CC BY
6
совська // Нащональний ушверситет Львшська полггехшк-ка. - 2011. - С. 277-281.
5. Галелюк, М. М. Мехашзми забезпечення конку-рентоспроможноста тдприемства на основ1 технолопчних та товарних шновацш [Текст] / М. М. Галелюк // Економч-ний вюник Донбасу. - 2007. - № 3. - С. 153-154.
6. Забезпечення конкурентоспроможност промис-лових тдприемств на баи шновацшного розвитку [Текст]: моногрaфiя / за ред. О. С. Галушко. - Д.: Нацюнальний пр-ничий утверситет, 2012. - 212 с.
7. Багрова, I. В. Складовi та фактори конкурентосп-роможностi [Текст] / I. В. Багрова, О. Г. Нефедова // Вюник економ1чно! науки Украши. - 2007. - № 1. - С. 11-16.
8. Драган, О. I. Управлшня конкурентоспроможтс-тю тдприемств: теоретичнi аспекти [Текст]: монографiя / О. I. Драган. - К.: ДАКККМ, 2006. - 160 с.
9. Штвшова, Ю. О. Проблеми забезпечення конкуре-нтоспроможностi тдприемства в сучасних умовах [Текст] / Ю. О. Штвшова // Управлшня розвитком. - 2012. - № 9. -С. 35-37.
References
1. Global'na konkurentospromozhnist'. Metodologija rejtingu. The Global Competitiveness Report 2014-2015. Available at: http://www.vigorconsult.ru/resources/global-com-petitiveness/
2. Kozlovs'kij, I. V. (2010). Tehnologichna konkurentospromozhnist' ta ii znachennja dlja ekonomiki Ukraini. Institut ekonomiki i prognozuvannja NANU, 5, 123-126.
3. Lisovs'ka, L. S., Lushhak, N. S. (2010). Analiz shljahiv pidvishhennja tehnologichnoi konkurentospro-mo-zhnosti Ukraini. L'vivs'ka politehnika, 4, 232-234.
4. Rachins'ka, G. V., Lisovs'ka, L. S. (2011). Ocinju-vannja rivnja tehnologichnogo rozvitku pidpriemstv. Nacio-nal'nij universitet L'vivs'ka politehnika, 277-281.
5. Galeljuk, M. M. (2007). Mehanizmi zabezpechen-nja konkurentospromozhnosti pidpriemstva na osnovi tehno-logichnih ta tovarnih innovacij. Ekonomichnij visnik Donbasu, 3, 153-154.
6. Galushko, O. S. (Ed.) (2012). Zabezpechennja konkurentospromozhnosti promislovih pidpriemstv na bazi innovacijnogo rozvitku. Donetsk: Nacional'nij girnichij universitet, 212.
7. Bagrova, I. V., Nefedova, O. G. (2007). Skladovi ta faktori konkurentospromozhnosti. Visnik ekonomichnoi nauki Ukrainy, 1, 11-16.
8. Dragan, O. I. (2006). Upravlinnja konkurento-spromozhnistju pidpriemstv: teoretichni aspekti. Kyiv: DAKKKiM, 160.
9. Litvinova, Ju. O. (2012). Problemi zabezpechennja konkurentospromozhnosti pidpriemstva v suchasnih umovah. Upravlinnja rozvitkom, 9, 35-37.
Дата надходження рукопису 18.08.2015
Плахотшк Олена Олександрiвна, доктор економiчних наук, професор, завiдувач кафедри економши та оргашзацп виробництва, Днiпродзержинський державний технiчний унiверситет, вул. Днiпробудiвська, 2, м. Дншродзержинськ, Дшпропетровська область, Украша, 51918 E-mail: plahotnik_elena@ua.fm
УДК 334.735
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.49161
ТЕОРЕТИЧН1 ТА 1СТОРИЧН1 ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНО1 ПРИРОДИ СПОЖИВЧО1 КООПЕРАЦ11
© А. I. Мшька
У cmammi розглянуто суттсть кооперацИ та кооперативу, тдходи до розгляду цих понять, а також важливкть соцiальноi та економiчноi складовоХ на ргзних етапах розвитку кооперативного руху та теорН кооперацИ. Розглянуто i до^джено думки вчених, щодо неприбутковоХ природи кооперативу. На основi проведеного до^дження видтено основнi концептуальнi положення кооперацИ та запропонова-но авторське визначення споживчоХ кооперацИ
Ключовi слова: кооператив, кооперацiя, неприбуткова природа кооперативу, споживча кооперацiя, ко-оперативний рух, органiзацiя
The essence of cooperation and cooperative approaches to address these concepts and the importance of social and economic component at different stages of development of the cooperative movement and the theory of cooperation are described in the article. Opinions of the scientists about the non-profit nature of the cooperative are considered and researched. Based on the study the main conceptual provisions of cooperation are highlighted and proposed the author's definition of consumer cooperatives is proposed on the basis of the research Keywords: cooperative, cooperation, non-profit nature of the cooperative, consumer cooperation, cooperative movement, organization
1. Вступ
На нишшньому еташ розвитку сустльства та структурних змш в економщ виникають все бшьш серйозш виклики, що вимагають формування нових
пiдходiв до господарювання. У цьому зв'язку важ-ливе значення мають до^дження багатого досвщу кооперативних оргашзацш. Як показуе юторичний досввд, саме вони в умовах економiчноl нестабшь-
ност1, й особливо у перюд економ1чних криз, вико-нують важливу соц1ально-економ1чну мгаю: нада-ють сво1м членам необхвдщ послуги, ор1ентован1 на тдвищення ефективносп малого i середнього б1зне-су, на покращення життевого рiвня населення. Спо-живча кооперащя мае значнi переваги у порiвняннi з iншими формами господарювання. Кооперативш переваги обумовленi поеднанням особисто! шща-тиви з суспiльним характером пращ. Кооперащя е формою самооргашзаци населення, вплюючи в життя глибоко закладений в людинi iнстинкт сус-тльносп, соцiальностi.
2. Постановка проблеми
В даний час, зважаючи на структурш перетво-рення в свiтовiй та вггчизнянш економiцi, в середо-вищi науковцiв та практиков зростае штерес до кооперативного руху як шструменту пiдвищення ефек-тивностi та конкурентоспроможносл бiзнесу, тдви-щення сощального рiвня населення. У зв'язку з цим постае проблема бшьш детального розгляду сутностi кооперацй' та кооперативу, пiдходiв до розгляду цих понять, а також важливють сощально! та економiчноl складово! на рiзних етапах розвитку кооперативного руху та теори кооперацй', що i е метою дослщження дано! статтi.
3. Огляд лiтератури
Проблеми кооперацй' в сво!х роботах висвiтлювали так1 вiдомi вчеш як Р. Оуен, Ш. Фур'е, Ф. Райффайзен, М. I. Туган-Барановський, В. Ф. То-томiанц, А. В. Чаянов, М. В. Левитський, яких можна назвати основоположниками кооперативного руху та теорп кооперацй [1]. Так вчеш як, зокрема Р. Оуен, Ш. Фур'е, М. Левитський не лише теоретично обгрунтували кооперащю як форму сустльного розвитку, але здiйснили й першi експерименти на прак-тицi. Значний внесок у розробку теорй' й оргашзащй-них принципiв кооперацй' внесли також учеш й ко-оперативнi дiячi початку XX ст. - О. Анщферов, М. Хейсiн, С. Бородаевський, М. Гiбнер, С. Прокопо-вич, К. Пажитнов, М. Попов, Б. Мартос, А. I. Чупров та ш. [2].
Серед проввдних вчених сучасносп, роботи яких присвяченi дослвдженню теоретичних та прак-тичних засад кооперацй', слщ назвати В. Гончаренка, А. Пантелеймоненка, В. Зiновчука, Г. Черевка, С. Ге-лея, Г. Скляра, С. Бабенка, М. Алiмана, В. Апотя, I. Вах1това, Ю. Гавриленка, А. Крашенiннiкова, I. Лушнова, I. Маршно!, В. Семчика, О. Фрщмана, Ф. Хмiля та ш. [3].
Вченi, що дослiджували теоретичш аспекти кооперацй', науково обгрунтували подвшний характер li природи, який полягае в едносп економiч-ного i соцiального, у !х взаемозв'язку i взаемообу-мовленостi. М. I. Туган-Барановський порiвнював цi два аспекти кооперацй з «душею» i «тшом» будь-якого кооперативу [4]. Тiло кооперативу - це його господарська дiяльнiсть та штереси i принци-пи, що з не! випливають: розширення обсяпв дiя-льностi, досягнення найкращих фiнансових резуль-татiв, заповзятливiсть, ризик, конкурентна бороть-
ба, завоювання ринку. Душа кооперативу полягае в його сощальнш мши, в реалiзацil кооперативних принцишв i цiнностей, в кооперативнш iдеологil. Саме душею продиктованi таш принципи дш коо-ператорiв як еднання, солвдаршсть, безкорисли-вiсть, небайдужють до бiд людей, готовнiсть нада-вати допомогу тим, хто мае потребу, шклування про моральнiсть i духовнiсть [4].
4. Дослщження теоретичних та iсторичних засад формування сощально-економiчноl■ природи споживчо'1 кооперацй'
Для забезпечення поставлених цшей дiяль-носп кооперативу одним з головних показнишв е спiввiдношення мiж економiчною i соцiальною природою, яка надае змогу оцiнити наскiльки даний кооператив вщповвдае своему iсторичному призначенню. Якщо кооперативна органiзацiя не-достатньо виконуе покладенi на не1 соцiальнi фун-кц^', то вона втрачае ушкальшсть i самобутнiсть, перетворюеться на звичайну пiдприемницьку та ринкову структуру. У той же час економiчно слаб-ка, фiнансово нестiйка органiзацiя навряд чи до-б'еться успiху в реалiзацil соцiальних завдань. З огляду на це, поеднання економiчних i соцiальних принципiв в дiяльностi кооперативних оргашзацш мае бути оптимальним.
Як вiдомо, термiн «кооперащя» (лат. coope-ratio) означае ствпрацю, спiвробiтництво. При цьому якщо на початкових етапах и розвитку це було про-сте об'еднання фiзичних зусиль задля бiльш ефектив-но! дiяльностi та досягнення результату, то на пода-льших етапах з'являються бшьш складш форми спiв-пращ м1ж суб'ектами ринкових в1дносин.
Бшьшють провiдних вчених засновниками теор^' кооперацй вважають Р. Оуена та Ш. Фур'е. Роберт Оуен присвятив кооперацй низку сво!х тво-рiв, у яких «...кооперативи великою мiрою були перейняп iдеалiстичним духом, !х метою була сш-льницька громада» [4]. Водночас, «асощаци» (кооперативи) Р. Оуена грунтуються виключно на сус-пiльнiй формi власностi, приватну власшсть вiн заперечуе, грошi i товарно-грошовi вiдносини вiд-кидае, оскiльки вони «спотворюють обмiн i розпо-дш». Згiдно з думкою Ш. Фур'е, «асощаци» повин-нi бути побудоваш на корпоративних засадах, на зразок акщонерного товариства, де зберiгаеться приватна власшсть, прибутки на каштал, грошi i товарно-грошовi вiдносини.
Наприкiнцi XIX ст. подальший розвиток теоретичних та практичних засад кооперацй' забезпечи-ли появу 12 принципiв кооперативу м. Рочдейл. В цей же час в Шмеччиш Ф. Райффайзен започатковуе першi кредитш товариства. В основу кооперативно! форми господарювання Ф. Райффайзеном було пок-ладено вдею економiчного самозахисту людей шляхом об'еднання в оргашзаци для самозабезпечення бiльш дешевими ресурсами [5].
Переважно бiльшiсть науковцiв, як1 займалися дослвдженням теоретичних та iсторичних засад формування соцiально-економiчноl природи споживчо! кооперацй', батьком украшсько! кооперацй' вважають
М. В. Левитського. Ще 1883 р. у нього з'явилася вдея про оргашзащю селян у сшьськогосподарсьш артiлi. За М. Левитським, «кооперащя е найбшьш вдалим i кращим проявом людського генiя в границях соцiально-економiчного будiвництва». Вiн закликав дрiбних селянських власник1в до колективного господарювання на основi добровiльностi. М. В. Левитський хопв з артш створити нову господарську i соцiальну органiзацiю [4].
Пiдсумовуючи варто зазначити, що форму-вання кооперативного руху ввдбувалося саме на со-цiальних засадах. Кооперативи розглядалися як за-сiб змiцнення свого положения в умовах тогочасно-го економiчного устрою для дрiбних виробникiв (фермерiв, ремiсникiв). Завдяки об'еднанню учасни-ки кооперативу здобувають новi можливостi, ввдсу-тнi у кожного з них окремо; тд керiвництвом досвь дчених у веденнi справ фахiвцiв об'еднана група осiб значно ефективнiше може виконати певний об-сяг робщ товаровиробники здатнi отримати вигiднi щни на свою продукцiю. Визначальною рисою кооперативу були в бшьшш мiрi соцiальнi, нiж еконо-мiчнi його цiлi. Порял з цим, кооператив на вiдмiну вiд класичного пiдприемства не ставить своею основною метою отримання прибутку. Згвдно з М. Ту-ган-Барановського «кооператив е таке господарське тдприемство декшькох добровiльно об'еднаних осiб, яке мае за мету не одержання найбшьшого прибутку на вкладений капiтал, а збшьшення завдяки спiльному веденню господарства, трудового доходу сво!х членiв або зменшення !хшх витрат на споживчi потреби» [4].
З огляду на це, на початку XX ст. в перюд ак-тивiзацil кооперативного руху в £врош пожвавлю-еться iнтерес до ще! проблеми з боку проввдних нау-ковцiв. При цьому погляди рiзних учених щодо змш-ту поняття «кооперацiя» могли рiзнитися кардинально, аж до порiвняння !! iз соцiалiстичним рухом.
Так, ввдомий вчений-кооператор С. В. Боро-даевський стверджував, що кооперацiя - це така форма сшвробггаицтва, яка «шляхом об'еднання окремих оаб стремить полшшити умови iснувания населення та ступнево усунути негативнi явища су-часно-економiчного ладу». Найсильнiшою рисою кооперацй', на думку дослвдника ll ютори, е принцип справедливостi, що вносить коопера^ в сустльно-економiчнi ввдносини [6].
Не можна не погодитися з Б. Мартос, який доходить висновку, що единою формою устшного, ефективного, прибуткового виробництва, котре за своею суттю спрямоване не на визиск працюючих, а, навпаки, на плекання особистостi, максимально мож-ливе задоволення ll матерiальних та духовних потреб, як i ll правово! захищеностi, е кооперацiя. «Ви-ступаючи проти визиску, кооперацiя пiдходить до людини не з боку морально -релтйних iнтересiв, а з боку господарсько! вигоди. Цим принципово в^^зняеться кооперацiя ввд соцiалiстичних та релтйних общин, але в цьому ж i сила кооперативного руху. Кооперащя не шукае людей з виключною iидивiдуальнiстю, вона задовольняеться людиною
такою, як вона е; вона не каже !й забувати сво! власнi iнтереси, а навпаки, во iм'я цих iнтересiв, вона кличе до об'еднання, до оргашзацп стльного господарства, до стльно! працi, оргашзовано! на громадських принципах. Кооперацiя сподiваеться досягти усунен-ня визиску не шляхом морального переродження ви-зискувачiв, а шляхом об'еднання тих, хто терпить ввд визиску» [7].
Проте, незважаючи на значний дослвдницький iнтерес до кооперацй, М. Туган-Барановський пише, що кооперащя - це система, де «...пануе не каптал, не рiч, а людина, особистiсть. I для устху кооперацй' потрiбне панування в душi людини не жадання ба-гатства, а ввдчуття суспшьно! солiдарностi, го-товнiсть жертвувати особистим iнтересом заради ш-тересiв суспшьно! групи».
В табл. 1. представлено визначення поняття «коопера^» та змiст, що вкладали в нього проввдш вченi того часу.
Таким чином, дослвдження теоретичних та ю-торичних засад формування соцiально-економiчноl природи споживчо! кооперацй' на основi наукових до-робок проввдних вчених-кооператорiв того часу, дозволило видвдити основнi концептуальнi положення:
- Коопераця грунтуеться на спiвробiтництвi та взаемнш допомозi мiж членами кооперативу;
- Кооперащя як зааб протидй' натиску катталу;
- Кооперацiя як об'еднання заради загально! вигоди;
- Кооперацiя як економiчна доцiльнiсть, засiб п1двищення продуктивносп та ефективностi господарсько! дiяльностi;
- Кооперацiя як засiб тдвищення добробуту людей та досягнення сощальних цiлей.
При цьому бiльшiсть вчених дотримуються думки про те, що коопераця зовсiм не е аналогом соцiалiзму. Вона грунтуеться, насамперед, на праг-неннi людини досягти певних економiчних вигiд та переваг завдяки сшвпращ та об'еднаннi зусиль.
Тому, саме на початку XX ст. ввдбуваеться значний розвиток найбшьш поширеного у свт виду кооперацй - споживчо! кооперацй, завданням яко! е задоволення потреб i прагнень людей як споживачiв та захист !х економiчних iнтересiв. Споживча ко-операщя мае найбiльш виражену соцiальну складо-ву, оск1льки соцiальний аспект дiяльностi ор-ганiзацiй споживчо! кооперацй' - задоволення потреб обслуговуваного населення товарами та послу-гами високо! якостi - е прiоритетним [10]. Головна мета дiяльностi споживчо! кооперацй на ринку то-варiв i послуг, !! соцiальна мiсiя - задоволення ма-терiальних i шших потреб пайовик1в - i сощальний аспект комерцiйно! дiяльностi кооперативних оргашзацш (задоволення потреб населення в товарах i послугах) спiвпадають. Сощальна складова споживчо! кооперацй' не завжди була однаково затребувана на рiзних етапах iсторичного розвитку. З огляду на це, в даний час серед учених, що займаються до-слвдженням споживчо! кооперацй', точаться супе-речки щодо спiввiдношення !! соцiально! та еко-номiчно! складово!.
Таблиця 1
Трактування змюту поняття «кооперащя» вченими початку ХХ ст. [узагальнено автором на основа 3, 4, 6-9]
Автор Трактування змюту поняття «коопера^»
М. Туган-Барановський Кооперaцiя е одшею iз форм самозахисту трудящих клаав в1д натиску кaпiтaлу. Кооператив захищае господарсьш iнтереси економiчно слабких суспвдьних груп через об'еднання в одне господарське цвде.
С. Бородаевський Кооперац1я - це така форма спiвробiтництвa, яка шляхом об'еднання окремих осiб здатна полшшити умови iснувaння населення та усунути негaтивнi явиша сучасного економiчного ладу
Пажитнов К. Кооперащя - будь-який прояв сшвпращ i взаемодопомоги. Кооперaцiя - результат процесу чи саме поеднання оаб i речей у господарську спшку, що мае завданням протистояння кашталютичному ладу виробництва, тобто найманому виробництву товaрiв
Тотомiaнц В. Кооперaцiя - це спшьна дружна робота. Там, де двое дружними зусиллями пiдняли важкий для кожного з них окремо камшь, ввдбулася кооперaцiя
Железняков А. Кооперaцiею можна вважати будь-яке об'еднання зусиль к1лькох оаб у нaпрямi до спiль-hoï господaрськоï мети
Британська ен-циклопедiя Кооперaцiя означае асощацш певного числа осiб чи товариств для взaемноï вигоди чи з метою придбання i розподiлу предмепв споживання або виробництва предметiв чи надан-ня кредитiв прaцiвникaм
Гiбнер М. П. Кооперащя - спшьна робота, сшвпраця. Кооперащя - система нових самостшних угрупувань людей, оргaнiзовaних ними для оргашзаци спiльноï' роботи в галузях виробництва й обм^ цiнностей при умовi оплати прибутком не вкладеного у справу кaпiтaлу, а особистоï роботи кожного учасника, надаючи кашталу лише справедливий процент, зумов-лений грошовим ринком. Кооперaцiя - це оргашзащя прaцi з п1дпорядкуванням ш кaпiтaлу
Гдишинський А. Кооперaцiя - зaсiб до встановлення усуспiльнення господарства крaïни
Прокопович С. Кооперащя е засобом пвдвищення продуктивностi та дохвдносп прaцi своï'х членiв i самозахисту 1'х вiд експлуaтaцiï кaпiтaлу
Горбунов-Посадов I. Кооперaцiя - це будь-яке добров№не спiвробiтництво для всiляких корисних сусшльних цiлей
Луцатп Л. Кооперaцiя - це зааб соцiaльноï емaнсипaцiï
Мартос Б. Кооперaцiя - сшльна дiяльнiсть певноï групи людей, що мае завданням полшшити ï\h^ мaтерiaльний i духовний добробут шляхом оргашзаци кооперaтивiв
Чаянов О. Кооперaцiя як зааб пiдвищення ефективностi дрiбних господарств та забезпечення 1х кон-курентоспроможностi поряд з великими виробниками
Так, ряд учених наголошують на неприбутко-восп оргашзацш споживчо1 коопераци. На 1хню думку, споживч1 товариства мають основш ознаки не-прибутково1 оргашзаци: вони не переслвдують мети одержання прибутку й забезпечують потреби пайо-вишв за рахунок результалв, отриманих ввд прове-дення основно1 д1яльност1. Наприклад, А. О. Панте-леймоненко доводить, що «...неприбуткова природа кооперативу - це особливють економ1чно1 д1яльност1 кооперативу, основною метою яко1 не е прагнення до отримання прибутку. Вона юнуе об'ективно, неза-лежно ввд сприйняття ïï зовшшшм середовищем, у тому числ1 i державою» [8]. Вчений називае наступш ознаки споживчо1 кооперацiï, що вказують на ïï не-прибутковiсть:
- мотиващею створення та участi в коопера-тивi для членiв е отримання необхвдних 1м товарiв чи послуг, а не прибутку на вкладеш в дiяльнiсть кооперативу кошти;
- кооператив обслуговуе переважно своïх членiв, як1 одночасно е його рiвноправними власни-ками та користувачами (клiентами);
- кооператив прагне здшснювати обслуго-вування за собiвартiстю;
- мотиващею створення та участ в коопера-тивi для членiв е отримання необхвдних 1м товарiв чи
послуг, а не прибутку на вкладеш в дiяльнiсть кооперативу кошти;
- кооператив обслуговуе переважно своïх члешв, яш одночасно е його рiвноправними власни-ками та користувачами (ментами);
- кооператив прагне здшснювати обслуго-вування за собiвартiстю;
- фшансовий результат (перевищення доходiв над витратами) е не метою кооперативноï дiяльностi, а наслвдком неможливостi точного попереднього ро-зрахунку собiвартостi.
В. В. Зшовчук зазначае, що «лише кшцева мета оргашзаци, врештi, визначае, чи е ця органiзацiя орiентованою на отримання прибутку, або вона мае зовам iншi нашри...» [11]. А такою метою спожив-чого кооперативу е, як ввдомо, покращення сощаль-ного та економiчного стану своïх членiв. В. I. Семчик затверджуе, що дiяльнiсть споживчих товариств е не-прибутковою й не ввдноситься до пiдприемницькоï дiяльностi. У свою чергу протилежноï точки зору до-тримуеться С. Д. Гелей, який вважае, що споживчi товариства й кооперативи здшснюють прибуткову господарську дiяльнiсть [3]. Ф. Горбонос також спи-раеться на економiчну складову кооперaцiï та ствер-джуе, що «кооперащя - це економiчнi взаемоввдно-сини мiж партнерами, певним чином оргашзоваш для
gocarHeHHa MeTH npu HanMeHmux nrnoMux BHTpaTax pecypciB» [12].
B toh ®e nac, aK^o npoaHagi3yBaTH 6igbm ge-TagbHo Mi®HapogHHH gocBig cno®HBnoi Koonepa^i, 3'acyeMo, ^o цi TBepg®eHHa He BCTynaMTb y npo-Tupinna 3 igeaMH KoonepaTHBHoro pyxy. norog®yeMoca 3 gyMKoro BigoMoro BneHoro-Kooneparopa B. B. Torna-peHKa, ^o «^aKTHHHo cno®HBni KoonepaTHBHi op-rarn3a^i npauroroTb He Ha BgacHHH npu6yTOK, a Ha 3a-6e3neneHHa npu6yTKoBoi giagbHocri ngernB CBoei op-ram3a^i» [ 3].
BignoBigHo go 3aKoHogaBCTBa yKpai'HH cno®HB-na Koonepa^a - ^ go6poBigbHe o6'egHaHHa rpoMagaH gga cnigbHoro BegeHHa rocnogapcbKoi giagbHocri 3 Me-tom noginmeHHa CBoro eKoHoMHHoro Ta co^agbHoro CTaHy. to6to 3HoBy ® TaKH Meroro Koonepa^i 3aKoH BH3Hanae He oTpuMaHHa npu6yTKy, a noKpa^eHHa eKo-homMhoto Ta co^agbHoro CTaHy ynacHHKiB. 3aBgaHHaM opram3a^H cno®HBnoi Koonepa^i e, HacaMnepeg, HagaHHa Mo®gHBocTi ii ngeHaM ogep®aHHa nocgyr, npug6aHHa ToBapiB, npogyKqii 3a HH3bKHMH цiнaмн, a He ogep®aHHa npu6yTKy Ha BKgageHHH KaniTag y rpo-moBin $opMi. OaKTHHHo KoonepaTHBHi opram3a^i npauMMTb He Ha BgacHHH npu6yToK, a Ha 3a6e3neneHHa npu6yTKoBoi giagbHocri ngernB CBoei opram3aaii [13].
Buxoganu i3 ^oro, He BHKgHKae cyMHiBy He-npu6yTKoBHH xapaKTep giagbHocri cto®hbhhx ToBa-phctb i cnigoK. giagbHicTb opram3a^H cno®HBnoi koo-nepa^i 3gincHMeTbca Ha 3acagax B3aeMogonoMoru, a He пigпpнeмннцтвa. KiH^Ba MeTa i'xHboi giagbHocri - noginmeHHa eKoHoMHHoro h coцiagbнoгo CTaHy CBoix ngernB. Age b toh ®e nac gga gocarHeHHa ^ei MeTH cno®HBni ToBapHCTBa h cnigKH noBHHHi 3gincHMBaTH KoMep^HHy giagbHicTb Ta Mam y CBoeMy po3nopa-g®eHHi neBHi KomTH. 3aKoHoM BH3HanaeTbca, ^o Bgac-HicTb cno®HBHux ToBapHCTB yTBoproeTbca 3 BHecKiB ix ngernB, npH6yTKiB, ogep®yBaHHx Big peagiзaцii ToBapiB, npogyKqii, nocgyr, цiнннx nanepiB Ta iHmoi giagbHocri, He 3a6opoHeHoi hhhhhm 3aKoHogaBCTBoM [13]. OT®e, ogHHM i3 g®epeg ^rnaHcyBaHHa cno®HBHux ToBapHCTB e npH6yTOK, aKHH ogep®yeTbca hhmh b pe3ygbTaTi npo-BegeHHa rocnogapcbKoi giagbHocri. Cno®HBni ToBapHCTBa h cnigKH yKpai'HH BignoBigHo go 3aKoHy Mo®yTb BHCTynaTH 3acHoBHHKaMH nignpHeMCTB gga po3B'a-3aHHa rocnogapcbKHx i coцiagbннx 3aBgaHb. nignpueM-CTBa cno®HBnoi кooпepaцii gga 3a6e3neneHHa ^rnaHcy-BaHHa BHpo6HHnoi, ToproBegbHoi giagbHocri noBHHHi CTaBHTH CBoeM Meroro ogep®aHHa npH6yTKy. TigbKH nicga 3a6e3neneHHa CBoei eKoHoMiHHoi ®HTTegiagbHoc-Ti, nignpHeMCTBa cno®HBnoi Koonepaqii BigpaxoByMTb nacTHHy npH6yTKy cno®HBHHM ToBapHCTBaM Ta cnig-KaM, aKi HanpaBgaMTb ii Ha gocarHeHHa CBoix CTaryT-hhx ^gen i 3aBgaHb [3]. npH6yToK cno®HBnoro ToBapHCTBa BignoBigHo go 3aKoHogaBCTBa po3nogigaeTbca 3a pe3ygbTaTaMH rocnogapcbKoi giagbHocri Mi® ngeHaMH cno®HBnoro ToBapHCTBa BignoBigHo go ix nanoBoro BHecKy [13].
OgHaK, mh cxugaeMoca go TBepg®eHHa C. T. Ba-6eHKa, ^o 3a CBoero npupogoM кooпepaцia e coцiagbнo-eKoHoMinHHM aBH^eM. BignoBigHo i 3MicT Koonepaqii Mae coцiagbнo-eкoнoмiнннн xapaKTep: b ii ocHoBi ge-®aTb eKoHoMinHa giagbHicTb i coцiagbнa igea [2].
nopag 3 цнм, цiкaвнм e BH3HaneHHa £. XogaKiB-CbKoro, aKHH B6anae b пpoцeci кooпepaцii e$eKT «CHHe-prii» Ta BH3Hanae ii, aK «_opraHi3aqiäHo-eKoHoMiHHy ocHoBy ^yHKqioHyBaHHa cycnigbCTBa, ocKigbKH 3aBgaKH KoonepaTHBHHM 3B'a3KaM cycnigbCTBo He e MexamnHoro cyMoM iHgHBigiB, a e Bigo6pa®eHHaM цigicнoi opraHin-Hoi CHCTeMH, ^o 3gaTHa e^eKTHBHo po3BHBamca» [14].
npo6geMaM cno^HBnoi кooпepaцii npugigae 3HaHHy yBary T. n. CKgap, aKHH BBa®ae cno^HBHy ko-onepa^ro aK iHCTHTyT rpoMagaHCbKoro cycnigbCTBa. Ha noro gyMKy «cno^HBny KoonepaqiM Heo6xigHo BH3HaTH cycnigbHoM c^epoM CBigoMoi cnigbHoi pe-agiзaцii KoonepaTHBHoi igei, Hocii aKoi - cno^HBani -BCTynaMTb y BigHocHHH CTBopeHHa, o6'egHaHHa i no-gagbmoro po3BHTKy KoonepaTHBiB (cno^HBHHx ToBapHCTB) Ta ixHix cnigoK, aKi 3a6e3nenyMTb 3agoBogeHHa neBHHx noTpe6 CBoix ngeHiB» [1]. KpiM Toro, BneHHH Harogomye, ^o cno^HBny Koonepa^ro cgig po3rgaga-th aK $opMy 3a6e3neneHHa coцiagbнo-eкoнoмiннoi 6e3neKH gep®aBH, ^o, nopag 3 ynacTM y c$epi npogo-Bogbnoi 6e3neKH, cnpuae 3axHCTy go6po6yTy i KygbTy-pu Mic^BHx cnigbHoT, 6opoTb6i 3 6igHicTM, BigTBo-peHHM BigHocHH cigbCbKoro po3BHTKy.
5. Aiipoßaniii pe3y^bTaTiB goc^ig^eHHH
Coцiagbнo-eкoнoмiннy npupogy кooпepaцii 3aTBepg®yMTb Mi®HapogHi KoonepaTHBHi пpннцнпн, npuHHaTi XXXI KoHrpecoM MKA y 1995 po^ i 3a-KpingeHi b noro CTaTyTi [15]: go6poBigbHe Ta BigK-puTe ngeHCTBo; geMoKpaTHHHHH ngeHCbKHH koht-pogb; eKoHoMinHa ynacTb ngeHiB; caMocTinHicTb i He-3age®HicTb; BHxoBaHHa, HaBnaHHa, iH^opMyBaHHa; cпiвpo6iтннцтвo Mi® KoonepaTHBaMH; Typ6oTa npo rpoMagy.
KoonepaTHBHi пpннцнпн, c^opMygboBaHi MKA, e pe3ygbraTOM eвogмцii KoonepaTHBHHx igen Big pon-gegbCbKHx nioHepiB go cborogHimHix eKoHoMiHHHx pe-agin, BHMor cycnigbCTBa Ta puHKy.
Ha Hamy gyMKy, BH3HaneHHa cno®HBnoi Koone-paqii noBHHHo ogHonacHo Bigo6pa®aTH ii eKoHoMinHe i co^agbHe 3HaneHHa aK y By3bKoMy ceHci (^ogo ii nge-HiB), TaK i b mupoKoMy ceHci (^ogo cycnigbCTBa b цigo-My). Ha gyMKy aBTopa, cno®HBna кooпepaцia - ^ coцia-gbHo-eKoHoMinHa CHCTeMa, ^o $yнкцioнye Ha 3acagax cniBnpaqi Ta cniBpo6iTHHHTBa, go6poBigbHocTi Ta cbo6o-gu, 3a6e3nenye peagiзaцiro coцiagbнo-eкoнoмiнннx iHTe-peciB ynacHHKiB Ta cnpuae nigBH^eHHM go6po6yTy Ta coцiagbнoгo po3BHTKy cycnigbCTBa.
6. Biiciiobk'ii
AHagi3 HayKoBHx пpaцb BiTHH3HaHHx Ta 3apy-6i®HHx BneHHx npu gocgig®eHHi cyTHocTi cno®HBnoi кooпepaцii, eBogro^i' ii coцiagbнo-eKoHoMinHoi npu-pogH HagaB Mo®gHBicTb BHgigHTH HacTynHi ii oco6-gHBocTi:
MeToro cno®HBnoi кooпepaцii e noKpa^eHHa co^agbHo-eKoHoMiHHoro CTaHy ii ngeHiB;
Cno®HBna Koonepaqia rpyHTyeTbca Ha eKoHoMi-HHin cniBnpa^, npoTe кoмepцiннa giagbHicTb BHCTynae iHCTpyMeHToM gga gocarHeHHa coцiagbннx цigeн;
OpraHi3a^i cno®HBnoi Koonepaqii e ogHonacHo rpoMagcbKHMH opraHi3aqiaMH Ta rocnogapcbKHMH nig-npHeMcTBaMH;
Оргашзаци споживчо! кооперацИ' e автоном-ними i незалежними, !х дiяльнiсть грунтуеться на свободi та добровшьносп членства;
Споживча кооперацiя базуеться на кооперати-вних цiнностях, що надають мотивам дiяльностi коо-ператорiв гуманний толерантний характер;
Споживча кооперацiя мае неприбуткову природу, однак пвдприемства та оргашзаци, що входять до системи споживчо! коопераци можуть отримувати в результатi свое! господарсько! дiяльностi прибуток, що слугуе джерелом для !х подальшого розвитку.
Лiтература
1. Скляр, Г. П. Економiчнi умови i протирiччя розвитку споживчо! коопераци в перехдаш економiцi [Текст]: монографш / Г. П. Скляр. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008. - 279 с.
2. Бабенко, С. Г. Трансформацш кооперативних систем у перехщнш економщ [Текст]: монографiя / С. Г. Бабенко. - К.: Наукова думка, 2003. - 332 с.
3. Окландер, М. А. Стратеги розвитку тдприемств споживчо! коопераци Укра!ни [Текст]: монографш / М. А. Окландер, О. П. Чукурна, В. В. Гончаренко. - Одеса: Еколопя, 2007. - 324 с.
4. Туган-Барановский, М. И. Социальные основы кооперации [Текст] / М. И. Туган-Барановский. - М.: Экономика, 1989. - 496 с.
5. Гончаренко, В. В. Кредитн спшки як фiнансовi ко-оперативи: мiжнародний досвщ та украшська практика [Текст] / В. В. Гончаренко. - К.: «Наукова думка», 1997. - 240 с.
6. Бородаевський, С. В. Ьторш коопераци [Текст] / С. В. Бородаевський. - Прага: Украшський громадський видавничий фонд, 1925. - 446 с.
7. Андрос, С. !де! для XXI столптя: великий кооператор Борис Мартос i сьогодення [Електронний ресурс] / С. Андрос. - Укра!на Incognita. - Режим доступу: http:// incognita.day.kiev.ua
8. Пантелеймоненко, А. О. Аграрна кооперащя Укра!ни: теорш i практика [Текст]: монографiя / А. О. Пантелеймоненко. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008. - 347 с.
9. Чаянов, А. В. Краткий курс кооперации [Електронний ресурс] / А. В. Чаянов. - Режим доступу: http:// sinsam.kirsoft.com.ru
10. Пантелеймоненко, А. Ввдродження та розви-ток аграрно! коопераци в сучаснш Украш [Текст] / А. Пантелеймоненко // Вктг «ДВ-вкладка». - 2008. -№ 29-31.
11. Зшовчук, В. В. Оргатзацшт основи сшьсько-господарського кооперативу [Текст] / В. В. Зшовчук; 2-ге вид., доп. i перероб. - К.: Логос, 2001. - 380 с.
12. Горбонос, Ф. В. Кооперация як форма прояву вдаосин [Текст] / Ф. В. Горбонос // Економша АПК. -2004. - № 9. - С. 26-32.
13. Про споживчу кооперацто. Закон Украши: вщ 31 берез. 2005 р. № 2265-XII, станом на 15 груд. 2012 р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua
14. Ходаквський, С. I. Авторитаризм, синергетика руйнувань i позитивних змш. Науково-популярне видання [Текст] / С. I. Ходакгвський, I. Г. Грабар, Ю. С. Цал-Цалко. -Житомир, 2007. - 206 с.
15. Офщшний сайт Мiжнародного кооперативного альянсу [Електронний ресурс] / Режим доступу: http:// www.ica.coop
References
1. Skljar, G. P. (2008). Ekonomichni umovy i protyrichchja rozvytku spozhyvchoi' kooperacii' v perehidnij ekonomici. Poltava: RVV PUSKU, 279.
2. Babenko, S. G. (2003). Transformacija kooperatyvnyh system u perehidnij ekonomici. Kyiv: Naukova dumka, 332.
3. Oklander, M. A., Chukurna, O. P., Goncharenko, V. V. (2007). Strategii' rozvytku pidpryjemstv spozhyvchoi' koope-racii' Ukrai'ny. Odesa: Ekologija, 324.
4. Tugan-Baranovskij, M. I. (1989). Social'nye osnovy kooperacii. Moscow: Jekonomika, 496.
5. Goncharenko, V. V. (1997). Kredytni spilky jak fi-nansovi kooperatyvy: mizhnarodnyj dosvid ta ukrai'ns'ka praktyka. Kyiv: «Naukova dumka», 240.
6. Borodajevs'kyj, S. V. (1925). Istorija kooperacii'. Praha: Ukrai'ns'kyj gromads'kyj vydavnychyj fond, 446.
7. Andros, Je. Idei' dlja HHI stolittja: velykyj kooperator Borys Martos i s'ogodennja. Ukrai'na Incognita. Available at: http://incognita.day.kiev.ua
8. Pantelejmonenko, A. O. (2008). Agrarna kooperacija Ukrai'ny: teorija i praktyka. Poltava: RVV PUSKU, 347.
9. Chajanov, A. V. Kratkyj kurs kooperacyy. Available at: http://sinsam.kirsoft.com.ru
10. Pantelejmonenko, A. (2008). Vidrodzhennja ta rozvytok agrarnoi' kooperacii' v suchasnij Ukrai'ni. Visti. «DV-vkladka», 29-31.
11. Zinovchuk, V. V. (2001). Organizacijni osnovy sil's'kogospodars'kogo kooperatyvu. Kyiv: Logos, 380.
12. Gorbonos, F. V. (2004). Kooperacija jak forma projavu vidnosyn. Ekonomika APK., 9, 26-32.
13. Pro spozhyvchu kooperaciju (2005). Zakon Ukrai'ny : vid 31 berez. 2005 r. № 2265-XII, stanom na 15 grud. 2012 r. Available at: http://zakon1.rada.gov.ua
14. Hodakivs'kyj, Je. I., Grabar, I. G., Cal-Calko, Ju. S. (2007). Avtorytaryzm, synergetyka rujnuvan' i pozytyvnyh zmin. Naukovo-populjarne vydannja. Zhytomyr, 206.
15. Oficijnyj sajt Mizhnarodnogo kooperatyvnogo al'jansu. Available at: http://www.ica.coop
Рекомендовано до публгкацИ д-р екон. наук Шимановська-Дганич Л. М.
Дата надходження рукопису 17.08.2015
Мшька Алла 1вашвна, асистент, кафедра бухгалтерського обл^ i аудиту, ВНЗ Укоопстлки «Пол-тавський ушверситет економiки i торгiвлi», вул. Коваля, 3, м. Полтава, Укра1на, 36014 Е-mail: milka_ai@mail.ru
