CC BY
1
сфера обслуговубання
УДК 338.48
https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2022.3.23 В. А. КРАСНОМОВЕЦЬ
Черкаський нацюнальний унiверситет ÍMeHÍ Богдана Хмельницького
ORCID: 0000-0001-5806-8348 А. М. ТРАЧУК
Черкаський нацюнальний ушверситет ÍMeHÍ Богдана Хмельницького
ORCID: 0000-0003-4151-9784
ТЕОРЕТИЧН1 П1ДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ТРЕНД»
У ГАЛУЗ1 ТУРИЗМУ
У cmammi проведено анал1з та обтрунтовано суть поняття «тренд» у його трактувант та прояву у турис-тичнт сферi. Проаналгзовано теоретичнi тдходи р1зних вчених до розумтня поняття «тренд» в площиш турис-тично'1 дiяльностi та запропоновано авторське визначення даного поняття тдяким пропонуеморозумти «певне явище чи подт, що користуеться значним попитом у споживcчiв, е переважним напрямком у туризмi та е сис-темо утворюючим у даному перiодi часу». Узагальнено основш чинники, що впливають на формування трендiв у туризмi та рiвнi формування та реал1зацИ трендiв у туризмi, що дозволяе бшьш предметно охарактеризувати iснуючi тренди у туристичнш гcлузi та згрупувати ¡х за предметними областями i'x реалгзаци. Визначено чинники, що впливають на формування трендiв у туризму як охарактеризовано за шiстьмc напрямами: економiчнi, соцicльнi, полiтичнi, демогрcфiчнi, технiчнi та глоб^зацтш. Охарактеризовано рiвнi формування та реалгзацИ трендiв у туризму як пропонуемо характеризувати як мегатренд, макро- та мкротренд. Детально проана-л1зовано особливостi формування трендiв на макро- та мiкрорiвнях. Визначено, що на категоризацт трендiв у туризмi вплив мають також так чотири зcгcльнi тенденци (тренди) розвитку суспшьства як: транспорт та логiстикc, профiльнi сфери для окремих видiв туризму, стиль життя населення та маркетинг територш. Обтрунтовано основн iнструменти - методи прогнозування трендiв в туризмi. З'ясовано, що в гcлузi туризму найбшьш вiдповiдними для прогнозування е метод екстраполяцИ простого ковзного середнього за даними лише остантх кшькох перiодiв, або метод експоненцтного згладжування, де заметь простого середнього бшьшу вагу мають недавн дcнi, а менший - давнметоди декомпозици та iншi.
Ключовi слова: тренд, туризм, туристична галузь, чинники формування трендiв в туризмi, рiвнi формування трендiв в туризмi.
V. A. KRASNOMOVETS
Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy
ORCID: 0000-0001-5806-8348 A. M. TRACHUK
Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy
ORCID: 0000-0003-4151-9784
THEORETICAL APPROACHES TO DEFINING THE CONCEPT OF "TREND"
IN THE FIELD OF TOURISM
The article analyzes and substantiates the essence of the concept of «trend» in its interpretation and manifestation in the tourism sphere. The theoretical approaches of various scientists to the understanding of the concept of «trend» in the field of tourism activity were analyzed and the author's definition of this concept was proposed, under which we propose to understand «a certain phenomenon or event that is in significant demand among consumers, is a predominant direction in tourism and is system-forming in this period time». The main factors affecting the formation of trends in tourism and the level offormation and implementation of trends in tourism are summarized, which allows to characterize the existing trends in the tourism industry more objectively and to group them according to the subject areas of their implementation. Factors affecting the formation of trends in tourism are identified, which are characterized in six directions: economic, social, political, demographic, technical and globalization. The levels of formation and implementation of trends in tourism, which we propose to characterize as megatrend, macro- and microtrend, are characterized. The peculiarities of the formation of trends at the macro and micro levels are analyzed in detail. It was determined that the categorization of trends in tourism is influenced by such four general trends (trends) of the development of society as: transport and logistics, specialized areas for certain types of tourism, lifestyle of the population and marketing of territories. The main tools - methods offorecasting trends in tourism - are substantiated. It was found that in the field
of tourism, the most appropriate method for forecasting is the method of extrapolation of a simple moving average based on the data of only the last few periods, or the method of exponential smoothing, where, instead of the simple average, more weight is given to recent data, and less to older data, decomposition methods and others.
Key words: trend, tourism, tourism industry, factors of trendformation in tourism, levels of trendformation in tourism.
Постановка проблеми
У всьому свт туризм вважаеться галуззю майбутнього. Мова йде про глобальне явище сьогодення, яке, за твер-дженням вчених [1], е вагомим HOcieM глобал1зацшних процеав. Отутнь його штернацюнал1заци зростае як з боку пропозици (новi напрямки), так i з боку попиту (все бшьше людей на планет залученi до туризму). I розвиток цих глобалiзацiйних процеав в туризмi багато в чому i мають вплив i так само ввдображають формування певних тен-денцiй. З точки зору глобалiзацi!, тенденци туризму впливають як на попит, так i на пропозицш. Вони впливають на мотиви та тенденци, яким сприяе попит, i вони впроваджуються в пропозици продукпв туристичних компанiй. Розвиток будь-яких тенденцш у тривалому часовому перiодi формуються у тренди.
Aналiз останшх дослщжень i публiкацiй
Окремим питанням сутносл тренду як науково! категорп присвячено працi О. Поцiпух, Т. Б. Качак та шш1. Питання аналiзу розвитку трендiв у туриcтичнiй cферi порушуе у сво!х працях В. В. Липчук, I. В. Гайворонська, О. Гаращук та iншi.
Формулювання мети дослiдження
Метою доcлiдження е аналiз поняття «тренд» у його трактуванш вiдноcнi сфери туристично! галузi та досль дження чинникiв, рiвнi та перспектив формування трендiв у туризма
Викладення основного матерiалу дослвдження
Туризм, як i будь-яка шша галузь, розвиваеться шд впливом низки факторiв, чинник1в, формуючи тренди. Оаме характеристика трендiв е одним з найб№ш динамiчних явищ та понять. Поняття тренду застосовуеться у багатьох галузях та сферах дiяльноcтi: в статистищ, економiцi, економетрицi i навиъ моднiй iндуcтрi!. Незва-жаючи на досить широку сферу застосування, в лiтературi немае чiткого та однозначного трактування значення тренду у його прикладному значенш щодо туристично1 дiяльноcтi.
Найчаcтiше поняття «тренд» ототожнюють з термшом «тенденцiя» та зазвичай вживають як cинонiми (в англiйcькiй мовi trend означае тенденцiя). Втiм, на думку вчених [2; 3] е тдстави для !х розрiзнення. Ввдмшносп м1ж трендом i тенденцieю полягають у cтупенi глобальноcтi (тривалоcтi перюду, коли дie закономiрнicть). Дехто вважае, що тренд - явище бшьш глобальне, анiж тенденцiя. Але тренд також може бути потрактований як компонент тенденци: актуальний, змшний, короткостроковий напрям розвитку, i! найяскравше вираження та новизна, яка до певного часу була ввдсутня [2, с. 273].
Отутнь взаемоди цих понять можна представити за допомогою такого ланцюгового взаемозв'язку: нове оди-ничне явище - тренд - тенденщя - традицiя (рис. 1).
с \ с \ s \ f N
нове одиничне тренд тенденцiя традицiя
явище V > у V / v У
Рис. 1. Модель формування тренду [2, с. 274]
У характеристик туристично! сфери, незважаючи на досить високу популяршсть використання поняття «тренд», бшьшють авгорiв не визначають змют дано! категори. Досить часто рiзнi автори включають рiзне значення та по^зному тлумачать трендовiсть процеав та явищ в туристичнш галузь Нами узагальнено теоретичш пвдходи рiзних авторiв до розумiння поняття «тренд» в площиш туристично! галузi (табл. 1).
Як бачимо з даних, наведених у таблиц 1, популяршсть даного поняття у наукових джерелах особливо акту-алiзувалася останнiми роками та е досить багатогранною. Подшяемо думку бiльшостi вчених, як1 сходяться на думцi, що тренд в туристичнш шдустри це певне явище, що користуеться популярнiстю, затребуванiстю та акту-альнiстю у споживачiв (Гайворонська I. В., Захарчин Р. М., Гаращук О.). Деяш автори асоцшють тренд з поняттям iнновацi! (Колодич Ю. М., Савицька О. П.). Ми вважаемо, що це е не зовам правильним тдходом, оскшьки не ва iнновацi! е трендом, а трендом можуть бути не обов'язково шноваци. Таким чином, на основi аналiзу лггератур-них джерел, нами запропоновано власне трактування поняття тренду в туристичнш галуз1 пвд яким ми пропону-емо розумгти певне явище чи подю, що користуеться значним попитом у споживачгв, е переважним напрямком у туризмI та е системо утворюючим у даному перюд1 часу.
На формування трендiв у туриззш впливае низка чинникв (рис. 2)
Таблиця 1
Теоретичш пщходи рîзних автор1в до розумшня поняття «тренд» в площшм туристично'! дiяльностi
Автор Розумiння поняття «тренд» Характеристика
Гайворонська I. В. (2019) Популяршсть Автор аналiзуе найпопулярн^ напрями та краïни подорожей, характеризуе сучаснi та перспективнi тенденцiï [4, с. 127].
Захарчин Р. М. (2020) Зростаюча популярнiсть у споживачш Автори трактують поняття виявом посиленоï уваги, пiдтримки та ввдповвдтстю сучасним тенденцiям [5, с. 20].
Гаращук О., Куценко В. (2021) Затребуванiсть Автори визначають передумови та аргументи для формувння екологiчного туризму як затребуваного напряму подорожей, iменуючи цю затребуванiсть трендом [6, с. 31].
Гуменюк Г.М., Чернявська С.С. (2018) Тенденцш до подальшого розвитку Автори аналiзують жшочий туризм як один з основних напрямiв розвитку сфери туризму, в майбутньому - це популярний вид туризму, що неодмшно матиме величезний попит [7, с. 132].
Дудяк Р. П., Гошко О. й. (2018) Прогноз глобальних зм1н Автори визначають необхдагсть врахування основних прогнозiв щодо зм1н у туристичнiй галузi [8, с. 163].
Юцис В. М., Морозова Е. А. (2020) Нововведення/ Iнновацiï В управлшш туризмом дуже важливо встигати за сучасними трендами. Iнновацiï допомагають агентам та операторам, власникам засобш розмщення та вам причетним до туристськоï сфери оптимiзувaти управлiння доходами та ефективно керувати бiзнесом [9, с. 17].
Колодич Ю. М., Шевчук К. В. (2021) Нж прогресивнi напрямки / iнновацiï Автори стверджують, щоб з'ясувати поточш й потенцiйнi тренди на ринку туризму, в першу чергу, необхщно проaнaлiзувaти якi основнi iнновaцiï (з точки зору технологш) використовуються для модершзаци гaлузi й для залучення сучасних клiентiв [10, с. 87].
Липчук В.В. Липчук Н.В. (2020) Тенденци «... сформувалися певнi тенденцiï, яш мають сталий та стшкий характер, помггну односпрямовашсть, незмiннiсть та монотоншсть змiн, що дае змогу характеризувати ïх як тренди» [11, с. 35].
Савицька О. П., Cавiцька Н. В. (2021) 1нновацп «1нноваци чинять суттевий вплив на розвиток туристичноï сфери, що вимагае подальшого вивчення пiдходiв до формування та реaлiзaцiï ефективного мехашзму держaвноï пiдтримки актуальних i нових напрямш туризму, тдвищення туристичноï привабливоста, полшшення шфраструктури туризму» [12, с. 126].
*Складено автором особисто
Пол^ичт чинники
Пов'язат з пол1тичною стаб1льтстю, скасування в1зових
обмежень, участь краш у м1жнароднихорган1зац1ях i т. д (сощальна мобiльнiсть, еластичнi моделiпрацi тощо).
Технiчнi чинники
Забезпечують полiпшення ктворення сучасноï туристичноï шфраструктури за-вдяки сучасним шформацшним та комунiкацiйним технолопям, прискоренню створенню шновацш та ïx трансферу.
Соцiальнi чинники
Пов'язанi зi збшьшенням вiльного часу, змiною
режиму пращ та ïï видiв, глобальними процесами, можливiстю розширення добробуту
та задоволенням фундаментальних потреб, стилем i яюстю життя (соцiальна мобiльнiсть, еластичт модел^ащ тощо).
Демографiчнi чинники
и в ii
му
Пов'язанi зi збiльшення тривалостi
життя та зростання заможностi старшоï вiковоï групи, вiльноï вiд сiмейниx обов'язюв та прагнення до приемного проведения часу.
Глобатзацшш чинники
У всix чотирьох вимiраx: теxнiчному, економiчному, сощально-культурному та поличному) передусiм проявляються в явишд консумпцiонiзму.
Рис. 2. Чинники, що впливають на формування трендiв у туризмi
Джерело: складено авторами на основ( И, с. 34
Щ та iншi чинники розвитку туризму можуть бути доповнеш як у межах дентифжованих груп, так i можуть бути об'еднат в iншi групи. Зокрема, певний iнтерес представляе видiлення окремими авторами таких чиннимв, як змша потреб, поведiнки та очiкувань споживачiв, пов'язаних iз такими явищами, як: зростаюча роль нового типу домогосподарств (одноособов^ одностатевi зв'язки), зростання ролi ж1нок; вимоги рiзних груп меншин та типiв споживачiв, диференцiацii 1хшх потреб та поведiнки, iндивiдуалiзацii очшувань; зростання екологiчноi свiдомостi [11, с. 35].
О^м впливу низки чиннимв, вченi (Липчук В. В., Липчук Н. В.) виокремлюють к1лька рiвнiв формування та реалiзацii трендiв (табл. 2).
Таблиця 2
Piвнi формування та реалпаци трендiв у туризмi [складено авторами за 11, с. 37]
Мегатренд зрiвноважене (стале - укр.) функцюнування соцiально-економiчних систем. Саме зршноважений розвиток здатний забезпечити задоволення потреб сучасного сустльства так, щоб не порушувати можливостi задоволення потреб майбуттх поколiнь. У туризмi вш проявляеться у мimмiзацп негативних наслвдюв впливу на навколишне середовище, громади та суспiльства. Тут теж, як i в iнших сферах, кнуе певна межа ефективностi, передусш еколопчно!.
Макротренд характеризують великi суспiльнi й сощальш змiни в прийняттi рiшень, зокрема щодопроведення вiльного часу. Вони формуються в умовахстабшьност факторiв. Натомiсть окремi тренди формуються залежно вiд настро1в клiентiв, нагло1 змiни життево1 ситуацп, стосуються певно1 вжово1 групи чи обмеженого сегменту ринку.
Мжротренд проявляються в середньо- чи короткотермiновому перiодi i можуть бути вихiдним iнструментом для подальших трансформаций та формування макротрендiв
— Розширення та вдосконалення асортименту туристичного продукту. Це - пропозищя продуктов для нових сьогодш форм туризму та окремих сегментов туристов, а також упровадження продуктових туристичних iнновацiй, в яких защкавлеш як постiйнi, так i новi клieнти туристичного бiзнесу;
— Орieнтащя на змiну моделi поведiнки туристов i3 пасивно! на активну, з моделi 3S (sun, see, sand) на модель 3Е (entertainment, excitement, education).
— Зростаючий вплив шформацшних технологш у туризмi, якi формують моду на вщпочинок, дiагностують новi ринки i продукти, створюють та постачають туристичш продукти, утримують контакт i3 клieнтами i багато шшого. Мас-медiа i новi технологii не тшьки формують попит на туристичний продукт, а й полiпшують доступ до рашше недоступних або малодоступних мiсць вiдпочинку.
— Поява в середовишд туристов соцiальних груп, яю ранiше не брали участ у туристичних вт'здах: iнвалiдiв, пенсiонерiв, самотшх подорожуючих.
— Iндивiдуалiзацiя (персоналiзацiя) туристично! пропозицii. Сучасний глобальний ринковий макротренд «штани, пошит! на вимiр» повшстю вiддзеркалюeться i в сучасному туризм^ де популярними стають iндивiду-альш туристичш пакети. У цьому контекст! бажання задоволення власних пристрастей та штереыв викликае швидкий розвиток шшевого туризму, пропонуючи продукт, адаптований до спецiалiзованих iнтересiв (гольф,риболовля, СПА, юторико--культурна спадшина тошо).
Мiкротренди на туристичному ринку, 30pieHT0BaHi на ревiталiзацiю туризму в попереднгх масштабах i темпах зростання. Мгкротренди формуються в ситуацгУ, коли поширення коронавiрусу COVID-19
супроводжуеться великою дозою
невизначеностг, коли краУни та Ухнi регiони знаходяться в рiзних фазах пандемгУ та на рiзних стадiях виходу з неУ, тому вони можуть пгзнгше поширюватися на гншг краУни та унаслгдуватися ними в частинг способгв виргшення тих чи гнших проблем. Оцгнюючи сьогоднгшню ситуацгю, ргзнг заяви, рапорти, звгти, прогнози, на нашу думку, слгд очгкувати таких коротко (радше середньо) тривалих змгн на туристичному ринку, пов'язаних зг змгною попиту (насамперед потребами i можливостями туристгв) та пропозицгею пгдприемств туристичного бгзнесу. Передусiм посилюватимуться вимоги до туристичних об'екпв, пов'язанi iз власною безпекою, добробутом шд час подорожей, розширенням асортименту та пiдвишенням якост туристичних послуг. Дослiдження «Новi очiкування кшент1в готелю на час COVID-19», проведене з жщативи Blue Marine Mielno, показуе, що очiкуетъся новий тдхщ до санiтарноi безпеки туриспв. Зокрема, 57% респондентов хочуть створення загальнообов'язкового сертифжату безпеки, а 22% потенцшних клiентiв, не вказуючи на потребу сертифжату, вважають, що рiвень саштарно! безпеки повинен контролюватися та тдтверджуватися вiдповiдними зовнiшнiми службами. Тому виникае проблема готовности окремих кра!н, регюшв надати достатню кшьюсть закладiв розмщення, що зможуть забезпечити безпечнi з погляду охорони здоров'я умови проживання [13, с. 207].
PiBHeBiCTb трендiв е досить умовною i взаемозалежною. Рух можливий як по висхiднiй траекторп - коли мiкротренд, наприклад, формуе макротренд чи 3Ha4HMicTb та повторювашсть макро- визначае мегатренд; так i по нисхiднiй - коли глобальшсть мегатренду стае основою формування тренду на рiвнi певно! кра!ни чи регюну та надалi визначае особливосп функцiонування туристично! галузi на найнижчому рiвнi.
Таким чином, аналiз поняття «тренд» та обгрунтування його прикладного застосування в туристичнiй сфер1 дало можливють узагальнити iснуючi пiдходи та запропонувати авторське бачення даного термшу. Опрацьовано теоретичнi пiдходи до розумшня сутностi тренду в туризмi; визначено групу чинник1в, що мають вплив на формування трендiв у туристичнш галузi; розглянуто рiвнi формування та реалiзацi! трендiв у туризма
Узагальненi основнi чинники, що впливають на формування трендiв у туризмi та рiвнi формування та реа-лiзацi! трендiв у туризмi дозволяють бiльш предметно охарактеризувати iснуючi тренди у туристичнiй галуз1 та згрупувати !х за предметними областями !х реалiзацi!. Але на категоризацiю трендiв у туризмi вплив мають також загальнi тенденци (тренди) розвитку суспшьства (рис. 3). На думку Пуртова А. на розвиток туристично! галузi мае вплив чотири основнi напрями: транспорт та логiстика, профiльнi сфери для окремих видiв туризму, стиль життя населения та маркетинг територш.
Рис. 3. Якi тренди матимуть вплив на туризм [14]
Найбшьшу цшшсть для прогнозування майбутнього перюду, зокрема i трендiв в туризм^ мають останш зiбранi данi, тодi як «старi» данi (20 рошв тому i бiльше) мають менше значення, i, отже, ймовiрнiсть того, що вони допоможуть у складанш майбутнього прогнозу, незначна. Тому для виршення проблеми використовуеться або метод екстраполяци простого ковзного середнього за даними лише останнiх к1лькох перiодiв, або метод екс-поненцiйного згладжування, де замiсть простого середнього бшьшу вагу мають недавнi данi, а менший - давнiшi. Цей метод також мае широке поширення в практиш прогнозування у сферi туризму i добре працюе при складанш короткострокових прогнозiв, проте менш ефективний за довгострокових. Експонентне згладжування намагаеться iзолювати тренди ввд випадкових (стохастичних) змш i може бути одиночним або подвшним (метод Брауна).
Проте туристична iндустрiя характеризуеться частою присутшстю окремих трендiв у межах року (сезон-нiсть). Крiм того, тимчасовi ряди можуть демонструвати окремi цикли на додаток до безлiчi шших випадкових змiн, викликаних окремими подiями та визначальних попит на певний товар/послугу у певний перiод часу. Для виршення цих проблем тд час прогнозування у туризмi використовуються методи декомпозицп, яш дозволяють «роздшити» тимчасовi ряди на компоненти та спростити аналiз. Таким чином, стае можливим видiлення ефектiв сезонностi, довгострокових трендiв, циклiв та випадкових непередбачуваних ефектiв. Класичний метод декомпозицп передбачае наявнiсть принаймнi чотирьох факторiв, що впливають на фактичний тренд: - загальний тренд -довгостроковий загальний тренд, викликаний такими факторами, як довгостроковi економiчнi тренди, ктмат, демографiя тощо; - циклiчний компонент - хвилеподiбний тренд навколо фактичного тренду, зазвичай трива-лiстю шлькох рок1в, його протяжнiсть та амплпуда можуть змiнюватись; - сезоннiсть - тренд, що повторюеться через певш фiксованi промiжки часу в рамках одного календарного року; - випадкова помилка (або випадковий компонент) - компонент, що залишився, не пов'язаний з трьома вищеназваними. Загальноприйнятим у прогно-зуваннi туризму е метод класично! декомпозицп ковзного середнього, який передбачае, що мiж факторами юнуе мультипл1кативна залежнiсть, на вiдмiну ввд iнших методiв, де передбачаеться адитившсть.
Хоча методи просто! екстраполяцi! мають безлiч недолiкiв, особливо якщо юторично сформований тренд комплексний i складний, вони досить простi у використанш i дають ефективний прогноз у короткостроковш перспективi. Вони також часто використовуються як контроль для порiвняння з результатами бшьш складних моделей з метою оцшки !х ефективносп: якщо складна модель не дае бшьш точний прогноз порiвняно з простим методом, то вона не буде використана. Ввдповщно до загального правила прогнозування, вибираеться найпро-стша модель, що мае найменшу кшьшсть припущень i дае найточнiший результат.
До методiв налагоджено! екстраполяцп вщноситься метод aBroperpecii' ковзного середнього (англ. autoregressive moving-average model, метод ARMA). Метод ARMA полягае в комбшуванш методiв авторегресп та ковзного середнього таким чином, щоб максимально точно моделювати iсторичнi даш та засобами екстраполяцп отри-мати прогноз. Метод ARMA може застосовуватися тшьки в стацюнарних часових рядах, шакше для досяг-нення стацюнарносп використовуеться диференцiювання (освiта рiзницi суадшх членiв ряду). Метод ARIMA (англ. autoregressive integrated moving average), або, як його ще називають, метод Бокса - Дженшнса, передбачае розширення моделей ARMA для нестацюнарних часових рядiв шляхом стацiонарного утворення рiзницi деякого порядку вiд вихiдного часового ряду.
Каузальш моделi (причинно-наслiдковi), на ввдмшу вiд унiварiантних (однофакторних) моделей, описаних вище, анал1зують залежнiсть ендогенно! змшно! вiд одного або б№ше незалежних факторiв. Для побудови каузально! моделi використовуеться методи просто! та множинно! лiнiйно! регресi!. Вважаеться, що так1 моделi в основному дають бiльш точнi прогнози порiвняно з iншими моделями (крiм моделей ARMA), коли перюд про-гнозування охоплюе два роки i бшьше в майбутньому. Якщо ж перюд прогнозування менший (один рiк i менше), то зазвичай результати методiв просто! екстраполяцi! виявляються точнiшими. Основною перевагою використання множинно! регресi! може бути не так !! точшсть, як можливiсть продемонструвати та пояснити взаемозв'язки мш попитом на туризм та шшими соцiоекономiчними показниками.
Тим не менш, навиъ моделi множинно! регресп не завжди можуть досить точно прорахувати залежнiсть попиту на туризм i факторiв, що впливають на нього, оскiльки сам туристичний попит може виступати як змшна, що пояснюе. Така двояка властивють туристичного попиту можна пояснити на наступному прикладi. Високий попит на туризм може спонукати готелi тдвищити цiни на послуги розмiщення з метою збшьшення свого прибутку. Туристичний бум може також надихнути уряд на введення/тдвищення туристичних зборiв з готел1в та iнших провайдерiв туристичних послуг. З iншого боку, вартють туристичних послуг пояснюе фактор попиту.
Висновки i3 проведеного досл1дження
Таким чином, проведене дослвдження дозволило узагальнити теоретичнi подходи до розумiння поняття «тренд» у його трактуваннi вщност сфери туристично! галузi. Дослвджено чинники, рiвнi та перспективи формування трендiв у туризмi.
Список використаноТ лггератури
1. Pavlina Pellesova Globalization and perception of tourism trends by supply and demand. SHS Web of Conferences 74, 04019 (2020). https://doi.org/10.1051/shsconf/20207404019 URL: https://www.shs-conferences.org/articles/shsconf/ pdf/2020/02/shsconf_glob2020_04019.pdf
2. Качак Т. Б. Аналiз тенденцш як наукова проблема в лггературознавчих студiях. Вченг записки ТНУ 1мен1
B. 1. Вернадського. Сер1я: Ф1лолог1я. Журналгстика. 2021. Том 32 (71) № 1 ч. 1. С. 272-279. URL: http://www.philol. vernadskyjournals.in.ua/journals/2021/1_2021/part_1/48.pdf (дата звернення: 20.11.2022).
3. Пощпух О. Поняття «тренд» у сучасному науковому дискурсi. Вiсник Ки!вського нацiонального ушверси-тету iменi Тараса Шевченка. 2018. 1(24). С. 15-20.
4. Гайворонська I. В. Сучасш тенденцi! та новiтнi тренди розвитку туризму. Причорноморсьт економ1чт студи. 2019. Вип. 37. С. 126-132. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bses_2019_37_26 (дата звернення: 20.11.2022).
5. Захарчин Р. М. Потенщал сучасних трендiв харчування та регюнальних брендiв харчових продуктiв у розвитку вичизняно! туристично! iндустрi!. Причорноморсьт економ1чт студИ. 2020. Вип. 50(2). С. 19-23. URL: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/bses_2020_50(2)_5 (дата звернення: 20.11.2022).
6. Гаращук О., Куценко В.Формування тренда еколого-безпечного соцiального середовища - важливо! скла-дово! сталого розвитку (на приклащ туризму). В1сник економжи. 2021. Вип. 2. С. 26-38. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Vtneu_2021_2_4 (дата звернення: 20.11.2022).
7. Гуменюк Г. М., Чернявська С. С. Жiночий туризм: новий тренд чи необхщшсть? Карпатський край. 2018. № 1-2. С. 128-136. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kkr_2018_1-2_16 (дата звернення: 20.11.2022).
8. Дудяк Р. П., Гошко О. Й. Прогнозш тренди в розвитку туризму. Науковий вгсник Ужгородського нацю-нального унгверситету. Сергя : М1жнародн1 економ1чн1 вгдносини та свгтове господарство. 2018. Вип. 18(1).
C. 162-164. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuumevcg_2018_18(1)__35 (дата звернення: 20.11.2022).
9. Киф'як В. П. Оргашзац1я туристично! д!яльносп в Украшг Чершвщ : Книги-ХХ1, 2000. 300 с.
10. Колодич Ю. М., Шевчук К. В. Сучасш тренди туристично! шдустрп. Креативний простгр. 2021. № 2. С. 87-88. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/krpr_2021_2_48 (дата звернення: 20.11.2022).
11. Липчук В. В., Липчук Н. В. Тренди в туризма корекщя пандемп. Науковий погляд: економжа та управ-лшня. 2020. № 2. С. 33-37. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vamsue_2020_2_8 (дата звернення: 20.11.2022).
12. Савщька О. П., Савщька Н. В.Сучасш тренди iнновацiйного розвитку сфери туризму в Укра!ш. Бгзнес 1нформ. 2021. № 9. С. 124-130. URL: https://www.business-inform.net/export_pdf/business-inform-2021-9_0-pages-124_130.pdf (дата звернення: 20.11.2022).
13. Любохинець Л. С. Туристичш тренди та основш детермшанти розвитку м1жнародного туризму. BicnuK Хмельницького нацюнального утверситету. EKOHOMinni науки. 2020. № 2. С. 205-209. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Vchnu_ekon_2020_2_39 (дата звернення: 20.11.2022).
14. Пуртов Андрей Глобальные тренды и их влияние на туризм. URL: https://ru.calameo.com/ read/0054138939feb4d1ed182 (дата звернення: 20.11.2022).
15. Генералова Н. Прогнозирование в сфере туризма: классификация и анализ методов. журнал международного права и международных отношений 2014, № 4. URL: https://evolutio.info/joumal-menu/2014-4/2014-4-generalov
References
1. Pavlina Pellesova Globalization and perception of tourism trends by supply and demand. SHS Web of Conferences 74, 04019 (2020). https://doi.org/10.1051/shsconf/20207404019 URL: https://www.shs-conferences.org/articles/shsconf/ pdf/2020/02/shsconf_glob2020_04019.pdf
2. Kachak T. B. Analiz tendentsii yak naukova problema v literaturoznavchykh studiiakh. Vcheni zapysky TNU imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Filolohiia. Zhurnalistyka. 2021. Tom 32 (71) № 1 ch. 1. S. 272-279. URL: http://www.philol. vernadskyjournals.in.ua/journals/2021/1_2021/part_1/48.pdf (data zvernennia: 20.11.2022).
3. Potsipukh O. Poniattia «trend» u suchasnomu naukovomu dyskursi. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. 2018. 1(24). S. 15-20.
4. Hayvoronska. I. V, «Suchasni tendentsii ta novitni trendy rozvytku turyzmu», Prychornomorski ekonomichni studii., Vyp. 37, s. 126-137, 2019. Data zvernennia: 20 lystop. 2022. [Onlain]. Dostupno: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ bses_2019_37_26
5. Zakharchyn R. M. Potentsial suchasnykh trendiv kharchuvannia ta rehionalnykh brendiv kharchovykh produktiv u rozvytku vitchyznianoi turystychnoi industrii. Prychornomorski ekonomichni studii. 2020. Vyp. 50(2). S. 19-23. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bses_2020_50(2)_5 (data zvernennia: 20.11.2022).
6. Harashchuk O., Kutsenko V.Formuvannia trenda ekoloho-bezpechnoho sotsialnoho seredovyshcha - vazhlyvoi skladovoi staloho rozvytku (na prykladi turyzmu). Visnyk ekonomiky. 2021. Vyp. 2. S. 26-38. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Vtneu_2021_2_4 (data zvernennia: 20.11.2022).
7. Humeniuk H. M., Cherniavska S. S. Zhinochyi turyzm: novyi trend chy neobkhidnist? Karpatskyi krai. 2018. № 1-2. S. 128-136. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kkr_2018_1-2_16 (data zvernennia: 20.11.2022).
8. Dudiak R. P., Hoshko O. Y. Prohnozni trendy v rozvytku turyzmu. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia : Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo. 2018. Vyp. 18(1). S. 162-164. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuumevcg_2018_18(1)_35 (data zvernennia: 20.11.2022).
9. Kyfiak V. P. Orhanizatsiia turystychnoi diialnosti v Ukraini. Chernivtsi : Knyhy-KhKhl, 2000. 300 s.
10. Kolodych Yu. M., Shevchuk K. V Suchasni trendy turystychnoi industrii. Kreatyvnyi prostir. 2021. № 2. S. 87-88. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/krpr_2021_2_48 (data zvernennia: 20.11.2022).
11. Lypchuk V V., Lypchuk N. V Trendy v turyzmi: korektsiia pandemii. Naukovyi pohliad: ekonomika ta upravlinnia.
2020. № 2. S. 33-37. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vamsue_2020_2_8 (data zvernennia: 20.11.2022).
12. Savitska O. P., Savitska N. V.Suchasni trendy innovatsiinoho rozvytku sfery turyzmu v Ukraini. Biznes Inform.
2021. № 9. S. 124-130. URL: https://www.business-inform.net/export_pdf/business-inform-2021-9_0-pages-124_130.pdf (data zvernennia: 20.11.2022).
13. Liubokhynets L. S. Turystychni trendy ta osnovni determinanty rozvytku mizhnarodnoho turyzmu. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Ekonomichni nauky. 2020. № 2. S. 205-209. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Vchnu_ekon_2020_2_39 (data zvernennia: 20.11.2022).
14. Purtov Andrei Hlobalnbie trendbi y ykh vlyianye na turyzm. URL: https://ru.calameo.com/ read/0054138939feb4d1ed182 (data zvernennia: 20.11.2022).
15. Heneralova N. Prohnozyrovanye v sfere trnyzma: klassyfykatsyia y analyz metodov. zhurnal mezhdunarodnoho prava y mezhdunarodnbikh otnoshenyi 2014, № 4. URL: https://evolutio.info/journal-menu/2014-4/2014-4-generalov
