CC BY
87ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ
ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ
Бєлікова Н.О.
Луцький інститут розвитку людини Університету “Україна”
Анотація. У статті розкрито різні підходи до змістовного наповнення поняття “професійна підготовка”, виявлено рівень готовності майбутніх фахівців з фізичної реабілітації до професійної діяльності. Висвітлені актуальні питання, що стосуються модернізації змісту професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної реабілітації в контексті відповідності сучасним вимогам вищої школи. Розглянуті проблеми підвищення рівня підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності, які можуть послужити теоретичною базою для вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної реабілітації.
Ключові слова: професійна підготовка, фахівець, фізична реабілітація.
Аннотация: Беликова Н.А. Теоретико-методические аспекты профессиональной подготовки будущих специалистов по физической реабилитации. В статье раскрыто разные подходы к смысловому наполнению понятия “профессиональная подготовка”, выявлено уровень готовности будущих специалистов по физической реабилитации к профессиональной деятельности. Освещены актуальные вопросы, которые касаются модернизации содержания профессиональной подготовки будущих специалистов по физической реабилитации в контексте соответствия современным требованиям высшей школы. Рассмотрены проблемы повышения уровня подготовки студентов к будущей профессиональной деятельности, которые могут послужить теоретической базой для совершенствования профессиональной подготовки будущих специалистов по физической реабилитации.
Ключевые слова: профессиональная подготовка, специалист, физическая реабилитация.
Annotation. Bielicova N.O. Theoretical and methodical aspects of professional preparation of physical rehabilitation future specialists. The article is open up different approaches to the content of the notion “professional preparation”. The level of professional aptitude of physical rehabilitation of a future specialists is discovered. It is widely covered urgent question that is about modernization of a content of professional prepearence of a future specialists of physical culture in contents of conformity with modern demands of high school. The problems of increase a level of preparation of students to the future professional work was surveyed. They compound a theoretical basis of perfecting vocational training of the future specialists.
Key words: professional preparation, specialist, physical
rehabilitation.
Вступ.
Освіта, професіоналізм і здоровий спосіб життя в ХХІ ст. домінують в числі найважливіших факторів забезпечення досягнень в соціально значимих видах діяльності, в житті кожної людини; її положенні в суспільстві, колективі, сім’ї; прогресивних перетвореннях у соціумі. Зміни в суспільному житті, безперечно, сприяють зміні поглядів на традиційну підготовку фахівців.
Серед основних завдань професійної підготовки фахівців на сучасному етапі розвитку освіти в Україні є формування особистості, яка може творчо, свідомо, самостійно визначати мету своєї майбутньої діяльності, здатна до саморегуляції, що забезпечить досягнення цієї мети. Актуальними є питання, що стосуються модернізації змісту професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної реабілітації в контексті відповідності сучасним вимогам вищої школи.
© Бєлікова Н.О., 2009
Окремі аспекти професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної реабілітації були предметом досліджень А.Герцика, В.Г.Григоренко, В.О.Кукси, Ю.О.Лянного, О.І.Міхеєнко, В.П.Мурзи, В.М.Мухіна, С.М.Попова, Л.П.Сущенко тощо.
Аналіз наукових праць вищезгаданих авторів засвідчив, що нині гостро стоїть питання розв’язання проблеми готовності майбутнього фахівця з фізичної реабілітації до професійної діяльності, розвитку у нього адекватних змістові здоров’язберігаючої діяльності особистісних якостей і властивостей.
Окреслена проблема актуалізує науково-методичні дослідження щодо оновлення змісту професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної реабілітації, розвитку їх творчого й особистісного потенціалу.
Робота виконана згідно плану НДР Луцького інститут розвитку людини Університету “Україна”.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета статті - теоретичне обґрунтування змісту професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної реабілітації, а також визначення рівня готовності студентів до майбутньої професійної діяльності.
Завдання: розглянути систему поглядів на зміст базових понять дослідження, які пов’язані з вдосконаленням підготовки фахівців з фізичної реабілітації; виявити сформованість у майбутніх фахівців з фізичної реабілітації готовності до професійної діяльності.
Результати дослідження.
В останні роки виникли нові погляди на традиційне розуміння ключових понять щодо питання підготовки майбутніх фахівців до професійної діяльності.
О.Б.Павлик визначає “ професійну підготовку фахівців” як складну психолого-педагогічну систему із специфічним змістом, наявністю структурних елементів, формами відношень, особливостями навчального процесу, специфічного для даного фаху знаннями, вміннями та навичками [10, с. 4].
О.Куц та І. Лапичак зазначають, що професійна підготовка спеціаліста характеризується певними критеріями якості, за які несе відповідальність вищий навчальний заклад. В загальному вигляді компоненти професіоналізму автори подають таким чином: 1) професійні знання: спеціальні, методичні, психолого-педагогічні; 2) професійні вміння: дидактичні, організаційні, конструктивні, прогностичні, комунікативні; 3) професійні якості особистості: ціннісні, здібності, риси характеру [5, с. 539].
Аналізом наукового фонду В.І.Наумчук виявив, що в основі підготовки фахівців має бути самостійна праця суб’єктів навчання із засвоєння накопичених людством знань. Як зазначає даний автор, в дидактиці вищої школи більшість дослідників (С.І.Архангельський, В.І.Загвязинський,
В.А.Козаков, І.І.Кобиляцький , Р.І.Нізамов та ін.) розглядають самостійність студентів як обов’язкову умову успішного формування майбутнього фахів-
ця, як один із основних принципів вузівської дидактики, а самостійну роботу студентів - як основний шлях реалізації цього принципу [9, с. 8].
Л.П.Сущенко під поняттям “професійна підготовка майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту” розуміє процес, який характеризує технологічно обґрунтовані засади вищих навчальних закладів країни надати особистості такого рівня професіоналізму, завдяки якому вона стане конкурентоспроможною на ринках праці, буде самостійно організовувати фізичне виховання різних верств населення регіону й успішно працювати в усіх ланках спортивного руху [11, с. 28].
С.Мальона зазначає, що вихідні ідеї щодо професійної підготовки майбутніх фахівців в сфері фізичної культури і спорту повинні ґрунтуватися на основних положеннях Конституції України, Законів України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, “Про фізичну культуру і спорт”, Державної програми розвитку фізичної культури і спорту, Указу президента від 18 жовтня 2001 року, “Про національну програму правової освіти населення”, Національної доктрини розвитку фізичної культури і спорту в Україні та низці інших нормативно-правових документів [7, с. 108].
На думку Ю.Д.Железняка, оскільки фізичне виховання і спорт в сучасних умовах охоплюють всі категорії населення, як здорових, так і хворих, які потребують зміцнення здоров’я, фізичної і соціальної реабілітації, то це пред’являє особливі вимоги до рівня професіоналізму обслуговуючих систему фізичного виховання і спорту фахівців. Цілком зрозуміло, як важливий високий професіоналізм і як небезпечний непрофесіоналізм в цій області [3, с. 47].
Л.І.Лубишева та В.А.Магін зазначають, що ціль модернізації професійної підготовки фахівців з фізичної культури і спорту полягає в створенні механізму стійкого розвитку педагогічної системи професійної підготовки науково-педагогічних фізкультурних кадрів, яка відповідає розвитку і запитам особи, суспільства та держави і дозволяє істотно підвищити якість освіти, соціокультурну та здоров’яформуючу роль фізичної культури і спорту.
Для досягнення вказаної мети, на думку авторів, передусім необхідно вирішити наступні задачі: провести аналіз змістовних основ і організації фізкультурної освіти в умовах навчання в університетах з ціллю обґрунтування нових педагогічних технологій для підготовки педагогічних кадрів в області фізичної культури і спорту; організувати процес підготовки майбутніх фахівців університетського профілю на основі освоєння ними інноваційних технологій фізичного виховання, масового спорту, спорту вищих досягнень; обґрунтувати нову модель фахівця науково-педагогічного профілю, що пройшов професійну підготовку в умовах університетської фізкультурної освіти; ознайомити фахівців, що працюють в області вищої фізкультурної освіти, з інноваційними технологіями фізичного виховання, їх об'єктивними перевагами в порівнянні з
існуючими традиційними технологіями фізичного виховання; організувати навчання студентів фізкультурних вузів (факультетів) методам і формам інноваційних технологій; розробити навчальні програми і матеріали, що відображатимуть зміст інноваційних технологій і упровадження їх в процес професійної підготовки фахівців з фізичної культури і спорту [6, с. 13].
В світлі вищесказаного, реалізація програми модернізації процесу неперервної професійної підготовки фахівців з фізичної культури і спорту, як відзначає В.В.Мартиненко, вимагає розробки, створення й забезпечення освітнього процесу навчальними програмами спецкурсів, навчальними і навчально-методичними посібниками, зміст яких повинен бути націлений на зміну професійного мислення фахівців, озброєння їх новими знаннями і уміннями, інноваційними технологіями. Спецкурси з даної проблеми можуть успішно засвоюватися майбутніми фахівцями в рамках національно-регіонального (вузівського) компоненту державного освітнього стандарту вищої професійної освіти [8, с. 57].
Фахівець з фізичної культури і спорту нової формації повинен знати: 1) зміст інноваційних технологій у галузі фізичної культури і спорту; 2) форми, методи і принципи організації інноваційного навчання; 3) медико-біологічні, психолого-педагогічні, соціокультурні основи інноваційних технологій у галузі фізичної культури і спорту.
Фахівець з фізичної культури і спорту нової формації повинен уміти: 1) планувати, організовувати і проводити заняття з використанням інноваційних технологій; 2) застосовувати на заняттях сучасні засоби й методи фізичного виховання, адекватні змісту інноваційних технологій; 3) оцінити ефективність використовуваних технологій і контролювати якість навчально-виховного процесу; 4) аналізувати й коректувати свою професійну діяльність; 5) організовувати і проводити наукові дослідження у сфері професійної діяльності [8, с. 57].
Очікувані результати: 1) створення в системі неперервної підготовки умов для освоєння фахівцями сучасних інноваційних технологій у галузі фізичної культури; 2) підвищення якості вищої фізкультурної освіти; 3) формування у майбутніх фахівців нової ментальності у області фізичної культури і спорту; 4) підвищення рівня професійної підготовки фахівців, що працюють у сфері фізичної культури і спорту освітніх установ; 5) посилення культуротворчого потенціалу фізичної культури; 6) підвищення інтеграційної ролі фізичної культури в її цілісній методології; 7) формування стійкого інтересу до регулярних занять фізичними вправами, дотримання основ здорового способу життя, що сприяють зміні стилю життя; 8) підвищення рівня фізкультурної освіти управлінців, педагогів, батьків і дітей. [8, с. 58].
Таким чином, визначення змісту діяльності сучасного фахівця з фізичної культури і спорту, формування його професійної підготовки в умовах вищої педагогічної школи є цілісним процесом, який
забезпечить цілеспрямоване керівництво становлення фахівця даної галузі, зумовить оптимізацію засвоєння необхідних теоретичних і практичних знань та вмінь. Тому викладачам, які готують майбутні кадри, необхідно знати структуру професійно-педагогічних функцій спеціаліста з фізичної культури, а також підготовити їх до виконання цих функцій на найвищому рівні сучасних вимог.
Погіршення стану здоров’я населення, поширеність хронічних неінфекційних захворювань, травматичних ситуацій, психоемоційних, імунних й інших дисбалансів та дисфункцій, значне поширення навичок нездорового способу життя свідчать про те, що наша держава потребує кваліфіковано підготованих кадрів, здатних розробляти й реалізовувати сучасні комплексні оздоровчо-реабілітаційні технології в лікувально-профілактичних, санаторно-курортних і спортивно-оздоровчих закладах усіх форм власності.
Аналіз літературних першоджерел, проведений Т.Бойчук, М.Голубєвою, О.Левандовським, переконують у тому, що це питання сьогодні залишається відкритим. Комплексні дослідження про те, яким чином повинна здійснюватися професійна підготовка фахівців з фізичної реабілітації з урахуванням необхідності науково обґрунтованої організації процесу освіти і досвіду передових країн та регіональних особливостей України, досі не проводилися, чим підтверджується доцільність обговорення цієї проблеми на різних рівнях [1, с. 13].
На основі теоретичного аналізу літератури, Л.П.Сущенко під професійною підготовкою майбутніх фахівців з фізичної реабілітації розуміє процес, який відображає науково й методично обґрунтовані заходи вищих навчальних закладів, спрямовані на формування протягом певного терміну навчання рівня професійної компетентності особистості, достатнього для проведення фізичної реабілітації різних верств населення регіону й успішної праці в лікувально-профілактичних закладах з урахуванням сучасних вимог ринку праці [12, с. 277-278].
В.Кукса вважає, що підвищення якості підготовки спеціалістів оздоровчої сфери, розвиток національної, зорієнтованої на здоров’ятворчу підготовку спеціалістів фізично-реабілітаційної освіти - головна передумова активізації інтелектуальних сил і професійних резервів нації, мобілізації її психофізичних, духовно-людських і трудових ресурсів.
Таке розуміння ролі фізично-реабілітаційної освіти об’єктивно ставить проблему фундаментальної переорієнтації загальної філософії освіти, зміни оздоровчо-освітньої парадигми в цілому [4, с. 41].
При підготовці фізичних реабілітологів, на думку Т.М.Бугері, виникають труднощі, обумовлені недостатньо розробленими міжпредметни-ми зв’язками, а також відсутністю уніфікованої нормативно-правової бази навчання. На думку автора, недостатнім є досвід системи підвищення кваліфікації фахівців з фізичної реабілітації при їхній безперервній освіті протягом усієї професійної життєдіяльності фізичного реабілітолога. Найваж-
ливіше місце у вирішенні означених проблем повинне належати змінам навчального плану й перегляду навчальних програм, підвищенню професійного рівня професорсько-викладацького складу, пошуку й упровадженню в навчальний процес ефективних методик, новітніх освітніх технологій, переосмисленню ролі якісної освіти. Науково-педагогічний аспект засвоєння міждисциплінарної проблеми обумовлений начальною потребою в розробці діючої моделі при підготовці висококваліфікованих фахівців - фізичних реабілітологів. Усе це свідчить про те, що проблема оптимальної підготовки фахівців з фізичної реабілітації й перехід від їхньої високої кваліфікації до професійної компетентності вимагає глибокого теоретичного й системного практичного осмислення й рішення [2, с. 12].
Необхідною базою для цього є анкетування студентів з метою дослідження їх особистісних і пізнавально-навчальних характеристик, якостей і можливостей, знайомство з їх інтересами як до вибору професії, так і до технологій оздоровлення.
Для дослідження сформованості у майбутніх фахівців з фізичної реабілітації готовності до професійної діяльності були розроблені питання анонімного анкетування, у якому взяло участь 42 студенти ІУ-го курсу спеціальності “Фізична реабілітація” Луцького інституту розвитку людини Університету “Україна”.
Підсумовуючи результати проведеного анкетування студентів слід відмітити, що 78 % респондентів вважає, що їх професіоналізм потрібен людям; 13 % відчувають труднощі при відповіді, ще 9 % вважають, що їх професіоналізм людям не потрібен. Сутність поняття “готовність до професійної діяльності” розуміє 64 % респондентів, частково розуміє - 18 %, не розуміє сутність даного поняття 8 % студентів, 10 % відчувають труднощі при відповіді на питання.
Дані анкетування показали, що повністю підготовленими для використання засобів фізичної реабілітаціїусвоїй майбутнійпрофесійній діяльності вважають себе 36 % студентів, 44 % респондентів вважають себе частково підготовленими, на думку 12 % - вони є не підготовленими до професійної діяльності і 8 % відчувають певні труднощі при відповіді.
Щодо оцінки себе як майбутнього фахівця з фізичної реабілітації за 5-бальною шкалою, відмінним фахівцем себе вважають 23 %
студентів, добрим - 38 %, задовільним - 32 %, 7 % респондентів визнали свою професійну підготовку незадовільною.
Отримані в ході дослідження результати, які свідчать про необхідність підвищення рівня підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності, можуть послужити теоретичною базою для вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної реабілітації.
Висновки.
Отже, система професійної підготовки фахівців з фізичної реабілітації у зв’язку з
провідними тенденціями в сучасній освітній сфері, а також зважаючи на дані анкетування, має потребу у відчутній оптимізації, у вдосконаленні змісту навчання і зміні педагогічної парадигми, у системному опрацюванні й створенні діючої моделі ефективного навчально-виховного процесу підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі фізичної реабілітації, чому присвячені подальші наші дослідження.
На основі вищесказаного можна зробити висновок, що професійна підготовка фахівця може бути ефективною тільки при умові її організації як цілісної системи, що становить основу моделі підготовки сучасного спеціаліста.
Перспективи подальших досліджень: планується вивчення думки студентів щодо формування компетентності фахівця з фізичної реабілітації.
Література:
1. Бойчук Т Концептуальні засади становлення і розвитку спеціальності “Фізична реабілітація” в Україні / Т Бойчук, М. Голубєва, О. Левандовський // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільств: Зб. наукових праць. — Луцьк, 2008. — Т3. — С. 11-16.
2. Бугеря Т.М. Використання міжпредметних зв'язків в удосконаленні навчальної діяльності майбутніх фахівців із фізичної реабілітації / Т М. Бугеря // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. - 2006. - № 3.
- С. 10-12.
3. Железняк Ю.Д. Подготовка специалистов по физической культуре и спорту в системе педагогического образования / Ю. Д. Железняк // Теория и практика физ. культуры. — 2002.
— № 5. — С. 47-53.
4. Кукса В. Переорієнтація професійної самосвідомості студента-фізреабілітолога / В. Кукса // Теорія і методика фіз. виховання і спорту. - 2002. - № 4. - С. 40-47.
5. Куц О. Нові технології та моделювання підготовки вчителів фізичної культури / О. Куц, І. Лапичак // Молода спортивна наука України: 36. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. Вип. 6: У 4-х т. — Львів: НВФ “Українські технології”, 2002. — Т. 2. — С. 539-541.
6. Лубышева Л.И. Концепция модернизации процесса профессиональной подготовки специалистов по физической культуре и спорту (авторский проект) / Л. И. Лубышева, В. А. Магин // Теория и практика физ. культуры. — 2003. — № 12. — С. 13-16.
7. Мальона С. Право - специфічний засіб управління фізичною культурою і спортом / С. Мальона // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. - 2006. - № 4.
- С. 108-110.
8. Мартиненко В.В. Проблеми неперервної професійної підготовки фахівців фізичного виховання і спорту / В. В. Мартиненко // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. - 2006. - № 3. - С. 55-58.
9. Наумчук В. І. Професійна підготовка майбутніх вчителів фізичної культури в процесі самостійної роботи зі спортивних ігор: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 “Теорія та методика професійної освіти” / В. І. Наумчик ; Терноп. держ. пед. ун-т ім. В.Гнатюка. - Т., 2002. - 19 с.
10. Павлик О. Б. Професійно-педагогічна підготовка майбутніх перекладачів до використання офіційно-ділового мовлення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 “Теорія та методика професійної освіти” / О. Б. Павлик; Нац. акад. держ. прикордон. служби України ім. Б.Хмельницького. - Хмельниц., 2004. - 20 с.
11. Сущенко Л.П. Професійна підготовка майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту (теоретико-методологічний аспект): Монографія / Людмила Петрівна Сущенко. — Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2003. — 442 с.
12. Сущенко Л. П. Формування мотивації до успішної професійної діяльності майбутніх фахівців із фізичної реабілітації / Л. П. Сущенко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту.
— 2007. — № 6. — С. 276-279.
Надійшла до редакції 09.04.2009 р.
dgizfvs-nayka@mail.ru
