnaB 22,2%, Ha gpyroMy мicцi onHHHnaca niBHiHHa AMepuKa, ge cyKynHi npoga®i b 2010 pom 3pocnu Ha 11% nopiBHaHo 3 3,2% y 2009 pom [1].
yKpal'HcbKHH cno^HBHHH phhok 3aBgaKH 3poc-TaronoMy BHyTpimHboMy nonmy, 3HaHHo BHnepeg-®ae cBiToBi TeHgeHmi 3a TeMnaMH 3pocraHHa - o6car npoga®iB cno®HBHHx ToBapiB yKpaiHcbKux Bupo6-HHKiB b 2010 poцi Bupic Ha 21%, cxo®a guHaMiKa cnocrepiranacb i b 2011 poцi [2]. 3Ba®aroHH Ha TeHgeHmi' cnagy noKynHux Mo®nHBocreH yKpalHcb-khx cno®HBaniB gna 3pocraHHa o6cariB npoga®iB Bupo6HHKH 3MymeHi nocriÖHo myKaTH HoBi mnaxu oTpuMaHHa 6a®aHoro piBHa npu6yTKy.
®opMyBaHHa cno®HBHoro puHKy eKonoriHHHx nocnyr 3yMoBneHe pagoM ^aKTopiB. ®opMyBaHHa Ta ygocKoHaneHHa eKonoriHHo-opieHToBaHHx pHHKiB Ta
eKonoriHHHx TexHonorin 36inbmye noTpe6u nignpu-eMcTB Ta opraHi3amä b nignpueMcTBax c^epu nocnyr, mo 3aHMaroTbca phhkobhmh gocnig®eHHa-mh, MapKeTHHroBHMH po3po6KaMH, eKonorinHHMu Ta TexHinHHMH кoнcynbтaцiaмн, eKonorinHHM KpeguTy-
BaHHaM, niцeнзyвaннaм, cepTH^iKamero Ta iH.
Heo6xigHicTb cKoponyBaTH nocTiHHi BHTpaTH cnoHyKae nignpueMcTBa KynyBaTH nocnyru, a He 6paTH Ha ce6e gogaTKoBi BHTpaTH, noB'a3aHi i3 caMocriHHHM BHKoHaHHaM eKonorinHux 3aBgaHb, mo gacTb 3Mory 36eperru rHyHKicTb i no36aBHTb Heo6xigHocTi y gogaTKoBHx KaniTanoBKnageHHax gna cTBopeHHa cneцianiзoвaннx eKonorinHux Big-giniB a6o nigpo3giniB.
3pocTaroni BHMoru cno^HBaniB i rpoMagcbKux opraнiзaцiн 3 ogHoro 6oKy, i gep®aBHoro Ta Mi®-HapogHoro 3aKoHogaBcTBa, 3 iHmoro, 36inbmye noTpe6u y HagaHHi BucoKoaKicHux i ^axoBHx eKono-rinHHx nocnyr, aKi y cTaHi 3a6e3nenuTH nume cnem-ani3oBaHi nignpueMcTBa.
BHacnigoK noKpamaHHa eKoHoMiHHoro go6po6y-Ty HaceneHHa, 3pocTae 6a®aHHa cno®HBaniB KynyBaTH 6inbm 6e3nenHi gna BnacHoro 3gopoB'a i 3gopoB'a Man6yTHix noKoniHb ToBapiB. OT®e, Heo6xigHi 3axo-gu mogo $axoBoro npocyBaHHa Ha phhkh eKono-rinHo-HucToi npogyKqii i po3po6KH cucTeMH eKono-rinHoi ocBiTH Ta BuxoBaHHa HaceneHHa.
KoHKypeHma, puHKoBi BHMoru Ta Mo®nHBocTi nignpueMcTB cnoHyKaroTb ix 3ocepegHTH cBoro gianbHicTb Ha вyзbкocneцianiзoвaннx nHTaHHax.
npu ^opMyBaHHi MexaHi3MiB eкonoriзaцil cno®HBHoro pHHKy yKpaiHi Heo6xigHo. no-nepme, BigKpuTicTb yKpaiHcbKoi eKoHoMiKH Ta ii Ha6nu®eH-Ha go BHMor i craHgapriB COT, nonpu cKnagHicTb npoцeciв ni6epaniзaцiнннx pe^opM, Mae rnu6me BKnronaTH 3a6e3neneHHa cucTeMH 3axucTy нaцio-HanbHHx iHTepeciB Ha BHyTpimHboMy pHHKy. noTpe-6a цiel 3axucHoi $yнкцil 3yMoBneHa aHanoriHHHMH giaMH HaHBa®nHBimHx ToproBenbHHx napTHepiB yKpaiHH, 3oKpeMa, KpaiH £C, KuTaro, KpaiH - HneHiB MuTHoro Coro3y, aKi 3gincHroroTb pimyni KpoKH mogo 3axucTy cninbHoro BHyTpimHboro cepegoBH-ma, 3acTocoByroHH noBHHH cneKTp opraнiзaцiннo-^iHaHcoBHx MexaHi3MiB gna MacmTa6Horo BnpoBag-®eHHa цinbOвнx nporpaM iMnopTO3aMimeHHa, ^iHaHcoBoro cnpuaHHa нaцioнanbннм Bupo6HHKaM, cucTeMHoro po3mupeHHa iнвecтнцiннoro Ta cno®HBHoro nnaTocnpoMo®Horo nonHTy BHyTpim-Hboro pHHKy.
no-gpyre, ocTaHHa cBiToBa $iHaHcoBa Kpu3a BuaBHnaca noTy®HHM cTpec-TecToM gna gep®aB, aKi HaKonuHyBanu guc6anaHcu, He HarpoMag®yBanu gocTaTHix ^iHaHcoBHx pe3epBiB 3a6e3neneHHa 3axuc-Ty BHyTpimHix puHKiB, ageKBaTHHx 3oBHimHiM 3arpo3aM.
no-TpeTe, 6e3npe^geHTHe HarpoMag®eHHa 6op-roBHx 3o6oB'a3aHb, oco6nHBo y po3BHHeHHx KpalHax, 3HaHHa HacTKa aKux cKepoByBanaca Ha nigTpuMKy BHyTpimHix pHHKiB, icToTHo o6Me®ye Mo®nHBocTi BHKopucTaHHa 6rog®eTHo-nogaTKoBHx MexaHi3MiB cTHMynroBaHHa po3BHTKy BHyTpimHboro pHHKy. ®iHaHcoBi MexaHi3MH cTHMynroBaHHa BHyTpimHboro pHHKy e noTy®HHM hhhhhkom кopeкцii phhkobhx
мехашзм!в, а тому 1хне застосування повинно виправдовуватися високим суспiльним ефектом, а 1х запровадження - мае бути чiтко регламентовано та здшснюватися на прозорiй основ!
Четверте, меxанiзми стимулювання внутрiшнix риншв розширюються, i в Укра'т не достатньо опрацьовуеться прогресивний досвiд зарубiжниx кра'н. Йдеться насамперед про шновацшш фшан-совi меxанiзми та шструменти з пiдтримання лiквiдностi, коли традицшш фiнансовi меxанiзми виявилися недiевими. Наприклад це стосуеться методiв «кредитного пом'якшення», пiд якими сьогоднi розумiеться широкий викуп приватних боргових цiнниx паперiв (включаючи iпотечнi облпацп та сек'юритизоваш активи) до моменту вiдновлення кредитно' пропозицп.
Зрозумiло, що для Украши розбудова мехашз-мiв еколопзацп споживчого ринку повинна узгод-жуватися з юнуючими можливостями. Разом з тим, в умовах нарощення нестабiльностi глобально' економiки, Украша не може припуститися стратепчно' помилки втрати внутршнього ринку для нацiонального виробника.
У вересш 2012 за даними компанп GfK Ukraine з маркетингових та сощальних дослiджень в Укра'ш спостерпаеться погiршення споживчих настро'в украшщв. Значения iндексу споживчих настро'в (1СН) у вересш дорiвнюе 81,8, що на 4,8 п. менше, нiж у серпш Спад вiдбувся за рахунок погiршения всix складових iндексу окр!м iндексу доцiльностi робити велик! покупки (х5). Про це свiдчать даш дослiджения споживчих настро'в в Укра'ш, яке щомкяця здiйснюе GfK Ukraine.
Оцшка поточного становища не змшилась i мае значення 80,6. Складов! цього iндексу змши-лись наступним чином:
— iндекс поточного особистого матерiального становища (х1) втратив 3,2 пункту та дорiвнюе 80,5;
— iндекс доцшьносп робити велик! покупки (х5) набув 3,2 пункту до значения 80,7. Очшування щодо розвитку економiки кра'ни
попршилися на 8,1 пункту до значения 82,6. Складов! цього iндексу змшилися наступним чином:
— !ндекс очшуваних змш особистого матер!аль-ного становища (х2) втратив 6,8 пункту i набув значення 88;
— !ндекс очшуваного розвитку економ!ки кра'ни впродовж найближчого року (х3) обвалився на 11,9 пункту до значения 76,6;
— очшування розвитку економ!ки кра'ни впродовж найближчих п'яти рок1в (х4) знизилися на 5,6 пункту до 83,3.
У розбудов! мехашзм!в еколопзацп споживчого ринку маемо керуватися !мперативом тдви-щення як1сних параметр!в споживання. Нин! структура та характер споживання на внутрш-ньому ринку Украши вщповщае низькому техно-лопчному укладу, що не дозволяе створити умови для нагромадження швестицшного потенщалу шдвищення р!вня технолопчносп.
Важливо виходити з того, що еколопзащя споживчого ринку мае стосуватися не тшьки
галузевого, а й терш^ального вимiру, а забез-печення модершзаци в регiонах - е передумовою вирiшення проблем модершзаци ^шо^льно! економiки. Але потрiбен системний пошук перс-пективних проектiв у репонах, формування поруч iз державними програмами, регiональних програм, нацiлених на розширення iнвестицiйного попиту внутрiшнього ринку та збшьшення виробничих потужностей нацюнальних регiонiв у його забез-печенш Для цього зокрема, необхiдна робота iз формування сприятливого адмiнiстративного середовища, тдготовка iнфраструктури для нацю-нальних та шоземних iнвесторiв, оргашзацшно-техшчне сприяння впровадженню iнновацiй та !х комерцiалiзацií, кадрове забезпечення швести-цшних проектiв. Перелiченi напрями важливi для збалансованого розвитку репошв та мобшзацп !х модернiзацiйного потенцiалу.
Забезпечення механiзмiв еколопзацп споживчого ринку Украши в коротко- та середньостро-ковш перспективi вiдбуватиметься за несприятли-вих зовшшшх умов, зокрема:
— розгортання 6оргово! кризи у периферiйних крашах Сврозони та пiдвищення ймовiрностi И переростання в банк1вську кризу на локальних та мiжнародних фiнансових ринках;
— ютотно! волатильностi свiтових щн на основнi бiржовi товари (насамперед енергоносп та про-довольство), а також на фшансових ринках;
— уповшьнення свишо! економiчноí активностi;
— посилення iнфляцiйного тиску в крашах з ринком, що формуеться та крашах, що розвива-ються.
У зв'язку з цим бюджетне планування до 2014 р. повинш орiентуватися на забезпечення ново! доктрини розвитку споживчого ринку Украь ни, яка мае враховувати:
— державш цiльовi програми iмпортозамiщення на визначених галузевих ринках, насамперед машинобудуваннi;
— державну комплексну програму модершзаци економiки (оновлення основних фондiв);
— держаш програми розмiщення на територп Украши лiцензiйного виробництва. Фiнансова полгшка Украши у 2012-2014 рр.
мае стимулювати змiну тенденцiй у поставках iмпортного обладнання у напрямi шдтримки утво-ренням спiльних стратегiчних модершзацшних альянсiв з iноземними компанiями на територп Украши, активiзувати процес залучення техноло-гiй, як1 мають отримати пiльговi режими та мiжурядове фшансово-оргашзацшно сприяння.
З боку уряду повинен бути призначений орган, який несе вщповщальшсть за монiторинг i забезпечення виконання вимог безпеки, i який також:
— здiйснюе ринковий нагляд, беручи та перевiря-ючи зразки продукцп;
— вимагае розмщення попереджувальноí шфор-маци у випадках, коли вживання продукцп пов'язане з ризиком;
— вживае заходiв у випадку виникнення проблем - вимагаючи тимчасового призупинення
Сучасш проблеми регионального розвитку
Modern problems of regional development
продаж1в продукцп або повного ïï виведення з ринку;
— створюе можливосй та мехашзми подання скарг споживачами щодо потенцшно шквдли-воï продукцiï, або щодо подання шформацп про фактичш iнциденти, пов'язанi з невщповщ-ним рiвнем безпеки.
Пiдвищення здатностi споживачiв до активiза-цiï дiй щодо подальшого покращення споживчоï полiтики передбачае навчання та освiту, iснування конкретно!' iнформацiï про товари та послуги, а також юридичнi права, яш легко можна забезпе-чити. Зазвичай, iнформацiйнi потреби забезпечу-ються через встановлення вимог до етикеток, надання ефективних шструкцш, мiнiмального обсягу фактичноï шформацп у рекламi та зазна-чення цiни. Державнi органи також публшують загальну iнформацiю, а освiтнi курси зi споживчих питань можуть бути включеш до шк1льних програм. Юридичш права можуть передбачати право на повернення виробiв, як1 не працюють, або стосовно яких споживачам було надано оман-ливу iнформацiю.
Висновки
Ринок споживання екологiчних послуг в Украïнi знаходиться в сташ свого становлення. Сучасний етап його розвитку характеризуеться невщрегульовашстю, стихiйним формуванням попиту i вщсутшстю певних умов, як1 можуть сприяти його розвитку та функцiонуванню.
Як i рашше сприятиме зростанню галузi ситу-ацiя на споживчих ринках, що розвиваються, зокрема, збiльшення чисельносп середнього класу
та зростання споживчого попиту на внутрiшнiх ринках. I саме ri виробники споживчих товарiв, як1 найкраще зможуть проаналiзувати i викорис-тати отриману iнформацiю про споживачiв, закуп-ник1в i покупщв, стануть лiдерами в областi реалiзацiï стратегiчних i тактичних iнновацiй, побудови ефективних вщносин з покупцями i закутвельниками i, нарештi, завоювання ринку.
Роль держави у забезпеченш фшансових механiзмiв екологiзацiï розвитку споживчого ринку повинна бути сконцентрована навколо забезпе-чення нацiональних програм iмпортозамiщення у секторах, стратепчно важливих для модершзацп нацiональноï економiки. Для цього у бюджетах наступних рошв слiд тдготувати рiшення щодо: податкового та митного стимулювання; державно-приватного партнерства; формування мiжнацiо-нальних модернiзацiйних альянсiв; фшансування iнформацiйно-iнфраструктурноï пiдтримки проек-тiв модершзацп.
В цьому контексй державна мае стимулювати фiнансову пiдтримку пiдприемств, защяних у сферi iнновацiй та науки, особливо - високотехно-логiчних виробництв. Вiдкладенi у часi проблеми модершзацп не можуть бути виршеш одним днем. При цьому без стратепчного фшансового плану вирiшення накопичених проблем, Украша зiткнеться з сценарiем виробничоï стагнацiï, яка загрожуватиме набагато серйозшшими наслщка-ми, анiж iснуючi виклики сьогоденноï мобiлiзацiï нацiональних потужностей для виршення проблем модернiзацiï економiки.
Список лiтератури:
1. 3bît «Deloitte Touche Tohmatsu Limited» «Свгговий сектор споживчих TOBapiB» [Електронний ресурс] // Режим доступу: www.deloitte.com/view/uk_UA/ua/press-ukr/
2. Мшстерство екологп та природних ресурав Укра1ни: [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.menr.gov.ua/ (Дата звернення 20.10.2012 р.)
3. Галушкша Т.П. «Зелена економжа» як iдеологiя сучасних трансформацшних зрушень [Текст] / Т.П. Галушкша, В.£. Реутов // Екологiчний вюник. - 2010. - № 6. - С. 24-25.
4. Галушкша Т.П. «Зелений» вектор розвитку економiки Украши // Економiст. - Кшв, 2011. -№ 11. - С. 102-105.
Надано до редакцп 09.11.2012
Лiпанова Олена Анатолпвна / Olena A. Lipanovа
work_tp@ukr. net
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Споживча пол1тика: нац1ональн1 та рег1ональт пр1оритети. [Електронний ресурс] / О.А Л1панова // Економжа: реали часу. Науковий журнал. — 2012. — № 3-4 (4-5). — С. 172-176. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2012/n4-5. html
